Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 127.09 Kb.
Дата09.03.2012
Размер127.09 Kb.
ТипДокументы
Содержание
Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів
Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів
Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів
Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів
Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів
Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів
Подобный материал:

230283LBSI Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

14.1 психологія

Ключові слова: стиль, індивідуальний стиль діяльності, когнітивний стиль, мотивація, пізнавальна активність.

Актуальність стильового підходу до професіоналізації майбутніх фахівців зумовлена модернізацією сучасної системи вищої освіти, яка полягає в підготовці майбутнього спеціаліста, здатного творчо використовувати здобуті знання у професійній діяльності, самовдосконалюватись та створювати власний індивідуальний стиль діяльності, який сприятиме підвищенню професіоналізму та компетентності.

Об’єктом дослідження є співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів.

Предмет дослідження – особливості взаємозв’язку індивідуального та когнітивних стилів з показниками навчальної успішності студентів (на прикладі студентів психологів).

Проаналізувавши літературу по даній темі, можна виділити три етапи становлення значення терміну «стиль» та відповідно стильового підходу у психології.

На першому етапі стиль розглядали в контексті психології особистості для опису індивідуальних способів взаємодії людини із своїм соціальним оточенням. Вперше термін «стиль» з’явився у психоаналітичних роботах А.Адлера. Він говорив про існування індивідуальних стратегій поведінки, котрі виробляються особистістю для подолання комплексу неповноцінності. Для цього людина несвідомо використовує різні форми компенсації своїх фізичних дефіцитів у вигляді формування індивідуального життєвого стилю. Г.Олпорт застосовував поняття стилю для опису експресивного аспекту поведінки, що характеризує диспозиції особистості (її мотиви та цілі). Сформованість стилю – це свідчення здатності особистості до самореалізації, що відповідно є свідченням високого рівня психічної організації «Я» [4, 57-68].

Другий етап стильового підходу характеризується використанням поняття стилю для вивчення індивідуальних відмінностей у способах пізнання свого оточення. На передній план виходить дослідження індивідуальних особливостей сприйняття,

230283LBSI Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

аналізу, структурування і категоризації інформації, що позначається терміном «когнітивні стилі».

На третьому етапі поняття когнітивного стилю розширюється за рахунок появи нових стильових понять, таких як «стиль мислення», «стиль навчання», «епістимологічні стилі».

Аналізуючи особливості дослідження індивідуального стилю діяльності зарубіжними фахівцями, варто зазначити, що вони характеризувалися особистісним підходом до означеної проблеми. Натомість, у дослідженнях вітчизняних психологів розглядалася залежність індивідуального стилю від вимог оточуючого середовища, своєрідності діяльності, прослідковується зворотний вплив діяльності, життєвих умов на формування особистості. Поняття "індивідуальний стиль діяльності" ввів радянський психолог Є.А. Клімов і визначив його як узагальнену характеристику психологічних особливостей людини, яка формується та проявляється у її діяльності. [5,97] Індивідуальний стиль діяльності може формуватися цілеспрямовано або стихійно, усвідомлено чи без усвідомлення передумов щодо його формування. Стихійне формування індивідуального стилю не завжди ефективне, тому існує необхідність його формування в процесі професійної підготовки майбутнього фахівця. Адже, якщо стиль – це завжди індивідуальні відмінності, то індивідуальні відмінності не завжди є стилями.

Беручи до уваги той факт, що будь-яке сприймання і засвоєння матеріалу в процесі навчальної діяльності лежить в полі пізнавальних можливостей кожної людини, слід звернути увагу на поняття когнітивного стилю – тобто індивідуального способу пізнавальної можливості індивіда, через призму якого відбувається сприймання, обробка, аналіз і опрацювання інформації. В цілому, когнітивні стилі описуються як когнітивні утворення, які зв'язують функціонування пізнавальних процесів один з одним і обмежують та опосередковують мотиваційні впливи, виконуючи функцію контролюючої інстанції, забезпечуючи реалістично адаптаційні форми активності [2,89].

Поняття індивідуального стилю діяльності і когнітивного стилю особистості схожі за змістом. Спільна у них інструментальність, компенсаційний і продуктивний

230283LBSI ^ Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

характер, їх функціонування не залежить від рівня усвідомленості. Будучи відносно незалежними від змісту діяльності, що виконується, стиль діяльності і стиль особистості характеризують манеру виконання діяльності з точки зору її ефективності. В результаті формування певного стилю, нейтралізуються ті особливості особи, які їй заважають, і сама діяльність базується на тих, що сприяють досягненню цілі.

Є і змістовні відмінності: когнітивний стиль – стійка, стабілізована в часі риса, що належить до класу індивідуально-типологічних особливостей особистості, на відміну від індивідуального стилю, який більш гнучкий і може відмирати по закінченню діяльності. Особливості когнітивного стилю проявляються в різних видах діяльності і характеризують не діяльність, а особистість.

Дослідники інтерпретують когнітивний стиль як вираження інструментальної цілісності особистості, як набір певних способів вибору операційного складу процесів переробки і структурування інформації, що визначає не стільки рівень, скільки спосіб, манеру здійснення діяльності. "Когнітивний стиль" розглядають як стабільну систему установок, що характеризують індивідуальну стратегію вирішення пізнавальних задач, а також механізм, який здійснює функцію регуляції діяльності на різних її рівнях і характеризується стійкістю в часі [7,123].

В зарубіжній і вітчизняній літературі можна зустріти опис близько півтора десятка різних когнітивних стилів. Вони дуже різноманітні щодо способу діагностики, теоретичної інтерпретації та широти впливу на поведінку людини. Різні описи, назви когнітивних стилів є результатом того, що їх класифікація залежала від різноманітності підходів щодо вивчення когнітивних стилів. Друга особливість полягає в тому, що когнітивні стилі розглядались як параметри індивідуальних розбіжностей в індивідуальній діяльності [8,148]. Загалом, існує така класифікацію когнітивних стилів: полезалежність – поленезалежність; імпульсивність – рефлексивність; ригідність – гнучкість пізнавального контролю; вузькість – широта діапазону еквівалентності; толерантність до нереалістичного досвіду; когнітивна простота – когнітивна складність; вузькість – широта сканування; конкретна – абстрактна концептуалізація; плавність – загострення [10,49].


230283LBSI ^ Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

В основі формування індивідуального стилю повинні бути певні формальні індивідуальні особливості, функція яких – організація індивідуальних відмінностей різних рівнів в певні види (типи), утворення індивідуально-типологічного стилю особистості як системи. Такими формальними індивідуальними особливостями є когнітивні стилі. Оскільки когнітивний стиль – це формально-індивідуальна особливість досить високого рівня, він грає роль структури, яка визначає створення індивідуального стилю діяльності. Тому когнітивний стиль називають формально-структурною рисою особистості [7,5-9].

Так як наше дослідження спирається на дослідження стильових характеристик студентів психологів, то необхідним є вивчення базових професійних якостей психолога. Дослідники виділяють чотири блоки професійних якостей психолога: спрямованість та мотиви професійної діяльності; соціально - перцептивні якості; якості особистості, що пов'язані із процесами обробки інформації (соціальне мислення - розуміння людей, їх дій та прагнень, вміння розкрити характер міжособистісних стосунків, розрізняти основні та другорядні риси в структурі особистості і т. п.; критичність мислення, професійна рефлексія); якості особистості, що пов'язані із передачею інформації, впливом на інших людей, спілкування з ними. Четвертий блок, так як і третій, пов'язаний із оперуванням інформацією, а саме - із здібністю застосовувати отриману інформацію (знання). Оперування інформацією визначається способами та прийомами роботи з нею. Для позначення даної особливості когнітивна психологія використовує поняття «когнітивний стиль». Таким чином, сформовані продуктивні способи і прийоми роботи з інформацією(когнітивні стилі) визначають успішність професійної діяльності психологів. Виходячи з даних про блоки професійних якостей психолога, ми досліджували такі когнітивні стилі:

  • за допомогою методики «включених фігур» Готтшальдта ми дослідили, що 78% досліджуваних мають полезалежний стиль і 22% поленезалежні;

  • за методикою Гарднера «Вільні асоціації» ми дослідили ригідний / гнучкий пізнавальний контроль і виявили, що серед досліджуваних 61% «ригідних» та 39% тих, хто володіє гнучким пізнавальним контролем;


230283LBSI ^ Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

  • методика «Порівняння схожих малюнків» Кагана сприяла дослідженню імпульсивного та рефлексивного когнітивних стилів. Серед досліджуваних виявилось 16% «імпульсивних» та 84% «рефлексивних»;

  • за методикою «Визначення стилів інформаційного засвоєння» визначили наступні відсоткові співвідношення між стилями досліджуваних: конкретно-послідовний - 25%, абстрактно-мимовільний – 15%, абстрактно-послідовний – 30%, конкретно-мимовільний – 30%. Провели статистичну обробку даних, отриманих за методикою та загальним рейтингом за півріччя. Використали коефіцієнт кореляції Пірсона. Проте, в результаті обрахунків виявили дуже слабкий кореляційний зв’язок, який становив r=0,14. Тобто залежності між рівнем успішності та стилем інформаційного засвоєння не виявлено. Студенти з різними стилями засвоєння інформації можуть досягти високого рівня успішності, або так само можуть мати низький навчальний рейтинг. Тобто, успішність у навчанні залежить не так від стилю засвоєння навчальної інформації, як від мотивації до навчання, активності пізнавальних процесів.

Отож, з метою виявлення особливостей співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів студентів ми досліджували характер стильових утворень у взаємозв’язку із навчальною успішністю як об’єктивним показником ефективності оволодіння професією. Для вивчення індивідуального стилю діяльності психологів ми обрали такі його структурні елементи як: мотивація, комунікативні здібності та емпатія. За результатами дослідження мотиваційного компоненту індивідуального стилю (методика Т. Елерса) виявилось, що мотивація досліджуваних переважно на високому (32%) і середньому (68%) рівнях; комунікативний елемент (методика КОЗ) – на високому (22%) і середньому (78%); емпатія (методика В.В. Бойко), як складова індивідуального стилю психолога – на високому (38%) і середньому (62%). Вочевидь, група досліджуваних студентів характеризується переважно середнім рівнем сформованості індивідуального стилю професійної діяльності, що засвідчує їхню початкову готовність до створення власної системи дій.

Кореляційний аналіз за критерієм Пірсона засвідчив, що загальний навчальний рейтинг групи тісно корелює з показниками мотивації r=0,94, з показниками комунікативності r=0,91, з показниками емпатії r=0,87. Отримані результати та аналіз

230283LBSI ^ Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

поглибленого інтерв’ю дозволили охарактеризувати рівні сформованості індивідуальних стилів: низький (10% досліджуваних), середній (20%), достатній (40%), високий (30%). Вивчення даного явища засвідчило, що, з одного боку, нове покоління психологів чітко зорієнтоване на формування індивідуального стилю діяльності, значущість якого вони обумовлюють необхідністю ефективного професійного зростання. З іншого – через недостатню обізнаність з особливостями становлення означеного феномена вони спрямовані на стихійний розвиток власної діяльності. У вибірці студентів психологів спостерігаються дві тенденції розвитку індивідуального стилю діяльності, а саме – збереження стандартної форми організації діяльності та створення нових інноваційних методів і прийомів діяльності.

Для емпіричного дослідження зв’язку когнітивних стилів з навчальною успішністю студентів досліджуваної вибірки застосовували критерій коефіцієнту кореляції Пірсона. У ході дослідження був виявлений зв’язок успішності із когнітивними стилями студентів. Коефіцієнт кореляції показував середній кореляційний зв’язок r=0,52. Ми помітили, що кращу успішність мають полезалежні студенти, рефлексивні, з гнучким контролем.

Полезалежність пов’язана з орієнтацією людини на внутрішні джерела інформації. А цей показник відповідно є одним з найвагоміших компонентів професії психолога. Саме тому він одночасно впливає на успішність засвоєння навчального матеріалу у процесі підготовки кваліфікованих спеціалістів.

Для рефлексивних характерним є заповільнене реагування, рішення приймається на основі аналізу та порівняння всіх «за» і «проти». Вони збирають багато інформації про стимул перед тим як відповісти, використовують більш продуктивні способи вирішення задач, більш успішно використовують набуті в процесі навчання

стратегії діяльності в нових умовах. А це відповідно впливає на загальний рейтинг, тобто успішність оволодіння професією.

Гнучкість пізнавального контролю є запорукою гнучкого пристосування психолога до різних ситуацій, використання нестандартних, творчих способів вирішення проблем. Даний показник є дуже важливим для професії психолога, а


230283LBSI ^ Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

досліджувані, що ним володіють, відповідно демонструють високу навчальну успішність.

Наприклад, для студентів з імпульсивним стилем необхідно створити умови навчальної діяльності, де він мав би можливість висловити ідею чи сформулювати рішення в режимі швидкого реагування при відсутності негайних санкцій за неправильну відповідь, вирішувати завдання з використанням методу спроб та помилок. Але одночасно – створювати умови для розвитку у них здатності до рефлексивних способів поведінки.

Студентам з рефлексивним стилем при вирішенні складних завдань цілеспрямовано освоювати метод спроб та помилок, евристичні методи, а також вчитися приймати рішення в умовах дефіциту часу.

На наш погляд, досить перспективною є можливість індивідуалізації навчальної діяльності засобами змісту освіти. Вирішити дану задачу можна шляхом створення підручників та дидактичних матеріалів принципово нового типу, які дозволили б кожному вибрати свій особливий стиль навчання під час роботи з відповідними навчальними текстами. Такі підручники ефективно було б впроваджувати ще у процесі шкільної підготовки, щоб до того часу, коли відбуватиметься інтенсивна професіоналізація уже менше часу і зусиль використовувалося б на вибір способу, стилю навчання, а більше приділялося б професійному зросту та формуванню індивідуального стилю діяльності як майбутнього фахівця.

В цілому, можна говорити такі теоретичні положення, які можуть мати місце в практичному застосування вищезазначеного дослідження.

По-перше, знаючи, як функціонує процес засвоєння певного навчального предмету, тобто сприймання та обробки його інформаційних складових, можна скоригувати навчальний процес таким чином, щоб поліпшити результати навчання.

По-друге, комплексно застосовуючи теоретичне напрацювання про психологічні особливості навчання у вищій школі та когнітивні стилі, можна сміливо говорити про впровадження особистісно-діяльнісного підходу у цьому процесі, оскільки визначальним тут буде орієнтація не на весь колектив, а на пізнавальні можливості окремого студента, беручи до уваги його спосіб когнітивного функціонування.

230283LBSI ^ Співвідношення індивідуального стилю діяльності та когнітивних стилів у контексті навчальної діяльності студентів

Проведене дослідження не вичерпує всіх питань з формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх психологів. Воно відкриває перспективу для більш глибокого вивчення умов, факторів, етапів цього процесу. Тому у наступних дослідженнях на базі Майстерні практичного психолога Острозької академії в рамках роботи лабораторії з когнітивної психології варто було б організувати та провести науково-практичний проект, який дав би змогу впровадити результати даного теоретичного та практичного дослідження на більш широкій вибірці та у більшому часовому періоді. А також розробити та запровадити спецкурс «Індивідуальні стратегії та стилі професійної діяльності», завдяки якому студенти мали змогу отримати більше інформації щодо можливостей саморозвитку, ознайомитись з етапами та можливостями професійного зросту, пройти діагностику власних когнітивних стилів та відшукати власний оптимальний індивідуальний стиль діяльності і працювати над його вдосконаленням.

Використана література:

1. Грановская Р.М., Березная И.Я. Запоминание и узнавание фигур. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1974. – 94 с.

2. Дунчев В.Н., Палей И.М. Когнитивный стиль и дивергентное мышление // Когнитивные стили. – Таллинн: ЭИНЛ, 1986. – С.86-91.

3. Егорова М.С. Генотип и среда в вариативности когнитивных функций // Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека. – М., 1982. – 57 с.

4. Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения. – М.: Прогресс, 1987. – 336 с.

5. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1969. – 278 с.

6. Колга В. Возможные миры когнитивных стилей // Когнитивные стили. – Таллинн, ЭИНЛ, 1986. – С. 32-37.

7. Палей И.М. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии. – 1982. – № 1. – С.118-126.

8. Соколова Е.П. Проективные методы исследования личности. – М.: Университет, 1980. – 174 с.

9. Холодная М.А. О соотношении стилевых и продуктивных аспектов интеллектуальной деятельности // Когнитивные стили. – Таллинн: ЭИНЛ, 1986. – С. 59-64.

10. Щукин М. Р. О структуре индивидуального стиля трудовой деятельности // Вопросы психологии. – 1984. - №6. – С. 26-32




Скачать, 837.77kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru