Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Реферат циклу робіт на здобуття Державної премії України в галузі науки І техніки

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 169.38 Kb.
Дата09.03.2012
Размер169.38 Kb.
ТипРеферат
Содержание
Мордерер євген юлійович –
Омельчук Сергій Тихонович
Мельник Сергій Іванович
Колєснік Юрій Вікторович
Мета та завдання розробки
Основний зміст роботи
Підвищення вибірної фітотоксичності за рахунок використання елементів мінерального живлення рослин та хімічних сполук – синергіс
Фізіологічні основи та розробка методів комплексного
Ефективність комплексного застосування гербіцидів в посівах основних для України сільськогосподарських культур
Екологічна безпечність технологій боротьби з бур'янами
Впровадження технологій боротьби з бур'янами у виробництво та отриманий економічний ефект
Подобный материал:



Національна академія наук України

Інститут фізіології рослин і генетики


Розробка та впровадження екологічно безпечних технологій боротьби з бур'янами


РЕФЕРАТ

циклу робіт на здобуття Державної премії України

в галузі науки і техніки


Колектив авторів:


ШВАРТАУ ВІКТОР ВАЛЕНТИНОВИЧ – член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук (НАН) України

^ Мордерер євген юлійович – доктор біологічних наук, завідувач відділу фізіології дії гербіцидів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України

Мережинський Юрій Георгійович – кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу фізіології дії гербіцидів Інституту фізіології рослин і генетики НАН України

Іващенко Олександр Олексійович – член-кореспондент Національної академії аграрних наук (НААН) України, доктор сільськогосподарських наук, перший заступник директора з наукової роботи Інституту цукрових буряків НААН України

^ Омельчук Сергій Тихонович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри гігієни харчування, заступник директора Інституту гігієни та екології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

^ Мельник Сергій Іванович – кандидат економічних наук, професор, заступник Міністра аграрної політики України

Цехмістренко Віталій Григорович – президент закритого акціонерного товариства (ЗАТ) "Райз"

^ Колєснік Юрій Вікторович – генеральний директор

ЗАТ "Райз- Максимко"


Київ 2010


Актуальність проблеми. В останні роки в Україні проблема боротьби з бур'янами набула особливої актуальності. Внаслідок порушення сівозмін, використання спрощеної агротехніки різко зросла потенційна засміченість орного шару ґрунту, яка по різним грунтово-кліматичним зонам України досягла рівня 1,14 - 1,47 млрд. шт/га. За вегетаційний період на одному м2 орних земель здатні проростати від 1100 до 2300 сходів бур’янів. Зниження продуктивності сільськогосподарських культур внаслідок конкуренції, яку створюють бур’яни, може становити 20-50% від можливого рівня врожайності для суцільних посівів, і 40-80% - для посівів просапних культур. При такому рівні потенційного засмічення для збереження врожаю необхідне широкомасштабне застосування хімічних засобів захисту. Однак нераціональне застосування гербіцидів може призвести до забруднення довкілля. У зв'язку з цим, особливо актуальною є розробка високоефективних та екологічно безпечних технологій боротьби з бур'янами.

^ Мета та завдання розробки. Мета роботи полягала у розробці високоефективних та екологічно безпечних технологій боротьби з бур'янами. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

  • вивчити рясність та видовий склад бур'янів по грунтово-кліматичних зонах України для оптимізації заходів по захисту посівів;

  • розробити фізіологічні основи комплексного застосування гербіцидів для підвищення ефективності знищення бур'янів та селективності щодо культурних рослин;

  • розробити ефективні комплекси та суміші гербіцидів з підвищеною вибірною фітотоксичністю;

  • розробити методи зменшення пестицидного навантаження на агрофітоценози за рахунок: використання фітоценотичних прийомів контролювання бур'янів, зменшення норм, оптимізації засобів та термінів внесення гербіцидів;

  • розробити методи визначення залишків діючих речовин гербіцидів у рослинах та об'єктах навколишнього середовища;

  • визначити гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування гербіцидів.


^ Основний зміст роботи.


Гербологічні дослідження для оптимізації заходів по боротьбі з бур'янами

Вперше були проведені комплексні гербологічні дослідження на орних землях у зонах Степу, Лісостепу та Полісся України по вивченню рясності видів бур’янів, проведено оцінку рівня потенційного засмічення орного шару ґрунту насінням і органами вегетативного їх розмноження, що здатні до проростання. Результати цих досліджень стали базовими для розробки науково обґрунтованих рекомендацій проведення захисту посівів сільськогосподарських культур від бур’янів і написання фундаментальних наукових праць, що стали необхідним посібником для фахівців-виробничників з питань проблем забур’янення посівів і розробки ефективних і екологічних систем захисту посівів від бур’янів.

Було здійснено оцінку фактичного потенційного засмічення орного шару ґрунту насінням бур’янів в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України, уточнено особливості процесів забур’янення посівів польових культур і розроблено їх математичні моделі, встановлено основні причини формування фазової резистентності у рослин бур’янів до дії гербіцидів, визначені раціональні шляхи її подолання, а також розроблені ефективні, екологічно безпечні схеми внесення гербіцидів по сходах, у тому числі системи послідовних обприскувань посівів гербіцидами. На основі цих комплексних наукових досліджень підготовлені перші в Україні держстандарти оцінки забур’яненості посівів та їх шкідливого впливу на посівах сільськогосподарських культур, оцінки ефективності проведення захисних заходів проти бур’янів, що відповідають міжнародним вимогам.

Дослідженнями специфіки процесів забур’янення посівів сільсько-господарських культур виявлено відповідні закономірності та провідні фактори, що регулюють такі процеси. Встановлено, що на процеси інтенсивності появи сходів рослин бур’янів впливають: величина запасів насіння та його видовий склад, рівень зволоження верхнього шару ґрунту і його аерація, динаміка підвищення температури повітря та ґрунту, алелопатичний вплив культурних рослин і взаємодія рослин бур’янів різних видів, наявність достатньої інтенсивності потоку енергії світла, у першу чергу фотосинтетичної активної радіації (ФАР). Усі названі фактори є лабільними і здатні змінювати свою взаємодію на проростки та молоді рослини у часі. Знання закономірностей процесів забур’янення дозволяє будувати систему захисту посівів від бур’янів, найбільш оптимально і раціонально витрачати як матеріальні засоби, так і кошти.


^ Підвищення вибірної фітотоксичності за рахунок використання елементів мінерального живлення рослин та хімічних сполук – синергістів та антидотів

Розроблено фізіологічні основи регуляції фітотоксичності гербіцидів фоном живлення рослин та концепцію регуляції іонного гомеостазу, що є науковим фундаментом впровадження високоефективних інтегрованих екологічно безпечних технологій боротьби з бур’янами та живлення. Фундаментальні дослідження основ іонного гомеостазу та механізму дії гербіцидів дозволили розробити високоефективні системи боротьби із бур’янами та живлення, що впроваджуються на площі 50-100 тис. га та більше щорічно численними провідними сільськогосподарськими підприємствами України.

Вперше розроблено принципи синергічного посилення фітотоксичності гербіцидів - інгібіторів синтезу амінокислот та ліпідів. Винайдено високоефективні синергісти протизлакових гербіцидів на основі похідних пропіонатів і динітроaнілінів та досліджено механізм реалізації синергізму. Вперше знайдено антидоти класів краун-сульфонілсечовин та R-сульфілімінів, які захищають культурні рослини від впливу гербіцидів сульфонілсечовин та динітроанілінів. Відкрито новий клас гербіцидів – інгібіторів ацетолактатсинтази та знайдено 2 нові гербіциди інших класів, у т.ч. серед гібридних сполук.


^ Фізіологічні основи та розробка методів комплексного

застосування гербіцидів

Удосконалення основних характеристик гербіцидів, зокрема збільшення кількості видів контрольованих бур’янів, здійснюється шляхом комплексного застосування кількох діючих речовин, які доповнюють одна одну за спектром дії. В роботах, що входять до даного циклу, було проведено вивчення ефекту взаємодії у комплексах гербіцидів з різними механізмами дії, що дозволило встановити основні закономірності зміни вибірної фітотоксичності. З використанням специфічних до дії кожного з компонентів гербіцидного комплексу критеріїв вдалося встановити, що вибірна фітотоксичність кожного компонента може змінюватися незалежно від зміни активності другого компонента. Виходячи з цього, в залежності від чутливості певних видів бур’янів, що засмічують посів, та стійкості культурних рослин стає можливим спрямовано корегувати фітотоксичну дію гербіцидів. Якщо культурні рослини недостатньо стійкі до гербіциду, який доцільно застосовувати при даному характері засміченості, то другий компонент може бути обрано серед препаратів, здатних антагоністично зменшувати дію першого компоненту. Так, зменшення вірогідності пошкодження кукурудзи гербіцидами похідними хлорацетаніліду може досягатися за рахунок застосування їх у суміші з похідними сим-триазину. Аналогічний результат досягається при внесенні суміші трефлану з прометрином на посівах сої, яка в певних умовах може пошкоджуватись прометрином. Антагоністичне зменшення фітотоксичності гербіцидів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти (АОФПК) у сумішах з похідними сульфонілсечовини зменшує вірогідність пошкодження грамініцидами посівів зернових колосових. При цьому, в жодному з порахованих варіантів комплексного застосування гербіцидів ефективність знищення бур’янів не зменшується, оскільки антагонізм має прояв тільки по відношенню до середньостійких або стійких культурних рослин, а по відношенню до середньочутливих або чутливих рослин, до яких належить переважна більшість видів бур’янів, взаємодія компонентів цих комплексів або адитивна, або навіть синергічна. Так, сим-триазини підвищують фітотоксичну дію гербіцидів похідних хлорацетаніліду та тіокарбамату на чутливі до них однорічні злакові бур’яни. Похідні сульфонілсечовини не впливають на знищення похідними АОФПК однорічних злакових, а трефлан на дію прометрину на однорічні дводольні види бур’янів. Таким чином, можна констатувати, що у згаданих вище сумішах гербіцидів вибірна фітотоксичність одного з компонентів збільшується за рахунок антагоністичного зменшення токсичної дії на культурні рослини при одночасному збільшенні або збереженні величини цієї дії на бур’яни.

У випадках, коли стійкість культури до певних гербіцидів не є лімітуючим фактором, збільшення їх фітотоксичності можна досягти за рахунок синергічної взаємодії. Так, гербіциди похідні АОФПК, які діють виключно на злакові види рослин, прискорюють розвиток фітотоксичної дії гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази (АЛС) та суттєво підвищують дію гербіцидів інгібіторів транспорту електронів (ІТЕ) на дводольні види бур’янів. В той же час, окремі ІТЕ, зокрема метрибузин та прометрин підсилюють дію похідних АОФПК на злакові бур'яни. Ауксиноподібні гербіциди (АПГ) в більшості випадків синергічно підвищують фітотоксичну дію гербіцидів інгібіторів АЛС, зокрема похідних сульфонілсечовини. За рахунок цього, при комплексному застосуванні згаданих гербіцидів вдається не тільки розширити спектр контрольованих видів, але й значно підвищити ефективність знищення окремих стійких видів бур’янів.

Отримані дані стали основою для розробки ряду ефективних гербіцидних комплексів та сумішей для захисту посівів зернових колосових, кукурудзи, цукрового буряку, ріпаку, картоплі, томатів та моркви.


^ Ефективність комплексного застосування гербіцидів в посівах основних для України сільськогосподарських культур

Встановлено, що в умовах змішаної засміченості посівів зернових колосових злаковими та дводольними бур'янами ефективність захисту суттєво зростає при застосуванні сумішей грамініцидів (пума супер, аксіал) з гербіцидами інгібіторами АЛС (гранстар, дербі). При застосуванні у сумішах прискорюється дія інгібіторів АЛС на дводольні бур’яни, дія грамініциду на злакові бур’яни не змінюється, а вірогідність негативного впливу на культуру – зменшується.

Комплексне застосування гербіцидів на посівах зернових колосових може виявитись необхідним не тільки при змішаному характері засмічення, але й для покращання дії гербіцидів інгібіторів АЛС на окремі види дводольних бур’янів. Для боротьби з багаторічними дводольними бур'янами осотом рожевим (Cirsium arvense (L.) Scop.) та осотом жовтим (Sonchus arvensis L.) ефективним є застосування суміші гроділу (амідосульфурон) з дикамбою, а для контролювання підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) та березки польової (Convolvulus arvensis L.) – суміші гранстару з старане. За ефективністю знищення бур'янів у посівах зернових колосових вказані бакові суміші суттєво перевищують дію комплексних гербіцидних препаратів, таких як гроділ ультра або гроділ максі.

Крім розширення спектра видів контрольованих бур’янів, застосування сумішей гербіцидів може мати за мету пролонгування захисної дії. Було встановлено, що застосування в посівах озимої пшениці сумішей гранстару з лонтрелом (АПГ) підвищує ефективність знищення шкідливих багаторічних дводольних бур’янів та пролонгує захисну дію гербіцидів, завдяки чому відпадає потреба у повторних обробках для знищення другої хвилі бур'янів.

В окремих випадках комплексування гербіцидів дозволяє зменшити вірогідність накопичення залишків персистентних гербіцидів та запобігати їх негативному впливу на наступні у сівозміні культури. Було показано, що для зменшення вірогідності накопичення залишків метсульфурону у грунті замість застосування гербіциду ларен, або його аналогів, доцільно використовувати суміш гербіцидів ларен (5 г/га) + гранстар (10 г/га).

Ефективний захист посівів кукурудзи від одно- та багаторічних злакових і дводольних бур'янів забезпечують суміші гербіцидів інгібіторів АЛС (тітус, мілагро) з АПГ (естерон, дикамба). За ефективністю знищення дводольних бур'янів ці суміші суттєво перевищують дію комплексного гербіциду базис.

При вирощуванні картоплі, особливо в умовах змішаної засміченості та при наявності багаторічних злакових бур’янів, доцільно застосовувати комплекси гербіцидів, до яких у разі необхідності можна додавати інсектициди і фунгіциди. Найвищу ефективність показали комплекси, застосування яких передбачало внесення у грунт до появи сходів картоплі гербіциду зенкор з подальшою обробкою вегетуючих рослин баковою сумішшю грамініцидів фуроре супер або фюзилад супер з інсектицидами або фунгіцидами.

Особливої ваги проблема захисту від бур’янів набуває при вирощуванні посівних томатів, які в початковий період розвитку дуже сильно пригнічуються бур’янами. Достатня ефективність та пролонгованість знищення бур’янів досягалася тільки при використанні комплексів гербіцидів: внесення гербіцидів депра або пенітран у грунт до посіву з подальшою обробкою посіву баковою сумішшю зенкору з фюзиладом супер.


Для захисту посівів моркви при змішаному характері засміченості ефективним є застосування суміші гербіцидів гезагард (прометрин) та фюзилад супер, або інших грамініцидів, по вегетуючих бур’янах у фазу 1-2 справжніх листків у моркви. У разі необхідності до суміші гербіцидів можуть додаватись інсектициди (дельтаметрин), що не впливає на ефективність знищення бур’янів та не призводить до втрат врожаю та погіршення його якості.

Застосування сумішей гербіцидів лонтрел або галера з грамініцидами в посівах ріпаку дозволяє ефективно контролювати широкий спектр видів бур’янів. Застосування цих сумішей вирішує не тільки проблему захисту культури, а є ефективним засобом очищення полів від багаторічних злакових та дводольних бур’янів.

Для захисту посівів цукрового буряка доцільним є внесення перед передпосівною культивацією суміші гербіцидів дуал голд та ленацил бета. При застосуванні по сходах культури найбільша ефективність знищення бур'янів та селективність щодо культури досягається при кратному внесенні гербіцидів з групи бетаналів на ранніх фазах розвитку бур'янів, в тому числі у суміші з гербіцидом карібу (трифлусульфурон).


^ Екологічна безпечність технологій боротьби з бур'янами

Не менше значення, ніж ефективність, має екологічна безпечність технологій застосування гербіцидів. У зв'язку з цим, суттєва увага у даному циклі робіт приділена розробці методів визначення залишків гербіцидів та гігієнічних регламентів їх застосування, які забезпечують безпечність роботи з гербіцидами та виключають можливість потрапляння залишків ксенобіотиків у трофічні шляхи людини та сільськогосподарських тварин. Вперше розроблено високочутливі сенсори токсикантів на основі сайтів дії для детектування залишків гербіцидів інгібіторів АЛС та ІТЕ у фотосистемі 2 хлоропластів, а також для скринінгу нових сполук на гербіцидну активність.

Для України необхідність забезпечення екологічної безпеки застосування пестицидів є особливо актуальною у зв'язку з забрудненням значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС. На основі результатів багаторічних епідеміологічних, експериментальних та натурних досліджень вперше у світі науково обгрунтовані методичні підходи та розраховані коефіцієнти корекції допустимої добової дози надходження пестицидів до організму людини при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях та у зонах надзвичайних екологічних ситуацій. Встановлено, що сумісне надходження до організму радіонуклідів та пестицидів у кількостях, які не перевищують встановлених у відповідності з чинними методичними рекомендаціями недіючих доз, створює виражений адитивний ефект пошкоджуючої дії. При цьому вираженість загальнопатологічного ефекту в організмі зростає до 79,2 % у порівнянні з 37,2 % при ізольованій дії іонізуючого випромінювання. Іонізуюче випромінювання виступає у даному випадку як детермінант синергічного посилення пошкоджуючої дії.

Аналіз результатів 38290 хроматографічних досліджень вмісту залишкових кількостей діючих речовин 71 нового гербіциду в пробах харчових продуктів, ґрунті, воді, повітрі, отриманих в ході проведення 328 серій натурних експериментів з гігієнічної оцінки умов праці при застосуванні нових пестицидів дали змогу розробити та затвердити 729 гігієнічних нормативів та регламентів їх безпечного застосування, в тому числі допустимі добові дози (ДДД) – 11, гранично допустимі концентрації (ГДК) - 11; орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) - 20; орієнтовно допустимі концентрації (ОДК) - 10; максимально допустимі рівні (МДР) вмісту в харчових продуктах - 374; строки очікування - 116; строки виходу на оброблені ділянки – 187.

Проведені дослідження дозволили значно розширити “Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”, 2009 р.

Впровадження розроблених гігієнічних нормативів та регламентів у практику сільськогосподарського виробництва України забезпечує виконання вимог законів України «Про пестициди та агрохімікати», «Про безпечність та якість харчових продуктів та продовольчої сировини», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».


^ Впровадження технологій боротьби з бур'янами у виробництво та отриманий економічний ефект

Впровадження розроблених технологій боротьби з бур'янами проводилося як в окремих господарствах за науковим супроводом науковців, так і в масштабах всієї України шляхом видання відповідних рекомендацій. В рамках діяльності „Клубу 100 центнерів”, який створено в Інституті фізіології рослині і генетики НАН України, екологічно безпечні технології боротьби з бур’янами були інтегровані у технології вирощування сучасних сортів озимої пшениці та інших культур, а також впроваджені у провідних аграрних господарствах України.

Результати досліджень за інноваційними проектами НАН України „Випробування та впровадження синергічних композицій високоефективних гербіцидів для зернових і технічних культур”, 2008 р.; „Впровадження високоефективної системи боротьби зі злаковими бур'янами в посівах зернових культур”, 2009 р.; впроваджуються в численних підприємствах компаній „Райз”, ЗАТ „Зернопродукт МХП” на площі 155 тис. га та у багатьох інших господарствах України.

Випробування та впровадження технологій боротьби з бур'янами здійснювалося на полях ЗАТ «Райз-Максимко», яке проводить сільськогосподарську виробничу діяльність на орендованих площах більше ніж 150 тис. га землі. Багато з цих земель мали досить високий рівень забур’яненості, особливо на полях, що тривалий час були виведені з обробітку. Завдяки використанню в системі догляду за посівами гербіцидних комплексів та сумішей на базі гербіцидів нового покоління вдалося досягти значного підвищення врожайності сільськогосподарських культур з одночасним покращенням якості отриманої продукції. За рахунок ефективного контролювання чисельності бур’янів у посівах сільсько-господарських культур продуктивність кожного гектару цукрових буряків зросла на 17-22 тонн коренеплодів, озимої пшениці – на 0,8-1,5 тонн, кукурудзи – на 1,4-2,2 тонни. В умовах 2009 року, особливо несприятливих для вегетації сільськогосподарських культур, завдяки вдосконаленому захисту посівів від бур’янів підприємством додатково отримано високоякісного зерна озимої пшениці на суму 35 411,2 тис. грн. з площі понад 22 тис. га, кукурудзи – 199 167,8 тис. грн. з площі 60,5 тис. га, цукрових буряків – 65 780 тис. грн. з площі 16,3 тис. га.

За даними Міністерства аграрної політики України у 1995 р. в середньому по країні рівень забур’яненості посівів становив: буряків цукрових 598 г/м2, з них багаторічних видів 97 г/м2; сої 318 г/м2, з них багаторічних видів 53 г/м2; пшениці озимої 366 г/м2, з них багаторічних видів 118 г/м2; кукурудзи – 514 г/м2, з них багаторічних видів 119 г/м2; ріпаку 266 г/м2, з них багаторічних видів 49 г/м2; соняшнику 622 г/м2; з них багаторічних видів 167 г/м2. Втрати урожаю сільськогосподарських культур від присутності бур’янів на посівах становили: буряків цукрових 9,3 т/га коренеплодів; пшениці озимої 1,3 т/га зерна; кукурудзи 2,1 т/га зерна; ріпаку 1,1 т/га насіння; соняшнику 1,9 т/га насіння.

На основі наукових досліджень біологічних особливостей бур’янів різних видів були розроблені оригінальні і досконалі системи їх контролювання у посівах, що відповідали видовому складу і специфіці процесів забур’янення посівів сільськогосподарських культур в Україні. Широка пропаганда нових розробок науковців, що була здійснена спільними зусиллями науковців і фахівців служби захисту рослин в Україні, дозволила агрономам і керівникам на виробництві швидко освоїти особливості нових технологій боротьби з бур'янами. В результаті проведеної значної роботи і впровадження на 2009 рік по країні рівень забур’яненості в середньому по країні зменшився: на посівах буряків цукрових до 247 г/м2, з них багаторічних видів до 38 г/м2; сої до 166 г/м2, з них багаторічних видів до 33 г/м2; пшениці озимої до 245 г/м2, з них багаторічних видів до 62 г/м2; кукурудзи 210 г/м2 з них багаторічних видів 42 г/м2; ріпаку до 115г/м2, з них багаторічних видів до 29 г/м2; соняшнику до 482 г/м2; з них багаторічних видів 146 г/м2 .

Виходячи з даних про зменшення забур'янення та даних щодо втрат врожаю окремих культур за рахунок негативного впливу бур'янів можна розрахувати величину збереженого врожаю за методикою оцінки ефективності застосування пестицидів (Трибель С.О. Методика випробування пестицидів. К.: Світ, 2001. – С. 100 – 101). На кожному гектарі посівів лише за рахунок покращення контролювання бур’янів продуктивність сільськогосподарських культур з 1995 року зросла: цукрових буряків на 5,2 т/га коренеплодів; пшениці озимої на 0,23 т/га зерна; сої на 0,21 т/га насіння; кукурудзи на 1,22 т/га зерна; ріпаку на 0,46 т/га насіння; соняшнику на 0,55 т/га насіння.

Навіть за умов не особливо сприятливої погоди вегетаційного періоду 2009 року вартість збереженого завдяки удосконаленому захисту посівів від бур’янів урожаю коренеплодів становила - 533245,4 тис. грн., кукурудзи -2789883 тис. грн., сої - 431253,9 тис. грн.. Загальна вартість збереженої продукції рослинництва лише 6-ти основних сільськогосподарських культур, у 2009 році за самими обережними оцінками становила 11 113 132,6 тис. грн.

Проведеними дослідженнями у різних грунтово-кліматичних зонах України було визначено щільність та видовий склад бур'янів, розроблені фітоценотичні прийоми їх контролювання, показана можливість підвищення ефективності застосування гербіцидів за рахунок використання елементів мінерального живлення рослин, винайдено синергісти та антидоти, які підвищують ефективність та селективність дії гербіцидів та дозволяють зменшити гербіцидне навантаження на агроекосистеми, проведено фізіологічне обґрунтування комплексного застосування гербіцидів, яке забезпечує розширення спектра видів контрольованих бур'янів та підвищення вибірної фітотоксичності за рахунок ефекту взаємодії гербіцидів, розроблено методи внесення, які дозволяють мінімізувати норми застосування гербіцидів, розроблено методи визначення залишків діючих речовин, визначено та затверджено нормативи та гігієнічні регламенти, які гарантують екологічну безпечність застосування гербіцидів. Об'єднання результатів теоретичних досліджень дозволило розробити екологічно безпечні технології боротьби з бур'янами. Впровадження розроблених технологій забезпечує збереження врожаю сільськогосподарських культур, вартість якого тільки за один 2009 рік перевищила 11 мільярдів гривень. Застосування розроблених технологій у вітчизняному сільськогосподарському виробництві сприяє забезпеченню продовольчої безпеки України та дозволило досягти рівня ефективності та екологічної безпеки заходів по захисту посівів від бур'янів, який перевищує стандарти, прийняті у найбільш розвинених аграрних державах світу.

До циклу включено 198 наукових робіт, з них 5 монографій, 3 брошури, 97 статей, 12 патентів, 5 видань державних рекомендацій по застосуванню гербіцидів, гігієнічні нормативи та регламенти безпечного застосування для 71 гербіцидного препарату. В процесі виконання роботи членами авторського колективу були захищені 4 докторських, а під їх керівництвом підготовлено 16 кандидатських та 1 докторська дисертації.


Підписи авторів:


___________

В.В. Швартау

___________

Є.Ю. Мордерер













___________

Ю.Г. Мережинський

___________

О.О. Іващенко













___________

С.Т. Омельчук

___________

С.І. Мельник













___________

В.Г. Цехмістренко

___________

Ю.В. Колєснік



Скачать, 177.93kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru