Інтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни

Поиск по сайту:


НазваниеІнтерактивний комплекс навчально методичного забезпечення дисципліни
страница6/9
Дата08.03.2012
Размер1.86 Mb.
ТипДокументы
Смотрите также:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Тема 7. Організація матеріально - технічної бази будівництва


^ 7.1 Склад і призначення матеріально - технічної бази будівництва.


Матеріально-технічні база – це комплекс виробничих і обслуговуючих об’єктів будівельної організації призначених для виконання робіт на будівельному майданчику по обслуговуванню персоналу будівництва. У склад такого комплексу входять будівельні машини, механізми і механізовані установки, тимчасово виробничі підприємства (наприклад, польові трубозварювальні і трубоізоляційні бази), об’єкти транспортного і складського господарства, водогосподарські і житлові тимчасові будинки.

Об’єкти будівельного господарства можуть розташовуватись, як на буд. майданчику, так і за його межами. Об’єкти які розташовуються на буд. майданчику, можуть бути разового використання – тимчасові (стаціонарні) і мобільні (інвентарні).

До об’єктів разового використання відносяться тимчасові будинки, споруди і пристрої, зведені на майданчику для потреб тільки даного будівництва і не використовується в подальшому для інших будівель. До них відносяться тимчасові інженерні мережі, дороги, деякі складські приміщення (навіси), контори, майданчики укрупнювальної зборки труб і т.д. Немобільні будинки, мережі і пристрої можуть бути стаціонарними (постійними) і тимчасовими.

До мобільних об’єктів відносяться будинки, споруди, пристрої, а збірно-розбірні, блочні (контейнерні) і пересувні будинки виробничого, адміністративного, господарського і побутового призначення, механізовані і будівельні машини.

При організації будь-якого будівництва слід завжди домагатися до максимального скорочення витрат на створення будівельного господарства і в зв’язку з цим треба обмежувати влаштування на майданчиках об’єктів разового використання. Один із шляхів вирішення цієї задачі – використання для потреб будівництва частини постійних інженерних мереж, будинків і споруд комплексу який будується, які повинні бути побудовані і в першу чергу, або максимальне використання інвентарних (мобільних) об’єктів будівельного господарства багаторазового використання.

В зв’язку з цим росте роль організації будівельного господарства з максимальним застосуванням сучасних типів будинків і споруд. Розвиток прогресивних методів організації будівельного виробництва (комплектно-блочний, вахтовий, по вузловий) також потребує всемірного розвитку мережі мобільних будівельно монтажних організацій і пересувних інвентарних баз. Важливою умовою при цьому є масовий перехід будівельних організацій на застосування мобільних (інвентарних) підсобно-допоміжних і обслуговуючих будинків, споруд і установок заводського виготовлення.

Як показує досвід, недостатня забезпеченість будівельних майданчиків необхідними комплектами і комплексами виробничих, допоміжних та інших будинків і приміщень ставить робітників-будівельників в менш вигідні умови по порівнянню з робітниками в інших галузей промисловості і часто викликає негативні соціальні наслідки. Крім того, можливі витрати матеріально –технічних ресурсів, які утворюються при перебазуванні будівельних підрозділів після завершення робіт на будівельному майданчику.

В той же час створення нормальних виробничих і житлово – побутових умов для робітників будівельних організацій сприяє підвищенню дисципліни і продуктивності праці, зменшенню текучості кадрів і закріпленню їх в будівельному будівництві.

Швидко розвернути, або організувати на новому місці будівельне господарство буд. майданчика можливо, як вже відмічалося, тільки при умові максимального використання мобільних, інвентарних будинків і споруд відповідного призначення. Дякуючи виконаній за останні роки великої роботи науково – дослідницькими і проектно – конструкторськими інститутами, а також заводами – виробниками в будівельних організаціях і типу і призначення загальною площею 30 млн. м.кв. Питомий признак фактичної забезпеченості такими будинками перевищує 6 м.кв. на одного робітника. Більш ефективному їх використані у будівництві будуть сприяти в розроблені в останні роки необхідні нормативно – методичні документи і державні стандарти. На їх основі складені переліки і каталоги паспортів мобільних будинків і споруд, в тому числі найкращих із них, рекомендованих до масового виробництва до 2000 року.

Розроблена номенклатура мобільних будинків, споруд і установок і їх комплексів, схема розміщення підприємств – виробників мобільних будинків і прогноз в них до 2000 року. Складенні набори мобільних будинків для БМО різних відомств і визначені розрахункові покази таких будинків на 1млн. грн. БМР.

Наявність крупного парку мобільних будинків у будівництві в цілому, а також наборів цих будинків в кожній будівельній організації дозволяє забезпечити комплектами необхідних мобільних будинків практично вісі будівельні майданчики. При цьому, як показує досвід, більш ефективно організувати використання в будівництві мобільних будинків і їх формувань можливо при орієнтації в цілому на будівельний підрозділ, а не на окремо взятий будівельний майданчик. В цьому випадку з’являється можливість раціонально маневрувати набором мобільних будинків з врахуванням переміщення (передислокації) не тільки комплектів і комплексів, але і окремих будинків в часи і просторі. Внаслідок цього понижуються затрати на підсобно – допоміжні і обслуговуючи будинки, скорочується термін підготовчого періоду і в той самий час забезпечується необхідні організаційно – технічні умови для виробництва робіт і обслуговування працюючих на будівельному майданчику.


^ 7.2 Мобільні (інвентарі) будинки для обслуговування будівництва


Підсобно – допоміжні і обслуговуючі інвентарні будинки, споруди і установки, які використовуються в будівництві, розрізняються по конструктивним, об’ємно – планувальним і функціонально – технологічним рішенням, отже їх класифікують по різним принципам.

До типу мобільності інвентарні будинки поділяють на контейнерні і збірно-контейнерні. В свою чергу будинки контейнерного типу поділяються на підтипи: із закріпленою ходовою частиною і без власної ходової частини.

Будинки контейнерного типу на заводах – виробниках забезпечуються всередині повністю необхідними меблями, інженерними мережами, санітарно – технічним, електро –технічним, електричним і технологічним обладнанням, включаючи ходові частини, що дозволяє в стиснуті терміни перебазувати їх з одного майданчика на інший і швидко ввести їх в експлуатацію. Ці будинки виготовляються по панельній, або каркасній конструктивній схемі, при чому в обох випадках каркас панельний, або всього будинку робиться із стальних гнутих, або прокатаних профілів із допоміжними дерев’яними, або повнодерев'яним каркасом. Зовнішня обшивка передбачена із листових матеріалів (стальних профільованих, алюмінієвих і т.д.), а покрівля – в основному із стальних листів, а в окремих випадках із рулонах матеріалів. Внутрішнє опорядження частіше всього робиться із фанери, вагонки і облагородженої ДВП. Основа під підлогу блока – контейнера передбачена у вигляді потужної рами із металевих конструкцій (профільних, або трубчатих).

Будинки збірно – розбірного типу найбільш різні по конструкціям і об’ємно – планувальним рішенням. Вони бувають одно -, двох – і трьох прольотними з однаковими, або різними розмірами прольотом (6...36м.) при висоті 3...10.8 м і довжині 6...120м. кранові і без кранові, із плоских і лінійних елементів, а також блок – контейнерів замкнутих і незамкнутих, тансформуючих, комбінованих, одно –і двохповерхові металеві, дерев’яні, або змішаної конструкції.

У відповідності до кліматичних умов мобільні будинки виготовляються у північному (С), звичайному (О) і південному (Ю) виконані. Найбільш розповсюджені будинки звичайного виконання, що пояснюється структурою, яка складується з капітальних вкладень і розташування основної частини БМО у європейській частині країни.

По функціональному призначенню, тобто мобільні будинки і споруди поділяються на виробничі, складські, допоміжні, житлові і суспільні.

Виробничі призначені для експлуатації і технічного обслуговування, виготовлення різних пристроїв, ремонтних робіт, підготовки матеріалів і напівфабрикатів до застосування, забезпечення будівельних майданчиків водою, паром, теплом і електроенергією. До них відносяться ремонтно – механічні, інструментальні, електро – і санітарно – технічні, столярно – теслярські, арматурні, покрівельно – ізоляційні та інші майстерні, а також станція технічного обслуговування і ремонту буд. машин і автомобілів, бетоннорозчиннозмішувальна і асфальтобетонна установка, малярна і штукатурна станції, котельня і електростанція очищення питної і стічних вод, помпова станція і водонапірна башта.

До складських мобільних будинків відносяться склади (кладові) матеріально – технічного і рампою, або без рампи (опалювальний і неопалювальний), склади технологічного обладнання, цементу, заповнювачів для бетону (розчину), навіси з рампою, або без рампи.

До допоміжних мобільних будинків відносять: контору, диспетчерську, гардеробну, будинок для обігріву, короткочасного відпочинку і сушки одягу робітників, душова, сушила, їдальня, медпункт, туалет, кімната для гігієни жінки.

До житлових мобільних будинків відносяться житлові будинки і гуртожитки, до суспільних – дитячі кімнати, школи, оздоровчі пункти, магазини, їдальні, пральні, лазні, перукарні, комбінати побутового обслуговування, клуби і червоні куточки.

Із інших ознак класифікації мобільних будинків розглядають їх види і типи по ознакам оберту, транспортування, монтажу, демонтажу і експлуатації.

Оберт мобільних будинків є важливим і комплексним поняттям, який охоплює процеси (режими) і транспортування, експлуатації, монтажу і демонтажу. Будинок, який функціонування мобільних будинків на буд. майданчику має циклічний характер, причому кожен із них послідовно, має початок і кінець. Тривалість окремих режимів також різна; термін експлуатації будинків на майданчику залежить від терміну будівництва, термін перевезення визначається його відстанню.

По ознаці транспортування мобільні будинки поділяються на дві групи: транспортовані на власній ходовій частині, або за допомогою спеціальних транспортних засобів (тролейбуси, вантажні платформи і ін.), тобто будинки контейнерного типу: комплекти елементів, які транспортуються на будь-яких серійних транспортних засобах, - будинки збірно – розбірного типу.

По ознаці експлуатації мобільні будинки в залежності від принципу роботу розміщеного в них технологічного та іншого обладнання поділяють на автономні, напівавтоматичні і неавтономні.

Автономні будинки відрізняються замкнутим циклом технологічного функціонування, які після одноразового, або періодичного забезпечення ресурсами (теплоносієм, водою і т.д.) можливо достатньо довго експлуатувати. Такі будинки цілеспрямовано використовувати при організації будівельного господарства в районах Крайньої Півночі. Будинки з напівавтоматичним функціонуванням обладнання отримали деякі застосування навколо будинків контейнерного типу (контори, гардеробні, гуртожитки).

Неавтономні мобільні будинки, експлуатація яких можлива тільки при підключенні їх до інженерних мереж (тепло, водовідвід, електроенергія, каналізація), отримали найбільше розповсюдження у будівництві.

Будинок контейнерного типу. Їх застосовують у будівництві в трьох видах – з постійно закріпленою ходовою частиною і які не мають ходові частини.

Будинки із закріпленою ходовою частиною виготовляють розмірами по ширині 2.4...2.8, по довжині 4...8 і по висоті (з ходовою частиною) 3...3.2м. Будинки які не мають ходової частини (контейнери), які перевозяться на трейлерах, або спеціальних транспортних засобах, виготовляють: металеві із розмірами по ширині в більшості 2.9...3, в довжині 6.9...12 і по висоті 2.8...3.1 м. : дерев’яні у більшості розміром 3х6х3м.; металодерев'яні і дерев'янометалеві із основними розмірами по ширині 2.8...3.1, по довжині 7...9 і по висоті 2.9...3.1м.





Рис 7.1 Інвентарні мобільні будинки контейнерного типу з закріпленою ходовою частиною (а,б) і без неї (в,г,д,е,ж):

а- гардеробна; б-навчальний клас; в- загальний вид контейнерної будівлі без ходової частини; г- будівля для відпочинку працівників; д- контора прораба; е- диспетчерська; ж- механічна майстерня; 1- вішак; 2- секції гардеробу; 3,5- столи; 4- умивальник; 6- лавки; 7- стільці; 8- шафа; 9-шафа вмонтована; 10- штанга зі шторою; 11-бак для води; 12- господарський стіл; 13- ЕОМ; 14- пульт; 15-телефакс; 16- зварювальний трансформатор; 17- точильно-шліфувальний станок; 18- теж саме, настільно - свердлильний; 19- стелаж для металу; 20-токарний станок; 21- верстат для слюсарних робіт; 22- табурет; 23-шафа для балонів з киснем.

Номенклатура будинків контейнерного типу включає контори проба (майстра), їдальні, гардеробні, лазні, кабінети з технічної безпеки (учбові класи), червоні куточки, механічні та інші майстерні, кладові, гуртожитки і житлові будинки.

В перспективі планується розширити номенклатуру контейнерних будинків в основному за рахунок впровадження в практику різних їх будинків в основному за рахунок впровадження в практику різних їх видів виробничого призначення: електротехнічних, санітарно - технічних, столярно – теслярських майстерень, діагностики машин, ремонту засобів малої механізації, електростанції, котельних, водоочищувальних пристроїв і т.д.

Серійне виготовлення і постачання будівельним організаціям мобільних будинків контейнерного типа здійснюють в нашій країні ряд спеціальних заходів.

Із вказаних мобільних будинків різного призначення на будівельних майданчиках компонують різні по складу мобільні комплекси (виробничі бази, побутові містечка будівельників і т. д.). Практично незалежно від призначення будинку, його внутрішнього планування і обладнання усі вони виготовляються на основі так званого базового будинку. Базові будинки, випускаються зводами і відрізняються за такими показниками: 1) будинок на постійно закріпленій ходовій частині має габарит 8х2.8х3.8м. загальна площа – 19.8 м.кв., маса з обладнанням і меблями – до 8 т., каркас панелей – сталевий, обшивка зовнішня – листова сталь, внутрішня -фанера, утеплювач – мипора, або стиропор; 2) будинок зі з'ємною частиною має габарити 7.9х2.8х2.8 м., загальна площа – 20 м.кв., маса із твердих ДВП, утеплювач такий, як і в будинках зі з’ємною ходовою частиною.

Будинки контейнерного типу, які мають ходову частину, розраховані на термін служби до 10 років, без неї – до 15 років. Будинки із ходовою частиною рекомендується використовувати у високо мобільних будівельних і монтажних підрозділів до 50 чол., наприклад, які займаються влаштуванням водопровідно – каналізаційній них мереж і споруд при об’ємі БМР до 0.5 млн. грн. в рік і термін експлуатації на одному місці до 1 міс. Контейнерні будинки рекомендується застосовувати при організації мобільного будівельного господарства на об’єктах з чисельністю до 50...100 чол., при об’ємі робіт на них до 1 млн. грн., в рік і терміном експлуатації до 1 року.

Велике значення для організації серійного виготовлення мобільних інвентарних будинків для забезпечення ними будівельних майданчиків має їх уніфікація типізація. В останні роки був зведений уніфікований будинок контейнерного типу із закріпленою ходовою частиною різного призначення і розмірами основного блока – контейнера 2.9х8.85х3.7 м. Останній виконаний на базі дерев’яного каркасу зі зовнішнім лицюванням і покрівлею із листової сталі. Внутрішня обшивка із фанери, або ДВП. Ходова частина – спеціальний двохосний причеп на колесах із вантажострічки, поворотним пристроєм і дишлом. Опалення і освітлення – електричне, вентиляція природна, водозабезпечення від зовнішньої мережі. Термін експлуатації будинків – 10 років. Основні їх показники: корисна площа – 23.8 м.кв., загальна маса – 5.6 т, максимальна потужність – до 7.4 кВт.

Найбільш повні питання уніфікації вирішені для блок – контейнерів без ходової частини, які застосовується на будівлях для будинків як контейнерного, так і збірно – розбірного типу. Базовий блок – контейнер у зв’язку з цим розроблений у двох варіантах – як одиночний так і блочний. Габарити одиночного – 7.4х3.1х3.0 м., каркас – стальний, зовнішнє лицювання – із листової сталі, а внутрішня – із облагороджених твердих ДВП, покрівля – рулонна, або стальна, підлоги – із лінолеуму по дощатому настилу. Отеплення і освітлення – електричне, вентиляція природна, або примусова, водозабезпечення – від вмонтованого баку, або від зовнішньої мережі. Термін експлуатації:15 – 20 років, будівельний об’єм одного блока – контейнера – 54,6 м. куб., площа – 21 м.кв. Огороджуючи ми конструкціями блок – контейнерів є уніфіковані дерев’яні щити, які закладаються в комірки каркасу і утворюють стінові і перегородчаті панелі, панелі покрівлі і підлоги.

Для будинків контейнерного типу уніфіковані варіанти також зовнішнього спорядження, а для підвищення інформативності розроблена система емблем. Емблеми – круглі однокольорові і багатокольорові, наносяться шаблонами діаметром 530 мм. на головному фасаді, або на вхідних дверях будинку. Будинки фарбують в різні кольори в залежності від призначення; гардеробні – в синій; їдальні – в жовтий; медпункти – в білий; контори прораба і учбові класи – в зелений; диспетчерські – в червоний; виробничі будинки – в темно-сірий. Крім того, на будинки по шаблонам додатково чорною фарбою наносять інформацію про приналежність їх визначення БМО (трест, ДБК, УНР і т.д.)



Рис 7.2 Мобільні будинки збірно – розбірного типу

а- каркасно – панельна конструкція на основі стального каркасу; б- теж саме, дерев’яна; в- панельна конструкція; г- дерев’яна рама з металевим підкосом.

Будинки збірно – розбірного типу. Такі будинки застосовуються при організації матеріально – технічної бази на буд. майданчиках, виготовляються заводами із плоских, або плоских лінійних елементів будинки цього типу також виготовляються із блок контейнерів і комбіновані. Номенклатура будинків зібірно-розбірного типу включає: контори про раба, житлові будинки, гуртожитки, дитячі садки і ясла, магазини, пекарні, профілакторії, санітарно – побутові, службові, учбові, виробничі, складські і т.д.

Зводять їх по уніфікованим типовим серіям (УТС) із дерева і металу прольотами 2; 4; 6; 12 і 18 м., при довжині їх до 12...18 до 36...48 і 75 м., при висоті внутрішніх приміщень 2,5,3; 4,2; 6; 7,2 і 10,8 м.

Будинки збірно - розбірного типу різного типу різного призначення також можна влаштувати на буд. майданчику із уніфікованих блок контейнерів, в тому числі санітарно – побутові і службовопобутові одно – і двоповерхові комплекси.

Розрахунок необхідної кількості і розмірів тимчасових приміщень. Такий розрахунок необхідний для обґрунтованого вибору кількості тимчасових будинків різного призначення потрібних їх розмірів. Склад і кількість виробничих інвентарних будинків і пристроїв і установок визначають виходячи із структури і об’ємів, які виконують на майданчику БМР.

Потребу у виробничих площах визначають на основі об’ємів відповідних видів робіт, степені заводської готовності виробів, що надходять і характеру робіт, що виконується на буд. майданчику, а також типових проектів виробничих будинків (майстерень, станцій і пристроїв). Тип і кількість пристроїв для бетонних, штукатурних і опоряджувальних робіт можна визначити по розрахунку нормативам для складання проектів організації будівництва.

Потребу у тимчасових будинках допоміжного, житлового і суспільного призначення визначають на основі розрахункової кількості зайнятих на будівництві робітників, ІТР, службовців і виходячи із встановлених нормативів площі на одного робітника.

Кількість працюючих на будівельному майданчику визначають розрахунком, так як в календарному плані (або сітковому графіку) робіт приводиться кількість тільки працюючих, які зайняті в будівельному виробництві.

Чисельність працівників Np визначається для кожної будівельної і монтажної організації по формулі:

, (7.1)

де ^ С – собівартість БМР, або спеціалізованих робіт на розрахунковий період, тис. грн.; В – середньорічної виробітки на одного працюючого, тис. грн.; Т – термін виконання робіт по календарному плану, або сітковому графіку.

Розрахункову кількість робітників за добу можна визначити виходячи із загальної працеємності робіт:

К , (7.2)

де ^ Q – загальна працеємність будівельно – монтажних робіт. люд, - дн.:

Т – термін будівництва об’єкта, дн.;

К – коефіцієнт нерівномірності використання трудових ресурсів впродовж загального терміну будівництва (К  1,5…1,7).

Кількість окремих категорій працюючих (працюючих, ІТР, службовців, МОП і охорони) приймається по структурі що склалася з працівників для даного виду будівництва (табл.7.2)

Площі інвентарних санітарно – побутових і адміністративних будинків розраховується виходячи із кількості працюючих, які зайняті на буд. майданчику в найбільш багато чисельну зміну. При відсутності таких даних приймається, що найбільш багато численну зміну число зайнятих робітників складає до 70% загальної їх кількості, а ІТР, службовців, МОП і охорони – до 30% загальної чисельності працівників кожної з цих груп.

Площі гардеробних визначаються в розрахунку на загальне число працівників, які зайнятті на буд. майданчику, з врахуванням санітарної характеристики виробничих процесів. Загальна номенклатура застосованих тимчасових будинків допоміжного, житлового і суспільного призначення приймається в залежності від характеру робіт , що виконуються , степені віддаленості району будівництва , або будмайданчику від міської мережі комунально-торгового обслуговування.

Необхідні площі тимчасових будинків визначають згідно таблиць 7.2-7.4.

^ Таблиця 7.2

Норми площі допоміжних будинків на 1-го працівника, м2.




Вид будівництва

Категорія працюючих, у % від їх загальної кількості

Робітники

ІТР

Службовці

МОП і охорона

Промислове

83 ... 85

11 ... 13

3 ... 4

1 ... 1.5

Промислове в умовах міста

79

13

4

4

Транспортне

83 ... 84

9 ... 10

4 ... 6

1 ... 2

Тунелі і колектори

85

12

2

1

Інженерні комунікації і споруди в умовах міста

79 ... 84

12 ... 17

3 ... 4

0.1 ... 1

Сільськогосподарське

83

13

3

1

Житлово – громадське

85

8

5

2


Монтажні і спеціальні роботи

78... 83

15 ... 20

-

2

Лінійне виробництво

80.2

13.2

4.5

2.1


Таблиця 7.3

Розрахунок площі тимчасових будинків


Найменування будинків

і приміщень

Нормативний показник м2 на 1 працівника

1

2

Гардеробна

0.7…0.95

Душова

0.43…0.6

Умивальня

0.02…0.05

Приміщення для сушіння одягу і взуття

0.1…0.2

Приміщення для обігріву працівників (захист від сонячної радіації)

0.1

продовження табл. 7.3

1

2

Приміщення для приймання їжі та відпочинку

0.8…1.0

Їдальня

1.0

Їдальня на напівфабрикатах

0.81

Буфет

0.7

Медпункт

0.15

Медпункт-ізолятор

0.09

Туалет

0.07…0.1

Приміщення для гігієни жінки

0.1…0.18

Ножні ванни

0.05

Контора прораба (майстри)*

4.0

Диспетчерська*

7.0

*В розрахунку на одне місце


Таблиця 7.4

Розрахунок площі тимчасових приміщень


Будинок

Розрахункове

число працюючих

чол.

Норма площі

на 1-го чол.,

м.кв.

Необхідна площа, м.кв

Шифр проекту для контейнер­ного типу будинку

Корисна

площа, м.кв

Розміри

в плані., м

К-сть

Гардеробна

60

0.7

42

5055-1

20.7

7.4х3.1

2

Душова

60

0.43

25.8

ВД-1

29.9

10.5х3.1

1

Приміщення для обігріву працюючих

60

0.1

6.0

ЛВ-56

5.8

3.3х2.2

1

Приміщення для сушіння одягу і взуття

60

0.2

12.0

ВС-8

17.2

8х2.8

1

Туалет

60

0.07

4.2

494-4-13

4.3

2.7х2

1

Медпункт з ізолятором

60

0.24

14.4

ВМ

17.2

8х2.8

1

Контора прораба (майстрів)

5

4.0

20

311-00

20

7х3.3

1

Диспетчерська

3

7.0

21

ПДП-3

12.2

8.7х2.9

1

Отриманні в результаті показники площ будинків різної номенклатури по кожному виду БМР зводиться в таблицю. При використанні для потреб будівництва , що зносяться і об’єктів , що будуються із потрібної площі тимчасових будинків , цю площу визначають. Після розрахунку площ переходять до вибору типів і конструктивних варіантів будинків. Для цього використовують каталоги, довідники, або паспорт типових тимчасових будинків контейнерного, або збірно-розбірного типу.

Заключним етапом визначення потреби у тимчасових будинках є складання титульного списку тимчасових будинків і споруд , які підлягають розміщенню на будівельному майданчику.

В залежності від джерел фінансування титульні і не титульні тимчасові будинки. До титульних будинків відносяться усі склади, крім навісів і кладових; виробничі установки і джерела енергоресурсів(електростанція, котельні і т. п.); санітарно побутові будинки, за виключенням приміщень для нагріву робітників і душових; адміністративні будинки, за виключенням контор прорабів і майстрів . Інші тимчасові будинки відносяться до не титульних.

Основні об’єкти і тимчасові будинки при організації будівельної бази повинні розташовуватися на будівельному майданчику із дотриманням визначених рекомендацій і принципів. Головним при цьому етапом є вимоги про їх розташування таким чином, щоб вони не заважали виробництву основних БМР і в той же час забезпечували потреби будівництва, знаходились у відповідних небезпечних зонах.


^ 7.3 Використання для потреб будівництва існуючих будинків, що підлягають знесенню

При організації будівельного господарства поряд з тимчасовими мобільними будинками і спорудами можуть використовуватись для потреб будівництва також деякі немобільні будинки і споруди комплексу , що будується і які підлягають знесенню тимчасові будинки. У зв’язку з цим в кожному випадку необхідно встановити правильне співвідношення між застосованими мобільними і не мобільними (постійними і тимчасовими) будинками.

Можливість використання для потреб будівництва побутових в першу чергу постійних будинків інколи призводить до зниження затрат в цілому на підсобні приміщення і сприяє своєчасному створенню нормальних виробничих і побутових умов для будівельників . Але така можливість залежить від багатьох факторів, в тому числі і від наявності в районі будівництва існуючих будинків, можливості зведення в скороченні термінів окремих постійних об’єктів, запроектованого терміна експлуатації постійних будинків для потреб будівництва.

З дозволу органів пожежної охорони в середині об’єктів влаштовують тимчасові майстерні , склади матеріалів, гардеробні, душові, контори і т. д. Для таких цілей у водопровідно-каналізаційному будівництві використовують наприклад побудовані раніше всіх деякі об’єкти водогосподарських комплексів(станцій), наприклад прохідні склади хлору , аміаку гіпосульфату , лабораторії , блоки, службові приміщення, майстерні і т.д. Передбачено проектом спорядження в таких приміщеннях звичайно виконується в кінці будівництва , перед здачею їх в експлуатацію.

Вигідно також використовувати для потреб будівництва, наприклад, постійні дороги, мережі водопроводу, каналізації, електрозабезпечення, які повинні бути побудовані у підготовчий період. В цей період також можуть бути побудовані огородження водопровідної, або каналізаційної очищувальної станції зворотами і прохідною, котельня, електростанція.

Інколи для потреб будівництва використовують старі будинки, які заходять на території будівництва і призначені до зносу, але не впливають на виробництво основних робіт.

Різниця в практиці і особливостях організації і будівельних майданчиках, умовах і специфіці будівельних організацій обумовлюють різні об’єми використання постійних будинків, що будуються для обслуговування будівельного виробництва. В теперішній час показники площ використання постійних будинків в загальній структурі потреби в підсобно-допоміжних будинках досягають в ряді випадків 30…50%.


^ 7.4 Розрахунок потреби і забезпечення будівництва електроенергією, теплом і іншим енергетичними ресурсами

Для здійснення будівництва об’єктів на буд майданчику потрібні різні види енергії, в том числі електрична, теплова та ін. отже в кожному випадку при організації все можливих об’єктів необхідно розрахувати потребу в різних видах енергії і вирішувати питання які задовольняють ці потреби.

Потреба в електроенергії і організації тимчасового енергозабезпечення. Електроенергія на буд майданчику витрачається в основному на виробничі і технологічні потреби – підігрів буд. матеріалів і електропрогрів бетону зимою, відігрів мерзлого ґрунту, сушка штукатурки , електрозварювання і т. д. Крім того, вона необхідна для приведення в дію електродвигунів будівельних машин, механізмів, пристроїв, а також для освітлення приміщень і об’єктів, що будується.

Енергозабезпечення будівельних майданчиків проектують в такій послідовності: виявляють споживачів електроенергії; визначають потрібну кількість (потужності енергії); вибирають джерела її отримання; проектують схеми забезпечення енергії споживачів на буд майданчику.

Загальну потребу в електроенергії і визначають по окремим періодом будівництва об’єктів (підготовчому, основному, пусконалагоджувальному). При розробці загально будівельних буд генпланів на стадії ПОБ ця потреба може бути визначена по розрахунковим нормативам для складання проектів організації будівництва. Ці дані можна використовувати для попереднього проектування організації тимчасового електрозабезпечення. Використовують при цьому нормативи питомі електричної потужності в кВт·А на 1 млн.грн. річної вартості БМР.

(7.3)

де p - питома потужність по нормативам, кВт·А/млн.грн.;

^ С - кошторисна вартість річного об’єму БМР, млн.грн., (визначається по графіку будівництва);

H - коефіцієнт який враховує зміну кошторисної вартості в залежності від району будівництва.

Більш точний розрахунок необхідної електричної потужності виконують при розробці ПВР по витраті електроенергії (кВт·год.) по укрупненим показникам до відповідного виду робіт або на одиницю продукції, крім того, за роботу будівельних машин і електричних інструментів, для зовнішнього і внутрішнього освітлення приміщень.

Розрахунок виконуємо по формулі:

(7.4)

де Рмах - максимальна потужність трансформатора, кВт·А;

Ео – питома витрата електроенергії на одиницю відповідного виду робіт, або на одиницю продукції (приймається по довідникам);

С- річний об’єм робіт в натуральних вимірювачах; Тмах – прийняте річне число годин використання максимального навантаження в залежності від наміченої кошторисної вартості і інтенсивності робіт;

cosf – коефіцієнт потужності, який залежить від кількості і навантаження силових споживачів.

Якщо встановлена потужність споживачів відома, то визначають розрахункову потужність трансформатора для випадку максимального споживання електроенергії одночасно всіма споживачами, кВт·А;


(7.5)

де 1.1 – коефіцієнт, який враховує витрати в мережі залежності віт її довжини і перерізу;

Рс – силова потужність машини, або установки, приймається по каталогу, кВт; Рт – потрібна потужність на технологічні потреби , приймається по довідникам, кВт; Ро.в.- потрібна потужність на внутрішнє освітлення , визначається по питомій потужності на 1 м.кв. площі приміщення, кВт; Ро.н. – потрібна потужність на зовнішнє освітлення , приймається по 1 м.кв. площі ділянки (в залежності від характкру робіт, що виконуються) і на 1 км. дороги, кВт; К1,К2,К3,К4- коефіцієнти попиту , які залежать від споживачів і приймаються по довідникам; cosf – коефіцієнт потужності, який приймається для електродвигунів у середньому рівний 0.7 і для технологічних споживачів – 0.8.

Розрахунок потрібної електричної потужності трансформатора і витрату електроенергії вигідно виконувати у табличній формі. При кількості електродвигунів до 5 шт. К1=0.6; при 6….8 шт. К1=0.5; при 8 шт. К1=0.4; для технологічних споживачів і в середньому К2=0.4; для внутрішнього освітлення К3=0.8; для зовнішнього освітлення К4=0.9.

Визначивши загальну потребу в електроенергії , вибирають джерела електрозабезпечення, в якості яких можуть використо­вуватись стаціонарні і пересувні підстанції, а також тимчасові електростанції.

Стаціонарні джерела електроенергії – це трансформаторні підстанції (ТП), які знаходяться у введенні енергосистем, а також головні понижувальні ТП, які забезпечують пониження напруги з 36, 10, 6 кВт до 400 Вт, розприділяючи пункти підстанції для приймання і розприділення електроенергії при одній напрузі). Споживачів приєднують до трансформаторних підстанцій через інвентарні ввідні скриньки, розраховані на напругу 380/220 і 220/127 В.

Пересувні підстанції використовують в тих випадках, коли нема можливості забезпечити будівництво електроенергією від ТП енергосистеми по мережі низької напруги. При цьому використовують комплектні трансформаторні підстанції (КТП) зовнішньої установки, які підключають до джерела високої напруги енергосистеми за допомогою високовольтних, або кабельних мереж електропередач.

Тимчасові електростанції використовують для електропостачання будівельних майданчиків, розташованих в районах, де відсутні джерела електропостачання, або коли їх потужності недостатня для живлення споживачів будівництва. Така електростанція включає двигун, генератор електричного тока і допоміжне обладнання, яке змонтоване на загальній рамі, або в окремому причепі (вагоні).

Тимчасові пересувні електростанції в залежності від потужності, що виробляється поділяють на три типа: 1) малої або середньої потужності (до 100кВт) з двигуном внутрішнього згорання; 2)крупні електростанції з дизельним двигуном (до 1000кВт); 3)енергопоїзди з газо- або паротурбінним пристроям (більше 1000 кВт). Інвентарі електростанції перших двох типів випускаються пересувними контейнерами (на металевій рамі), або збірно - розбірними. Енергопоїзда включають комплекти паро- або газотрубні електростанції потужністю до 5000 кВт, змонтовані в спеціальних з/д вагонах. В більшості у склад енергопоїзда входять вагони – котельні, вагони – градірні і турбогенераторний вагон.

Витрата електроенергії на освітлення визначається розрахунком кількості електроламп визначеної потужності з врахуванням нормативних рівнів освітленості будмайданчика і приміщень. Освітлення будівельних майданчиків і робочих місць організовується у відповідності з “Вказівками по проектуванню електричного освітлення будівельних майданчиків”. Необхідно передбачити загальну рівномірну освітленість буд майданчиків і робочих місць, незалежно від застосування джерел світла, на величину не менше 2 Лк. Для цього використовують світильники і лампи розжарювання (при ширині майданчика до 20м.), освіт­лювальні прилади з лампами типу ДРЛ (при ширині майданчика до 150м.) і прожектори з лампами розжарювання (при ширині майданчика 150…300м). Якщо ширина майданчика перевищує 300м., застосовують освітлювальні прилади з неоновими лампами, які мають коефіцієнт збільшення сили світла не менше 10.

Необхідний світовий потік для освітлення робочого майданчика , лк..

F=Ecp·A·Km , (7.6)


де Еср - норма освітлення; А - площа освітлення; К - коефіцієнт запасу, який враховує витрати світла на забруднення скла прожектора і рівний 1.2…1.5; m - коефіцієнт, який враховує витрати світла з боків.

Кількість ламп прожекторів


n=F/(Fпр·), (7.7)


де Fпр – світловий потік однієї лампи 500Вт, який дорівнює 8100 лк; - ККД освітлення лампою прожектора, рівний 0.33.


На ділянках робіт, де нормовані рівні освітленості перевищують 2лк, додатково до загального рівномірного освітлення влаштовують іще локальне шляхом установки допоміжних освітлювальних пристроїв з лампами ДРЛ на будинках, конструкціях і переносних матчах при відстані від них до місця робіт не більше 15м. Для освітлення місць виробництва БМП застосовують світильники з нормально – освітлюючими лампами накалювання.

На будмайданчиках необхідно також встановлювати охоронне і аварійне освітлення. Охоронне освітлення повинно забезпечувати на межах майданчиків, або ділянок освітленість не менше 0.5 лк. Аварійне, яке включається при евакуації людей із будинків і споруд, що будується, повинно створювати у місцях основних проходів всередині їх не менше 0.5 лк і зовні – не менше 0.2 лк.

Виробничі потреби в теплі визначається з виразу:


, (7.8)

де - коефіцієнт , що залежить від розрахункових температур зовнішнього повітря; - питома відносна характеристика будинку , Кдж/*год.

tвн,tзов- внутрішня і зовнішня температури (всередині і ззовні будинку), ; Vбуд – об’єм будинку, м.

Технологічні потреби в теплі:


, (7.9)

кількість продукції що потребує теплової обробки; питомі витрати тепла на виробітку одиниці продукції; К- коефіцієнт, що враховує витрати тепла, рівний 1.15.


Контрольні питання

1. Поняття про матеріально – технічну базу будівництва;

2. Види тимчасових приміщень;

3. Поняття про забезпечення будівництва енергоресурсами;

4. Необхідна розрахункова потужність трансформатора;

5. Види трансформаторних підстанцій;

6. Витрати тепла на технологічні потреби будівництва.

Реклама:




1   2   3   4   5   6   7   8   9

Скачать 1.86 Mb.
Поиск по сайту:
Разместите кнопку на своём сайте:
Генерация документов


База данных защищена авторским правом ©GenDocs 2000-2011
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты
Учебный материал

Рейтинг@Mail.ru