Програма навчальної дисципліни загальна психологія (пізнавальні психічні процеси) (шифр І назва навчальної дисципліни)

Поиск по сайту:


НазваниеПрограма навчальної дисципліни загальна психологія (пізнавальні психічні процеси) (шифр І назва навчальної дисципліни)
страница3/4
Дата28.03.2012
Размер0.58 Mb.
ТипДокументы
Смотрите также:
1   2   3   4


^ 5. Теми семінарських занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Відчуття

4

2

Сприймання

6

3

Пам’ять

4

4

Мислення

6

5

Мовлення

4

6

Уява

4

7

Увага

6




Разом

34


Тема 1. Відчуття як джерело інформації про навколишній світ та внутрішні стани людини

  1. Основні теоретичні підходи до вивчення відчуттів.

  2. Неспецифічні відчуття людини; їх природа.

  3. Специфічні відчуття людини. Зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильні, температурні, больові, статичні, кінестетичні, дотикові, вібраційні та органічні відчуття. Процес їх виникнення та особливості.

  4. Трьохкомпонентна теорія кольорового зору. Стереохімічна теорія нюху.

  5. Поняття про ахроматичний та хроматичний контраст, консонанс, дисонанс, психоакустичний ефект, мономануальний і бімануальний дотик.

  6. Абсолютна та диференційна чутливість; їх вимірювання. Поняття про дріб Вебера.

  7. Основний психофізичний закон: його форми, постулати, психологічний зміст, критичний аналіз.

  8. Адаптація, взаємодія, контраст, сенсибілізація та синестезія відчуттів.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. – М.: Мир, 1974. – С. 159 – 275

  2. Ломов Б. Ф. Кожная чувствительность и осязание // Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А. В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 197 – 218.

  3. Богословский А. И. Зрение // Познавательные процессы: ощущение, восприятие / Под ред. А. В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 155 – 160.

  4. Ходгсон Э. Рецепторы вкуса // Восприятие. Механизмы и модели / Под ред. Н. Ю. Алексеенко. – М.: Мир, 1974. – С. 74 – 85.

  5. Эймур Дж., Джонстон Дж., Рабин М. Стереохимическая теория обоняния // Восприятие. Механизмы и модели / Под ред. Н. Ю. Алексеенко. – М.: Мир, 1974. – С. 86 – 96.


Тема 2. Сприймання як відображення цілісної картини світу

  1. Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань.

  2. Класифікація сприймань за провідним аналізатором. Роль моторного компоненту у зорових, слухових та дотикових сприйманнях. Поняття про мікро- та макрорухи очей та пальців, фонематичний слух, гаптичний образ.

  3. Класифікація сприймань за метою діяльності.

  4. Класифікація сприймань за основною формою існування матерії. Сприймання простору. Поняття про гостроту зору, акомодацію та конвергенцію, окомір.

  5. Монокулярний паралакс руху як специфічний механізм сприймання відстані до об’єктів.

  6. Механізми відображення об’ємності: бінокулярний та монокулярний стереоефекти. Поняття про кореспондуючі та диспаратні точки.

  7. Закон тотожного напрямку. Бінауральне слухання.

  8. Основні особливості сприймання та їх демонстрація.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Барабанщиков В. А. Динамика зрительного восприятия. – М.: Наука, 1990.

  2. Логвиненко А. Д., Столин В. В. Восприятие пространственных свойств предметов // В кн.: Познавательные процессы: ощущения, восприятие / Под ред. А. В. Запорожца и др. – М.: Педагогика, 1982. – С. 246 – 276.

  3. Скороходова О. И. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир. – М., 1972.

  4. Хрестоматия по ощущению и восприятию / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, М. Б. Михалевской. – М.: Изд-во МГУ, 1975. – С. 47 – 217, 273 – 393.


Тема 3. Пам’ять як процес збереження та відтворення життєвого досвіду людини

Перше заняття: Класифікація видів пам’яті

  1. Психологічні теорії пам’яті.

  2. Класифікація пам’яті за тривалістю закріпленні та зберігання матеріалу. Поняття про іконічну, екоїчну та оперативну пам’ять.

  3. Взаємозв’язок між сенсорною, короткотривалою та довготривалою пам’яттю.

  4. Класифікація пам’яті за характером психічної активності (за змістом).

  5. Класифікація пам’яті за ступенем розуміння матеріалу.

  6. Класифікація пам’яті за характером цілей діяльності.


Друге заняття: Процеси пам’яті

  1. Умови та прийоми успішного запам’ятовування матеріалу.

  2. Основні форми заучування матеріалу. Опишіть послідовність Ваших дій при заучуванні матеріалу під час підготовки до складного іспиту.

  3. Закон Йоста. Ефективна організація повторення матеріалу.

  4. Умови успішного збереження матеріалу. Ефект краю.

  5. Умови успішного пригадування. Прийоми пригадування.

  6. Умови забування матеріалу. Проактивна та ретроактивна інтерференція. Криви збереження (забування) Г. Еббінгауза та Г. П’єрона. Феномен ремінісценції.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Ильюченок Р. Ю. Память хорошая, память плохая. – Новосибирск.: Наука, Сибирское отделение, 1991.

  2. Лурия А. Р. Маленькая книжка о большой памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1968.

  3. Ляудис В. Я. Память в процессе развития. – М.: Изд-во МГУ, 1976.

  4. Николов Н., Нешев Г. Загадка тысячелетий. Что мы знаем о памяти? – М.: Мир, 1988.

  5. Сергеев Б. Ф. Тайны памяти. – М.: Молодая гвардия, 1981.


Тема 4. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності людини

  1. Основні теоретичні підходи до вивчення мислення.

  2. У чому відмінність між мисленням як процесом розв’язання задач і мисленням як процесом розв’язання проблемних ситуацій.

  3. Класифікація мислення за характером об’єкта мислительної діяльності (за формою).

  4. Класифікація мислення за ступенем новизни і оригінальності.

  5. Класифікація мислення за характером задач, засобом дії, розгорненням, ступенем реальності та впливом на емоційну сферу людини.

  6. Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення.

  7. Основні мисленнєві операції людини. Наведіть приклади на матеріалі вивчення психологічних дисциплін.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. – М.: Прогресс, 1983.

  2. Орфеев Ю. В., Тюхтин В. С. Мышление человека и „искусственный интеллект”. – М.: Мысль, 1978.

  3. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1989. – С. 360 – 400.

  4. Холодная М. А. Виды познавательных стилей // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 9. – С. 12 – 29.

  5. Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. В. Петухова. – М.: Изд-во МГУ, 1981.


Тема 5. Мовлення як психічний процес спілкування між людьми

  1. Поняття про мову та мовлення. Основні функції мовлення.

  2. Психолінгвістичні теорії розвитку мовлення.

  3. Види мовлення.

  4. Погляди Ж. Піаже та Л. Виготського на егоцентричне мовлення.

  5. Психологічні механізми породження, сприймання і розуміння мовлення. Поняття про універсальний предметний код.

  6. Основні особливості та стилі мовлення.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Васильев С. А. Синтез смысла при создании и понимании текста. – К.: Наукова думка, 1988.

  2. Жинкин Н. И. Речь как проводник информации. – М.: Наука, 1982.

  3. Залевская А. А. Слово в лексиконе человека: Психолингвистическое исследование. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990.

  4. Красиков Ю. В. Алгоритмы порождение речи. – Орджоникидзе: Ир, 1990.


Тема 6. Уява як процес перетворення минулого досвіду людини

  1. Порівняйте уяву та фантазію, уяву та пам’ять, уяву та творче мислення, уяву та творчість.

  2. Основні функції уяви. Як це використовується у психологічній практиці?

  3. Основні теоретичні підходи до вивчення уяви. Гіпотези щодо психологічних механізмів уяви.

  4. Класифікація уяви за змістом, характером психічної активності, характером цілей діяльності, ступенем новизни і оригінальності, ступенем реальності, просторовими характеристиками об’єктів, що уявляються, характером образів, якими оперує людина, провідною роллю психічних процесів.

  5. Мрія як особливий вид уяви.

  6. Основні прийоми створення образів уяви.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Розет И. М. Психология фантазии: Экспериментально-теоретическое исследование внутренних закономерностей продуктивной умственной деятельности. – Изд.2-е. – Минск: Университетское, 1991.

  2. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2-х т. – Т. 1. – М.: Педагогика, 1989. – С. 344 – 359.


Тема 7. Увага як спрямованість та зосередженість психічної діяльності

  1. Специфіка уваги у порівнянні з іншими пізнавальними психічними процесами.

  2. Основні функції уваги.

  3. Основні теоретичні підходи до вивчення уваги.

  4. Класифікація уваги за характером цілей діяльності, спрямованістю, формою організації, ступенем соціалізації, ступенем регуляції, орієнтацією на конкретні психічні процеси.

  5. Зовнішні та внутрішні чинники уваги. Найпоширеніші причини неуважності.

  6. Основні властивості уваги.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Гальперин П. Я. Кабыльницкая С. Л. Экспериментальное формирование внимания. – М.: Изд-во МГУ, 1974.

  2. Гільбух Ю. З. Як учитися і працювати ефективно. – К., 1994. – С. 5 – 20.

  3. Добрынин Н. Ф. О теории и воспитании внимания // В кн.: Хрестоматия по вниманию / Под ред. А. Н. Леонтьева и др. – М.: Ихд-во МГУ, 1976. – С. 243 – 259.

  4. Зинченко В. П., Величковский Б. М., Вучетич Г. Г. Функциональная структура зрительной памяти. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – С. 68 – 69.



^ 6.Теми практичних занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Практична робота № 1. Тема: „Пам’ять”

1

2

Практична робота № 2. Тема: „Мислення”

1

3

Практична робота № 3. Тема: „Уява”

1

4

Практична робота № 4. Тема: „Увага”

1




Разом

4


^ Практична робота № 1. Тема: „Пам’ять”


Мета. Визначення обсягу короткотривалої зорової та слухової вербальної пам’яті.

Завдання. Спираючись на нормативні показники обсягу короткотривалої пам’яті (7+2) робиться висновок про відповідність результатів віковій нормі, про домінуючий тип пам’яті, про спосіб запам’ятовування у І та ІІ серії, про ефект краю, про явище інтерференції.


Література

  1. Куприянович Л. И. Резервы улучшения памяти. – М.: Наука, 1970.

  2. Лезер Ф. Тренировка памяти. – М.: Мир, 1979.


Практична робота № 2. Тема: „Мислення”


Мета. Визначення рівня розвитку аналітичності індуктивного мислення.

Завдання. Рівень розвитку аналітичності мислення визначається за кількістю правильно дописаних рядів чисел.


Література

  1. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений. – М.: Прогресс, 1979.

  2. Пономарев Я. А. Психология творчества. – М.: Наука, 1976.


Практична робота № 3. Тема: „Уява”


Мета. Визначення особливостей творчої уяви.

Завдання. Студенти роблять висновок про рівень розвитку продуктивності та оригінальності творчої уяви у порівнянні з середньогруповими даними.


Література

  1. Беркенблит М., Петровский А. Фантазия и реальность. – М., 1968.

  2. Короленко Ц. П., Фролова Г. В. Чудо воображения: Воображение в норме и патологии. – Новосибирск: Наука, 1975.


Практична робота № 4. Тема: „Увага”


Мета. Демонстрування стійкості уваги.

Завдання. Студенти роблять висновок про стійкість своєї уваги; аналізують чинники, що сприяли і що заважали зосередженню.


Література

  1. Гальперин П. Я. Кабыльницкая С. Л. Экспериментальное формирование внимания. – М.: Изд-во МГУ, 1974.

  2. Линдсли Д. Внимание, сознание, сон и бодрствование // В кн.: Нейрофизиологические механизмы внимания / Под ред. Е. Д. Хомской. – М.: Изд-во МГУ, 1979. – С. 15 – 50.



^ 7. Теми лабораторних занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

немає




2







...








^ 8. Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Відчуття

5

2

Сприймання

5

3

Пам’ять

7

4

Мислення

7

5

Мовлення

5

6

Уява

5

7

Увага

6




Разом

40

Завдання до самостійної роботи:

  1. підготовка до семінарських занять,

  2. опрацювання та інтерпретація результатів практичних робіт,

  3. підготовка до змістових модулів,

  4. реферування наукової літератури (див. теми лекційних, семінарських і практичних занять),

  5. підготовка до іспиту.


9. Індивідуальне навчально - дослідне завдання


Не передбачена.

^ 10. Методи контролю

Питання для поточного контролю.

Змістовий модуль 1.

  1. Відчуття як найпростіший пізнавальний психічний процес.

  2. Теорії відчуттів: емпіризму, соліпсизму, специфічної енергії органів чуття, рефлекторна.

  3. Особливості відчуття світла та кольору. Феномен Пуркіньє. Ахроматичний та хроматичний контрасти.

  4. Трикомпонентна теорія кольорового зору.

  5. Особливості відчуття тону і шуму.

  6. Поняття про консонанс і дисонанс. Психоакустичний ефект.

  7. Нюхові відчуття. Стереохімічна теорія нюху.

  8. Смакові відчуття.

  9. Тактильні та дотикові відчуття.

  10. Температурні та больові відчуття.

  11. Статичні та кінестетичні відчуття.

  12. Вібраційні та органічні відчуття.

  13. Систематична класифікація відчуттів.

  14. Структурно-генезисна класифікація відчуттів.

  15. Загальні властивості відчуттів.

  16. Абсолютна та диференційна чутливість. Пороги чутливості. Дріб Вебера.

  17. Логарифмічна форма основного психофізичного закону.

  18. Степенева форма основного психофізичного закону.

  19. Узагальнена форма основного психофізичного закону.

  20. Адаптація та взаємодія відчуттів.

  21. Сенсибілізація та синестезія. Контраст відчуттів.

  22. Природа сприймань людини. Роль мікро- і макрорухів у формуванні образу сприймань.

  23. Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань: структуралізм, ґештальтпсихологія, екологічний підхід, конструктивістський підхід.

  24. Класифікація сприймань за провідним аналізатором.

  25. Класифікація сприймань за метою діяльності.

  26. Класифікація сприймань за основною формою існування матерії.

  27. Сприймання форми, величини та відстані об’єктів. Гострота зору. Акомодація та конвергенція. Окомір людини.

  28. Сприймання об’ємності та напрямку об’єктів. Монокулярний паралакс руху. Бінокулярний та монокулярний стереоефекти. Кінетичний ефект глибини.

  29. Зорові ілюзії.

  30. Сприймання часу.

  31. Сприймання руху. Стробоскопічний рух. Фі-феномен.

  32. Предметність та структурність сприймання.

  33. Цілісність сприймання. Закони цілісного сприймання форми.

  34. Константність та апперцепція сприймання.

  35. Осмисленість, узагальненість та вибірковість сприймання.

  36. Індивідуальні відмінності сприймання. Типи сприймання.


Змістовий модуль 2.

  1. Поняття про пам’ять та її основні функції.

  2. Основні теоретичні підходи до вивчення пам’яті: фізіологічний, біохімічний, інформаційно-кібернетичний, психологічний.

  3. Психологічні теорії пам’яті: асоціативна, ґештальттеорія, біхевіоральна, психоаналітична, діяльнісна, когнітивна.

  4. Класифікація пам’яті за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу.

  5. Класифікація пам’яті за характером психічної активності (за змістом).

  6. Класифікація пам’яті за ступенем розуміння матеріалу.

  7. Класифікація пам’яті за характером цілей діяльності.

  8. Запам’ятовування як процес пам’яті: умови успішного запам’ятовування, ефект Зейгарнік.

  9. Організація процесу заучування. Основні форми заучування. Закон Йоста.

  10. Ефективна організація повторення матеріалу.

  11. Збереження як процес пам’яті: умови успішного збереження, ефект краю.

  12. Різновиди відтворення як процесу пам’яті. Умови успішного пригадування. Прийому пригадування.

  13. Забування як процес пам’яті: теорії забування, умови забування. Проактивна та ретроактивна інтерференція.

  14. Криві збереження (забування) Г. Еббінгауза та Г. П’єрона. Феномен ремінісценції.

  15. Індивідуальні відмінності пам’яті. Типи образної пам’яті. Поняття про ейдетичну пам’ять.

  16. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності.

  17. Основні детермінанти процесу мислення.

  18. Ефект соціальної інгібіції та фасилітації.

  19. Механістичний підхід до вивчення мислення.

  20. Телеологічний підхід до вивчення мислення.

  21. Цілісний підхід до вивчення мислення.

  22. Генезисний підхід до вивчення мислення.

  23. Особистісний (мотиваційний) підхід до вивчення мислення.

  24. Історичний підхід до вивчення мислення.

  25. Діяльнісний підхід до вивчення мислення.

  26. Класифікація мислення за характером об’єкта мислительної діяльності.

  27. Класифікація мислення за ступенем новизни і оригінальності.

  28. Класифікація мислення за характером задач, засобом дії, розгорненням, ступенем реальності, впливом на емоційну сферу людини.

  29. Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення.

  30. Мисленнєві операції людини.

  31. Логічні форми мислення.

  32. Індивідуальні відмінності мислення.

  33. Індивідуальні стилі мислення: якості та типи розуму.

  34. Інтелектуальні стилі.


Змістовий модуль 3.

  1. Поняття про пам’ять та її основні функції.

  2. Основні теоретичні підходи до вивчення пам’яті: фізіологічний, біохімічний, інформаційно-кібернетичний, психологічний.

  3. Психологічні теорії пам’яті: асоціативна, ґештальттеорія, біхевіоральна, психоаналітична, діяльнісна, когнітивна.

  4. Класифікація пам’яті за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу.

  5. Класифікація пам’яті за характером психічної активності (за змістом).

  6. Класифікація пам’яті за ступенем розуміння матеріалу.

  7. Класифікація пам’яті за характером цілей діяльності.

  8. Запам’ятовування як процес пам’яті: умови успішного запам’ятовування, ефект Зейгарнік.

  9. Організація процесу заучування. Основні форми заучування. Закон Йоста.

  10. Ефективна організація повторення матеріалу.

  11. Збереження як процес пам’яті: умови успішного збереження, ефект краю.

  12. Різновиди відтворення як процесу пам’яті. Умови успішного пригадування. Прийому пригадування.

  13. Забування як процес пам’яті: теорії забування, умови забування. Проактивна та ретроактивна інтерференція.

  14. Криві збереження (забування) Г. Еббінгауза та Г. П’єрона. Феномен ремінісценції.

  15. Індивідуальні відмінності пам’яті. Типи образної пам’яті. Поняття про ейдетичну пам’ять.

  16. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності.

  17. Основні детермінанти процесу мислення.

  18. Ефект соціальної інгібіції та фасилітації.

  19. Механістичний підхід до вивчення мислення.

  20. Телеологічний підхід до вивчення мислення.

  21. Цілісний підхід до вивчення мислення.

  22. Генезисний підхід до вивчення мислення.

  23. Особистісний (мотиваційний) підхід до вивчення мислення.

  24. Історичний підхід до вивчення мислення.

  25. Діяльнісний підхід до вивчення мислення.

  26. Класифікація мислення за характером об’єкта мислительної діяльності.

  27. Класифікація мислення за ступенем новизни і оригінальності.

  28. Класифікація мислення за характером задач, засобом дії, розгорненням, ступенем реальності, впливом на емоційну сферу людини.

  29. Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення.

  30. Мисленнєві операції людини.

  31. Логічні форми мислення.

  32. Індивідуальні відмінності мислення.

  33. Індивідуальні стилі мислення: якості та типи розуму.

  34. Інтелектуальні стилі.


Питання для підсумкового контрою та зразки тестів.

  1. Відчуття як найпростіший пізнавальний психічний процес.

  2. Теорії відчуттів: емпіризму, соліпсизму, специфічної енергії органів чуття, рефлекторна.

  3. Особливості відчуття світла та кольору. Феномен Пуркіньє. Ахроматичний та хроматичний контрасти.

  4. Трикомпонентна теорія кольорового зору.

  5. Особливості відчуття тону і шуму.

  6. Поняття про консонанс і дисонанс. Психоакустичний ефект.

  7. Нюхові відчуття. Стереохімічна теорія нюху.

  8. Смакові відчуття.

  9. Тактильні та дотикові відчуття.

  10. Температурні та больові відчуття.

  11. Статичні та кінестетичні відчуття.

  12. Вібраційні та органічні відчуття.

  13. Систематична класифікація відчуттів.

  14. Структурно-генезисна класифікація відчуттів.

  15. Загальні властивості відчуттів.

  16. Абсолютна та диференційна чутливість. Пороги чутливості. Дріб Вебера.

  17. Логарифмічна форма основного психофізичного закону.

  18. Степенева форма основного психофізичного закону.

  19. Узагальнена форма основного психофізичного закону.

  20. Адаптація та взаємодія відчуттів.

  21. Сенсибілізація та синестезія. Контраст відчуттів.

  22. Природа сприймань людини. Роль мікро- і макрорухів у формуванні образу сприймань.

  23. Основні теоретичні підходи до вивчення сприймань: структуралізм, ґештальтпсихологія, екологічний підхід, конструктивістський підхід.

  24. Класифікація сприймань за провідним аналізатором.

  25. Класифікація сприймань за метою діяльності.

  26. Класифікація сприймань за основною формою існування матерії.

  27. Сприймання форми, величини та відстані об’єктів. Гострота зору. Акомодація та конвергенція. Окомір людини.

  28. Сприймання об’ємності та напрямку об’єктів. Монокулярний паралакс руху. Бінокулярний та монокулярний стереоефекти. Кінетичний ефект глибини.

  29. Зорові ілюзії.

  30. Сприймання часу.

  31. Сприймання руху. Стробоскопічний рух. Фі-феномен.

  32. Предметність та структурність сприймання.

  33. Цілісність сприймання. Закони цілісного сприймання форми.

  34. Константність та апперцепція сприймання.

  35. Осмисленість, узагальненість та вибірковість сприймання.

  36. Індивідуальні відмінності сприймання. Типи сприймання.

  37. Поняття про пам’ять та її основні функції.

  38. Основні теоретичні підходи до вивчення пам’яті: фізіологічний, біохімічний, інформаційно-кібернетичний, психологічний.

  39. Психологічні теорії пам’яті: асоціативна, ґештальттеорія, біхевіоральна, психоаналітична, діяльнісна, когнітивна.

  40. Класифікація пам’яті за тривалістю закріплення та зберігання матеріалу.

  41. Класифікація пам’яті за характером психічної активності (за змістом).

  42. Класифікація пам’яті за ступенем розуміння матеріалу.

  43. Класифікація пам’яті за характером цілей діяльності.

  44. Запам’ятовування як процес пам’яті: умови успішного запам’ятовування, ефект Зейгарнік.

  45. Організація процесу заучування. Основні форми заучування. Закон Йоста.

  46. Ефективна організація повторення матеріалу.

  47. Збереження як процес пам’яті: умови успішного збереження, ефект краю.

  48. Різновиди відтворення як процесу пам’яті. Умови успішного пригадування. Прийому пригадування.

  49. Забування як процес пам’яті: теорії забування, умови забування. Проактивна та ретроактивна інтерференція.

  50. Криві збереження (забування) Г. Еббінгауза та Г. П’єрона. Феномен ремінісценції.

  51. Індивідуальні відмінності пам’яті. Типи образної пам’яті. Поняття про ейдетичну пам’ять.

  52. Мислення як вища форма пізнавальної діяльності.

  53. Основні детермінанти процесу мислення.

  54. Ефект соціальної інгібіції та фасилітації.

  55. Механістичний підхід до вивчення мислення.

  56. Телеологічний підхід до вивчення мислення.

  57. Цілісний підхід до вивчення мислення.

  58. Генезисний підхід до вивчення мислення.

  59. Особистісний (мотиваційний) підхід до вивчення мислення.

  60. Історичний підхід до вивчення мислення.

  61. Діяльнісний підхід до вивчення мислення.

  62. Класифікація мислення за характером об’єкта мислительної діяльності.

  63. Класифікація мислення за ступенем новизни і оригінальності.

  64. Класифікація мислення за характером задач, засобом дії, розгорненням, ступенем реальності, впливом на емоційну сферу людини.

  65. Основні стадії (фазова динаміка) процесу логічного та творчого мислення.

  66. Мисленнєві операції людини.

  67. Логічні форми мислення.

  68. Індивідуальні відмінності мислення.

  69. Індивідуальні стилі мислення: якості та типи розуму.

  70. Інтелектуальні стилі.

  71. Поняття про мову та мовлення. Функції мовлення.

  72. Психолінгвістичні теорії розвитку мовлення: научіння, преформізму, релятивістська, когнітивна.

  73. Зовнішнє мовлення. Усне, писемне та афективне мовлення.

  74. Діалогічне та монологічне мовлення.

  75. Історія розвитку писемного мовлення: піктографічне, ідеографічне, складове, літерно-звукове.

  76. Егоцентричне мовлення.

  77. Внутрішнє мовлення.

  78. Психологічні механізми породження, сприймання та розуміння мовлення.

  79. Поняття про універсальний предметний код.

  80. Основні особливості мовлення.

  81. Індивідуальні відмінності мовлення.

  82. Стилі мовлення.

  83. Загальне поняття про уяву. Основні функції уяви.

  84. Основні теоретичні підходи до вивчення уяви: філософія раціоналізму, асоціативна психологія, психоаналіз.

  85. Гіпотези щодо психологічних механізмів уяви.

  86. Класифікація уяви за змістом; характером психічної активності; характером цілей діяльності.

  87. Класифікація уяви за ступенем новизни і оригінальності; ступенем реальності; за просторовими характеристиками об’єктів.

  88. Класифікація уяви за характером образів; провідною роллю психічних процесів.

  89. Мрія як особливий вид уяви.

  90. Прийоми створення образів уяви.

  91. Індивідуальні відмінності уяви.

  92. Загальне поняття про увагу та її основні функції.

  93. Причини неуважності та шляхи їх подолання.

  94. Основні теоретичні підходи до вивчення уваги: моторна, апперцептивно-волюнтаристська, емоційна, фізіологічна, діяльнісна та інформаційна.

  95. Класифікація уваги за характером цілей діяльності.

  96. Чинники мимовільної, довільної та післядовільної уваги.

  97. Класифікація уваги за спрямованістю.

  98. Класифікація уваги за формою організації; ступенем соціалізації.

  99. Класифікація уваги за ступенем регуляції; орієнтацією на конкретні психічні процеси.

  100. Основні властивості уваги.


1. Найпростішим пізнавальним психічним процесом є:

  1. Сприймання

  2. Увага

  3. Почуття

  4. Підсвідоме

  5. Відчуття

2. Особливістю відчуття світла є:

  1. Контраст

  2. Кольоровий тон

  3. Ясність

  4. Насиченість

3. За провідним аналізатором вирізняють:

  1. Сприймання часу

  2. Слухове сприймання

  3. Мимовільне сприймання

  4. Больове сприймання

  5. Кінестетичне сприймання

4. Спостережливість – це:

  1. Вміння зосереджуватися під час сприймання

  2. Вміння відзначати характерні, проте малопомітні особливості предметів та явищ

  3. Цілеспрямоване сприймання

  4. Особливість сприймання

  5. Вміння проникнути у суттєві властивості предметів та явищ

5. Яка теорія пам’яті стверджує, що закріплення, збереження і відтворення інформації пов’язані з модифікацією рибонуклеїнових кислот:

  1. Біохімічна теорія

  2. Фізіологічна теорія

  3. Асоціативна теорія

  4. Когнітивна теорія

  5. Діяльнісна теорія

6. Логічна пам’ять – це:

  1. Усвідомлене запам’ятовування матеріалу

  2. Запам’ятовування думок, висловлених вербально

  3. Запам’ятовування логіки доведення

  4. Логічна копія інформації у центральній нервовій системі

  5. Пам’ять на логічні переживання

7. Мисленнєвою операцією не є:

  1. Аналіз

  2. Судження

  3. Порівняння

  4. Класифікація

  5. Систематизація

8. Мовлення, яке сприймається візуально, називають:

  1. Усне мовлення

  2. Внутрішнє мовлення

  3. Писемне мовлення

  4. Афективне мовлення

  5. Діалогічне мовлення

9. Функцію уяви, яка дає можливість людині ефективніше пізнати оточуючий світ у середовищі з дефіцитом інформації, називають:

  1. Контрольно-коригуюча

  2. Захисна

  3. Пізнавальна

  4. Перевтілення

  5. Антиципуюча

10. Діяльнісна теорія увагу розглядає як:

  1. Розумові зусилля

  2. Один із аспектів орієнтувально-дослідницької діяльності людини

  3. Найбільш ясне поле нашої свідомості

  4. Орієнтувально-дослідницьку діяльність людини

  5. Афективні стани людини


Оцінювання семінарських занять. За одне семінарське заняття студент може максимально отримати 1 бал (див. табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл балів за семінарські заняття

Вимоги

Бали

Повна відповідь, не заглядаючи у конспект (підручник)

1

Повна відповідь, заглядаючи у конспект (підручник); неповна відповідь; доповнення

0,5

Неправильна відповідь

0


Максимально за семінарські заняття студенти упродовж семестру можуть отримати ^ 6 балів.


Оцінювання практичних занять. Студенти виконують чотири практичні роботи. За практичні роботи № 1 і № 2 студенти можуть максимально у сумі отримати 1 бал. Так само оцінюються роботи № 3 і № 4. Розподіл балів див. у табл. 2.


Таблиця 2

Розподіл балів за практичні роботи

Вимоги

Бали

Активна участь у практичній роботі, успішне виконання, правильна інтерпретація, акуратне оформлення

1

Участь у практичній роботі, успішне виконання, помилки при інтерпретації (або недбале оформлення)

0,5

Нездача практичної роботи; відсутність на занятті

0


Максимально за практичні роботи упродовж семестру можна отримати ^ 2 бала.


Оцінювання змістових модулів. Тести складаються з питань відповідних тем. До кожної теми пропонується по 10 тестових питань; правильна відповідь за кожне тестове питання оцінюється 0,5 балами1. У підсумку за семестр студенти за тестові завдання можуть максимально отримати 35 балів. Модулі складають у модульний тиждень під час семінарських занять викладачеві, який проводить заняття.


^ Оцінювання реферування наукової літератури. Реферування наукової літератури полягає у тому, що студенти опрацьовують наукову літературу до кожної із 7 тем. Конспекти навчальної літератури не зараховуються. Обсяг одного джерела – дві сторінки учнівського зошита у клітинку без пропуску рядків (див. табл. 3). Самостійна робота з літературними джерелами приймається лише у модульному тижні. Максимально за реферування літератури упродовж семестру можна отримати 7 балів.


Таблиця 3

Розподіл балів за роботу з літературними джерелами2


Модуль

Сумарна кількість опрацьованих джерел за модуль

Бали



І

Від 7 до 8

2

Від 5 до 6

1,5

Від 3 до 4

1

Від 1 до 2

0,5

0

0



ІІ

Від 7 до 8

2

Від 5 до 6

1,5

Від 3 до 4

1

Від 1 до 2

0,5

0

0



ІІІ

Від 11 до 12

3

Від 9 до 10

2,5

Від 7 до 8

2

Від 5 до 6

1,5

Від 3 до 4

1

Від 1 до 2

0,5

0

0


^ 11. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

Сума

Змістовий модуль 1

Змістовий модуль

2

Змістовий модуль

3

50

100




Т1

Т2




Т3

Т4







Т5

Т6

Т7







7

7




8

7







7

7

7





Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів


Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою (для екзаменів і заліків).

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів;

  • при оформленні документів за екзаменаційну сесію використовується таблиця відповідності оцінювання знань студентів за різними системами.


^ Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно




Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо



Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.

^ 12. Методичне забезпечення

  1. Партико Т. Б. Методичні матеріали для вивчення курсу „Загальна психологія” (розділ „Пізнавальні психічні процеси”). Для студентів ІІ курсу напряму підготовки „Психологія” (денна форма навчання). – Львів, ЛНУ, 2007. – 40 с.


^ 13. Рекомендована література

Базова

  1. Варій М. Й. Загальна психологія. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

  2. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. 2-ге вид. – Вінниця: Нова Книга, 2004.

  3. Загальна психологія / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005.

  4. М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – 3-те вид., випр. – К.: Вища школа, 2004.

  5. Партико Т. Б. Загальна психологія. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008.


Допоміжна

  1. Петухов В. В. Психология мышления. – М.: Ихд-во МГУ, 1987.

  2. Психологический словарь / Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова. – 2-е изд. – М.: Педагогика-Пресс, 1997.

  3. Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. – К.: Вища школа, 1982.

  4. Страхов И.В. Психология воображения. – Саратов, 1971.

  5. Тихомиров О. К. Психология мышления. – М.: Изд-во МГУ, 1984.

  6. Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. В. Петухова. – М.: Изд-во МГУ, 1981.

  7. Хрестоматия по общей психологии. Психология памяти / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М.: Изд-во МГУ, 1979.

  8. Хрестоматия по ощущению и восприятию / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, М. Б. Михалевской. – М.: Изд-во МГУ, 1975.

  9. Цимбалюк І. М., Яницька О. Ю. Загальна психологія. Модульно-рейтинговий курс для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВД „Професіонал”, 2004.

  10. Шиффман Х. Р. Ощущение и восприятие. – 5-е изд. – СПб.-М.: Питер, 2003.


14. Інформаційні ресурси


Міждисциплінарні зв’язки. Курс загальної психології (пізнавальні психічні процеси) пов’язаний з курсами логіки, психофізіологія, практикум з загальної психології, експериментальна психологія, вікова психологія.


Програму уклала доцент Т.Б.Партико


Львівський національний університет імені Івана Франка

(назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія) психології


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

Реклама:




1   2   3   4

Скачать 0.58 Mb.
Поиск по сайту:
Разместите кнопку на своём сайте:
Генерация документов


База данных защищена авторским правом ©GenDocs 2000-2011
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты
Учебный материал

Рейтинг@Mail.ru