Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загально- освітня школа І-ІІІ ступенів №2 ліцей» м

Загрузка...
Поиск по сайту:


страница3/12
Дата09.03.2012
Размер2.34 Mb.
ТипДокументы
Складними і драматичними дорогами національної історії (аналіз книги художніх оповідей М.Слабошпицького «З голосу нашої Кліо»)
Хід уроку
Приблизний зміст карток.
2. Учні перечитують інформацію, що міститься на їхніх картках. 3.
V. Підсумок уроку.
VI. Домашнє завдання.
Вкажіть назву вірування найдавніших предків
Література рідного краю. 8 клас
1. Вступне слово вчителя. Мотивація навчальної діяльності
3. Тестування за змістом твору
2. У центрі села, де зливаються дві дороги – курна хутірська і цілком сучасна, якою мчать автобуси на Умань, Вінницю, Одесу, вик
3. Назвати героя твору, котрий носить прізвище, яке відповідає його внутрішній суті, його характеру
4. Назвати прізвище героя, котре гумористично-сатирично вказує на його ваду
5. Водій Вернеги, Андрій, ніколи не огризався йому, а всі монологи проголошував або подумки, або щоб ніхто не чув, тому що
6. Софія Байда покинула навчання у медичному інституті і вступила до сільськогосподарського, бо
8. Односельці зненавиділи Дмитра Солопа на все життя за
9. Як доля відомстила Дмитру Солопу за скоєне
10. У Явдохи найкращим у селі був
12. Явдоха часто бачила химерні сни
13. Яка подія змінила Михайла Вернегу, і дружина йому сказала, що він став добрим, як і раніше
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема.Позакласне читання № 4.^ Складними і драматичними дорогами національної історії (аналіз книги художніх оповідей М.Слабошпицького «З голосу нашої Кліо»)


Мета. Познайомити учнів з історією далеких предків, історією в конкретних долях і конкретними долями в історії; виховувати почуття поваги до власної нації


Обладнання.Портрет М.Слабошпицького, книга «З голосу нашої Кліо», картки, таблиця «З української хронографії»

^ Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

ІІ. Оголошення теми і мети.

Учитель. Книга М.Слабошпицького «З голосу нашої Кліо» відзначена літературною премією «Звук павутинки» ім. Віктор Близнеця. Премія започаткована Міжнародним освітнім фондом ім. Ярослава Мудрого. Нею відзначаються найпомітніші в літературному процесі , справді художньо повнокровні книги, адресовані юним читачам. Слід відзначити, що М.Слабошпицький – перший лауреат даної премії, чим ми і гордимося, бо він наш земляк.

Назва книги містить незрозуміле слово – Кліо. Кліо – у давньогрецькій міфології одна з дев’яти муз, покровителька героїчної пісні, згодом – історії.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учень. Де стоїть тепер наш Київ,

Там була сама гора,

Жив там перший Кий з Хоривом,

Щек та Либідь – їх сестра.

Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

На сторожі коло його,

Наче батько, став Дніпро,

Наче батько сину, ніс він

З півдня й півночі добро.


І здавалось, Україна

Буде квітнути віки,

І здавалось, всі народи

Їй сплітатимуть вінки.

(Олександр Олесь)

На дошці записано основні оповіді, на яких учні та вчитель зупиняться на уроці.

Дорогами національної історії.

М.Слабошпицький увібрав у книгу цікавий фактичний матеріал, що відзначається легкістю його викладу.

Світ дізнається про Русь.

  • Київські князі Аскольд і Дір у війнах з Візантією.

  • Широкі торгові зв’язки з Хазарією, Болгарією, Іраном, Кавказом, Середньою Азією.

  • Знамениті морські походи київських князів.

  • Перемога князя Олега в морському поході на Візантію 907 року.

  • Кораблебудування на Русі.


Культура Київської Русі

  • Культура церковна та світська. Різні версії щодо походження писемності на Русі.

  • Літопис від Марії.

  • «Книжен муж» Іларіон.

  • Знаменитий «Ізборник».

  • Золоте слово Мономаха.

  • Пересопницьке Євангеліє.

  • Віщі слова Боянові.

(Обсяг матеріалу, що розглядається на уроці, є досить великим. Учні прочитали по 1-2 оповіді дома, написали короткий їх зміст на картках. Тому пропоную звернутися до інтерактивної технології – «броунівський рух». Застосування цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно закріпити на уроці, а також активізує учнів, підвищує інтерес до навчання).

^ Приблизний зміст карток.

Дорогами національної історії (відгук про книгу)

Ця книжка повела нас складними і драматичними дорогами національної історії, на яких ми зустрілися з багатьма видатними синами й доньками українського народу. Ми дізналися про те, як події вносили нову несподівану логіку в перебіг людських життів. Книжка складається з біографічних ескізів особистостей, на яких лежить незгасний відсвіт історії. Книжка охоплює період од часів зародження держави Київської Русі й до зруйнування Запорізької Січі.

Світ дізнається про Русь

Мов старі немічні черепахи, повзли по землі новини, доки приповзали в далекі краї, ставали ще старішими. Коли в середині ІХ століття в морі поблизу столиці могутньої Візантії Царгорода з’явилася сила-силенна руських суден, візантійці вже добре знали, що ці кораблі прийшли з руських земель. Якщо Русь виставила стільки воїнів і в неї такий великий флот, то вона – справді могутня держава. Ще в часи правління імператора Юстиніана Візантія і Русь контактують між собою. У візантійських джерелах з’являється ім’я руського князя Бравлина, який здійснив успішний похід на місто Сурож.

Київські князі Аскольд і Дір у війнах з Візантією

Аскольд і Дір прийшли з варязьких земель до Києва і стали тут правити. Вони вивільнили киян від данини, яку ті платили хозарам. Одні історики вважають, що Аскольд і Дір – варяги, інші заперечують – русичі. Як відомо, Аскольд і Дір воювали з Новгородом, прихиляючи його землі під владу Києва. Їх добре знали на Чорному морі, яке колись називали Руським, показали себе хоробрими й умілими мореплавцями. Судна цих князів тихо приставали до берега, з них вискакували воїни і йшли приступом на фортецю. Одного разу у 860 році хтось із них (Аскольд чи Дір) приплив туди із військом на двох сотнях суден, і великого страху набрались тоді охоронці Візантії. Але русичам у тому поході не пощастило. Налетіла страшна буря і потрощила більшість їх кораблів. Але переважна більшість походів закінчувалася успішно.

Знамениті морські походи інших київських князів

Одного разу Візантія, знаючи про те, що мають прийти руські кораблі, замкнула величезними ланцюгами бухту перед містом. Але кмітливі русичі і тут знайшли вихід. Вони приладнали до суден колеса і, коли подув вітер, підняли вітрила. Кораблі по суходолу поїхали до стін столиці Візантії. Як свідчать історики, було це того ж 907 року, коли дружину очолював князь Олег.

Кораблебудування на Русі

З давніх-давен на Русі процвітало кораблебудування. Київські умільці придумували нові й нові типи суден. Від перших човнів, видовбаних або випалених у стовбурі дерева, з’явилися човни завдовжки до 15 метрів, які вміщували до півсотні воїнів. Наближаючись до ворога, одні з них гребли, затулені щитами, інші ладнали списи. Були на таких човнах і вітрила. Пізніше на усі з’явилися великі кораблі, в яких під палубою сиділи гребці, заховані від ворожих стріл і каменів. Історія флоту Київської Русі – ще одне промовисте свідчення талановитості її людності, яка вміла створити найсучаснішу для того періоду історії техніку й уміло користуватися нею. Це був, як бачимо, народ-трудівник, народ-воїн, народ-будівничий.

Виникнення писемності

Учені тривалий час сперечалися, чи була писемність у наших предків до запровадження християнства, і дійшли висновку: була. Є літописна звістка, що слов’яни писали «чертами і різами»,але який вигляд мало те письмо, невідомо.

Літери, якими ми користуємося й нині, були створені двома братами-греками Кирилом і Мефодієм на основі грецького письма. Слов’янська абетка, яку вони склали, називається за ім’ям одного з братів кирилицею. Звичайно, літери і літературна мова в давньоруські часи істотно відрізнялися од сучасних.

А чи знаєте ви, де було знайдену найдавнішу вцілілу українську абетку? Більше дев’яти століть зберігалася вона на стіні Софійського собору та була виявлена під час реставраційних робіт 1954-1963 рр. українським істориком-дослідником Софії Сергієм Висоцьким. Абетка була видряпана на давньому тиньку – такий напис учені називають графіті. Вона складалася з 27 літер. Основу її становили грецькі букви, та були й чотири слов’янські – Б, Ж, Ш, Щ. Абетку датують 11 ст., проте вона свідчить про поширення писемності на нашій землі за значно давніших часів – іще до впровадження християнства, оскільки вона відрізняється від тієї абетки, що її застосовували для написання найдавніших церковних книг.

Давня абетка – не єдина знахідка на стінах Софійського собору. Тільки в Києві Сергій Висоцький на стінах архітектурних будівель дослідив 170 написів-графіті 11-12 ст. На стінах храмів, усупереч забороні, писали і князі, і книжники, і звичайні кияни. Найчастіше то були молитви. Софійські графіті – важливе історичне джерело. Вони свідчать про значне поширення писемності серед давньоукраїнського населення.

Перекладна література

Із запровадженням князем Володимиром шкільної освіти й активним храмобудуванням постала нагальна потреба у християнській церковній і учительно-проповідницькій літературі. Ввозилося передусім те, що було необхідне для практичних потреб нового християнського культу. У болгарських перекладах на Русь прийшли основоположні зразки християнської літератури і, звісно, передусім санкціоновані церквою: біблійні, богослужбові, проповідницькі, агіографічні. Їх не хотів зробити Київ релігійним центром усіх східних слов’ян. Одразу після закінчення війни з Ярополком Володимир створив у Києві пантеон головних язичницьких богів. У центрі міста він звелів поставити дерев’яну статую головного бога – Перуна зі сріблою головою та золотими вусами, а також статуї Хорса, Дажбога, Стрибога, Симаргла і Мокош. Стрибок, що керував вітрами, був напевно богом неба; Дажбог – богом світла, тепла, родючості; Хорс – богом сонця; Симаргл – богом ґрунту; Мокош – жіноче божество родючості й домашнього господарства. Тут же, в центрі, існувало святилище.

Але Володимир швидко переконався, що із встановленням язичницького пантеону на Старокиївській горі Київ не перетворився на єдиний ідеологічний центр усієї Русі. Язичництво з його багатобожжям і відсутністю єдиного верховного божества для всіх східних слов’ян було далеким від ідеї єдності. Язичництво стало гальмом суспільно-політичного і культурного розвитку країни. Відмова від нього була потребою часу.

Літопис від Марії

Марія, як і Єфросинія, - доньки чернігівського князя Михайла, які вражали сучасників своєю освіченістю. Відомо, що Марія вийшла заміж у ростовську землю за правнука Юрія Долгорукого, народила йому двох синів – Бориса і Гліба. Та ось в ростовські землі вдерлися монголо-татари і загинув чоловік Маріїн у нерівному бою з ними. Пізніше зазнала ще одного горя: її батька Михайла скарали монголи на очах у внука за те, що не схотів покоритися їм. Тоді Марія збирає в Ростов рукописів мало не з усієї Русі. Тут переписуються давні події, записуються ті, що відбуваються на очах. Марія пише «Житіє Михайла Чернігівського» - біографію свого батька – у якому закликає не миритися зі становищем ординських рабів. Під керівництвом

Марії пишуться літописи про похід руських князів на річку Калку, про битву з монголо-татарами, про смерть багатьох князів і дружинників. Смерть Марії у глибокій старості обірвала діяльність усього літописного цеху.

«Книжен муж» Іларіон

«Книжен муж» - значить той, хто кохається в книгах. Про життя Іларіона відомо вкрай мало. Іларіон – перший архієрей на Русі не з грецьких, а з руських духовних осіб. Він також недовго був на чолі національної церкви. Написав чимало творів, яки мали великий успіх у його сучасників, але до нас дійшов тільки один з них – «Слово про закон і благодать» - пристрасний монолог про самоствердження Русі, авторитетної у тодішньому світі держави. «Слово» засвідчило, що в особі Іларіона Русь мала видатного філософа й письменника.

Знаменитий «Ізборник»

Ця рукописна книга 1076 року стала не тільки серйозною подією в культурі усієї Київської Русі, вона й сьогодні лишається однією з найважливіших історико-культурних пам’яток українського народу. Саме він примітний тим, що був створений не з перекладних творів болгарських авторів, а переважно з місцевих матеріалів. Є тут, крім похвали читанню книг, навчання батьків дітям, «Поради для заможних», а також вибрані місця з різних проповідей. Є тут чимало повчань, спрямованих на моральне вдосконалення людини, заклики, щоб вона була добрішою в ставленні до інших. Через те «Ізборник» активно переписувався і популяризувався.

Золоте слово Мономаха

Володимир Мономах увійшов в історію не тільки мудрим і далекоглядним правителем, а й відомим письменником.

Цей князь дбав про просвіту рідної землі, кохався в книгах, вільно володів п’ятьма мовами. Після нього лишилася ціла рукописна збірка творів – знамените «Повчання» дітям, лист до князя Олега й молитви.

«Повчання» - це слова вже немолодої, зрілої людини про те, як належить жити в світі, яких непорушних законів слід дотримуватися. Усі ті закони продиктовані вимогами християнської моралі, спрямованої на очищення помислів людських і виховання в душі доброзичливого ставлення до всіх на світі. Мономах закінчує проханням виконувати якщо не всі його поради, то хоч половину з них і завжди пам’ятати Бога.

Пересопницьке Євангеліє

Ця книга – видатна пам’ятка української мови. Понад 430 літ тому у монастирі волинського містечка Пересопниця було завершено переклад українською мовою, наближеною саме до живої, розмовної. Таке замовлення зробила княгиня Анастасія Заславська архімандритові монастиря Григорієві, якому допомагав у роботі чернець Михайло Сеноцький. Декому це тоді могло видатися неймовірним зухвальством, приниженням великої книги. «Мир дому сьому», «Хто взяв меч, од меча й загине», «Не вбий, не вкради», «Шануй батька й матір своїх» - зазвучали українською мовою святі заповіді. Ця книга з 482 пергаментних аркушів поміщала багато яскравих ілюстрацій, графічних мініатюр.

Віщі слова Боянові

Давньоруський поет-співець Боян славив своїх сучасників за те, що вони дбали про благо рідного краю, що підтримували силу Руської держави. Історія не лишила нам ні його зображень, ні його творів. Можемо уявити, яким він був із себе: сивочолий і сивобородий старець з нерозлучною лютнею в руках. Дехто вважав його придворним співцем, який прославляє всі княжі діяння.


^ 2. Учні перечитують інформацію, що міститься на їхніх картках.

3. Учні ознайомлюють із своєю інформацією інших однокласників шляхом передавання її усно у доступній формі не більше, як одному школяреві одночасно.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Розповідь учнів «Про що я дізнався сьогодні на уроці від інших?» (метод «Мікрофон»).

^ V. Підсумок уроку.

1. Напишіть кілька речень, в яких висловіть відповідь на запитання: «У чому, на вашу думку, цінність книги М.Слабошпицького «Із голосу нашої Кліо»? (2-3 хв.)

2. Учні зачитують написане.

^ VI. Домашнє завдання.

Прочитати по 1 не згаданій сьогодні оповіді книги, скласти план її.


Додаток

Тести

Завдання 1—4 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і запишіть її у листок відповідей.

  1. Вкажіть рядок, у якому правильно пояснено значення слова Кліо

  1. Муза, покровителька героїчної пісні. Згодом – історії

  2. Муза, покровителька поезії

  3. Муза, покровителька наук

  4. Муза, покровителька комедії

  1. Вкажіть, якою премією М.Слабошпицького нагороджено за книгу «З голосу нашої Кліо»

  1. Державною премією ім. Т. Шевченка

  2. Літературною премією ім.. В.Симоненка

  3. Педагогічною премією ім.. В.Захаренка

  4. Літературною премією ім.. В.Близнеця

  1. Вкажіть імена князів, що згадуються у одній із оповідей

  1. Володимир і Ярослав

  2. Щек і Хорив

  3. Аскольд і Дір

  4. Святослав і Всеволод

  1. Вкажіть, ким були створені літери, якими ми користуємося сьогодні

  1. Іларіон і Матфій

  2. Кирило і Мефодій

  3. Олег і Максим

  4. Юрій і Мокош

Встановлення послідовності.

  1. Встановіть послідовність оповідей із частини «Світ дізнається про Русь»

  1. Кораблебудування на Русі.

  2. Перемога князя Олега в морському поході на Візантію 907 року.

  3. Київські князі Аскольд і Дір у війнах з Візантією.

  4. Знамениті морські походи київських князів.

  5. Широкі торгові зв’язки з Хазарією, Болгарією, Іраном, Кавказом, Середньою Азією.

  1. Встановіть послідовність оповідей із частини «Культура Київської Русі»

  1. Знаменитий «Ізборник».

  2. Літопис від Марії.

  3. «Книжен муж» Іларіон.

  4. Віщі слова Боянові.

  5. Золоте слово Мономаха.

  6. Культура церковна та світська. Різні версії щодо походження писемності на Русі.

  7. Пересопницьке Євангеліє.

Тестові завдання відкритого типу.

  1. Вкажіть, де було знайдено найдавнішу вцілілу українську абетку
































































  1. ^ Вкажіть назву вірування найдавніших предків








































^ Література рідного краю. 8 клас

О.С.Головко

Тема. Література рідного краю № 1-2. ”Все має свій досвіток і вечір, за яким приходить ніч. Людина, пташка, звірина, дерево...” Урок літератури рідного краю за романом Катерини Мотрич „Досвіток”.


Мета.Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом відомої письменниці-землячки, із змістом її роману „Досвіток”, розвивати вміння аналізувати прочитане і почуте, спостережливість, виховувати любов до людей рідного краю, навчати дітей розбиратися в людях, співпереживати.


Обладнання. Портрет письменниці, виставка її поетичних та прозових творів, текст роману, твори-відгуки учнів про Катерину Мотрич.


Хід уроку


І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


^ 1. Вступне слово вчителя. Мотивація навчальної діяльності

2. Розповідь про життя і творчість письменниці

Серед видатних людей сучасності налічується багато художників, скульпторів, письменників, науковців. Серед них є і наша землячка. Це одна із сучасних, популярних письменниць – Катерина Мотрич.

Катерина Вакулівна Мотрич народилася 3О листопада 1947 року в селі Васильків на Шполянщині (Черкаська область). Батьки її – прості селяни-колгоспники, які виросли в тяжких умовах. Мати – Мотрич (в дівоцтві – Торба) Оксана Семенівна, батько – Мотрич Вакула Никонович, – були гарною подружньою парою. Сім'я була велика, у Катерини Вакулівни було три брати, яких, на жаль, вже немає на світі, та є дві сестри, що мешкають далеко від неї. Вся сім'я була дуже талановитою: батьки чудово співали, брат Іван малював, майже всі писали вірші. Та лише наймолодша Катерина змогла стати відомою.

Навчалася Катерина Мотрич у Васильківській середній школі. Всі предмети давались добре, та українська мова і література були найулюбленішими , тому з ними і пов'язала вона своє життя. Дуже любила писати твори, хоча траплялись помилки, та зміст завжди був чудовий. Також Катерина Вакулівна гарно співала, вона виступала в різних селах із Васильківським хором. Одним із найближчих друзів і порадників письменниці був її старший брат Іван, тому саме з ним по закінченню восьми класів Катерина поїхала до Києва. Брат, як ніхто інший, розумів її, адже і сам навчався в одному із столичних вузів. На той час Катерина Вакулівна чомусь вирішила, що вступатиме до радіотехнічного училища, та брат відмовив її. Тоді вона надумала вступати до музичного училища імені Глієра, та виявилось, що туди можна було потрапити лише після десяти класів. Так і повернулись вони додому. Катерина Вакулівна пішла до школи, яку закінчила із золотою медаллю, та твердо вирішила, що знову поїде до Києва.

Прибувши в столицю, дівчина вступила до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на факультет журналістики. Дуже тяжко доводилось молодій студентці, адже старенькі батьки, які отримували дванадцять карбованців пенсії, не мали змоги допомогти їй. Та, не дивлячись на труднощі, навчалась гарно. По закінченню університету молода журналістка влаштовується на роботу в газету «Молода гвардія» коректором. Саме в цій редакції вона зустрічає свого майбутнього чоловіка Михайла Мигаля, з яким і в наш час у шлюбі. Катерина Вакулівна має двох дочок – Мар'яну та Олесю.

Перша книжка письменниці – «Соняхи» – видана в 1978 році. Це були новели. Теплі ліричні розповіді про людей села, їх любов до землі, до рідного краю, про чисте і світле кохання. Є в письменниці і драматичні новели, які не тільки хвилюють, а й викликають роздуми, змушують читача поглянути на себе очима стороннього. В цьому їх сила й майстерність. В 1989 році з'являється книга «Перед Храмом любові і болю», яка вміщує оповідання та сповідальну повість. Один з творів Катерини Вакулівни «Політ журавлів над нетолоченими травами» про Чорнобильську трагедію став популярним і актуальним. Взагалі, це книжка про незнищенність скарбів народної моралі, про високу любов і біль-тривогу за майбутнє рідної землі, сплюндрованої горе-реформаторами та вченими-руйнівниками, це гостродраматичні твори, позначені глибоким психологізмом . Одним із найкращих і найпопулярніших у наш час творів Катерини Мотрич є роман «Ніч після сходу сонця». Написала авторка його дуже швидко: за неповні два роки. Якщо враховувати, що працювала лише зранку – 1,5-2 години, – в сукупності вийде зо три місяці безперервної роботи. Але підготовка тривала не день і не місяць. Вона прочитала багато літератури і присвятила цей твір другому тисячоліттю від Різдва Христового. Хотіла показати історію України з духовної точки зору, розібратися в багатьох питаннях сучасності. Письменниця каже, що наша трагедія лежить на трьох китах – відсутності усвідомлення ієрархії, розбраті й заздрості. Та головне – нерозуміння ієрархії, на законах якої тримається світ: спершу – триєдиний Бог, потім – ангели, які мають ступінь посвяти, ієрархічну залежність і виконують певну місію. Є ієрархія і в Галактиці, тож на ній увесь світ тримається. Роман дуже складний, та коли людина невіруюча, не знає історії, її не обходить, як відбувалося те хрещення, як відбувалася боротьба між язичниками і православними – їй це нецікаво. А от авторка провела оці два роки наче по спіралі, показуючи, який плід родить погане дерево і який – добре. За цей роман Катерина Вакулівна висувалась на звання лауреата Шевченківської премії, але, на жаль, не отримала її. Зовсім недавно, в 2007 році вийшла нова збірка Катерини Мотрич «Почайна». Це важливий, новий етап у житті і творчості письменниці, адже до цього вона ніколи не видавала віршів.

Ми можемо впевнено сказати, що творчість нашої землячки тісно увійшла в культуру України. Та популярність зовсім не змінила простої сільської жінки, бо Катерина Вакулівна завжди носить у серці свою рідну землю і любов до неї.


^ 3. Тестування за змістом твору

1. Теплу балку врятував від загибелі:

  1. Іван Верес;

  2. Павло Байда;

  3. Михайло Вернега;

  4. Софія Байда.

^ 2. У центрі села, де зливаються дві дороги – курна хутірська і цілком сучасна, якою мчать автобуси на Умань, Вінницю, Одесу, викопав колись криницю:

  1. Василь Яда у XV столітті;

  2. Василь Яда у XIII столітті;

  3. Микола Яда у XV столітті;

  4. Микола Яда у XIII столітті.

^ 3. Назвати героя твору, котрий носить прізвище, яке відповідає його внутрішній суті, його характеру:

  1. Дмитро Солоп;

  2. Вікторія Яничарська;

  3. Софія Байда;

  4. Іван Верес.

^ 4. Назвати прізвище героя, котре гумористично-сатирично вказує на його ваду:

  1. Павло Байда;

  2. Михайло Вернега;

  3. Гриць Непитущий;

  4. Микола Непитущий.

^ 5. Водій Вернеги, Андрій, ніколи не огризався йому, а всі монологи проголошував або подумки, або щоб ніхто не чув, тому що:

  1. боявся, що Вернега наговорить йому грубих слів;

  2. це давало внутрішню рівновагу і знімало роздратування;

  3. бо тільки таким чином він міг висловити своє невдоволення;

  4. бо він і сам боявся своїх думок.

^ 6. Софія Байда покинула навчання у медичному інституті і вступила до сільськогосподарського, бо:

  1. навчатися було дуже важко;

  2. не склала першу ж сесію – „завалила”;

  3. таким чином хотіла бути ближче до Івана;

  4. відчула бажання бути потрібною своїм односельцям.

7. Який художній засіб використовує письменниця у таких прикладах: „не чоловік, а старий, втомлений кінь...”, „лиця такі, ніби їх довго вимочували у воді, як коноплі”, „не чоловік, а ртуть”, „Вернега йшов од траси, як столітній дуб”:

  1. порівняння;

  2. алегорія;

  3. метонімія;

  4. гіпербола.

^ 8. Односельці зненавиділи Дмитра Солопа на все життя за:

  1. його постійні крадіжки з ферми;

  2. сварку з головою колгоспу;

  3. побиття свого сусіда Гриця Непитущого;

  4. звіряче побиття маленького Стася Вереса.

^ 9. Як доля відомстила Дмитру Солопу за скоєне:

  1. він потрапив у страшну аварію;

  2. він смертельно захворів;

  3. захворіла його дружина;

  4. він потрапив до в’язниці.

^ 10. У Явдохи найкращим у селі був:

  1. квітник;

  2. тин;

  3. півень;

  4. двір.

11. Найбільшу насолоду в житті Явдосі приносило:

  1. базікання з сусідами;

  2. сварка з сусідами;

  3. дармові гроші і довгий сон;

  4. відвідання церкви.

^ 12. Явдоха часто бачила химерні сни:

  1. бо душа її була порожньою і черствою;

  2. бо її сни часто були уривчасті і нетривкі;

  3. бо перед сном багато їла;

  4. бо знала багато дивних життєвих історій.

^ 13. Яка подія змінила Михайла Вернегу, і дружина йому сказала, що він став добрим, як і раніше:

  1. народження онука;

  2. народження онука і вихід на пенсію;

  3. народження онука і поїздка до санаторію;

  4. зміна місця роботи.

14. Іван Верес розлучився зі своєю дружиною, бо:

  1. не зуміли зберегти кохання, і воно минуло;

  2. в їхнє родинне життя весь час втручалися батьки;

  3. справжнього кохання у них ніколи і не було;

  4. вона весь час мріяла про іншого чоловіка.

^ 15. Стефа Богданівна виявляла зневагу до чоловіка таким чином:

  1. лаялася з ним так, що чула вся вулиця;

  2. спокійно виставляла його на посміховисько перед знайомими;

  3. починала говорити до нього на ви;

  4. дорікала, що він поганий сім’янин.

^ 16. Розлучившись з Іваном Вересом, Стефа Богданівна знайшла сенс свого життя:

  1. в учительській роботі в рідному селі;

  2. в одруженні зі своїм колишнім однокласником-вдівцем та догляді за його дітьми;

  3. в одруженні зі своїм колишнім однокласником-вдівцем та народженні спільних дітей;

  4. у викладацькій роботі в університеті, в якому навчалася.

17. Іван Верес сказав Вернезі: „Працювати з вами –

  1. що бігти нагору”;

  2. що котити важкий камінь під гору”;

  3. що тупцювати на місці”;

  4. що ходити по колу”.

^ 18. У Вікторії вперше по-справжньому заболіла душа:

  1. коли її покинув чоловік Микола;

  2. коли її покинув коханець Володимир Сергійович;

  3. коли її надурили в колгоспі, недоплативши за роботу;

  4. коли їй підсунули гнилі яблука ї вона відчула, що поруч з нею нікчемний чоловік Гринь.


^ 4. Запитання для обговорення роману


  • Про які роки життя нашої країни розповідає авторка?

  • Сформулювати тематику твору. Чи є вона актуальною у наш час?

  • Назвати головних героїв твору.

  • Чи є у романі негативні персонажі? Як ставиться до них письменниця?

  • Стася Вереса можна назвати своєрідним філософом. У чому ж полягає його бачення життя?

  • Як ставився Михайло Вернега до роботи Софії Байди?

  • Якого стилю керівництва дотримувався М. Вернега?

  • Чому ніяк не могли знайти спільної мови у роботі Іван Верес і Михайло Вернега?

  • Охарактеризувати Софію Байду. З якого роду ця дівчина? Чому, на вашу думку, письменниця наділяє цю родину таким прізвищем?

  • Навіщо Софія вийшла заміж за Гриня?

  • Чому Гриневі так страшно було у хаті Байди?

  • Ким здавався Гринь майбутньому тестеві?

  • Чому Гринь нагадував жебрака, що випадково забрів у розкішний палац?

  • На кого натякав дід Пилип: „Хто з мухами в носі, а хто з вавками в голові”?

  • Як Іван Верес характеризує своє подружнє життя із Стефою?

  • Що об’єднало Гриня і Вікторію?

  • Який момент твору ми можемо назвати кульмінаційним?

  • Чи можемо ми підтвердити життям героїв твору народну мудрість, яка каже, що свою долю не об’їдеш і не обійдеш?

  • Чи закономірною є кінцівка твору?


^ 5. Зображення стосунків головних героїв твору у вигляді схеми.
Обговорення.






6. Спостереження над текстом


Протягом твору слово „досвіток” вживається авторкою багато разів. Вона використовує його, характеризуючи явища природи, своїх героїв, а також вдаючись до широких узагальнень та філософських роздумів. В окремих моментах це звичайне слово перетворюється на слово-символ, без якого не можна уявити цей твір. Воно навіює роздуми, ностальгію, душевний щем, воно окрилює, зароджує любов до рідної землі ...


Завдання: виписати речення із словом „досвіток”, поспостерігати за його звучанням в окремому контексті. Зробити висновки


Все ще непривітне, але досвіток весни починався.


Досвітки сивіли росою, і хрипливі голоси молодих півників таки були осінні.


Сонце ховалося за скирту, а заграва наливалася фарбою, червоніла й обіцяла холодний досвіток.


Обоє вийшли в холодний, аж крижаний досвіток.


Досвіток сховав останню зорю.


Цей сплеск і тиша після нього відбатували від прожитих років сорок п’ять окрайців і воскресили далекий досвіток, ранню рань, схід сонця, запахи, кольори, звуки ...


Цілу ніч і досвіток Іван був сам не свій. Не спалося. Лежав із розплющеними очима і думав про Софію. Вмикав торшер і читав її листи. Потім пірнув у досвіток.


Це визолочене і висвячене тишею небо віщувало погожу днину, і Байда з нетерпінням чекав досвітку.


Була середина весни, все зеленіло й квітувало. Проклюнувся досвіток ...


Михайло Васильович глянув на світанкові небеса, дзвінку і чисту синь досвітку ...


Крізь шибки цідився у хату сивий досвіток, чіплявся за павутину по кутках і пахнув Явдосі цвіллю.


Радісний і дужий той, хто не проспить досвітку, благословенної пори пробудження. Встигне зробити за довгий день і навіть за коротке життя багато той, хто прокидається разом із досвітком.


^ IV. Закріплення вивченого матеріалу


Мова героїв твору індивідуалізована і неповторна. Мову одного персонажа неможливо сплутати з мовою іншого. До уваги дітей завдання-гра.


^ Кому належать слова”


– Тобі, Андрію, не шофером, а міністром бути. Вчиш старого сивого чоловіка пороти шиту білими нитками брехню. Я що, схожий на того, що задешево продає свою совість?

(Вернега)

– Самі ви, мамо, красотка! Вчепилися: красотки та красотки. Скіки повторять: кра-сов-ки. Ясно Вам?

(Гринь Непитущий)

– Чи думала я колись, що житиму в цьому селі і в такому оточенні! Яка жорстока річ – життя ... Село не для мене. Я постійно страждаю. Задуху відчуваю і в педколективі. Ніякого тобі натяку на інтелігентність.

(Стефа Богданівна)

– Відсьогодні я – завідуючий фермою ... Ну як тобі моя нова посада? Машини, правда, не буде. Ходитиму пішки і буду довгожителем. І ну їх під три чорти, ті посади! Всі вони суще ніщо в порівнянні з тим, що я тримав тільки що в руках. Таке маленьке, а таку любов і радість викликає ...

(Вернега)

– Я люблю все більше і більше, я розучився думати про будь-що, окрім тебе. Без тебе життя нічого не варте. Думав, здурію. Скільки днів шукав і не знаходив. Якесь зачароване коло. Не знав, що ти хворієш.

(Іван Верес)

– З яблуками трохи простіше, а коли кавуни везла аж з Херсонської області, то думала, що одурію. На кожнім міліцейськім посту тіпало. Дурне діло ті кавуни ... Швидко гниють.

(Вікторія Яничарська)

– Чортові лисому я тато, вовкам і гадюкам, а не тобі, стерво лягаве! Тата воно, ледащо, знайшло! Язика біля самісіньких гланд вирву, якщо ще хоч раз назвеш мене татом. Ясно? А тепер вимітайся з моєї хати по-доброму, бо буде по-лихому!

(Павло Байда)

– Знаєш, Гриню, чого люди часто страждають? Того, що вони більше дбають про тіло, а не про душу. Тобі треба подумати про душу. В тебе з нею не все в порядку. Інфарктна в тебе душа.

(Стась Верес)

– А чого це так мало? Там, мамо, тіки сметани було рублів на двадцять, сиру кілограм шість, молоко.

(Варка)

– Зажерлися ... Людям потрібні постійні стреси, щоб душа не обросла жиром і шерстю. Колись десь прочитав у когось страшну фразу: війни освіжають людство.

(Андрій, водій Вернеги)


^ V. Підведення підсумків уроку


VI. Домашнє завдання


Опрацювати таблицю, дібравши цитати до образу Софії Байди (учням роздані листки із надрукованими таблицями, які треба заповнити)


^ Риси

характеру

Цитати

працьовита,

уміла, турботлива




нерозсудлива,
вперта




віддана,

постійна
в почуттях




відповідальна,

совісна




горда,

самостійна




„справжня”,

прямолінійна






М.П.Книгиницька

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Скачать, 1204.16kb.
Поиск по сайту:

Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru