Категории:

Міністерство освіти І науки україни державна акредитацій на комісія україни

Поиск по сайту:


страница1/5
Дата17.03.2012
Размер1.06 Mb.
ТипДокументы
Содержание
1. Нормативна база акредитації
Конституція України.
Наказ Міністерства освіти і науки України
Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи
2. Сутність акредитації
3. Порядок проведення акредитації
4. Проведення самоаналізу внз та спеціальності
5. Структура та зміст звіту про акредитаційний самоаналіз внз
Розділ 1. Загальна характеристика навчального закладу
Розділ 2. Формування контингенту студентів
Розділ 4. Організаційне та навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу
Загальні показники розвитку
Склад кафедр (предметних комісій) і
Показники формування контингенту студентів
Динаміка змін контингенту студентів
Розділ 5. Кадрове забезпечення навчально-виховного процесу
Характеристика викладацького складу
Стан навчально-матеріальної бази
Розділ 7. Виховна робота
Показники результативності виховної роботи
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКРЕДИТАЦІЙ НА КОМІСІЯ УКРАЇНИ


С.І.Андрусенко, В.І. Домніч


АКРЕДИТАЦІЯ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ

У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ


РЕКОМЕНДОВАНО

Як посібник при підготовці та проведенні процедури акредитації

у вищих навчальних закладах України


Київ  КУЕТТ  2003


ВСТУП

У галузі освіти в Україні за останні роки відбулися значні зміни. Створена нова законодавча база, яка унеможливлює директивне втручання в діяльність освітніх організацій і формує легітимний простір їх функціонування через систему відповідних норм і правил.

Основу механізму регламентації діяльності вищих навчальних закладів становлять процедури ліцензування та акредитації.

Державна акредитація не відміняє і не підміняє собою громадську акредитацію, яка може проводитись професійною спільнотою, відповідними асоціаціями. Іншими організаціями, що працюють в галузі освіти, і направлена на встановлення певного рейтингу освітньої організації.

Особлива роль державної акредитації в нашій країні полягає в тому, що вона гарантує відповідність якості та рівня навчання державним вимогам, і випускники навчальних закладів, що навчались за акредитованими спеціальностями, мають право на отримання документа про освіту державного зразка.

На системному рівні процедура акредитації була започаткована в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів № 200. Разом зі створенням Державної акредитаційної комісії (ДАК), основним завданням якої визначалось формування та забезпечення виконання директивних вимог до вищої та професійно-технічної освіти, цією Постановою затверджувались Положення про ліцензування та акредитацію навчальних закладів. Основними складовими інституції ліцензування та акредитації стали громадські організації - фахові ради, на які покладалися питання проведення первинної експертизи та надання пропозицій Експертним радам ДАК.

Відповідність якості навчання державним вимогам оцінювалась фаховими радами за результатами проведення експертизи діяльності закладу освіти, яка обов'язково включала виконання студентами комплексних контрольних кваліфікаційних завдань, складених самими навчальними закладами у відповідності до освітньо-кваліфікаційних характеристик певних напрямів (спеціальностей).

Але, як засвідчує світовий досвід, мають право на існування і інші методи оцінки якості навчання, а зазначене "Положення про акредитацію вищих навчальних закладів" теж потребує змін.

Тому в 2000-2001 роках Міністерством освіти і науки було ініційовано широке обговорення в освітніх колах питання удосконалення системи ліцензування І акредитації навчальних закладів та шляхів їх демократизації, спрощення процедури, посилення відповідальності Державного органу управління освітою, зменшення фінансових витрат навчальних закладів.

На сьогодні розроблені всі нормативні документи стосовно акредитації навчальних закладів, а також накопичений значний досвід її проведення. Тому з'явилась можливість подальшого упорядкування і уніфікації процедури акредитації. Рекомендації щодо цього пропонуються авторами до уваги вищих навчальних закладів.

Разом з тим автори добре розуміють, що рекомендовані в посібнику процедури проведення акредитації, а також форми і зміст документації ще не є досконалими і потребують подальшого упорядкування, і тому будуть вдячні за будь-які зауваження І конструктивні пропозиції, спрямовані на покращення організації і функціонування існуючої системи акредитації в Україні.


^ 1. НОРМАТИВНА БАЗА АКРЕДИТАЦІЇ

Акредитація у вищих навчальних закладах в Україні проводиться на підставі та у відповідності до таких нормативних документів:

^ Конституція України.

Закон України "Про освіту".

Закон України "Про вищу освіту".

Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 року № 978 "Про затвердження Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах" (Додаток 1).

"Положення про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах", затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 року № 978 (Додаток 1).

^ Наказ Міністерства освіти і науки України №16 від 14 січня 2002 року "Про затвердження Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи" (Додаток 2).

^ Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи, затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України № 16 від 14.01.02 (Додаток 2).

Наказ Міністерства освіти і науки України № 321 від 04.06.2002 року «Про встановлення нормативів витрат, пов'язаних з проведенням акредитації» (Додаток 3).

Критерії та вимоги до акредитації підготовки фахівців відповідних рівнів. Затверджено рішенням ДАК від 23 листопада 1999 року, протокол № 23, додаток 2 зі змінами і доповненнями (Додаток 4).

Нормативи та вимоги для акредитації підготовки фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів (денна форма навчання). Додаток № 18 до протоколу ДАК № 44 від 08.04.03. Набувають чинності з моменту реєстрації в Міністерстві юстиції України. (Додаток 15).

• Інші нормативні документи, які є обов'язковими для виконання вищими навчальними закладами України.


^ 2. СУТНІСТЬ АКРЕДИТАЦІЇ

У відповідності з Законом "Про вищу освіту" вищий навчальний заклад (далі ВНЗ) є такий освітній або освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певним освітнім та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

ВНЗ можуть бути державної, комунальної, приватної форми власності, або перебувати у власності Автономної Республіки Крим.

ВНЗ державної форми власності засновані державою, фінансуються з державного бюджету і підпорядковуються, як правило, Міністерству освіти і науки України або іншому центральному органу виконавчої влади.

ВНЗ, що перебуває у власності Автономної Республіки Крим заснований органами влади Криму, фінансується з бюджету та підпорядкований органам влади автономії.

ВНЗ комунальної форми власності засновуються місцевими органами влади та підпорядковані їм, фінансуються з місцевого бюджету.

ВНЗ приватної форми власності засновуються на приватній власності і підпорядковуються власникам.

Освітньою є діяльність, яка пов'язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти з видачею відповідного документа.

Акредитація - процедура надання ВНЗ певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Можуть акредитуватись спеціальність, напрям підготовки і весь навчальний заклад.

Акредитація ВНЗ - це державне визнання його статусу (рівня акредитації). Акредитація закладу здійснюється протягом навчального року.

Акредитація спеціальності з певного напряму - це державне визнання відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців з цієї спеціальності державним вимогам. Акредитація спеціальності проводиться після (або в період) закінчення терміну навчання фахівців у ВНЗ за цією спеціальністю.

Акредитація здійснюється згідно з "Положенням про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах" (додаток 1). При акредитації проводиться акредитаційна експертиза, для здійснення якої формується експертна комісія, яка діє у відповідності з "Положенням про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи" (додаток 2). Нормативи витрат, пов'язані з проведенням акредитації, встановлені Наказом МОНУ № 321 від 04.06.02 p. (додаток 3).

Акредитованою вважається спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, за якого ВНЗ певного типу отримав у результаті процедури акредитації право провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Напрям, за яким ВНЗ отримав в результаті процедури акредитації право провадити освітню діяльність, є акредитованим.

ВНЗ може бути акредитованим за певним рівнем акредитації, якщо не менше двох третин спеціальностей, за якими ВНЗ провадить освітню діяльність, є акредитованими за цим рівнем.

Рівень спроможності ВНЗ певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, визначається рівнем акредитації. Закон "Про вищу освіту" (ст.24) встановлює чотири рівня акредитації ВНЗ.

ВНЗ першого рівня акредитації здійснює підготовку фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Це технікуми, училища або структурні підрозділи ВНЗ третього або четвертого рівнів акредитації.

ВНЗ другого рівня акредитації готує фахівців як за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, так і за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра. Це коледжі або структурні підрозділи ВНЗ третього та четвертого рівнів акредитації.

ВНЗ третього рівня акредитації мають право готувати фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра та спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Це інститути, консерваторії.

ВНЗ четвертого рівня акредитації здійснюють підготовку бакалаврів, спеціалістів та магістрів. Це університети, академії, консерваторії (музичні академії) або інститути.

ВНЗ має право видавати документ про вищу освіту державного зразка тільки з акредитованого напряму або спеціальності.

Діючі Критерії та вимоги до акредитації підготовки фахівців відповідних рівнів, що затверджені рішенням ДАК від 23 листопада 1999 року, наведені в додатку 4.

З моменту реєстрації в Міністерстві юстиції України набувають чинності нові Нормативи та вимоги для акредитації підготовки фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів (денна форма навчання. Додаток № 18 до протоколу ДАК № 44 від 08.04.03), які наведені в додатку 15.


^ 3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АКРЕДИТАЦІЇ

Порядок проведення акредитації регламентований "Положенням про акредитацію вищих навчальних закладів і спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах" (додаток 1).

Акредитація проводиться з ініціативи навчального закладу. Акредитація ВНЗ в цілому або окремої спеціальності

складається з таких етапів:

1. Проведення самоаналізу. Самоаналіз діяльності ВНЗ або спеціальності проводиться у рік проведення акредитації. Структура і зміст звіту про самоаналіз наведені далі.

2. Подання заяви про проведення акредитаційної експертизи (додаток 5) та матеріалів акредитаційного самоаналізу до управління ліцензування та акредитації МОН України. На кожну спеціальність, що акредитується, формується окрема справа. У разі акредитації ВНЗ за певним рівнем до МОН подається заява і загальний звіт про самоаналіз діяльності ВНЗ за формою, що наводиться нижче (див. додатки).

3. Управління ліцензування та акредитації МОН у 10-денний термін проводить попередню експертизу і у разі відповідності поданих матеріалів вимогам формує склад експертної комісії МОН для перевірки стану справ на місці.

4. Навчальний заклад перераховує на рахунок ДАК кошти на організаційне забезпечення проведення акредитації відповідно до нормативу, встановленого МОН за погодженням з Мінфіном (24 неоподаткованих мінімуми).

5. Після переведення платежу на рахунок ДАК, МОН видає наказ про проведення експертизи та направлення експертів до ВНЗ. Відшкодування витрат на відрядження та оплату експертів у відповідності до пп. 1.12-1.14 "Положення про експертну комісію та порядок проведення акредитаційної експертизи" (додаток 2) здійснюється на місці безпосередньо навчальним закладом, що заявив про свого акредитацію на підставі наказу №321 МОН від 04.06.02 p. (додаток 3).

6. Проведення експертами МОН акредитаційної експертизи ВНЗ та підготовка експертних висновків. Якщо акредитаційна експертиза здійснюється у рік першого випуску фахівців, вона, як правило, проводиться в два етапи. Перший етап має місце після закінчення теоретичного навчання і включає заміри залишкових знань і всі інші перевірки діяльності ВНЗ. На другому етапі експертна комісія бере участь у роботі Державної екзаменаційної комісії, після чого робиться остаточний висновок щодо акредитації спеціальності- Якщо ВНЗ вже випускає фахівців даної спеціальності, то експертиза проводиться в один етап після закінчення терміну теоретичного навчання з обов'язковою перевіркою дипломних проектів (робіт) та аналізом роботи Державної екзаменаційної комісії за попередні роки.

7. За результатами експертизи експертна комісія готує мотивований висновок про можливість акредитації ВНЗ (спеціальності), ознайомлює його під підпис з керівництвом ВНЗ і залишає у ВНЗ копію висновку. Голова експертної комісії у тижневий термін після закінчення роботи передає експертний висновок до ДАК. Також ВНЗ передає до ДАК акредитаційну справу, доповнену матеріалами перевірки (м. Київ, вул. Металістів, 7-а, т.241-66-63).

8. Розгляд справи на експертній раді ДАК у присутності представників ВНЗ. Підготовка проекту рішення на засідання ДАК.

9. Розгляд справи на засіданні ДАК. Відсутність представників ВНЗ не може бути причиною неприйняття рішення.

10. Затвердження рішення ДАК Міністерством освіти і науки України.

11. Оформлення в ДАК сертифіката про акредитацію.


^ 4. ПРОВЕДЕННЯ САМОАНАЛІЗУ ВНЗ ТА СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Самоаналіз потрібен ВНЗ для того, щоб впевнитись у відповідності показників своєї роботи Критеріям акредитації та вимогам нормативних документів, які регламентують роботу ВНЗ.

Матеріали самоаналізу спеціальності повинні включати інформацію, передбачену п.9 "Положення про акредитацію вищих навчальних закладів І спеціальностей у вищих навчальних закладах та вищих професійних училищах", яке наведене у додатку 1.

У випадку акредитації ВНЗ за певним рівнем до цієї Інформації додаються відомості, пойменовані в пункті 10 "Положення про акредитацію ВНЗ...".

Показники діяльності ВНЗ з організації підготовки фахівців за спеціальністю, що акредитується, мають повністю відповідати Критеріям та вимогам до акредитації підготовки фахівців відповідних рівнів, які затверджені ДАК України. Якщо показники діяльності ВНЗ не відповідають вимогам ДАК, або у поданих на акредитацію матеріалах виявлено інформацію, що не відповідає дійсності, вищому навчальному закладу в акредитації відмовляється.

Повторне проведення акредитації у разі негативного рішення ДАК можливе за умов усунення недоліків, але не раніше, ніж через рік після прийняття такого рішення.

Самоаналіз - це системний та комплексний аналіз всіх складових діяльності ВНЗ, його структурних підрозділів, який проводить сам ВНЗ з метою визначення відповідності показників його діяльності вимогам чинних нормативних документів щодо акредитації. Самоаналіз як форма самоконтролю здійснюється у рік проведення акредитації. Аналізуються показники роботи ВНЗ за останні три роки.

Звіт про самоаналіз складає першу частину акредитаційної справи спеціальності, яку ВНЗ подає до ДАК разом з заявою про проведення акредитації.

Якщо у структурі ВНЗ є навчальні заклади нижчого рівня акредитації, вони готують окремий звіт, як складову частину загального звіту.

Для організації проведення самоаналізу у ВНЗ має бути виданий наказ, який встановлює задачі колективу ВНЗ або факультету для проведення самоаналізу, призначає відповідальних та встановлює терміни виконання запланованих заходів.

Звіт про самоаналіз складається з текстової частини та таблиць. Перелік та зміст розділів звіту про самоаналіз ВНЗ та самоаналіз спеціальності наведені в наступних розділах.


^ 5. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЗВІТУ ПРО АКРЕДИТАЦІЙНИЙ САМОАНАЛІЗ ВНЗ

Форма титульного листа звіту про акредитаційний самоаналіз діяльності ВНЗ у разі акредитації навчального закладу за певним рівнем наведена у додатку 6.

Звіт про самоаналіз ВНЗ має складатися з таких розділів.


^ Розділ 1. Загальна характеристика навчального закладу

Подається історична довідка розвитку ВНЗ. Наводиться інформація про рік заснування закладу освіти, відомчу приналежність, форму власності, основні етапи розвитку, кількість факультетів (відділень), кафедр, кількість спеціальностей, за якими ведеться навчання, кількість акредитованих спеціальностей та рівень їх акредитації, рівень акредитації ВНЗ в цілому, загальну кількість студентів та викладачів, відсоток докторів наук, професорів та кандидатів наук, доцентів, викладачів вищої категорії у навчальному закладі в цілому, загальну навчальну площу, сукупний ліцензований обсяг прийому студентів. Описуються принципи і особливості діяльності закладу освіти, перспективи і напрями розвитку. Описується структура, динаміка розвитку навчального закладу, форми і напрями підготовки фахівців, загальна чисельність працівників і студентів. Конкретні показники діяльності ВНЗ наводяться у формі таблиці 5.1.

Зазначаються прізвище, ім'я та по батькові керівника закладу освіти, освіта, спеціальність за освітою, науковий ступінь та вчене звання. ВНЗ недержавної форми власності додають копії дипломів про вчене звання та науковий ступінь керівника.

За формою в таблиці 5.2. наводяться дані про кількість і склад кафедр, які забезпечують навчання у ВНЗ, що акредитується.

До звіту додаються копії ліцензій та сертифікатів про акредитацію, які має ВНЗ, довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, документи, що засвідчують право володіння (користування) приміщеннями для здійснення навчально-виховного процесу. Договори оренди мають бути укладені на термін, необхідний для завершення циклу навчання. У випадку оренди також додається документ, що підтверджує право власності орендодавця або погодження власника приміщення на суборенду, якщо майно орендодавця не належить до державної або комунальної власності.


^ Розділ 2. Формування контингенту студентів

У даному розділі розкрити форми і методи профорієнтаційної роботи, довузівської підготовки молоді до вступу у навчальний заклад. Проаналізувати якісні і кількісні показники прийому студентів, причини, які негативно впливають на конкурс. Показати динаміку змін контингенту студентів за курсами, заходи, спрямовані на збереження контингенту студентів. Додати інформацію за формою таблиць 5.3 і 5.4.


Розділ 3. Зміст підготовки фахівців

У цьому розділі необхідно показати забезпеченість навчального закладу документацією, передбаченою стандартами освіти, а також освітньо-кваліфікаційними характеристиками, освітньо-професійними програмами, робочими навчальними планами, програмами навчальних дисциплін, їх узгодженість та дотримання співвідношення навчального часу між циклами підготовки, відповідність змісту підготовки державним вимогам, потребам ринку праці та особистості, вирішення питань безперервності, наступності та ступневості підготовки фахівців.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма та навчальний план спеціальностей мають бути затверджені у встановленому порядку. За наявності державного стандарту дається посилання на такий стандарт. У разі відсутності стандарту ВНЗ самостійно розробляє освітньо-кваліфікаційну характеристику у відповідності до вимог наказу Міносвіти № 285 від 31 липня 1998 року і погоджує її з відповідною науково-методичною комісією Міносвіти та центральним органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики.

Навчальний план спеціальності складається за типовою формою, яка затверджена МОН, має бути підписаний ректором ВНЗ та погоджений у встановленому порядку (на теперішній час - з Міністерством освіти та науки України, навчально-методичною комісією, якій підпорядкована спеціальність, та Науково-методичним центром вищої освіти МОНУ).


^ Розділ 4. Організаційне та навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу

У розділі охарактеризувати систему планування навчально-виховного процесу. Показати структуру управління і контролю за навчально-виховним процесом, повноту виконання робочих навчальних планів і робочих програм дисциплін, запровадження сучасних технологій навчання.

При висвітленні навчально-методичної роботи дати аналіз діяльності навчально-методичної ради (педради) навчально-методичного відділу (методичного кабінету), кафедр (циклових комісій) щодо методичного забезпечення лабораторно-практичних робіт, курсового і дипломного проектування, самостійної роботи студентів, розробки і застосування прикладних комп'ютерних програм.

Таблиця 5.1.

^ ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ

_____________________

(назва навчального закладу)

(за станом на 01.10 кожного року)


№ п/п

Показник


Роки

______рік

_______рік

______рік

1

2

3

4

5

1.

Кількість ліцензованих спеціальностей










2.

Кількість спеціальностей, акредитованих

за:

• І рівнем

• ІІ рівнем

• ІІІ рівнем










3.

Кількість спеціальностей , за якими здійснюється перепідготовка фахівців










4,

Кількість спеціальностей, за якими

здійснюється підвищення кваліфікації










5.

Контингент студентів (всього)

• вт.ч, на денній формі навчання;

• інші форми навчання (вказати за якою

формою)










6.

Кількість інститутів










7.

Кількість факультетів (відділень)










8.

Кількість підрозділів післядипломної освіти










9.

Кількість філій та інших відокремлених

підрозділів навчального закладу










10.

Кількість вищих навчальних закладів І-ІІ

рівнів акредитації, що знаходяться у структурі ВНЗ










11,

Кількість кафедр (предметних комісій)










12.

Кількість науково-дослідних інститутів










13.

Кількість науково-дослідних лабораторій










14.

Кількість співробітників (всього)

• в т.ч. педагогічних

• наукових










15.

Кількість навчально-виробничих та

виробничих підрозділів










16

Загальна площа територій, га










17.

Загальна /навчальна площа будівель, кв.м.










18.

Балансова вартість встановленого

обладнання (млн.грн.)










19

Загальний обсяг державного фінансування










20.

Кількість місць в гуртожитках










21.

Кількість посадкових місць у читальних балах












Таблиця 5.2.

^ СКЛАД КАФЕДР (ПРЕДМЕТНИХ КОМІСІЙ) І

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ ВНЗ







Назва

кафедри

(предметної

комісії)


Про-

фесор-

сько-

викла-

даць-

кий

склад,

осіб

%


З них працюють

На постійній основі

Сумісники


Разом,

осіб

%


У тому числі

У тому числі

Док

тори

наук,

профе

сори,

осіб

%


Канд.

наук,

доценти,


осіб

%


Без

наукових

ступенів

і

вчених

звань,

осіб %

Разом,

осіб

%


Док

тори

наук,

профе

сори,

осіб

%


Канд.

наук,

доцен

ти,

осіб

%


1.




























2.































Разом




__/ __%

__/ __%

__/ __%

__/ __%

__/ __%

__/ __%

__/ _%


Таблиця 5.3.

^ ПОКАЗНИКИ ФОРМУВАННЯ КОНТИНГЕНТУ СТУДЕНТІВ

(назва навчального закладу)


№ п/п

Показник

Роки

______рік

_______рік

______рік

1

2

3

4

5

1.

Ліцензований обсяг підготовки (осіб)










2.

Прийнято на навчання, всього (осіб)

• денна форма

• в т.ч. за держзамовленням:

• заочна форма

• в т.ч. за держзамовленням

• нагороджених медалями, або тих, що отримали диплом з відзнакою

• таких, які пройшли довгострокову підготовку І профорієнтацію

• зарахованих на пільгових умовах;

• з якими укладені договори на підготовку










3.

Подано заяв на одне місце за формами навчання

• денна;

• інші форми навчання (вказати, за якою формою)










4.

Конкурс абітурієнтів на місця держзамовлення

• денна форма

• Інші форми навчання (вказати, за якою формою)











5.

Кількість випускників ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, прийнятих на скорочений термін навчання на

• денну форму

• інші форми (вказати, за якою формою)












Таблиця 5.4.

^ ДИНАМІКА ЗМІН КОНТИНГЕНТУ СТУДЕНТІВ

(по денній формі навчання у ВНЗ)

_____________________________________________________________________________

(назва ВНЗ)




п/п


Назва показника


Курс

Роки

______рік

курси

_______рік

курси

______рік

курси

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

5

6

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20


1.

Шифр і назва спеціальності 1............................................ 2...............................................

Кількість студентів у році на курсах























































2.

Всього студентів у ВНЗ на 1.10. відповідного року























































3.

Кількість студентів, яких відраховано

(всього):

в т.ч. - за невиконання навчального плану

- за грубі порушення дисципліни

- у зв'язку з переведенням до інших ВНЗ

- інші причини























































4.

Кількість студентів, які зараховані на старші курси (всього):

в т.ч. - переведених із інших ВНЗ

- поновлених на навчання
























































Показати рівень видавничої діяльності та забезпечення навчального процесу навчальною та довідковою літературою, інструктивно-методичними матеріалами, наявність відео-комп'ютерних фондів. Слід мати на увазі, що у відповідності до п.16 "Положення про акредитацію вищих навчальних закладів", навчальний заклад не може бути акредитований за ІV рівнем у разі, коли за останні 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН або монографій менше, ніж 5% загальної кількості викладачів.

Рекомендується, щоб система навчально-методичного забезпечення спеціальності у ВНЗ складалась із компонентів, які наведені в додатку 7. Всі ці компоненти мають бути у ВНЗ і підлягають перевірці під час акредитаційної експертизи.

  1   2   3   4   5

Скачать, 82.38kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru