Категории:

Кудлак Віталій Ярославович удк 330. 82 (477) теорія та практика ринкового реформування в економічній спадщині м. Х. Бунге >08. 00. 01 економічна теорія та історія економічної думки автореферат

Поиск по сайту:


Скачать 344.63 Kb.
Дата09.03.2012
Размер344.63 Kb.
ТипАвтореферат
Содержание
Науковий керівник
Офіційні опоненти
Небрат Вікторія Василівна
Загальна характеристика роботи
Зв’язок роботи з планами науково-дослідних робіт, програмами, темами.
Мета і завдання дослідження.
Об’єктом дослідження
Предмет дослідження
Методи дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів
Дістало подальший розвиток
Практичне значення одержаних результатів.
Апробація результатів дисертації.
Структура та обсяг роботи.
Основний зміст дисертаційної роботи
Список опублікованих праць за темою дисертації
Ключові слова
Ключевые слова
Подобный материал:


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


Кудлак Віталій Ярославович


УДК 330.82 (477)


ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА РИНКОВОГО РЕФОРМУВАННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СПАДЩИНІ М.Х. БУНГЕ


08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка


^ Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Гайдай Тетяна Вікторівна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

докторант кафедри економічної теорії


^ Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Фещенко Валентина Михайлівна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри історії економічних вчень та економічної історії





кандидат економічних наук

^ Небрат Вікторія Василівна,

Державна установа „Інститут економіки та прогнозування НАН України”,

провідний науковий співробітник відділу економічної історії



Захист відбудеться 29 лютого 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.13 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 90 а, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кім. 12.


Автореферат розісланий „28” січня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Осецький В.Л.

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Складний та багатогранний процес сучасних системних трансформаційних перетворень в Україні вимагає від вітчизняної економічної теорії адекватного наукового осмислення його природи, стратегії та очікуваних наслідків. Пошук ефективних шляхів реалізації трансформаційних змін передбачає ретельну розробку змісту та структурних складових реформаторського процесу, найповнішого врахування національних інтересів та пріоритетів України в контексті визначальних закономірностей світового цивілізаційного розвитку.

Для ефективного розв’язання цих нагальних завдань вкрай важливим є глибоке вивчення та творче осмислення національної історико-економічної спадщини на методологічному ґрунті сучасного історико-економічного аналізу. З огляду на це особливої актуальності набуває комплексне дослідження національно-історичного досвіду в галузі системного господарського реформування, розробки ідеології та проектів ринкових перетворень, їх наукового обґрунтування, а також визначення шляхів та способів практичного впровадження. Нарешті, наукове осмислення досвіду минулого в світлі нагальних завдань сучасності необхідно, щоб запобігти серйозним прорахункам та повторення помилок минулого, надати соціально-ринковим перетворенням динамічності та історичної необоротності.

Слід зауважити, що вітчизняна економічна історія містить досить вагомий досвід реформування, адже Україна вже проходила складний процес комплексних системно-ринкових перетворень у другій половині ХІХ ст. З огляду сьогодення ця епоха „Великих реформ” є глибоко співзвучною сучасним процесам ринкового реформування в Україні. Причому не тільки за загальною спрямованістю та змістом перетворень – переходом до ринкових економічних відносин, але й за гостротою суспільної полеміки щодо шляхів оптимізації моделі господарського розвитку країни, а відповідно й змісту реформаторського процесу.

Серед відомих вітчизняних реформаторів ХІХ ст. провідне місце посідає Микола Християнович Бунге (1823-1895) видатний вітчизняний вчений-економіст, професор та ректор Київського університету св. Володимира, засновник Київської політекономічної школи, публіцист, громадський та державний діяч, урядовець. Його різноманітна наукова та публіцистична спадщина, суспільна та практична державницько-реформаторська діяльність є важливою віхою вітчизняної економічної історії та історії розвитку української економічної науки. За своїм ідейно-змістовим наповненням, теоретичною різноплановістю, орієнтованістю на кращі зразки європейської науки та практики, співзвучністю із вирішенням найвагоміших вітчизняних господарських проблем вона становить багатий матеріал для наукового дослідження. Заснована М.Х. Бунге Київська політекономічна школа, що отримала міжнародне наукове визнання, є яскравим свідченням виходу української економічної теорії на передові рубежі світової економічної науки. Масштабність та багатогранність постаті М.Х. Бунге полягає в тому, що йому вдалось поєднати науково-економічне обґрунтування необхідності соціально-економічних господарських перетворень, розробку ідеології і проектів ринкового реформування з їх практичним втіленням на посадах міністра фінансів та голови Комітету міністрів Російської імперії у вкрай несприятливу та суперечливу епоху економічного консерватизму 80-90-х рр. ХІХ ст.

З часу здобуття Україною незалежності в науковому середовищі постійно зростає інтерес до вітчизняної економічної історії та історії економічної думки. Зусиллям таких відомих українських науковців як С.М. Злупко, Л.Я. Корнійчук, Р.Х. Васильєва, Л.П. Горкіна, В.Д. Базилевич, В.Г. Бодров, П.М. Леоненко, В.М. Фещенко, А.І. Кредісов, В.І. Гринчуцький, Т.І. Дерев’янкін та ін. з небуття повертаються незаслужено забуті імена українських вчених-економістів минулого, переосмислюється їх науковий внесок. Проте, незважаючи на масштабність проведеної науково-дослідницької роботи, й досі далеко не всі постаті вчених, отримали належну їх реальній значимості історико-економічну оцінку. До числа останніх можна віднести М.Х. Бунге, чия багата ідейна, наукова та практична спадщина ще не набула розгорнутого, всебічного та систематизованого висвітлення у вітчизняній науковій літературі. На сьогоднішній день в Україні немає жодного монографічного дослідження чи дисертаційної роботи, безпосередньо присвяченої вивченню економічної спадщини М.Х. Бунге на ґрунті сучасних теоретико-методологічних засад.

Зважаючи на вагомий внесок М.Х. Бунге у розвиток національної економічної науки і господарський розвиток у переломну епоху „Великих реформ” та її співзвучність із теперішнім реформаторським процесом в Україні, існує нагальна потреба у сучасному комплексному історико-економічному дослідженні наукової і практичної діяльності цього визначного українського вченого-економіста та практика-реформатора.

Актуальність, теоретична і практична значимість багатої економічної спадщини М.Х. Бунге, а також недостатній рівень її науково-теоретичної розробки у вітчизняній історико-економічній літературі обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання, об’єкт, предмет та методологію дослідження.

^ Зв’язок роботи з планами науково-дослідних робіт, програмами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема з комплексною темою науково-дослідних робіт № 06БФ40-01 „Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя”. Особистий внесок дисертанта полягає в обґрунтуванні та розкритті значення ідейного та науково-реформаторського доробку М.Х.Бунге у становленні та розвитку ринкових відносин в процесі системних соціально-економічних перетворень другої половини ХІХ ст.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття на основі системного наукового історико-економічного аналізу ролі М.Х.Бунге як теоретика та практика ринкового реформування, виявлення органічного взаємозв’язку його наукового світогляду та теоретичних поглядів із змістом і практичним втіленням розроблених та реалізованих ним урядово-державних реформаторських проектів, розкриття їх історичного значення для минулого та сучасності.

Досягнення визначеної мети зумовило вирішення наступних завдань:

  • проаналізувати стан дослідження науково-теоретичної та практично-реформаторської спадщини М.Х. Бунге у вітчизняній та зарубіжній літературі;

  • здійснити порівняльний аналіз наявних теоретико-методологічних та оціночних підходів до розкриття місця М.Х. Бунге в історії економічної думки та економічних реформ в Україні та Російській імперії у другій половині ХІХ ст.;

  • визначити і розкрити особливості й фактори становлення та еволюції науково-економічних поглядів вченого в конкретних історичних умовах;

  • дослідити зміст та напрямки соціально-економічного реформування вітчизняної економіки, розроблені і обґрунтовані М.Х. Бунге в його наукових та науково-публіцистичних працях 50-70-х рр. ХІХ ст. та розкрити його роль як ідеолога ринкового реформування в Російській імперії та Україні зокрема, у другій половині ХІХ ст.;

  • виявити та розкрити взаємозв’язок між науково-теоретичними поглядами вченого та його баченням основних напрямків реформування економічної системи Російської імперії;

  • розкрити суть та основні напрямки реформування економічної системи Російської імперії, здійсненого М.Х. Бунге на посаді міністра фінансів;

  • проаналізувати причини обмеженості та непослідовності практичного втілення економічної політики М.Х. Бунге в конкретно-історичних умовах останньої третини ХІХ ст.;

  • визначити наслідки та результати його ідейно-реформаторської діяльності для економічного розвитку країни та їх місце у вітчизняній економічній історії та історії економічної думки України.

^ Об’єктом дослідження є економічна спадщина М.Х. Бунге, представлена науково-теоретичними та публіцистичними працями вченого, розробленими ним реформаторськими проектами, урядовими програмами й документами, а також заходами державної політики, спрямованими на соціально-економічну модернізацію країни.

^ Предмет дослідження – науково-теоретичні та реформаторські погляди М.Х. Бунге, які знайшли втілення в ідейно-теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації ним змісту, стратегії та основних напрямів соціально-ринкового реформування економіки країни в другій половині ХІХ ст.

^ Методи дослідження. Методологія дослідження базується на загальних принципах науковості, об’єктивності та історизму. Використано універсальні загальнонаукові методи та методи історико-економічного дослідження. Зокрема при розкритті особливостей становлення і розвитку наукових поглядів М.Х. Бунге та їхньої еволюції застосовано історичний, хронологічний, каузальний методи, метод співставлення, еволюційний підхід (використано при підготовці першого розділу роботи); при дослідженні реформаторської програми вченого та її взаємозв’язку з науковими поглядами використано цивілізаційний підхід, проблемний підхід, системний метод (застосовано при розробці другого та третього розділу роботи); при оцінці результатів реформаторської діяльності українського економіста застосовано аналітичний метод (використано у третьому розділі дисертації). Широкого використання в роботі набуло поєднання проблемного та хронологічного підходів у всіх розділах дослідження.

Науково-теоретичною базою дисертаційної роботи є теоретичні розробки, дослідження, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених різних періодів у сфері економічної історії та історії економічної думки, економічної теорії та історії. Науково-теоретичною основою дослідження слугували праці вітчизняних дослідників з історії економічної думки та економічної історії С.М. Злупка, Л.Я. Корнійчук, Л.П. Горкіної, В.Д. Базилевича, В.Г. Бодрова, П.М. Леоненка, В.І. Гринчуцького, В.М. Фещенко, А.І. Кредісова, Т.І. Дерев’янкіна, Т.В. Гайдай, В.В. Небрат, А.О. Маслова, Н.А. Супрун. Вагоме методологічне значення в процесі дослідження мали також фундаментальні праці визнаних зарубіжних фахівців історико-економічної галузі, зокрема Й. Шумпетера, М. Блауга, Ш. Жіда, Ш. Ріста, вчених української діаспори - І.-С. Коропецького, провідних російських вчених В.С. Автономова, О.Г. Худокормова, Я.С. Ядгарова. Важливу інформативно-аналітичну складову проведеного дослідження складають також праці дореволюційних економістів П.Л. Кованька, В.Т. Судейкіна, П.П. Мігуліна, Є.Е. Картавцова. Були використані фундаментальні історичні праці дореволюційних, радянських та сучасних вчених: Б.Б. Глинського, Н.І. Ананьіч, Л.Є. Шепелєва, В.Л. Степанова, О.Ю. Калінцевої, Ю.О. Калінцева та ін. Крім того, інформаційну базу дисертаційної роботи склали архівні джерела та матеріали періодичних видань Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

^ Наукова новизна отриманих результатів полягає у виявленні та системному розкритті з методологічних позицій сучасного історико-економічного аналізу взаємозв’язку ідейного, теоретичного та реформаторського змісту економічної спадщини М.Х. Бунге. Найбільш вагомі результати, які становлять особистий здобуток дисертанта, характеризують наукову новизну дисертаційної роботи й виносяться на захист, полягають у наступному:

Вперше

  • обґрунтовано інтелектуальний пріоритет М.Х. Бунге як вітчизняного ідеолога соціально-ринкового реформування другої половини ХІХ ст., що базувався на системному науковому баченні цивілізаційної перспективи соціально-економічної модернізації та визначальних напрямів розвитку вітчизняної та загальноросійської економіки на зламі доринкової та ринкової історико-економічних епох;

  • розкрито єдність ідейного та науково-теоретичного доробку М.Х. Бунге з його організаційно-практичною та державницько-реформаторською діяльністю на різних етапах інтелектуальної біографії, виявлено та доведено існування внутрішньої змістовної спадкоємності економічної діяльності М.Х. Бунге в ролі вченого та державного діяча;

  • обґрунтовано наявність в економічній спадщині М.Х. Бунге цілісної та послідовної програми ринкової модернізації економіки, в якості її найвагомішої складової виявлено та розкрито зміст і напрями внутрішньої економічної та фінансової політики Російської імперії, розробленої ним на основі поєднання ідей ринкового лібералізму, соціальної орієнтованості економіки та поміркованого державного регулювання господарських процесів. Доведено наявність стратегічних переваг обґрунтованої ним фінансово-економічної (податкової, кредитно-банківської, монетарної, інституційної) політики над ситуативними заходами фінансового оздоровлення економіки у 80-90-х рр. ХІХ ст.;

Удосконалено

  • методологію дослідження в історично-хронологічному та проблемно-концептуальному аспектах формування, обґрунтування та втілення розробленої в працях М.Х. Бунге системи реформаторських заходів, виявлено комплекс факторів, що обумовив їх вимушену обмеженість та певну непослідовність;

  • підходи до визначення та аналізу основних напрямів та принципів побудови соціально-економічної програми ринкового реформування, сформованої в працях вченого протягом 50-70-х років ХІХ ст., а надалі в своїй основі реалізованої М.Х. Бунге на посаді міністра фінансів Російської імперії;

  • методологію оцінки соціально-економічних перетворень, з урахуванням сучасного розвитку історико-економічних досліджень, запроваджених за ініціативи М.Х. Бунге та їх впливу на господарський розвиток України та Російської імперії в останній чверті ХІХ ст. - на початку ХХ ст.;

^ Дістало подальший розвиток

  • пояснення еволюції науково-теоретичних поглядів М.Х. Бунге та його ролі фундатора Київської політекономічної наукової школи в контексті особистісно-творчого синтезу ним ідей класичної та історичної школи, по-новаторському сполучених з елементами європейського соціал-реформізму;

  • обґрунтування та розкриття органічного взаємозв’язку позитивної та нормативної складових в структурі економічних поглядів М.Х. Бунге.

^ Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати та основні положення дисертації розкривають окремі малодосліджені питання в економічній історії та історії економічної думки України, пов’язанні з науковою та практично-реформаторською діяльністю М.Х. Бунге. Крім того, дають можливість по-новому оцінити роль та місце Миколи Християновича Бунге у вітчизняній історії та економічній науці, застосувати історичний досвід для вирішення сучасних економічних проблем теоретичного та прикладного характеру.

Основні положення та результати дослідження були використані на практиці Державною установою „Інститутом економіки та прогнозування НАН України”, при виконанні планової теми „Формування ринкового середовища в Україні: сучасний дискурс” (довідка від 11.05.2006 р. № 37-011/512), а також впроваджені у навчальний процес і використані при розробці матеріалів, проведенні лекційних і семінарських занять з нормативного курсу „Історія економічних вчень” для студентів економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка від 7.06.2007 р. № 013/496) та з курсу „Економічна історія” у Галицькому інституті імені В’ячеслава Чорновола (довідка від 10.10.2006 р. № 026/217).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі наукові результати виконаної дисертації отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані тільки ті ідеї і положення, які є результатом особистого доробку автора.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації доповідались на 12 наукових та науково-практичних конференціях: ІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”. Тернопіль. ТАНГ. 24-25 лютого 2005 р.; Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених „Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми і перспективи розвитку”. Київ. КНУ ім. Тараса Шевченка. 10-12 березня 2005 р.; Міжнародна наукова конференція „Парадигма економічної теорії: суть та протиріччя”. Київ. КНУ ім. Тараса Шевченка. 17 березня 2005 р.; Міжнародна наукова конференція „М.Х. Бунге – видатний учений, педагог, державник” (Бунгівські читання). Київ. КНУ ім. Тараса Шевченка. 11-12 травня 2005 р.; Міжнародна науково-практична конференція „Творча спадщина М.І. Зібера: основні напрямки економічних досліджень в контексті еволюції економічного знання та сучасної економічної науки”. Київ. КНУ ім. Тараса Шевченка. 10-11 листопада 2005 р.; ІХ міжнародна науково-практична конференція „Наука та освіта - 2006”. Дніпропетровський національний університет. 23-31 січня 2006 р.; Четверта міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених „Шевченківська весна”. Київ. КНУ ім. Тараса Шевченка. 2-3 березня 2006 р.; Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Перший крок у науку”. Луганський національний педагогічний університет ім. Тараса Шевченка. 23-24 березня 2006 р.; IV міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених „Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. Тернопіль. Інститут економіки і підприємництва. 30 березня 2006 р.; Міжнародна науково-практична конференція „Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні”. Харків. ХНАУ ім.. В.В. Докучаєва. 7-8 червня 2006 р.; Науково-практична конференція „Актуальні проблеми економіки України”. Київ. КНУ ім. Тараса Шевченка. 29 вересня 2006 р.; П’ята міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених „Шевченківська весна”. Київ. КНУ ім. Тараса Шевченка. 1-4 березня 2007.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені у 15 публікаціях, з них 11 наукові статті у фахових виданнях обсягом 5,25 друк. арк.

^ Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, основної частини (трьох розділів), висновків, додатків і списку використаної літератури. Основний обсяг роботи становить 220 сторінок та містить 8 таблиць і 6 графіків. В роботі подано 10 додатків на 14 сторінках. Список використаної літератури складається із 189 найменувань.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, що обумовлена її науково-теоретичним і практичним значенням та недостатньою розробленістю. Сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт та предмет дослідження. Розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено дані про апробацію та обсяг авторських публікацій результатів дослідження.

У першому розділі - „Теоретико-методологічні основи дослідження економічної спадщини М.Х. Бунге” – розкрито історичний контекст формування та еволюції науково-економічних поглядів Миколи Християновича Бунге, проаналізовано розвиток та основні етапи його інтелектуальної біографії. Адже саме науково-теоретичні погляди вченого лягли в основу розроблених та реалізованих ним реформаторських проектів. У розділі, насамперед, розглянуто стан дослідження економічної спадщини М.Х. Бунге у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі з останньої третини ХІХ ст. до теперішнього часу. Весь масив досліджуваних джерел був розділений на три групи, в межах кожної розглядалась наукова література, як економічного, історико-економічного, історичного, довідкового та публіцистичного спрямування. Кожна з груп відповідала певному періоду розвитку вітчизняної історії. Перший період – друга половина ХІХ – початок ХХ ст. - дореволюційний, увібрав у себе праці сучасників М.Х. Бунге; другий, радянський період, був обмежений рамками 1917-1991 рр.; а третій – сучасний. Раціональність такого поділу зумовлена особливостями суспільно-історичного розвитку країн, які перебували у складі Російської імперії, що справило безпосередній вплив на загальний вектор розвитку вітчизняної науки, а відповідно і на особливості висвітлення діяльності та поглядів М.Х. Бунге.

На основі дослідження наукових джерел в роботі зроблено висновок про те, що на сьогоднішній день економічна спадщина М.Х. Бунге не отримала належного висвітлення, адекватного її значимості. На цей час постаті М.Х. Бунге присвячено лише три книги. Це - монографії дореволюційного вченого-економіста П.Л. Кованька, сучасного російського історика В.Л. Степанова, а також вітчизняне дослідження „М. Бунге: сучасний дискурс” за ред. проф. В.Д. Базилевича.

Формування наукових економічних поглядів М.Х. Бунге не відбувалося ізольовано, а було нерозривно пов’язано із становленням економічної науки на теренах тієї частини України, що перебувала в складі Російської імперії. Зважаючи на це, в дисертаційній роботі розкрито процес розвитку економічної теорії у першій половині ХІХ ст. як у загальноєвропейському масштабі, так і в межах Російській імперії та України зокрема. Це дозволило виявити особливості становлення вітчизняного науково-економічного знання, а також його спільні та відмінні риси із розвитком економічної теорії в Європі та Росії.

У першому розділі дисертаційної роботи показано, що саме наукове оточення Київського університету св. Володимира, зіграло вагому роль у зацікавленні М.Х. Бунге економічною теорією та його становленні як вченого-економіста, що було глибоко закономірно, оскільки в цей період основними центрами зародження та розвитку економічної науки в Україні були університети. Крім того, українські вчені-економісти були більш схильними до сприйняття європейської економічної думки, а тому ідеї західних економістів, зокрема класиків про ринковий лібералізм, свободу підприємницької діяльності та торгівлі знайшли тут щедрий інтелектуальний ґрунт.

В роботі зазначається, що науково-економічні погляди М.Х. Бунге еволюціонували протягом життя вченого від переважаючого захоплення ідеями ринкового лібералізму, проголошених класичною школою, до визнання необхідності помірного державного контролю за економічною сферою життя суспільства. Науковий світогляд українського вченого формувався на основі розробок класичної школи, німецького історичного напрямку та ідей європейського реформізму. На основі критично-творчого підходу до кожного із зазначених теоретико-економічних напрямків, М.Х. Бунге став одним із фундаторів вітчизняної економічної науки. Будучи талановитим педагогом М.Х. Бунге виховав цілу плеяду видатних науковців, зокрема Д.І. Піхна та М.І. Зібера, а його наукові розробки лягли в основу першої вітчизняної фахової наукової спільноти – Київської психологічної школи, яка здобула міжнародне визнання.

У другому розділі „Розробка економічної ідеології та стратегії ринкових перетворень у наукових та науково-публіцистичних працях М.Х. Бунге 50-70-х рр. ХІХ ст.” досліджено і проаналізовано погляди М.Х. Бунге щодо вирішення найбільш гострих соціально-економічних проблем господарської системи Російської імперії шляхом комплексного реформування та перебудови економіки на ринкових засадах.

Як доводять результати дослідження, М.Х. Бунге в своїх наукових та науково-публіцистичних працях протягом 50-70 рр. ХІХ ст. розглянув, запропонував та науково обґрунтував шляхи вирішення основних соціально-економічних проблем Російської імперії, пов’язаних із скасуванням кріпацтва і проведенням аграрної реформи, реформуванням грошового обігу, фіскальної та кредитно-банківської системи, будівництвом залізниць та законодавчим врегулюванням трудових відносин. Таким чином, М.Х. Бунге став автором розгорнутої програми соціально-економічного ринкового реформування та виступив ідеологом і розробником комплексу ринкових реформ, спрямованих на економічну модернізацію країни. В роботі всебічно розкривається практична діяльність М.Х. Бунге, яка дозволила вченому грунтовніше та виваженіше підійти до розробки проектів економічних реформ. Зокрема висвітлюється участь М.Х. Бунге у підготовці Селянської реформи та його роль у становленні фінансової системи Києва.

В даному розділі визначаються основні напрями реформаторської програми М.Х. Бунге та аналізуються запропоновані перетворення й шляхи їх реалізації в межах кожного з них. Так, у сфері аграрних відносин вчений виступив прибічником розкріпачення селян та надання їм земельних наділів для ведення господарства. В фінансовій системі М.Х. Бунге пропонував: реформувати фіскальну політику, зокрема скасувати подушний податок; сприяти формуванню системи приватних кредитно-банківських установ та реформувати Державний банк; приділяв значну увагу реформуванню грошової системи та відновленню обігу розмінної на золото грошової одиниці. Великого значення Микола Християнович надавав проблемі регулювання трудових відносин, доводив необхідність нормативно-правового оформлення та вдосконалення трудових відносин у Російській імперії. В цілому відзначається значна увага, яку вчений приділяв соціальному чиннику при розробці та реалізації своїх реформаторських проектів. На основі порівняльного аналізу обґрунтовано співзвучність наукових поглядів українського вченого з ідеями європейського соціал-реформізму, які вийшли на передній план європейських суспільних рухів у другій половині ХІХ ст. та залишаються актуальними й на сьогоднішній день. Крім того, у другому розділі дисертації поглиблено розкрито систему запропонованих М.Х. Бунге заходів спрямованих на розвиток транспортної інфраструктури, зокрема будівництво мережі залізниць.

В дисертаційній роботі обґрунтовується значення та особливості реформаторської програми М.Х. Бунге, оскільки саме в ній знайшли своє поєднання науково-теоретичні погляди вченого та його бачення подальших шляхів розвитку економічної системи Російської імперії.

У третьому розділі „Соціально-економічний зміст державницько-реформаторської діяльності М.Х. Бунге у 80-90-х рр. ХІХ ст. та її історичне значення” досліджуються державно-реформаторські програми та проекти М.Х. Бунге, розроблені, запропоновані чи здійснені на посадах товариша міністра та міністра фінансів, а також голови Комітету міністрів Російської імперії. Сучасному історико-економічному аналізу піддано їх соціально-економічний зміст, стратегічне спрямування, довготривалі та поточні результати.

Основна у вага у третьому розділі дисертаційної роботи приділяється аналізу проведеного М.Х. Бунге фіскального реформування. Йому вдалось розробити та реалізувати стратегію докорінних перетворень податкової системи Російської імперії, спрямовану на подолання феодальних залишків, соціальної нерівності у сплаті податкових платежів, розпочати її перебудову у відповідності з передовими науковими досягненнями європейської фінансової думки, з врахуванням ринкових умов господарювання. До найбільш визначних перетворень віднесено скасування феодального фіскального атавізму - подушного податку, який складав основу архаїчної напівфеодальної загальноросійської державної податкової системи Російської імперії до 1880-х рр. В роботі акцентується увага, що саме із скасуванням подушного податку набула завершеності Селянська реформа 1861 р. та був зроблений перший крок до запровадження принципів рівності в оподаткуванні шляхом запровадження загального прибуткового податку, до якого у підсумку прагнув М.Х. Бунге. В роботі розглядається весь комплекс податкових перетворень, здійснених Миколою Християновичем Бунге як у сфері прямого оподаткування, так і в системі акцизів та митних платежів (реформування подушного та земельного податку, податку на нерухомість, торгівлю та промисли, грошові капітали, спадщину, а також алкогольного, тютюнового і цукрового акцизу та ввізного мита). На основі їх аналізу зроблено висновки щодо соціально-економічного значення реформ, їх стратегічної й ситуаційної народногосподарської та фіскальної ефективності.

Крім податкових перетворень, в третьому розділі роботи аналізуються й інші вагомі реформаторські заходи, які М.Х. Бунге вдалось здійснити на міністерській посаді. Йдеться зокрема про підготовку до проведення грошової реформи 1895-1897 рр., реформування банківського законодавства та започаткування державного викупу приватних залізниць. М.Х. Бунге став ініціатором створення Селянського банку, започаткувавши таким чином іпотечне кредитування для селян. В роботі акцентується увага на співзвучності реформаторських починань М.Х. Бунге та сучасних господарських проблем в Україні, зокрема у сфері розвитку приватного землеволодіння, запровадження загального прибуткового податку та регулювання взаємовідносин найманих працівників та працедавців. В цьому зв’язку розкрито роль М.Х. Бунге у розробці та запровадженні перших актів трудового законодавства, що стало давно назрілим радикальним проривом у вкрай консервативній соціальній політиці Російської імперії.

Особливе місце в розділі займає комплексний аналіз причини відставки М.Х. Бунге з міністерської посади, яка була викликана активним спротивом консервативних політичних сил його відверто ліберально-демократичному прогресивному реформаторському курсу. Також в третьому розділі дисертаційної роботи здійснено узагальнення результатів проведених М.Х. Бунге реформ та оцінено їх довготривалий та ситуаційний вплив на подальший розвиток економічної системи Російської імперії. Висновки щодо реального значення економічної спадщини та практичної діяльності М.Х. Бунге здійснено на основі компаративного аналізу широкого спектру оціночних суджень представників різник політичних кіл та різних соціально-економічних епох (дореволюційного та радянського періоду, сучасного етапу вітчизняного розвитку). На цій основі встановлено, що звинувачення М.Х. Бунге в надмірних бюджетних дефіцитах в основній масі були спрощеними чи навіть безпідставними, оскільки основа дефіцитів була закладена масовими позиками уряду в 1870-х рр. На час управління міністерством М.Х. Бунге випав важкий період погашення зовнішніх та внутрішніх державних позик. Крім того, в роботі доведено, що висновки про загальну економічну та фінансову кризу господарства Російської імперії після відставки М.Х. Бунге з міністерської посади, висловлені в окремих наукових джерелах, не відповідають дійсності. В роботі на основі аналізу статистичних даних встановлено, що в більшості галузей народного господарства в означений період спостерігався розвиток виробництва, значного зміцнення та стабілізації набув державний кредит, розпочато процес накопичення золота та підготовку до проведення грошової реформи. З іншого боку, в роботі систематизовано та піддано аналізу недоліки, допущені М.Х. Бунге при управлінні фінансовим відомством, зокрема вказано на незавершеність окремих реформаторських починань (щодо поширення приватного землеволодіння, запровадження загального прибуткового податку), які через суперечливі обставини не були реалізовані в повній мірі.

У дисертаційній роботі знайшла розгорнуту аргументацію авторська точка зору на те, що навіть після звільнення з посади міністра фінансів ідеї та урядово-реформаторський досвід М.Х. Бунге продовжували відігравати важливу роль в державному управлінні, сприяючи подальшому продовженню реформаторського курсу своїх наступників на міністерській посаді (грошова реформа С.Ю. Вітте, соціально-економічні реформи П.А. Столипіна та ін.).


ВИСНОВКИ


Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у комплексному, системному розкритті на методологічному ґрунті сучасного історико-економічного аналізу теоретичних та практичних аспектів реформаторського змісту й спрямування економічного спадку М.Х. Бунге - видатного вітчизняного вченого-економіста та державного діяча. В роботі аргументовано та доведено, що піддані науковому аналізу теоретичні та публіцистичні праці вченого, розроблені ним державні законодавчі проекти, урядові програми й документи, а також безпосередньо здійснені заходи державної політики були спрямовані на глибоке соціально-ринкове реформування економіки країни в другій половині ХІХ ст. Останнє знайшло втілення у тривалому та послідовному ідейно-теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації ним змісту, стратегії та основних напрямів економічних та соціальних реформ. На основі проведеного дисертаційного дослідження було зроблено наступні висновки та узагальнення методологічного, концептуально-теоретичного та науково-практичного характеру, що полягають в наступному:

  1. Доведено, що важливою рисою історичної постаті українського вченого-економіста М.Х. Бунге стало органічне поєднання науково-теоретичної та практично-реформаторської діяльності. Це дало йому змогу, як вченому та державному діячу, вивести процес ринкового та соціального реформування на якісно новий рівень, створивши міцну ідейну та науково-методологічну основу його реалізації. Цим обумовлена роль М.Х. Бунге як ідеолога ринкового реформування економічної системи Російської імперії у другій половині ХІХ ст.

  2. В процесі аналізу наявних історико-економічних джерел встановлено та аргументовано, що різнопланова інтелектуальна спадщина М.Х. Бунге, його теоретична та практично-реформаторська діяльність не отримали належного висвітлення, адекватного їх реальній історико-економічній значимості. Незважаючи на доволі вагомий перелік наукових джерел, автори яких звертались до постаті Миколи Християновича Бунге, його діяльність поки що поки що не стала об’єктом спеціальних комплексних наукових досліджень. На сьогоднішній день до найбільш фундаментальних праць, які безпосередньо присвяченні дослідженню багатої наукової та практичної спадщини М.Х. Бунге, слід віднести монографії дореволюційного вченого-економіста П.Л. Кованька, сучасного російського історика В.Л. Степанова та перше вітчизняне видання „М. Бунге: сучасний дискурс” за ред. проф. В.Д. Базилевича. Крім того, слід зазначити, що в більшості літературних джерел, особливо дореволюційного та радянського періодів, оціночні судження щодо місця і ролі М.Х. Бунге в історії економічної думки та економічних реформ не можуть претендувати на об’єктивність, оскільки носять ідеологічно заангажований та упереджений характер, а також емоційний відбиток цих епох.

  3. Обґрунтовано, що особливістю наукового світогляду М.Х. Бунге став широкий творчо-критичний синтез ідей провідних науково-економічних напрямів, зокрема класичної та історичної політекономічних шкіл, а також окремих елементів маржиналістського та інституційного підходів. Вчений зміг неортодоксально підійти до сприйняття теоретичних здобутків провідних економістів своєї історичної доби, що дозволило йому визначити найбільш сильні сторони їх досліджень, одночасно уникаючи припущених ними помилок. Використання у теоретико-економічних дослідженнях елементів маржиналізму та інституціоналізму дозволили М.Х. Бунге багато в чому випередити та визначити загальний розвиток вітчизняної економічної науки та стати одним з перших провісників розвитку цих напрямів у економічній науці України, засновником Київської наукової школи реально-психологічного спрямування.

  4. Доведено, що науково-теоретичні погляди М.Х. Бунге послідовно еволюціонували протягом всього життя вченого, зокрема від смітіанських ідей цілковитого економічного лібералізму та ринкового саморегулювання, до визнання необхідності зваженого, поміркованого державного впливу на економічну та соціальну сфери задля суспільної стабільності та розвитку. Значною мірою це було обумовлено тим, що в Російській імперії капіталістична модернізація господарства здійснювалась у консервативний спосіб, «згори», зусиллями переважно напівфеодальної владної еліти, на відміну від розвинутих країн Заходу, де цю роль «знизу» виконала буржуазія. Основним чинником подальшої еволюції наукових поглядів М.Х. Бунге від лібералізму до поміркованого державного регулювання та протекціонізму стала його безпосередня зацікавленість проблемами господарського розвитку та участь у реформаторському процесі, спочатку в якості експерта-консультанта у роботі Редакційних комісій по скасуванню кріпосництва (1859-61 рр.), а згодом – на вищих державних посадах Російської імперії (1880-90-ті рр.).

  5. На основі проведеного дослідження дисертантом доведено, що у своїх наукових та науково-публіцистичних працях 50-70 рр. ХІХ ст. М.Х. Бунге розробив комплекс реформаторських проектів, спрямованих на ринкову модернізацію економічної системи Російської імперії. Саме комплексний та взаємопов’язаний характер проектів дозволяє констатувати наявність єдиної програми реформування, розробленої вітчизняним вченим. Доведено, що вона мала ряд наступних характерних особливостей: науково-теоретичне обґрунтування практичних реформаторських ринково-орієнтованих перетворень; комплексний характер програми; надання вагомого значення інституційному та соціальному чинникам; використання адаптованого до вітчизняних умов історичного досвіду розвинених країн світу. Відведення вагомої ролі соціальному чиннику було новаторським напрямком реформування не тільки в межах Російської імперії, але й у європейському масштабі та надало зазначеній програмі чіткого соціально-економічного спрямування. На цій основі в дисертації стверджується, що М.Х. Бунге не тільки сприйняв, але й самостійно розвивав ідеї європейського соціал-реформізму та соціального партнерства, що знайшло своє втілення у реформуванні ним трудового законодавства Російської імперії на засадах, співзвучних із сучасною ідеологією трипартизму.

  6. В дисертаційній роботі обґрунтовано, що стрижневим напрямом у наукових працях та реформаторських проектах М.Х. Бунге було реформуванню фінансової сфери. Будучи одним з перших фахівців у цій галузі, вчений теоретично всебічно теоретично розробив проблеми функціонування грошової одиниці, банківської системи, кредиту та кредитних відносин, що принесло йому заслужене визнання сучасників як видатного фахівця-фінансиста. Згідно з програмою М.Х. Бунге, першочергового реформування у фінансовій сфері повинні були зазнати кредитно-банківська, фіскальна системи та грошовий обіг. В роботі розкрито, що важливими напрямками його програми соціально-ринкового реформування були також аграрні проблеми, питання пов’язанні з будівництвом залізничної мережі та становленням трудового законодавства.

  7. Дисертантом доведено, що проведені М.Х. Бунге реформи на посаді міністра фінансів Російської імперії стали практичним втіленням його програми соціально-економічного ринкового реформування, розробленої ним в Україні протягом 50-70-х рр. ХІХ ст., яка у свою чергу базувалась на ідейно-теоретичному підґрунті його наукового світогляду як видатного вченого свого часу, відданого «місіонера» передової європейської економічної науки. Таким чином М.Х. Бунге вдалось поєднати в єдиній логічній послідовності теоретичну розробку економічних проблем, створення ідеології ринкового реформування, розробку на її основі програми ринкових реформ та її практичне втілення на вищих державних посадах. Реалізовані М.Х. Бунге на міністерській посаді реформи, продовжили розпочаті в 1860-х рр. глибокі перетворення в економічній системі Російської імперії та загальну ринкову перебудову господарства. У підсумку втілені Миколою Християновичем економічні перетворення стали результатом зваженого поєднанням ліберального і соціального реформування.

  8. В роботі зроблено висновок про те, що перебування М.Х. Бунге на посаді міністра фінансів припало на період кардинального консервативного повороту внутрішньої політики Російської імперії, спричиненого вбивством Олександра ІІ. З одного боку, відчувалась суспільна потреба в появі такого прогресивного державного діяча як М.Х. Бунге, з іншого боку, ліберал за переконаннями та реформатор по духу Микола Християнович очолив міністерство в період найбільшої реакційної протидії ліберальним ринковим перетворенням. М.Х. Бунге опинився в складній ситуації, коли суспільство очікувало від нього оздоровлення економіки та продовження реформаторського курсу, а переважна частина консервативно налаштованих урядової верхівки та впливової про феодальної аристократії не тільки не готова була сприйняти запропоновані ним назрілі економічні перетворення, але всіляко блокувала та протидіяла ним.

  9. На основі проведеного в дисертації наукового історико-економічного аналізу встановлено та обгрунтовано, що реформування М.Х. Бунге фіскальної системи слід вважати його найбільш значним та вагомим кроком в період перебування на міністерській посаді. Показано, що особливе місце в системі податкових реформ посідає анулювання подушного податку, яке за своїм антифеодальним спрямуванням можна розглядати, в якості безпосереднього логічного продовження реформи 1861 р., оскільки з цього моменту скасовувались встановлені за часів кріпосництва феодально-архаїчні принципи оподаткування. Це стало поворотним етапом в історії розвитку державних фінансів Російської імперії та знаменувало початок їх реформування та ліберальної модернізації на ринкових засадах.

  10. На основі аналізу динаміки державного боргу та зовнішнього балансу Російської імперії у роботі доведено, що звинувачення М.Х. Бунге у значному зростанні бюджетних дефіцитів є переважно безпідставним, адже збільшення державного боргу значною мірою було викликано не податковими реформами міністра, а стало результатом попередньої недалекоглядної імперської фінансової політики, зокрема – вимушеною сплатою по зовнішніх і внутрішніх державних позиках, зроблених раніше, в період Російсько-турецької війни. Таким чином на міністерство М.Х. Бунге випав тягар розрахунку за минулі борги, що безпосередньо надзвичайно негативно позначилось на стані державного бюджету.

  11. Дисертантом зроблено висновок про те, що за час свого перебування на міністерській посаді М.Х. Бунге вдалось розпочати практичну реалізацію комплексу масштабних реформаторських проектів: - здійснення модернізації фіскальної системи, підготовка передумов для запровадження прибуткового податку; - початок інновацій у сфері державного іпотечного кредитування, ініціювання заснування Селянського банку; - зміцнення державного кредиту та довіриу до державних цінних паперів; - здійснення підготовчої роботи для проведення грошової реформи та розпочати державний викуп приватних залізниць; - започаткування революційних перетворень у сфері регулювання трудових відносин, ініціювання запровадження перших в Російській імперії актів трудового законодавства тощо.

  12. В дисертаційній роботі встановлено, що розроблені М.Х. Бунге реформаторські проекти та реалізовані ним економічні перетворення багато в чому перекликаються із загальним спрямуванням та змістом сучасних економічних трансформаційних перетворень в Україні. Наприклад, сприяння підприємництву, розвиток умов чесної конкуренції, запровадження єдиного прибуткового податку, поширення приватного землеволодіння, стимулювання іпотечного кредитування, розв’язання соціальних проблем шляхом соціального партнерства, державне регулювання трудових відносин тощо. Дисертантом обґрунтовано, що цей досвід є надзвичайно цінним для сучасного реформаторського процесу, оскільки відбиває аналогічні сучасним соціально-економічні проблеми та шляхи їх вирішення. Це є наслідком значної історичної спорідненості, конгруентності сучасного реформаторського процесу з епохою реформ другої половини ХІХ ст., а в цій своїй якості містить вагомий історичний урок та пересторогу, які пов’язані з непослідовністю та незавершеністю останніх. Зважаючи на це, дослідження спадщини М.Х. Бунге є плідним історичним та ідейно-інтелектуальним ґрунтом для збагачення вітчизняного досвіду ринкових перетворень, а творче осмислення наявних історичних аналогій та уроків минулого дозволить піднести на якісно новий рівень вирішення сучасних багато в чому змістовно-споріднених соціально-економічних проблем.

  13. На основі проведеного дослідження дисертантом зроблено висновок, що М.Х. Бунге в науковій та державницько-реформаторській сферах виступив в ролі фундатора ідейно-теоретичного, інституційно та практично-організаційного підґрунтя для подальшого наукового та економічного розвитку. Виховавши цілу плеяду відомих вчених-економістів та провівши велику наукову роботу із закладання основ вітчизняної економічної теорії, М.Х. Бунге тим самим сприяв становленню та розвитку української економічної думки відповідно до основних напрямів тогочасної світової (європейської) економічної науки. У реформаторській сфері М.Х. Бунге зміг відстояти та продовжити курс ринкових перетворень в умовах реакційної політики 1880-90-х рр. Він мав значний вплив на своїх наступників на посаді міністра фінансів - І.О. Вишеградського та С.Ю. Вітте, які під його впливом сприйняли необхідність продовження та подальшого поглиблення реформаторських перетворень. Своїми реформами М.Х. Бунге заклав підвалини для становлення та розвитку ринково-капіталістичних відносин у вітчизняній економічній історії. Разом з тим у роботі обґрунтовується, чому багато з його реформаторських починань не отримали свого розвитку, так і залишившись на папері. На жаль, це у свою чергу значною мірою обумовило збереження низки пережитків кріпосництва в економічних відносинах, безпосередньо позначилось на загостренні системи соціально-економічних суперечностей та виникненні історичних катаклізмів початку ХХ ст. Тому врахування уроків історичного минулого - це вагомий чинник забезпечення поступальності, успішності та необоротності сучасних трансформаційних процесів.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


  1. Кудлак В.Я. Еволюція економічних поглядів М. Бунге у контексті парадигмального розвитку економічної теорії другої половини ХІХ століття //Актуальні проблеми економіки. – 2005. - № 8. – С. 3-8. (0.47 д.а.)

  2. Кудлак В.Я. Роль М.Х. Бунге в становленні вітчизняної економічної науки // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. - № 4.- Частина 2., Т. 3. – С. 185-188. (0.41 д.а.)

  3. Кудлак В.Я. Роль соціального чинника у реформаторській діяльності М.Х. Бунге // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - № 1. – С. 21-25. (0.4 д.а.)

  4. Кудлак В.Я. Проекти реформування банківської системи в працях українських вчених-економістів ІІ половини ХІХ ст. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім.. Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. – 2006. – Вип. 20. – С. 72-75. (0.44 д.а.)

  5. Кудлак В.Я. М.Х. Бунге: ідеолог та практик ринкового реформування // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2006. - № 2. – С. 83-88. (0.47 д.а.)

  6. Кудлак В.Я. Відображення творчої спадщини та практичної діяльності М. Бунге в літературних джерелах // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Економіка – 2006. - № 84. – С. 59-62. (0.58 д.а.)

  7. Кудлак В.Я. Вітчизняний досвід науково-теоретичного обґрунтування аграрних реформ // Вісник ХНАУ. Серія: Економіка АПК і природокористування. – 2006. - № 8. – С. 177-182. (0.29 д.а.)

  8. Кудлак В.Я. Роль М.Х. Бунге у скасуванні подушного податку // Економіка і регіон. – 2006. - № 3. – С. 23-26. (0.38 д.а.)

  9. Кудлак В.Я. Проблеми грошей та грошового обігу в працях М.Х. Бунге // Ринок цінних паперів України. – 2006. - № 9-10. – С. 3-8. (0.55 д.а.)

  10. Гайдай Т.В., Кудлак В.Я. М.Х. Бунге як теоретик і практик ринкового реформування вітчизняної фінансової системи у другій половині ХІХ ст. // Банківська справа. – 2006. - № 3. – С. 13-25. (0.87 д.а) (особистий науковий внесок дисертанта полягає у розкритті науково-теоретичних поглядів та практичних заходів М. Бунге у сфері ринкового реформування фінансової системи Російської імперії в другій половині ХІХ ст.)

  11. Кудлак В.Я. Порівняльна характеристика поглядів М.І. Зібера та М.Х. Бунге на економічну теорію марксизму // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Економіка – 2007. - № 96. – С. 51-53. (0.4 д.а.)


АНОТАЦІЯ

Кудлак В.Я. Теорія та практика ринкового реформування в економічній спадщині М.Х. Бунге. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – економічна теорія та історія економічної думки. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню науково-теоретичних поглядів та практично-реформаторської діяльності Миколи Християновича Бунге, відомого українського вченого-економіста, професора та ректора Київського університету, державного діяча-реформатора, у їх органічному взаємозв’язку з процесом розробки та реалізації комплексу ринкових перетворень спрямованих на реформування економічної системи Російської імперії та України зокрема, в другій половині ХІХ ст.

З сучасних історико-економічних методологічних позицій проаналізовано наукову спадщину М. Бунге, становлення та еволюцію його наукового світогляду. Особлива увага звертається на розробку М.Х. Бунге програми соціально-економічного ринкового реформування в наукових та науково-публіцистичних працях протягом 50-70 -х рр. ХІХ ст. В роботі аналізується зміст та основні напрямки запропонованих реформ, їх науково-теоретичне обґрунтування та шляхи реалізації.

В дисертаційній роботі розглянуто практичну реформаторську діяльність М. Бунге на посаді міністра фінансів Російської імперії, яка стала практичним втіленням його програми реформ. Серед всієї сукупності ринкових перетворень основна увага приділяється аналізу та розкриттю фіскальних реформ.

Здійснено загальну економічну оцінку ефективності ринкових реформ М.Х. Бунге 80-90-х рр. ХІХ ст., їх впливу на розвиток економічної системи України та в цілому Російської імперії на зламі ХІХ-ХХ ст.

^ Ключові слова: економічні погляди М.Х. Бунге, ідеологія ринкового реформування, проекти реформ, соціально-економічна програма ринкових реформ, перетворення фінансової системи Російської імперії 1880-х рр.


АННОТАЦИЯ

Кудлак В.Я. Теория и практика рыночного реформирования в экономическом наследии Н.Х. Бунге. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 – экономическая теория и история экономической мысли. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию научно-теоретических взглядов и реформаторской деятельности Николая Христиановича Бунге - выдающегося украинского ученого-экономиста, профессора и ректора Киевского университета, государственного деятеля и реформатора, в их взаимосвязи с процессом разработки и реализации комплекса рыночных преобразований, направленных на реформирование экономической системы Российской империи и Украины в частности, во второй половине ХІХ в.

В работе раскрыта интеллектуальная биография Н.Х. Бунге. Проанализировано научное наследие Н.Х. Бунге, становление, развитие и эволюция его научного мировоззрения от безусловной поддержки идей экономического либерализма до понимания необходимости умеренного государственного контроля и регулирования.

Особое внимание уделено разработке Н.Х. Бунге программы социально-экономического рыночного реформирования в своих научных и научно-публицистических трудах на протяжении 50-70-х гг. ХІХ в. Разработанная программа реформ была нацелена на комплексное социально-экономическое реформирование экономической системы Российской империи, её общую перестройку на рыночных основаниях. Данная программа имела ряд особенностей, которые качественно отличали её от аналогичных программ того времени. К их числу следует отнести: научно-экономическое обоснование необходимости и основных направлений реформ; комплексность реформаторского процесса; существенное влияние социального элемента; использование адаптированного опыта развитых стран.

В работе анализируются основные направления реформ, их научно-теоретическое обоснование и пути реализации, предложенные ученым в 50-70 гг. ХІХ в. В работе рассмотрены основные реформаторские направления, разработанные Н.Х. Бунге в данной программе. К их числу отнесено реформирование фискальной системы; системы денежного обращения; кредитно-банковского сектора; аграрной сферы; рабочего законодательства; железнодорожного строительства.

В диссертационной работе рассмотрена практическая реформаторская деятельность Н.Х. Бунге в должности товарища министра и министра финансов Российской империи, которая стала практическим воплощением его программы реформ, а также работа на посту главы Комитета министров в 1887-1895 гг.

Практическая реформаторская деятельность Н.Х. Бунге стала логическим продолжением его программы социально-экономических рыночных реформ, разработанных учёным в 50-70 гг. ХІХ в. В работе проведен анализ практических реформаторских шагов Николая Христиановича Бунге, определено их историко-экономическое значение, а также выделены сильные и слабые стороны. Осуществлена общая экономическая оценка эффективности рыночных реформ Н.Х. Бунге, их влияния на развитие экономической системы Украины и в целом Российской империи.

Среди всей совокупности рыночных преобразований основное внимание акцентируется на анализе фискальных реформ. Анализируется влияние реформирования налоговой системы на состояния экономики в целом, а также на последующее социально-экономическое развитие страны.

В диссертационной работе раскрыто историческое значение проведенных Н.Х. Бунге реформ для научного осмысления современного реформаторского процесса в Украине.

^ Ключевые слова: экономические взгляды Н.Х. Бунге, идеология рыночного реформирования, проекты реформ, социально-экономическая программа рыночных реформ, реформирование финансовой системы Российской империи 1880-х гг.


ANNOTATION

Kudlak V.Ya. Theory and practice of market reformation in the economic heritage of M.H. Bunge. – Manuscript.

The thesis for a Candidate degree in Economic sciences Specialization - 08.00.01 - economic theory and history of economic thought. – Kyiv Shevchenko National University. - Kiev, 2008.

The thesis is devoted to the research of the scholastic-theoretical views and practical-reformative activity of M.H. Bunge, an outstanding scholar-economist, the professor and rector of the Kiev university, the state reformer in their organic relation in the process of development and the realization of market reforms complex aimed at the reformation of the economic system of the Russian Empire and Ukraine in particular, in the second half of the ХІХ century.

The scientific heritage of M.H. Bunge, the development and evolution of his scientific outlook has been analysed. Special attention is paid to M.H. Bunge’s development of social-economic market reforms program in the scientific works during 50-70s of ХІХ century. The work analyses the main directions of the suggested reforms and their scientific and theoretical provement and the ways of their implementation.

The research deals with the practical and reformative activity of M.H. Bunge on the position of the finance minister of the Russian Empire, which became a practical embodiment of his program of reforms. In the variety of market reforms the main attention is paid to the analysis of fiscal reforms.

There has been done the general economic evaluation of the efficiency of the market reforms of M.H. Bunge and their influence on the development of the economic system of Ukraine and on the whole Russian Empire on the crossroads of XIX – XX century.

Keywords: the economic views of M.H. Bunge, market liberalism, the ideology of reformation, the social-economic market reforms program, reformation of the financial system of the Russian empire in 1880s.



Скачать, 444.43kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов