Категории:

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет

Поиск по сайту:


страница14/16
Дата09.03.2012
Размер3.32 Mb.
ТипДокументы
Дисципліна «управління персоналом»
1.2. Головні завдання курсу
1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
ЗМ 3. Закордонний досвід управління персоналом
НЕ 3.5 Етика управління персоналом. Етикет управління. Культура управління в організації. Для засвоєння курсу пропонуються таки
Дисципліна «міжнародний туристичний бізнес»
1.1. Мета даного курсу
1.2. Головні завдання курсу
Дисципліна «міжнародні інформаційні системи в туризмі»
1.1. Мета даного курсу
1.2. Головні завдання курсу
1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни
НЕ 1.1 Система інформаційних технологій
НЕ 1.2 Системи бронювання та резервування
НЕ 1.3 Інформаційні технології в системах управління готельним комплексом
НЕ 1.4 Мультимедійні технології
НЕ 1.6 Засоби оргтехніки в туристичній діяльності
НЕ 2.3 Система автоматизації готелів Hotel-2000
НЕ 2.4 Система Lodging Touch
НЕ 2.5 Використання Web-броузера Internet Explorer і пошук
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

^ ДИСЦИПЛІНА «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ»

Для спеціальності 7.0504 «Туризм»

Форма контролю – іспит

Курс – 5; семестр – 10; годин – 54; на тиждень – 6год.; (л/с); 1,5 кредиту.


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу: формувати теоретичну та практичну готовність майбутніх менеджерів до професійної діяльності; сприяє виникненню у них інтересу до майбутньої роботи; розвиває інтерес до дослідницької діяльності і розвитку науки управління персоналом.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

- засвоїти зміст , основні напрями і форми управлінської діяльності;

- творчо осмислити напрями вдосконалення прийомів та методів управління;

- уміти застосовувати основні та додаткові методи наукового дослідження з метою розвитку методів та методології управління персоналом.

^ 1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знання основних законів та закономірностей розвитку управління персоналом як науки;

- засвоєння та розуміння понятійного та категоріального апарату навчальної дисципліни;

- уміння творчо осмислювати та розвивати управлінські ідеї і концепції та їх практично реалізовувати в господарській практиці.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Концептуальні засади управлінської діяльності

НЕ 1.1 Взаємодія: організація – людина. Менеджмент і конкуренція. Попередження, зниження і страхування ризиків в управлінні. Форми відповідальності в управління персоналом: юридична, соціальна, моральна.

НЕ 1.2 Праця: її зміст і розвиток. Характер праці й умови управління нею. Організація праці в суспільстві на підприємстві. Процес праці та управління ним на мікрорівні. Соціально-економічні наслідки управління працею.

НЕ 1.3 Управління виробництвом. Створення операційної системи. Ефективність операцій. Управління функціонуванням операційної системи. Управлінський вплив на продуктивність праці.

ЗМ 2. Форми орієнтації управління персоналом на якісні показники господарювання

НЕ 2.1 Сутність поняття „продуктивність праці”. Показники і форми вимірювання продуктивності праці. Фактори й умови зростання продуктивності праці.

НЕ 2.2 Сутність і класифікація резервів зростання продуктивності праці. Управління резервами зниження трудомісткості продукції. Роль менеджменту в поліпшенні використання робочого часу. Управління структурою кадрів і покращенням функціонування робочої сили.

НЕ 2.3 Управління нормуванням праці і функціонуванням тарифної системи. Оптимізація форм і систем заробітної плати в організаціях. Планування фонду заробітної плати в організації Використання аналізу трудових показників у плануванні праці. Планування продуктивності праці в організації. Планування чисельності і структури персоналу.

^ ЗМ 3. Закордонний досвід управління персоналом

НЕ 3.1 Основні концепції управління персоналом і тенденції їх розвитку. Форми підготовки управлінського персоналу за кордоном. Організація службово-професійного просування менеджерів.

НЕ 3.2 Еволюція управлінської думки в Японії. Японська система управління персоналом. Соціально-психологічна основа мотивації на японських підприємствах. Мотиви і стимули в управління персоналом.

НЕ 3.3 Особливості японських менеджерів. Стиль управління персоналом в японському менеджменті. Японські підходи до підприємництва і підготовки менеджерів.

НЕ 3.4 Обов’язки робітників в умовах делегування повноважень. Особливості ролі керівника в німецьких організаціях. Модель контролю при управлінні з делегуванням повноважень. Переваги й недоліки „моделі Гарцбург”.

^ НЕ 3.5 Етика управління персоналом. Етикет управління. Культура управління в організації.

Для засвоєння курсу пропонуються таки джерела:

Основна література

  1. Арская Л.П. Японские секреты управления. – М.: Универсум, 2007. – 118 с.

  2. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях ринка. – М.: Лира, 2005. – 260 с.

  3. Беме Г., Хен Р. Как руководить людьми – практика менеджмента на предприятии. – Бад-Гацбург, 1993.

  4. Власова Н. Руководство по управлению людьми. – М.: Инфра-М, 2004,- 304 с.

  5. Волгин Н.А. Японский опыт решения экономических и социальных проблем. – М.: ОАО Издательство «Экономика», 2005, 255 с.

  6. Гредсон Д.К., О’Делл К. Американский менеджмент: пер. с англ. – М.: Экономика, 1991. – 239 с.

  7. Кибанов А.Я. Управление персоналом. Регламентация труда. – М.: Экономика, 2000. – 576 с.

  8. Колот А.М. Мотивація, стимулювання і оцінка персоналу. – К.: КНЕУ, 2006. – 224 с.

  9. Мильнер Б.В. Теория организаций. – М.: Инфра-М, 2006. – 480 с.

  10. Пашуто В.П. Организация и нормирование труда на предприятии. – Минск, 2001. – 304 с.

  11. Поршнев Н.В. Управление организацией: Учеб. для вузов. – М., 2000. – 669 с.

  12. Пронников В.А. Управление персоналом в Японии. – М.: Экономика, 2003. – 400 с.

  13. Сухарев В.А. Этика и психология делового человека. – М.: Агентство «ФИАР», 2002. – 407 с.

  14. Терещенко В.І. Організація управління. – К.: Знання, 1990. – 40 с.

  15. Шекшня С. Управление персоналом современной организации. – М.: Интел-Синтез, 2000. – 368 c.


^ ДИСЦИПЛІНА «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИСТИЧНИЙ БІЗНЕС»

для спеціальності 7.0504 «Туризм»

Форма контролю – залік

Курс – 5, семестр – 9, годин – 81, на тиждень – 2 год.; (л/с); 2,5 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – забезпечити майбутнього фахівця в галузі туризму глибокими знаннями про сучасні тенденції розвитку міжнародного туристичного бізнесу.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

  1. сформувати у майбутнього фахівця необхідний рівень знань про види та форми міжнародного бізнесу;

  2. ознайомити студентів з особливостями міжнародної конкуренції в туристичному бізнесі;

  3. ознайомити студентів з особливостями ділової етики в міжнародному туристичному бізнесі;

  4. навчити студентів самостійно аналізувати вплив глобалізаційних процесів на індустрію туризму.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Змістовний модуль 1. Міжнародний туризм як соціально-економічне явище. Статистика туризму

НЕ 1.1. Суть, види та форми міжнародного бізнесу

НЕ 1.2. Форми ринкових структур у туризмі

НЕ 1.3. Концентрація виробництва в туризмі та механізм її здійснення

НЕ 1.4. Суть, форми та значення прямих іноземних інвестицій

НЕ 1.5. Міжнародна конкуренція на світовому ринку послуг

НЕ 1.6. Фактор культури в міжнародному бізнесі

Змістовний модуль 2. Географія та структура міжнародних туристичних потоків. Міжнародне співробітництво у сфері туризму

НЕ 2.1. Процеси транснаціоналізації в міжнародному туризмі

НЕ 2.2. Вплив туристичних ТНК на національну економіку

НЕ 2.3. Процеси глобалізації в світовому туризмі

НЕ 2.4. Чинники внутрішнього та зовнішнього середовища ТНК

НЕ 2.9. Франчайзинг у між-народному готель-ному бізнесі.

НЕ 2.10. Професійні й особистісні вимоги до менеджера-міжнародника

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Александрова А.Ю. Международный туризм – М.: Аспект Пресс, 2004.– 470 с.

  2. Гуляев В.Г. Организация туристической деятельности. – М., 1996. – 265 с.

  3. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 296 с.

  4. Долматов Г. М. Международный туристский бизнес: история, реальность и перспективы – Ростов-на-дону: Феникс, 2001

  5. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.

  6. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко К.Б. Міжнародні економічні відносини: навч посіб. – К.: Знання-Пресс, 2003. – 406 с.

  7. Косменюк О.В. Аналіз сучасного стану включення України в глобальну туристичну галузь // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць – 2005. – Вип. 52. – Ч.1. – с.179-181

  8. Любіцева О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). – К.: Альтерпрес, 2003. – 436 с.

  9. Папирян Г.А. Международные экономические отношения: экономика туризма – М., 1998.

  10. Пузакова Е. П., Честникова В.А. Международный туристический бизнес – М, 1997.

  11. Браймер Р.А. Основы управления в индустрии гостеприимства – М., 1995

  12. Світовий рейтинг конкурентоздатності країн // Гостиничный и ресторанный бизнес. – 2007. – №1. – с.32


^ ДИСЦИПЛІНА «МІЖНАРОДНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ТУРИЗМІ»

для спеціальності 7.0504 «Туризм»

Форма контролю – залік

Курс – 5, семестр – 10, годин – 81, на тиждень – 8 год.; (л/с); 2,5 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу сформувати уявлення про сучасне використання інформаційних технологій у туризмі; набути навичок роботи із сучасною комп’ютерною та оргтехнікою; навчитися використовувати найпоширеніші програмні продукти для ведення документообігу, комунікації, формування баз даних туристичних організацій.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

- сформувати у студентів поняття про різноманітність міжнародних інформаційних систем у туризмі;

- опанувати практичні навики у роботі з програмами бронювання та резервування;

- опанувати роботу із новітнім програмним забезпеченням туристичних підприємств.

^ 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

знати:

· класифікацію інформаційних технологій;

· цілі та сфери використання інформаційних технологій у туризмі;

· принципову структуру та призначення основних елементів комп’ютера;

· найпоширеніше програмне забезпечення, що використо-

вується в туристичній діяльності;

вміти:

· використовувати програми пакету Microsoft Office;

· розв’язувати практичні завдання за допомогою комп’ютерної та офісної техніки.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Змістовий модуль 1. Основи інформаційних технологій

^ НЕ 1.1 Система інформаційних технологій

Зміст поняття інформаційні технології. Особливості розвитку інформаційних технологій.

Інформаційні системи, як основа діяльності підприємства.Класифікація інформаційних систем згідно з потребами менеджменту підприємства. Технічне і програмне забезпечення як засіб управління інформаційними ресурсами. Вплив інформаційних технологій на розвиток соціально-культурного сервісу і туризму

^ НЕ 1.2 Системи бронювання та резервування

Характеристики комп'ютерних систем бронювання і резервування. Російські комп'ютерні системи бронювання. Вибір системи бронювання

^ НЕ 1.3 Інформаційні технології в системах управління готельним комплексом

Загальна характеристика готельного комплексу. Порівняльна характеристика основних систем управління готельним комплексом. Загальна характеристика готельного комплексу.

^ НЕ 1.4 Мультимедійні технології

Основні відомості. Електронні каталоги. Панорамні презентації

НЕ 1.5 Засоби комунікаці та зв’язку

Класифікація засобів оргтехніки. Способи передачі інформації. Классифікація каналів зв’язку. Телефонний зв’язок. Комп’ютерна телефонія. Радіотелефонний зв’язок. Системи стільникового радіотелефонного зв’язку. Персональний супутниковий радіозв’язок. Пейлжингові системи зв’язку. Відеозв’язок. Факс.

^ НЕ 1.6 Засоби оргтехніки в туристичній діяльності

Цифрові та аналогові копіювально-розмножувальні засоби. Сканери. Засоби відображення інформації. Слайдпроектори. ЖКД (TFT) панелі. Апарати для знищення документів. Інші види оргтехніки.

Змістовий модуль 2. Різноманітність інформаційних систем у туризмі та їх функціонування

НЕ 2.1 Системи бронювання

Система бронювання Amadeus . Система бронювання Galileo.Система бронювання Sabre

НЕ 2.2 Програмні продукти фірми «Арим-софтвер»

Програма «Само-тур». Програмний комплекс «Майстер-Тур». Програмні продукти фірми «Интур-софтвер». Програми Voyage Office і «Лелека-2.5». Система CONTINENT-ANT. Програма «Тур». Програма «Туристський офіс». Програма Jack

^ НЕ 2.3 Система автоматизації готелів Hotel-2000

Автоматизована система управління готелем «Російський готель». Автоматизована інформаційна система для готелів «Отель-симпл». Система «Меридіан-1». Програмні продукти фірми «Рек-софт»

^ НЕ 2.4 Система Lodging Touch

Комплекс автоматизації готельного господарства. KEI-Hotel. Система Fidelio. Система модулів Cenium. Система комплексної автоматизації «Дип-пансіон». Система Nimeta

^ НЕ 2.5 Використання Web-броузера Internet Explorer і пошук

інформації в мережі Інтернет за допомогою пошукових систем

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Агеев Д., Головченков В., Калашников И. Телефония как средство ведения бизнеса // Турбизнес. — 2001. — № 9. — С. 66.

  2. Биржаков М. Б., Биржаков К. М., Ушаков М. В. WWW—World Wide Web — Интернет в туризме // Туристские фирмы. — Вып. 13.

  3. Вострокнутов Е. Microsoft Excel для Windows 95 одним взглядом. — СПб.: BHV, 1996.

  4. Гиббонс Д. Работа в E-mail: Пер. с англ. — М.: Бином, 1996.

  5. Гуляев В. Г. Мультимедийные технологии в туризме // Туризм: практика, проблемы, перспективы. — 1997. — № 2.

  6. Гуляев В. Г., Морозов И. Прикладные программы по формированию, продвижению и реализации туристического продукта // Туризм. — 1997. — № 3.

  7. Диго С. М. Проектирование баз данных: Учебник для вузов. — М.: Финансы и статистика, 1988. — 216 с.

  8. Игер Б. Работа в Internet: Пер. с англ. — М.: Бином, 1996.

  9. Інформатика: Навч. посіб. для 10–11 кл. серед. загальноосвіт. шк. / І. Т. Зарецька, Б. Г. Колодяжний, А. М. Гуржій, О. Ю. Соколов. — К.: Форум, 2001. — 496 с.

  10. Калашников И. В. В России уже можно бронировать туры на компьютере // Туринфо. — 1997. — № 9.

  11. Калашников И. В. Как автоматизировать работу туристского агентства // Туринфо. — 1997. — № 7.

  12. Калашников И. В. Обзор компьютерных программ для агентств // Туринфо. — 1996. — № 13.


^ ДИСЦИПЛІНА «ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРИТОРІЇ»

Для спеціальності 7.0504 «Туризм»

Форма контролю - залік

Курс – 5, семестр – 9, годин – 81, на тиждень – 3 год.; (л/с); 2,5 кредита.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу - дати студентам необхідний рівень знань про сутність туристсько-рекреаційних ресурсів, теоретичні передумови туристсько-ресурсного потенціалу, історичні особливості розвитку туризму, принципи і методи оцінки туристсько-рекреаційних ресурсів.

^ 1.2. Головні завдання курсу: характеризувати рекреаційні та туристичні ресурси основних туристичних районів України; виділяти та аналізувати складові дисципліни; вирізняти основні категорії та поняття; використовувати при характеристиці ТРП картографічні матеріали; виконувати картометричні роботи.

^ 1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: знати основні поняття та терміни дисципліни, вільно володіти основним туристичним матеріалом, знати географію розташування мінерально-сировинних джерел курортних зон, культурно-архітектурних ресурсів та природоохоронних територій Карпатського регіону тощо.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. „Теоретичні та історичні аспекти науки”

НЕ 1.1.Теоретичні аспекти вивчення туристсько-рекреаційного потенціалу

ТРП як окрема наукова дисципліна наука. Предмет, методи і завдання дослідження ТРП. Об´єкт досліження. Структура і зміст основних понять. Джерела ресурсно-рекреаційної інформації.

^ НЕ 1.2. Історичні особливості розвитку туризму і рекреації

Історичні етапи розвитку туризму. Історія розвитку туризму в Україні. Становлення екскурсійно-туристичної діяльності. Основні чинники виникнення подорожей і туризму.

^ НЕ 1.3. Туристичне краєзнавство - основа розвитку рекреаційно-туристичного потенціалу

Об’єкт і предмет туристичного краєзнавства. Методи дослідження національного краєзнавства. Джерела національного краєзнавства.

^ НЕ 1.4. Природоохоронні території як об’єкт розвитку туризму та рекреації

Історичні аспекти розвитку природоохоронної справи. ПОТ, екологічна мережа і туризм. Класифікація ПЗФ України. Розвиток туризму та рекреації на ПОТ.

^ НЕ 1.5. Рекреаційно-туристичне природокористування

Рекреаційні ресурси та їх використання. Природні, історико-культурні, соціально-економічні рекреаційно-туристичні ресурси. Оцінка природних і соціально-економічних умов для організації рекреаційного природокористування. Оцінка історико-культурних умов для організації рекреаційно-туристичного природокористування.

ЗМ 2. „Туристсько-рекреаційні ресурси карпатського регіону”

НЕ 2.1. Рекреаційно-туристичні ресурси

рекреаційна географія. Рекреаційні ресурси. рекреаційна діяльність Туризм. Екотуризм. Туризм і охорона навколишнього природного середовища. Рекреаційно-туристичні ресурси України.

^ НЕ 2.2. Принципи і методи оцінки рекреаційно-туристичних ресурсів

Методика ландшафтно-рекреаційного зонування території. Методика оцінки кліматичних умов та ресурсів. Соціально-економічна оцінка природних лікувальних ресурсів. Методика оцiнки природних рекреацiйних ресурсiв.

НЕ 2.3. Рекреаційні ресурси Карпатського регіону

Ліси Українських Карпат. лісова рекреація: лікувальна, оздоровча, спортивно-туристична, утилітарна, пізнавальна. Курортні ліси.

НЕ 2.4. Туристичний потенціал Карпатського регіону

Основні види туристичного ресурсу. Тернопільська область. Хмельницька область. Вінницька область. Львівська область. Івано-Франківська область. Чернівецька область. Закарпатська область.

^ НЕ 2.5. Рекреаційно-туристичні ресурси Чернівецької області

курортно-рекреаційний фонд Чернівецької області. Історико - культурні передумови розвитку туризму. Регіональний аналіз розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Чернівецької області.

^ НЕ 2.6. Проблемні питання розвитку рекреаційно-туристичної діяльності та екологічного туризму

Реформа системи управління галуззю. Державне стимулювання інновацій у туристичному бізнесі. Інтенсифікація міжнародної наукової співпраці в області туризму.. Державне регулювання туристичної діяльності в Україні. Удосконалення екскурсійної діяльності в контексті Державної програми розвитку туризму в Україні до 2010 року.

^ Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Бабарицька В., Короткова В., Малиновська О. Екскурсознавство і музеєзнавство. Навч. посіб. – К.: Альтерпрес. - 2007. - 464 с.

  2. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: - Київський університет, 2001. - 395 с.

  3. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Зелена Буковина. - 2003. – 312 с.

  4. Крачило Н.П. Основы туризмоведения. - К.: Выща школа. - 1980. - 116 с.

  5. Недашковская Н.Ю. Рекреационная система Советских Карпат. – Киев: Высшая школа. - 1983. – 117 с.

  6. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. Навч. посіб. - К.: Альтпрес, 2003.- с.199.

  7. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб. / За ред. проф. Ф.Д. Заставного. – К.: Знання. - 2006. - 575 с.

  8. Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури. - 2007. - 307 с.

  9. Фурдичко О.І., Сівак В.К., Солодкий В.Д. Заповідна справа в Україні: Підручник. - Чернівці: Зелена Буковина. - 2005. - 336 с.

  10. Царик Л.П. Природні заповідні території. Навч. посіб. Видання друге, до­повнене та перероблене. – Тернопіль. – 2001. – С. 4-10.

  11. Шаблій О.І., Гопак М.І., Заставецький Б.І. Соціально-економічна географія України. - Львів: Світ. - 1994. - 608 с.


^ ДИСЦИПЛІНА «ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТУРИЗМУ»

Для спеціальності 7.0504 «Туризм»

Форма контролю – залік

Курс – 5; семестр – 10; годин – 54; на тиждень – 6год.; (л/с); 1,5 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – засвоїти і оволодіти теоретичними і практичними знаннями з теорії і методики державного регулювання в туризмі.

1.2. Головні завдання курсу:

- пізнати основи знань з основних способів та цілей державного регулювання в галузі туризму;

- окреслити принципи визначення і реалізації основних завдань державної політики в галузі туризму;

- розглянути структуру побудови нормативного регулювання відносин у галузі туризму.

^ 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знання основних принципів побудови всієї системи державного регулювання в галузі туризму: нормативно-правової бази, державного менеджменту, регіонального менеджменту;

- розуміння регіональних відмінностей у визначенні порядку класифікації та оцінки туристичних ресурсів України;

- оцінити перспективні можливості інструментів державного регулювання туризму в процесі диверсифікації створення та споживання туристичних послуг.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Основні способи, мета та інструменти державного регулювання туристичного ринку.

НЕ 1.1. Засоби стимуляції державою туристичного сектору економіки.

Основні положення Закону України „Про туризм”. Туристсько-рекреаційні елементи в системах водного, земельного, лісового, природо-охоронного законодавчих кодексів тощо.

Управлінські інструменти підтримки туристичного бізнесу держави.

^ НЕ 1.2. Пріоритетні напрями державної політики в галузі туризму.

Удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму. Провідне призначення ролі туристичної складової у міжнародному співробітництві держави. Вдосконалення, спрощення, гармонізація податкового, валютного, прикордонного та інших видів державного регулювання.

ЗМ 2. Система державних закладів, що здійснюють державну політику в галузі туризму.

НЕ 2.1. Повноваження всіх ієрархічних рівнів законодавчої та виконавчої влади в галузі туризму.

Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у галузі туризму. Особливості та функції відповідних прямих чи опосередкованих підрозділів.

^ НЕ 2.2. Основи державного регулювання туристичної галузі в світовій практиці. Перспективи та потенціал державної організації туризму в Україні.

Деякі типи та форми державної підтримки туристичного бізнесу в країнах, де туризм є провідною галуззю. Проблеми централізації чи децентралізації управління економічними механізмами туритсичного ринку. Особливості регіонального туристичного бізнесу. Перспективи менеджменських рішень на місцевому рівні.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Закон України „Про туризм” N 1282-IV ( 1282-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004.

  2. Агафонова Л.Г., Агафонова О.Є. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: Ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: Навч. посіб. – К.: Знання України, 2002. – 358 с.

  3. Бриггс С. Маркетинг в туризме. – К.: Знання-Прес, 2005. – 358 с.

  4. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристського бізнесу: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2004. – 272 с.

  5. Школа І.М. та ін. Менеджмент туристичної: Навчальний посібник / За ред. проф. І.М. Школа. – Чернівці – XXI, 2005. – 596 с.

  6. Явкін В.Г., Руденко В.П., Король О.Д. та ін. Проблеми географії та менеджменту туризму. – Чернівці: Рута, 2006. – 260 с.


Дисципліни кваліфікаційного рівня «магістр»


^ ДИСЦИПЛІНА «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ»

для спеціальності 8.0504 «Туризм»

Форма контролю – залік

Курс – 5; семестр – 9; годин – 81; на тиждень – 2год.; (л/с); 2,5 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу сформувати у студентів-магістрантів цілісне уявлення про розмаїття сучасних філософських течій і напрямів; сконцентрувати увагу на основних проблемах новітньої філософії, охарактеризувати ключові тенденції її розвитку – антропологічність, синтетичність, діалогічність тощо; прояснити можливості взаємодії західної і східної філософських традицій в поточних умовах глобалізації та інформатизації світу; виявити потенціал філософії в розв’язанні глобальних проблем сучасності.

^ 1.2. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: Природу сучасного філософського пізнання, його відмінності від класичних моделей філософування; зміст онтологічного повороту новітньої філософії; передумови формування і зміст новітньої культуротворчої парадигми філософського мислення; причини актуалізації екзистенційно-антропологічної проблематики у філософії ХХ ст.; відмінності «атеїстичного» і «релігійного» зразків екзистенціалізму; проблематику і гуманістичний потенціал філософії життя; особливості критики техногенної цивілізації в ірраціоналістичній філософії ХХ ст.; переосмислення ролі науки в житті суспільства; філософське бачення глобальних проблем сучасної цивілізації; моделі сучасної історіософії і соціальної епістемології; місце метафізики в сучасній філософії; сучасне осмислення феномену свідомості у філософії і науці; проблеми цінностей буття людини тощо.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ1. Проблема людини в сучасній західній філософії

^ 1.1. Кардинальні зрушення у вiдношеннi людина – світ i оновлення концепції фiлософування в ХХ ст.

Онтологічний поворот в філософії ХХ століття (Е.Гусерль, М.Хайдеггер). Радикальне звернення до людини і соціокультурні виміри людського (філософська антропологія, екзистенціалізм, філософія культури, філософія життя, неофрейдизм, соціальна філософія) Мова як предмет філософського дослідження (аналітична філософія Вітгенштейна, неопозитивізм, лінгвістична філософія).

^ 1.2. Багатоварiантнiсть розумiння головних категорiй фiлософiї життя

Передумови формування філософії життя (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше). Основна настанова філософії життя (В.Дільтей). Становлення гуманітарних наук на основі методу розуміння. Специфіка пізнання життя як процесу нескінченного становлення. Органічний i надорганiчний рiвнi життя (Г.Зiмель).

^ 1.3. Психоаналiз та неофрейдизм: філософський зміст концепції несвідомого

Особливості психоаналітичних вчень. Вчення про свідоме і несвідоме, лiбiдо, уявлення про походження та призначення культури (З.Фройд). Концепція колективного несвідомого, вчення про архетипи культури (К.-Г.Юнг). Основні суперечності буття людини в гуманістичному психоаналізі (Е.Фром).

^ 1.4. Проблема людської свободи i вибору в екзистенцiалiзмi

Передумови формування екзистенціалізму як напрямку сучасної філософії (С.К’єркегор, М.Хайдеггер). Характеристика екзистенції. Уявлення про людину: існування та сутність; відповідальність; свобода i вибір (Ж.-П. Сартр, А.Камю); екзистенція і трансценденція (К.Ясперс, М.Бердяєв, М.Бубер).

^ 1.5. Фiлософська антропологія як спроба синтезу природничих і гуманітарних знань про людину

Поняття філософської антропології. Філософська антропологія про місце людини в свiтi. Антропологічний вимір буття людини. Відношення «Я» i «Ти» як проблема філософської антропології. Філософська антропологія про проблеми життя i смерті.

ЗМ2. Філософські проблеми сучасної цивілізації

^ 2.1. Пошуки нового змісту духовних цінностей у сучасній релiгiйнiй філософії

Ідея релігійно-наукового синтезу. Ідеал релігійно-філософського унiверсалiзму. Російська релігійна філософія кінця ХІХ – початку ХХ століття. Єдність основоположних цінностей людського буття – когнітивних, етичних і естетичних.

^ 2.2. Суспільство як предмет сучасної соціальної філософії

Соціальність як специфічний феномен. Концепції “соціальної дії” М.Вебера, Г.Парсонса. Концепція комунікативної дії Ю.Хабермаса. Поняття взаємодії людей і вчення про соціальну статику і динаміку П. Сорокіна. Концепція “закритого”, “тоталітарного” і “відкритого” суспільства К.Поппера і його принциповий антиісторизм. Поняття “індустріального” суспільства Р.Арона, “постіндустріального” і “інформаційного” суспільства (Е.Белл, О.Тофлер).

^ 2.3. Історичний процес в контексті новітньої філософії історії

Людина в контексті мінливих соціальних, культурних, часових обставин - основна тема філософії історії. Лінійно-формаційні і культурологічно-цивілізаційні моделі історичного процесу. Традиція дискретного розуміння історії (О.Шпенглер). Цивілізація як елементарна одиниця історичного аналізу (А.Дж.Тойнбi). Критика історицизму К.Поппером. Вчення про «кінець історії» Ф.Фукуями.

^ 2.4. Аналіз сутності та значення культури в житті людини i суспільства як основне завдання філософії культури

Загальні характеристики сучасної філософії культури. Криза європейської культури (Е.Гусерль). Смисл теорії ідеальних типів М.Вебера як методу пізнання культури. Культура як символічно-ціннісна реальність буття людини. Особливості культури доби постмодерну.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Проблема человека в западной философии.- М., 1988 .

  2. Современная западная философия. Словарь.- М.,1991.

  3. Самосознание европейской культуры ХХ в. – М., 1991.

  4. Сучасна зарубіжна філософія: течії і напрямки. – К., 1996.

  5. Философия истории. Антология. М., - 1995.

  6. История современной зарубежной философии (компаративистский подход). – СПб., 1997.

  7. Сумерки богов.- М., 1989.

  8. Новая технократическая волна на Западе. – М., 1988.

  9. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. - М., 1990.


ДИСЦИПЛІНА «Цивільна оборона»

для спеціальності 8.0504 «Туризм»

Форма контролю – залік

Курс – 5; семестр – 9; годин – 54; на тиждень – 1год.; (л/с); 2 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту працюючих у народному господарстві; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.

^ 1.2. Головне завдання курсу: у процесі навчання необхідно виховувати у студентів усвідомлення важливості заходів цивільної оборони.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

а) знати:

- характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;

- способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;

- порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин;

- призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю;

- методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії;

- основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС;

- основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні Н С.

б) уміти:

- практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження;

- оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії;

- керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Зм 1. Загальні питання

Н.Е. 1.1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах (лекція)

Роль і місце цивільного захисту у державній системі безпеки захисту населення відповідно до Закону про цивільний захист України від 1993 та 1999 років та закону України „Про правові засади цивільного захисту населення ” від 2004 р. Організаційна структура єдиної державної системи цивільного захисту. Основні заходи ЦЗ. Режим функціонування ЄДСЦЗ (єдиної державної системи цивільного захисту). Основні положення міжнародного права.

Н.Е. 1.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей (практичне заняття)

Надзвичайні ситуації мирного часу та характеристика осередків ураження.

Характеристика осередків ураження, що виникають при застосуванні зброї масового ураження: ядерний осередок; хімічний осередок; бактеріологічний осередок.

Н.Е. 1.3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Основні поняття і визначення щодо оцінки радіаційної, хімічної, інженерної, пожежної обстановки. Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при аваріях і катастрофах на радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах та при застосуванні сучасних засобів ураження. Методи виявлення і вимірювання іонізуючого випромінювання. Розв’язування типових ситуаційних задач при оцінці обстановки. Прилади радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю.

Н.Е. 1.4. Захист населення в надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Захисні споруди цивільної оборони і вимоги, які пред’являються до них. Засоби індивідуального захисту населення. Евакуаційні заходи. Спеціальна обробка.

Зм 2. Профільна підготовка

Н.Е. 2.1. Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту (практичне заняття)

Основи навчання з ЦЗ; види навчань; основні напрямки і методи підготовки. Система навчання. Особливості занять з різними категоріями. Підготовка робочих, службовців, студентів, учнів та населення з ЦЗ. Підготовка керівного і управлінського складу з ЦЗ. Планування і організація навчання з ЦЗ на об’єктах.

Н.Е. 2.2. Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Створення, завдання та функції аварійно-рятувальної служби. Основи рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Перша медична допомога в осередках ядерного, хімічного, біологічного ураження. Медичне, матеріальне та технічне забезпечення формувань ЦО.

Н.Е. 2.3. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Дії населення в умовах стихійного лиха; режим захисту населення в умовах радіоактивного забруднення; захист дітей від ЗМУ.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24 червня 2004.

  2. Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 152 с.

  3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і доповнене. - К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.

  4. Положення "Про Цивільну оборону України", постанова КМУ, №299. - К., 1994.

  5. Положення "Про єдину державну систему запобігання та регулювання на НС техногенного та природного характеру", постанова КМУ № 1198 від 03.08.1998р. - К., 1998.

  6. Положення "Про Міністерство з надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", Указ Президента України №1005/96.

  7. Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента України № 284/99. - К., 1999.

  8. Положення "Про класифікацію надзвичайних ситуацій", постанова КМУ №1099. - К., 1998.

  9. Положення "Про комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій постанова КМУ № 174 від 16.02.1998 р. - К., 1998.

  10. Типове положення про Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, постанова КМУ № 1594. - К., 1998.



^ ДИСЦИПЛІНА «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

для спеціальності 8.0504 «Туризм»

Форма контролю – іспит

Курс – 5; семестр – 9; годин – 36; на тиждень – 1год.; (л/с); 1 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – дати студентам необхідний рівень знань про систему управління охороною праці в галузі, стан умов праці в галузі, психофiзичнi фактори умов працi, психологiю безпеки працi, . медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень, основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Особливої уваги заслуговує формування у студентів навичок з безпеки життєдіяльності з основами професійної підготовки під час проведення експедиційних досліджень.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

  • розгляд соціально-економічного значення охорони праці в галузі;

  • засвоєння знань щодо системи управління охороною праці в галузі;

  • вільне оперування основними термінами та поняттями з дисципліни;

  • розгляд психологічних аспектів підготовки географа для безпечного проведення експедиційних досліджень;

  • вміння аналізувати, узагальнювати теоретичний матеріал з основних проблем порушених в межах курсу;

  • формування практичних навичок з безпеки життєдіяльності під час проведення експедиційних досліджень.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1 „Організація охорони праці в галузі на виробництві”

^ НЕ 1.1. Предмет, структура, зміст і мета курсу „Охорона праці в галузі”.

Змiст поняття «охорона працi в галузi”. Соцiально-економiчне значення охорони працi. Мета i завдання курсу „Охорона працi в галузi”, обсяг, змiст i порядок його вивчення.

^ НЕ 1.2 Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування.

Система управління охороною праці в галузі. Функції та структура СУОПГ. Організація робіт з ОП. Планування заходів з ОП, Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ.

^ НЕ 1.3 Фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія в галузі.

Поняття про фізіологію та гігієну праці як систему органiзацiйних, гiгiєнiчних та санiтарно-технiчних заходiв. Стан умов праці в галузі. Завдання аналізу умов праці. Деякі професійні захворювання, характерні для працівників галузі. Оцінка шкідливої дії шуму, вібрації, ультразвуку на організм людини.

^ НЕ 1.4 Виробничий травматизм і професійні захворювання в галузі.

Травмонебезпечні виробничі фактори та стан травматизму в галузі. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Причини травматизму і захворювання на виробництві.

^ ЗМ 2 „Безпека життєдіяльності географа з основами професійної підготовки”

НЕ 2. Безпека життєдіяльності туриста з основами професiйної підготовки.

Особливостi безпечного експедицiйного менеджменту. Органiзацiя роботи з охорони працi та безпечного руху по розчленованiй мiсцевостi.

^ НЕ 2.2. Професійна психологічна підготовка туриста як умова безпечного проведе-ння експедиційних досліджень

Фiзiологiчна та психологiчна основа трудового процесу. Психологiя безпеки працi. Пристосування людини до навколишнiх умов в процесi праці. Індивiдуальна психологiчна пiдготовка. Групова експедицiйна пiдготовка. Спецiальна психологiчна пiдготовка.

НЕ 2.3. Охорона здоров’я в польових умовах

Медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень. Перша медична допомога. Побут, харчування, постачання. Лiкувально-профiлактичне харчування.

НЕ 2.4. Критичнi ситуацiї та їх подолання

Основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Психологiчний аспект екстремальних ситуацiй i катастроф. Аварiйне спорядження. Засоби надання першої допомоги. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування. Основнi принципи надання першої допомоги: правильнiсть, доцiльнiсть дiї, швидкiсть, рiшучiсть, спокiй. Способи реанiмацiї.

^ Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Скачать, 2777.59kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru