Категории:

Херсонський державний університет ушакова наталя ігорівна

Поиск по сайту:


страница1/4
Дата08.03.2012
Размер0.73 Mb.
ТипАвтореферат
Содержание
Науковий консультант
Офіційні опоненти
ПАНЧЕНКО Олена Іванівна
Загальна характеристика роботи
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Об’єкт дослідження
Концепція дослідження
Провідну ідею
Методологічну основу
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій
Наукове значення
Практичне значення одержаних результатів
Результати дослідження впроваджено
Експериментальна база дослідження
Етапи наукового дослідження
Апробація результатів
Структура дисертації
Основний зміст дисертації
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади підручника з російської мови для іноземних студентів ВНЗ України»
Другий розділ «Сучасний стан розробленості проблем підручника з російської мови для іноземних студентів у теорії та практиці»
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4


ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Ушакова НАТАЛЯ ІГОРІВНА


УДК 811.161.1’243 (075)(477)


Багатоаспектна модель підручника з російської мови для іноземних студентів

у вищих навчальних закладах України


13.00.02 – теорія та методика навчання (російська мова)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук


Херсон – 2010


Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано на кафедрі мовної підготовки іноземних громадян

Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.


^ Науковий консультант:

доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент АПН України

ГОЛОБОРОДЬКО Євдокія Петрівна,

Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів,

професор кафедри педагогіки і психології.


^ Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

ВОЗНЮК Людмила Володимирівна,

Тернопільський національний педагогічний

університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри російської мови та

літератури;




доктор педагогічних наук, професор

ІВАНЕНКО Валентин Кузьмич,

Запорізький національний університет,

професор кафедри російської філології;




доктор філологічних наук, професор

^ ПАНЧЕНКО Олена Іванівна,

Дніпропетровський національний

університет імені Олеся Гончара,

завідувач кафедри перекладу та

лінгвістичної підготовки іноземців.


Захист відбудеться 04 червня 2010 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.053.01 у Херсонському державному університеті за адресою: 73000, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27, зал засідань (ауд. № 256).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м.Херсон, вул. 40 років Жовтня, 27.

Автореферат розіслано 24 квітня 2010 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Г.Окуневич


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Інтеграція та глобалізація інформаційних і культурних процесів зумовлюють потреби модернізації освітньої системи України за всіма напрямами, що вимагає розробки концептуальних засад у кожному з них. Навчання іноземних студентів є одним з таких напрямів, важливим чинником становлення української держави як рівноправного партнера у створенні світового освітнього простору.

Базовою складовою вдосконалення навчання іноземців є розробка концепції мовної освіти, бо саме мова є провідною передумовою становлення майбутніх фахівців у їхній професійній підготовці.

Засобом реалізації нових підходів до мовної підготовки іноземних громадян має стати підручник з тієї мови, за допомогою якої студент отримує професійну підготовку. У системі вищої освіти склалась ситуація, коли мовою навчання може бути українська, російська або англійська мова. Більшість іноземних студентів обирає мовою навчання російську.

Уважаємо актуальним створення методичної моделі підручника з мови навчання (російської), яка б ураховувала аксіологічні, професійні, комунікативні, соціокультурні, когнітивні потреби іноземців, які отримують вищу освіту в Україні. Така модель повинна бути інваріантною, придатною до застосування у вивченні іноземцями інших мов.

Необхідність наукових досліджень у цій галузі зумовлена численними теоретичними й методичними проблемами сучасного стану мовної підготовки іноземців.

Підсумком розвитку методики викладання російської мови іноземним студентам вважають свідомо-практичний метод та комунікативно–діяльнісний принцип (підхід) навчання. Свідомо-практичний метод є основним у навчанні іноземної мови в умовах ВНЗ. З одного боку він є свідомим, тому що передбачає засвоєння мовних форм, що необхідні для спілкування, з іншого – практичним, бо вирішальним чинником навчання є мовленнєва практика. Визначення та психологічне обґрунтування методу належать видатному психологу Б. В. Бєляєву, лінгвістичне його підґрунтя закладено роботами Л. В. Щерби.

Теоретичною базою навчання нерідної мови є комунікативно-діяльнісний підхід, основи якого закладено в роботах С. Л. Рубінштейна, О. М. Леонтьєва, І. О. Зимньої. Такий підхід означає, що в центрі освітнього процесу знаходиться той, хто навчається, а система навчання передбачає максимальне урахування його індивідуально-психологічних, вікових і національних особливостей. Об’єктом навчання є мовленнєва діяльність в усіх її видах.

Основні вимоги названих методу та підходу знайшли реалізацію в навчальних посібниках для іноземних студентів залежно від комунікативних сфер спілкування (навчально-професійної, соціокультурної, суспільно-політичної, ділової, побутової). Обов’язковою вимогою є дотримання вторинних методичних принципів: 1) комплексності цілей навчання (практичної, освітньої та виховної); 2) взаємозв’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності; 3) етапності та концентричності в поданні матеріалу; 4) комплексної та ситуативно-тематичної організації мовного матеріалу; 5) функціональності відбору мовного матеріалу; 6) вивчення лексики та морфології на синтаксичній основі; 7) опори на висловлювання і текст як головні одиниці навчання.

Дослідники називають різну кількість принципів, тому провідні фахівці в галузі підручникотворення (А. Р. Арутюнов, В. П. Беспалько, І. Л. Бім, М. С. Вашуленко, Н. Й. Волошина, М. М. Вятютнєв, Є. П. Голобородько, В. М. Мадзігон, Г. О. Михайловська, М. І. Пентилюк, Л. В. Скуратівський) наголошують на тому, що підручник є компромісною реалізацією різноманітних загальнодидактичних, психологічних і лінгвістичних вимог. З огляду на це для теорії та практики підручникотворення вагомими є дослідження в галузі психології навчання нерідної мови (І. О. Зимня, Б. В. Бєляєв, Л. С. Виготський, П. Я. Гальперін, М. І. Жинкін, О. М. Леонтьєв), розробки фахівців з методики викладання іноземних мов (В. І. Карабан, А. А. Миролюбов, І. В. Рахманов, Ю. І. Пассов, В. Г. Пасинок, С. К. Фоломкіна, Л. М. Черноватий), зокрема російської мови як іноземної (В. Г. Костомаров, О. Д. Митрофанова, А. М. Щукін). Підґрунтям вирішення цієї проблеми є роботи лінгвістів (Н. Д. Арутюнової, М. В. Всеволодової, Г. О. Золотової, С. Д. Кацнельсона, О. О. Лаптєвої, Н. І. Формановської). У творенні підручників важливими вимогами вважають урахування комунікативних потреб студентів (О. Д. Митрофанова, Л. Б. Трушина) та індивідуалізацію навчання (С. Ю. Ніколаєва, О. О. Заболотська).

Особливість сучасного стану в галузі викладання іноземних мов (зокрема, російської як іноземної) полягає в тому, що відбулася зміна освітньої парадигми. Публікації науковців (А. Л. Бердичевський, О. Д. Митрофанова, М. І. Пентилюк, Ю. Є. Прохоров, С. Г. Тер-Мінасова, Н. П. Тропіна) доводять, що вивчення іноземної мови сприяє розвитку особистості в процесі міжкультурного діалогу. Тому необхідна розробка спеціальної стратегії поведінки та навчання «розуміння чужого» (А. Л. Бердичевський). Головна мета міжкультурного навчання спрямована на прищеплення здатності студентів до сприйняття нерідної культури. Комунікативна компетенція набуває характеристик міжкультурної, що формується на рівні мислення, почуттів, поведінки. Мовні та мовленнєві засоби забезпечення міжкультурної комунікації відображаються та систематизуються в підручнику з мови навчання. Педагогіка ставить завдання створення розвивального підручника (А. В. Фурман). Він має бути моделлю реального спілкування та передбачати труднощі, що можуть виникнути в студента в процесі мовленнєвої діяльності, адже мова навчання – не тільки навчальний предмет, а й освітня дисципліна (Ю. І. Пассов). Засобами іноземної мови вирішуються професійні, культурологічні, соціальні, ділові завдання.

Аналіз досягнень і проблем підручникотворення засвідчив, що не розроблено засади побудови моделі підручника з російської мови (мови навчання) для іноземних студентів ВНЗ України. Для вирішення цієї проблеми необхідно подолати протиріччя між:

  • сучасними потребами системи мовної підготовки іноземних студентів у ВНЗ України й недостатньою розробленістю основних складових такої системи;

  • досягненнями педагогічної, психологічної, лінгвістичної та методичної науки й рівнем розробки проблем створення підручника як основного засобу навчання іноземних студентів мови;

  • необхідністю забезпечення системності та цілісності мовної підготовки іноземців незалежно від того, якою мовою вони отримують вищу освіту, та недостатнім вивченням інваріантних складових підручника з мови навчання;

  • комунікативними та когнітивними потребами студентів і методичними характеристиками чинних підручників і навчальних посібників з російської мови, що повинні забезпечувати ці потреби;

  • необхідністю освіти й виховання сучасної гармонійної особистості майбутніх фахівців у парадигмі «діалогу культур» та нерозробленістю засобів втілення цих вимог у підручнику з мови навчання (російської);

  • між сучасними вимогами до формування умінь і навичок самостійної навчальної діяльності, особливо вмінь навчитися вчитися, вдосконалювати когнітивно-операційний компонент мовленнєвої діяльності як засіб усебічного розвитку особистості та відображенням цих вимог у навчальних книгах;

  • між існуючими в сучасній педагогіці завданнями аксіологічного й акмеологічного розвитку особистості студента і відсутністю цих напрямів у мовній підготовці іноземних громадян в українських ВНЗ.

Нагальна потреба подолання виявлених суперечностей, рівень розробки проблем творення підручника з мови навчання (російської як іноземної) зумовлюють доцільність розробки названих проблем та вибір теми наукового дослідження «Багатоаспектна модель підручника з російської мови для іноземних студентів у вищих навчальних закладах України».


^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертації є частиною науково-дослідної роботи кафедри мовної підготовки іноземних громадян Центру міжнародної освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тему затверджено вченою радою університету (протокол №6 від 29 травня 2009 р.), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 29 вересня 2009 р.). Дослідження є складовою частиною наукової роботи кафедри мовної підготовки іноземних громадян «Науково-методичні засади створення підручників і навчальних посібників з мови навчання для іноземних студентів, аспірантів, стажистів».

Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні та створенні багатоаспектної моделі підручника з російської мови для іноземних студентів, яка відповідає головним аксіологічним і акмеологічним, комунікативним, когнітивним, культурологічним потребам майбутніх фахівців.

Відповідно до мети наукового дослідження було визначено такі завдання:

1) здійснити теоретико-методологічний аналіз сучасної освітньої та методичної парадигми й визначити її основні характеристики під час вивчення іноземними студентами мови, засобами якої вони одержують вищу освіту в іншомовному середовищі;

2) проаналізувати стан теоретичної розробленості проблеми створення підручника з російської мови для іноземних студентів у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях;

3) визначити здобутки й проблеми практичного підручникотворення в галузі мовної підготовки студентів-іноземців;

4) з’ясувати рівень мовної підготовки іноземних студентів, що забезпечується чинними підручниками з російської мови;

5) теоретично обґрунтувати й описати функціональні складові – аспекти методологічного, соціолінгвістичного, лінгводидактичного рівнів підручника з російської мови для студентів ВНЗ України.

6) описати багатоаспектну інваріантну методичну модель і структурно-змістовні елементи (модулі) підручника з мови навчання на матеріалі російської мови.

7) експериментально перевірити ефективність запропонованої моделі.

^ Об’єкт дослідження: зміст і використання підручника з російської мови в процесі навчання іноземних студентів вищих навчальних закладів України.

Предмет дослідження: аспекти моделі підручника з російської як мови навчання для іноземних студентів, його функції та методичне забезпечення.

^ Концепція дослідження. Теоретичне й практичне вивчення проблеми дало можливість сформулювати провідну ідею дослідження: створення підручника з російської мови як основного засобу організації процесу мовної підготовки іноземних студентів відбувається відповідно до багатьох чинників, що формуються сучасною освітньою парадигмою: методологічних, соціолінгвістичних, лінгводидактичних. Актуальними стають аксіологічні, акмеологічні, компетентністні, проблемні, особистісно-орієнтовані, міжкультурні параметри оволодіння мовою.

Якість і рівень мовної освіти визначаються здатністю людини здійснювати повноцінну мовленнєву взаємодію, адекватно реалізовувати комунікативні потреби в усіх сферах спілкування. Це є можливим за умов урахування психологічних особливостей сприймання та продукування висловлення, чіткого окреслення комунікативних потреб студентів українських ВНЗ, удосконалення за допомогою мовної освіти прийомів розумової діяльності, аналізу сучасних вимог до організації навчального процесу та формування всебічно розвинутої особистості засобами російської мови. Аналіз теоретичних і практичних досягнень та проблем сучасного підручникотворення, урахування потреб сучасної освіти допомогли сформулювати вимоги до підручника з російської мови відповідно до названих вище чинників і побудувати систему, що їм відповідає.

Визначення змісту підручника з російської мови для іноземних студентів і засад його функціональної організації здійснюється шляхом створення багатоаспектної методичної моделі, що поєднує структурно-змістову та операціональну (процесуальну) сторони керування пізнавальною діяльністю іноземних студентів під час навчання мови (російської), складається з багатоаспектних модулів, структура яких відповідає побудові сучасної освітньої парадигми й містить методологічний, соціолінгвістичний, лінгводидактичний рівні.

^ Провідну ідею та основні положенні концепції конкретизовано в низці часткових припущень:

  • поєднання в підручнику з мови навчання методологічного, соціолінгвістичного, лінгводидактичного рівнів, що реалізуються в системі аспектів підручника, формує ефективну навчальну модель, використання якої при створенні підручників дозволить значно підвищити рівень засвоєння мовного матеріалу та формування мовленнєвих і комунікативних умінь;

  • основою формування дидактичної системи навчання студентів вищих навчальних закладів є визначення її методологічного рівня, що передбачає розробку аксіологічних, ціннісних засад, тому виявлення та відображення в підручнику з російської мови аксіологічного аспекту значно підвищує ефективність використання навчальної книги;

  • уведення до системи підручника на її методологічному рівні акмеологічного аспекту, що орієнтує на формування зрілої професійної особистості, сприятиме зростанню мотивації засвоєння мови та успішності навчання;

  • об’єднання на методологічному рівні підручника освітнього (вміння навчатися, в тому числі самостійно), компетентнісного, особистісно-орієнтованого, проблемного та стратегічного аспектів є основою формування засобами навчальної книги діяльнісних засад здобування знань і формування навчальних умінь;

  • на соціолінгвістичному рівні підручника розробка та застосування його міжкультурного та комунікативно-когнітивного аспектів, виявлення та формування когнітивної складової мовних вправ та мовленнєвих завдань удосконалюватиме міжкультурну та комунікативну компетенцію студентів;

  • упровадження в підручнику аспекту ефективного мовного освітнього середовища формуватиме вміння міжкультурного спілкування в усіх комунікативних сферах;

  • співвіднесення вимог до володіння іноземними студентами російською мовою навчання з сучасними європейськими рівнями мовної компетенції буде мотивуючим чинником підвищення якості мовної підготовки;

  • на лінгводидактичному рівні розробка метамовного та семіотико-поліграфічного аспектів, що є планом вираження його змісту, сприятиме реалізації вищеназваних аспектів методологічного та соціолінгвістичного рівнів і формуванню комунікативно-інформаційної культури студентів.

^ Методологічну основу дослідження становлять філософські принципи об’єктивності, науковості та історизму, положення про теорію пізнання й поетапне формування розумових дій та понять, особистісно-діяльнісний, аксіологічний, гуманістичний та культурологічний підходи до формування мовної особистості; синергічний підхід до управління навчальною системою шляхом дидактично правильно організованих впливів, законодавчі акти й концепції сучасної вищої освіти.

Розв’язання поставлених завдань і перевірку припущень здійснено з використанням таких методів дослідження: теоретичних (аналіз наукових джерел з питань методології, психології, психолінгвістики, дидактики, культурології, методики викладання іноземних мов – для формулювання теоретико-методологічних засад дослідження, а також системний структурно-функціональний аналіз підручників, навчальних посібників і програм з мови навчання для іноземних студентів – з метою визначення здобутків та проблем практичного підручникотворення); емпіричних (анкетування, педагогічне спостереження, бесіда, метод експертної оцінки – для уточнення та корегування проблемних чинників дослідження); експериментальних (констатувальний, формувальний, контрольний експерименти – для з’ясування початкового рівня навченості, впровадження моделі та перевірки її ефективності); метод моделювання (для конструювання моделі підручника з мови навчання), методи тестування та статистичної обробки результатів контролю й результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано та методично розроблено багатоаспектну модель підручника з російської мови для іноземних студентів ВНЗ України; уперше у вітчизняній лінгводидактиці перевірено стан теоретичної та практичної розробки проблем створення підручника з російської мови навчання для іноземних студентів; визначено основні функціональні складові (аспекти) та структурно-змістові елементи (модулі) підручника, що формують його методичну систему, виділено й розроблено методичний апарат цих аспектів:

  • на методологічному рівні: обґрунтовано та розроблено аксіологічний і акмеологічний аспекти; уточнено особистісно-орієнтований, компетентнісний, освітній (самостійної мовної освіти), стратегічний, проблемний аспекти;

  • на соціолінгвістичному рівні обґрунтовано аспект ефективного освітнього мовного середовища, визначено засади переходу на нову систему рівнів володіння іноземними студентами мовою навчання (російською), подальшого розвитку набули міжкультурний і комунікативно-когнітивний аспекти;

  • на лінгводидактичному рівні визначено складові метамовного аспекту, уточнено вимоги до семіотико-поліграфічного аспекту та інваріантні характеристики підручника, актуальні для мови навчання іноземних студентів в іншомовному соціокультурному середовищі.

Результати теоретичного дослідження доповнено розробкою методичного забезпечення аспектів підручника, ефективність якого підтверджено висновками експериментального навчання.

^ Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій дослідження забезпечено методологічною базою його вихідних положень, використанням комплексу методів, що адекватні предмету, меті та завданням дослідження, опрацюванням теоретичної джерельної бази з питань педагогіки, психології, лінгвістики, методики викладання іноземних мов, психологічним та методичним підґрунтям матеріалів експериментального навчання та його позитивними результатами.

^ Наукове значення роботи полягає у визначенні основних шляхів удосконалення підручника з мови навчання іноземних студентів у нерідному соціокультурному середовищі. Кожний із аспектів інваріантної моделі є перспективним напрямом методичних досліджень з метою розвитку теорії підручника, оптимізації навчального процесу. Запропонована модель є завершеною, але не закритою методичною структурою, розширення її можливе завдяки новим аспектам відповідно до змін вимог суспільства і цілей вищої освіти.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні багатоаспектної моделі підручника з російської мови навчання для іноземних студентів ВНЗ України. Цінність зазначеної моделі визначається тим, що вона є інваріантною і може використовуватись авторами у створенні та методичній експертизі підручників з інших мов навчання під час здобування студентами вищої освіти в іншомовному середовищі.

Включення до складу моделі підручника багатоаспектних модулів, що реалізують вимоги аксіологічного, акмеологічного, компетентнісного, освітнього, особистісно-орієнтованого, стратегічного, комунікативно-когнітивного, міжкультурного аспектів, аспекту ефективного мовного середовища сприяє особистісному та розумовому розвитку іноземного студента, ефективному формуванню вмінь спілкування мовою навчання в усіх комунікативних сферах, дозволяє здійснити урахування якостей студента як носія культури та рівноправного учасника міжкультурного діалогу. Розробка метамовного та семіотично-поліграфічного аспектів значно покращує управління процесом сприйняття інформації підручника, створює ефективну структурно-функціональну систему навчальної книги.

^ Результати дослідження впроваджено в навчальний процес у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна (акт упровадження, протокол № 9 від 23.06.09), Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (акт упровадження № 11-36, протокол № 3 від 26.11.09), Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури (акт упровадження № 12-24/2139, протокол № 3 від 29.10.09), Криворізькому технічному університеті (акт упровадження, протокол № 2 від 21.09.09), Запорізькому державному медичному університеті (акт упровадження, протокол № 1 від 28.08.09), Одеській національній академії харчових технологій (акт упровадження № 4/70, протокол № 5 від 16.12.09), Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка (акт упровадження № 1/3579, протокол № 3 від 16.06.09), Донецькому національному університеті (акт упровадження № 57/01.26/6.11, протокол № 4 від 17.12.09), Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» (акт упровадження № 66-05/373-08, протокол № 5 від 23.12.09), Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського (акт упровадження, протокол № 5 від 22.12.09).

Особистий внесок здобувача полягає в: а) розробці теоретичних і практичних засад створення підручника з російської мови навчання для іноземних студентів ВНЗ України; б) створенні навчальних посібників з української та російської мов як іноземних, що враховують доведені автором вимоги; в) науковому та методичному керівництві підготовкою комплексу підручників та навчальних посібників з української та російської мов для іноземних студентів окремих факультетів ХНУ імені В. Н. Каразіна, г) участі в розробці програм мовної підготовки іноземців, зокрема програми з української мови для ВНЗ III – IV рівнів акредитації, затвердженої МОН України.

У посібнику «Знакомьтесь: Украина» автором реалізовано міжкультурний, комунікативно-когнітивний аспекти підручника й аспект ефективного мовного середовища; у посібнику для студентів-філологів «Введение в специальность: Введение в языкознание. Введение в литературоведение» (у співавторстві) впроваджено акмеологічний, аксіологічний, компетентнісний, комунікативно-когнітивний аспекти підручника; у посібниках «Практическое пособие по грамматике русского языка. Филологический профиль», «Грамматика русского языка. Филологический профиль» для студентів другого року навчання та «Грамматика русского языка. Филологический профиль» для студентів третього-четвертого років навчання (у співавторстві) впроваджено аксіологічний, акмеологічний, компетентнісний, комунікативно-когнітивний аспекти.

Розроблений автором навчальний курс «Лінгвокраїнознавство» для студентів факультетів іноземних мов, що побудований на аксіологічних, акмеологічних, компетентнісних, міжкультурних, комунікативно-когнітивних засадах, формує аспект ефективного мовного середовища.

За розробленою методикою створено навчальний посібник «Знайомтесь: Україна» (у співавторстві, нами підготовлено розділи 1 – 3, за нашою редакцією) для студентів-іноземців, що навчаються українською мовою. Це доводить інваріантний характер багатоаспектної моделі підручника.

^ Експериментальна база дослідження: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Криворізький технічний університет, Запорізький державний медичний університет, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Одеська національна академія харчових технологій, Донецький національний університет, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.

^ Етапи наукового дослідження. Дослідження здійснювалося в 3 етапи: на першому етапі (1999 – 2003) вивчено стан теоретичної розробки проблем підручника з мови навчання для іноземних студентів, проаналізовано досвід створення та використання підручників і навчальних посібників, з’ясовано теоретичні та практичні засади проблеми, окреслено межі наукового пошуку; на другому етапі (2003 – 2006) – виявлено суперечності, які існують у навчальному процесі, що дозволило визначити мету, об’єкт, предмет дослідження, проведено констатувальний експеримент, з’ясовано рівень мовної підготовки студентів-іноземців; на третьому етапі (2006 – 2009) обґрунтовано аспекти підручника з російської мови для іноземних студентів, створено багатоаспектну інваріантну модель підручника, на матеріалі російської мови експериментально перевірено її методичну доцільність та ефективність, статистично опрацьовано результати такої перевірки.

^ Апробація результатів наукового дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях науково-методичного семінару та засіданнях кафедри мовної підготовки іноземних громадян ХНУ імені В. Н. Каразіна, висвітлювалися в доповідях і повідомленнях на конференціях різного рівня:

міжнародних: науково-практичних конференціях: «Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі» (Харків, 1997 – 2009); міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень (Харків, 1997), «Сучасні технології підготовки фахівців в умовах подальшого розвитку вищої освіти України» (Харків, 2005); «Проблемы функционирования и преподавания русского языка в Украине» (Харків, 2006 –2009); «Теоретические и методические проблемы русского языка как иностранного. Новые информационные технологии в лингвистической и методологической науке». Девятый международный симпозиум МАПРЯЛ (Болгарія, Велико-Тирново, 2006); «Мова і культура» (Київ, 2008, 2009), «Обучение иностранных студентов в иноязычной среде: лингвометодический, психологический и информативный аспекты» (Харків, 2007), «Язык как фактор интеграции образовательных систем и культур» (Белгород, 2007), «Язык как инструмент познания и зеркало эпохи» (Сімферополь, 2007); «Русский язык в начале XXI века. Проблемы развития, функционирования, преподавания». Международная научная конференция, посвященная Году русского языка (Угорщина, Печ, 2007); «Сучасні стратегії мовної підготовки іноземних студентів-нефілологів» (Запоріжжя, 2008); «Русский язык в мировом и культурном пространстве Европы и мира: Человек. Сознание. Коммуникация. Интернет» (Польща, Варшава, 2008); «Реализация традиционных методов и поиск инноваций в процессе подготовки иностранных студентов в современном высшем учебном заведении» (Харків, 2008);

всеукраїнських: «Проблеми оптимізації процесу викладання іноземних мов (російської як іноземної, української, англійської та ін.) у вищих медичних закладах освіти» (Сімферополь, 2006); «Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания в школе и вузе» (Київ, 2006, 2009);

міжвузівських: «Актуальные вопросы обучения студентов-нефилологов украинскому и русскому языку на современном этапе» (Харків, 1996), «Переклад у XXI столітті» (Харків, 2005).

Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження відбито в опублікованих після захисту кандидатської дисертації 73 наукових працях, у тому числі – 54 одноосібних. Надруковано одноосібну монографію «Учебник по языку обучения для иностранных студентов в русле современной образовательной парадигмы (Теория и практика создания учебника по языку обучения для иностранных студентов вузов Украины)», видано колективну монографію, 10 навчальних посібників, 28 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

^ Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до них і загальних висновків, що становить 432 сторінки, додатків з матеріалами констатувального, формувального та контрольного експериментів, матеріалами термінологічного мінімуму, емоційно-оцінювального мінімуму, списку використаних джерел (478 найменувань), списку проаналізованих підручників і навчальних посібників (234 найменування). Робота містить 25 таблиць і 9 рисунків.

Сформульовані концепція, мета й завдання дослідження визначили його логіку і структуру.

  1   2   3   4

Скачать, 793.22kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов