Категории:

Міністерство освіти І науки України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Факультет прикладної математики Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня

Поиск по сайту:


страница2/5
Дата09.03.2012
Размер0.66 Mb.
ТипДокументы
ОКР «Магістр»
Мета курсу
В результаті вивчення курсу студент повинен знати
Мета курсу
Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями
НЕ 1.3. Період елементарної математики.
НЕ 2.2. Період сучасної математики
Мета курсу
В результаті вивчення курсу студент повинен знати
Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями
НЕ 2.1. Метод скінченних різниць розв’язання задачі Діріхле
НЕ 2.2. Різницеві схеми для гіперболічних рівнянь
Мета курсу
В результаті вивчення курсу студент повинен знати
Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовими модулями
Подобный материал:
1   2   3   4   5



Програми навчальних дисциплін для підготовки фахівця

^ ОКР «Магістр»

8.040201 «Математика»


«Інформаційно-комунікаційні технології»

72 год. (2 кредити)


Необхідність невідкладних заходів із впровадження ІКТ у сферу освіти і науки зумовлена сучасною світовою тенденцією створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему накопичення і поширення наукових знань, а з другого боку – надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.

^ Мета курсу: забезпечення підготовки студентів 5-го курсу до ефективного застосування комп’ютерних технологій при навчанні математики в школі; розширення можливості навчального процесу, використовуючи комп’ютер для спілкування, проведення досліджень, створення різноманітних дидактичних та методичних матеріалів, публікацій, презентацій, веб-сайтів, пошуку додаткової інформації тощо; використання ІКТ в навчальних проектах для розвитку в учнів навичок мислення високого рівня, що відповідають потребам ХХІ століття та вимогам епохи інформатизації.

^ В результаті вивчення курсу студент повинен знати: основні поняття, означення, властивості об’єктів, які вивчає дана дисципліна, вільно оперувати основними поняттями. В результаті вивчення курсу студент повинен вміти: створювати Портфоліо, яке міститиме такі складові:

  • план проекту, навчальні цілі якого враховуватимуть вимоги державних освітніх стандартів та державних навчальних програм;

  • приклади робіт, підготовлених у ролі учня за допомогою комп’ютера: учнівської мультимедійної презентації, учнівської публікації (інформаційного бюлетеня чи буклета), учнівського веб-сайта;

  • форми та критерії оцінювання діяльності учнів по створенню мультимедійної презентації, публікації, веб-сайта;

  • дидактичні матеріали для учнів: роздавальні матеріали, тести, шаблони документів;

  • методичні матеріали для вчителя: учительська мультимедійна презентація, публікація (інформаційний бюлетень або буклет) чи веб-сайт; інструкції по організації роботи в проекті, правила роботи з різним обладнанням тощо;

  • план реалізації проекту;

  • список інформаційних джерел.

Вивчення дисципліни здійснюється за трьома змістовними модулями:


Змістовий модуль 1

«Створення портфоліо проекту»


НЕ 1.1. Портфоліо проекту

а) Метод проектів;

б) Структура Портфоліо;

в) Вибір теми проекту.


НЕ 1.2 . План навчального проекту

а) Ключове та Тематичне питання Проекту;

б) розробка плану проекту.


НЕ 1.3. Пошук ресурсів для навчального проекту

а) Створення списку інформаційних джерел;

б) Пошук ресурсів для Портфоліо проекту.


Змістовий модуль 2

«Організація роботи учнів»


НЕ 2.1. Створення учнівської мультимедійної презентації

а) Створення учнівської презентації;

б) Оцінювання учнівської презентації.


НЕ 2.2. Створення учнівської публікації

а) Створення учнівської публікації;

б) Оцінювання учнівської публікації.


НЕ 2.3. Створення учнівського веб-сайта

а) Створення учнівського веб-сайта;

б) Оцінювання учнівського веб-сайта.


НЕ 2.4. Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою Microsoft Word

а) Створення дидактичних матеріалів для учнів.


НЕ 2.5. Створення дидактичних матеріалів для учнів за допомогою Microsoft Excel

а) Створення дидактичних матеріалів для учнів.


НЕ 2.6. Створення методичних матеріалів для вчителя

а) Використання Microsoft Excel для створення методичних матеріалів для вчителя;

б) перегляд плану навчального проекту.


Змістовий модуль 3

«Реалізація проекту»


НЕ 3.1. Розробка плану реалізації проекту

а) Створення плану реалізації проекту;

б) Розробка інструктивних матеріалів для організації роботи за проектом.


НЕ 3.2. Компонування Портфоліо навчального проекту

а) Впорядкування вмісту Портфоліо.


НЕ 3.3. Демонстрація Портфоліо навчального проекту

а) Підготовка файлів Портфоліо;

б) Демонстрація Портфоліо навчальних проектів.


Література до дисципліни:


Основна


  1. Intel Навчання для майбутнього. Навчальний посібник / Під ред. Тетяни Нанаєвої.—К.: Видавництво «Нора-прінт», 2006.

  2. Бевз Г.П. Методика викладання математики. – К.: Вища школа, 1989. – 367 с.

  3. Шестопалов Є.А. Інформатика, базовий курс. Посібник. Книга 1.– Шепетівка: Аспект, 2004.– 288 с.

  4. Шестопалов Є.А. Інформатика, базовий курс (варіант Windows). Частина 1. Посібник “Основи інформатики та обчислювальної техніки”.– Шепетівка: Аспект, 2001.– 112 с.


ДОДАТКОВА


  1. Шестопалов Є.А. Exel’97&2000 для початківця. Посібник з інформатики. Книга 6.– Шепетівка: Аспект, 2003.– 96 с.

  2. Шестопалов Є.А. Word’97&2000 для початківця. Посібник з інформатики. Книга 5.– Шепетівка: Аспект, 2003.– 112 с.

  3. Шестопалов Є.А. Windows’95&98 для початківця. Посібник “Основи інформатики та обчислювальної техніки”. Книга 7. – Шепетівка: Аспект, 2003.– 112 с.

  4. Шестопалов Є.А. Internet для початківця. Посібник з інформатики. Книга 8.– Шепетівка: Аспект, 2003.– 112 с.


«Історія і методологія математики»

54 год. (1,5 кредити)


Вивчення історії та методології математики є дуже важливим для формування у студентів цілісного уявлення про математику, зв’язку між різними математичними дисциплінами, шляхів створення та розвитку тих чи інших розділів математики.

^ Мета курсу: скласти цілісне уявлення про математику, її сучасний стан, виникнення і шляхи розвитку, її місце в системі наукових знань людства.

В результаті вивчення курсу студент повинен знати: як виникли поняття, ідеї, математичні методи, як історично склалися окремі математичні теорії; характер і особливості розвитку математики в окремих народів в певні історичні періоди, а також вміст, внесений в розвиток математики великими вченими минулого, і, в першу чергу, вітчизняними вченими. В результаті вивчення курсу студент повинен вміти: аналізувати об’єктивні закони розвитку математики, розвивати багатогранні зв’язки математики, особливо зв'язок математики з практичними потребами і діяльністю людей, з розвитком інших наук; виявляти вплив економічної і соціальної структури суспільства на вміст та характер розвитку математики, роль цілого народу, особливості вчених та колективів учених (математичних шкіл).

^ Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями:


Змістовий модуль 1

«Період зародження математики. Період елементарної математики»


НЕ 1.1. Вступ

Предмет історії і методології математики, загальні відомості розвитку математики, основні періоди в розвитку математики, їх коротка характеристика.


НЕ 1.2. Період зародження математики

Виникнення перших математичних понять і уявлень, в стародавньому математичні знання Єгипті, стародавньому Вавілоні, і стародавньому і середньовічному Китаї, в стародавній і середньовічній Індії.


^ НЕ 1.3. Період елементарної математики.

Побудова перших математичних теорій в стародавній Греції, математика в країнах Азії, Ближнього і Середнього Сходу, розвиток математики в середньовічній Європі та в період відродження; стан розвитку елементарної математики в країнах Західної Європи та Росії в 17-му столітті.


Змістовий модуль 2

«Період математики змінних величин. Період сучасної математики»


НЕ 2.1. Період математики змінних величин

Виникнення і розвиток аналітичної геометрії, створення аналізу нескінченно малих; виникнення і розвиток теорії рядів, розвиток теорії диференціальних рівнянь, виникнення і розвиток теорії ймовірностей, варіаційного числення. Особливості розвитку математики в Росії.


^ НЕ 2.2. Період сучасної математики

Створення неевклідової геометрії, розвиток багатомірної геометрії, формування сучасної алгебри, виникнення і розвиток теорії наближення функцій, розвиток теорії функції комплексної змінної, виникнення і розвиток функціонального аналізу; прикладна і обчислювальна математика. Математика на Україні.


НЕ 2.3. Заключення

Академії, університети, науково-дослідні інститути. Стан розвитку математики на початку третього тисячоліття.


Основна література до дисципліни:


  1. Рыбников К.А. История математики. – М.: Изд.-во МГУ, 1974.

  2. Стройк Д.Я. Краткий очерк истории математики. – М.: Наука, 1969.

  3. История математики. Под редакцией А.П. Юркевича. – М.: Наука, 1970-1972. – Т.1-3.

  4. История отечественной математики. – К.: Наукова думка, 1966-1970. – Т.1-4.

  5. Юшкевич А.П. История математики в Россий до 1971 г. – М.: Наука, 1968.

  6. Юшкевич А.П. История математики в средние века. – М.: Физматгиз, 1961.

  7. Бурбаки Н. Очерки по истории математики. – М.: Узд.-во иностр. Лит., 1963.

  8. Хрестоматія по истории математиик. Под редакц. А.П. Юркевича. – М.: Просвещение, 1976, 1977. – Т.1,2.

  9. Вивальнюк Л.М., Ігнатенко М.Я. Елементи історії математики. Навч. посібник. – К.: Ін-т змісту і методики навчання, 1996. – 178 с.

  10. Граціонська Л.М. Нариси з народної математики України. – К.: Вид. ун-ту, 1969. – 99 с.

  11. Бородин А.И., Бугай А.С. Биографический словар в области математики. – К.: Рад. шк., 1979. – 607 с.

  12. Глайзер Г.И. История математики в средней школе. – М.: просвещение, 1970. – 460 с.

  13. Бородин А.И., Бугай А.С. Выдающиеся математики. – К.: Рад. шк., 1987. – 654 с.

  14. Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці. Зб. нарисів / Упоряд. і перевед. О.К. Романчика. – Львівська істор.-просв. орган. «Меморіал», 1992. – 544 с.



«Методика викладання математики у вищій школі»

54 год. (1,5 кредити)


Мета викладання дисципліни: вивчити основні методики викладання математики у вищій школі; вивчити методології використання індукції та дедукції, правдоподібних міркувань, аналогії, узагальнення та спеціалізації; засвоїти методичні особливості вивчення курсів математичного аналізу, алгебраїчних, геометричних та методів теорії ймовірностей і статистики

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знати методики викладання математики у вищій школі; форми і зміст контролю рівня знань студентів з математики; методичні особливості вивчення математичних курсів у вищій школі; уміти готувати конспекти лекцій, практичних та лабораторних занять з курсів математики; використовувати різні методики подачі матеріалу вузівських курсів математики; здійснювати різні форми контролю рівня знань студентів з математики; в т.ч. модульно-рейтинговий контроль; застосовувати комп’ютерну техніку в навчальному процесі.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:


Змістовий модуль 1

«Загальні принципи методики викладання математики»


НЕ 1.1. Роль і місце математичних курсів в підготовці спеціалістів. Методика викладання математики у вищій школі як наука і як навчальна дисципліна. Нормативні документи організації викладання у вузах.


Загальні принципи методики викладання математики. Специфіка викладання математичних курсів у вузах. Аналіз різноманітних методологій вивчення математичних курсів. Форми контролю рівня знань студентів з математики та їх роль у навчальному процесі.


НЕ 1.2. Основні методичні положення навчання математики. Мета навчання математики. Методичні принципи викладання математики. Узгодженість лекційних, практичних та лабораторних занять з математики.

Основні методичні засоби навчання математики у вузах: індукція та дедукція, правдоподібні міркування, аналогія, геометрична інтерпретація, узагальнення і спеціалізація. Зв’язок математики з іншими науками. Застосування комп’ютерної техніки в навчальному процесі.


НЕ 1.3. Методичні особливості вивчення курсів математичного, комплексного та функціонального аналізу у вищій школі та шляхи досягнення якісних знань з цих предметів. Значення цих курсів для фундаментальної підготовки спеціалістів.

Роль і місце алгебраїчних та геометричних курсів в системі математичної освіти студентів. Формування просторових уявлень та геометричної індукції в процесі вивчення геометричних дисциплін. Методичні особливості вивчення алгебраїчних та геометричних курсів.


НЕ 1.4. Значення курсів диференціальних рівнянь, рівнянь в частинних похідних та оптимального управління при розв’язуванні прикладних задач. Аналіз різних методик вивчення цих курсів.

Роль і місце імовірнісних і статистичних методів пізнання дійсності. Методичні особливості вивчення теорії ймовірності і математичної статистики.

Методи наближених обчислень в системі підготовки спеціалістів.


Змістовий модуль 2

«Методичні особливості вивчення математичних курсів у вищій школі»


НЕ 2.1. Обговорення різних методик вивчення дійсних чисел в курсі математичного аналізу. Аксіоматична теорія дійсних чисел та методичні труднощі, пов’язані з нею. Аналіз різних способів вивчення дійсних чисел в підручниках з матаналізу.

Аналіз різних методичних підходів викладу теми „Границі послідовностей і функції” в курсах математичного, комплексного і функціонального аналізу. Світовий та вітчизняний досвід висвітлення цієї теми.


НЕ 2.2. Роль правдоподібних (евристичних) міркувань при вивченні математичних курсів (матаналізу, функціонального аналізу, диференціальних рівнянь, теорії ймовірностей тощо).

Методика застосування методу математичної індукції в алгебраїчних курсах (доведення теорем, розв’язання прикладів). Транс фінітна індукція та її використання при доведенні тверджень. Аналіз побудови курсів алгебри та теорії чисел і лінійної алгебри в різних сучасних підручниках з цих дисциплін.

НЕ 2.3. Аналіз різноманітних методологій вивчення аксіоматичної теорії імовірнісних подій. Зв’язок з класичним означенням та їх взаємозв’язок. Створення різних методик викладу теорії ймовірностей в сучасних підручниках.

Специфічні особливості методики вивчення комп’ютерних наук. Методика застосування комп’ютерної техніки в навчальному процесі.


НЕ 2.4. Роль і значення курсових, дипломних та магістерських робіт у формування спеціалістів. Основні методичні засади, що використовуються в процесі керівництва курсовими, дипломними та магістерськими роботами.

Методика застосування модульно-рейтингового контролю рівня знань студентів при вивченні математичних дисциплін.


НЕ 2.5. Поточний контроль рівня знань студентів, його форми та роль в учбовому процесі. Методика підготовки завдань самостійних та контрольних робіт. Підготовка матеріалів залікових та екзаменаційних сесій з математичних курсів.

Роль і значення визначних вчених (Ньютон, Лейбніц, Ейлер, Остроградський, Банах, Вінер, Колмогоров, Скорохід та ін.) в становленні математичної науки та формуванні її методології.


Основна література до курсу:


  1. Кудрявцев Л.Д. Мысли о современной математике и её изучении. – М.: Наука, 1977. – 112с.

  2. Пойа Д. Математика и правдоподобные рассуждения. – М.: Наука, 1975. – 464с.

  3. Пойа Д. Как решать задачу. – М.: Учпедгиз, 1959. – 207с.

  4. Адамар Ж. Исследование психологии процесса изобретения в области математики. – М.: «Сов. радио», 1970.

  5. Постников А.Г. Культура занятий математикой. – М.: «Знание», 1975.

  6. Колмогоров А.Н. О профессии математика. – М.: «Сов. Наука», 1954.

  7. Реньи А.. Диалоги о математике. – М.: Мир, 1969.


Кафедра диференціальних рівнянь

Спеціалізація: диференціальні рівняння


«Чисельні методи розв’язування задач для рівнянь з частинними похідними»

108 год. ( 3 кредити)


В наш час досить актуальними є чисельні методи розв’язування задач математичної фізики за допомогою комп’ютерної техніки. Це дозволяє знаходити наближені розв’язки різних задач, як лінійних, так і нелінійних.

^ Мета курсу: ознайомити студентів з математичною постановкою та числовими методами розв’язування задач для рівнянь з частинними похідними, важливих з точки зору застосувань, а також таких, які виступають як досить загальні моделі реальних явищ різноманітного характеру. В результаті вивчення курсу студент повинен набути навичок наближених обчислень, а також, виходячи з оцінки початкових даних, оцінити точність, з якою можна одержати результат; вміти змінювати моделі (наприклад, диференціальну на різницеву, нелінійну на лінійну і ін.).

^ В результаті вивчення курсу студент повинен знати: основні поняття, означення, доведення теорем та основні методи розділів курсу. В результаті вивчення курсу студент повинен вміти: використовувати комп’ютерну техніку при розв’язуванні задач для рівнянь з частинними похідними, складати програми на різних алгоритмічних мовах.

^ Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями:


Змістовий модуль 1

«Основні поняття курсу. Різницеві схеми для параболічних рівнянь»


НЕ 1.1. Основні поняття курсу

Сітки і сіткові функції. Апроксимація простіших диференціальних операторів. Різницева задача. Стійкість різницевої схеми.


НЕ 1.2. Різницеві схеми для рівняння теплопровідності

Різницеві схеми для рівняння зі сталими коефіцієнтами. Похибка апроксимації. Енергетична рівність. Стійкість різницевої схеми. Збіжність і точність. Різницеві схеми для рівнянь зі змінними коефіцієнтами. Метод балансу. Двошарові схеми для рівняння теплопровідності зі змінними коефіцієнтами. Тришарові схеми. Розв’язання системи різницевих рівнянь. Метод прогонки. Різницеві методи розв’язання квазілінійних рівнянь.


Змістовий модуль 2

«Метод скінченних різниць розв’язання задач для еліптичних та гіперболічних рівнянь»


^ НЕ 2.1. Метод скінченних різниць розв’язання задачі Діріхле

Різницева апроксимація оператора Лапласа. Принцип максимуму. Оцінка розв’язку неоднорідного рівняння. Збіжність розв’язку різницевої задачі Діріхле. Розв’язання різницевих рівнянь методом простої ітерації.


^ НЕ 2.2. Різницеві схеми для гіперболічних рівнянь

Скінчено-різницева апроксимація для гіперболічного рівняння. Апроксимуюче різницеве рівняння. Явне розв’язання різницевого рівняння. Збіжність розв’язку різницевої задачі. Стійкість різницевої схеми.


Основна література до дисципліни:


  1. Григорій Цегелик Чисельні методи: Підручник.– Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2004.– 408 с.

  2. Новіков Л.О., Обшта А.Ф. Чисельні методи прикладної математики. Лекції. Львів: Львівська політехніка. 1998. – 188 с.

  3. Самарський А.А. Введение в числительные методы. М.: Наука, 1982. – 272 с.

  4. Канторович Л.В., Крылов В.И. Приближенные методы высшего анализа. – М.: Фитматгиз., 1962. – 708 с.

  5. Самарський А.А. Разностные схемы. – М.: Наука, 1984. – 616.

  6. Самарський А.А., Николаев Е.С. Методы решения сеточных уравнений. – М.: Наука, 1982. – 272 с.

  7. Медодические указания по практикуму на ЭВМ. – Черновцы, ЧГУ, 1987. – 44 с.

  8. Тихонов А.Н., Самарский А.А. Уравнения математической физики.—М.: Наука, 1972.—735 с.

  9. Вазов В., Форсайт Дж. Разностные методы решения дифференциальных уравнений в частных производных.—М.: Изд-во иностр. Литературы, 1963.—487 с.



«Теоретичні основи математики»

162 год. (5 кредитів)


Розглядаються узагальнені постановки крайових задач математичної фізики, а також приклади задач з гідродинаміки та теорії пружності. Як у постановці, так і в досліджені задач використовуються методи функціонального аналізу. Формуються поняття абстрактного параболічного та абстрактного гіперболічного рівнянь, доводяться теореми існування та єдності розв’язку, теореми про зображення розв’язків у вигляді ряду. Як наступний рівень узагальнення розглядається теорія півгруп лінійних операторів. В курсі наводяться допоміжні результати по звичайних диференціальних рівняннях в банаховому просторі, по теорії напівобмжених операторів.

^ Мета курсу: викласти основи математичного апарату, що використовується при вивченні варіаційних та операторних еволюційних рівнянь, розглянути методи виводу таких рівнянь на прикладах класичних задач математичної фізики, теорії пружності та гідромеханіки, одержати результати про коректну розв'язність звичайних диференціальних рівнянь в банаховому просторі, абстрактних гіперболічних і параболічних рівнянь в гільбертовому просторі, відповідні наслідки для задач математичної фізики.

^ В результаті вивчення курсу студент повинен знати: елементи теорії напівобмежених операторів, результати про розв’язність деяких лінійних диференціальних рівнянь з операторними коефіцієнтами, в тому числі рівнянь, зв’язаних із задачами математичної фізики. В результаті вивчення курсу студент повинен вміти: здійснювати вивід варіаційних та операторних рівнянь для деяких класичних задач математичної фізики, формулювати результати про існування узагальнених та класичних розв’язків цих задач.

^ Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовими модулями:

1   2   3   4   5

Скачать, 3361.25kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru