Категории:

Реферат циклу наукових праць на тему контактна взаємодія тіл з узгодженими поверхнями

Поиск по сайту:


Скачать 161.39 Kb.
Дата02.04.2012
Размер161.39 Kb.
ТипРеферат
Содержание
Дослідження фрикційної контактної взаємодії тіл з узгодженими поверхнями за силового та теплового навантаження
Контактна взаємодія тіл з узгодженими межами за наявності газорідинного заповнювача міжконтактних зазорів та приповерхневих дефе
Термопружна взаємодія півпросторів з урахуванням теплопроникного заповнювача міжконтактного просвіту
Подобный материал:

РЕФЕРАТ

циклу наукових праць на тему
"КОНТАКТНА ВЗАЄМОДІЯ ТІЛ З УЗГОДЖЕНИМИ ПОВЕРХНЯМИ

З УРАХУВАННЯМ ВПЛИВУ ТЕРТЯ ТА МІЖКОНТАКТНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА СИЛОВОГО І ТЕПЛОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ"
авторського колективу у складі

кандидата фізико-математичних наук Маланчук Н.І.,

кандидата фізико-математичних наук Слободяна Б.С.,

аспіранта Чумака К.А.

висунутого на здобуття щорічної

премії Президента України для молодих учених за 2010 рік


Контактна взаємодія тіл є одним із найпоширеніших видів взаємодії в природі й техніці. Вона супроводжується передачею між об’єктами зусиль та обміном енергією, теплом і речовиною, який дуже чутливий до структури поверхонь контакту. Водночас, у сучасній техніці та новітніх технологіях все більше уваги приділяється дослідженню контактної поведінки на мікро- і нанорівні, на якому ґрунтовне дослідження фундаментальних закономірностей контактної взаємодії вимагає всебічного врахування геометричних особливостей і недосконалостей спряжених поверхонь, фізико-механічних явищ на ділянках їх безпосереднього налягання (тертя, проковзування, зчеплення, тепловиділення, тощо) та впливу газорідинної субстанції, в якій функціонують спряжені тіла або яка проникає в область контакту із зовнішнього середовища. З позицій механіки деформівного твердого тіла ці проблеми розв’язуються шляхом розвитку некласичних математичних моделей і методів дослідження взаємодії тіл з контактно-поверхневими неоднорідностями і недосконалостями.

В останні два десятиліття значного успіху в цьому напрямі контактної механіки досягнуто при моделюванні зчеплення і локального проковзування спряжених поверхонь, термопружної взаємодії шорстких тіл, неідеального теплового контакту поверхонь, капілярних явищ при взаємодії мікронерівностей за наявності між ними рідинних містків. В основному ці дослідження стосуються взаємодії неузгоджених поверхонь, для яких характерний локальний контакт, ділянка якого значно менша, ніж їх розміри. Водночас в живій природі і різноманітних конструкціях широко розповсюджені структури з узгодженими поверхнями, область контакту яких охоплює ці поверхні або співмірна з ними. У разі тіл з такими поверхнями незастосовні класичні підходи до розв’язування контактних задач, які базуються на гіпотезах Герца. У зв’язку з цим дотепер переважно вивчався гладкий (безфрикційний) контакт пружних тіл з узгодженими поверхнями за відсутності газорідинного середовища в області ділянок контакту.

Водночас у зв’язку з прикладними запитами мікро- і наномеханіки, трибології, геофізики, біомеханіки зараз все більшої актуальності набуває проблема дослідження контактної поведінки тіл з узгодженими поверхнями за наявності міжконтактного середовища, тертя і фрикційного проковзування, та їх впливу на контактну міцність і деформативність структур.

Метою циклу наукових праць кандидата фізико-математичних наук, молодшого наукового співробітника відділу математичних методів механіки руйнування та контактних явищ ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України Н.І. Маланчук, кандидата фізико-математичних наук, молодшого наукового співробітника відділу математичних методів механіки руйнування та контактних явищ ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України Б.С. Слободяна та аспіранта відділу математичних методів механіки руйнування та контактних явищ ІППММ ім. Я.С. Підстригача НАН України К.А. Чумака, висунутого на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених, є розвиток моделей і методів дослідження контактної взаємодії півнескінченних тіл узгодженої форми з урахуванням тертя та наявності міжповерхневих зазорів і газорідинного середовища, що їх заповнює, за дії силового та теплового навантаження.

Цикл наукових праць містить 19 статей у фахових виданнях та 17 публікацій у матеріалах Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференцій та симпозіумів, зокрема 5 статей у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS.

^ Дослідження фрикційної контактної взаємодії тіл з узгодженими поверхнями за силового та теплового навантаження

Контактна взаємодія реальних тіл є одним з найпоширеніших і водночас складним природним явищем. Задачі контактної механіки деформівного твердого тіла викликають підвищений інтерес у дослідників внаслідок їх практичного застосування в галузі машинобудування, авіа- і космічної техніки, трибології, геофізики, будівельної індустрії, біомеханіки, тощо.

Дослідження, присвячені контактній взаємодії деформівних твердих тіл, мають більш ніж столітню історію, починаючи з класичних праць Г. Герца. За цей час з’явилось багато робіт, в яких розглядаються контактні задачі. Більшість робіт у цьому напрямі стосуються гладкого безфрикційного контакту твердих тіл (тобто без врахування сил тертя).

Водночас під час взаємодії елементів машин і конструкцій чи природних структур виникають сили тертя, які можуть істотно впливати на їх механічну поведінку, контактну жорсткість та міцність, зумовлюючи ряд поверхневих явищ та ефектів, таких як зношування, фрикційний нагрів, фретинг, передачу тангенціальних зусиль. Фрикційний контакт є бажаним у гальмівних пристроях, фрикційних передаточних механізмах, ультразвукових роторах, тощо, де передача зусиль реалізується завдяки силам тертя і необхідно забезпечити якомога більший рівень контактних дотичних сил. Проте у багатьох швидкорухомих з’єднаннях вплив фрикційних сил є негативним, оскільки зумовлене ним зношування та фрикційний нагрів можуть привести до часткової чи повної втрати роботоздатності та виходу з ладу вузлів машин і механізмів. Внаслідок цього дослідження впливу сил тертя на поведінку контактних пар є важливим і актуальним завданням з погляду прогнозування надійності та довговічності функціонування елементів конструкцій, деталей машин, рухомих з’єднань.

Не зважаючи на велику кількість законів тертя (наприклад, закон Кулона-Амонтона, двочленний закон тертя, степеневий закон тертя, тощо), при розв’язуванні контактних задач теорії пружності перевагу надають закону Кулона-Амонтона, відповідно до якого проковзування має місце там, де дотичні зусилля по абсолютній величині зрівнялися з контактним тиском, помноженим на коефіцієнт тертя.

На сьогоднішній день теорія фрикційного контакту достатньо добре розвинута стосовно взаємодії тіл з неузгодженими поверхнями, а методи розв’язування задач про контакт з тертям тіл неузгодженої форми викладені в працях Мусхелішвілі М.І., Галіна Л.А., Савіна Г.М., Гриліцького Д.В., Штаєрмана І.Я., Александрова В.М., Гузя О.М., Бабича С.Ю., Рудницького В.Б., Горячевої І.Г., Моссаковського В.І., Гудрамовича В.С., Панасюка В.В., Попова Г.Я., Андрейківа О.Є., Кравчука А.С., Грінченка В.Т., Улітка А.Ф., Острика В.І., Калоєрова С.О., Ердогана Ф., Саврука М.П., Кравчука А.С., Максимука О.В., Арутюняна Н.Х., Жарія О.Ю., Паука В., Гілса Д., Діні Д., Сакфілда А., Сіаварелли М., Новелла Д., Ягера Дж. Спенса Д. та інших.

Водночас контакт тіл з узгодженими поверхнями вивчений ще недостатньо, хоча в техніці і природі зустрічається не менш часто, ніж контакт неузгоджених. Найвагоміші результати в галузі контактної механіки тіл з узгодженими границями отримано під час вивчення гладкого контакту тіл з плоскими циліндричними і сферичними поверхнями в роботах Кубенка В.Д., Панасюка В.В, Александрова В.М., Штаєрмана І.Я., Попова Г.Я., Шереметьєва М.П., Теплого М.Й., Угодчикова А.Г., Сяського А.О., Рущицького Я.Я., Шевлякова Ю.А., Каландії А.І., Андрейківа О.Є., Карпенка В.А., Мхітаряна С.М., Пожарського Ф.А., Смирнова С.О., Приварникова А.К., Шевлякова Ю.А., Нікішина В.С., Ердогана Ф., Кіра Л.М., Дандерса Дж., Гесіта М.Р., Селвадураї А.П.С. та інших.

В останні десятиліття Кіт Г.С., Мартиняк Р.М., Швець Р.М., Криштафович А.А., Монастирський Б.Є. системно досліджують пружну і термопружну взаємодію тіл з плоскими узгодженими поверхнями за локальної відсутності їх контакту, зумовленої поверхневими неоднорідностями і недосконалостями.

Варто зауважити, що при формулюванні і дослідженні контактних задач для тіл з узгодженими межами не можна використовувати класичні моделі і методи, оскільки в цьому разі область контакту поверхонь є великою і співмірною з розмірами тіл та можливе виникнення локальних просвітів між ними, тобто не виконуються гіпотези Герца. Особливо зростають математичні труднощі, коли необхідно врахувати локальне проковзування з тертям на поверхнях налягання, адже ні область локалізації просвітів, ні ділянок проковзування і зчеплення заздалегідь невідомі і залежать від прикладених навантажень.

Цьому новому класу задач контактної механіки присвячені роботи Н.І. Маланчук, спрямовані на моделювання взаємодії з частковим зчепленням та фрикційним проковзуванням півбезмежних тіл з узгодженими поверхнями за наявності локальних виїмок на границях, зон локального пониження коефіцієнта тертя, ділянок неідеального теплового контакту (термоопору) за силового та теплового навантаження. Характерною особливістю таких задач є їх нелінійність, пов’язана з наперед невідомими ділянками проковзування, зчеплення та ділянкою міжповерхневого просвіту, а також із залежністю розв’язку від історії навантаження.

Один з найпоширеніших методів розв’язування контактних задач теорії пружності для тіл неузгодженої форми – метод сингулярних інтегральних рівнянь, в якому за ключові функції вибираються контактні напруження. Однак у задачах про локальне фрикційне проковзування для півнескінченних тіл з номінально плоскими узгодженими поверхнями за наявності між ними зазору такий підхід втрачає конструктивність, оскільки приведе до системи чотирьох сингулярних інтегральних рівнянь відносно контактного тиску та дотичного напруження по чотирьох різних півнескінченних інтервалах, для розв’язання яких немає ефективних аналітичних і числових методів.

Для розв’язання контактних задач теорії пружності для тіл з узгодженими поверхнями з урахуванням зчеплення та фрикційного проковзування Маланчук Н.І. розвинула підхід, що базується на поданні напружень, переміщень та температури в кожному з тіл, з використанням методу комплексних потенціалів, через невідомі функції, що задані на локальних ділянках поверхні контакту і мають прямий фізичний зміст – висоту зазору, відносний зсув поверхонь в межах просвіту й ділянок проковзування, стрибок температури на ділянці недосконалого теплового контакту, та зведенні задачі до системи сингулярних інтегральних рівнянь з ядром Коші відносно цих функцій. Для визначення невідомих геометричних параметрів задачі – розмірів ділянки зазору та ділянок проковзування – Маланчук Н.І. записано додаткові умови, що передбачають обмеженість контактних напружень: нормальних – на краях зазору, дотичних – на краях ділянок проковзування. Такий підхід дав змогу отримати замкнуті аналітичні розв’язки контактних задач для тіл з різними видами поверхневих неоднорідностей – виїмками, відшаруваннями, ділянками з контактним термоопором і пониженим коефіцієнтом тертя, та визначити зумовлений ними відносний зсув поверхонь за дії силових і теплових чинників. Ці аналітичні розв’язки можна використати, як базові, для верифікації прямих числових методів, а також для розвитку наближених аналітичних і аналітико-числових методик дослідження контактного зчеплення і проковзування тіл із складнішою геометрією поверхонь та з більш загальними фізичними властивостями матеріалів.

Розвинутий Маланчук Н.І. підхід може застосовуватися для розв’язання споріднених осесиметричних і просторових задач для тіл із змінними контактними параметрами та задач про локальне проковзування за дії нестаціонарного теплового навантаження.

У літературі відсутні дослідження задач про зчеплення і проковзування тіл за одночасної дії силових і термічних чинників. Проте такі дослідження назріли, оскільки контакт вузлів і деталей в багатьох відповідальних конструкціях і машинах відбувається за умов інтенсивного нагріву. Маланчук Н.І. вперше сформулювала і розв’язала задачі про термопружний контакт двох півбезмежних тіл з геометричною (виїмка) або фізичною (ділянка з термоопором) поверхневою неоднорідністю з урахуванням фрикційного проковзування внаслідок термічних деформацій.

Н.І. Маланчук досліджено еволюцію ділянок проковзування в околі виїмок, відшарувань, ділянок неідеального теплового контакту і пониженого коефіцієнта тертя за дії зсувних навантажень, зосереджених сил та теплового потоку, вивчено особливості розподілу нормальних і дотичних контактних напружень та відносного зсуву меж тіл, зумовлених фрикційним проковзування, та побудовано головні нормальні та максимальні дотичні поверхневі напруження в околі геометричних нерівностей типу виїмок, виявлено зони, де вони досягають найбільших значень. На основі цих досліджень можна прогнозувати вплив зчеплення і проковзування на контактну поведінку природних і технічних структур з плоскими узгодженими поверхнями зі змінними контактними параметрами. Результати досліджень можуть бути використані для математичного обґрунтування інженерних розрахунків контактної міцності, жорсткості й термічної провідності з’єднань за локальної відсутності контакту поверхонь з урахуванням їх фрикційного проковзування.

^ Контактна взаємодія тіл з узгодженими межами за наявності газорідинного заповнювача міжконтактних зазорів та приповерхневих дефектів

Серед чинників, які мають визначальний вплив на контактну передачу зусиль, навантажень і енергії між об’єктами в природі й техніці, найвагомішими є геометрія поверхонь тіл та середовище в області їх контакту. Природна субстанція (газ, рідина), в якій перебувають спряжені тіла, речовина функціонального призначення (мастило, охолоджувальна рідина), біологічна рідина (синовіальна рідина в суглобах) – типові приклади такого середовища, що відіграє важливу роль у процесах контактної взаємодії та функціонуванні структур. Воно створює додатковий тиск на поверхні тіл, приймає на себе частину прикладеного до них навантаження і може істотно впливати на фактичну площу контакту, контактні напруження і міцність тіл. Тому контактні задачі теорії пружності за наявності середовища в області спряження тіл мають важливі прикладні застосування в техніці й природознавстві.

Найновіші дослідження в цьому напрямі стосуються моделювання взаємодії деформівних тіл за наявності в прилеглій до ділянки контакту області міжконтактного зазору рідинних міжповерхневих містків з урахуванням змочування рідиною тіл та її поверхневого натягу (Горячева І.Г., Маховська Ю.Ю., Чижик С.А., Чекіна О.Г., Y. Ando, Y.F. Peng, Jie Zheng, J.L. Streаtor, P. Lambert, A. Delchambre, Y.I. Rabinovich, M.S. Esayanur, B.M. Moudgil). Прикладний інтерес до цих робіт зумовлений потребою кількісної оцінки впливу капілярних явищ на функціонування жорстких дисків комп’ютерів (K. Takahisa, W. Souta, M. Hiroshige, S. Kobatake, Y. Kawakubo, S. Suzuki), мікро- та нановимірювальної техніки (L. Shi, A. Majumdar, Zitzler L., S. Herminghaus, FMugele), біологічних структур (С. Pailler-Mattei, H. Zahouani, A.C. Rennie, P.L. Dickrell, W.G. Sawyer, G. Huber, Z. Dai, Yu Mina, S.N. Gorb), механічну поведінку гранульних матеріалів (F. Soulie, F. Cherblanc, M. El Youssoufi, C. Saix), коли волога, конденсуючись на межах тіл, під дією поверхневого натягу переміщається у найвужчі місця.

Системні дослідження взаємодії рухомих і нерухомих з’єднань з урахуванням рідини в області контакту в основному проведено для тіл неузгодженої форми (згідно з термінологією Джонсона К.), яким властивий локальний контакт, коли його ділянка значно менша від розмірів тіл та їх поверхонь. Водночас, у природі та різноманітних конструкціях широко розповсюджені структури з узгодженими поверхнями, область контакту яких або цілком охоплює ці поверхні, або співмірна з ними. При взаємодії тіл узгодженої форми можлива локальна відсутність їх контакту, зумовлена малими локальними нерівностями поверхонь чи силовими факторами. При цьому формуються міжконтактні зазори малої висоти, розміри і об’єм яких в процесі навантаження можуть істотно змінюватися навіть за пружних деформацій тіл. Саме тому заповнювач таких зазорів стає активним чинником взаємодії тіл з узгодженими поверхнями, а його реакція (у вигляді тиску) на зміну навантаження може бути значно більшою, ніж за контакту неузгоджених поверхонь. Проте на сьогодні розв’язано лише окремі плоскі й осесиметричні контактні задач для тіл з поодинокими плиткими тунельними і круговими в плані виїмками, коли міжповерхневий зазор цілком заповнений газом або рідиною (Кіт Г.С., Мартиняк Р.М., Монастирський Б.Є., Мачишин І.М.). Відсутні моделі механічної взаємодії тіл, локальні просвіти між якими містять одночасно рідину й газ, з урахуванням поверхневого натягу рідини. Назріли дослідження контактної поведінки структур за множинного характеру та просторової конфігурації поверхневих заповнених виїмок, оскільки саме такі геометричні характеристики найбільш притаманні поверхням реальних об’єктів.

Слободяном Б.С. змодельовано контакт пружних тіл з узгодженими поверхнями, одне з яких має плитку виїмку гладкої форми, з урахуванням наявності в міжконтактному просвіті рідини й газу та поверхневого натягу рідини. Розроблено методику розв’язання поставлених плоских задач, що полягає у їх зведенні, з використанням теорії комплексних потенціалів, до сингулярного інтегрального рівняння відносно функції висоти міжконтактного зазору та системи трансцендентних рівнянь для визначення довжини зазору і ділянок з рідиною, висоти меніска, тиску рідини й газу у зазорі. На цій основі досліджено особливості контактної поведінки півпросторів, один з яких має гладку виїмку, з урахуванням міжконтактного газу й рідини, її поверхневого натягу у разі рідин, які змочують поверхні тіл і не змочують їх. Також досліджується контактна взаємодія пружного тіла та жорсткої основи з плиткою тунельною виїмкою з кутовими точками, що в перерізі має еліптичний чи прямокутний профіль і містить газорідинний заповнювач. У цьому разі зазор не міняє своєї довжини зі зміною навантаження. Проаналізовано залежність контактних параметрів такої системи від зовнішнього навантаження для різних варіантів розташування рідинних містків в зазорі (посередині зазору або на його краях), коли тиск газу в зазорі сталий або змінюється з навантаженням.

Досліджено контакт пружних півпросторів, один з яких має періодичну систему плитких тунельних виїмок гладкої форми, коли всі міжконтактні зазори заповнені однаковою кількістю рідини чи газу. Задачу зведено до сингулярного інтегрального рівняння з ядром Гільберта відносно висоти просвітів та двох трансцендентних рівнянь на довжину зазорів та внутрішній тиск заповнювача. Запропоновано алгоритм розв’язання такої системи рівнянь. Досліджено зміну геометричних характеристик зазорів, тиску заповнювача та ефективне контактне зближення тіл в процесі навантаження.

Слободян Б.С. поширив метод функцій міжконтактних зазорів на просторові контактні задачі для пружних тіл, одне з яких має еліптичну в плані плитку виїмку, з урахуванням тиску заповнювача міжконтактного просвіту. Він розглянув зазор, цілком заповнений стисливою рідиною або газом, та дослідив вплив заповнювача на формозміну зазору в процесі навантаження.

Також розглянуто двовимірні пружні задачі для трикомпонентних областей, що містять прямолінійну тріщину біля поверхні розмежування компонент, між якими реалізується ідеальний механічний контакт. Ці задачі зведено до системи сингулярних інтегральних рівнянь, які розв’язуються числово за допомогою методу механічних квадратур. Проаналізовано вплив пружних і геометричних параметрів складових такої системи на інтенсивність напружень у вершинах тріщин, що розташована поблизу включення.

Ці результати опубліковані в окремому (написаному в співавторстві із Мартиняком Р.М. і Зеленяком В.М.) 7 розділі монографії М.П.Саврука, В.М.Зеленяка „Двовимірні задачі термопружності для кусково-однорідних тіл з тріщинами” (Львів: В-во „Растр-7”, 2009. – 212 с.).

Розв’язані Слободяном Б.С. задачі є актуальним для контактної механіки і відображають практичні потреби трибології, біомеханіки, машинобудування, геофізики та інших галузей в розробці теоретичних моделей для прогнозування контактної міцності й жорсткості реальних структур, що функціонують в різноманітних газорідинних середовищах.

^ Термопружна взаємодія півпросторів з урахуванням теплопроникного заповнювача міжконтактного просвіту

У зв’язку із прикладними запитами техніки, промисловості, будівництва і природознавства останнім часом значна увага в літературі приділяється моделюванню та розробці методів дослідження контактної взаємодії тіл з угодженими поверхнями, орієнтованих на як повніше врахування поверхневої структури та різних фізичних процесів. Особливо багатим на нові практично важливі ефекти є вивчення узгодженого контакту тіл з урахуванням температурних полів і зумовлених ними деформацій. Часто між узгодженими поверхнями виникають міжконтактні зазори, зумовлені мілкими поверхневими виїмками чи іншими приповерхневими неоднорідностями. При експлуатації це призводить до неідеального контакту, внаслідок чого приконтактні шари знаходяться в особливих умовах, що характеризуються інтенсивним протіканням у них механічних, теплових та інших процесів. Простір між контактуючими нерівностями зазвичай містить заповнювач (рідину чи газ), який, впливаючи на температурні поля в тілах і на їх деформації, стає активним чинником контактної системи. Водночас контактна термомеханічна поведінка тіл істотно залежить від напряму контактного теплового потоку, а саме, до якого матеріалу він скерований – з більшою чи меншою термічною дистортивністю (ефект напрямленості теплового потоку).

Ефект напрямленості теплового потоку експериментально підтверджений (Starr C., Barzelay M.E., Rogers G.F.C., Williams A., Clausing A.M., Thomas T.R, Probert S.D.) і полягає у зміні величини контактного термоопору, викликаною зміною напряму теплового потоку фіксованої інтенсивності. Проте дотепер він не має єдиного теоретичного обґрунтування.

Задачі термопружності про неповний контакт тіл за умов ідеального теплового контакту контактуючих поверхонь та теплоізоляції неконтактуючих поверхонь для двох напрямів теплового потоку досліджували Barber J.R., Comninou M., Dundurs J., Panek C., Кіт Г.С., Швець Р.М., Мартиняк Р.М., Монастирський Б.Є. Проте у разі теплового потоку до тіла з меншою термічною дистортивністю використання таких умов теплового контакту зумовлює появу фізично некоректного контактного тиску в околі країв ділянки контакту. Barber J.R. провів модифікацію цих умов за допомогою введення зон неідеального теплового контакту між ідеальним контактом та ізоляцією, що дозволило дещо розширити діапазон вхідних параметрів, для яких отримуються фізично коректні результати (Barber J.R., Comninou M.). Термопружний стан контактуючих тіл за неідеального теплового контакту тіл, зумовленого залежним від контактного тиску термоопором, досліджували Barber J.R., Comninou M., Li Ch., Yeo T., Olesiak Z.S., Кіт Г.С, Мартиняк Р.М., Євтушенко О.О, Кульчицький-Жигайло Р.Д.

Чумаком К.А. проведено аналіз термопружної взаємодії в умовах плоскої деформації двох ізотропних півпросторів з узгодженими поверхнями за наявності теплопровідного заповнювача інтерфейсного зазору, зумовленого локальною поверхневою нерівністю у вигляді плиткої виїмки. Теплопровідний заповнювач зазору враховано умовами недосконалого теплового контакту з термоопором, залежним від висоти зазору. Розроблено методику розв’язання поставлених задач, що полягає у їх зведенні, з використанням теорії комплексних потенціалів, до системи нелінійних сингулярних інтегро-диференціальних рівнянь відносно функції висоти міжконтактного зазору та функції стрибка температури між берегами зазору, а також формулюванні умов для визначення меж ділянки відсутності контакту. Контактна поведінка розглянутої структури якісно залежить від напрямленості теплового потоку, тому запропоновано окремі підходи до розв’язування отриманої системи для трьох характерних випадків: 1) тепловий потік напрямлений до тіла з меншою термічною дистортивністю, 2) тепловий потік напрямлений до тіла з більшою термічною дистортивністю, 3) термічні дистортивності матеріалів однакові. досліджено особливості контактної взаємодії півпросторів з урахуванням теплопровідного заповнювача міжконтактного зазору для трьох зазначених.

На цій основі К.А. Чумаком досліджено вплив теплопровідності міжконтактного середовища, інтенсивності та напряму теплового потоку, величини силового навантаження на трансформацію зазору, розподіли температури, теплових потоків та напружень на інтерфейсі. Зокрема, показано, що модель теплопроникного заповнювача дозволяє усунути згадані вище некоректності, які виникають при розв’язуванні відповідних задач з теплоізольованими (незаповненими) зазорами у разі теплового потоку до матеріалу з меншою термічною дистортивністю. Отримані ним розв’язки контактних задач термопружності коректні для довільного діапазону силового і термічного навантаження, що є вагомим аргументом на користь використання моделі теплопроникного заповнювача міжконтактних зазорів у прикладних розрахунках.

Виявлені закономірності термомеханічного контакту тіл за наявності теплопровідного заповнювача зазорів якісно пояснюють ефект напрямленості, який спостерігається експериментально при термічному контакті тіл із різних матеріалів у середовищі газу.

Отримані у циклі робіт результати дають змогу прогнозувати вплив теплопровідного міжконтактного середовища на герметичність, міцність, жорсткість, деформативність і термічну провідність природних і технічних структур з номінально плоскими узгодженими поверхнями зі змінними контактними параметрами, а також виокремити чинники, які мають визначальний вплив на контактну поведінку тіл за комбінованого механічного і термічного навантаження.


Претенденти:


кандидат фіз.-мат. наук,

м. н. с. відділу математичних

методів механіки руйнування та

контактних явищ Н.І. Маланчук


кандидат фіз.-мат. наук,

м. н. с. відділу математичних

методів механіки руйнування та

контактних явищ Б.С. Слободян


аспірант

відділу математичних методів

механіки руйнування та

контактних явищ К.А. Чумак

Скачать, 180.73kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов