Категории:

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

Поиск по сайту:


Скачать 481.79 Kb.
страница2/3
Дата16.03.2012
Размер481.79 Kb.
ТипДокументы
Відносна вологість повітря
3. Вимоги до обладнання
4. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць
5. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ
6. Режим праці та відпочинку
Подобный материал:
1   2   3


2. Вимоги до виробничих приміщень

2.1. Загальні вимоги

2.1.1.Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинно забезпечувати:

— належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

— оптимальні параметри мікроклімату (температу­ра, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

— належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

— а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

— наявність шуму та вібрації;

— м'яке рентгенівське випромінювання;

— електромагнітне випромінювання;

— ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

— електростатичне поле між екраном і оператором;

— наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

2.1.2. Будівлі та приміщення, в яких експлуатують­ся ЕОМ та виконуються їх обслуговування, налагод­ження і ремонт, повинні відповідати вимогам:

— СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания",

— СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания",

— "Правил устройства злектроустановок", затвердже­них Головдерженергонаглядом СРСР 1984 р. (ПВЕ),

— "Правил технической зксплуатации злектроуста­новок потребителей", затверджених Головдерженер­гонаглядом СРСР 21.12.84 (ПТЕ),

— Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохо-ронпраці 09.01.98 № 4, зареєстрованих у Мін'юсті Ук­раїни 10.02.98 № 93/2533 (ПБЕ),

— СНиП 2.01.02-85 "Противопожарные нормы",

— ГОСТ 12.1.004 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности",

— Правил пожежної безпеки в Україні, затвердже­них наказом Управління Державної пожежної охорони МВС України від 14.06.95 № 400, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.07.95 за № 219/755,

— СНиП 2.08.02-89 "Общественные здания и соору-жения" з доповненнями, затвердженими наказом Держкоммістобудування України від 29.12.94. № 106,

- СН 512-78 "Инструкция по проектированию зда­ний и помещений для электронно-вычислительных ма­шин", затверджених Держбудом СРСР,

— ДСанПІН 3.3.2.-007-98 "Державні санітарні пра­вила і норми роботи з візуальними дисплейними тер­міналами електронно-обчислювальних машин", за­тверджених МОЗ України 10.12.98,

а також вимогам нормативно-технічної та експлуа­таційної документації заводу-виробника ЕОМ, чинних санітарних норм, санітарних норм і правил, правил у сфері охорони праці та цих Правил.

2.1.3. Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуа­туються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визна­чена категорія з вибухопожежної і пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затверджених МВС СРСР 27.02.86, та клас зони згідно з ПВЕ. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двері приміщення.

2.1.4. Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщен-

ня для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ по­винні належати за пожежо-вибухобезпекою до категорії В відповідно до ОНТП 24-86, а за класом приміщення — до П-ІІа за ПВЕ. Якщо відповідно до СНиП 2.09.02-85 ці при­міщення повинні бути відокремленими від приміщень іншо­го призначення протипожежними стінами, то межа їх вог­нестійкості визначається відповідно до СНиП 2.01.02-85.

2.1.5. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б (ОНТП 24-86), а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з при­міщеннями, де розташовуються ЕОМ, виконується їх обслуговування, налагодження і ремонт, а також над такими приміщеннями або під ними. Виробничі при­міщення, в яких розташовані ЕОМ, не повинні межу­вати з приміщеннями, де рівні шуму та вібрації пере­вищують норму (механічні цехи, майстерні тощо).

2.1.6. Робочі місця з відеотерміналами або персо­нальними ЕОМ у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів повинні розміщуватися в ізольо­ваних кабінах з обладнаним повітрообміном. Санітар­но-гігієнічні параметри на робочому місці повинні відповідати вимогам, зазначеним у підрозділі 2.2.

Стіни кабін виготовляються з негорючих матеріалів. Дозволяється виготовляти їх зі скла та металевих кон­струкцій. У кабіні мусить бути оглядове вікно (вікна). Висота оглядового вікна має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги не більше 0,8 м.

2.1.7. Відповідно до ДСанПІН 3.3.2-007-98 "Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дис­плейними терміналами електронно-обчислювальних ма­шин", затверджених МОЗ України 10.12.98, є неприпус­тимим розташування приміщень для роботи з відеотер­міналами та ЕОМ у підвалах та цокольних поверхах.

2.1.8. Площу приміщень, в яких розташовують відео­термінали, визначають згідно з чинними нормативними документами з розрахунку на одне робоче місце, облад­нане відеотерміналом: площа — не менше 6,0 кв. м, об­сяг — не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максималь­ної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

2.1.9. Стіни, стеля, підлога приміщень, де розмі­щені ЕОМ, повинні виготовлятися з матеріалів, дозво­лених для оздоблення приміщень органами держав­ного санітарно-епідеміологічного нагляду.

2.1.10. Обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ слід виконувати в окремо­му приміщенні (майстерні).

При цьому робочі місця електромеханіків повинні бути оснащені спеціальним обладнанням та захисними засо­бами відповідно до підрозділу 4.2 даних Правил.

2.1.11 .У приміщеннях для обслуговування, ремон­ту та налагодження ЕОМ слід передбачити можливість вологого очищення поверхонь комунікацій та опалю­вальних приладів.

2.1.12. Підлога всієї зони обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, вузлів та блоків ЕОМ має бути вкрита діелектричними килимками, термін використан­ня яких після їх випробування на електричну міцність не закінчився, або викладена ізолювальними підстилками (шириною не менше ніж 0,75 — 0,8 м) для ніг.

2.1.13. Приміщення, в яких проводиться паяння, крім того, повинні відповідати вимогам СП 952 — 72 "Санитарные правила организации процессов пайки мелких изделий сплавами, содержащими свинец", затвердже­них головним санітарним лікарем СРСР 20.03.72.

2.1.14. Приміщення комп'ютерних класів (залів), в яких проводиться навчання на ЕОМ, крім зазначених у пункті 1.1.2, повинні мати суміжне приміщення (лабо­рантську) площею не менше 18 кв. м з двома входами: в учбове приміщення та в коридор (на сходову клітку).

2.1.15. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

2.1.16. У приміщеннях з ЕОМ слід щоденно прово­дити вологе прибирання.

2.1.17. У приміщеннях з ЕОМ повинні бути медичні аптечки першої допомоги.

2.1.18. Приміщення з ЕОМ, крім приміщень, в яких розміщуються ЕОМ типу ЕС, СМ та інші великі ЕОМ за­гального призначення, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підля­гають обладнанню автоматичними установками пожежо­гасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.97 № 779 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.97 за № 567/2371, та СНиП 2.04.09-84 "Пожарная автоматика зданий и сооружений" з димовими пожеж­ними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення з урахуванням граничнодопустимих концен­трацій вогнегасної рідини відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні. В інших приміщеннях допус­кається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

Приміщення, в яких розміщуються ЕОМ типу ЄС, СМ та інші великі ЕОМ загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засоба­ми пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотип­них за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, СН 512-78, Правил пожеж­ної безпеки в Україні та вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації заводу-виробника.

2.1.19. Підходи до засобів пожежогасіння повинні бути вільними.

2.1.20. Приміщення для відпочинку осіб, які працю­ють з ЕОМ, призначені для приймання їжі, психологіч­ного розвантаження, та інші побутові приміщення по­винні обладнуватись відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", з урахуванням максимальної кількості працівників, що одночасно працюють у зміні.

2.1.21. Власник організує проведення досліджень шкідливих та небезпечних факторів виробничого се­редовища і трудового процесу на робочих місцях осіб, які працюють з ЕОМ, відповідно до чинних законодав­чих та інших нормативно-правових актів і Порядку про­ведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украї­ни від 01.08.92 № 442.

2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги

2.2.1. Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, по­винні відповідати І або II класу згідно з Гігієнічною кла­сифікацією праці за показниками шкідливості та не­безпечності факторів виробничого середовища, важ­кості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86.

Вимоги до освітлення

2.2.2. Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 "Есте-ственное и искуственное освещение".

2.2.3. Природне світло повинно проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані, як правило, на північ чи північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природ­ної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Розрахунки КПО проводяться відповідно до СНиП ІІ-4-79.

2.2.4. При виробничій потребі дозволяється експ­луатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освіт­лення за узгодженням з органами державного нагля­ду за охороною праці та органами і установами сані­тарно-епідеміологічної служби.

2.2.5. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

2.2.6. Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загаль­ного та персонального користування, має бути облад­нане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських при­міщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освіт­лення (додатково до загального освітлення встанов­люються світильники місцевого освітлення).

2.2.7. Загальне освітлення має бути виконане у ви­гляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається засто­совувати світильники таких класів світлорозподілу:

— світильники прямого світла — П;

— переважно прямого світла — Н;

— переважно відбитого світла — В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за перимет­ром приміщення лінії світильників штучного освітлен­ня повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

2.2.8. Для загального освітлення необхідно засто­совувати світильники із розсіювачами та дзеркальни­ми екранними сітками або віддзеркалювачами, уком­плектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні мо­делі з технічною назвою "Кососвет".

Застосування світильників без розсіювачів та екран­них сіток забороняється.

2.2.9. Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При обладнанні відбивного освітлен­ня у виробничих та адміністративно-громадських при­міщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світиль­никах місцевого освітлення застосовувати лампи роз­жарювання.

2.2.10. Яскравість світильників загального освітлен­ня в зоні кутів випромінювання від 50 град, до 90 град, відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град.

2.2.11. Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до СНиП ІІ-4-79 для освітлювальної установки загального освіт­лення слід приймати рівним 1,4.

2.2.12. Коефіцієнт пульсації повинен не перевищувати 5% і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

При відсутності світильників з ВЧ ПРА лампи бага­толампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підклю­чати до різних фаз трифазної мережі.

2.2.13. Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300 — 500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освіт­леності системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

2.2.14. Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град.

2.2.15. Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного та штучного освіт­лення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м.

2.2.16. Необхідно обмежувати відбиту блискість шляхом правильного виборутипів світильників та роз­міщенням робочих місць відносно джерел природно­го та штучного освітлення. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотерміналу не повинна пере­вищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосу­ванні системи відбивного освітлення не повинна пе­ревищувати 200 кд/кв. м.

2.2.17. Необхідно обмежувати нерівномірність роз­поділу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відео­терміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати З : 1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) — 5:1.

2.2.18. Необхідно використовувати систему вими­качів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучно­го освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для ро­боти зони приміщення.

2.2.19. Для забезпечення нормованих значень освіт­лення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ загаль­ного та персонального користування необхідно очища­ти віконне скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік, та своєчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Вимоги до рівнів шуму та вібрації

2.2.20. У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003 ССБТ "Шум. Общиетребования безопасности", СН 3223-85 "Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях", затверджених Міністерством охорони здоро­в'я СРСР, ГР № 2411-81 "Гігієнічні рекомендації по встановленню рівнів шуму на робочих місцях з ураху­ванням напруженості та тяжкості праці", затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

Рівні шуму на робочих місцях осіб, що працюють з відео­терміналами та ЕОМ, визначені ДСанПіН 3.3.2-007-98.

2.2.21. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях зас­тосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких об­ґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

2.2.22. Як засоби шумопоглинання повинні засто­совуватися негорючі або важкогорючі спеціальні пер­форовані плити, панелі, мінеральна вата з максималь­ним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5 — 8000 Гц, або інші матеріали аналогічного при­значення, дозволені для оздоблення приміщень орга­нами державного санітарно-епідеміологічного нагля­ду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

2.2.23. Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допу­стимих значень, визначених в СН 3044-84 "Санитарные норму вибрации рабочих мест", затверджених Міністер­ством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціюван­ня, мікроклімату

2.2.24. Приміщення з ЕОМ повинні бути обладнані си­стемами опалення, кондиціювання повітря або приплив­но-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование".

2.2.25. Параметри мікроклімату, іонного складу по­вітря, вміст шкідливих речовин на робочих місцях, осна­щених відеотерміналами, повинні відповідати вимогам пункту 2.4 СН 4088-86 "Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (пункт 1.4, таблиця 2.1), СН 2152-80 "Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР (таблиця 2.2).

Таблиця 2.1 Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ВДТ та ПЕОМ

Пора року

Категорія робіт згідно з ГОСТ

Температура повітря, град. С

^ Відносна вологість повітря, %

Швидкість руху повітря, м/с




І2.1-005-СС

оптимальна

оптимальна

оптимальна

Холодна

легка-1 а

22 — 24

40-60

0,1




легка-1 б

21 —23

40-60

0,1

Тепла

легка-1 а

23-25

40-60

0,1




легка-1 б

22 — 24

40-60

0,2

Таблиця 2.2 Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТта ПЕОМ (відповідно до СН 2152-80)

Рівні

Кількість іонів в

1 см куб. повітря




п+

п-

Мінімально необхідні

400

600

Оптимальні

1500-3000

3000 — 5000

Максимально допустимі

50000

50000


2.2.26. Для підтримки допустимих значень мікро­клімату та концентрації позитивних та негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволо­ження та/або штучної іонізації, кондиціювання повітря.

Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів

2.2.27. Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведенню контроля", СН № 3206-85 "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

2.2.28. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН № 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

2.2.29. Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН № 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового ви­промінювання у виробничих приміщеннях", затвер­джених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

2.2.30. Гранично допустима напруженість електро­статичного поля на робочих місцях не повинна пере­вищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на ра­бочих местах и требования к проведенню контроля", СН № 1757-77 "Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности злектростатического поля" та ДСанПІН 3.3.2-007-98.

2.2.31. Потужність експозиційної дози рентгенівсь­кого випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіа­ційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених по­становою державного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров'я України від 18.08.97 № 58, не повин­на перевищувати 7,74 - 10 в ступ. - 12 А/кГ, що відпо­відає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).

2.2.32. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озо­ну в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб. м; вміст оксидів азоту — 5 мг/куб. м; вміст пилу — 4 мг/куб. м.

2.2.33. При використанні одним працівником кількох відеотерміналів або персональних ЕОМ сані­тарно-гігієнічні параметри виробничого середовища на робочому місці користувача повинні відповідати зазначеним вище вимогам пунктів 2.2.20 — 2.2.32.

2.3. Вимоги електробезпеки

2.3.1. Під час проектування систем електропоста­чання, монтажу силового електрообладнання та елек­тричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий", затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Злектробезопасность. Общие требования и номенк­латура видов защиты", ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", Правил пожежної безпеки в Україні, цих Правил, а також розділів СНиП, що стосуються штучного освіт­лення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

2.3.2. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устатку­вання для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, конт­рольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

2.3.3. Підчас монтажу та експлуатації ліній електро­мережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

2.3.4. Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися Правил пожежної без­пеки в Україні.

2.3.5. Лінія електромережі для живлення ЕОМ, пе­риферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслу­говування, ремонту та налагодження ЕОМ виконуєть­ся як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульо­вого захисного провідників. Нульовий захисний про­відник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

2.3.6. Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

2.3.7. Не допускається підключення на щиті до од­ного контактного затискача нульового робочого та ну­льового захисного провідників.

2.3.8. Площа перерізу нульового робочого та нульо­вого захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазо­вого провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розпо­ділу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

2.3.9. У приміщенні, де одночасно експлуатується або обслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється ава­рійний резервний вимикач, який може повністю вимкну­ти електричне живлення приміщення, крім освітлення.

2.3.10. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устат­кування для обслуговування, ремонту та налагоджен­ня ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки з допомогою справних штепсельних з'єднань і елект­ророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, крім кон­тактів фазового та нульового робочого провідників, по­винні мати спеціальні контакти для підключення нульо­вого захисного провідника. Конструкція їх має бути та­кою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульо­вого робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможли­вити з'єднання контактів фазових провідників з контак­тами нульового захисного провідника.

2.3.11. Неприпустимим є підключення ЕОМ, пери­ферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичай­ної двопровідної електромережі, в тому числі — з ви­користанням перехідних пристроїв.

2.3.12. Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ, пе­риферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслу­говування, ремонту та налагодження ЕОМ слід вико­нувати за магістральною схемою, по 3 — 6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

2.3.13. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 36 В, мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється віл кольору штепсель­них з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

2.3.14. Індивідуальні та групові штепсельні з'єднан­ня та електророзетки необхідно монтувати на негорю­чих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежної безпеки в Україні.

2.3.15. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвер­дженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючо­го або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладан­ня їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

2.3.16. Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі при­міщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку.

Відкрита прокладка кабелів під підлогою заборо­няється.

2.3.17. Металеві труби та гнучкі металеві рукави по­винні бути заземлені.

2.3.18. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21 -98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

2.3.19. Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:

— вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;

— стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;

— вирівнювання поверхні підлоги за допомогою ре­гулювальних опорних елементів;

— взаємозамінюваність плит.

2.3.20. Плити знімної підлоги повинні бути важко-горючими, з межею вогнестійкості не менше 0,5 год., або негорючими. Покриття плит виконують з матері­алів, які під час горіння не виділяють шкідливих ток­сичних речовин та газів, що сприяють корозії. Опори та стояки знімної підлоги повинні бути негорючими.

2.3.21. Покриття плит підлоги повинно бути гладень­ким, міцним, антистатичним, таким, яке легко чистити пилососом або прибирати вологим способом. Необхід­но забезпечити відведення з покриття підлоги статич­них зарядів.

2.3.22. Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановлення устаткування відповідно до за­твердженого технологічного плану розміщення устат­кування та його технічних характеристик.

2.3.23 Простір під знімною підлогою розділяють не­горючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 кв. м. Межа вогнестійкості діафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікації прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах з застосуван­ням негорючих ущільнювачів для запобігання проник­ненню вогню з одного відсіку в інший, а також з підпільного простору в приміщення.

2.3.24. Підпільний простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сиг­налізації та засобами пожежогасіння відповідно до ви­мог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів.

2.3.25. Для протирання підлоги застосовують ріди­ни, пара яких не утворює вибухопожежонебезпечних сумішей з повітрям та не викликає корозії контактів електричних з'єднань.

2.3.26. Для підключення переносної електроапара­тури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції.

Тимчасова електропроводка від переносних при­ладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях ма­шин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолю­ванням місць з'єднання.

2.3.27. Є неприпустимими:

— експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час екс­плуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

— застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електро­проводок;

— застосування для опалення приміщення нестан­дартного (саморобного) електронагрівального облад­нання або ламп розжарювання;

— користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимика­чами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

— підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

— використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаці­ям) підприємств-виготовлювачів.

^ 3. Вимоги до обладнання

3.1. Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні пери­ферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслугову­вання, ремонту та налагодження ЕОМ повинні відпо­відати вимогам чинних в Україні стандартів, норматив­них актів з охорони праці та цих Правил. Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ закордонного виробництва додатково повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

3.2. Після введення в дію цих Правил забороняється використання для виробничих потреб нових відеотер­міналів, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальних периферійних при­строїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ре­монту та налагодження ЕОМ, які підлягають обов'яз­ковій сертифікації в Україні або в стандартах, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здо­ров'я людей, без наявності виданого в установленому порядку або визнаного в Україні згідно з державною системою сертифікації УкрСЕПРО сертифіката, що за­свідчує їхню відповідність обов'язковим вимогам.

3.3. Прийняття в експлуатацію зазначеного облад­нання повинне здійснюватись тільки за умови наяв­ності в комплекті з ним паспорта, інструкції або іншої експлуатаційної документації, перекладеної українсь­кою (або також і російською) мовою.

При наявності відхилень від вимог нормативної до­кументації можливість використання обладнання по­винна бути узгоджена з Держнаглядохоронпраці, Держстандартом та організацією-замовником до ук­ладення контракту на постачання. Копії погоджень і сертифікати повинні бути долучені до паспорта або іншої експлуатаційної документації обладнання.

3.4. Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні пери­ферійні пристрої ЕОМ, вітчизняні та імпортні, що перебу­вають в експлуатації на час введення в дію цих Правил і не мають вказаного в пункті 3.2 сертифіката, на протязі двох років після дати введення в дію цих Правил повинні пройти оцінку (експертизу) їх безпечності та нешкідли­вості для здоров'я людини, відповідності вимогам чинних в Україні стандартів, нормативно-правових актів про охо­рону праці та цих Правил в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охоро­ною праці на проведення такої роботи.

3.5. За способом захисту людини від ураження елек­тричним струмом відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ре­монту та налагодження ЕОМ повинні відповідати І класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0 "ССБТ. Изделия злект-ротехнические. Общие требования безопасности" та ГОСТ 25861 -83 "Машины вычислительные и системы об-работки данных. Требования злектрической и механи-ческой безопасности и методы испытаний" або повинні бути заземлені відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98.

Є неприпустимим використання клем функціонально-го заземлення для підключення захисного заземлення.

3.6. Вимоги до відеотерміналів наведені в таблиці 3.1.


Таблиця 3.1. Вимоги до відеотерміналів

Найменування параметра

Значення параметра

Яскравість знака (яскравість фону), кд/кв. м

від 35 до 120

Зовнішня освітленість екрана, лк

від 100 до 250

Контраст (для монохромних зображень)

від 3:1 до 1,5:1

Нерівномірність яскравості в робочій зоні екрана

не більше 1,7:1

Відхилення форми робочої зони екрана від прямокутності:




по горизонталі та вертикалі

не більше 2%

по діагоналі

не більше 4% відношення суми коротких сторін до суми довгих

Різниця довжин рядків або стовпчиків

не більше 2% середнього значення

Розмір мінімального елемента зображення (пікселя) для монохромних зображень, мм

0,3

Допустима тимчасова нестабільність зображення (мигання)

не повинна бути зафіксована у 90 відсотків спостерігачів

Відбивна властивість, дзеркальне та змішане відображення (відблиск), % (допускається виконання вимог при застосуванні приекранного фільтра)

не більше 1

Відношення ширини знака до його висоти для великих літер

від 0,7 до 0,9

Мінливість розміру знака

не більше 5% висоти

Ширина лінії контуру знака

0,15 — 0,1 висоти знака

Модуляція щодо яскравості растру:




для монохромних зображень

не більше 0,4

для багатоколірних зображень

не більше 0,7

Відстань між рядками

не менше ширини контору знака або одного елемента зображення


3.7. Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючо-го електромагнітного випромінювання:

— напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не по­винна перевищувати:

— у діапазоні частот 5 кГц — 2 кГц — 25 В/м;

— у діапазоні частот 2 кГц — 400 кГц — 2,5 В/м; — щільність магнітного потоку не повинна переви­щувати:

– у діапазоні частот 5 кГц — 2 кГц — 250 нТл;

— у діапазоні частот 2 кГц — 400 кГц — 25 нТл;

— поверхневий електростатичний потенціал не по­винен перевищувати 500 В;

— потужність дози рентгенівського випромінюван­ня на відстані 5 см від екрану та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год.

3.8. Вимоги до клавіатури:

— виконання клавіатури у вигляді окремого при­строю з можливістю вільного переміщення; — наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 5 град, до 15 град, і виготовлений з матеріалу з великим кое­фіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

— висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;

— виділення кольором та місцем розташування ок­ремих груп клавіш;

— наявність заглиблень посередині клавіш;

— однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н та максимальним — не більше 1,5 Н;

— виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).

^ 4. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць

4.1. Вимоги до організації робочого місця користувача ЕОМ

4.1.1. Організація робочого місця користувача відео­терміналу та ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономи-ческие требования"; характеру та особливостям трудо­вої діяльності.

4.1.2. Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна скла­дати не менше 6 кв. м, а обсяг — не менше 20 куб. м.

4.1.3. Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

4.1.4. При розміщенні робочих місць з відеотермі­налами та персональними ЕОМ необхідно дотримува­тись таких вимог:

— робочі місця з відеотерміналами та персональни­ми ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

— відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

— відстань між тильною поверхнею одного відеотермі­нала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

— прохід між рядами робочих місць має бути не мен­шим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними по­верхнями відеотерміналів та відстані між тильною по­верхнею одного відеотермінала та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особли­востей стін та перегородок.

4.1.5. Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним ви­могам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования", з урахуванням характеру та особ­ливостей трудової діяльності.

4.1.6. Конструкція робочого місця користувача відео­термінала (при роботі сидячи) має забезпечувати підтри­мання оптимальної робочої пози з такими ергономічни­ми характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг; стегна — в горизонтальній площині; пе­редпліччя — вертикально; лікті — під кутом 70 — 90 град, до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град, відносно горизонтальної площини, нахил голови — 15 — 20 град, відносно вертикальної площини.

4.1.7. Якщо користування відеотерміналом та пер­сональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вка­зане обладнання розміщується на основному робочо­му столі, як правило, з лівого боку.

4.1.8. Якщо використання відеотермінала та персо­нальної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як пра­вило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між по­здовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 — 140 град.

4.1.9. Якщо використання відеотермінала та персо­нальної ЕОМ є періодичним, то дозволяється облад­нувати в приміщенні, що відповідає вимогам даних Правил, окремі робочі місця колективного користуван­ня з відеотерміналом та персональною ЕОМ.

4.1.10. Висота робочої поверхні столу для відеотер­мінала має бути в межах 680 — 800 мм, а ширина — забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота — 725 мм, ширина — 600 — 1400 мм, глибина — 800 — 1000 мм.

4.1.11. Робочий стіл для відеотермінала повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шири­ною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не мен­ше 450 мм, на рівні витягнутої ноги — не менше 650 мм.

4.1.12. Робочий стіл для відеотермінала, як прави­ло, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з мож­ливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні — в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на перед­ньому краї заввишки 10 мм.

4.1.13. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння зна­ходиться на висоті, потрібній для забезпечення опти­мальної робочої пози відповідно до пункту 4.1.6, є обо­в'язковим.

4.1.14. Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) ко­ристувача відеотермінала та персональної ЕОМ повин­но мати такі основні елементи: сидіння, спинку та ста­ціонарні або знімні підлокітники.

У конструкцію сидіння можуть бути введені додат­кові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.

4.1.15. Робоче сидіння користувача відеотерміна­ла та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-пово­ротним, таким, що регулюється за висотою, кутом на­хилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до перед­нього краю сидіння, висотою підлокітників.

4.1.16. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 — 20 мм, для куто­вих — 2 – 5 град.

Зусилля під час регулювання не повинні перевищу­вати 20Н.

4.1.17. Ширина та глиби на сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має ре­гулюватися в межах 400 — 500 мм, а кут нахилу по­верхні — від 15 град, вперед до 5 град, назад.

4.1.18. Поверхня сидіння має бути плоскою, пе­редній край — заокругленим.

4.1.19. Висота спинки сидіння має становити 300+20 мм, ширина — не менше 380 мм, радіус кри­визни в горизонтальній площині ~ 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0 — 30 град, відносно вертикального положення. Відстань від спин­ки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 — 400 мм.

4.1.20. Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною — 50 — 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 — 500 мм.

4.1.21. Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризо-вуючим, повітронепроникним покриттям та забезпе­чувати можливість чищення від бруду.

4.1.22. Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей ко­ристувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням роз­міру алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:

— при розмірі екрану по діагоналі 35/38 см (14"/15") — 600 — 700 мм;

— 43 см (17") —700 —800 мм;

— 48 см (19") —800 —900 мм;

— 53 см (21") — 900 — 1000 мм.

4.1.23. Розташування екрану відеотермінала має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град, від лінії зору працівника.

4.1.24. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 — 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 — 15 град.

4.1.25. Робоче місце з відеотерміналом слід осна­щувати пюпітром (тримачем) для документів, що лег­ко переміщується.

4.1.26. Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користу­вача ЕОМ, що і відеотермінал.

4.1.27. Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виве­дення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 — 1300 мм, по глибині 400 — 500 мм.

4.1.28. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

4.1.29. При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональ­ними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного пере­городками висотою 1,5 — 2 м.

4.1.30. Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним об­ладнанням (станки з програмним управлінням, робо­тизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати:

— достатній простір для людини-оператора;

— вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті — 900 — 1330 мм, по глибині — 400 — 500 мм;

— розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спосте­реження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус 30 град, від лінії зору оператора, а також зручність використання відеотермінала під час коригування ке­руючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

— відстань від екрана до ока працівника повинна відповідати вимогам пункту 4.1.22;

— можливість повертання екрана відеотермінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.

4.2. Вимоги до організації робочого місця з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

4.2.1. Організація робочого місця з обслуговуван­ня, ремонту та налагодження ЕОМ повинна забезпе­чувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ Рабочее место при выполне-нии работ сидя. Общие эргономические требования", характеру та особливостей трудової діяльності.

4.2.2. Площа робочого місця з обслуговування, ре­монту та налагодження ЕОМ має бути не меншою 10 кв. м, робочі місця повинні бути відокремлені одне від одного перегородками.

4.2.3 Робоче місце з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинно перебувати на відстані не менше 1 м від приладів опалення.

4.2.4. Настили (кришки) робочих столів або стендів мають бути вкриті струмонепровідними матеріалами та не мати металевої обшивки.

4.2.5. Робоче місце з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ має бути обладнане пристроєм, що забезпечує зберігання та розміщення інструменту та матеріалів, потрібних для виконання робіт, а також збирання відходів виробництва.

4.2.6. Робоча поверхня столів, а також поверхня ящиків для зберігання інструменту повинна бути вкрита гладеньким матеріалом, що легко може бути помитий.

4.2.7. Робочі місця з обслуговування, ремонту та на­лагодження ЕОМ, на яких може проводитися паяння, зачищення ізоляції проводів обпалюванням, крім того, повинні відповідати вимогам СП 952-72, або ж робота на них має виконуватися з використанням електроін­струменту (паяльника) з обладнаним відсмоктувачем.

4.2.8 За недостатнього загального освітлення ро­боче місце з обслуговування, ремонту та налагоджен­ня ЕОМ повинно бути обладнане місцевим освітлен­ням (стаціонарним або переносним).

4.2.9. На робочому місці з обслуговування, ремон­ту та налагодження ЕОМ мають бути передбачені штепсельні гнізда та електророзетки для підключення електроінструменту на напругу 12 В і 36 В, підставки для паяльника з лотком, який запобігав би попаданню припою, флюсу та нагару на поверхню столу.

4.2.10. Для підключення ЕОМ, устаткування для об­слуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до елек­тромережі на робочому столі або стенді має бути змон­тований в зручному та безпечному місці, що закри­вається, електрощит із електроізоляційного матеріалу.

4.2.11. Над гніздами електрощита має бути чітко вказана номінальна напруга, а також зроблені напи­си, що відповідають включеному та відключеному по­ложенню комутаційних пристроїв та клемі "земля".

4.2.12. Захисні засоби (діелектричні рукавиці, ізо­лювальні підставки, інструмент з ізольованими ручка­ми тощо) мають бути наявними на підприємстві в дос­татній кількості згідно з чинними нормативами та за­довольняти вимоги ПТЕ, ПБЕ та ПВЕ.

4.2.13. Ізолювальні засоби захисту необхідно збе­рігати в спеціально відведеному місці та періодично проводити їх випробування в установлені терміни згідно з чинними правилами користування засобами захисту, що застосовуються в електроустановках.

^ 5. Вимоги безпеки під час експлуатації, обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

5.1. Вимоги безпеки підчас експлуатації ЕОМ

5.1.1. Користувачі ЕОМ повинні слідкувати за тим, щоб відеотермінали, ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та нала­годження ЕОМ були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

5.1.2. Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення екрану відеотермінала від пилу та інших забруднень.

5.1.3. Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з вимогами розділу 6.

5.1.4. Після закінчення роботи відеотермінал та персональна ЕОМ повинні бути відключені від елект­ричної мережі.

5.1.5. У разі виникнення аварійної ситуації необхі­дно негайно відключити відеотермінал та ЕОМ від електричної мережі.

5.1.6. При використанні з ЕОМ та відеотермінала­ми лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації ла­зерів № 5804-91, затверджених Міністерством охоро­ни здоров'я СРСР в 1991 р.

5.1.7. При потребі, для захисту від електромагнітних, електростатичних та інших полів можуть застосовува­тися спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акреди­тованих органів щодо їх захисних властивостей.

5.1.8. Є неприпустимими такі дії:

— виконання обслуговування, ремонту та налаго­дження ЕОМ безпосередньо на робочому місці корис­тувача ЕОМ;

— зберігання біля відеотермінала та ЕОМ паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, де­талей тощо, якщо вони не використовуються для по­точної роботи;

— відключення захисних пристроїв, самочинне про­ведення змін у конструкції та складі ЕОМ, устаткуван­ня або їх технічне налагодження;

— робота з відеотерміналами, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зобра­ження на екрані тощо;

— праця на матричному принтері зі знятою (трохи піднятою) верхньою кришкою.

5.2. Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ

5.2.1. Монтаж, обслуговування, ремонт та нала­годження ЕОМ, заміна деталей, пристроїв, блоків по-

винні здійснюватись тільки при повному відключенні живлення.

Забороняється з'єднувати та роз'єднувати кабелі при підключеній напрузі.

5.2.2. У тих випадках, коли монтаж, обслуговуван­ня, ремонт та налагодження ЕОМ або її пристроїв, блоків при відключеному живленні неможливі, вико­нання цих робіт допускається за умови додержання таких вимог:

— устаткування, допоміжна апаратура та прилади повинні бути заземлені;

— роботи виконуються не менше ніж двома праців­никами;

— працівники повинні виконувати роботу інструмен­том з ізольованими ручками, стоячи на діелектрично­му килимку, або бути в діелектричних калошах.

5.2.3. Засоби захисту та інструмент необхідно що­разу перед застосуванням оглянути і при виявленні не­справностей негайно заміняти.

Користування несправними захисними засобами та інструментом є неприпустимим.

5.2.4. Під час виконання ремонтних робіт слід ко­ристуватись електроінструментом, напруга живлення якого не перевищує 36 В.

5.2.5. Особам, що виконують ремонтні роботи, за­бороняється працювати з ручним годинником, що має металевий браслет.

5.2.6. Ремонтувати або настроювати відеотермінал під напругою дозволяється тільки в тих випадках, коли іншим способом виконати роботу неможливо. При цьому необхідно виконувати роботу відповідно до пун­кту 5.2.2 та працювати тільки однією рукою, уникаючи доторкання до струмовідних частин відеотерміналу.

5.2.7. Перед заміною кінескопу, блоків та деталей відеотермінала, а також перед підключенням вимірю­вальної апаратури (за винятком випадків перевірки напруги або осцилограм за допомогою спеціальних щупів), необхідно вимкнути живлення відеотермінала та за допомогою інструменту з ізолюючими ручками зняти залишковий заряд з конденсаторів фільтрів випрямлювачів та другого анода кінескопа.

5.2.8. Ремонт відеотермінала без футляра, а також усі види робіт з відкритим кінескопом повинні прово­дитися в захисних окулярах або масці.

5.2.9. Паяння деталей повинно проводитись відпо­відно до СП 952-72.

5.2.10. Промивання і знежирення деталей, блоків, плат повинні проводитись за допомогою етилового спирту або спеціальних негорючих промивних рідин.

5.2.11. Промивання, знежирення деталей, блоків і плат повинно проводитись в окремому приміщенні у спеціально обладнаних шафах з місцевою витяжною вентиляцією у вибухопожежобезпечному виконанні при швидкості руху повітря в робочій зоні 0,7 м/хв. Промивати, знежирювати деталі, блоки, плати дозво­ляється тільки при працюючій вентиляції.

Приміщення, де здійснюється промивання і знежи­рення деталей, повинно бути забезпечене протипо­жежними засобами за узгодженням з органами дер­жавного пожежного нагляду.

На дверях цих приміщень повинні бути знаки "Забо­роняється користуватися відкритим полум'ям" та "За­бороняється палити" згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

5.2.12. Ванна для промивання повинна бути виго­товлена з матеріалу, що не утворює іскор.

5.2.13. Зберігання рідин, що застосовуються для промивання, на робочих місцях дозволяється тільки в кількості, потрібній протягом робочої зміни, в металевій зачиненій тарі з матеріалу, що не утворює іскор, у вог­нестійкій шафі, обладнаній витяжною вентиляцією.

5.2.13. Зливання відходів промивання повинно про­водитись у спеціальні резервуари, які б забезпечува­ли вибухо- та пожежобезпечне зберігання.

Зливання відходів промивання в каналізацію забо­роняється.

5.2.14. Порожню тару необхідно звільняти від за­лишків промивної рідини шляхом промивання гарячою водою зі спеціальними мийними засобами.

5.2.15. Працівникам, що виконують обслуговуван­ня, ремонт та налагодження ЕОМ, не дозволяється:

— працювати поблизу відкритих струмовідних час­тин (крім випадків, обумовлених пунктами 5.2.2 та 5.2.5 цих Правил);

— залишати без догляду увімкнуте в мережу живлен­ня устаткування, прилади, що використовуються при проведенні робіт;

— залишати на устаткуванні, приладах запобіжни­ки, з'єднувачі, провід, залишки флюсу, припою тощо;

— розміщувати на одному робочому столі (місці) два або більше увімкнутих в мережу живлення відеотер­мінали з знятими футлярами;

— проводити всередині відеотермінала операції, що виконуються тільки двома руками, без попереднього вимкнення відеотермінала з мережі живлення та знят­тя залишкових зарядів з конденсаторів фільтрів ви­прямлячів та другого анода кінескопа.

^ 6. Режим праці та відпочинку

6.1. Режим праці та відпочинку тих, хто працює з ЕОМ, визначається в залежності від виконуваної ро­боти відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98.

6.2. Залучення жінок до робіт у нічний час є непри­пустимим, за винятком випадків, обумовлених статтею 175 Кодексу законів про працю України.

6.3. Якщо проводиться психологічне розвантажен­ня працівників, що виконують роботи з застосуванням ЕОМ, то воно повинно проводитись у спеціально об­ладнаних приміщеннях (кімната психологічного роз­вантаження) під час регламентованих перерв, або на­прикінці робочого дня — відповідно до методики про­ведення психофізіологічного розвантаження, викладе­ної в додатку 9 до ДСанПіН 3.3.2-007-98.

1   2   3

Скачать, 93.66kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru