Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Реферат циклу робіт

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 99.93 Kb.
Дата23.03.2012
Размер99.93 Kb.
ТипРеферат
Содержание
Недух Сергій Володимирович
Подобный материал:


Національний технічний університет

”Харківський політехнічний інститут”


Реферат циклу робіт


СИНТЕЗ, СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ БАГАТОШАРОВИХ НАНОРОЗМІРНИХ ПЛІВКОВИХ СИСТЕМ

який подається на здобуття премії Президента України

для молодих вчених


Девізенко Олександр Юрійович, к. ф. – м .н, молодший науковий співробітник кафедри фізики металів та напівпровідників, Національний технічний університет ”Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;


^ Недух Сергій Володимирович, к. ф. – м .н,, заступник завідуючого відділом радіоспектроскопії, Інститут радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова Національної академії наук Украйни, м. Харків.

Штучно створені наноструктури є сьогодні об’єктом широких досліджень у різних областях фізики. З одного боку, причиною цього є той факт, що сучасні технологічні методи синтезу штучних наноструктур дозволяють створювати новітні матеріали із заздалегідь заданими фізичними властивостями, що не зустрічаються в природі. З іншого боку, синтезовані нанорозмірні композитні матеріалі, за сукупністю характерних тільки їм фізичних властивостей, обіцяють стати базою для створення нового покоління елементів електроніки, мікроелектроніки, спінової електроніки – спінтроніки, оптики видимого, ІЧ та м'якого рентгенівського випромінювання. У теперішній час багатошарові рентгенівські дзеркала, розроблені й створені на основі плівкових багатошарових періодичних композицій, забезпечили можливість керування рентгенівським випромінюванням у діапазоні довжин хвиль 0.5 – 50 нм, а на базі магнітних мікро- і наноструктур уже промислово виробляються надмініатюрні датчики слабких магнітних полів, створено робочі макети магнітної енергонезалежної оперативної пам’яті MRAM для персональних комп’ютерів (ПК).

Водночас з цим триває розробка нових принципів і методів синтезу наноструктур, яка привела до великої різноманітності таких структур: багатошарові (БШ) мікро- і наноструктури (у тому числі тришарові – так звані сандвічі), гранулярні наноструктури типу «немагнітний метал – магнітний метал» і «діелектрик – магнітний метал», різні види магнітних наноструктур із використанням звичайних, напівмагнітних, феромагнітних напівпровідників тощо.

Таким чином, метою виконання даного циклу експериментальних робіт є вирішення завдання з встановлення особливостей формування, структурних і фазових перетворень та рентгенооптичних властивостей багатошарових нанорозмірних періодичних композицій Со/С, дослідження можливості створення на їх основі ефективної зображувальної системи для спектрального діапазону «вуглецеве вікно» (4.4 – 5.0 нм), вивчення особливостей резонансної та нерезонансної взаємодії НВЧ випромінювання міліметрового (мм) діапазону з багатошаровими і гранулярними магнітними наноструктурами, вивчення впливу розмірних параметрів БШ і гранулярних магнітних наноструктур на їх НВЧ та магнітні властивості.

При виконанні роботи було уперше показано, що процес міжшарової взаємодії при формуванні багатошарових періодичних композицій Со/С методом магнетронного розпилення залежно від товщини шарів кобальту hCo має три стадії: I – hCo ≤ 1.8 нм, II – 1.8 нм < hCo < 4.8 нм й III – hCo > 4.8 – 5 нм. Для кожної стадії встановлена товщина вуглецевого шару, яка бере участь у взаємодії, а також густина і структура кобальтовмісних шарів. Одержані дані про структуру нанорозмірних рентгенівських дзеркал Со/С, склад шарів, їх товщину й густину, а також величину міжшарової шорсткості дають можливість розраховувати відбивну здатність багатошарових дзеркал Со/С різної будови в м'якому рентгенівському випромінюванні. Уперше визначена оптимальна товщина кобальтовмісного шару 1.2 нм, при якій цей шар є суцільним і величина міжшарової шорсткості становить 0.37 нм, що дало змогу створити плоскі короткоперіодні (≈ 2.3 нм) багатошарові рентгенівські дзеркала Со/С з рекордним рівнем пікової відбивної здатності R = 14.3 – 14.8% у випромінюванні з λ ≈ 4.5 нм.

З метою оптимізації параметрів багатошарових дзеркал і досягнення максимального коефіцієнта відбиття, а також визначення температурної границі практичного застосування дзеркал був проведен термічний відпал дзеркал. Встановлена наявність двох температурних інтервалів на залежності росту періоду багатошарових періодичних композицій Со/С від температури відпалу. Перший інтервал для композицій Со(2)/С (з 2 нм аморфними кобальтовмісними шарами) відповідає T < 300 ºС, а для композицій Со(7)/С (з 7 нм кристалічними кобальтовими шарами) – T < 400 ºС. У цьому температурному інтервалі відбувається зростання періоду багатошарових композицій на 0.2 – 0.33 нм і збільшення пікової відбивної здатності. У другому температурному інтервалі (T > 300 ºС для композицій Со(2)/С і при T > 400 ºС для композицій Со(7)/С) у багатошарових композиціях відбуваються структурні й фазові перетворення, які приводять до руйнування їх періодичної будови й втрати відбивної здатності. Показано, що об'єднання кобальту в глобули є основним механізмом термічного руйнування багатошарових періодичних композицій Со/С. Встановлено, що цей процес починається з утворення розривів у шарах кобальту при T = 300 ºС для композицій Со(2)/С і T = 400 ºС для композицій Со(7)/С, а завершується утворенням глобул, відповідно, при T = 500 ºС й T = 600 ºС. Показано, що в процесі відпалу при температурах T ≥ 400 ºС у багатошарових періодичних композиціях Со(2)/С і при T ≥ 500 ºС у багатошарових періодичних композиціях Со(7)/С паралельно з утворенням глобул кобальту відбувається низькотемпературна каталітична графітизація аморфного вуглецю. Графітові шари формуються в об'ємі, у якому раніше розташовувалися шари Со. У композиціях Со(7)/С графітові шари мають текстуру: площини графіту (0002) розташовуються паралельно площині плівки. У композиціях Со(2)/С переважна орієнтація графітових шарів відсутня. Встановлено, що процес переходу кобальту у високотемпературну ГЦК фазу в багатошарових періодичних композиціях Со/С починається разом із процесом утворення глобул після появи розривів у шарах металу. У випадку аморфного кобальту в періодичних композиціях Со(2)/С фазовий перехід відбувається в інтервалі температур 330 – 400 ºС, а у випадку кристалічного ГЩУ кобальту в періодичних композиціях Со(7)/С поліморфне перетворення відбувається при T = 600 ºC. При товщині більшій 5 нм шар кобальту стрибкоподібно переходить із аморфного в кристалічний стан з ГЩУ ґраткою й аксіальною віссю текстури [0001], що перпендикулярна площині плівки.

При виконанні роботи продемонстрована можливість створення об'єктива Шварцшильда з багатошаровим покриттям Со/С, у якого похибка у збігу періодів покриттів на криволінійних поверхнях опуклого й увігнутого дзеркал становить d = 0.008 нм (0.35%). Очікувана пропускна здатність цього об'єктива Шварцшильда в спектральному діапазоні «вуглецеве вікно» (4.4 – 5.0 нм) є рекордною приблизно 0.25%, що дасть можливість за час експозиції в кілька десятків наносекунд одержувати зображення об'єктів на основі вуглецю із субмікронною роздільною здатністю. Відповідно до проведених розрахунків коефіцієнт пропускання об'єктива може бути піднятий майже в 2.5 рази до значення 0.6 – 0.7% при збільшенні числа пар шарів з N = 100 до N = 200 в опуклому й увігнутому багатошарових рентгенівських дзеркалах Со/С. Також показано, що застосування короткоперіодного (≈ 2.3 нм) багатошарового рентгенівського дзеркала Со/С з увігнутою сферичною підкладкою дає змогу одержувати контрастні мікроскопічні зображення об'єктів на основі вуглецю з розділенням 1 – 5 мкм в «вуглецевому вікні» за наносекундний час експозиції.

Основний інтерес під час дослідження магнітних БШ наноструктур спрямовано на вивчення їх магнітних властивостей, обумовлених магнітними взаємодіями між їх складовими компонентами. Особливе місце тут займають магніторезонансні методи, у тому числі метод електронного спінового резонансу (ЕСР). Перевага резонансного методу полягає в тому, що він дозволяє виявляти й виділяти з повної магнітної сприйнятливості дуже невеликі її змінювання, обумовлені різними причинами. Завдяки цьому, метод ЕСР дозволяє ефективно виявляти й вивчати особливості магнітних взаємодій у мікро- і нанорозмірних магнетиках, що часто недоступно за допомогою інших методів.

Окремо варто відзначити все зростаючий інтерес до досліджень мікро- і нанорозмірних магнітних структур в області надвисоких частот (НВЧ-області), де в цих структурах проявляються високочастотні аналоги ефектів гігантського магнітоопору (ГМО)/тунельного магнітоопору (ТМО) – гігантський магнітоімпеданс (ГМІ)/тунельний магнітоімпеданс (ТМІ).

Для дослідження магнітних властивостей речовин (у тому числі мікро- і наноструктур) методом електронного спінового резонансу в мм діапазоні довжин хвиль було розроблено і сконструйовано радіоспектроскопічний комплекс «КВАРК»

Комплекс дозволяє проводити дослідження методом ЕСР у діапазоні: частот 25-60 ГГц, магнітних полів 0-1,9 Т, температур 77-300 К.

Для проведення експериментальних досліджень при кімнатних температурах було розроблено та створено оригінальну резонансну комірку на основі дводзеркального відкритого резонатору (ВР).

Перевагою такої резонансної комірки на основі ВР є можливість оперативного доступу до зразка, що досліджується, під час вимірювання. Використання у якості верхнього рефлектора дзеркала зі сферичною формою відбиваючої поверхні дозволяє сфокусувати електромагнітне поле на зразку, який міститься на нижньому плоскому дзеркалі. Це дозволяє збільшити чутливість комплексу в цілому, що є особливо актуальним під час дослідження мікро- і наноструктур.

Особливістю даної резонансної комірки є наявність системи, яка дозволяє обертати зразок у просторі між дзеркалами, тобто змінювати кут між нормаллю до площини зразка та зовнішнім магнітним полем. Ця оригінальна гоніометрична конструкція дозволяє отримувати кутові залежності спектрів магнітного резонансу досліджуваного зразка.

Можливість одержання залежності спектрів магнітного резонансу як від частоти НВЧ випромінювання, так і від кута між зразком та зовнішнім магнітним полем є позитивною якістю даного радіоспектроскопічного комплексу. Така можливість, як правило, відсутня у радіоспектрометрах відомих світових виробників (наприклад, фірма BRUKER).

У подальших дослідженнях циклу, цій комплекс було застосовано для вивчення нерезонансного та резонансного поглинання НВЧ хвиль у БШ наноструктурах , і .

У МШ наноструктурі в діапазоні частот =30-150 ГГц у діапазоні магнітних полів ±1000 Е вперше було виявлено поглинання електромагнітних хвиль мм діапазону. Ефект проявлявся у вигляді зміни відносного модуля коефіцієнта проходження НВЧ хвилі через вимірювальну комірку, що містить зразок, і досягав максимальної величини 10%. Показано, що поглинання НВЧ хвиль в області магнітних полів ±1000 Е є наслідком спін-залежного розсіювання електронів провідності у БШ наноструктурі і є нерезонансним ефектом поглинання – ефект ГМІ.

Було досліджено резонансне поглинання НВЧ хвиль у БШ наноструктурах , і . Показано, що резонансне поглинання хвиль мм діапазону (ефект ЕСР/ФМР) відбувається у більш високих магнітних полях, ніж ті, для яких спостерігається ефект ГМІ.

У ході аналізу результатів виявлено, що величина ефективної намагніченості наноструктури збільшується при зменшенні товщини магнітного прошарку в діапазоні =1,7; 2; 2,9; 4,2; 7,4 нм. При цьому виявлено, що для БШ наноструктури для цих же відсутня залежність величини від товщини шару .

У ході вивчення залежності величини від товщини шару для БШ наноструктури ( 1; 2; 3 нм) методом ФМР не виявлено залежності величини від товщини шару .

Також у даному циклі робіт отримано результати з дослідження високочастотного поглинання в гранульованих наноструктурах , , , ; , які можливо розглядати як граничній випадок БШ наноструктури.

Для нанокомпозитів і виявлено значне змінення величини при намагнічуванні, причому має порядок величини – ефекту ТМО. Порівняння залежностей і від зовнішнього магнітного поля однозначно свідчить про те, що ефект, який спостерігався, є, як і передбачалося, високочастотним аналогом ТМО – ефектом ТМІ і не пов’язаний із залежністю динамічної магнітної проникності від магнітного поля, тобто є нерезонансним ефектом поглинання.

З метою встановлення зв’язку між ефектом ТМІ та магнітними властивостями зразків було досліджено резонансне поглинання НВЧ хвиль (ефект ЕСР/ФМР) у зазначених об’єктах при температурі 300 К у полях до 20 кЕ.

Ці дані показують, що для структур, які демонструють явно виражений ефект ТМІ, має місце більш виражений магнітний порядок (і, відповідно, вужча лінія магнітного резонансу ) у порівнянні зі структурами, у яких ефект ТМІ проявляється слабко або відсутній. На підставі порівняльного аналізу результатів, отриманих динамічним (магніторезонансним) і статичним методами, показано, що структури , мають суперпарамагнітні властивості, а структури та містять як суперпарамагнітні, так і феромагнітні фракції.

Експериментально виявлено, що в гранулярних наноструктурах і для =4,2 К збільшується внутрішнє поле анізотропії, спрямоване паралельно зовнішньому магнітному полю та нормалі до поверхні плівкового зразка. У рамках гіпотези висловлене припущення, що причиною збільшення поля анізотропії може бути ефект магнітострикції.

Також у даному розділі представлено результати дослідження впливу об’ємної концентрації магнітного металу на резонансне поглинання НВЧ хвиль мм діапазону в гранулярному нанокомпозиті ( =31,6%; 41,4%; 49,4%; 57,6%).

Було проведено магніторезонансні вимірювання для температури =300 К у смузі частот 38-45 ГГц, у ході яких показано, що зі збільшенням вмісту в структурі відбувається змінення магнітного стану в зразку від явно суперпарамагнітного до змішаного, із вмістом суперпарамагнітної та самозбільшуваної феромагнітної фаз. Дане припущення підтверджено порівняльними магнітостатичними вимірюваннями за допомогою вібраційного магнетометра.


Матеріали досліджень, проведених у даному циклі робіт, опубліковано у 9 зарубіжних спеціалізованих наукових журналах та пройшли апробацію на 22 міжнародних наукових конференціях в Україні, Росії, Італії, США.

Загальна кількість публікацій авторів – 76, з них 24 у спеціалізованих наукових журналах та 52 тез у збірниках наукових праць конференцій.


Скачать, 211.92kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru