Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Спецкурс «фізика як навчальний предмет у середній загальноосвітній школі україни» Постановка проблеми

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 286.63 Kb.
Дата09.03.2012
Размер286.63 Kb.
ТипДокументы
Содержание
Аналіз останніх досліджень і публікацій.
Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу
Пояснювальна записка
Основні задачі спецкурсу
Спецкурс містить
Структура програми за кредитно-модульною системою
Тематичний зміст курсу
Лекційний курс
Методологічні принципи дидактики фізики
Освітня доктрина. Концепція фізичної освіти. Глобальна мета фізичної освіти. Стандарт фізичної освіти. Управління навчанням.
Елементи фізичних знань у школах у ХVІІІ – перша половина ХІХ століть
Зміст шкільної фізичної освіти у 60-ті роки ХІХ століття
Розвиток теорії і практики навчання фізики на початку ХХ століття
Фізика як навчальний предмет в 1917-1940 рр. ХХ століття
Фізична освіта у контексті інноваційних перетворень системи освіти України
Тематика практичних занять
Елементи фізичних знань у школах в російській імперії XVIII та період політичної реакції (80 – 90-і роки) ХІХ століть
1. Періодизація становлення та розвитку підручника фізики в Україні
2. Інноваційний підхід в теорії шкільного підручника фізики
...
Полное содержание
Подобный материал:

УДК 373.5.016

© 2007

Богданов І.Т., Сосницька Н.Л.


СПЕЦКУРС «ФІЗИКА ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ У СЕРЕДНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ УКРАЇНИ»


Постановка проблеми. Реформування та оновлення середньої загальної освіти в Україні, що обрала шлях європейської та світової інтеграції, передбачає зміну як концептуальних положень щодо викладання навчальних дисциплін, так і змісту, принципів організації самої освіти, запровадження нових освітніх стандартів, потребує нових педагогічних підходів до навчання, запровадження інноваційних, динамічних, адаптованих до соціальних потреб технологій в галузі освіти. Сьогодні освіта має відповідати вимогам життя, світовим стандартам; в центрі системи освіти повинен стояти пріоритет людської особистості [6, 7].

Тому одним з провідних завдань сьогодення повинно стати створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті взаємодії з яким у майбутнього вчителя-предметника формується готовність до роботи на основі знання сучасних педагогічних технологій, розуміння ним своєї індивідуальної сутності, на основі якої виробляється особистісна педагогічна концепція і персонал-технологія [8, 11]. Розв’язання проблеми формування готовності майбутнього вчителя фізики до роботи на основі глибокого розуміння сучасних педагогічних процесів має досить велике практичне значення. Школі сьогодні необхідні не просто хороші вчителі, а вчитель-технолог, учитель-майстер, учитель-новатор. Створення альтернативних типів шкіл, визнання за кожною школою права мати свій неповторний образ, працювати за авторськими програмами потребують учителів з інноваційним мисленням, здатних усвідомлено взяти на себе відповідальність як за особистість іншої людини, що постійно розвивається, так і школи як системи, що теж перебуває у розвитку [5]. Через відсутність обов’язкової дисципліни, або хоча б спецкурсу, в якому в систематизованому вигляді викладався б історичний підхід до навчання і виховання, різко знижується загальний результат підготовки у ВНЗ. Методологічна грамотність майбутнього вчителя дає змогу йому глибше усвідомити своє істинне покликання, реальніше оцінити потенційні можливості, глянути на педагогічний процес із позиції його кінцевого результату.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі історичного підходу щодо організації навчально-виховного процесу з фізики у середній школі присвячено багато публікацій, зокрема О.І. Бугайова [1], А.К. Волошиної [2], С.У. Гончаренка [4], М.В. Головка [3], О.І. Ляшенка [10], М.Т. Мартинюка [12], В.М. Мацюка [13], О.В. Сергєєва [14], О.В. Школи [15], М.І. Шута [9] та багатьох інших. Але вирішення проблеми введенням спецкурсу з питань історії навчання фізики до варіативної частини навчальних планів підготовки майбутніх учителів-фізиків на теренах України не пропонувалась.

^ Постановка завдання. Багаторічний досвід роботи в педагогічному університеті переконав нас у потребі створення курсу “Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі України”, результати впровадження якого підтвердили його високу цінність для майбутнього вчителя фізики. Пропонована стаття має на меті презентації зазначеного спецкурсу.

^ Виклад основного матеріалу. Даний курс має дві основні мети: дидактичну – знайомство студента із історією розвитку фізика як навчального предмету; і розвивальну – набуття навичок і досвіду здійснювати педагогічну діяльність в різноманітних навчально-виховних ситуаціях. Досягти цього можливо за умови освоєння повного обсягу психологічних, педагогічних і методичних дисциплін, знайомства з основними психолого-педагогічними поняттями і концепціями. Практична спрямованість курсу створює ті природні умови, за яких студент з об'єкта професійної підготовки перетворюється на суб'єкт індивідуального професійного розвитку.

Завдання розробленого навчального посібника “Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі України” – висвітлити зародження становлення та розвиток фізики як навчального предмету, що забезпечує розвивальний характер навчання і виховання дитини, а також: усієї управлінської діяльності педагога.

Зазначимо, що презентований навчальний посібник отримав схвалення в Інституті інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, який рекомендував його до видання з грифом (лист МОН України № 18-Г-1092 від 10.07.07 р.).

Зазначений посібник створений у відповідності до програми спецкурсу. Наведемо фрагмент модульної програми спецкурсу.
^

Пояснювальна записка


На сьогодні в Україні відбуваються корінні зміни в усіх сферах суспільного життя, що закономірно приводить до переорієнтації у цілях освіти. Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти, основними напрямками оновлення змісту шкільної освіти є: особистісна орієнтація системи освіти, пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, забезпечення якості освіти на основі новітніх досягнень науки, культури і соціальної практики. Зміщення акцентів у цілях освіти знайшло своє відображення в національній програмі “Освіта ХХІ століття”, а також в новій концепції 12-річної загальної середньої освіти.

Увага акцентується на тому, що освіта ХХІ століття – це освіта для людини як особистості. Особистісна спрямованість навчання означає необхідність створення таких педагогічних умов, які мають сприяти самоосвіті та саморозвитку учнів. Це цілком відноситься і до такої галузі освіти як “Природознавство”, яке ознайомлює учнів з науковими фактами поняттями, фундаментальними законами, теоріями з основ природничих наук, необхідних для формування цілісної природничо-наукової картини світу. Зміст галузі закладає підвалини формування наукового мислення і світогляду, є основою розуміння сучасних технологій і виробництва, розвитку екологічного мислення.

Тому вчитель фізики повинен розв’язувати проблему набуття учнями знань не тільки як навчити учнів вчитися, але й як сформувати особистість з позитивними якостями з точки зору загальнолюдських цінностей. Важливі завдання у цьому постають перед дидактикою фізики як узагальнення теорії навчання фізики у середній загальноосвітній школі на різних етапах її розвитку. У цьому контексті набуває важливого значення підготовки компетентного вчителя фізики, що обумовлює необхідність спецкурсу “Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі України”.

Мета спецкурсу: сформувати у бакалаврів, спеціалістів, магістрантів стійкі знання з теорії і методики навчання фізики, історії дидактики фізики, що сприяє підвищенню рівня професіоналізму і компетентності майбутнього вчителя фізики.

^ Основні задачі спецкурсу: отримання, закріплення і поглиблення знань, умінь і навичок бакалаврів, спеціалістів, магістрантів з питань теорії і методики навчання фізики.

Кожний спеціаліст, магістрант у процесі вивчення спецкурсу повинен: прослухати курс лекцій, вивчити запропоновану літературу, виконати завдання практичних занять.

^ Спецкурс містить:

Форма навчання

Курс

Се-местр

Лекцій

(годин)

Практичні

(годин)

Лаборат.

(годин)

Самост.

робота

Всього годин

Екз.

(сем)

Зал.

(сем)

денна

4

7

16

16

-

40

72

-

7
^
Структура програми за кредитно-модульною системою

Загальна кількість годин: 72

Кількість кредитів ECTS: 2

Кількість змістових модулів: 4

Вид контролю: залік

^ ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ КУРСУ

з/п

Назва теми
Кількість годин

Всього

Лекцій

Прак.

занят-тя

Самос-тійна робота

І.

Змістовий модуль

Методологічні засади дидактики фізики

18

4

4

10

1.1.

Методологічні принципи дидактики фізики

9

2

2

5

1.2.

Історико-методологічні підходи до проектування змісту фізичної освіти

9

2

2

5

ІІ.

Змістовий модуль

Історико-логічні передумови формування і розвитку змісту фізичної освіти

18

4

4

10

2.1

Елементи фізичних знань у школах ХVІІІ – перша половина ХІХ століть

9

2

2

5

2.2

Зміст фізичної освіти другої половини ХІХ століття

9

2

2

5

ІІІ.

Змістовий модуль

Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі у першій половині ХХ століття

18

4

4

10

3.1.

Розвиток теорії і практики навчання фізики на початку ХХ століття

9

2

2

5

3.2.

Фізика як навчальний предмет в 1917-1940 рр. ХХ століття

9

2

2

5

IV.

Змістовий модуль

Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі у другій половині ХХ – початку ХХІ століть

18

4

4

10

4.1.

Розвиток теорії і практики навчання фізики у другій половині ХХ століття

9

2

2

5

4.2.

Фізична освіта у контексті інноваційних перетворень системи освіти України

9

2

2

5




Всього

72

16

16

40

^ ЛЕКЦІЙНИЙ КУРС



з/п

Назви тем та анотований зміст

Кількість
годин


1

Методологічні засади дидактики фізики

4

1.1

^ Методологічні принципи дидактики фізики

Принципи історизму та об’єктивності як методологічні принцип дидактики фізики. Категорії "історія" та "сучасність". Періодизація історії розвитку дидактики фізики.

2

1.2

Історико-методологічні підходи до проектування
змісту фізичної освіти


Соціально-детермінований. Суб’єктивно-особистісний. Соціокультурний.

Визначальні орієнтири системи фізичної освіти в Україні.

^ Освітня доктрина. Концепція фізичної освіти. Глобальна мета фізичної освіти. Стандарт фізичної освіти. Управління навчанням.

2

2

Історико-логічні передумови формуванняі розвитку змісту фізичної освіти

4

2.1.

^ Елементи фізичних знань у школах у ХVІІІ – перша половина ХІХ століть

Фізика як навчальний предмет у ХVIII і початку ХІХ століть.

Зародження та становлення підручника фізики.

2

2.2.

Зміст фізичної освіти другої половини ХІХ століття
^

Зміст шкільної фізичної освіти у 60-ті роки ХІХ століття

Фізика в школах у післяреформений період (70-90 роки) ХІХ століття.


Роль дидактичних комісій у розробці навчальних програм з фізики для середньої школи




3

Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі у першій половині ХХ століття

4

3.1

^ Розвиток теорії і практики навчання фізики на початку ХХ століття

Фізика в загальноосвітніх навчальних закладах на теренах України початку ХХ століття: Елементи фізики у міському і вищому початковому училищах; Фізика в жіночих і чоловічих гімназіях; Фізика в реальних училищах.

Фізика в спеціальних навчальних закладах: Фізика в комерційних училищах; Фізика в кадетських корпусах.

2

3.2
^

Фізика як навчальний предмет в 1917-1940 рр. ХХ століття


Зміст фізичної освіти в школах у період 1917-1920 роки. Фізика як навчальний предмет у 1923-1931 роки. Фізика в радянській школі в 1931-1940 роках.

2

4.

Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі у другій половині ХХ – початку ХХІ століть

4

4.1.

Розвиток теорії і практики навчання фізики у другій половині ХХ століття

Загальні результати реформи фізичної освіти 1967-1972 років.

Нові підходи до формування змісту та структури курсу фізики середньої школи.

2

4.2.

^ Фізична освіта у контексті інноваційних перетворень системи освіти України

Теоретичні основи шкільного курсу фізики.

Концепція навчання фізики в середній загальноосвітній школі.

Фізична освіта у контексті поліпарадигмальної системи освіти України.

Нове покоління шкільного підручника фізики.

2




Всього

16



^ ТЕМАТИКА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з/п

Тема заняття

Кількість
годин


1
^
Елементи фізичних знань у школах в російській імперії XVIII та період політичної реакції (80 – 90-і роки) ХІХ століть

1. Історичні зауваження

2. М.В.Ломоносов. Процес теоретизації наук про природу

3. Фізика як навчальний предмет у XVIII і початку ХІХ століть

4. Фізика в школах у післяреформений період (60 – 90-і роки) ХІХ століття

5. Роль дидактичних комісій у розробці навчальних програм з фізики для середньої школи

2

2

Фізика в загальноосвітніх навчальних закладах на теренах України (початок ХХ століття)

1. Фізика в загальноосвітніх навчальних закладах

1.1. Елементи фізики у міських і вищих початкових училищах

1.2. Фізика в жіночих і чоловічих гімназіях

1.3. Фізика в реальних училищах

2. Фізика в спеціальних навчальних закладах

2.1. Фізика в комерційних училищах

2.2. Фізика в кадетських корпусах

3. Навчальні посібники з фізики дожовтневого періоду ХХ століття

2

3

З’їзди викладачів природничо-математичних дисциплін

1. З’їзди викладачів фізики 1902 та 1904 років

2. Всеросійський з’їзд учителів міських за положенням 1872 року училищ у 1909 році

3. ІІ Менделєєвський з’їзд викладачів фізики, хімії і космографії (1911 рік)

4. І Всеросійський з’їзд викладачів фізики, хімії і космографії (1913 – 1914 роки)

5. Всеросійська нарада викладачів фізики, хімії і космографії 5–9 червня 1917 року в Москві

2

4

Фізика в середній загальноосвітній школі України у 20–40-і роки ХХ століття

1. Фізика в середній школі в перші роки радянської влади

2. Фізика в школах у період 1923–1931 років

3. Фізика в радянській школі в 1931–1945 роках

2

5

Розвиток теорії і практики навчання фізики у післявоєнний період (1945-1967 роки)

1.Передумови становлення методики фізики у 40-50-х роках

2. Зміст і система курсу фізики в радянській загальноосвітній школі

3. Розвиток форм і змісту уроку фізики

4. Кризові явища у процесі навчання фізики в масовій школі

2

6

Фізична освіта в 1967-1990 роках ХХ століття

1. Реформа фізичної освіти 1967–1972 років, її витоки та зміст. Загальні результати

2. Нові підходи до формування змісту та структури курсу фізики середньої школи

3. Розвиток методів навчання фізики

4. Форми організації навчання фізики: лекційно-практична, лекційно-семінарська системи. Опорні конспекти

5. Теоретичні основи шкільного курсу фізики

2

7

Розвиток фізики як компоненту освітньої галузі “Природознавство” (90-і роки ХХ – початок ХХІ століть)

1. Концепція навчання фізики у сучасній середній загальноосвітній школі

2. Інновації у дидактиці фізики. Технології сучасного процесу навчання фізики як важлива частина освітнього середовища

3. Фізична освіта у 12-річній загальноосвітній школі

2

8

Генезис і розвиток підручника фізики
^

1. Періодизація становлення та розвитку підручника фізики в Україні

1.1. Підручник фізики доломоносівського періоду – початок ХХ століття


1.2. Підручник фізики початку ХХ ст. – ХХІ ст.
^

2. Інноваційний підхід в теорії шкільного підручника фізики


3. Функції шкільного підручника фізики

4. Структура сучасного шкільного підручника фізики як форма реалізації його змісту й дидактичних функцій

2




Всього:

16

^ САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

з/п

Тема заняття

Кількість
годин


1.

Проектування та технології реалізації сучасного освітнього процесу

1. Технологія як педагогічна категорія.


2. Характеристики та класифікація технологій реалізації освітнього процесу.

20

2.

Особистісно орієнтовані технології навчання фізики

1. Технології викладання фізики у вищій школі в умовах гуманізації освітнього процесу

2. Навчальний процес з фізики у вищій школі в умовах особистісно-орієнтованого навчання


3. Аналіз принципів побудови і технологізації особистісно-орієнтованої системи навчання

20




Усього:

40

^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

Модуль (поточний контроль)

Творче завдання

Підсумко-

вий тест

Сума

ЗМ № 1

ЗМ № 2

ЗМ № 3

ЗМ № 4

20

40

100

10

10

10

10

ПЗ

Р

ПЗ

Р

ПЗ

Р

ПЗ

Р

5

5

5

5

5

5

5

5

ЗМзмістовий модуль

ПЗ – практичне заняття

Р – реферат

Шкала оцінювання: 85-100 балів – відмінно; 65-84 балів – добре 35-64 балів – задовільно; 1-34 балів – незадовільно.

^ Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни, першоджерельні та ілюстративні матеріали, нормативні документи.

Програмою передбачено індивідуальні творчі завдання, приблизний перелік тем рефератів, список рекомендованої літератури.

Для перевірки рівня знань студентів нами було розроблено тест підсумкового контролю знань, який за допомогою відомих оболонок можна проводити у комп’ютерному варіанті.

^ ТЕСТ підсумкового контролю знань студентів

1. Сучасна модель фізичної освіти є:

а) енциклопедична; б) формальна; в) глобалізаційно-інформаційна, технократична (модерністська); г) утилітаристська.

2. Чим зумовлений соціально-детермінований підхід до проектування змісту фізичної освіти:

а) пріоритетністю психологічних цілей формування і розвитку учнів в навчанні (В.П. Беспалько, В.С. Леднєв, Б.Т. Лихачов, В. Оконь та інші); б) пріоритетністю цілей передачі суспільно-історичного досвіду людства молодому поколінню (В.В. Раєвський, І.Я. Лернер, П.І. Ставський, Е. Страчар та інші); в) пріоритетністю цілей культурогенезу особистості в процесі її соціалізації, зокрема завдяки освіті (В.І. Гінецинський, В.Я. Нечаєв, Г.П. Щедровицький).

3. Чим зумовлений суб’єктивно-особистісний підхід до проектування змісту фізичної освіти:

а) пріоритетністю психологічних цілей формування і розвитку учнів в навчанні (В.П. Беспалько, В.С. Леднєв, Б.Т. Лихачов, В. Оконь та інші); б) пріоритетністю цілей передачі суспільно-історичного досвіду людства молодому поколінню (В.В. Раєвський, І.Я. Лернер, П.І. Ставський, Е. Страчар та інші); в) пріоритетністю цілей культурогенезу особистості в процесі її соціалізації, зокрема завдяки освіті (В.І. Гінецинський, В.Я. Нечаєв, Г.П. Щедровицький).

4. Чим зумовлений соціокультурний підхід до проектування змісту фізичної освіти:

а) пріоритетністю психологічних цілей формування і розвитку учнів в навчанні (В.П. Беспалько, В.С. Леднєв, Б.Т. Лихачов, В. Оконь та інші); б) пріоритетністю цілей передачі суспільно-історичного досвіду людства молодому поколінню (В.В. Раєвський, І.Я. Лернер, П.І. Ставський, Е. Страчар та інші); в) пріоритетністю цілей культурогенезу особистості в процесі її соціалізації, зокрема завдяки освіті (В.І. Гінецинський, В.Я. Нечаєв, Г.П. Щедровицький).

5. Визначальними орієнтирами системи фізичної освіти в Україні є:

а) історизм; б) освітня доктрина; в) підручник фізики; г)стандарт фізичної освіти; д) концепція фізичної освіти.

6. Категоріальними структурами змісту фізичної освіти виступають:

а) матеріальна технічна база; б) навчальний план та програма; в) технології навчання; г) підручник фізики; д) підходи формування змісту освіти; ж) методика.

7. Освітнє середовище є елементом:

а) стандарту фізичної освіти; б) глобальної мети освіти; в) змісту освіти; г) концепції освіти.

8. Історія викладання фізики в навчальних закладах України нараховує:

а) 500 років; б) більш 300 років; в) більш 200 років; г) 100 років.

9. Фізика як самостійний навчальний предмет у школах Російської імперії одержала визнання в:

а) ХІХ с.; б) кінці ХVІІІ ст.; в) початку ХХ ст.; г) початку ХVІІ ст.

10. Які з вказаних підручників фізики є першими вітчизняними:

а) “Короткий посібник фізики” М.О. Головіна (1785 р.); б) “Початкова фізика” М.О. Любимова (1873 р.); в) “Посібник фізики” П. Гіляровського (1785 р.); г) “Елементарна фізика” В. Бооля (1870 р.).

11. Навчальні програми з фізики 1872 р. були складені за структурою:

а) концентричною; б) радіальною; в) ступінчатою; г) змішаною.

12. Завідувачем Зразкового фізичного кабінету у Києві (1906-1920 рр.) був:

а) Г.Г. Де-Метц; б) Й.Й. Косоногов; в) С.П. Слесаревський; г) П.О. Зілов.

13. З 1923 р. до 1928 р. викладання фізики здійснювалося в умовах:

а) комплексної системи навчання; б) “Петербурзького” та “Московського” проектів навчальних програм з фізики; в) енциклопедичної концепції освіти; г) модерністської концепції освіти.

14. В який період була створена єдина методична система навчання фізики в загальноосвітній школі:

а) 40-ві роки ХХ ст.; б) друга половина 60-х – перша половина 80-х років ХХ ст.; в) 50-ті роки ХХ ст.; г) перша половина 70-х – 80-ті роки ХХ ст.

15. Якими ознаками характеризується реформа фізичної освіти 1988 р.:

а) демократизація освіти; б) генералізація навчального матеріалу на базі теорії та дидактичного принципу єдності змістового і процесуального; в) гуманізації та гуманітаризації навчального процесу; г) технологізація.

16. В якому році була прийнята перша національна програма з фізики для загальноосвітній школи:

а) 1991 р.; б) 1989 р.; в) 1992 р.; г) 2000 р.

17. Профільна диференціація це:

а) диференціація за змістом; б) диференціація за рівнем складності та глибиною засвоєння (а не пояснення) навчального матеріалу; в) диференціація за рівнем навчальних завдань і вправ; г) диференціація за плануванням обов’язкових результатів навчання.

18. До перших стабільних підручників фізики відносяться:

а) “Курс фізики” Г.І. Фалєєва, О.В. Пьоришкіна; б) “Підручник фізики на виробничій основі” О.Й. Бачинського; в) “Курс фізики” І.І. Соколова; г) “Елементарний підручник фізики” Г.С. Ландсберга.

19. Вкажіть прізвища авторів перших вітчизняних підручників фізики пострадянського періоду:

а) О.В. Пьоришкін; б) О.І. Бугайов, М.Т. Мартинюк; В.В. Смолянець; в) С.У. Гончаренко; г) В.В. Гоголь; д) Є.В. Коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко.

20. На якому методі базується особистісно орієнтоване навчання:

а) ілюстративно-пояснювальному; б) дослідницько-пошуковому; інформаційно-рецептивний; г) індивідуально-творчий.

21. Що відноситься до засобів комп’ютерного навчання фізики:

а) реальний експеримент; б) імітаційний експеримент; в) діяльність учня; г) чисельні методи.

22. Що є основою класифікації засобів, форм комп’ютерного навчання фізики:

а) діяльність вчителя та учнів; б) модель комп’ютера; в) мова програмування; г) тип ППЗ.

23. Інформаційно-комунікаційні технології навчання відносяться до технологій:

а) особистісно орієнтованих; б) розвивального навчання; в) повного засвоєння навчального матеріалу; г) модульно-розвивальних.

24. Вкажіть на особливості інноваційної системи навчання фізики:

а) засвоєння предметних знань; б) розвиток особистості й різноманітних форм мислення кожного учня в процесі засвоєння знань; в) цілі й плани досягнення предметних знань задаються вчителем; г) цілі й завдання розробляються спільно з учителем.

25. Інноваційне навчання спрямоване на:

а) на розвиток особистості учня; б) на навчальний предмет і виклад учневі повної суми знань; в) виклад учневі повної суми знань; г) реалізацію досвіду вчителя при навчанні.

26. Традиційна система навчання пов’язана з:

а) класно-урочною системою організації навчального процесу; б) модульно-розвивальними технологіями навчання; в) авторитарним стилем керівництва навчальною діяльністю; г) засвоєнням предметних знань.

27. У постнекласичній науці визначився новий напрям дослідження механізмів еволюції та самоорганізації складних нелінійних і відкритих систем, який було названо Г. Хакеном:

а) синергетикою; б) науковий підхід; в) парадигмою; г) хайтек-технологією.

28. Чи відносяться до змісту фізичної освіти вказані типи інновацій: знаннєво чи інформаційно-орієнтований; технологій освіти (процесуально-орієнтований); власне учіння учня (особистісно-орієнтований); уявлення школяра про культуру, норми поведінки (освіта орієнтована на трансляцію культурних зразків); трансляції потреб соціуму (соціально-орієнтований):

а) ні; б) так; в) частково.

Висновки. Таким чином можна стверджувати, що сучасна методика навчання фізики – це результат діяльності і пошуків багатьох поколінь учених, педагогів-фізиків і вчителів, які цінний вклад у розвиток прогресивної педагогічної думки. Без історичного підходу немає теорії предмету, відтак, і науковості у розв’язанні навчально-виховних завдань у школі. Нові ідеї завжди виникають на базі узагальненого попереднього досвіду, який полегшує виявлення закономірностей, що лежать в основі процесу навчання і виховання. Всебічне вивчення історії розвитку навчання фізики має важливе практичне значення, бо знання досвіду минулого підвищує методичну кваліфікацію вчителів і застерігає їх від помилок у педагогічній роботі. Апробація спецкурсу „Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі України” у Бердянському державному педагогічному університеті, Кам’янець-Подільському державному університеті, Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова показала спроможність та ефективність вирішення поставлених завдань засобами презентованого спецкурсу.

^ Перспективи подальших досліджень. Перспективу нашого дослідження ми вбачаємо у подальшому удосконаленні курсу, його електронізації, що загалом покращить можливості вивчення предмету, у тому числі і при дистанційній формі навчання.


Література

  1. Бугаев А.И. Тенденции развития обучения физике в современной общеобразовательной школе: Автореф. дис. … д-ра. пед. наук: 13.00.02 – М., 1983. – 48 с.

  2. Волошина А.К. Історико-методичний аналіз розвитку технології розв’язування фізичних задач у середній загальноосвітній школі: Дис.…кандидата пед. наук. – Запорожжя, 2000. – 233 с.

  3. Головко М.В. Використання матеріалів з історії вітчизняної науки при вивченні фізики та астрономії. – К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1998. – 93 с.

  4. Гончаренко С.У. Від педагогіки драми до нової філософії // Рідна школа. – 1993. – № 10. – С. 2-6.

  5. Дмитренко Т.О. Сучасний стан вирішення проблеми оптимізації педагогічного процесу // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. прац. – Х.: УІПА, 2001. – Вип. 1 . – С. 14-18.

  6. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України. – 20 січня 2004 р. – 2004. – № 5 (500). – С. 8 – 11.

  7. Державна національна програма: Освіта. Україна ХХI століття. – К.: Райдуга, 1994. – 49 с.

  8. Зязюн І.А. Світоглядна парадигма освіти // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск 5. – Харків, УІПА, 2003. – С. 24 – 31.

  9. Лень А., Шут М. Гуманітаризація: введення творчого доробку М.П. Авенаріуса до обігу у просторі фізичної освіти // Збірник наукових праць: Спеціальний випуск / Гол. ред.В.Г. Кузь. – К.: Наук. Світ, 2003.– С. 60-68.

  10. Ляшенко О.І. Зміст фізичної освіти у контексті світових тенденцій розвитку освітніх систем //Стандарти фізичної освіти в Україні: Технологічні аспекти управління навчально-пізнавальною діяльністю: науково-методичний збірник. – Кам'янець-Подільський: Державний педагогічний інститут, інформаційний відділ, 1997. – С. 39- 40.

  11. Мадзігон В.М., Бурда М.І. Проблеми і завдання педагогічної науки в умовах розбудови національної школи (до 70-річчя Інституту педагогіки АПН України) // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 3-9 .

  12. Мартинюк М.Т. Вивчення фізики і астрономії в основній школі: (Теоретичні і методичні засади). – К.: ТОВ “Міжнар. Фін. Агенція”, 1998. – 274 с.

  13. Мацюк В.М. Розвиток теорії і практики навчання фізики у середній загальноосвітній школі України (1945-1995 рр.): Дис. канд. пед. наук: 13.00.02. – К., 1996. – 222 с.

  14. Сергеев А.В. Становление и развитие истории методики преподавания физики в средней школе как научной дисциплины: Дис… д-ра пед. наук: 13.00.02. – М., 1991. – 370 с.

  15. Школа О.В. Історія зародження, становлення та розвитку наукових шкіл методики навчання фізики в Україні: Дис… канд. пед. наук: 13.00.02. – Запоріжжя, 1997. – 181 с.



Богданов І.Т., Сосницька Н.Л.

Спецкурс «Фізика як навчальний предмет у середній загальноосвітній школі України»

У статті презентовано авторський спецкурс «Фізика як навчальний предмет в середній загальноосвітній школі України». Наведено фрагмент модульної навчальної програми курсу з деталізацією по лекційному матеріалу, практичним заняттям та самостійній роботі. Сформульовано цілі вивчення дисципліни, запропоновано тест підсумкового контролю знань.


Богданов И.Т., Сосницька Н.Л.

Спецкурс «Физика как учебный предмет в средней общеобразовательной школе Украины»

В статье представлен авторский спецкурс «Физика как учебный предмет в средней общеобразовательной школе Украины». Приводится фрагмент модульной учебной программы курса с детализацией по лекционному материалу, практическим занятиям и самостоятельной работе. Сформулированы цели изучения дисциплины, предложен тест итогового контроля знаний.


I. Bogdanov, N. Sosnitzskaya

Special Course “Physics as a Teaching Subject in Comprehensive Secondary School in Ukraine”

The article presents the author's special course “Physics as a Subject in Comprehensive Secondary School in Ukraine”. A fragment of the course module curriculum is given with detailized lecture material, practical classes and self- dependent work. The goals of learning the discipline are formulated and a test of resulting knowledge control is suggested.


Стаття надійшла до редакції 13.08.2007р.

Скачать, 96.11kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru