Відомості про

Поиск по сайту:


НазваниеВідомості про
страница3/20
Дата02.04.2012
Размер7.93 Mb.
ТипДокументы
Смотрите также:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Тема.Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія)

Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати слова з урахуванням стилістичних особливостей; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;виховувати бажання опановувати український мовленнєвий етикет; виховувати національно свідомого громадянина

Обладнання. Словники, картки, роздруковані завдання

^ Хід заняття

І.Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

Учитель пропонує учням заримувати слова „багатозначність” та „обачність” і скласти двохрядковий вірш. Після колективних зусиль це може мати такий вигляд:

^ Будемо сміливими, проявимо й обачність,

Вивчимо сьогодні ми багатозначність.

ІІ.Перевірка засвоєння раніше вивченого матеріалу.

На попередньому занятті розглядалася тема „Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова”. Пригадаємо вивчене і спробуємо відповісти на запитання коротко – „Так” чи „Ні”.

Учитель роздає учням картки . Читає запитання. Учні у табличці ставлять позначки „Так” (+), „Ні” ( - ).


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

+

-

+

...





























































^ Правильних відповідей







  1. Чи є слово найменшою самостійною одиницею

мови, що складається із відокремленої сукупності звуків та пов’язаного з ним значення ?(Так, слово є найменшою самостійною одиницею мови. Воно складається із відокремленої сукупності звуків та пов’язаного з ним значення).

  1. Чи потрібно мовцеві в процесі мовлення

утворювати нові слова ?(Ні, не потрібно. Слово в пам’яті мовця існує в готовому вигляді).

  1. Чи є звучання чи написання слова , яке

зберігається в пам’яті мовця, його граматичною формою?(Так, граматичною формою слова є його звучання чи написання, яке зберігається в пам’яті мовця).

  1. Чи є початковою формою іменника його клична

форма?(Ні, початковою формою іменника є слово

в називному відмінку чоловічого роду однини).

  1. Чи є різниця між поняттям „слово” і „словоформа”?

(Так, слово – одиниця мови, а словоформа – одиниця мовлення).

  1. Чи є слово основною одиницею мовлення ?(Так,

бо всі інші одиниці мови можуть себе проявити тільки через слово).

  1. Чи є основною функцією слова комунікативна

функція ?(Ні,основною функцією мови є номінативна, називна функція. Комунікативну функцію виконує речення).

  1. Чи може окрема словоформа складатися з

декількох частин?(Так, може. Наприклад, двадцять п’ять, з переляку).

  1. Чи є вся сукупність відомостей, що міститься в

слові, його значенням ?(Так, значення слова – це вся сукупність відомостей, що в ньому міститься).

10.Чи є поняття основою лексичного значення

слова ?(Так, основою лексичного значення слова є поняття).

11.Чи пояснюється лексичне значення слова в

орфографічному словнику ?(Ні, лексичне значення слова пояснюється в тлумачному словнику).

12.Чи є різниця між реченням з одного слова і просто

одним словом ?(Так, слово – це назва, а речення – повідомлення, виражена одним словом думка).

  • Робота в парах. Взаємоперевірка. Учні

міняються бланками відповідей. Учитель ще раз читає запитання і правильні відповіді. Учні підраховують, позначаючи правильні відповіді відповідним значком, здають вчителю.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

+

-

+

-

+

+

-

+

+

+

-

+

v

v

v

v

v

v

v

v

v

v

v

v

Правильних відповідей

12



Учитель швидко сортує бланки. Називає тих, хто найкраще виконав завдання, отже, засвоїв матеріал попереднього заняття.

ІІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми поговоримо про слова однозначні та багатозначні. Послухайте запитання, а відповіді ми знайдемо в процесі уроку.

  • Як ви гадаєте, у мові більше однозначних чи

багатозначних слів?

  • Чи варто інколи боротися із багатозначністю?

  • Яким іноземним словом – терміном називається

багатозначність?

  • А чи веселе це заняття – використовувати

багатозначність слова у творчості ?

Висновки зробимо в кінці нашої роботи

ІV.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

Оскільки у нас на факультативні заняття приходять люди, які багато знають, проявляють допитливість, то є така пропозиція: більше на занятті займатися дослідженням. Всі пристають на таку пропозицію? Так і будемо працювати.

Щоб відповісти на запитання, які слова називаються однозначними, а які багатозначними, нам, гадаю, не потрібно багато думати.

Це вивчалось у початкових класах, про це говорили на уроках у 5 класі.

  • То які слова називаються однозначними?

(Слова, що мають одне лексичне значення).

  • Які слова називаються багатозначними?

(Слова, які мають два і більше значень).

  • Запишіть слова. Поясніть на прикладі

записаних слів, чому вони належать до однозначних?

Паралелепіпед, іменник, протокол, лексикологія,азот, олівець, ямб, суфікс, капелюх.

Висновок. До однозначних слів належать слова-терміни, більшість канцеляризмів і професіоналізмів та деякі загальновживані слова, що називають чітко окреслені предмети та явища.

  • Чи багато в нашій мові однозначних слів?

(Можна стверджувати, що майже кожне слово в нашій мові багатозначне).

  • Відшукати у тлумачному словнику пояснення

таких багатозначних слів: баба, барабан, вал, вальс

Застереження. У 5 класі ми вивчили омоніми. Яка різниця між багатозначними словами і омонімами? Як вони позначаються у словниках?

(Багатозначність властива одному й тому ж слову, а омоніми – це різні слова. У словнику багатозначні слова пояснюються під номерами в одній статті, а омоніми позначені як окремі слова, кожне має окрему статтю в словнику).

  • ^ Зі словами, значення яких пояснено вище,

скласти і записати власні речення.

( Наприклад. Січ запорожці оточували земляним валом. Селяни покоси сіна згрібали у вали. Хвилі накочувались на берег за валом вал. Футбольні фанати посунули валом у відчинену браму стадіону. Кондитерська фабрика збільшила вал своєї продукції.

^ Баба Марусина пригостила внуків смачними пирогами. Випав сніг, діти зліпили серед двору величезну бабу. До магазину слідом за хлопцем зайшла баба.).

  • ^ За поданим тлумаченням встановити, які це слова.

  1. Люди, які щось охороняють; сторожа. Група

людей, вишикуваних для вшанування когось. Постійне перебування в якомусь місці протягом певного часу, наприклад, біля хворого. (Варта)

  1. Людина, яка хвилюється, турбується про когось,

співчуває. Пристрасний любитель спортивних змагань,

прихильник якогось виду спорту, спортсмена чи команди. (Вболівальник)

  1. Дво- або триколісний транспортний засіб, що

приводиться в рух ногами за допомогою педалей.

(Велосипед).

  • Тепер,користуючись тлумачним словником,

спробуємо загадати по слову кожен (на літеру „Д”).

Відповіді не вигукувати. Відповідатиме той, хто першим підніме руку. Порахуємо, хто найбільше дасть правильних відповідей.

(Учні вгадують значення слів за їх тлумаченням).

  • Записати речення, пояснити значення

полісемічного (багатозначного) слова .

„Горить,” - прошепотіла дівчина, і не знати було, про що вона думала: про небо, чи про Хрещатик, чи про те, що горить її власне обличчя.

(Учні пояснюють, які значення має слово горить).

  • У названому жартівливому реченні пояснити

значення слова йти.

На вулиці йшов дощ і два студенти, один – в університет, а другий – у калошах.

(Учні пояснють значення слова йти ).

  • Спробуймо й ми складати усмішки,

використовуючи багатозначність.

Наприклад.

  • Ти вчора стояв на воротах?

(Ні, я вчора грав у нападі).

(Так, я стояв на воротах, коли ти їхав мимо на велосипеді).

( Ні, на воротах стояв дідусь, а я стояв за тином).

Учні роблять спроби використати багатозначні слова для створення комічних ситуацій.

^ V.Узагальнення. Підсумок заняття.

  • Про яке мовне явище ми сьогодні говорили на

занятті? (Про однозначні і багатозначні слова).

  • Яким іноземним словом-терміном можна назвати

багатозначність? (Полісемія).

  • Як у тлумачних словниках пояснюються

багатозначні слова, а як омоніми? (В одній словниковій статті багатозначні слова під номерами, в різних статтях – омоніми).

  • Коли багатозначність у мові небажана? (Коли

вносить плутанину у розуміння змісту сказаного мовцем).


О.П.Діхтяренко

Заняття № 4

Тема.Типи перенесення значень. Метафора

Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати слова у прямому і переносному значенні, аналізувати вислови, що містять метафори; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;виховувати естетичні смаки, любов до рідної мови

Обладнання. Словники, роздруковані матеріали, завдання.

^ Хід заняття

І.Організаційний момент.

Створення емоційного настрою.

Складання двовірша на тему заняття. Рими – поету і злету.

Наприклад:

Подарує метафора щиро поету

Добрі миті натхнення і творчого злету.

ІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми поговоримо про ще деякі цікаві явища – про типи перенесення значень слова, про метафору і про те, як вона твориться. Звичайно, спробуємо і самі творити метафори.

Спробуйте для себе визначити завдання на сьогоднішнє заняття, а висновки зробимо в кінці нашої роботи.

(Учні на окремому аркуші коротко записуть 3-5 завдань на заняття).

ІІІ.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Виконання вправ на закріплення.

Сьогодні ми продовжимо займатися дослідженням. Всі погоджуються? Так і будемо працювати.

  • Пригадаймо, що ми вже знаємо про пряме і

переносне значення слова?

  • Які слова можуть мати переносне значення?

  • Що про це було сказано у підручнику 5 класу?

(Багатозначні слова можуть уживатися в прямому і переносному значеннях. Пряме значення – це властиве слову звичайне значення. Переносне значення – образна назва предмета, явища, дії. Переносним його називають тому, що мовець свідомо переносить назву предмета (ознаки, явища, дії тощо) на інше, бо вони чимось подібні одне до одного).

  • Згадаймо приклади, про пряме і переносне

значення.

Гострий ніж – гостре слово.

Крутий підйом – крутий характер.

Розбити тарілку – розбити парк.

  • Ще згадаймо, як у статтях тлумачного словника

позначається переносне значення слова?

(У статтях тлумачного словника переносне значення слова подано під окремою цифрою з позначкою перен.)

Сьогоднішнє заняття ми розпочали з поезії.

Знайдімо у словнику це слово, з’ясуймо, які воно має значення, яке воно може мати переносне значення.

(Учні знаходять слово „поезія”, називають його значення).

Поезія 1. Мистецтво слова, що художніми образами впливає на уяву й почуття читача. 2. Віршована, ритмічно побудована мова. 3. Усі віршовані твори якогось автора. 4. перен. Чарівність, привабливість.

  • Проілюструвати кожне значення слова «поезія» прикладами.

(Наприклад: 1. У виконанні визначного артиста-декламатора звучала поезія. 2.Поезія створюється за допомогою чергування наголошених і ненаголошених складів. 3.Поезію Володисмира Сосюри в свій час дуже любила молодь. 4.перн. Люблю поезію місячної ночі).

  • В уривку з вірша Олександра Олеся

відшукати слова, вжиті в прямому і переносному значенні.

Ходжу по полю, рву квітки
І їй плету вінок з волошок,

Все тій, якій вже сплів вінок терновий.


(Вінок з волошок – слова вжито в прямому значенні, вінок терновий – у переносному. Одягти терновий вінок – зазнати випробувань замість радощів та задоволення від слави).

  • ^ Скласти речення, у яких би слова сонце,

летіти, важкий вживалися у переносному значенні.

(Наприклад. Поезія Тараса Шеченка - сонце для кожного свідомого українця. Летять роки все швидше і швидше. Важкий характер був у отамана).

  • ^ Пояснення учителя.

На основі переносного значення слова твориться художній засіб, який дуже поширений у художній літературі – метафора.

Що ж таке метафора? Знайдемо пояснення у словниках.

(Учні шукають значення слова у словниках. Можна доповнити їхні пошуки розданими роздруковками).

Метафора (перенесення) — не у власному, а у переносному розумінні вжитий картинний або образний вираз; є як би концентрованим порівнянням, причому замість предмета порівнюваного ставиться безпосередньо назва предмета, з яким бажають порівняти, наприклад: троянди щік — замість рожеві щоки або рожевий колір щік. М. сприяє витонченості, силі і блиску мови; навіть у буденному житті, в просторіччі без неї майже ніколи не обходяться. Особливо для поетів М. є необхідним засобом.

(Пояснення із енциклапедії у комп’ютерному варіанті. Стаття:Brinkmann, «Die Metaphern. Studien uber den Geist der modernen Sprachen»(Бонн,1878,т. I).

Метафора – художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогії, схожості або порівняння, а також слово або вираз, ужиті в такий спосіб. (Словник української мови в 11 томах. Том 4. стор.687.)

Метафора(від грецького – перенесення) – вид тропу, утвореного за принципом схожості; один із засобів посилення образності і виразності мови. (Коротка літературна енциклопедія).

Пошукаймо метафори у літературних прикладах. Ось чотири рядки з відомого вірша Тараса Шеченка.

У нас воля виростала,

Дніпром умивалась,

У голови гори слала,

Степом укривалась.

Які ознаки живих предметів надано неживим? (Воля – неживий предмет, але вона, як жива, виростала, умивалась, слала в голови, укривалась).

Таким способом утворена метафора, вжита у вірші Володимира Сосюри :

^ Скиглить, скиглить ніч промерзла...

Чи в таких рядках вірша Олександра Олеся:

Серце моє – клітка,

А пісніпташки,

Що об неї б’ються

І на волю рвуться.

  • Пояснити, як утворені метафори.

  1. Окраєць місяця у небі виглядає із-за хмар.(Неживий

місяць, неживий окраєць хліба).

  1. Сталеві м’язи нашого борця Івана Піддубного.(Нежива

сталь, живі м’язи людини).

  1. Дерева одяглися в зимове срібло. (Метафора створена

за подібністю кольору).

  1. Кільце змії почало швидко розкручуватися. (За

формою).

  1. Каштани запалили свої свічі. (За формою ).

  2. Молоко тумані залило долину. (За щільністю

матеріалу).

  • Творче завдання. Скласти речення із

запропонованими словами, утворюючи метафори.

Дощ, вітер, сонце, серце, очі.

(Учні зачитують утворені словосполучення. Обговорення. Визначення найбільш вдалих).

ІV.Узагальнення. Підсумок заняття.

  • Про яке мовне явище ми сьогодні говорили на

занятті? (Про пряме і переносне значення слова, про метафору).

  • Чи вдалося кожному з вас досягти мети, яку ви

ставили перед собою на початку заняття? (Декілька учнів аналізують, як виконали поставлені завдання).


О.П.Діхтяренко

Заняття № 5

Тема.Типи перенесення значень. Метонімія. Зв’язок між значеннями слова

Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати художні засоби, зокрема метонімічні, з урахуванням стилістичних особливостей;розвивати в учнів образне мислення, творчі здібності;виховувати бажання оволодіти секретами художності, виховувати любов до рідної мови

Обладнання. Словники, картки, роздруковані завдання

^ Хід заняття

І.Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

Складання двовірша з допомогою вчителя. Зримуємо слова „спроможні” і „художні” .

Наприклад:

Будем працювати – станемо спроможні

Уживати в мовленні засоби художні.

ІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми продовжимо розмову про типи перенесення значень слова, зокрема про те, як твориться метонімія. Поговоримо також про зв’язок між значеннями слова. Також самі спробуємо творити . Але, як і на попередньому занятті, на початку роботи спробуйте для себе визначити мету на цей урок, щоб при завершенні зробити для себе потрібні висновки.

( Учні на окремому аркуші коротко записуть 3-5 завдань на урок).

ІІІ.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Виконання вправ на закріплення.

  • Пояснення учителя.

Продовжуємо досліджувати типи перенесення значенння слова. Близьким за змістом до метафори є троп метонімія. Про метонімію ви, напевне, щось десь чули? Але доведеться мені вам допомагати.

Попрацюємо над визначеннями, які даються у словниках.

(Учні читають у словниках визначення метонімії. Можна роздати роздруковані матеріали).

Метонімія – один з основних тропів у поетичній і звичайній мові, в основі якого лежить перенесення назви одного поняття на інше, що перебуває з ним у певному зв’язку; слово або вираз, ужиті таким чином.

(Словник української мови. т.4.- Наукова думка.Київ - 1973 ).

Метонімія – вид тропу, в основі якого лежить принцип суміжності...

(Коротка літературна енциклопедія).

Для того, щоб ця теорія стала вам зрозумілою, попрацюємо над прикладами.

Вітер пустелю перегортає,

Кров на його крилі...

Леонід Первомайський

З чого складається в основному пустеля? Із піску. Вітер перегортає пісок. Автор замість слова пісок вжив слово пустеля. Це і є метонімія.

Якщо замість цілого вживається назва частини цього цілого, то така метонімія має спеціальну назву – синекдоха. Подивимося на таке речення.


... Складе мій предок востаннє всі свої мозолі поверх білої сорочки.

Олександр Довженко. «Зачарована Десна»

У цьому реченні яке побрібно було б написати слово замість слова мозолі? Звичайно, руки. Письменник замість назви цілого (руки) вжив назву частини (мозолі на руках).

  • Проаналізувати з точки зору вживання метонімії в реченнях.

  1. У цій пустелі не ступала людська нога.(Людина).

  2. На переправі Тараса Шевченка уже чекали голубі

мундири. (Жандарми).

  1. Зголоднівши, Михайло з’їв три тарілки. (Певно, їв

страву, яку насипали в тарілки).

  1. Радість моя, як я тебе чекав! І дочекався. (Радість –

людина, яку дуже чекав).

  1. Був у бібліотеці. Взяв Тараса Шевченка. (Взяв твори

Тараса Шевченка).

  1. Письменник навчався аж до сивого волосся . (До

старості).

  1. Повертаючись зі школи, дівчатка всю дорогу

розмовляли про свою нову класну керівничку. (Всю дорогу – це і весь час, це і місце, де діти розмовляли).

^ Отже, нам стало зрозуміло, як твориться метонімія, її вид – синекдоха.

Висновок. У основі метонімії лежить перенесення назви одного поняття на інше, перенесення назви частини на ціле і навпаки.

Продовжимо розмову про зв’язок між значеннями слів.

  • ^ А зараз підемо в магазин „Тисяча й одна

дрібниця”. Чи дійсно ми нарахуємо скільки назв товарів, які там є? Звичайно, ні. Їх може бути більше, може бути й менше. Що ж означає назва магазину, звідки вона взялася?

(„Тисяча й одна дрібниця” означає багато, а примандрувала вона з індійських казок „Тисяча й одна ніч”).

На основі перенесення значень твориться стилістична фігура – гіпербола. Ви знаєте, що гепербола – це свідоме, неприховане перебільшення дій, явищ, характеристик.

  • ^ Знайти гіперболу у рядках вірша Олександра

Олеся „Квітнуть, дихають троянди”.

І скажи, - тобі я кину

Всі квітки до ніг.

(Всі квітки поет зібрати не зможе. Всі квітки – гіпербола).

А як називається стилістична фігура, яка створюється завдяки свідомому, неприхованому применшенню? (Літота).

  • ^ Знайти літоту та метонімію в таких рядках віршів

„О принесіть як не надію” Олександра Олеся та „Лебеді материнства” Василя Симоненка.

О принесіть як не надію,

То крихту рідної землі:

Я притулю до уст її

І так застигну, так зомлію.

(Крихта рідної землі – літота).

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

(Очі материнські – образ матері, білява хата – образ рідної землі, малої Батьківщини).

Ми вже зрозуміли, що зв’язок між значеннями слів найбільше вживається в художньому стилі. А що таке шапочка цвяха?

Це, як бачимо, метафора, але вона вже не сприймається як метафора. Чому? Бо вживається у науково-термінологічному стилі уже як словотворчий засіб. Про словотвір ми сьогодні говорити не будемо. Це інша тема.

Письменники в своїх творах використовують різні стилістичні засоби, щоб досягти яскравого вираження свої думок, почуттів, відчуттів...

  • ^ Знайти художні засоби у поданих уривках з художніх

творів.

  1. Я раптом відчув велику тишу. Вона виповняла

ввесь двір, таїлась в деревах, залягала по глибоких блакитних просторах. Так було тихо, що мені соромно стало калатання власного серця.

^ М.Коцюбинський. «Intermezzo».

(Крім метафор, вжито протиставлення тиші і калатання).

  1. І по клавішах сивого смутку

Ходять сині сумні слони.

Іван Драч. «Музичний етюд».

  1. Отак зима скотилась біло,

Так літо котиться зелене.

Іван Драч.«Триптих про слово».

  1. Зловісна доля, жорстока доля.

Здаля сміялась струнка тополя.

П.Тичина. «Хтось гладив ниви».

  1. Васильки у полі, васильки у полі,

І у тебе, мила, васильки з-під вій.

В.Сосюра. «Васильки у полі».

  1. Світанок грає в срібні труби,

Прокинулися лісоруби.

М.Рильський. «Подорож на Закарпаття».

  1. Пишається над водою

Червона калина.

Т.Шевченко. «Тече вода з-під явора».

Перед тим, як зробити висновки, уявімо таку ситуацію:

Прийшов наш Миколка чи Дмитрик додому і питає маму:

  • Я уже великий?

Що ви відповіли б на місці мами?

  • О, ти уже дорослий!

  • Е, щоб стати великим, тобі треба щось визначне зробити!

Чому так? Бо слово великий багатозначне.

ІV.Узагальнення. Підсумок заняття.

  • Про які мовні явища ми сьогодні говорили на

занятті? (Про типи перенесень значень, про метонімію, зокрема про синекдоху, про стилістичні фігури геперболу і літоту, про використання письменникамипереносних значень слів у художніх творах).

  • Чи вдалося кожному з вас досягти мети, яку ви ставили перед собою на початку заняття?

(Декілька учнів аналізують, як виконали поставлені перед собою завдання).

Використана література:

  1. Великий тлумачний словник сучасної української

мови.- К., Ірпінь:Перун, 2005

  1. Великий шкільний словник української мови.

(9 в 1).- Харків. Весна, 2008

  1. Глазова Олександра. Кузнецов Юрій, Рідна мова. 5

клас.Київ,Освіта України, 2005

  1. Зубков Микола. Практичний словник синонімів

української мови.Харків. Весна , 2008

  1. Краткая литературная энциклопедия, том 4.- М.

СЭ,1967

  1. Пентилюк М.І., Культура мови і стилістика.

Київ.Вежа, 1994

  1. Міляновський Е., Шкільний довідник з української

мови. 5-11 клас. - Тернопіль,Підручники й посібники, 2001

  1. Русанівський В.М., Єрмоленко С.Я., Життя слова.-

К.,Вища школа, КДУ, 1978

  1. Сучасна українська літературна мова. Стилістика.-

Київ,Наукова думка, 1973

10.Словник української мови в 11 томах.- Київ,

Наукова думка, 1970-1980.

11.Тихоша.В.І., Урсуленко Л.І.Українська мова. 5

клас.- Харків,Основа, 2008

12. Шабельник Т.М. Рідна мова. Плани-конспекти.5

клас. - Харків. Ранок. Веста, 2008


^ Г.Є. Косянчук

Заняття №6

Реклама:




1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Скачать 7.93 Mb.
Поиск по сайту:
Разместите кнопку на своём сайте:
Генерация документов


База данных защищена авторским правом ©GenDocs 2000-2011
При копировании материала укажите ссылку
обратиться к администрации
Уроки, справочники, рефераты
Учебный материал

Рейтинг@Mail.ru