Категории:

Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти Жовтневої райдержадміністрації Матеріали засідання науково-методичної ради

Поиск по сайту:


страница1/4
Дата25.03.2012
Размер0.8 Mb.
ТипДиплом
Содержание
Формування регіонального інноваційного соціокультурного, освітнього кластеру (з досвіду роботи відділу освіти Жовтневої райдержа
Порядок денний засідання науково-методичної ради
Старєва Анна Михайлівна
Палієнко Людмила Миколаївна
Пирожок Світлана Іванівна
Дзюбенко Лариса Олександрівна, учитель
Формування життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку в підготовці до школи
Термін проведення
Пирожок Світлана Іванівна
Дзюбенко Лариса Олександрівна, учитель
Підбиття підсумків
Уроки – дуети (на базі Зеленогайської ЗОШ І-ІІІ ст.
Молодий вчитель
Світова література, 5 клас
Молодий вчитель
Біологія, 11 клас
Палієнко Людмила Миколаївна
Тарабріна Наталя Михайлівна
Вареник Тетяна Іванівна
Підсумковий модуль
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4

Миколаївський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Відділ освіти Жовтневої райдержадміністрації


Матеріали

засідання науково-методичної ради

«Освіта – стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного та духовного розвитку регіону»


24 лютого 2012 року


м. Миколаїв

2012


ЗМІСТ


Порядок денний……………………………………………


Порядок роботи________________________________


Готовність молодого фахівця до інноваційної діяльності в умовах формування кластеру в регіоні


Діяльність методичних служб щодо методичної підтримки та професійного розвитку молодого вчителя


^ Формування регіонального інноваційного соціокультурного, освітнього кластеру (з досвіду роботи відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації)


Формування життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку в підготовці до школи ___________________________________


Проект «Положення про авторські творчі майстерні»__________________________________________________________


Додатки ____________________________________________________


^ Порядок денний засідання науково-методичної ради

від 24.02.12 № 1


Готовність молодого фахівця до інноваційної діяльності в умовах формування кластеру в регіоні

^ Старєва Анна Михайлівна,

к. пед.н., доцент

директор МОІППО


Формування регіонального інноваційного соціокультурного, освітнього кластеру (з досвіду роботи відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації)

^ Палієнко Людмила Миколаївна,

начальник відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації


Діяльність методичних служб щодо методичної підтримки та професійного розвитку молодого вчителя

^ Пирожок Світлана Іванівна,

завідуюча РМК відділу освіти

Жовтневої райдержадміністрації


Наставництво як умова професійного становлення молодого педагога

^ Дзюбенко Лариса Олександрівна, учитель

початкових класів, учитель вищої категорії,

«старший учитель» М.-Погрілівської ЗОШ І-

ІІІ ступенів Жовтневої районної ради


^ Формування життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку в підготовці до школи

Вареник Тетяна Іванівна,

методист лабораторії дошкільної та початкової освіти МОІППО


Про затвердження:

  • Проекту «Положення про авторські творчі майстерні».

  • Програм навчальних курсів::

  • «Основи підприємницької діяльності». (Укл.: Лобачова Катерина Никифорівна, вчитель географії та економіки Южноукраїнської ЗОШ № 1 ім.Захисників Вітчизни Южноукраїнської міської ради).

  • «Азбука правової освіти». (Укл.: Калько Тетяна Володимирівна, вчитель історії та правознавства Южноукраїнської ЗОШ № 3 Южноукраїнської міської ради).

  • «Виконавчі органи влади та місцеве самоврядування». (Укл.: Овчареко Ольга Василівна, керівник секції МАН Центру дитячої та юнацької творчості Южноукраїнської міської ради).

  • Навчальних програм гуртків:

  • «Лялькова країна». (Укл.: Червак Олена Олексіївна, керівник гуртка Палацу творчості учнів управління освіти Миколаївської міської ради).

  • «Декоративно-прикладне мистецтво». (Укл.: Загребельна Олена Василівна, керівник гуртка Палацу творчості учнів управління освіти Миколаївської міської ради).







Про рекомендацію до друку:


Структурно-часова модель

та порядок проведення науково-методичної ради


Мета:

  • оптимізація мережі навчальних закладів з урахуванням демографічної, економічної ситуації та необхідності підвищення якості освіти;

  • підготовка молодого фахівця до інноваційної діяльності в умовах формування регіонального кластеру

^ Термін проведення: 24 лютого 2012 року

Місце проведення: відділ освіти Жовтневої райдержадміністрації

Учасники: представники органів виконавчої влади, органів управління освітою, педагогічні працівники МОІППО, завідуючі районними (міськими) методичними кабінетами (центрами), керівники ЗНЗ, представники ВНЗ, учителі-наставники, молоді спеціалісти, громадськість


Організаційний модуль


7.30 – 8.30


Заїзд і реєстрація учасників заходу (МОІППО, вул. Адміральська, 4-А)

8.30


9.30-10.00

Від`їзд до Жовтневого району (Зеленогайська ЗОШ І-ІІІ ступенів)

Брейк-кава

10.00

Початок роботи

Інформаційний модуль


10.00 – 10.10


Вітальне слово

Ткаченко Олена Іванівна, заступник

голови Жовтневої райдержадміністрації

з соціальних та гуманітарних питань

Відкриття засідання науково-методичної ради

Старєва Анна Михайлівна, к.пед.н., доцент, директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Практико-презентаційний модуль


10.10 – 11.30


11.30-11.40

Ділова гра «Проблеми професійного становлення молодого вчителя» (модератор Шевченко О.А., старший викладач кафедри мовно-літературної та художньо-естетичної освіти МОІППО)

  • ініціювання проблем молодого вчителя (робота в групах; учасники: молоді спеціалісти, батьки, педагоги, методисти РМК);

  • обговорення проблем («відкритий мікрофон»; учасники: представники органів влади, управління освітою, ВНЗ, методисти РМК, молоді спеціалісти);

  • ранжування проблем

Готовність молодого фахівця до інноваційної діяльності в умовах формування кластеру в регіоні

Старєва Анна Михайлівна,

к. пед.н., доцент

директор МОІППО

11.40 – 11.55

Діяльність методичних служб щодо методичної підтримки та професійного розвитку молодого вчителя

^ Пирожок Світлана Іванівна,

завідуюча РМК відділу освіти

Жовтневої райдержадміністрації

Наставництво як умова професійного становлення молодого педагога

^ Дзюбенко Лариса Олександрівна, учитель

початкових класів, учитель вищої категорії,

«старший учитель» М.-Погрілівської ЗОШ І-

ІІІ ступенів Жовтневої районної ради


^ Підбиття підсумків


Розподіл на групи




І група - молоді спеціалісти

12.10 – 13.00

^ Уроки – дуети (на базі Зеленогайської ЗОШ І-ІІІ ст.


Українська мова, 2 клас

Тема: «Вправи на закріплення знань про голосні та приголосні в українському мовленні»

^ Молодий вчитель: Комісаренко Юлія Ігорівна, вчитель Червонянської ЗОШ І-ІІ ступенів

Наставник: Комісаренко Людмила Михайлівна , вчитель - методист Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів


^ Світова література, 5 клас

Тема: «Особливості зображення природи в японській культурі. Мацуо Басьо. Характерні ознаки хоку».

Молодий вчитель: Коровай Максим Валерійович, вчитель Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Наставник: Коваленко Тетяна Анатоліївна, вчитель вищої категорії, старший вчитель Первомайської ЗОШ І-ІІІ ступенів


Інформатика, 10 клас

Тема: «Способи введення та редагування формул в електронних таблицях »

^ Молодий вчитель: Хавич Інна Леонідівна, вчитель Зеленогайської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Наставник: Книш Андрій Анатолійович, вчитель Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, головний спеціаліст відділу освіти


^ Біологія, 11 клас

Тема: «Динаміка і продуктивність екосистеми. Практична робота № 6 «Розв’язування задач з екології»

Молодий вчитель: Волощук Оксана Василівна – вчитель Зеленогайської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Наставник: Бобрик Наталя Віталіївна, вчитель вищої категорії, старший вчитель Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів, методист РМК


13.00 – 14.00

14.00-14.30

14.30

Обговорення уроків. Підведення підсумків.

Обід

Від`їзд 1 групи


ІІ група - завідуючі РМК

12.00 - 12.40

Переїзд до Костянтинівського НВК

Відвідування Храму Святих Костянтина та Олени

12.40 – 14.00


14.00-14.10


14.10-14.25


14.30-15.00


Презентація інноваційного соціокультурного, освітнього кластеру


Формування регіонального інноваційного соціокультурного, освітнього кластеру (з досвіду роботи відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації)

^ Палієнко Людмила Миколаївна,

начальник відділу освіти

Жовтневої райдержадміністрації

Створення економічно сприятливих умов щодо функціонування інноваційного соціокультурного, освітнього кластеру

^ Тарабріна Наталя Михайлівна,

директор ТОВ «Діонісій WN»

Засідання кластерного комітету

Учасники: працівники МОІППО, представники влади, органів управління освітою, організацій - учасників кластеру, завідуючі РМК, громадськість


Формування життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку по підготовці до школи

^ Вареник Тетяна Іванівна,

методист лабораторії дошкільно

ї та початкової освіти МОІППО

Затвердження (рекомендації до друку) навчально-методичних матеріалів


Обід

^ Підсумковий модуль

15.00 – 16.00



Підбиття підсумків

Прийняття рекомендацій за підсумками роботи науково-методичної ради

15.30

Від`їзд



Проекти рішень


Готовність молодого фахівця

до інноваційної діяльності в умовах

формування кластеру в регіоні

Старєва Анна Михайлівна,

к. пед.н., доцент, директор, МОІППО

Інноваційна діяльність педагогів Миколаївщини стає сьогодні основним напрямом реалізації реформ в освіті й одним із суттєвих напрямів переходу до моделі інноваційного розвитку регіону.

Відтак актуалізується проблема забезпечення системи освіти молодими кваліфікованими кадрами. Від їх успішної інтеграції в сферу професійної діяльності залежить стійке функціонування системи освіти, а також її інноваційний розвиток.

На початку своєї професійної діяльності молоді педагоги проходять послідовні етапи адаптації та інтеграції в професійне середовище для розкриття свого інноваційного потенціалу.

Проте саме початковий період професійної діяльності молодого вчителя характеризується низкою проблем та суперечностей соціально-економічного, культурно-побутового та професійно-педагогічного характеру.

Соціально-економічні проблеми:

  • працевлаштування;

  • недостатня ЗП;

  • нечітке усвідомлення своєї соціальної ролі;

  • матеріально-технічний стан навчальних закладів;

  • «довантаження» іншими предметами через малу наповнюваність та невелику чисельність класів.

Культурно-побутові проблеми:

  • житлово-побутові труднощі;

  • малий відсоток учителів-чоловіків;

  • відсутність або незначна кількість колег-молодих спеціалістів;

  • особливості «сільського соціуму» та «сільської школи»;

  • рівень розвитку педагогічного колективу, закладів культури, побутового обслуговування тощо.

Професійно-педагогічні проблеми:

  • недостатній рівень психолого-педагогічної підготовки (в практичній її частині);

  • відсутність методичного досвіду (“затеоретизованість ” методичних знань);

  • відсутність досвіду взаємодії з адміністрацією, колегами, учнями, батьками;

  • слабкі навички організації виховної роботи;

  • відсутність рефлексії власної педагогічної діяльності;

  • відсутність системних знань з інноваційної політики регіональної та вітчизняної освіти.

Причини виникнення проблем:

  • кризові явища в економіці країни, регіону;

  • реформування системи освіти;

  • характер сучасної педагогічної науки і практики;

  • зміна типу діяльності з навчальної на професійну;

  • недостатня орієнтація професійно-педагогічної підготовки у ВНЗ на конкретні потреби сучасної школи;

  • недостатній рівень професійної компетентності молодого вчителя на початку педагогічної діяльності.

Аналіз готовності молодих педагогів та характер проблем, що виникають, свідчать про необхідність орієнтації молодого вчителя на інноваційну діяльність та робить актуальним продовження професійної освіти у післядипломний період. Відтак МОІППО має свідомо визначити для себе як пріоритет - формування ефективної системи ініціювання, організації та координації інноваційної освітньої діяльності в масштабах регіону.

^ Стратегії вирішення проблем:

  • удосконалення системи підготовки педагогічних кадрів у регіоні (підготовка учителя “на замовлення”, посилення партнерської відповідальності «ВНЗ – роботодавці» за підготовку фахівця-«цільовика»);

  • створення регіональних програм соціально-економічного, культурного та педагогічного патронату молодих спеціалістів за участю місцевих органів влади, громади, підприємств та організацій, що функціонують в даному регіоні;

  • запровадження технології психолого-педагогічного та методичного супроводу молодого педагога на шкільному та районному рівні, відновлення та розвиток інституту наставництва;

  • активне залучення молодого вчителя до інноваційної діяльності;

  • створення автономного об'єднання молодих учителів для надання необхідної підтримки та реалізації спільних проектів;

  • використання можливостей кластерної політики для вирішення проблем молодого фахівця.

^ Діяльність МОІППО щодо підготовки молодих учителів до інноваційної діяльності:

  • реалізація проекту «Дворічне стажування молодих спеціалістів галузі освіти при Миколаївському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти»;

  • генерація та допомога у впровадженні педагогічних ініціатив та ідей у рамках проекту, а саме:

2011 рік – створення на сайті МОІППО регіональної «Вікіпедії»,

2012 рік – регіональний інноваційний кластер.

^ Основною метою політики кластеру у сфері соціально-економічного, культурного, освітнього розвитку регіону має стати збалансування пропорцій в розрізнених зусиллях різних суб’єктів щодо вирішення певних освітянських проблем якісної, рівної освіти, активізація коопераційних зв’язків між різними освітніми, культурними, господарськими комплексами, владними органами регіону, оптимізація мережі навчальних закладів з урахуванням демографічної і економічної ситуації та необхідності підвищення якості освіти та, в кінцевому підсумку, досягнення позитивних зрушень у показниках освітнього рівня Миколаївщини.

^ Основними принципами кластерної освітньої політики в регіоні є:

  • орієнтація на інноваційний шлях розвитку освіти України;

  • визначення державних (регіональних) пріоритетів інноваційного освітнього розвитку;

  • створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-освітнього та інноваційного потенціалу;

  • оптимізація мережі навчальних закладів з урахуванням демографічної і економічної ситуації та необхідності підвищення якості освіти;

  • забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;

  • ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності;

  • здійснення заходів на підтримку миколаївським обдарованим дітям, їх соціальному захисту та просуванні на вітчизняному та міжнародному рівні;

  • фінансова підтримка, здійснення сприятливої коректної політики у сфері інноваційної освітньої діяльності;

  • сприяння розвиткові регіональної інфраструктури;

  • інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності.

Визначені проблеми молодого вчителя мають вирішуватись спільними зусиллями. Проектування процесу професійно-педагогічної підготовки та розвитку вчителя на всіх етапах: довузівському – вузівському – післядипломної освіти має відбуватися відповідно до визначених стратегій та вимагає розробки пропозицій та рекомендацій.


^ Формування регіонального

інноваційного соціокультурного,

освітнього кластеру

(з досвіду роботи відділу

освіти Жовтневої райдержадміністрації)


Палієнко Людмила Миколаївна,

начальник відділу освіти Жовтневої

райдержадміністрації


Фінансово-економічна криза завдала значної шкоди економіці країни, що у свою чергу негативно вплинуло на стан справ у регіональних закладах освіти. Особливо складною виявилася ситуація в сільській місцевості. Закриваються школи, дошкільні заклади, не працюють заклади культури, оскільки місцеві бюджети збідніли. Заклади освіти, культури, охорони здоров’я, які залишились на селі працюють ізольовано або співпраця їх здебільшого, носить фрагментарний характер (наприклад проведення сільських заходів).

Ізольованість, дублювання, обмеженість власних ресурсів більшості закладів не можуть вирішити проблеми всебічного розвитку дітей. Усе це призводить до того, що діти сільської місцевості мають значно гірші умови отримання якісної освіти ніж їхні однолітки в місті.

Принциповою відмінністю сучасної системи освіти від попередніх є створення умов для поєднання державних, суспільних, корпоративних і недержавних форм управління системою освіти на різних рівнях.

Освіту потрібно розглядати як комплексну складову регіональної діяльності, яка охоплює різні функціональні елементи, де задіяні послуги багатьох суб’єктів регіональної інфраструктури, насамперед медицини, спорту, культури, екології, технології та багатьох інших. Щоб забезпечити розвиток освіти, одного суб’єкту (школи, ДНЗ, позашкільного закладу) замало, потрібні комплексні зусилля.

Кластер в освіті можна визначити як систему взаємопов’язаних закладів освіти, освітніх організацій, промислових, бізнесових структур, громадських та інших організацій, значимість яких, як цілого, перевищує суму складових частин. Тобто освітній кластер – це більш ємке, з точки зору ринку освітніх послуг, поняття в порівнянні з такими формами міжгалузевої інтеграції, як вертикально інтегровані холдингові структури, асоціації, стратегічні альянси, мережеві об’єднання, спільні підприємства, технопарки, бізнес-інкубатори, промислові парки, особливі зони тощо.

З огляду на вищезазначене відділом освіти було:

  • проведено аналіз мережі закладів освіти, культури та охорони здоров’я, підприємств, організацій;

  • вивчено економічні, соціальні, науково-технічні, культурні відносини між суб’єктами ;

  • зроблено прогноз витрат зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу, раціонального використання коштів на утримання закладів освіти, культури, охорони здоров’я;

  • проведено співбесіду з керівництвом суб’єктів господарювання.

Провівши таку роботу відділ освіти порушив клопотання перед райдержадміністрацією про створення інноваційного соціо-культурного освітнього кластеру (мікрокластеру).

Мета створення кластеру:

  • збалансувати пропорції розрізнених у зусиллях суб’єктів щодо вирішення проблеми якісної, рівної освіти;

  • оптимізація мережі закладів освіти з урахуванням демографічної та економічної ситуацій;

  • активізація коопераційних зв’язків між різними освітніми, культурними, господарськими комплексами, владними органами регіону в підвищенні якості освіти.

Завдання:

  • створення соціально-культурного освітнього середовища села, гальмування процесів руйнації сільської економіки і культури, інформаційне забезпечення сільської громади;

  • раціональне поєднання державного, місцевого, приватного фінансування;

  • інноваційний розвиток культурно-освітнього комплексу села;

  • розвиток творчих здібностей, обдарувань дітей та молоді;

  • створення належних умов для забезпечення навчально-виховного процесу, організації дозвілля.

Райдержадміністрацією видано розпорядження про створення кластеру, затверджено положення, складено угоди між суб’єктами кластеру. Організаційне та методичне забезпечення, створення і функціонування кластеру здійснюється координаційною Радою, яка складається з керівників суб’єктів господарювання. Координатором (локомотивом) стає відділ освіти


опрямая со стрелкой 4болонка (Структура)


прямая со стрелкой 3


ядро

У структурі виділено в центрі ядро кластеру – це сукупність регіональних інституцій соціальної взаємодії. Оболонка забезпечує допомогу в організації кластеру, залучення фінансових внесків, лобіювання інтересів суб’єктів кластеру.

Що має стати результатом?

Головним результатом має стати реорганізація наявних ресурсів та їх ефективне використання завдяки кластерної технології у вирішенні питання надання якісної освіти дітям сільської місцевості.

Що ми отримали на сьогодні?

По-перше, оптимізували мережу закладів освіти, культури, охорони здоров’я з урахуванням демографічної і економічної ситуації та необхідності підвищення якості освіти. Усі ці заклади розміщені в одному приміщенні загальноосвітньої школи. У результаті маємо таку економічну картину:

Фінансування відокремлених закладів (у місяць):

загальноосвітня ЗОШ - 65 622 грн.

дошкільний заклад - 20 800 грн.

сільська бібліотека - 4 100 грн.

сільський клуб - 5 200 грн.

ФАП - 18 000 грн.

Всього: 113 722 грн.

Фінансування закладів об’єднаних в кластері:

загальноосвітня ЗОШ - 65 625

дошкільний заклад - 12 800

сільська бібліотека - 2 600

сільський клуб - 0

ФАП - 7 000

Усього: 88 025 грн.

Різниця утримання закладів у місяць становить 25 697 грн. в рік,

у рік -308 394 грн.

По-друге, раціонально поєднали місцеве фінансування з приватним.

По-третє, забезпечили взаємодію соціокультурної сфери села у здійсненні всебічного розвитку дитини.

По-четверте, здійснили інформаційне забезпечення сільської громади.

^ Життєвий цикл кластеру :

Маючи тимчасовий характер, водночас розрахований на довготривалу перспективу.

Коли ми говоримо про освіту, що дає знання, маємо говорити про весь спектр – від дошкільної до вищої освіти, а також про систему підвищення та перепідготовки кадрів. Такий підхід створює нові вимоги до організації системи освітнього процесу й розуміння ролі вчителя в розвитку країни, регіону, села.


^ Діяльність методичних

служб щодо методичної

підтримки та професійного

розвитку молодого вчителя

Пирожок Світлана Іванівна,

завідуюча РМК відділу освіти

Жовтневої райдержадміністрації


Немає потреби переконувати когось у тому, що добре організована підготовка фахівців – найважливіше завдання кожної держави.

У структурі системи професійної підготовки педагогів особливої актуальності набуває післявузівська діяльність молодого вчителя, його адаптація до професії педагога. Професійне становлення особистості педагога – довготривалий процес.

Від того, як пройдуть перші роки вчителя-початківця, залежить стабільність педагогічних кадрів, їх якісний склад, результативність навчально-виховного процесу в школі. Це добре розуміє колектив районного методичного кабінету відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації.

Тому й визначили одним із пріоритетних напрямів методичної роботи з педагогічними кадрами – становлення молодого вчителя. У нашому районі склалася оптимальна ефективна система роботи з молодими вчителями, яка має глибокий зміст, творчий характер, сприяє професійному становленню початківців і їх закріпленню у навчальних закладах.

Основними складниками цієї системи є:

  1. Підготовка методистів, керівників освітніх установ до роботи з молодими спеціалістами.

  2. Реалізація принципів диференціації в організації роботи з молодими фахівцями.

  3. Плановість організації роботи з молодими вчителями.

Серед основних функцій управління системою роботи з молодими вчителями провідне місце посідає планування. Розроблений річний план роботи з молодими спеціалістами, який є основою організації праці з ними.

Основною метою науково-методичної роботи з молодими педагогами є забезпечення зростання їх фахового рівня, надання кожному вчителю широких можливостей для вдосконалення професійної підготовки, формування вміння прогнозувати свою професійну діяльність.

Наказом відділу освіти щороку затверджується структура методичної роботи з молодими вчителями. Визначення даної структури здійснюється на діагностично-прогностичній основі, використання розроблених РМК анкет.

Прогнозуючи зміст методичної роботи, методисти враховують результати вивчення запитів і потреб молодих учителів, досягнення педагогічної науки, ППД, проблеми, з якими вони можуть зустрітися на практиці. Науково-методична та практична підготовка працівників РМК, керівників шкіл до роботи з молодими вчителями забезпечується через:

  • проведення семінарів-практикумів, консультацій, співбесід;

  • розробку методичних рекомендацій, пам’яток, алгоритмів, анкет, планів, сценаріїв методичних заходів;

  • добір науково-методичної літератури, матеріалів ППД по організації роботи з молодими спеціалістами.

У районі стало традицією проведення посвячення молодих педагогів у вчительську сім’ю на святі до Дня працівників освіти. Це прекрасне дійство завжди відбувається щоразу за новим сценарієм, по-різному, але завжди цей фрагмент носить характер незабутнього моменту в педагогічній біографії молодих фахівців. У цей день молоді педагоги також отримають одноразову грошову допомогу.

Працівниками методичного кабінету проводяться методичні дні «На допомогу молодому вчителю». Методисти відвідують школи, у яких перший рік працюють молоді спеціалісти, проводять з ними співбесіди, відвідують уроки з наступним їх обговоренням, моделюють уроки та позакласні заходи, надають допомогу працівникам ЗНЗ, наставникам в організації методичної роботи з молодими фахівцями, проводять методичні заходи.

Особливого значення РМК надає участі педагогів-початківців у роботі методичних формувань. Змістовна робота проводиться в рамках районних методичних об’єднань, основними напрямами діяльності яких є:

  • здійснення заходів щодо вивчення нормативних, інструктивно-методичних матеріалів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

  • поглиблення науково-теоретичної підготовки щодо методики викладання предмета;

  • поповнення знань з психології;

  • організація та методика проведення позакласної роботи з предмета;

  • організація виховної роботи;

  • науково-методична робота з вивчення та визначення шляхів упровадження надбань кращого досвіду в практику.

Плани окружних методичних об’єднань містять розділ «Робота з молодими вчителями», що включає:

  • проведення інструктивно-методичних нарад-консультацій із молодими спеціалістами;

  • закріплення наставників за молодими педагогами;

  • діагностику утруднень молодих педагогів;

  • допомогу вчителям-початківцям у виборі індивідуальної науково-методичної теми та у складанні плану самоосвіти щодо її реалізації;

  • забезпечення взаємовідвідування уроків, позакласних заходів наставників і молодих учителів;

  • проведення творчих звітів молодих педагогів «Мої перші педагогічні знахідки».

Використання таких форм значною мірою поліпшує співпрацю методистів і педпрацівників, викликає жвавий інтерес у молодих педагогів, створює мотивацію підвищення їхньої кваліфікації, професійної компетентності.

Обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання методичного об’єднання є практична робота, що включає:

  • складання календарно-тематичного плану з урахуванням навчальних програм та особливостей класу;

  • розробка різнорівневих тестів, завдань контрольних робіт;

  • підготовку планів-конспектів уроків різних типів;

  • розробку сценаріїв позакласних заходів;

  • складання картотеки ППД із проблеми, обраної для поглибленого дослідження;

  • моделювання уроку або його фрагмента;

  • розв’язання педагогічних ситуацій;

  • самоаналіз навчального заняття.

Для того, щоб уникнути формального підходу до розгляду питань, що будуть розглядатися, передбачені домашні завдання, проводиться індивідуальна робота з молодими колегами.

Досить актуальним у навчанні молодих учителів залишається відвідування уроків наставників, а також підготовка власних відкритих заходів.

Молоді вчителі обов’язково відвідують уроки у своїх колег – початківців, аналізують їх, спільно виробляють методичні рекомендації щодо вдосконалення навчальних занять.

Ефективними формами роботи з молодими вчителями є школа становлення молодого вчителя з проблеми «Становлення молодого вчителя – основа розвитку освіти». метою якої є надання допомоги в розв’язанні першочергових проблем щодо методики викладання предмета, планування своєї практичної діяльності, організації роботи з шкільною документацією, сприяння професійному становленню молодого педагога, формування потреби в безперервному навчанні.

Школа розв’язує такі завдання:

  • накопичення знань і вмінь з методики навчально-виховної роботи,

попередження найбільш серйозних недоліків у професійній діяльності;

  • підготовка методичних матеріалів (різні варіанти поурочних

планів, плани-конспекти, дидактичні матеріали тощо);

  • вивчення, поглиблення і застосування знань щодо вдосконалення

форм, методів і прийомів організації і здійснення навчально-виховної діяльності вчителя й учня, апробування активних, інтерактивних методів навчання і виховання тощо.

Ефективно, раціонально спланувати роботу шкіл молодих учителів допомагає діагностування, урахування аналізу відвіданих уроків, виховних заходів молодих учителів, результати моніторингу навчальних досягнень учнів.

Слухачі школи завжди впевнені, що на кожному занятті їх чекає щось нове, цікаве для запровадження в практику. Адже заняття у школі, як правило, проводяться у вигляді активних форм: ділових ігор, тренінгів, розв’язання педагогічних ситуацій, відвідування майстер-класів учителів-методистів, моделювання ППД.

Робота щодо підвищення якості, ефективності й результативності сучасного уроку – один із найважливіших аспектів діяльності шкіл молодого вчителя. Молоді педагоги опрацьовують літературу про сучасний урок, знайомляться з методикою викладання, досвідом майстрів педагогічної праці.

Ефективна, результативна робота школи педмайстерності позитивно впливає на підготовку молодих спеціалістів до першої педагогічної атестації і курсової підготовки.

Із метою підвищення ефективності професійної діяльності, рівня психологічної культури і педагогічного мислення молодих колег до роботи з ними активно залучається Сікаленко Р.О., методист РМК, який відповідає за психологічну службу району Проблеми психологічної адаптації молодих учителів до умов роботи в школі психолог удало розв’язує, використовуючи у своїй роботі різноманітні тренінги.

Дбаючи про розвиток творчої активності молодих учителів, методисти на третій-четвертий рік залучають їх за бажанням до роботи в творчих групах.

Молоді фахівці мають змогу тісно співпрацювати із досвідченими колегами, які входять у творчу групу, методистами; дієво застосовувати досягнення сучасної психолого-педагогічної науки та перспективного досвіду, використовуючи напрацьовані творчою групою методичні рекомендації, алгоритми, пам’ятки щодо впровадження педагогічних технологій, поради старших колег.

У районі одним із найефективніших засобів підвищення педагогічної майстерності молодих учителів є ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом роботи майстрів педагогічної праці.

У системі методичної роботи з молодими вчителями ефективно використовується потенціал опорної школи. Такими опорними школами є опорні школи кожного освітнього округу в районі.

Заслуговують на увагу методичні форми роботи з молодими вчителями:

    • семінари-практикуми;

    • ділові ігри;

    • дискусії;

    • конкурс молодого вчителя;

    • тиждень наставників та молодих учителів;

    • підготовка і проведення відкритих уроків, позакласних заходів молодих учителів при допомозі наставників;

    • творчі звіти наставника і стажиста.

Досить ефективно організовано в районі наставництво. Методисти переконані, що у становленні молодих учителів важливу роль відіграють старші колеги.

З метою підвищення результативності проведення наставництва районним методичним кабінетом підготовлені методичні поради заступникам директора з навчально-виховної роботи, учителю-наставнику.

Традиційно проводяться в закладах освіти району декади, методичні тижні наставників.

Це дало можливість створити в кожному колективі творчу атмосферу, дружню і згуртовану роботу директора, наставників, керівників методичних об’єднань, пробудити в молодих учителів інтерес до творчості, прагнення досягти кращих результатів, отримати визнання в колективі.

Однією з умов успішного професійного зростання молодого вчителя є створена цілеспрямована та систематична робота із самоосвіти.

Значною є роль РМК в управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів. Методичний кабінет коригує діяльність керівників шкіл щодо проведення моніторингу самоосвітньої діяльності учителів, відстежує результати розвитку професійної педагогічної компетентності, вивчає досвід роботи шкіл із проблеми формування самоосвітніх знань, умінь і навичок вчителів, розробляє структуру обміну перспективними надбаннями кращих шкіл, здійснює аналітично-прогностичну діяльність за результатами моніторингу, стимулює самоосвітню діяльність учителів-початківців, залучаючи їх до активної роботи в методичних формуваннях.

Із метою надання допомоги молодим спеціалістам із самоосвіти, проводяться короткотермінові тематичні семінари, організовуються консультації, практикується обмін досвідом їх роботи серед ровесників, а також перед старшими колегами та розроблений орієнтований план самоосвіти молодого вчителя.

Будь-які методичні заходи з молодими колегами поєднуються з керівництвом їх самоосвітньою роботою: виступи з певних теоретичних питань, захисти підготовлених рефератів, творчі звіти по самоосвіті, відкриті уроки, які проводять молоді вчителі на заключному етапі стажування. Висока результативність навчання молодих учителів досягається через уміле поєднання існуючих форм підвищення кваліфікації: самоосвіти, колективних та індивідуальних форм методичної роботи.

Під час проведення методичної роботи застосовуються різні форми індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на їх практичну підготовку до педагогічної діяльності.

Найбільш популярними є консультації (індивідуальні, групові). Працівники РМК заздалегідь розробляють їх орієнтовну тематику.

Консультації плануються так, щоб допомогти вчителю-початківцю зрозуміти, що лише при систематичній праці над собою можна досягти успіхів у педагогічній діяльності.

Працівники районного методичного кабінету не зупиняються на досягнутому, шукають нові шляхи вдосконалення змісту і форм методичної допомоги молодим учителям в їх професійному становленні.

Методичний кабінет узяв участь у конкурсі соціальних проектів «Русал» у номінації «Є ідея» по роботі з молодими педагогами. У цьому проекті передбачено також ряд заходів по роботі з молодими спеціалістами, а завершується він підбиттям підсумків на районному святі-конкурсі для молодих учителів «Відкриття року».

Подальше вдосконалення роботи з молодими вчителями методичний кабінет вбачає в:

  • упровадженні телекомунікаційних технологій;

  • наданні методичної допомоги молодим учителям через мережу Інтернет;

  • проведенні дистанційних семінарів педагогічних працівників освіти;

  • розширенні співпраці з МОІППО, ВНЗ, науковими установами, громадськими організаціями.



^ Наставництво як умова

професійного становлення

молодого педагога

Дзюбенко Лариса Олександрівна,

учитель початкових класів, старший учитель

^ М-Погорілівської ЗОШ І-ІІІ ступенів


Наставництво – одна з важливих форм участі найкращих педагогів, які до того ж, мають багатий життєвий досвід у підготовці та вихованні молодих учителів.

І. П .Жерносек


Випускнику ВНЗ нелегко пристосуватися до ритму життя школи. У цьому йому допомагає учитель-наставник, який не лише передає молодим педагогам секрети педагогічної діяльності, а й виховує молодих учителів на кращих традиціях української національної школи, виховує у молоді любов до праці, гордість за педагогічну професію, відповідальне ставлення до справи, допомагаючи молодим учителям швидше увійти в педагогічний колектив школи та колектив школярів, доцільно організувати свій відпочинок, навчання.

Організовуючи наставницьку роботу, необхідно враховувати етапи зростання професійної компетентності молодого вчителя:

І рівень – етап адаптації вчителя до своєї професії;

ІІ рівень – етап самовизначення учителя в професії;

ІІІ рівень – етап вільного володіння професією на рівні майстерності, гармонізація учителя з професією.

Слід визначити, що особистість учителя – вирішальний фактор формування в учнів відповідального ставлення до навчання, пізнавальної діяльності. Вся шкільна практика свідчить про те, що захоплення учнів визначаються тим, який учитель викладає предмет. Учитель формує не лише ставлення до навчання, а й відповідне світосприйняття, духовно-моральні принципи соціальної поведінки, виступаючи для учня зразком і навіть ідеалом.

Наставництво націлено на поліпшення науково-педагогічної підготовки молодих освітян, оволодіння методикою викладання, розвитку творчих та професійних здібностей вчителя, на організацію роботи над питаннями особистісного самовизначення, самооцінювання, педагогічної рефлексії. Особлива увага приділяється розгляду педагогічного процесу в контексті сучасних технологій навчання, а також, групової взаємодії, врахування індивідуальних особливостей учнів.

Велике значення у наставництві має знання можливостей, сильних і слабких сторін, труднощів, особистих якостей вчителя, а також уміння вчителя-наставника аналізувати хід і результати діяльності учителів, формувати на основі аналізу конкретні рекомендації та поради молодим фахівцям.

З огляду на це, охарактеризуємо такі форми роботи наставника з молодим спеціалістом:

  • складання плану роботи з молодими вчителями;

  • надання допомоги молодим вчителям у складанні календарних планів;

  • протягом навчального року взаємовідвідування уроків молодими учителями та наставниками;

  • надання необхідної методичної допомоги та підтримки в оволодінні тонкощами професії вчителя;

  • консультування щодо правильного оформлення шкільної документації;

  • методично-консультативна допомога класним керівникам;

  • проведення відкритих уроків для молодих вчителів в рамках тижня педагогічної майстерності:

  • аналіз роботи молодих вчителів.

Важливо навчити молодого вчителя самоаналізу особистої діяльності. Тому доцільними є періодичні співбесіди наставника з учителем до початку уроку або навіть спільне обмірковування плану уроку, з наступним його відвідуванням й обговоренням.

Допомога конкретним учителям не повинна носити епізодичний характер. Отже, потрібен перспективний підхід, пов'язаний з планом «вирощування» творчого вчителя. Тобто складається індивідуальний план стажування – головний документ, навколо якого вибудовується спільна праця стажиста і наставника.

Ефективно й раціонально спланувати роботу допомагає діагностування, а також урахування аналізу відвіданих уроків, виховних заходів у молодих учителів, результати моніторингу навчальних досягнень учнів.

Отримана інформація дає можливість визначити рівні педагогічного розвитку молодих спеціалістів та організувати з ними відповідну роботу.

Особливу роль відіграють відкриті уроки та позакласні заходи наставника. Обговорення відвіданих уроків і позакласних заходів - серйозна школа професійного зростання молодого педагога. Наставник, відвідуючи уроки або позакласні заходи стажиста, обговорюючи їх з ним, фіксує свою увагу на новому в діяльності молодого учителя; що і якою мірою йому вдалося реалізувати в індивідуальному плані, що змінилось у взаєминах з учнями, в класі, роботі учнів.

На цьому етапі важливо підкреслити роль і значення усього педагогічного колективу школи, особливо досвідчених учителів у професійному становленні стажиста. Водночас треба прислухатись до думок і порад, критичних зауважень молодого вчителя.

На цьому етапі відбувається:

  • формування у молодого учителя мотивації до безперервного навчання, організації самоосвітньої діяльності;

  • поглиблення знань і вмінь;

  • здійснення аналізу навчальних програм, підручників;

  • накопичення методичних матеріалів;

  • визначення проміжних і кінцевих цілей навчання, виховання, розвитку творчої активності учнів.

Підбиття підсумків співпраці наставник – молодий спеціаліст - дуже важливий етап у житті школи та молодого педагога. Він дозволяє окреслити перспективи подальшого розвитку професіональної майстерності молодого спеціаліста.

Традиційним є проведення тижня молодого вчителя, який являє собою своєрідний звіт наставника і молодого вчителя про творче зростання останнього. Тиждень завершується засіданням «круглого столу», що взаємно стимулює як молодого вчителя, так і наставника.

Варто зазначити, що індивідуальне наставництво слід розглядати як важливий напрям роботи досвідчених педагогів в удосконаленні педагогічної майстерності молодих учителів.


Заслухавши та обговоривши питання «Готовність молодого фахівця

до інноваційної діяльності в умовах формування кластеру в регіоні»,


методична рада вирішила:

1.Узяти до відома інформацію щодо готовності молодого фахівця до інноваційної діяльності в умовах формування кластеру в регіоні.


2.Визнати позитивним досвід роботи відділу освіти Жовтневої райдержадміністрації, загальноосвітніх навчальних закладів Жовтневої районної ради щодо формування регіонального інноваційного соціокультурного, освітнього кластеру, а також діяльності методичних служб щодо методичної підтримки та професійного розвитку молодого учителя

^ Методична рада рекомендує:

    1. Управлінню освіти та науки облдержадміністрації:

    1. Здійснювати лобіювання інтересів, проблемних питань, пов’язаних з працевлаштуванням, першими роками роботи молодого учителя, включенням його в інноваційну освітню політику та шляхів їх вирішення на усіх регіональних рівнях.

Термін: постійно

  1. Миколаївському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти:

    1. . Затвердити на ученій раді МОІППО концепцію освітнього кластеру в регіоні з подальшим поданням її, як нормативної основи обласного проекту, на затвердження обласною радою.

Термін: березень 2012 року

    1. . Оновити освітньо-професійні програми стажування молодих фахівців шляхом:

  • насичення їх інформацією щодо регіональної інноваційної освітньої діяльності;

  • збільшення практичної частини за рахунок відвідування навчальних закладів;

  • вивчення й використання інноваційного педагогічного досвіду у формі власної самостійної роботи під час проходження стажування.

Термін:впродовж 2012 року

    1. . Розробити та запровадити на курсах підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів спецкурси: «Кластерна політика у сфері соціально-економічного, культурного, освітнього розвитку регіону», «Професійний розвиток молодого вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти»

Термін:впродовж 2012 року

    1. Створити на базі МОІППО асоціацію молодих педагогів Миколаївської області та розробити нормативні документи щодо її діяльності.

Термін: березень 2012 року

    1. Здійснювати співпрацю з МНУ ім. В.О. Сухомлинського щодо модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя в контексті його готовності до інноваційної діяльності та посилення її практико-орієнтованої складової.

Термін: постійно



  1. Завідувачам рай (міськ) кабінетів (центрів):

    1. Здійснювати ефективний системний науково-методичний супровід діяльності молодого фахівця, залучаючи його до процесів інноваційної діяльності місцевих органів управління освітою, як молодих кадрових резервів.

Термін: постійно

    1. Сприяти підвищенню рівня професійної компетентності молодих спеціалістів загальноосвітніх навчальних закладів у визначенні інноваційних методів, форм, засобів, технологій навчання і виховання.

^ Термін: постійно

    1. Систематично проводити відповідну методичну роботу з педагогічними кадрами в міжкурсовий період із питання організації роботи з молодими спеціалістами щодо впровадження інноваційних моделей навчально-виховного процесу.

Термін: постійно



  1. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів:

4.1.Залучати молодих спеціалістів до інноваційної діяльності.

Термін: постійно

    1. Створювати умови щодо участі молодих фахівців у проекті «Дворічне стажування молодих спеціалістів галузі освіти при МОІППО».

Термін: постійно

    1. Здійснювати особистісно-орієнтований підхід щодо формування позитивної взаємодії наставник-молодий учитель.

Термін: постійно

    1. Стимулювати професійний розвиток молодих педагогів в контексті інноваційної діяльності.

Термін: постійно


  1. Молодим спеціалістам:

5.1. Брати активну участь в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Термін: постійно


5.2. Знайомитись з діяльністю регіональних інноваційних закладів, підвищувати свою інноваційну культуру через самоосвіту та стажування.

Термін: постійно


Голова

науково-методичної ради А. М. Старєва


Формування життєвої

компетентності дітей

старшого дошкільного віку

по підготовці до школи

Вареник Тетяна Іванівна,

методист лабораторії дошкільної

та початкової освіти МОІППО


Одним із пріоритетів державної політики розвитку дошкільної освіти є рівний доступ до якісної освіти, який забезпечується дошкільними навчальними закладами та іншими формами здобуття дошкільної освіти. Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» вимоги до рівня розвиненості, вихованості, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти України (державним освітнім стандартом) і реалізуються Державною базовою програмою як основною та додатковими (варіативними) програмами. У зв’язку з прийняттям Закону України від 06.07.10 № 2442-VI «Про внесення змін до законодавчих актів із питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу», розробленням Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року постала проблема надання обов’язкової дошкільної освіти всім дітям, які досягли 5-річного віку.

Основною метою нововведення є створення рівних стартових умов для дітей п'ятирічного віку до майбутнього навчання в школі, формування шкільної зрілості.

Найпоширенішими формами здобуття дошкільної освіти дітьми п'ятирічного віку є: дошкільні навчальні заклади; групи короткотривалого перебування; групи при загальноосвітніх навчальних закладах, соціально-педагогічний патронат тощо. Змістове наповнення освітньої роботи з 5-річними дітьми передбачено в додатковій комплексній Програмі розвитку дітей старшого дошкільного віку „Впевнений старт” (наказ МОН України від 23.11.10 № 1111 «Про впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»).

Зміни в житті суспільства зумовили зміни в соціальному замовленні щодо дошкільної ланки освіти як основи становлення життєвої компетентності дитини.

Формування життєвої компетентності дошкільника відбувається в процесі взаємодії всіх суб`єктів педагогічного процесу: як дорослих – вихователя, психолога, музичного керівника, керівника дошкільного закладу, батьків, так і дітей - однолітків; як групи в цілому, так і окремих дітей.  

^ Мета дошкільної освіти по підготовці дітей до школи – сформувати базис особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності як сукупність чотирьох сфер життєдіяльності – "Природи", "Культури", "Людей", "Я сам".

Основне завдання – не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки наукою життя.

Із метою надання практичної допомоги педагогічним працівникам дошкільних навчальних закладів щодо формування в дітей дошкільного віку життєвої компетентності по підготовці дітей до школи лабораторією дошкільної та початкової освіти МОІППо проведено методичні заходи обласного рівня:

  • міжрайонні семінари за каскадною моделлю «Формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку (за Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі») на базі дошкільних навчальних закладів (№ 131 м. Миколаєва, № 14 м. Вознесенська, № 6 м. Баштанки, Центру розвитку дитини м. Южноукраїнська, навчально-виховного комплексу м. Очакова, № 5, 24 м. Первомайська;

  • обласний семінар «Забезпечення дошкільної та початкової освіти по підготовці дітей до школи» (на базі дошкільних навчальних закладів № 3, 4 та загальноосвітних навчальних закладів І – ІІІ ступенів № 1, 10 м. Нового Буга);

  • організовано курси підвищення кваліфікації вихователів дошкільних навчальних закладів із проблем «Наступність дошкільної та початкової освіти» та «Формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку»;

  • розроблено спецкурс «Формування життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку по підготовці до школи».

Науково-методичний центр управління освіти Миколаївської міської ради, методичний кабінет управління освіти Очаківської міської ради та районний методичний кабінет відділу освіти Очаківської районної ради провели різнопланові заходи теоретичного та практичного спрямування, проаналізували роботу дитячих садків щодо реалізації завдань формування життєвої компетентності дітей старшого дошкільного віку, надали методичну допомогу молодим фахівцям. також акцентувалася увага на питаннях наступності в роботі шкіл та дитячих садків.

Зміст дошкільної освіти зорієнтований на об'єктивні закономірності психічного розвитку дитини на кожному віковому етапі, потреби та пріоритети зростаючої особистості. Таким чином, вихователі мають спрямувати свою педагогічну діяльність на формування життєвої компетентності дитини та відповідної віку моральної зрілості, ураховуючи особливості розвитку сучасного дошкільника.

Використання інтерактивних форм роботи зі старшими дошкільниками забезпечує високу результативність у роботі по підготовці дітей до школи, формує життєву компетентність, розвиває творчі здібності, спонукає до усвідомлення своїх успіхів та досягнень, вносить емоційне забарвлення в освітній процес. Педагоги дошкільних навчальних закладів № 92, 74 м. Миколаєва ґрунтовно володіють та впроваджують у своїй роботі інноваційні та педагогічні технології М. Зайцева, Є. Єфименка, М. Монтессорі, Б. Нікітіна, Н. Гавриш, інтегровану особистісно-орієнтовану технологію, психолого-педагогічне проектування.

Раціонально та ефективно організований навчально-виховний процес у дошкільних навчальних закладах: № 74, 92 м. Миколаєва, навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» м. Очакова, Куцурубському дошкільному навчальному закладі Очаківського району сприяє формуванню життєвої компетентності, забезпечує гармонійний розвиток особистості загалом, а не тільки окремих навчальних здібностей та вмінь. Усе це в комплексі забезпечує дітям подальшу легку адаптацію у школі.
  1   2   3   4

Скачать, 2631.52kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru