Категории:

Календарно тематичне планування з української літератури

Поиск по сайту:


страница3/4
Дата09.03.2012
Размер0.59 Mb.
ТипДокументы
Дмитро Павличко
Ліна Костенко
Виразне читання поезій напам’ять.
Микола Вінграновський
Життєвий і творчий шлях. Основні збірки: «»Б’ють у крицю ковалі», «Рух», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова» та ін.
Олесь Гончар
Григір Тютюнник
Валерій Шевчук
Подобный материал:
1   2   3   4

^ Дмитро Павличко

Ти зрікся мови рідної…”, «Коли помер кривавий Торквемадо…», “Це Ти створив мене таким…”, “Був день, коли ніхто не плаче…”, “Сріблиться дощ…”, “Дзвенить у зорях небо чисте…”, “Два кольори”, «Я стужився, мила, за тобою»

Стислі відомості про поета, перекладача. Основні поетичні збірки: “Любов і ненависть”, “Бистрина”, “Сонети подільської осені”, “Таємниця твого обличчя”, “Покаянні псалми”.

Громадянські мотиви його поезії. Алегоричний зміст вірша “Коли помер кривавий Торквемада...”, осудження в ньому тоталітарної системи.

Актуальність мотиву вірша “Ти зрікся мови рідної...”. Виразні художні деталі у поезії, афористичність мови. Роль анафори, поетичного обрамлення.

3

81.




Інтимна лірика поета, її своєрідність і новаторство (зб. “Таємниця твого обличчя”). Відтворення у ній найтонших порухів інтимних переживань, глибоке розкриття внутрішнього світу ліричного героя (“Був день, коли ніхто не плаче...”, “Сріблиться дощ...”, “Дзвенить у зорях небо чисте…”). Майстерність поетичної мініатюри, яскравих порівнянь та метафop. Моральне обличчя ліричної героїні (“Коли ми йшли удвох з тобою...”).

Пісенна творчість Д.Павличка, його творча співдружність із українськими композиторами. Вірш “Два кольори” його спорідненість із “Піснею про рушник” А.Малишка. Виразне читання напам’ять вірша.




82.




Цикл поезій “Покаянні псалми”, самоаналіз у ньому власного життя, своєї душі й долі (вірш “Це Ти створив мене таким...”).

Особливості поетичного стилю Д.Павличка. Місце поета в українській літературі. Переклади ним сонетів зі світової літератури.

ТЛ: поглиблення поняття про сонет.




83.




^ Ліна Костенко

Пастораль ХХ сторіччя”, “Доля”, “Страшні слова, коли вони мовчать...” “Українське альфреско”, “Життя іде і все без коректур…”, “Світлий сонет”, “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”, “Я вранці голос горлиці люблю…”, «Вже почалось, мабуть, майбутнє…», “Маруся Чурай”

Життєвий і творчий шлях поетеси. Огляд творчості (основні збірки: “Проміння землі”, “Вітрила”, “Мандрівки серця”, “Над берегами вічної ріки”, “Неповторність”, “Сад нетанучих скульптур”).

Особливості поетичного стилю Л.Костенко: філософічність, історизм мислення, інтелектуалізм, публіцистичність, громадянський і патріотичний пафос.

6

84.




Спогади про війну, пам’ять історії (“Мій перший вірш написаний в окопі....”). Поєднання епічності розповіді з ліричними переживаннями при відтворенні трагічного епізоду як жорстоке й болюче відлуння останньої війни в поезії “Пастораль ХХ сторіччя”. Оригінальність жанру, досягнення експресивності строфи за допомогою рубаної і влучної короткої фрази, зорових зображувально-виражальних засобів.

Л.Костенко про призначення поета і поезії, про відповідальність митця перед народом (“Доля”, “Страшні слова, коли вони мовчать...”). Афористичність мови. Ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.

Роздуми поетеси про суть життя, призначення людини на землі та її творчої праці, про невмирущі моральні цінності у віршах-медитаціях “Життя іде і все без коректур...”, «Вже почалось, мабуть, майбутнє…»

Майстерність і оригінальність пейзажної лірики (цикли “Осінні карнавали”, “Невидимі причали”). Зорові і слухові образи (“Двори стоять у хуртовині айстр...”, “Ті журавлі і їх прощальні сурми...”). Майстерність поетичної мініатюри (“Я вранці голос горлиці люблю...”), обрамлення в поезії.




85.




Інтимна лірика поетеси. Глибина і щирість почуттів ліричного героя (“Світлий сонет”). Асоціативні роздуми про кохання у циклі “Летючі катрени” (поетичні мініатюри “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”). Образотворчі засоби вираження почуттів ліричного героя.

^ Виразне читання поезій напам’ять.




86.




“Маруся Чурай” — найпомітніше явище в українській літературі кінця другої половини XX ст. Особливості жанру (історичний роман у віршах). Фольклорна та історична основа твору (доба козаччини за Хмельниччини). Композиція твору, його патріотичний зміст.




87.




Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Любов і зрада, пісня й історія, митець і суспільство, індивідуальна свобода людини — найголовніші сюжетні лінії твору.




88.




Філософські роздуми в поемі «Маруся Чурай» над історичним минулим народу, художнє осмислення ролі митця і пісні в житті народу, звеличення вірності в коханні та осудження зради. Глибоке розкриття внутрішнього світу героїні. Інші образи у творі. Афористичність мови.

Незнищенність історичної пам’яті народу (поема-балада “Скіфська одіссея”, драматична поема “Дума про братів неазовських”, історичний роман у віршах “Берестечко”).

ТЛ: поглиблення поняття про літературні жанри (катрен, пастораль, роман у віршах), образи-архетипи.




89.




Іван Драч

Лист до калини…”, “Балада про соняшник”, “Крила”

Життєвий і творчий шлях. Представник інтелектуальної лірики, невтомного шукача нового змісту і нової форми в поезії. І.Драч як поет-новатор в українській літературі. Широке використання художніх прийомів світової модерністської поезії (В.Вітмена, П.Верлена, Р.М.Рільке, Ф.Г.Лорки). Особливості поетичного стилю І.Драча. Основні збірки: “Соняшник”, “Протуберанці сонця”, “Балади буднів”, “Корінь і крона”, “Сонце і слово”, “Теліжинці”, “Вогонь з попелу” та ін. Художнє осмислення в них проблем буття українського народу у XX ст.

Усвідомлення свого родового коріння (“Лист до калини, залишеної на рідному лузі в Теліжинцях”). Використання традиційного народного символу для розкриття сучасних проблем життя.

Фантастична поема-трагедія “Ніж у сонці” (уривок “Українські коні під Парижем”). Болючі роздуми над долею людства та України в атомний вік. Оригінальність жанру.

2

90.




Звернення до жанру балади, його переосмислення. Поетизація в ній звичайних, буденних явищ життя (“Балада про вузлики”). Художня деталь у творі.

Поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості (“Балада про соняшник”). Оригінальність образів. Майстерність верлібру. Використання символів (сонця, соняшника).

Роздуми про справжнє покликання людини у житті та її обивательське існування (новорічна балада “Крила”).

ТЛ: поглиблення поняття про баладу.




91.




^ Микола Вінграновський

У синьому небі я висіяв ліс…”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні...”, “Чорна райдуга”

Стисла розповідь про поета, прозаїка, кіномитця, учня О.Довженка. Основні збірки: “Атомні прелюди”, “Сто поезій”, “На срібнім березі”, “Губами теплими і оком золотим”, “Цю жінку я люблю”.

Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”. Вселюдські та національні мотиви крізь призму “інтимного само-зосередження”. Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії М.Вінграновського. Глибинне відчуття пракоренів, наскрізне почуття любові до світу, до жінки. Майстерне використання образної деталі, оксиморона (аналіз віршів “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні…”, “Чорна райдуга”). Фольклорні мотиви в поезії, її національний колорит («Тополя»).

ТЛ: оксиморон.

1


92.




Борис Олійник

«Пісня про матір», «Крило»

^ Життєвий і творчий шлях. Основні збірки: «»Б’ють у крицю ковалі», «Рух», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова» та ін.

Образ матері як наскрізний у творчості поета. Оригінальність поетичних переживань («Мамо, вечір догора…», «Мати наша − сива горлиця…»). Мелодійність поезій, які стали народними («Пісня про матір». Роль діалогу між матір’ю й дітьми у вираженні основної думки.

Образне осмислення проблеми «людина і природа» в поемі «Крило». Протиставлення чесного, доброго юнака жорстокій, бездуховній людині. Розкриття внутрішнього світу персонажів.

ТЛ: поглиблення поняття про ліричні жанри (пісню).

1

93.




Ірина Жиленко

«І світла алея», «Зимовий мотив з візитом пічника», «За золотими вікнами зірок»

Стисла розповідь про поетесу. Основні збірки: «Автопортрет у червоному», «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна», «Ярмарок чудес», «Євангеліє від ластівки» та ін.

Сповідальність, камерність, інтимна філософічність лірики поетеси. Світ жіночої душі. «Шістдесятництво» крізь призму согодення і вічних понять честі, чесності, любові.

1

94.




Контрольна робота з теми. Тести № 1.

1

95.




ПОСТШІСТДЕСЯТНИЦТВО

Київська школа” поетів

(огляд)

Ідейно-естетичні пошуки серед молодих поетів-постшістдесятників. Опозиційність до влади, соцреалізму, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості.

Творчість поетів-естетів (Ігор Калинець), “київської школи” поетів: Василь Голобородько (“Балада про кривавих солов’їв”, “Наша мова”, “Самовбивці”), Микола Воробйов (“Ліс”), Віктор Кордун (“Весною повертаються з вирію…”) та ін.

1



96.




Із поетичного доробку Ігоря Калинця (цикли поезій “Калинова сопілка”, “Веселка”, зб. «Тринадцять аналогій», «Слово триваюче» та ін.).

Верлібр як універсальна форма цих поетів. Осягнення життя, світу, людини через метафору.

Загальна характеристика поезії І.Калинця та В.Голобородька. Особливості їхнього оригінального стилю: архетипність образів, фольклорна символіка, асоціативність, філософічність. Василь Голобородько – поет-філософ. Прадавній світ української казки, пісні, обряду, екзистенційні проблеми свого часу крізь призму власних відчуттів (зб. «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві», «Посівальник»)

ТЛ: поглиблення поняття про верлібр.

1


97.




Василь Стус

Посоловів од співу сад…”, “Мені зоря сіяла нині вранці…”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Господи, гніву пречистого…”, “О земле втрачена, явися…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я...”, “У порожній кімнаті”, «На колимськім морозі калина…»

Життєвий і творчий шлях поета, який став символом незламного духу, збереження людської гідності. Основні збірки: “Зимові дерева”, “Палімпсести”, “Веселий цвинтар”, “Свіча в свічаді”. Посмертна збірка “Дорога болю”.

Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування своєї особистості), атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи (Україна-мрія і Україна знищена, скорена).

Василь Стус — перекладач.

Особливості поетичного стилю В.Стуса.

Поезія В.Стуса — зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці. Місце поета в історії української літератури, співзвучність його творчості із світовою поезією.

3

98.




Патріотичні мотиви в ліриці В.Стуса, образ України (“О земле втрачена, явися...”). Образи-символи рідного краю, незабутні картини української природи.

Болісні роздуми ліричного героя над долею людини на чужині, над трагічною долею України («На колимськім морозі калина…»).

Філософські роздуми ліричного героя про смисл людського життя (“Мені зоря сіяла вранці…”). Поетичний образ зорі у вірші, його глибокий ідейний зміст. Майстерне володіння верлібром.




99.




Утвердження активної життєвої позиції, мужності й сили духу ліричного героя, його духовний стоїцизм (“Господи, гніву пречистого...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я...”). Екзистенційні мотиви у творах.

Інтимна лірика поета, болісні спогади про рідню, мотиви самотності (“Посоловів од співу сад...”, “У порожній кімнаті”). Засоби передачі психологічного стану ліричного героя.

ТЛ: екзистенційні ідеї в художньому творі, метафора (поглиблено).




100.




Контрольна робота з теми. Тести № 2.




ПРОЗА 1960-1990 pp.

15

101.




Інтенсивний розвиток малої прози у 1960-1990-х pp. ХХ ст. (твори В.Дрозда, Є.Гуцала, В. Шевчука, Гр. Тютюнника, А.Дімарова та ін.). Дальший розвиток роману (Григорій Тютюнник, О.Гончар, М.Стельмах). Історична романістика (П. Загребельний, Ю.Мушкетик та ін.). Продовження традицій “химерної прози” (В.Земляк) та українського бароко (Валерій Шевчук). Еміграційна література цього періоду (В.Барка та ін.).

1

102.




Григорій Тютюнник

Вир” (оглядово)

Життєвий і творчий шлях письменника.

Роман “Вир” — реалістична картина життя українського народу напередодні та під час Другої світової війни.

2

103.




Колоритні національно виразні характери у творі (Тимко Вихор, Гамалія, Дорош, Гнат Рева, Орися). Поєднання реалістичних та романтичним засобів зображення. Символічний зміст назви роману. Його висока художня майстерність.




104.




^ Олесь Гончар

За мить щастя”, “Залізний острів” (новела з роману “Тронка”), “Людина і зброя” або “Собор”

Життєвий і творчий шлях. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. Романтичність світобачення.

Загальна характеристика доробку О.Гончара-романтика. Рання творчість письменника (оповідання, новели, поезія). Романи “Прапороносці”, «Циклон», «Людина і зброя», «Бригантина» та ін. Особливості стилю О.Гончара: лірично-філософський струмінь, романтичний пафос, естетизм.

ТЛ: поглиблення поняття про індивідуальний стиль письменника, роман та його різновиди.

5

105.




Роман “Людина і зброя”. Правдиве змалювання трагічного початку війни, колоритні образи молодих воїнів із студентського батальйону (Богдан Колосовський, Степура, Духнович та ін.), їхній патріотизм, стійкість у боротьбі з фашистами. Гуманістичний пафос роману, висока художня майстерність (описи природи, листи, батальні сцени, діалоги, авторські відступи-роздуми). Ідейний зміст назви твору.

Роман у новелах “Тронка”. Глибокий ідейний смисл назви твору, оригінальність жанру. Новела-засторога “Залізний острів” з роману. Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). Майстерне відтворення чистоти справжніх людських почуттів.




106.




Урок позакласного читання № 2. Олесь Гончар — новеліст, майcтер відтворення внутрішнього світу героїв (ранні новели “Модри Камень”, “Ілонка”). Художнє осмислення краси людських почуттів та філософії миті людського щастя у новелі “За мить щастя”. Образи Сашка Діденка та Лорі, художні засоби їх зображення.




107.




Проблемно-філософський роман “Собор”, драматична історія видання твору. Символічний зміст назви та багато проблемність роману (роль духовного начала і краси в житті людини, осуд бездуховності, історична пам’ять народу, добро і зло в людському житті). Особливість сюжету і композиції твору.




108.




Колоритні образи-персонажі. Гнівний осуд національного нігілізму, моральної ницості, душевної пустоти в образі Володьки Лободи. Філософські та публіцистичні відступи про смисл людського життя, екологію природи й душі.




109.




^ Григір Тютюнник

Три зозулі з поклоном”, “Оддавали Катрю”

Стисла розповідь про письменника. Основні збірки: “Зав’язь”, “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Коріння”.

Особливості художнього стилю Григора Тютюнника, “суворого реаліста”, “живописця правди” (О.Гончар). Спорідненість стилів Григора Тютюнника та Василя Шукшина.

TЛ: поглиблення поняття про новелу, художню деталь.

3

110.




“Вічна тема” “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (новела “Три зозулі з поклоном”). Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Звеличення благородних людських почуттів, чесності й порядності в житті. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.




111.




Порушення гострих морально-етичних проблем у творах, зображення складних родинних сосунків (“Оддавали Катрю”).

Урок розвитку мовлення № 1 (письмово). Написання твору-характеристики персонажів новел Григора Тютюнника.




112.




^ Валерій Шевчук

Дім на горі” (повість-преамбула)

Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Використання традицій українського бароко, міфопоетичних образів у художньому творі.

Тематично-жанрова різноманітність великої прози: історичний роман-притча (“На полі смиренному”), роман-балада (“Дім на горі), роман-триптих (“Три листки за вікном”), філософський роман (“Птахи з невидимого острова”). Інші твори В.Шевчука(повість “Початок жаху”, роман “Юнаки з огненної печі” та ін.). Сучасні модерні драми (“Вертеп”, “Сад божественних пісень”). Автобіографічні мемуарні твори (“На березі часу”). Значення творчості Валерія Шевчука в розвитку української літератури. Особливості його стилю.

2

113.




Філософсько-міфологічна основа роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула та збірка новел “Голос трави”). Особливості композиції. Демонологічні мотиви. Використання традицій європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного), притчові мотиви і символи, жіноче і чоловіче начало у творі.

ТЛ: бароко, притчевість, символічність, поглиблення поняття про баладу, роман-балада.




114-115.




Контрольний твір.

2

116.



1   2   3   4

Скачать, 131.56kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru