Дипломна робота

Поиск по сайту:


НазваниеДипломна робота
страница10/15
Дата09.03.2012
Размер1.58 Mb.
ТипДиплом
Смотрите также:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15
^

3.3. Види виробничого освітлення


Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штуч­ним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недо­статнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним нази­вають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).

Комошоване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосову­вати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла.

Місцеве освітлення створюється світиль­никами, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосу­вання лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, перемі­щення людей, руху транспорту і є обов’язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове вимкнення робочого освітлення та пов’язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, пору­шення технологічного процесу тощо. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з примі­щень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати:

    • у місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік;

    • у проходах; на сходових клітках;

    • у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік.

Мінімальна освітле­ність на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повин­на бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках – не менше 0,2 лк.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, ви­користовують частину світильників інших видів штучного освітлення (рис 3.2).



Рис. 3.2. Класифікація видів виробничого освітлення
^

Природне освітлення


Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюю­чих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підви­щує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінюван­ня зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створю­ючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям.

Природному освітленню властиві й недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення (рис. 3.3); при незадовільній його організації може викликати засліп­лення органів зору.



Рис. 3.3. Криві розділу освітлення в приміщеннях при різних видах природного освітлення

а – односторонньому боковому; б – двохсторонньому боковому;

в – верхньому; г – комбінованому

На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають на­ступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини, так і ззовні приміщення.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природного освітлення (КПО):

КПО = (Евнзов)*100%

де Евн – освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється безпо­середнім чи відбитим світлом неба (рис. 3.4, а);

Езов – освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу (рис. 3.5, б).



Рис. 3.5. Схематичне зображення внутрішньої Евн (а) та зовнішньої Езов (б) освітленості

Нормовані значення КПО визначаються «Будівельними нормами і правилами» (СНнП ІІ-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об’єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отво­рів (вікон, ліхтарів) відповідного до нормованого значення КПО.
^

Штучне освітлення


Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.

Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП ІІ-4-79 і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи (табл. 3.1).

Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих і галузей промисловості.

В СНиП ІІ-4-79 вісім розрядів зорової роботи, із яких перших шість характеризуються розмірами об’єкту розпізнавання. Для І-V розрядів, які окрім того мають ще і по чотири підрозряди (а, б, в, г), нормовані значення залежать не тільки від найменшого розміру об’єкта розпізнавання, але і від контрасту об’єкта з фоном та характеристики фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша  30 лк (розряд VIIIb).

^ Джерела штучного освітлення

В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.


Таблиця 3.1

^ Норми штучного та природного освітлення виробничих приміщень (витяг з «Будівельних норм та правил»  СНиП ІІ-4-79)



^ Характеристика зорової роботи

Найменший розмір

Розряд здорової роботи

^ Штучне освітлення

Природне освітлення

Суміщене освітлення

Освітленість, лк

КПО,%

при комбінованому совітленні

при загальному освітленні

при верхньому чи комбінованому освітленні

при боковому освітленні

при верхньому чи комбінованому освітленні

при боковому освітленні

Високої точності

0,3-0,5

Ш

2000-400

500-200




2

3

1,2

Середньої точності

0,5-1,0

IV

750-300

300-150




1,5

2,4

0,9

Малої точності

1-5

V

300-200**

200-100

3

1

1,8

0,6

Загальне спостереження за ходом виробничого процесу

-

VІІІ

-

75*-30

1*

0,3*

0,7*

0,2*

* При постійному спостереженні за процесом.

** Норматив стосується роботи при середньому контрасті об’єкту з фоном і темним фоном

^ Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні і суттєві недоліки: велика яскравість (засліплююча дія); низька світлова віддача (7-20 лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год); переважання жовто-червоних променів в порівнянні з природним світлом; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.

Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.

^ Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру. Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність. Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора. Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів. Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об’єктів, що рухаються, обертаються. До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми включення, шум дроселів, значний час між включенням та запалюванням ламп, відносна дороговизна.

Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиску. Газорозрядні лампи низького тиску, що називаються люмінесцентними, широко застосовуються для освітлення приміщень як на виробництві, так і в побуті. Однак, вони не можуть використовуватись при низьких температурах, оскільки погано запалюються та характеризуються малою одиничною потужністю при великих розмірах самих ламп. Газорозрядні лампи високого тиску застосовуються в умовах, коли необхідна висока світлова віддача при компактності джерел світла та стійкості до умов зовнішнього середовища. Серед цих типів ламп найчастіше використовуються металогенні (МГЛ), дугові ртутні (ДРЛ), та натрієві (ДНаТ). Окрім газорозрядних ламп для освітлення промисловість випускає лампи спеціального призначення: бактероцидні, еритемні.

До основних характеристик джерел штучного освітлення належать: номінальна напруга живлення, В; електрична потужність лампи, Вт; світловий потік, лм; світлова віддача, лм/Вт; термін експлуатації; спектральний склад світла.

^ Значення світла для працездатності та здоров’я людини. Види освітлення

Освітлення відіграє важливу роль у житті людний. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно ви­конане раціональне освітлення має важливе значення для вико­нання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою робо­ти зорового аналізатора, але є й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому. Для людини день і ніч, світло і темря­ва визначають біологічний ритм – бадьорість та сон. Отже, недо­статня освітленість, або її надмірна кількість, знижує рівень збуд­женості центральної нервової системи і, природно, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чисто­ту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.

Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато нещасних випадків на виробництві стається через потне освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно від­повідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівно­мірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплюва­ти працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров’я людини та зменшує травматизм.

За своєю природою світло  це видиме випромінювання електромагнітних хвиль довжиною від 380 до 780 нм (1 нм дорів­нює КГ9 м). Видиме світло (біле) є складовою цілого ряду коль­орів, які залежать від довжини електромагнітних хвилі,: фіолето­вий 380...450 нм; синій 450..510 нм; золений 510...575 нм; жовтий 575...620 нм; червоний 620...750 нм. Випромінювання вище 780 нм називають інфрачервоним, нижче 380 нм – ультрафіолетовим. Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

  1. Природне – це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх відгороджуючих конструкціях.

  2. Штучне – здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщеннях, які не мають природного освітлення.

  3. Сполучене (суміщене) – одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

^ Вимоги до освітлення виробничих приміщень

Оптимальна інтенсивність освітлення робочих місць визначається типом виконуваних робіт (табл. 3.2). Чим точніша робота, чим менший розмір деталі, чим темніший фон, чим більша забрудненість простору, чим більша віддаль, тим більшим і рівномірнішим повинно бути освітлення. Наприклад, для робіт високої точності з діаметром об’єкта 0,1-0,3 мм при малому контрасті об’єкта і фону найменше освітлення люмінесцентними лампами становить 2000 лк. Для неточних робіт з об’єктом діаметром більше 10 мм незалежно від яскравості фону і контрасту найменший рівень освітлення становить 100 лк.

Таблиця 3.2

^ Норми освітлення залежно від розміру оброблюваних деталей і необхідної контрастності, лк

^ Характеристика деталей

Контрастність

Підвищена

Середня

Незначна

Надзвичайно малі

500-1000

1500-3000

5000-10000

Дуже малі

200-30

700-1000

2000-3000

Дрібні

100-150

300-500

1000-1500

Невеликі

50-70

150-200

500-700

Середні

20-30

70-100

200-30

Великі

10-15

30-50

100-150


На робочих місцях застосовується місцеве освітлення, яке комбінується із загальним. Існуючі норми передбачають різні рівні освітлення залежно від точності виконуваних робіт. Раціональність освітлення робочих місць забезпечується за умови достатнього його рівня, рівномірності, відсутності тіней і осліплюючої дії джерел світла, оптимального співвідношення між загальним і місцевим освітленням та контрастом.

Інтенсивність загального освітлення повинна становити не менше 10 % інтенсивності місцевого освітлення, а оптимальний контраст двох освітлених поверхонь, що перебувають у полі зору, – 3 : 1 – 5 : 1 (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

^ Рекомендовані значення загального і місцевого освітлення робочих місць

Розмір деталей, мм

Освітлення, лк

Загальне

Комбіноване

Загальне

Місцеве

До 0,2

Більше 300

80-150

Більше 1000

0,2–10

150-300

40-80

300-1000

10–100

80-150

20-40

150-300

Раціональне освітлення виробничих приміщень є важливим показником культури виробництва, фактором підтримання стабільної працездатності та продуктивності праці.
Реклама:




1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Скачать 1.58 Mb.
Поиск по сайту:
Разместите кнопку на своём сайте:
Генерация документов


База данных защищена авторским правом ©GenDocs 2000-2011
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты
Учебный материал

Рейтинг@Mail.ru