Загрузка...
Категории:

Загрузка...

План лекції: Вплив занять спортом на розвиток організму дітей І підлітків. Стан показників фізичного розвитку І антропометричних ознак

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 71.98 Kb.
Дата19.03.2012
Размер71.98 Kb.
ТипДокументы
Подобный материал:

ВПЛИВ ЗАНЯТЬ СПОРТОМ НА ОРГАНІЗМ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ


План лекції:

1. Вплив занять спортом на розвиток організму дітей і підлітків.

2. Стан показників фізичного розвитку і антропометричних ознак.

3. Аналізаторні системи під впливом занять спортом.

4. Зміни у серцево-судинній та дихальній системах у спортсменів.

5. Рівень фізичної працездатності юних спортсменів.


Систематичні заняття спортом чинять глибокий вплив на розвиток ор­ганізму. За допомогою фізичних навантажень активізується діяльність всіх органів і систем, підвищується здібність організму дітей і підлітків до мобілізації функціональних можливостей і більш економічному виконанні м'язової роботи. Спортивне тренування у дитячому і підлітковому віці викликає більш значні, виникаючі, морфологічні і функціональні зрушення, ніж у зрілому віці. При цьому відбувається перебудова не тільки функ­цій окремих органів і систем, але і їх взаємовідношень.

Систематичні заняття спортом суттєво впливають на стан здоров'я, на ріст і розвиток організму дитини. Захворювання школярів - спортсменів значно нижче, ніж у їх одноліток, що не займаються спортом. Спорт підвищує опірність (сопротивляемость) організму несприятливим впливам зовнішньо­го середовища і тому являються важливим засобом укріплення здоров'я і профілактики захворювання. Однак, якщо при систематичних заняттях і раціональному підборі тренувальних навантажень у Ю/С. спостерігаються висо­кі показники імунологічних реакцій, то при нерегулярних заняттях або надмірних навантаженнях сила неспецифічних імунних реакцій знижується, що впливає на оптимальність організму інфекціям.

Встановлено, що фізичне навантаження, яке відповідає силі і ступеню підготовленості до виконання фізичних вправ, покращує розвиток кісткової системи і збільшує період її росту.

Діти-спортсмени відрізняються від своїх одноліток, які не займаються спортом, як відносно загальних показників фізичного розвитку, так і більшими показниками приростів різних антропометричних ознак. Так, річний приріст маси тіла юних спортсменів (Ю/С) перевищує у їх одноліток, які недостатньо або зовсім не займаються спортом. На показники зросту заняття спортом впливають у меншому ступені. І все ж у підлітків - спортсменів 1З - 15 років в ряді випадків від­значається більш висока інтенсивність зросту, ніж у їх одноліток, які не займаються спортом. Чим вище діапазон використовуваних засобів і вправ, тим триваліший стаж спортивних занять, тим помітніше проявляється стимулюючий вплив фізичних вправ на фізичний розвиток дітей.

Представникам різних видів спорту притаманні характерні антропомет­ричні особливості. Певний вид спорту не тільки сприяє змінам зовнішнього вигляду спортсмена, але й впливає на перебудову його морфологічних структур. Вправи, розвиваючі силу, чинять вплив в основному на роз­виток кісток і м`язів, а тренування на витривалість підвищує насамперед дієздатність вегетативної функції систем організму. У Ю/С. більша сила, рухомість і рівновага нервових процесів обумовлені тісною взаємо­дією структур, регулюючих рухову і вегетативну діяльність. Все це від­бувається з ростом тренованості та ступенем закріплення умовних - рефлексів, що сприяють закріпленню зв'язків між руховим аналізатором і ве­гетативними функціями організму.

В процесі регулярних тренувань виробляються більш тонкі механізми узгодження функцій аналізаторних систем, що забезпечують можливості ана­лізу зовнішніх впливів, положення частин тіла у просторі, його перемі­щення та інші. Удосконалення просторового орієнтування пов'язано з адаптивними можливостями вестибулярного апарату. Досвід свідчить, що єдиним засобом удосконалення функцій вестибулярного аналізатору явля­ється тренування. Багато видів спорту з їх швидкими переміщеннями, різ­кими зупинками, ривками, стрибками, переворотами, висуває підвищені вимоги до вестибулярного аналізатора, сприяють підвищенню порогу його сприйняття, що покращує точність рухів і координацію.

Удосконалення зорового аналізатора при заняттях спортом сприяє роз­ширенню поля зору. Зорові відчуття відіграють важливу роль у просторо­вому орієнтуванні, що в свою чергу сприяє тонкому аналізу рухів.

В процесі пристосування організму до м'язової роботи відбувається зміна функціональної активності залоз внутрішньої секреції. Посилюється постачання всіх тканин гормонами стимулюючими обмінні процеси регуляції, в якій вони приймають безпосередню участь. Інтенсивні і емоційні за­няття спортивними іграми сприяють великим зрушенням у діяльності наднирок, які найбільше навантаження отримують під час змагань. Відомо, що регулярне тренування призводить до підвищення потенційних можливостей та економізації діяльності систем організму, що сприяє нейрогуморальній регуляції м'язової діяльності. Це відноситься і до діяльності ендокринних залоз таких як гіпофіз, підшлункова щитовидна і статеві залози.

Чіткі зміни при заняттях спортом відзначаються у серцево-судинній системі. Так прискорюється процес формування серця. Встановлено прямий зв’язок між величиною навантаження скелетних м'язів і рівнем морфологіч­них і функціональних можливостей органів кровообігу. За даними більшос­ті авторів, об'єм здорового серця може служити мірою його функціонально­го резерву. У Ю/С. у всіх вікових групах об'єм серця більший, ніж у їх нетренованих одноліток. У Ю/С, як і у дорослих, розміри серця значно збільшуються лише при заняттях спортом, що розвиває переважно витривалість. У збільшенні об'єму серця безумовно ведуча роль належить розширенню його порожнин (полостей), а не гіпертрофії міокарда. Безпе­речно, тривала і достатньо об'ємна м'язова робота, адекватна функціо­нальним можливостям організму (лікарський контроль), являється основним методом, стимулюючим розвитком працездатності. Багато дослідів у на­шій країні і за кордоном підкреслюють, що базу загальної витривалості слід закладати у Ю/С, починаючи з 8 - 12 років. При фізичному наванта­женні трапляється частковий перерозподіл крові між працюючими і непра­цюючими м'язами, що свідчить про удосконалення вегетативних процесів, які забезпечують працездатність.

Заняття спортом чинять значний вплив як на апарат дихання дітей, так і на всю систему кисневого забезпечення їх організму. В процесі занять спортом дихання стає більш повільним (рідким). Вікове збільшення ЖЕЛ більш чітко проявляється у дітей, спортсменів. Найбільш високі показники спостерігаються у юних плавців. У 14 річних плавців високої кваліфікації ЖЕЛ складає 4830 - 5000 мл., а у 15 - 16 -річних - 4800 -5700мл, тобто досягає ЖЕЛ дорослих спортсменів. Систематичні заняття спор­том сприяють значному підвищенню функцій всього апарату дихання, тобто він забезпечує більш ефективне постачання організму киснем. Тренування призводить до більш швидкого розвитку всіх фізіологічних систем і меха­нізмів, приймаючих участь у регулюванні кисневих режимів організму, до більш ранньої економізації функцій цих систем, до підвищення ефектив­ності і економізації кисневих режимів організму дітей. Особливо виразно спостерігається різниця у якості кисневих процесів у тренованих і нетренованих школярів під час виконання м'язової роботи.

Різниця у величині аеробних показників також суттєва, особливо з ві­ком. Так у 16 - 17 річних завдяки більшому стажу спортивних занять ця різниця у юнаків складає 51 – 62%. Слід відзначити, що залежність спортивних успіхів від величини максимального споживання кисню (МСК) спостерігається в основному у циклічних видах спорту, де переважають вправи на витривалість. При цьому із зрос­танням рівня тренованості не завжди підвищується МСК, що пояснюється в значній мірі природженими здібностями (особливостями). Рівень фізичної працездатності визначається не тільки максимальною аеробною продуктивністю, але і сукупністю ряду факторів, в тому числі здібністю до утилі­зації кисню, а також ступенем економізації різних функцій. Тому бува­ють випадки, коли у Ю/С, незважаючи на завзяте, наполегливе тренування величина МСК практично не змінюється, а фізична працездатність, яка ви­значається за тестом PWC 170 і деякими іншими тестами зростає. Важливим фактором, лімітуючим аеробну продуктивність і фізичну пра­цездатність організму, являється циркуляторна продуктивність серця, тобто, систолічний і хвилинний об`м крові (С0К і Х0К), відповідно граничний С0К - 150 - 170 мл, Х0К - 26 - 30 л/хв.

Аеробна продуктивність і фізична працездатність багато в чому зале­жить від дифузної здібності легенів. Інтенсивність процесу дифузії кисню визначається площею функціонуючих поверхню альвеолярно-капілярних мембран, обсягом крові легеневих капілярів і кількістю гемоглобіну, здатного пов'язувати кисень. Ці показники у Ю/С. значно вищі, ніж у не тренованих одноліток. Вплив занять спортом на дифузну здібність легенів очевидна. В той же час на цю здібність, як і на величину МСК, вели­ке значення чинить генетичний фактор, що слід враховувати при спортив­ному відбору і орієнтуванні у дітей.

Фізична працездатність і спортивні успіхи, особливо у видах спорту на витривалість, багато в чому визначає стан системи крові. Склад крові і її функції у дітей при заняттях спортом зазнають значних змін. Під впливом інтенсивного навантаження спостерігається збільшення кіль­кості еритроцитів і гемоглобіну. Це обумовлено насамперед перерозподі­лом крові при м'язовій діяльності і виходу крові з кровۥяних депо на­віть при навантаженнях малої інтенсивності, обсяг циркулюючої крові підвищується на 7%. Це все пояснюється підсиленням функції кровотворних органів. З ростом тренованості покращується функція зовнішнього дихан­ня, що зменшує навантаження на систему крові. При надмірному навантаженні відзначаються негативні зрушення: зниження гемоглобіну, розпад еритроцитів, інші зміни, які свідчать про надмірне подразнення кісткового мозку. При м'язовому навантаженні у підлітків збільшується також кількість лейкоцитів, тромбоцитів і відбувається прискорене ски­пання (згортання) крові. Після фізичного навантаження у Ю/С. спостерігається зміна киснево - лужної рівноваги крові. Ступінь змін залежить від об`єму і інтенсивності тренувального навантаження. Підвищення аеробної продуктивності Ю/С. пов'язано не тільки з розвитком кардіоресператорного апарату і системи крові, але і зі змінами морфофункціонального ста­ну скелетних м'язів. Зміни у м'язах активізують дихальний комплекс, що сприяє кращому використанню кисню, тобто відбувається більш ефективна утилізація кисню під час напруженої м'язової діяльності.

Таким чином, систематичні заняття спортом позитивно впливають на всі ланки кисневого забезпечення організму.

Слід сказати, що дитячий організм, як і дорослий, при м'язової робо­ті не до кінця використовує свої аеробні можливості. Очевидно, системи кисневого забезпечення, розвиваючись під впливом систематичних занять спортом, створюють певний резерв у своїх функціях, котрий і визначає їх біологічну надійність.

Скачать, 218.39kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru