Категории:

Реферат циклу наукових праць

Поиск по сайту:


Скачать 211.92 Kb.
Дата17.03.2012
Размер211.92 Kb.
ТипРеферат
Содержание
Мета дослідження
Методологічну та теоретичну основу дослідження
Наукова новизна
Практичне значення результатів дослідження
Методичними умовами
Список наукових праць, в яких відображені основний зміст та результати дослідження
Подобный материал:

РЕФЕРАТ

циклу наукових праць Лях Т.Л.

"Методика організації соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп"


В умовах сьогодення пріоритети в Україні визначені як провідні напрями державної політики. Для вирішення соціальних проблем залучаються різні соціальні інституції та неурядові організації, створюється розгалужена система різноманітних соціальних служб.

Одна з умов забезпечення соціально-педагогічної діяльності – це достатня кількість людських ресурсів для вирішення таких соціальних проблем як-то: профілактика наркотичної залежності, ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки молоді, соціальна реабілітація дітей з особливими потребами, ресоціалізація осіб, які повернулися з місць позбавлення волі, соціальний супровід прийомних сімей тощо. На жаль, кадрове забезпечення закладів соціальної сфери не відповідає вимогам сьогодення, не вистачає професійно підготовлених фахівців для реалізації різних напрямів соціально-педагогічної діяльності. Саме тому останнім часом в Україні активно стимулюється благодійна діяльність та розвивається волонтерський рух. Волонтери є повноправними суб’єктами соціально-педагогічної діяльності.

Особливість волонтерського руху в Україні полягає у тому, що найчисельнішою групою волонтерів, які працюють у соціальній сфері, є студентська молодь. Участь молодих людей у волонтерському русі дає їм змогу зробити особистий внесок у розв’язання соціальних проблем, випробувати свої можливості, беручи участь у проектах і програмах соціально-педагогічної спрямованості.

Окремі аспекти діяльності волонтерів розкриті в працях вітчизняних науковців. Так, у роботах І. Звєрєвої, С. Харченка обґрунтовано роль волонтерства як складової соціально-педагогічної роботи з молоддю. У дослідженнях О. Безпалько, Р. Вайноли, Н. Заверико, А. Капської, розкрито технології залучення та підготовки молоді до волонтерської діяльності. Особливості роботи волонтерів у центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді висвітлено у роботах Н. Романової, С. Толстоухової. Як складову соціально-педагогічної діяльності молодіжних організацій обґрунтовано волонтерство в працях Ю. Поліщука. Організації волонтерської роботи майбутніх соціальних педагогів в умовах вищого навчального закладу присвячені дослідження З. Бондаренко. Однак, поза увагою науковців залишилось питання забезпечення умов соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп. З урахуванням теоретичної та практичної значущості проблеми, її недостатньої вивченості у соціально-педагогічній науці обрано зазначену тему дослідження.

^ Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити умови забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп.

Мета дослідження передбачала необхідність розв’язання низки завдань: здійснити ретроспективний аналіз волонтерського руху в зарубіжній та вітчизняній соціально-педагогічній практиці; розробити класифікацію студентських волонтерських груп; розкрити зміст і напрями соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп; визначити та охарактеризувати умови забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп, здійснити їх експериментальну перевірку; розробити та впровадити програми підготовки фахівців до керівництва волонтерськими групами і студентів-волонтерів до роботи у соціально-педагогічній сфері.

^ Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять концепції соціально-педагогічної діяльності (О. Безпалько, М. Галагузова, І. Звєрєва, Г. Лактіонова, І. Ліпський, С. Харченко), теорії взаємодії людини та середовища у процесі соціалізації особистості (Н. Лавриченко, М. Лукашевич, В. Ромм, С. Савченко), теоретичні положення про волонтерство як соціальний феномен (З. Бондаренко, Н. Заверико, А. Капська, Р. Лінч, С. Маккарлі, М. Слабжанін), положення про діяльність як основу соціальної практики (В. Агєєв, В. Давидов, М. Каган, С. Москвічов), теорії малих груп (В. Андрієнко, Н. Онуфрієва, Л. Орбан-Лембрик, Т. Шибутані).

^ Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає у тому, що: вперше визначено зміст поняття „студентська волонтерська група”, розроблено класифікацію та розкриті базові характеристики таких груп, обґрунтовано об’єктивні й суб’єктивні умови та розроблено модель забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп; удосконалено зміст і форми підготовки студентів до волонтерської роботи, керівників студентських волонтерських груп; подальшого розвитку набули теоретичні засади про волонтерську роботу як необхідну складову соціально-педагогічної діяльності.

^ Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в практику діяльності студентських волонтерських груп: розроблено й упроваджено програму підготовки керівників волонтерських груп „Школа організаторів соціально-педагогічної діяльності волонтерів”, тренінг „Основи волонтерської роботи” для студентів-волонтерів, навчальна програма курсу „Методика організації волонтерських груп”.

Результати дослідження можуть бути використані спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадськими організаціями, викладачами вищих навчальних закладів під час підготовки й організації роботи студентів-волонтерів, для професійної підготовки студентів спеціальностей „Соціальна педагогіка”/„Соціальна робота” освітньо-кваліфікаційних рівнів „спеціаліст” і „магістр” у вищих навчальних закладах.

Насамперед нами здійснено ретроспективний аналіз волонтерського руху в зарубіжній та вітчизняній соціально-педагогічній практиці. Проведений аналіз засвідчив, що традиції милосердя та благодійності, соціальної опіки різних категорій нужденних, були важливою складовою суспільного життя українців. Доброчинні приклади князів Київської Русі, козацтва, сільської громади, видатних українських меценатів та благодійників стали підґрунтям для зародження та розвитку волонтерського руху. Цей рух в Україні набув активного поширення в 90-х рр. ХХ століття з розвитком мережі соціальних служб для молоді та появою неурядових організацій.

У результаті аналізу різних визначень волонтерства, встановлено що воно: має бути неприбутковим, добровільним та корисним окремій особі, групі або суспільству загалом; є способом підтримки, піклування, надання допомоги членам громади; взаємодії між людьми для спільного вироблення нових шляхів вирішення проблем, які виникають; створює можливості для навчання та розвитку впродовж життя кожної людини.

Вирішення другого завдання дослідження насамперед потребувало формулювання визначення поняття „студентська волонтерська група”. На основі аналізу праць психологів та соціологів (В. Андрієнко, Ф. Ануфрієва, Л. Орбан-Лембрик, Т. Шибутані) ми розглядаємо студентську волонтерську групу як різновид малих соціальних груп і визначаємо її як невелику за чисельністю спільноту студентів, що діє на доброчинних засадах, об’єднана певною діяльністю та утворена при державній чи неурядовій організації.

У результаті дослідження виокремлено такі класифікаційні ознаки студентських волонтерських груп: за приналежністю до організації; за досвідом волонтерської роботи; за тривалістю волонтерської роботи; за складом волонтерської групи. Також встановлено, що волонтерські групи з числа студентів створюються на базі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадських організацій, вищих навчальних закладів задля здійснення широкого спектра соціально-педагогічної діяльності. Студентські волонтерські групи, працюють здебільшого у таких напрямах: профілактичний; інформаційно-просвітницький; рекреативний; реабілітаційний; соціально-рекламний; соціально-побутовий; охоронно-захисний; діагностико-корекційний; фандрейзинговий. Ці напрями обумовлюються метою та основними завданнями соціально-педагогічної діяльності певної державної чи неурядової організації, на базі якої функціонує студентська волонтерська група.

У результаті дослідження було визначено умови забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп. Об’єктивні умови створюються організацією, на базі якої працює студентська волонтерська група. Так, визначено перелік організаційних умов та їх характеристики: планування залучення волонтерів (сформованість бачення волонтерської участі у діяльності організації; наявність стратегічного плану управління ризиками під час роботи з волонтерами; наявність відповідних матеріальних та людських ресурсів для роботи з волонтерами; базування напрямів соціально-педагогічної діяльності волонтерів на потребах організації та її клієнтів; визначення потреб організації у діяльності студентських волонтерських груп; сприятливий емоційний клімат у соціальній інституції); організація залучення та відбору волонтерів (проведення регулярних інформаційних кампаній серед студентів з метою популяризації волонтерства; постійний пошук волонтерів-студентів на відповідні позиції для здійснення соціально-педагогічної діяльності у різних напрямах; відбір волонтерів за попередньо визначеними критеріями; інтерв’ювання волонтерів; підписання угоди між волонтером та організацією; запровадження випробувального терміну для волонтерів-новачків); організація діяльності студентських волонтерських груп (здійснення керівництва соціально-педагогічною діяльністю студентських волонтерських груп підготовленим фахівцем; наявність чітко визначеного змісту роботи студентів-волонтерів відповідно до певного напряму соціально-педагогічної діяльності; визначення конкретних завдань соціально-педагогічної діяльності, які волонтери мають виконувати; урахування потенціалу студентської волонтерської групи в процесі розробки соціальних проектів та програм; здійснення орієнтування волонтерів; використання потенціалу волонтерів-лідерів студентських груп для допомоги координатору волонтерів; наявність друкованих інструкцій для співробітників організації та волонтерів, що регламентують діяльність останніх; залучення студентських волонтерських груп до прийняття рішень щодо розвитку організації та розробки соціальних проектів і програм); адміністрування соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп (затвердження та узгодження з волонтерами графіка їхньої роботи; наявність системи обліку часу волонтерів; наявність атрибутики студентських волонтерських груп; компенсація матеріальних витрат волонтерів; забезпечення волонтерів пам’ятками); визнання та заохочення студентів-волонтерів (здійснення формального та неформального визнання досягнень волонтерів; використання різних форм мотивування і заохочення студентів до волонтерської діяльності).

^ Методичними умовами забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп є: визначення потреб волонтерів у знаннях, уміннях та навичках щодо здійснення ними соціально-педагогічної діяльності; наявність програми підготовки студентів-волонтерів; супровід студентів-волонтерів під час соціально-педагогічної діяльності шляхом супервізії та інтервізії; здійснення моніторингу та оцінки соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп.

Базуючись на підходах вітчизняних науковців З.П. Бондаренко, Н.В. Заверико, І.Д. Звєрєвої, А.Й. Капської, С.Я. Харченка, С.В. Савченка, які розглядають волонтерів як суб’єктів соціально-педагогічної діяльності, було обґрунтовано, що її результативність зумовлена особистісними характеристиками волонтера, його знаннями та вміннями, його мотивацією до волонтерської діяльності. Тому ми визначаємо суб’єктивні умови забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп. Серед них: мотиваційні (прагнення: до вдосконалення власної діяльності; допомогти чи бути корисним іншим; отримати досвід, працюючи під керівництвом досвідчених спеціалістів; отримати нові знання та навички); особистісні (терпимість; ініціативність; безкорисливість; упевненість; ввічливість; відповідальність; емпатійність; самоконтроль); когнітивно-операційні (знання: етичних засад волонтерської діяльності; нормативно-правової бази волонтерської роботи; сучасного стану волонтерства у світі та в Україні; особливостей міжособистісної взаємодії; методів попередження конфлікту та шляхів його вирішення; інтерактивних методів просвітницько-профілактичної роботи; спеціальні знання відповідного напряму соціально-педагогічної діяльності, за яким працює волонтер; вміння здійснювати цю діяльність, а саме: прогностичні (планування діяльності, прогноз результатів); комунікативні (взаємодія, налагодження контактів, робота у команді); організаторські (вміння організувати власну діяльність та групи); аналітичні (аналіз ситуацій та проблем)).

Моніторинг волонтерських програм вищих навчальних закладів, соціальних служб та громадських організацій дозволив виоремити проблеми в забезпеченні соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп. Серед них: плинність волонтерів; залучення волонтерів до разових акцій та короткотривалих програм; відсутність підготовлених координаторів студентських волонтерських груп; невідповідність програм підготовки волонтерів їх потребам у спеціальних знаннях і вміннях; недостатня підготовка волонтерів до здійснення окремих напрямів соціально-педагогічної діяльності.

Аналіз результатів дослідження підтвердив, що у забезпеченні організаційних та методичних умов соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп провідна роль належить координатору волонтерів. Саме тому нами розроблена та впроваджена програма Школи організаторів соціально-педагогічної діяльності волонтерів. Розробляючи її, ми виходили з того, що вона повинна мати комплексний, інтеграційний характер та містити блоки щодо основ менеджменту волонтерської діяльності, технологій вивчення потреб волонтерів, конструювання програм підготовки волонтерів. Також координаторам волонтерів запропоновано авторську тренінгову програму „Основи волонтерської роботи”. Після проходження навчання та здійсненого автором методичного супроводу координатори волонтерів почали активно використовувати супервізію, інтервізію, проводити моніторинг діяльності студентів-волонтерів.

У процесі дослідження було визначено необхідність професійної підготовки майбутніх соціальних педагогів / соціальних працівників до організації діяльності волонтерських груп. З цією метою було розроблено та впроваджено програму навчального курсу „Методика організації волонтерських груп” для підготовки студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів „спеціаліст”, „магістр”, яка пропонується вашій увазі.

Проведене дослідження засвідчило, що соціально-педагогічна діяльність студентських волонтерських груп буде більш результативною, якщо в організації працює досвідчений координатор роботи волонтерів та здійснюється організована, цілеспрямована підготовка студентів-волонтерів.

Автор в циклі наукових праць (що об’єднані єдиною ідеєю) прийшов до таких висновків:

1. Ретроспективний аналіз волонтерства в зарубіжній та вітчизняній соціально-педагогічній практиці засвідчив, що для України така діяльність – явище не нове. Підґрунтям для розвитку волонтерства були милосердя, благодійність, альтруїзм, гуманізм, небайдужість до проблем інших, здавна притаманні українцям. Волонтером вважається особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер.

В Україні активний розвиток волонтерства починається з розгалуження мережі центрів соціальних служб для молоді. Найбільш чисельною групою волонтерів в Україні є учнівська та студентська молодь. Студентська молодь, працюючи на базі громадських організацій, вищих навчальних закладів і соціальних служб бере участь у проектах та програмах соціально-педагогічної спрямованості.

2. На основі аналізу соціологічної, психологічної та педагогічної літератури визначено, що студентська волонтерська група – це невелика за чисельністю спільнота студентів, що діє на добровільних засадах, об’єднана певною благодійною діяльністю та утворена при державній або неурядовій організації.

На підставі вивчення сучасних світових підходів до типології волонтерів здійснено класифікацію студентських волонтерських груп за такими ознаками: за приналежністю до організації (волонтери державної організації, волонтери громадської організації, волонтери вищого навчального закладу); за досвідом волонтерської роботи (волонтери без досвіду, волонтери з незначним досвідом, волонтери з достатнім досвідом); за тривалістю волонтерської роботи (волонтери, які працюють тривалий проміжок часу (понад 6 місяців); сезонні волонтери (працюють час від часу); волонтери, які працюють короткий проміжок часу (менше 6 місяців); за складом волонтерської групи (волонтери-студенти спеціальностей „Соціальна педагогіка”/„Соціальна робота”, волонтери-студенти спеціальності „практична психологія”, волонтери-студенти медичних вищих навчальних закладів, волонтери-студенти інших вищих навчальних закладів, змішані студентські волонтерські групи із представників різних вищих навчальних закладів або представників різних факультетів/інститутів одного вищого навчального закладу).

3. За своєю сутністю соціально-педагогічна діяльність студентських волонтерських груп спрямована на створення сприятливих умов соціалізації, всебічного розвитку особистості, задоволення її соціокультурних потреб або відновлення соціально схвалених способів життєдіяльності людини. Працюючи на базі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадських організацій і вищих навчальних закладів, студентські волонтерські групи здійснюють соціально-педагогічну діяльність у профілактичному, інформаційно-просвітницькому, рекреативному, реабілітаційному, діагностико-корекційному, соціально-рекламному, соціально-побутовому, охоронно-захисному і фандрейзинговому напрямах.

4. Обґрунтовано комплекс умов забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп. Об’єктивні умови становлять дві підгрупи: організаційні й методичні. Організаційні умови передбачають планування, організацію залучення та відбір волонтерів; управління роботою студентських волонтерських груп; адміністрування їх соціально-педагогічної діяльності; визнання та заохочення студентів-волонтерів. Методичними умовами є: вивчення потреб волонтерів у знаннях, уміннях та навичках, необхідних для роботи; упровадження програм їх підготовки; здійснення моніторингу й оцінки; супровід студентів-волонтерів шляхом супервізії та інтервізії. Суб’єктивними умовами забезпечення соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп є мотиваційні, особистісні та когнітивно-операційні характеристики студентів-волонтерів.

Визначено, що організаціями не забезпечуються належним чином такі умови, як: наявність координатора роботи волонтерів, забезпечення підготовки студентів-волонтерів до реалізації окремих напрямів соціально-педагогічної діяльності, вивчення потреб студентів-волонтерів у спеціальних знаннях та вміннях; організація заходів щодо супервізії та інтервізії, моніторингу та оцінки їх волонтерської роботи.

5. У результаті дослідження доведено необхідність підготовки координаторів роботи студентських волонтерських груп, яку доцільно здійснювати у Школах організаторів соціально-педагогічної діяльності волонтерів. Встановлено, що передумовою результативності соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп є спеціальна підготовка студентів до волонтерства. Однією з форм такої підготовки може бути тренінг „Основи волонтерської роботи”. Зміст підготовки волонтерів обумовлений складом студентської волонтерської групи та напрямами соціально-педагогічної діяльності, які вона забезпечує. Також важливою умовою результативності соціально-педагогічної діяльності студентських волонтерських груп є здійснення супроводу та моніторингу роботи груп спеціалістами організацій, на базі яких вони функціонують.

* * *

По темі дослідження опубліковано 22 наукові праці, в тому числі 11 – у фахових виданнях.

Основні теоретичні й практичні результати дослідження було представлено у доповідях та повідомленнях на наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях різного рівня: міжнародних: „Перспективи розвитку волонтерського руху на порозі ХХІ століття” (Київ, 2000); „Обличчя соціальної держави” (Київ, 2006); „Соціальна робота в Україні: вектор розвитку в третьому тисячолітті” (Київ, 2007); "Влияние социально-экономических проблем на жизнь молодежи" (Москва, 2007 р.); "Трансформація соціальної політики як фактор розвитку громадянського суспільства (Київ, 2007 р.)""Формування ціннісно-мотиваційного ставлення педагогів до проблеми збереження здоров'я" (Київ, 2008), "„Соціальна робота і сучасність: теорія та практика” (Київ, 2008); "Актуальні питання соціально-педагогічної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах" (Київ, 2009 р.); "Розвиток творчої особистості студента як суб'єкта професійної самоактуалізації: проблеми, пошук, тенденції" (Донецьк, 2009); "Сприяння здоров'ю дітей та молоді: теоретико-методині аспекти" (Луцьк, 2009); всеукраїнських: „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2002), „Культурно-ціннісні витоки сучасного виховання особистості” (Київ, 2006); „Роль педагогічної етики в професійній підготовці сучасного вчителя” (Київ, 2008); міжрегіональній: „Волонтерський рух як необхідна складова формування активної громадської позиції молоді” (Бровари, 2005).

Крім того, результати дослідження обговорювались на методологічних семінарах та засіданнях кафедри соціальної педагогіки та корекційної освтіи Київського університету ім. Бориса Грінченка, кафедри педагогіки факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та кафедри соціальної роботи Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, семінарах Всеукраїнського громадського центру „Волонтер”, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Київської міської державної адміністрації, щорічних Школах волонтерів для практиків соціальної сфери Християнського дитячого фонду.

^ Список наукових праць, в яких відображені основний зміст та результати дослідження:

  1. Активні методи просвітницької діяльності у профілактиці ВІЛ/СНІДу та ризикованої поведінки : посіб. для спец. приймальників-розподільників, притулків для неповнолітніх та виховних колоній / [О. В. Безпалько, Н. В. Зимівець, І. В. Захарченко та ін.] ; за заг. ред.: Р. Х. Вайноли, Т. Л. Лях. – К. : ТОВ „ДКБ „РОТЕКС”, 2007. – С. 117–129.

  2. Волонтерство: порадник для організатора волонтерського руху /
    [О. В. Безпалько, Н. В. Заверико, І. Д. Звєрєва та ін. ; уклад. Т. Л. Лях]. – К. : ВГЦ „Волонтер”, 2001. – 176 с.

  3. Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: сучасний стан і перспективи розвитку : [монографія] / [С. В. Толстоухова, В. В. Багай,
    О. В. Вакуленко та ін.]. – К. : Академпрес, 1999. – 112 с.

  4. Культура життєвого самовизначення : інтегративний курс для учнів загально-осв. навч. закл. : метод. посіб. : у 3 ч. / [О. В. Безпалько, М. І. Босенко, Р. Х. Вайнола та ін.] ; наук. кер. та ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Златограф, 2003. – Ч. 2. Середня школа. – С. 67–84, 98–108, 475–486, 517–527.

  5. Лях Т. Л. Використання інтерактивних методів у програмах з формування здорового способу життя / Т. Л. Лях, Т. В. Журавель // Основи громадського здоров’я: теорія і практика : навч.-метод. посіб. / [Т. П. Авельцева, Т. П. Басюк, О. В. Безпалько та ін.] ; за заг. ред. О. В. Безпалько. – Ужгород : ВАТ «Патент», 2008. – С. 152–216.

  6. Лях Т. Л. Вимоги до особистісно-моральних якостей потенційних волонтерів з числа студентів / Т. Л. Лях // Роль педагогічної етики у професійній підготовці сучасного вчителя : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 15–16 трав. 2008 р.) / [за ред. В. О. Огнев'юка та ін.]. – К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2008. – С. 133–136.

  7. Лях Т. Л. Волонтерство як суспільний феномен / Т. Л. Лях // Проблеми педагогічних технологій : зб. наук. пр. / Волинський державний університет імені Лесі Українки. – Луцьк : Волинський академічний дім, 2004. – Вип. 3-4. – С. 139–144.

  8. Лях Т. Л. Волонтерський рух та сучасні тенденції розвитку волонтерських організацій в Україні / Т. Л. Лях // Проблеми педагогічних технологій : зб. наук. пр. / Волинський державний університет імені Лесі Українки. – Луцьк : Волинський академічний дім, 2002. – Вип. 2. – С. 44–53.

  9. Лях Т. Л. Волонтерські групи як ресурс соціально-педагогічної діяльності державних і громадських організацій / Т. Л. Лях // Соціальна педагогіка: теорія і технології : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Т. Ф. Алєксєєнко,
    Т. П. Басюк, О. В. Безпалько та ін.] ; за ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – С. 130–139.

  10. Лях Т. Л. З досвіду роботи Всеукраїнського громадського центру „Волонтер”: підготовка волонтерів за методикою „рівний рівному” при організації театрів вуличного дійства / Т. Л. Лях // Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів : зб. ст. / під заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. – К. : Наук. світ, 2001. – С. 40–45.

  11. Лях Т. Л. Історичні засади соціально-педагогічної діяльності волонтерів за кордоном / Т. Л. Лях // Волонтерство як ресурс соціальної роботи у громаді : зб. ст. міжнар. наук. конф. для студ. та аспір. „Обличчя соціальної держави” в рамках проекту „Покращення якості соціальних послуг дітям та сім’ям у громаді”, (Київ, 22–23 берез. 2006 р.) / [упор. Т. Л. Лях ; передм. Т. П. Басюк]. – К. : Християнський дитячий фонд, 2006. – С. 61–70.

  12. Лях Т. Л. Критерії відбору студентів-волонтерів для здійснення соціально-педагогічної роботи / Т. Л. Лях // Соціальна робота і сучасність: теорія та практика : зб. ст. V міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 22–23 трав. 2008 р.) / [відп. ред. : Б. В. Новіков та ін.]. – К. : Вид-во „Політехніка”, 2008. – С. 28–36.

  13. Лях Т. Л. Людські ресурси волонтерського руху та шляхи залучення добровільних помічників до соціальної діяльності / Т. Л. Лях // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка / [упоряд.: О. Л. Караман, Я. І. Юрків] ; Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка. – К. : Альма-матер, 2008. – Вип. 6. Педагогічні науки. – С. 198–209.

  14. Лях Т. Л. Методика організації волонтерських груп : навч. програма для студ. спец. 7.010105 „Соціальна педагогіка” / КМПУ імені Б. Д. Грінченка. – К. : КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2008. – 58 с.

  15. Лях Т. Л. Методика формування здорового способу життя / Т. Л. Лях // Проблеми педагогічних технологій : зб. наук. пр. / Волинський державний університет імені Лесі Українки. – Луцьк : Волинський академічний дім, 2003. – Вип. 1. – С. 65–78.

  16. Лях Т. Л. Основні поняття і категорії соціальної роботи /
    З. П. Бонадаренко, Т. Л. Лях // Соціальна робота в Україні : навч.
    посіб. / [І. Д. Звєрєва, О. В. Безпалько, О. І. Янкович та ін.] ; за ред.
    І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. – К. : Наук. світ, 2004. – С. 25–39.

  17. Лях Т. Л. Особистість соціального педагога центру роботи з молоддю у структурі соціально-виховної діяльності / Т. Л. Лях // Соціалізація особистості : зб. наук. пр. / [ за заг. ред. А. Й. Капської] ; Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – К. : Логос, 2002. – Т. XVII. – Вип. 1. – С. 89–106.

  18. Лях Т. Л. Підготовка майбутніх соціальних педагогів до організації роботи волонтерських груп / Т. Л. Лях // Педагогічна освіта : теорія і практика : зб. наук. праць : [у 2 т.] / [за ред. І. Д. Беха та ін.]. – К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2009. – № 11. – Спецвипуск. – Т. 1. – С. 169–172.

  19. Лях Т. Л. Програма профілактики ВІЛ/СНІД та ризикованої поведінки серед неповнолітніх у притулку для неповнолітніх / Т. В. Журавель, Т. Л. Лях // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2006. – № 3 (15). – С. 109–125.

  20. Лях Т. Л. Соціально-педагогічна діяльність молодіжних волонтерських груп / Т. Л. Лях // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова / [ ред. кол. : В. П. Бех, Т. В. Говорун, О. Д. Дубогай та ін.]. – К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – Вип. 5 (Частина ІІ). – Сер. 11. Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління. – С. 40–45.

  21. Лях Т. Л. Сучасні тенденції розвитку волонтерських організацій в Україні / Т. Л. Лях // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 22–23 квіт. 2002 р.) : [у 2 т.] / [за ред. М. І. Шкіля та ін.]. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – Т. 1. – С. 122–124.

  22. Соціальна педагогіка: мала енциклопедія / [Т. Ф. Алєксєєнко, Т. П. Басюк,
    О. В. Безпалько та ін.] ; за ред. І. Д. Звєрєвої. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 36–39, 288–292.

Скачать, 178.75kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов