Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Ються шляхи підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти до використання інтерактивних технологій та специфіка організації навчання дорослих

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 98.44 Kb.
Дата09.03.2012
Размер98.44 Kb.
ТипДиплом
Подобный материал:


Багрова О.В.,

асистент кафедри філософії і соціології освіти

Луганського обласного

інституту післядипломної педагогічної освіти


Інтерактивні технології як об’єкт навчання педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти


У статті аналізуються питання застосування інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі школи, розглядаються шляхи підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти до використання інтерактивних технологій та специфіка організації навчання дорослих.

The questions of using interactive technologies in the school educational process and the ways of preparing teachers to organization of interactive lessons in the system of In-Service Teacher Training are analysed in the article.

Інтерактивними можна вважати технології навчання, які здійснюються шляхом активної взаємодії учнів у процесі навчання. Вони дають змогу на основі внеску кожного з учасників процесу навчання у спільну справу отримати нові знання й організувати спільну діяльність від окремої взаємодії до широкої співпраці. В інтерактивному навчанні учні навчають один одного, їх відмінністю є діалоговий. На думку О. Пометун, ефективність будь-якої технології багато в чому залежить від того, наскільки правильно обрано спосіб взаємодії, форму комунікації учасників навчального процесу. Часто в існуючій системі освіти основною формою комунікації залишається монолог. Спочатку педагог у монологічній формі передає знання учням, а потім вони звітуються про отримані знання, знову ж у вигляді монологічних відповідей. При цьому вчитель є своєрідним полюсом, навколо якого концентрується вся комунікація учасників навчального процесу. Таким чином, на практиці реалізується модель односторонньої комунікації. Дослідження Н. Суворової, В. Лозової, Л. Зарецької, Г. Троцко, М. Сметанського доводять, що інтерактивні технології принципово змінюють схему комунікації в навчальному процесі. Вони орієнтовані на реалізацію пізнавальних інтересів і потреб особистості, тому особлива увага приділяється організації процесу ефективної комунікації, в якій учасники процесу взаємодії більш мобільні, більш відкриті й активні. Основою інтеракції є принцип багатосторонньої комунікації, що характеризується відсутністю полярності і мінімальною сконцентрованістю на точці зору вчителя.

Неоднозначною є оцінка вчителями-практиками ефективності застосування інтерактивних технологій на уроці. Слід зазначити як позитивні сторони, так і певні недоліки використання інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі.

Надзвичайно важливим є те, що участь у інтеракції сприяє формуванню й розвитку навичок співробітництва в учнів. Людина як соціальна істота безперервно функціонує у різних групах, тож уміння адаптуватися у різноманітних колективах, орієнтуватися у життєвих ситуаціях є однією з умов успішної самореалізації особистості. Суттєво й те, що беручи участь у інтеракції, учні займають активну позицію в навчанні, стають суб’єктами освітнього процесу. Правильно організована інтеракція дозволяє залучити всіх учнів класу до роботи одночасно, зводить до мінімуму можливість пасивності дітей або неучасті в роботі. Створення необхідної для інтеракції сприятливої атмосфери на уроці допомагає подолати учням невпевненість у власних силах, острах перед діалогом із учителем та однокласниками, надає можливість тим учням, які зазвичай недосягають задовільних результатів у індивідуальній роботі, реалізувати себе під час виконання інтерактивних вправ при підтримці партнерів по групі. Використання інтерактивних технологій на уроці посилює ефективність засвоєння інформації, розвиває комунікативні навички учнів, дозволяє їм навчитися запобігати конфліктів і успішно виходити з конфліктних ситуацій, підвищує інтерес до навчання, вчить дітей самостійного пошуку інформації, вимагає від них творчого підходу до розв’язання завдань.

Але разом із тим існують і певні проблеми застосування інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі, тому що для досягнення результату необхідна підготовка як учнів, так і вчителя. Однією з проблем, яку зазначають педагоги, є відсутність традиційної дисципліни (усі учні працюють одночасно), що ускладнює контроль за виконанням завдання. По-друге, учні повинні засвоїти правила роботи в групі (на прийняття й усвідомлення необхідності дотримання цих правил витрачається деякий час). Необхідно також організувати зручні робочі місця для працюючих груп (у деяких класах це досить важко зробити). Учні можуть не досягти очікуваного результату (причиною може бути невідповідність складності завдання можливостям учнів до самостійно його виконати або недотримування правил організації інтеракції). Щоб запобігти виникненню труднощів у моделюванні навчання із використанням інтерактивних технологій, необхідно чітко визначити, які ускладнення можуть постати перед учителем, і запропонувати йому необхідний зміст та форми роботи під час курсів підвищення кваліфікації та у міжкурсовий період. Розглянемо умови успішного застосування інтерактивних технологій у роботі з учнями.

Однією із найголовніших умов досягнення успіху в інтеракції є вибір відповідного стилю спілкування вчителя з учнями. Учитель змінює функцію інформатора, контролера на функцію консультанта, фасілітатора, який стимулює, направляє, підтримує учнів, допомагає їм досягти успіху в роботі. Наступною умовою успішного застосування інтеракції є створення сприятливої, комфортної атмосфери на уроці. Саме за цієї умови учні отримують можливість розкрити себе, вільно відстоюють свою позицію, вчаться конструктивній та ефективній взаємодії. Навіть ті учні, яких можна віднести до категорії невпевнених у собі, роблять спроби активно включатися в робочий процес. Одним із важливих чинників результативної інтеракції є підготовленість як учнів, так і вчителя до такого роду діяльності. Задача вчителя полягає у тому, щоб створити креативну атмосферу, мотивувати учнів до спільної діяльності, стимулювати до активної співпраці, пояснити правила й умови конструктивного партнерства, якісно підготуватися до введення в урок інтерактивних вправ, чітко організувати роботу, підтримувати учнів у спробах розв’язувати поставлені завдання крізь призму власного бачення проблеми, оцінювати діяльність учнів, організувати аналіз виконаної роботи тощо.

Виходячи з певної складності організації уроку з використанням інтерактивних технологій, необхідна попередня підготовка вчителя, яка буде полягати у наданні йому теоретичних знань із цього питання та можливості опрацювання їх у практичній діяльності. Можливість доповнення професійної освіти в галузі нових педагогічних ідей, тенденцій розвитку освіти, технологій проведення занять педагоги отримуюють на курсах підвищення кваліфікації та у міжкурсовий період під час відвідування семінарів, консультацій тощо.

Але для успішної роботи з педагогами в системі післядипломної освіти необхідно враховувати їхні особливості як дорослих у навчанні. Слухачам курсів підвищення кваліфікації в певній мірі притаманні такі риси:

  • консервативність як наслідок наявності життєвого досвіду, який складає важливий компонент особистості й тому зберігається у багатьох як зручна, стереотипна форма взаємодії з оточуючим світом;

  • критичне сприйняття нового змісту, технологій інших нововведень в освіті;

  • мотивація на отримання готових та поліфункціональних засобів професійної діяльності, на практичну спрямованість занять;

  • прагматизм, ігнорування того, що вважається вчителем непотрібним, що не зачіпляє його особистісну сферу;

  • неоднозначне ставлення вчителів до самоосвіти: від основного виду діяльності до впевненості у її непотрібності.

Слід звернути увагу на принципово важливі моменти в реалізації післядипломної освіти педагогів:

  • необхідна її технологічність, можливість переносу у практичну діяльність педагога, що досягається моделюванням навчальних ситуацій, занять та іншими способами апробації вчителями нового безпосередньо на заняттях у системі післядипломної педагогічної освіти;

  • усвідомлення власної діяльності й педагогічних ефектів нового (змісту, технологій тощо) шляхом застосування рефлексивних технологій;

  • емоційна насиченість занять;

  • створення комфортного освітнього середовища, яке будується на глибокій повазі до учасників навчального процесу тощо.

Враховуючи специфіку дорослих у навчанні, певні вимоги висуваються й до викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Викладач-андрагог повинен вміти:

  • встановлювати сприятливу атмосферу;

  • знаходити такий стиль спілкування зі слухачами курсів підвищення кваліфікації, який допоміг би їм досягти результату;

  • постійно стимулювати слухачів до досягнення вищих результатів;

  • встановлювати зв’язок між навчальною діяльністю та практикою;

  • заохочувати самостійну роботу слухачів;

  • активізувати інтереси слухачів у навчальній діяльності.

Отже, викладач окрім інформативної функції виконує специфічну роль помічника в навчанні – фасілітатора. Фасілітатор допомагає учасникам навчального процесу розвинути власну активність, чим значно сприяє підвищенню рівня ефективності навчання. Успішність виконання ролі фасілітатора визначається тим, наскільки учасники навчання виявлятимуться здатними самостійно визначати завдання, потрібні для досягнення мети навчання, і знаходити шляхи їх вирішення.

Тобто, доросла людина як суб’єкт навчальної діяльності характеризується здатністю активно й самостійно ставити мету та завдання, обирати способи їх досягнення, будувати плани та програми, здійснювати самоконтроль, тобто спрямовувати й регулювати свою діяльність. Освітній процес у системі післядипломної педагогічної освіти має бути побудований таким чином, щоб слухач був активним його учасником, а викладач, насамперед, помічником, організатором навчальної діяльності. Активізується спільна діяльність викладачів та слухачів, спрямована на досягнення спільної мети – розвитку професіоналізму вчителя. Виходячи з вищезазначеного, для досягнення результату необхідно враховувати особливості навчання дорослих та добирати відповідні технології проведення занять на курсах підвищення кваліфікації.

Широкі можливості для цього надають інтерактивні технології навчання (ділові ігри, технології опрацювання дискусійних питань та інші).

Ділова гра – це наближена до дійсності форма імітаційного моделювання професійної діяльності й предметного змісту професії, яка включає інструментальний і емоційно-рольовий аспект вирішення проблеми. Розвиваючий ефект ділової гри забезпечується: можливістю й необхідністю самоорганізації колективної пізнавальної діяльності до початку гри й процесом участі в ній, активною участю в аналізі ситуації, збиранні, оцінюванні й аналізі інформації для прйняття рішень; виконанням необхідних процедур щодо прийняття й реалізації спільних та індивідуальних рішень; участю в заключній дискусії, спрямованій на оцінку прийнятих рішень і процесу самої гри.

Аналіз ситуаційних вправ полягає в тому, що під час заняття викладачем створюються конкретні проблемні ситуації із професійної практики, які необхідно проаналізувати і прийняти оптимальне рішення.

Рольова гра – ефективна навчальна технологія, за допомогою якої можна набути досвіду використання певних навичок у ігровій ситуації, проаналізувати альтернативні способи дій, ідеї, запропоновані для виконання завдання, відпрацювати певні види поведінки до застосування їх у реальному житті, набути впевненості у своїх силах під час практичних дій або репетиції певної події, додати до навчального процесу елемент розваги, забезпечити позитивний емоційний фон заняття.

Для оволодіння педагогічними працівниками теорією використання інтерактивних технологій у навчально-виховному процесі школи й практичними навичками їх використання у навчальні плани курсів підвищення кваліфікації Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти введено семінарське заняття з теми “Інтерактивні технології навчання в сучасній школі”. Заняття побудовано на основі таких інтерактивних вправ, як “Ажурна пилка”, “Мозковий штурм”, “Мікрофон”, “Обери позицію”, широко застосовуються також різні види дискусій. Комбінація ефективних інтерактивних вправ дозволяє слухачам курсів підвищення кваліфікації не тільки оволодіти теоретичною інформацією, а й застосувати їх на практиці. До того ж під час занять відбувається постійне звернення до власного досвіду вчителя, вчитель обирає активну позицію в роботі над проблемою, відбувається обмін думками між педагогами.

Для різних категорій педагогічних працівників проводяться семінари, на яких розглядаються проблеми використання інноваційних технологій, у тому числі інтерактивних. На кафедрі філософії і соціології освіти працює консультаційний пункт із зазначеної проблеми та багатьох інших актуальних для педагогів питань. Консультація як форма активного обміну думками, надання додаткової методичної допомоги педагогам у міжкурсовий період, має практичну спрямованість інформації, орієнтацію на потреби педагогів. Багато викладачів ЛОІППО використовують у роботі зі слухачами курсів підвищення кваліфікації саме інтерактивні технології, які відповідають умовам організації ефективного навчання дорослих.

Система післядипломної педагогічної освіти повинна забезпечувати підготовку вчителів до застосування інноваційних, зокрема, інтерактивних технологій, як таких, що є перспективними й відповідними сучасним тенденціям в освіті.

Література

  1. Ананьев Б.Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. – М.: Знание, 1971. – 32 с.

  2. Дьяченко В.К. Новая дидактика. – М.: Народное образование, 2001 – 493 с.

  3. Інновації в сучасному педагогічному процесі: Теорія та практика: Зб. статей за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф./ Луганськ 21-22 груд. 1999 р.)/ Редкол.: С.Я. Харченко (гол.ред.) та ін. – Луганськ, 2000. – 257 с. – Ч.1

  4. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Видавничий центр "Просвіта"; Пошуково-видавниче агентство "Книга Пам'яті України", 2000. - 368с.

  5. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.:А.С.К., 2001. – 256 с.

  6. Педагогічні інновації у сучасній школі (М-во освіти України, ін-т педагогіки АПН України та ін.; Редкол.: І.Г.Єрмаков (Відпов. ред.) та ін./. - К.; Освіта, 1994. - 88с.

  7. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання: Наукю-метод. посібн. / За ред. О.І. Пометун. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.

  8. Протасова Н.Г. Андрогогічні принципи навчання в системі післядипломної освіти педагогів // Творча особистість вчителя: проблемні теорії і практики: Збірник наукових праць / Редкол.: Н.В. Гузій (відп. ред.) та ін. – К.: УДПУ, 1997. – 319 с.

  9. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие для педагогических вузов и ин-тов повышения квалификации. – М.: Народное образование, 1998. – 256 с.

  10. Сластенин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: инновационная деятельность. – М.: Магистр, 1997. – 224с.

  11. Сорочан Т.М. Стратегії та технології післядипломної педагогічної освіти в добу змін // Освіта на Луганщині. – 2003. - №2(19). – С. 35-40.

  12. Сорочан Т.М. Фасілітація – нова функція післядипломної педагогічної освіти // Освіта на Луганщині. – 2004. - №2 (21). – С.8 – 11.



Скачать, 123.5kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru