Категории:

Реферат на тему: Загальна характеристика правової природи Національного банку України

Поиск по сайту:


Скачать 75.36 Kb.
Дата17.03.2012
Размер75.36 Kb.
ТипРеферат
Содержание
До фондів загального призначення НБУ належать
Подобный материал:



РЕФЕРАТ

На тему:

Загальна характеристика правової природи Національного банку України


У системі центральних органів виконавчої влади України особливе місце посідає Національний банк України. Правове становище НБУ визначається Конституцією України (статті 99 і 100), Законом України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 р., а також іншими нормативними актами.

Перехід України до ринкової економіки, створення ефек­тивного фінансово-кредитного механізму зумовив потребу у створенні в 1991 р. Національного банку України, який пови­нен відігравати важливу роль у здійсненні державної грошово-кредитної політики та стабілізації національної валюти, в організації та функціонуванні банківської системи в Україні. Відповідно до ст. 2 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України є центральним банком держави, особливим центральним органом державного уп­равління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються чинним законодав­ством.

Національний банк України як державний банк країни разом зі своїми філіями є першим рівнем банківської системи України і своєрідним “банком банків”, який виконує базові функції кредитної і резервної системи та обслуговує виконан­ня Державного бюджету країни.

Національний банк є емісійним центром держави, якому належить монопольне право на випуск грошей в обіг на тери­торії країни. Він провадить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, забезпе­чення стабільності національної грошової одиниці, організовує міжбанківські розрахунки.

Національний банк забезпечує управління золотовалютни­ми резервами держави, є єдиним зберігачем державного золотовалютного запасу, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, інших коштовностей, що належать дер­жаві. НБУ з метою безпеки і фінансової стабільності коорди­нує діяльність банківської системи в цілому, здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків, а також інших фінансово-кредитних установ, ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законом ви­падках.

Національний банк України приймає на зберігання кошти Державного бюджету України та позабюджетних фондів, ви­конує операції з обслуговування державного боргу, пов’язані з розміщенням державних цінних паперів, їх погашенням і вип­латою доходу за ними, підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України, якщо вона не суперечить забезпе­ченню стабільності національної грошової одиниці. НБУ забороняється надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України. Відповідно до ст. 93 Конституції України НБУ має право законодавчої ініціативи, тобто право безпосереднього внесення до Верховної Ради України законопроектів з питань грошово-кредитної політики. Національний банк України представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансо­во-кредитних організаціях, де міждержавне співробітництво передбачено на рівні центральних банків, має право брати участь у формуванні капіталу і діяльності міжнародних організацій відповідно до міжнародних договорів, учасниками яких є Україна.

Велике значення для характеристики правової природи НБУ має економічна самостійність центрального банку країни. Національний банк України функціонує як еко­номічний самостійний орган, який здійснює видатки за раху­нок власних доходів у межах затвердженого кошторису, а у визначених чинним законодавством випадках також за ра­хунок Державного бюджету України. Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом права державної власності і перебуває у його повному господарському віданні.

Не допускається втручання органів законодавчої та вико­навчої влади або їх посадових осіб у виконання функцій і пов­новажень Ради Національного банку чи Правління НБУ інакше як у межах, визначених Законом України “Про Національний банк України”. НБУ не відповідає за зобов’язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов’язання.

Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також свої представництва за кор­доном. Національний банк, його установи, філії та представ­ництва мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. НБУ як суб’єкт права харак­теризується складною майновою і фінансовою структурою. Майно Національного банку складається із фондів, основних і оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображується в самостійному балансі Національного банку.

Джерелом формування майна Національного банку є ста­тутний фонд на момент створення банку, а також доходи, одержані від банківської діяльності. Статутний фонд Національного банку створювався за рахунок коштів держави і слугує забезпеченням його зобов’язань. Статутний капітал Національного банку є державною власністю і його розмір становить 10 млн. гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради Національного банку. Джере­лами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а в разі потреби — Державний бюд­жет України.

Доходи НБУ утворюються за рахунок отримання відсотко­вих доходів за розміщення депозитів та вкладень, надання кре­дитів, операцій з банками, клієнтами та з цінними паперами, продажу валюти інших держав та проведення інших операцій.

Основним показником. госпрозрахункової діяльності Національного банку е прибуток, хоч одержання прибутку не е метою його діяльності. Заплановані доходи та витрати Національного банку відображуються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів та витрат повинен забезпечувати можливість виконання Національним банком його функцій, встановлених Конституцією України і Законом України “Про Національний банк України”. Національний банк за підсумками року в разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік, вносить до Державного бюджету України наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а перевищення витрат над дохо­дами відшкодовується за рахунок Державного бюджету України наступного за звітним року.

Планування й облік доходів та видатків, а також форму­вання фондів та резервів Національного банку на покриття фінансових ризиків, пов’язаних із виконанням його функцій, здійснюються згідно з положенням, що затверджується Радою НБУ.

Національний банк створює основні, фонди та фонди загального призначення.

Основними фондами Національного банку є статутний, резервний.

Статутний фонд є забезпеченням зобов'язань Національного банку, резервний — використовується для покриття ба­лансових втрат Національного банку. Відрахування до резерв­ного фонду здійснюються за рахунок прибутку Національного банку до досягнення ним розміру статутного фонду. Якщо ре­зервний фонд частково або повністю буде використано на Покриття збитків, то відрахування до цього фонду поповню­ються і здійснюються до досягнення ним установленого розміру.

^ До фондів загального призначення НБУ належать:

а) спеціальний резервний фонд переоцінки активів і пасивів золотовалютного резерву;

б) резерв для переоцінки власності банку;

в) резерв на покриття змін обмінного курсу;

г) інші фонди (в тому числі фонди пенсійного забезпечення та медичного страхування).

Відповідно до ст. 72 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк сплачує податки згідно з законами України з питань оподаткування.

Національний банк України забезпечує ефективність та надійність платіжної системи, встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб, відіграє провідну роль у процесі створення та впровад­ження національної системи масових електронних платежів (СЕП). Із січня 1994 р. Національний банк України запрова­див автоматизовану систему міжбанківських розрахунків з ви­користанням прогресивних комп’ютерних технологій, до якої нині залучена вся банківська система України. Очолює цю сис­тему Центральна розрахункова палата в Києві, а на місцях діють регіональні рахункові палати, які об’єднуються у загальнодержавну мережу розрахункових палат України, Ця система обслуговується комплексом програмно-технічних засобів; що забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз, захист від несанкціонованого втручання.

Одночасно слід зазначити, що Національний банк України в своїй діяльності мас деякі обмеження. Зокрема, йому заборо­няється бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ і здійснювати операції з нерухомістю, крім тих, що пов’язані із забезпеченням діяльності Національ­ного банку та його установ; займатися торговельною, вироб­ничою, страховою та іншою діяльністю, що не відповідає функціям Національного банку.

Чинним законодавством встановлено, що Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень, однак у сис­темі органів виконавчої влади він має автономний статус, діє самостійно і не залежить від органів державної влади при вирішенні питань, що належать до компетенції центрального банку. Такий правовий статус Національного банку забезпе­чує йому самостійність у здійсненні єдиної державної грошо­во-кредитної політики, сприяє запобіганню неконтрольованій емісії грошей, забороні фінансування дефіциту державного бюджету.

Отже, Національний банк України має подвійну правову природу. З одного боку, Національний банк має широкі владні повноваження щодо управління грошово-кредитною політикою держави (статті 24 і 25 Закону України “Про Національний банк України”), аз іншого виступає еко­номічно самостійним органом, є юридичною особою (ст. 4 за­значеного Закону), має право укладати цивільно-правові дого­вори з комерційними банками і державою і як учасник цивільних відносин несе цивільну відповідальність. Діяльність Національного банку України спрямована насамперед на за­безпечення єдиної державної політики в сфері грошового обігу, кредитування, валютного регулювання, здійснення фінансування і розрахунків у народному господарстві України.


Література.


  1. Банкiвська ециклопедiя. Пiд редакцiєю Мороза А.М., К.: Ельтон, 1993р.

  2. Комерцiйнi банки в Українi . Довiдник. К: Вища школа, 1990—62с

  3. Мороз А. Основи банкiвської справи, К: Лiбра, 1994р.

  4. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. Закон України "Про Національний банк України" від 27.02.2004.

  5. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні / Затверджена по­становою Правління НБУ № 368 від 28.08.2001р.

  6. Положення НБУ “Про кредитування” Затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р. // Податки та бухгалтерський облік.-2000.-№59.-с.715

  7. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків .

  8. Васюренко О.В. Банківські операції.-К.-2002.-255с

  9. Мітенко B.I. та ін. Основи лізингу: Навчальний посібник / Серія "Бібліотечка бан­кіра". - К.: Т-во "Знання", КОО, 1997. - 138с.

Скачать, 16.07kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов