Категории:

Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти

Поиск по сайту:


Скачать 207.66 Kb.
Дата27.10.2012
Размер207.66 Kb.
ТипДиплом
Содержание
Концептуальні положення
Мета і завдання
Основні завдання.
5. Понятійний апарат
6. Зміст технології
Творчі проекти
Практико-орієнтовані проекти
Етапи діяльності
Схема оформлення проекту
7. Вимоги до особистості педагога
8. З досвіду роботи
1.Організаційна частина.
Презентувати класу способи розв’язання показникових рівнянь і нерівностей (створити проекти)
2. Виступи учнів
3. Робота в групах(закріплення матеріалу
Тестові завдання групам
4. Підсумок уроку.
Подобный материал:

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ВОЛИНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ


Кафедра теорії і методик

викладання шкільних предметів


Проектна технологія та її використання на уроках математики


Підготував:

Ю.О Приймак, вчитель математики

Ковельської міської гімназії


Науковий керівник:

Т.В. Трачук, кандидат педагогічних

наук, доцент кафедри теорії

та методики викладання шкільних

предметів ВІППО


КОВЕЛЬ-2009

План


1. Історія виникнення технології

2. Концептуальні положення

3. Мета і завдання

4. Ключові слова

5. Понятійний апарат

6. Зміст технології

7. Вимоги до особистості педагога

8. З досвіду роботи

9. Література


  1. Історія виникнення технології


Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчан­ня на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знан­нях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з ре­ального життя, знайома і значуща для дитини, для її роз­в'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Одному з послідовників Дж. Дьюї — В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:

— створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з тру­довою діяльністю — доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;

— споживчий (його метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, роз­робка і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інфор­маційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життєза­безпечення табору тощо;

— проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);

— дослідження впливу умов догляду за рослинами на вро­жайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проек­ти розв'язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;

— проект-вправа (проекти навчання і тренування для ово­лодіння певними навичками).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту .

Метод проектів привернув увагу і російських педагогів по­чатку XX ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії прак­тично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які нама­галися активно запроваджувати проектні методи у практику викладання.

Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування поча­ли широко використовувати і включати в навчально-вихов­ний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано і послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не робилося якихось серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. На жаль, повернен­ня до методу проектів сьогодні відбувається повільно, вико­ристовуються лише окремі елементи технології.

У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів ідеї гуманістичного підходу Дж.Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних про­блем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея ме­тоду проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з ідеї вільного виховання, у наш час проектування стає інтег­рованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.



  1. ^ Концептуальні положення


Робота над проектом — практика особистісно орієнтова­ного навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідо­мості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".

Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між ака­демічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, пока­зати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагма­тичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.



  1. ^ Мета і завдання


Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його резуль­татом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має прак­тичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у про­дуктивній діяльності, воно розширює сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі (Новые ценности образования: тезаурус для учителей и школьных психологов. — Москва, 1995).

Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

^ Основні завдання.

1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.

2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо).

3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницьки­ми прийомами збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.


4. Ключові слова

Проект, проектна діяльність, продуктивна діяльність, інтегрування знань, пізнавальний інтерес, суб'єкт діяльності.


^ 5. Понятійний апарат

Діяльність учня — активна взаємодія з довкіллям, під час якої індивід виступає як суб'єкт, який цілеспрямовано впли­ває на об'єкт і тим самим задовольняє свої потреби

Інтегрування знань — процес наближення, об'єднання ок­ремих наук.

Інтерес — ставлення особистості до предмета як до чо­гось для неї цінного, привабливого.

Потреба — стан організму, соціальної групи, суспільства в цілому, який виражає залежність від об'єктивного змісту умов існування і розвитку; порив, потяг, дискомфорт; джере­ло активності особистості. Динаміка потреби полягає в усвідомленні мети, що передує мобілізації засобів.

Проект — цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

Суб'єкт діяльності — індивід, який володіє свідомістю га волею, здатний діяти цілеспрямовано, який має потребу в діяльності та мотиви до виконання дій.


^ 6. Зміст технології

Перш за все Педагог повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

1) наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослід­ницького пошуку для її розв'язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля тощо);

2) практична, теоретична, пізнавальна значущість передба­чуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори, що впли­вають на цей стан, тенденції, простежуванні у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);

3) самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

4) структурування змістової частини проекту (з указуван­ням поетапних результатів);

5) використання дослідницьких методів: визначення про­блеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунен­ня гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки .

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту, її може бути сформульовано фахівцями, висунено вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні.

Результати проектів повинні .бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, бортжурнал, комп'ютерна газета, альманах тощо.

Розрізняють такі типи проектів.

Дослідницькі проекти — потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета досліджен­ня для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки ре­зультатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, вису­нення гіпотез розв'язання проблеми і намічення шляхів її розв'язання.

^ Творчі проекти — не мають детально опрацьованої струк­тури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпо­рядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти — учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, іміту­ються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигада­ними учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже ви­сокий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти — спрямовані на збирання інфор­мації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учас­ників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структу­ри, можливості систематичної корекції у ході роботи над про­ектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стат­тя, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконфе­ренції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

^ Практико-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, реко­мендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних ре­зультатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

За характером контактів проекти поділяються на внут­рішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, орга­нізовані або всередині однієї школи, або між школами, кла­сами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах бе­руть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовуватися засоби інформаційних технологій.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові

За тривалістю проведення проекти розрізняють корот­кодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконан­ня, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовува­тися бальна система. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно

Загальну схему технології проектного навчання можна зобразити у вигляді такої таблиці.


^

Етапи діяльності


Зміст діяльності

1.

Підготовка.

Визначення теми і мети проекту.

Учні: обговорення, пошук інформації

Педагог: заява задуму, мотивація, допомога у постановці завдань

2.

Планування:

а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів,

б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.

Учні: формулюють завдання і виробляють план дій.

Педагог: коректує, про­понує ідеї, висуває про­позиції.

3.

Збір інформації

(спосте­реження, робота з літературою, анкету­вання, експеримент).

Учні: збирають інфор­мацію,

Педагог: спостерігає, непрямо керує діяльністю.

4.

Аналіз.

Аналіз інформації,

формулювання висновків.

Учні: аналізують інформацію.

Педагог: коректує, спо­стерігає, радить.

5.

Подання й оцінка резуль­татів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріми).

Педагог і учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані мож­ливості, творчий підхід
^

Схема оформлення проекту


I етап

Вибір напряму і формування назви проекту: включає уза­гальнену назву проблеми, коло питань; визначення (виділення) загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу спільно, включаючи педагогів та учнів. Наприклад, назва загального проекту — "Формування громадянина де­мократичного суспільства, який знає свої права, вміє ними користуватися, поважає права інших людей".

Підпроекти (окремі напрями):

— виховання в дусі миру;

— права людини і права дитини;

— мирне розв'язання конфліктів;

— виховання у дусі толерантності;

— вміння цивілізовано вести диспути, бесіди, суперечки.

II етап

Написання проекту. Розділи проекту:

1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напря­му (чому саме цей).

2. Мета і завдання проекту:

а) довготривалі:

— створення "чогось нового (за структурою, підходами, концепцією навчально-виховного процесу);

— нові технології, методики;

— можлива розробка дослідження за проектом;

— визначення очікуваних результатів;

— планування "продукту" в результаті виконання програ­ми (посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);

б) короткодіюча мета, завдання — визначення конкретної мети, завдань на визначений період.

3. Визначення етапів реалізації проекту:

а) зазначаються терміни початку і закінчення проекту;

б) закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;

в) зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, II етапу тощо.

4. Механізм реалізації проекту. Пояснення — Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовано про­ект? Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.

5. Обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту:

— хто відповідає за проект?

— хто і за що відповідає всередині проекту?

— хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати:

— які конкретні результати ви очікуєте одержати на кож­ному етапі і після завершення проекту?

7. Оцінка й самооцінка проекту.

Коли та з якою періодичністю будуть оцінювати виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік). Хто візьме участь в оцінюванні: самі учасники, експерти, управлінські структури. Форми контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). В якій формі буде подано інформацію про хід проекту (звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?

8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи всі види витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).


^ 7. Вимоги до особистості педагога

Вміння користуватися проектною технологією є показни­ком високої кваліфікації педагога, його інноваційного мис­лення, орієнтації на особистісний і професійний розвиток ди­тини у процесі навчання.

Під час організації навчального проектування педагог ви­конує такі функції:

— допомагає учням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проектом;

— сам є джерелом інформації;

— координує весь процес роботи над проектом;

— підтримує і заохочує учнів;

— підтримує неперервний рух учнів у роботі над проек­том. Треба вміти допомогти учневі, не виконуючи роботи замість нього.

Педагог повинен не лише добре знати свій навчальний предмет, а й бути компетентним в інших галузях науки, ба­чити точки їх зіткнення.

Педагог повинен добре знати своїх учнів, їхні можливості, інтереси, бажання. Психологічна грамотність і компетентність учителя вкрай важливі для організації проектної діяльності учнів.

Педагог повинен бути комунікабельним, особливо під час організації міжрегіональних проектів, емпатійним, толерантним.

Особливу роль відіграють креативні здібності вчителя, його творчий потенціал, досвід творчої діяльності. Педа­гогічна професія — одна з найбільш творчих. Від педагога очікують не тільки досконалого володіння предметом, який він викладає, а й володіння педагогічною психологією, мис­тецтвом акторської майстерності. Педагог впливає на учнів яскравістю власної індивідуальності. Самоцінність особистості важлива у цій технології як в жодній іншій.


^ 8. З досвіду роботи

План конспект уроку алгебри в 11 класі(лінгвістичний) на якому використовувалась проектна технологія.

Тема. Основні типи показникових рівнянь(нерівностей) і способи їх розв’язування.

Мета:

  • Узагальнення і систематизація знань учнів;

  • Розвиток логічного мислення;

  • Розширення кругозору, інтересів учнів до математики;

  • Залучення до самостійної роботи.

Обладнання: мультимедійний проектор, ноутбук.


Хід уроку.

^ 1.Організаційна частина.

На сьогоднішньому уроці ми узагальнимо і систематизуємо ваші знання з теми «Основні типи показникових рівнянь і нерівностей та способи їх розв’язання». Такі рівняння і нерівності зустрічаються в матеріалах підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Тому даній темі хотілося б приділити особливу увагу. Тим більше що загального способу розв’язання таких рівнянь(нерівностей) не існує. На попередньому уроці ми з вами поділили їх на такі типи:

  1. Найпростіші та ті які зводяться до них таким шляхом:

    1. Зведення до однієї основи;

    2. Винесення спільного множника за дужки;

    3. Ділення обох частин на степінь.

  2. Показникові рівняння і нерівності, які зводяться до алгебраїчних:

    1. Зведення до квадратного шляхом заміни;

    2. Однорідні.

Цю тему ми вивчали у 10 класі, тому для представлення даних типів і способів їх розв’язання деякі учні отримали випереджувальні завдання:


^ Презентувати класу способи розв’язання показникових рівнянь і нерівностей (створити проекти)


Для цього ви були об’єднані в пари, отож запрошуємо першу пару учнів презентувати свою роботу.

^ 2. Виступи учнів

Презентація №1.

Завдання №1. Розв’язати нерівність .

Розв’язання:




Відповідь: .

Презентація №2

Завдання №2. Розв’язати нерівність

Розв’язання:




Відповідь:


Презентація №3.

Завдання №3. Розв’язати нерівність .

Розв’язання:

Домножимо обидві частини рівняння на




Вілповідь:


Презентація №4.

Завдання №4. Розв’язати нерівність

Розв’язання.



+ - +



0 1 2 х



Відповідь: .

Презентація №5.

Завдання №5. Розв’язати нерівність

Відповідь:





Вчитель. Зробити підсумок виступів учнів, вказати на недоліки, якщо вони є. Якщо є час вчитель пропонує розглянути ще один вид рівнянь на дошці, який був відсутній у виступах учнів:

Розв’язати рівняння:

Це рівняння показниково-степеневе. Для знаходження його коренів треба розглянути чотири випадки.

  1. х+1=1(основа дорівнює 1), звідки х=0. Перевірка 1-4=12 ; 1=1, х=0 – корінь рівняння

  2. х+1=-1, х=-2; (-1)-2 = (-1)2, х=-2 – корінь рівняння

  3. х+1=0, х=-1, Вираз 0-4 не має змісту, тому х=-1 не є коренем рівняння

  4. х2+х-4=2, (показники рівні), х1=2; х2=-3. Перевіркою переконуємось, що 2 і -3 корені даного рівняння.

Відповідь: -3,-2,0,2.





^ 3. Робота в групах(закріплення матеріалу).

Клас об’єднується в 3 групи, кожна з яких вибирає собі координатора. Кожна група отримує завдання. Координатор розподіляє завдання серед членів своєї групи, виходячи з рівня їхньої підготовки. Але всі учні повинні вміти розв’язувати запропоновані завдання. Завдання будуть подані у вигляді тестів, на зразок завдань зовнішнього оцінювання.(розв’язки мають бути в зошиті, а бланки повинні бути здані в кінці уроку )


^ Тестові завдання групам:

  1. Розв’язати рівняння:

а)


А

Б

В

Г

Д












Відповідь:________

б)


А

Б

В

Г

Д

-1

0

1

2

5


Відповідь:_________

в)


А

Б

В

Г

Д

3

8

-3

8 і -3

2


Відповідь:________


г)


А

Б

В

Г

Д

2

-1

1



0


Відповідь:________


  1. Розв’язати нерівності:

а)


А

Б

В

Г

Д

(-7;3)

[-7;3]








Відповідь:________


б)


А

Б

В

Г

Д












Правильні відповіді: Б В А Д Д Г


^ 4. Підсумок уроку.

5. Д/з Повторити п.19-20 (10 клас) Впр. 174 (23,25,34)

Проекти учнів:

Презентація 1.









Презентація 2.








Презентація 3.








Презентація 4.








Презентація 5.









9. Література

1. Газета «Зауч» ,2006 р.

2. Левитес Д. Г. Практика обучения, современные образователь­ные технологии. — М.; Воронеж, 1998.

3. Новые педагогические и информационные технологии в сис­теме образования /Под ред. Е. С Полаг. — М., 1999.

4. Селевко Г. К Современные образовательные технологии М, 1998.


Скачать, 270.26kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru