Категории:

Л. М. Олійник доцент кафедри педагогіки початкового навчання Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського, кандидат педагогічних наук

Поиск по сайту:


страница19/24
Дата09.03.2012
Размер4.89 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
Вправа “Будь уважний!”
Вправа “Чотири стихії”
5. Особливості розвитку пам'яті
Методика «Упізнавання фігур» для визначення рівня образної пам'яті
Вправа “Розвиток продуктивності запам'ятовування”
Дидактична гра «Хто відгадає?»
Гра «Бабуся укладає у свою валізу...»
Вправа для розвитку літературної пам'яті «А я у гай ходила...»
Гра «Ґудзики”.
Гра для розвитку зорової пам'яті «Дверна шпара»
Гра «Так» - і «ні».
Вправа «Намалюй пароплав».
Тренінг Розвиток вміння давати визначення словам.
Способи формулювань визначень
Корекція і розвиток
Наочно-дієве мислення
Наочно-образне мислення
Логічне мислення
Словесно-логічне мислення
Активна мова
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Вправи, спрямовані на розвиток слухової уваги.

^ Вправа “Будь уважний!”

Мета: стимулювання уваги, розвиток швидкості реакції.

Обладнання: аудіозапис маршу.

Опис. Кожна дитина повинна виконувати рухи відповідно до команди дорослого: «зайчики» — стрибати; «конячки» — бити «копитом об підлогу»; «раки» — задкувати; «птахи» — бігати, розкинувши руки; «лелеки» — стояти на одній нозі. .

Інструкція: «Зараз ми пограємося. У цій грі потрібно бути уважним. Станьте в коло один за одним. Слухайте уважно мої слова — команди. Коли я скажу «зайчики», усі повинні стрибати по колу, як зайчики. Коли я скажу «конячки», усі повинні показати, як конячки б'ють копитом. Коли я скажу «раки», усі повинні показати, як раки задкують. Коли я скажу «птахи», гравці повинні перевтілитися в птахів і бігати по колу, розкинувши руки в сторони, як крила. Коли я скажу «лелеки» — усі миттю повинні уявно перетворитися на лелек і стояти на одній нозі. Ну а коли я скажу «діти» — усі повинні знову стати дітьми. Починаємо грати».

^ Вправа “Чотири стихії”

Мета: розвиток уваги, координації слухового і рухового аналізаторів.

Опис. Гравці сидять у колі і виконують рухи відповідно до слів: «земля» — руки вниз, «вода» — витягнути руки вперед, «повітря» — підняти руки нагору, «вогонь» — зробити обертання руками в зап'ясткових і ліктьових суглобах. Хто помиляється, той програв.

Інструкція: «Для цієї гри необхідно сісти в коло й уважно послухати. Якщо я скажу слово «земля», усі повинні опустити руки вниз, якщо слово «вода» — витягнути руки вперед, слово «повітря» — підняти руки нагору, слово “вогонь” – зробити обертання руками в запясткових і ліктьових суглобах. Хто помиляється –програв”.

^ 5. Особливості розвитку пам'яті

Пам'ять − фіксація, збереження і наступне відтворення людиною її досвіду.

Це необхідна передумова оволодіння основами будь-якої професії, а також опанування надбаннями науки, культури, мистецтва. Отже, для кожної людини важливо мати досконалу пам'ять, а вчителю, крім того, вміти так організувати навчально-виховну роботу на уроці, щоб сприяти міцному запам'ятовуванню навчального матеріалу учнями і розвиткові їхньої пам'яті. Для досягнення цього необхідно звернути увагу на ті закономірності, за якими протікають процеси пам'яті: запам'ятовування, збереження запам'ятованого, відтворення і забування.

Успішному запам'ятовуванню сприяють такі чинники:

  • настанова на запам'ятовування, яка включає в себе визначення кола об'єктів, які треба запам'ятати, і часу, протягом якого запам'ятоване потрібно зберігати у пам'яті,

  • діяльне оперування людини об'єктами запам'ятовування (переказування, складання речень, задач, оповідань, проведення дослідів тощо);

  • наявність стійкої, концентрованої уваги та інтересу до матеріалу, який треба зафіксувати у пам'яті;

  • сприятливий емоційний стан суб'єкта, що запам'ятовує (сум, нудьга, байдужість погіршують запам'ятовування, а сильні переживання можуть викривити сприйняте або й викликати амнезію — забування).

На якість запам'ятовування впливає і обсяг матеріалу: дроблення на дуже малі одиниці. Сприймання відразу дуже великої кількості інформації не є раціональним. Але особливо важливою умовою якісного запам'ятовування є аналіз і синтез запам'ятовуваного, співвіднесення його з уже відомим, знаходження спільних і відмінних рис, самостійне узагальнення фактів і виведення закономірностей, наведення власних прикладів до правил і законів.

Залежно від того, бере чи не бере участь мислення у процесі запам'ятовування, останнє поділяють на смислове і механічне. Роль і місце цих видів запам'ятовування при опрацюванні тої чи іншої інформації різні: ті відомості, які логічно пов'язані між собою, вимагають смислового опрацювання, а окремі замкнені інформаційні одиниці (історичні дати, географічні назви, імена видатних осіб тощо) — механічного запам'ятовування.

Різницю між цими видами запам'ятовування закладено насамперед у їхніх механізмах. Якщо смислове запам'ятовування спирається на глибоке розуміння сприйнятого, на виділення в ньому головного і другорядного, загальних положень і конкретних деталей, то в основі механічного запам'ятовування лежить багаторазове повторення. Це зовсім не означає, що смислове запам'ятовування не передбачає повторення. Повторення є обов'язковим і у даному випадку для закріплення сприйнятого, але воно має підпорядкований характер. Первинним є смислова обробка матеріалу, вторинним — його повторення. А при механічному запам'ятовуванні повторення є єдиним засобом фіксації у пам'яті потрібних відомостей.

Приступаючи до засвоєння навчального матеріалу, слід врахувати, що міцне запам'ятовування є запорукою довгого збереження і якісного відтворення потрібної інформації, запорукою уникнення її забування. Крім того, щоб успішно боротись із забуванням, потрібно знати, що окремі частини матеріалу негативно взаємодіють між собою. Відбувається так зване проактивне і ретроактивне гальмування: негативний вплив попередньої «порції» вивченого на наступну і наступної на попередню. Через це середня частина засвоєних відомостей запам'ятовується гірше і забувається швидше, ніж початок і кінець. Особливо сильно гальмується та інформація, яка межує з подібною до неї (українська і російська літератури, фізика і математика), або є надзвичайно важкою для засвоєння (вивчення вірша і розв'язання складної задачі з математики).

Причиною забування може бути і перевтома, яка викликає позамежне гальмування. Тому, заучуючи, треба робити періодично відпочинки на 10—15 хвилин.

Внаслідок перевтоми можливе явище ремінісценції. Це віддалене в часі, іноді — значно, відтворення пам'яттю того, то мало місце раніше і, здавалося б, не запам'яталось.

Спираючись на загальні закономірності протікання процесів пам'яті, при організації навчальної діяльності необхідно врахувати й індивідуальні відмінності пам'яті учнів.

Індивідуальні відмінності пам'яті особистості виявляються і у тому, як, яким способом людина краще запам'ятовує − у типі пам'яті. Розрізняють зоровий, слуховий, руховий і змішаний типи пам'яті. Найбільш корисним з них є змішаний, бо сприйнята людиною інформація про навколишнє настільки різноманітна, що зафіксувати її тільки зором або тільки слухом дуже важко. Звідси завдання — спираючись при заучуванні на сформований уже тип пам'яті, сприяти вихованню і розвиткові різних способів запам'ятовування.

Для повного теоретичного і практичного оволодіння пам'яттю як психічним процесом необхідно ознайомитись з видами пам'яті.

Існує декілька критеріїв, за якими пам'ять поділяється на види. Це насамперед характер психічної активності, яка превалює в діяльності людини. Моторна активність передбачає наявність рухової пам'яті, активність почуттів фіксується емоційною пам'яттю, наслідки активного відображення картин природи і людського життя стають надбанням образної пам'яті, а думки, оформлені в слова, зберігаються словесно-логічною пам'яттю.

Кожній людині притаманні всі названі види пам'яті, але специфіка діяльності того чи іншого індивіда робить один з видів пам'яті провідною:

• художника — образну,

• лектора — словесно-логічну,

• актора — емоційну,

• спортсмена — рухову пам'ять.

Індивідуальні відмінності пам'яті виявляються у швидкості і точності запам'ятовування, тривалості збереження запам'ятовуваного і в обсязі пам'яті, тобто у кількості відомостей, які стали надбанням пам'яті. Важливою рисою, що свідчить про продуктивність пам'яті особистості, є готовність до відтворення— здатність швидко відшукати у пам'яті потрібну інформацію.

Вихованню цієї риси сприяє, по-перше, передбачення, коли завчений матеріал буде потрібний, і, по-друге, систематизація запам'ятованого, віднесення його до певних груп, класів, категорій.

Перелічені особливості пам'яті визначають її продуктивність Довготривала пам'ять не вимагає якогось додаткового роз'яснення. Це найбільш поширений засіб збереження інформації.

Причини, які впливають на продуктивність пам'яті:

Суб'єктивні:тип запам'ятовування, попередній досвід, настанова, інтерес, стан організму.

Об'єктивні:кількість матеріалу, обстановка.

Характер матеріалу:осмисленість, зв'язаність, зрозумілість, наглядність, ритмічність.

Відповідно до того, наявна чи відсутня мета мнестичних процесів, тобто процесів пам'яті, розрізняють довільну і мимовільну пам'ять.

Третім критерієм поділу пам'яті на види є час, протягом якого одержана інформація зберігається пам'яттю. Сучасні психологи виділяють три види пам’яті щодо часу: довготривалу, короткочасну й оперативну пам’ять.

І все, що говорилось про пам'ять, фактично стосується довготривалої пам'яті.

Інша справа з пам'яттю короткочасною. Вона є ніби відлунням тільки-но сприйнятого, її образи на диво яскраві і близькі до оригіналу, але й надзвичайно вразливі. При сильних сторонніх подразненнях вони швидко зникають, не залишаючи навіть сліду.

Якщо умови сприятливі, то образи короткочасної пам'яті закріплюються і стають надбанням довготривалої пам'яті. Таким чином, короткочасна пам'ять − це своєрідна перепустка, через яку проходить уся інформація, що міститься у довгочасній пам'яті.

Специфіка оперативної пам'яті полягає у тому, що вона обслуговує лише окремі дії, після виконання яких інформація, збережена чи відновлена опера­тивною пам'яттю, стає непотрібною і забувається. Так, при розрахунках ми пам'ятаємо лише результати обчислення, а проміжні числа забуваємо, новий для нас номер телефону тримаємо у пам'яті, поки наберемо його. Отже, оперативна пам'ять за твердженням окремих дослідників, має «діловий» характер. Обсяг оперативної нам'яті становить приблизно 7 ± 2 одиниць, що безпосередньо сприймаються.

Основні прийоми мнемотехніки.

Піктограма – це невеличкий схематичний малюнок, що несе в собі спеціально визначений зміст. Піктограма в образній формі ніби шифрує словесний зміст. Найкраще допомагає дітям з недостатнім розвитком слухової пам’яті і хорошим розвитком зорової. Важливо, щоб ці значки придумували і малювали самі діти.

Групування –розбивка матеріалу за групами. Спочатку дитину вчать об’єднувати матеріал у групи за певними ознаками, потім відшуковувати такі групи в тексті і запам’ятовувати вже об’єднану інформацію.

Відшуковування аналогій – знаходження смислових зв’язків між новим і вже вивченим матеріалом.

Складання плану.

Придумування віршів або слів, що допомагають запам’ятати складне правило.

Ігри та вправи для корекційно-розвивальної роботи

Вправа «Запам'ятовування цифр»

Матеріал: ряд, цифр.

Опис: Дитині пропонують запам'ятати ряд випадкових цифр, починаючи з 3-х

813 3126 52169 631925

645 7482 38471 936472

Якщо дитина не повторила пред'явлений ряд цифр у тому ж порядку, то їй прочитують повторно інший ряд цифр тієї ж кількості.

Оцінка результатів: Максимальне число цифр, що може запам'ятати дитина, - норма для 6-7 років - 5-6 цифр.

Більш складним завданням є повторення цифр у зворотному порядку. Починати треба з 2-х цифр:

Наприклад, 73 - відповідь дитини 37,629 - відповідь дитини 926...

Норма для 6-7 років - 3 цифри в зворотному порядку і більше.

Опосередковане запам'ятовування (О. М. Леонтьева)

Матеріал: набір10-15 слів і 20—30 картинок, секундомір.

Опис: Слова для запам'ятовування: обід, сад, дорога, поле, молоко, світло, одяг, ніч, помилка, кінь, птах, навчання, стілець, ліс, миша. Набір карток з малюнками: хліб, яблуко, шафа, годинник, олівець, літак стіл, ліжко, сани, лампа, корова, кішка, сокира, гніздо, ножик, дерево, суниця, сорочка, автомобіль, віз, місяць, диван, школа, чашка, велосипед, будинок, зошит, ліхтар.

Дитині пропонують послухати слова, і щоб краще запам'ятати їх, вибирати картинки з малюнками, що допоможуть потім легше згадати назване слово. На вибір картки до кожного слова надається 30 сек. Після кожного вибору варто розпитати дитину, чому вона зробила цей вибір.

Потім варто зайняти дитину на 15 хвилин якою-небудь іншою грою.

Після закінчення цього часу дитині демонструються картинки, що були обрані нею для опосередкованого запам'ятовування.

Оцінка результатів:Добрий - дитина правильно згадує всі слова; легко знаходить образи-асоціації до всіх слів.

Середній - дитина утрудняється в підборі асоціацій до абстрактних слів; згадує не всі слова.

Низький - дитина утрудняється підібрати асоціації в більшості випадків, згадує менше 10 слів.

^ Методика «Упізнавання фігур» для визначення рівня образної пам'яті

Матеріал: дві таблиці з геометричними фігурами(див. с. 28),секундомір.

Опис: Дитині пропонують таблицю 1 з 9 геометричними фігурами, час експозиції 10 сек. їй необхідно запам'ятати фігури. Відразу після показу їй пред'являють таблицю 2, де фігури-еталони розкидані серед інших 25 фігур. Дитина повинна упізнати серед них побачені раніше.

Оцінка результатів: Дуже високий результат - 9 фігур упізнані правильно.

Норма - 7-8 фігур (для 7 років).

Низька норма - 6 фігур (для 7 років, для 6 років - норма).

Низький результат - менше 6 фігур.

Розвиток опосередкованого запам'ятовування

Якщо дитина нічого не може пригадати, а лише називає малюнки на картках, це свідчить про порушення цілеспрямованості мислення. Така дитина на момент утворення зв'язку ніби втрачає основну мету роботи, яка полягає в тому, щоб поєднати вибір картки з наступним відтворенням слова.

Якщо підліток відбирає багато карток на відтворення одного слова, це може свідчити про порушення цілеспрямованості відбору, нестійкості способу роботи. Незвичайні, надоригінальні зв'язки можуть вказувати на певні порушення мислення.

^ Вправа “Розвиток продуктивності запам'ятовування”

Мета роботи: розвиток особливостей опосередкованого запам'ятовування, його продуктивності, а також характеру мислення, рівня сформованості мислення.

Матеріал: папір, кольорові олівці, набір слів з методики «Піктограми».

Опис: Підліткові пропонується запам'ятати слова, які називає психолог. Для полегшення запам'ятовування йому потрібно намалювати малюнки для кожного слова. Але писати назви слів або позначати літерами не можна. Можна малювати все, що завгодно, аби малюнок допоміг тобі відтворити назване слово.

Психолог зачитує словосполучення з інтервалом у 50-60 сек. Відтворити слова за малюнками пропонується через 40-60 хвилин.

Набори слів: теплий вечір, смачний обід, голодна дитина, хвора жінка, сміливий вчинок, темна ніч, беззубий дід, снігова буря.

щастя любов

перемога сумнів

ворожнеча дружба

багатство справедливість

мрія страх

розум очікування

нудьга космос

надія сила.

Інтерпретація результатів.

Підраховується кількість правильно відтворених словосполучень у співвідношенні із загальною кількістю запропонованих словосполучень.

Цікавий також якісний аналіз піктограм. Усі зображення можна класифікувати за 5 основними видами: абстрактні, знаково-символічні, конкретні, сюжетні та метафоричні.

Абстрактні зображення - у вигляді рисок, відрізків, які не дають конкретного образу.

Знаково-символічні - у вигляді знаків або символів (геометричні фігури, стрілки тощо).

Конкретні - конкретні предмети.

Сюжетні - предмети, персонажі, що зображуються, поєднані в яку-не-будь ситуацію, сюжет, або займаються якоюсь діяльністю.

Метафоричні - зображення у вигляді метафор, художніх фантазій.

Якщо дитина користується абстрактним і знаково-символьним типами малюнків, то для неї характерна здатність до узагальнення, синтезу інформації, до абстрактно-логічного мислення.

Якщо дитина користується сюжетними та метафоричними зображеннями, то для неї характерна наявність художніх здібностей, образне мислення.

Якщо дитина користується конкретними зображеннями, то для неї характерне конкретно-дійове мислення, оперування об'єктами, які безпосередньо сприймаються, здатність до практичного мислення.

Навіть не дуже уважні батьки зауважують, що їхні дошкільнята мають дивовижну пам'ять: вони здатні без завчання запам'ятовувати цілі вірші й уривки і часто вражають літературні й художні смаки своїх батьків, цитуючи модний телесеріал чи текст рекламного ролика. Добре було б, щоб ця дивна здатність не марнувалася — адже її розквіт обмежений у часі! І хоча майже всі діти мають кращу пам'ять, ніж дорослі, усередині групи дітей зрештою є і розбіжності: хтось краще запам'ятовує матеріал, а хтось гірше.

Тому необхідно уявити собі, як спрацьовує пам'ять, які її особливості в дошкільному віці і як її можна тренувати — адже, як відомо, ця здатність ніколи не буває надмірною. Пам'ять — це властивість психіки сприймати, зберігати і відтворювати деяку інформацію, шо може мати найрізноманітнішу форму і зміст. Можна пам'ятати відчуття й образи, що ми одержуємо завдяки нашим органам чуттів: зору, слуху, нюху, смаку, дотику. Можна пам'ятати краще інших вірші і прозу, обличчя людей, дати, прізвища, номери телефонів, дорогу.

Можна пам'ятати довго, усе життя — у цьому випадку говорять про довгострокову пам'ять. Можна пам'ятати кілька секунд — тут ми маємо справу з короткочасною пам'яттю. Для того щоб інформація з короткочасної пам'яті перейшла в довгострокову, її потрібно повторювати до завчання.

Можна говорити також про безпосередню пам'ять − коли матеріал запам'ятовується ніби сам собою, без спеціальних дій (їх називають мнемотехнічними прийомами), і про опосередкований, коли людина придумує щось на зразок «вузликів» на пам'ять, щоб потім згадати важкий матеріал.

Та найголовніше для нас − це те, що пам'ять дитини можна тренувати і розвивати. Актори, що заучують напам'ять багато сторінок, не мають цю навичку від народження, а здобувають її завдяки вправі. Для дитини пам'ять − це основний спосіб пізнання і звикання до світу. Вона запам'ятовує мовлення, і вже потім, зустрічаючи повторювані звукосполучення, учиться співвідносити їх із ситуацією й у такий спосіб осягати значення слів.

Вона запам'ятовує правила, пропозиції, таблицю множення, щоб потім зрозуміти їх зміст, а поки не зрозуміла — користуватися механічно, довіряючи своїй пам'яті. Характерно, що в дітей краще сформована пам'ять на емоції й образи, ніж на слова і символи. Тому прекрасно, якщо в навчанні ви вико­ристовуватимете ілюстрації, малюнки самої дитини.

Важливо також знати, що в різних дітей може домінувати зорова, слухова або моторна пам'ять. Від цього залежатиме, що ефективніше: показувати дітям картинки чи пояснювати і диктувати, просити дитину самій обвести букву чи відтворити зображення.

Однак 80% усієї інформації людина одержує завдяки зору і слуху, тож ми зосередимося надалі на розвитку саме цих видів пам'яті.

Пам'ять може приховувати, компенсувати недоліки інших здібностей у дитини, але може і стимулювати їх, допомагаючи розширювати кругозір, створюючи стереоскопічну картину світу і збагачуючи поведінку новими зразками.

Ми подаємо ігри і вправи з розвитку пам'яті, необхідні для успішного навчання у школі.

^ Дидактична гра «Хто відгадає?» .

Можна грати як із групою, так і з однією дитиною. Завдання полягає в тому, що дитину просять по пам'яті описати який-небудь із предметів, що є у кімнаті так, щоб партнери відгадали. При цьому не можна дивитися на цей предмет і називати його.

Після того як ведучий пояснив правила гри, а діти підготувалися до неї і вибрали предмет, ведучий дає в руки будь-якому учасникові камінчик як запрошення до розповіді. Той, хто одержав камінчик розповідає про загаданий предмет. Коли загадка відгадана, її автор передає камінчик у руки наступному. Гра триває доти, доки кожен не придумає свою загадку.

Дорослий стежить за тим, щоб називалися суттєві ознаки, інші учасники мають право ставити навідні запитання, однак треба дати можливість ведучому вимовити досить повний опис предмета.

^ Гра «Бабуся укладає у свою валізу...»

Гра для розвитку механічної пам'яті

Грати можна і вдвох із дитиною, але краще — компанією з 3—5 дітей. Дорослий починає розповідь: «Бабуся укладає у свої валізу... гребінець», а наступний гравець має повторити вже сказане, додавши свій предмет: «Бабуся укладає у свою валізу гребінець і... капці» тощо. Гра триває доти, доки ряд не стає таким довгим, що його вже не можна відтворити. У дітей це може бути 18—20 предметів.

^ Вправа для розвитку літературної пам'яті «А я у гай ходила...»

Пропонуємо Вам частіше розучувати вірші − це прекрасне заняття не може бути зайвим ні в якому віці і, крім загальнорозвивального ефекту, допомагає прищепити дитині літературний смак, сприяє емоційному зближенню членів родини. Починати слід із віршів гарного ритму і яскравого змісту, якщо ви віддаєте перевагу перекладам, то нехай це будуть класичні зразки — вірші С. Маршака, Б. Заходера, К. Чуковського. Дуже мелодійні, легкі й добре запам'ятовуються вірші Н. Забіли.

^ Гра «Ґудзики”.

У цій грі беруть участь двоє. Перед гравцями лежать два однакових і.аоо-ри ґудзиків, усередині яких жоден ґудзик не повторюється. Для початку буває

досить узяти всього 3 ґудзика, але при цьому перед учасниками гри лежить весь набір, із якого вони вибираються.

У кожного гравця є ігрове поле, розділене на клітинки. Чим складніша гра, тим більше клітинок має містити поле; для початку досить 4 чи 6. Ґудзики кладуться на клітинки поля. Ведучий розташовує їх за власним бажанням, дає партнеру якийсь час на те, щоб запам'ятати їх розташування (20— З0 сек.) і накриває поле аркушем паперу. Другий гравець має вибрати зі свого набору такі самі ґудзики і відтворити на своєму полі їх взаєморозташування. Потім перший гравець відкриває своє поле, і обоє перевіряють правильність рішення.

Зазвичай на першому етапі діти не можуть грати правильно, варто навчити їх допомагати собі, описуючи вголос взаєморозташування ґудзиків. При цьому рекомендується особливо стежити за тим, щоб дитина правильно орієнтувалась і не плуталася в напрямках «вгору», «униз», «ліворуч», «праворуч».

^ Гра для розвитку зорової пам'яті «Дверна шпара».

Для гри слід підготувати невелику яскраву і докладну картинку та аркуш паперу, що приблизно вчетверо більший за розмір картинки. У середині цього аркуша вирізуємо отвір у формі дверної шпарини. Грати краще групою з 4—5 дітей. Ведучий прикриває картинку цим аркушем і кладе її перед учасниками. Розглядати картинку можна тільки через отвір, поступово пересуваючи верхній аркуш, але не піднімаючи його. Усі розглядають її одночасно, але кожний водить лист протягом хвилини. Потім ведучий пропонує, щоб хто-небудь розповів, що зображено на картинці, інші виправляють і доповнюють його. На закінчення гри картинка відкривається, і ведучий обирає переможця, що розповів найправильніше і найдокладніше. Він і стає ведучим.

^ Гра «Так» - і «ні».

Мета:розвиток зосередженості

Грати в цю гру краще вдвох, хоча можна і в невеликій групі. Ведучий звертається до партнера?

— Тобі надіслали сто гривень. Що хочете, те і купите. Чорний, білий не беріть. «Так» і «ні» не кажіть!

Після цього ведучий починає вести з партнером розмову, що провокує використання одного із «заборонених» слів: «чорний», «білий», «так», «ні». Усі учасники гри мають по кілька фантів; ті хто проштрафився, віддають їх ведучому. Відповідати потрібно швидко, усі діти уважно стежать за дотриманням правила. Бесіда має приблизно такий характер:

  • Чи ходив ти коли-небудь до зоопарку?

  • Один раз.

  • А чи бачив там ведмедя?

  • Бачив.

  • Він був бурий чи білий?

  • Полярний.

Бесіда триває доти, доки не прослизне «заборонене» слово. Тоді учасник віддає свій фант, для викупу якого він має виконати окреме завдання. Якщо дитина говорить «Ага», «Угу» та різні мугикання, потрібно домовитися заздалегідь, вважати це помилкою чи ні. Можна ввести додаткову умову: якщо діалог триває три хвилини з дотриманням правил, то дитина виграла.

Пізнавальна гра для розвитку самоконтролю «Пташка».

Перед початком гри ведучий ознайомлює дітей із різними породами дерев, може показати їх на картинці, розповісти, де вони ростуть. До початку гри всі вибирають для себе фант, іграшку чи будь-яку дрібну річ. Гравці сідають у коло й обирають збирача фантів. Він сідає в середину кола і всім іншим гравцям дає назви дерев (дуб, клен, липа). Кожен має запам'ятати свою назву. Збирач фантів говорить: „Прилетіла пташка і сіла на дуб”. Дуб має відповісти: „На дубі не була, полетіла на ялинку. Ялинка викликає інше дерево, і т.д. Хто проґавить, віддає фант. Наприкінці гри фанти відіграються. Необхідно уважно стежити за перебігом гри і швидко відповідати. Переказувати не можна

^ Вправа «Намалюй пароплав».

Мета: розвиток довільності руху

Дитині пропонують якомога точніше змалювати пароплав, окремі деталі якого складені з елементів прописних букв і цифр. Дорослий каже: «Перед тобою лежить аркуш паперу й олівець. Намалюй, будь ласка, таку саму картинку, яку ти бачиш на цьому малюнку. Не квапся, постарайся бути уважним. Якщо ти щось не так намалюєш, не стирай ластиком, а намалюй поверх неправильного чи поруч правильно». Порівнюючи малюнок зі зразком, варто звертати увагу на співвідношення розмірів деталей; наявність усіх деталей; правильність зображення — чи немає дзеркального відображення, чи не плутає дитина верх і низ; кількість деталей і спосіб їх зображення — чи рахує дитина чи малює «на око»?

^ Тренінг Розвиток вміння давати визначення словам.

Діти дають багато запитань із проханням пояснити: «Що це таке? Як це називається? Навіщо це? Чому?» На кожне запитання треба відповісти ясно, зрозуміло для дитини і точно.

Люди мислять словами (вербальне мислення) і образами (образне мислення), тому треба точно знати значення слів і термінів, а також наочно представляти образи предметів у свідомості.

Наприклад, неможливо обмірковувати способи лікування хвороби, якщо хвороба невідома тому що названо по-латинському, а значення цього терміна незрозуміле. Неможливо зрозуміти зміст тексту, якщо не зрозуміла мова, на якому він написаний. Часто досить не усвідомити одного слова — і весь текст буде або незрозумілий, або зрозумілий помилково.

Терміни знати треба, але от коли користуватися ними?

Звичку оперувати з чіткими визначеннями слів і уміння давати словам точні визначення варто виховувати з дитинства, тому що це основа логічного мислення, необхідна умова виконання першого закону логіки (тотожності) і взаєморозуміння між людьми. З цього і почнемо.

Отже, що таке визначення і як давати точні визначення?

Визначення (від лат. — дефініція)—це операція встановлення змісту незнайомого слова або предмета за допомогою абсолютно знайомих слів. Таким чином, визначення зводить невідоме до відомого і відмежовує значення одного слова від всіх інших слів, понять і предметів.

Визначення мають справа з властивостями предметів, ознаками і відмінними рисами предметів.

Наприклад, косоворотка - це чоловіча сорочка зі стоячим коміром, що застібається збоку.

А що таке підщепа! «Підщепа — це рослина, на яку прищеплюють черешок привою». Нічого не зрозуміло. А що таке привой, черешок? Ці слова теж вимагають визначення.

Слово парасолька має кілька значень: пристосування для захисту від дощу, снігу або сонця; округлий шматок тканини, натягнутий на спиці і тримається на ручці; суцвіття. Що насправді мала на увазі людина , яка сказала: «Помилуйся парасолькою»?

Формулювання визначень слів досить складна, творча, кропітка і відповідальна розумова робота, тому корисно знати способи і правила формулювань визначень і навчити цьому дітей.

Відзначимо, до речі, що знання правил давати точні визначення гарантує перемогу в телегрі «Зрозумій мене».

Обов'язкові умови правильного формулювання значення слова

Неодмінною вимогою правильного формулювання законів є, крім точного формулювання самого закону, чітка вказівка, у яких умовах він виконується або, як говорять граничні умови, при яких він справедливий. Граничні умови окреслюють область застосування, область вірогідності або середовище існування явища або закону.

Цієї істотної «тонкості» не завжди учать у школах і у вузах.

Наприклад, закон Ома. Начебто б загальний, але на Сонце не діє, тому що там четвертий стан речовини — плазма (15 млн град. (!) у центральній області Сонця). Більш того, він не діє і на Землі при наднизьких температурах (-270°), при яких настає явище надпровідності.

Інший приклад. Усім відомий ще зі школи фізичний закон: при нагріванні тіла розширюються, а при охолодженні — стискуються. Але згадаєте: скляні банки з водою на морозі тріскаються. При охолодженні вода замерзає і розширюється (!) на 9%.

Що таке граничні умови або область застосування! Це місце, час, точний перелік предметів або людей; температура, тиск, навколишнє середовище, відносини між об'єктами і суб'єктами — словом, умови, при яких тільки і виконується дане судження, закон або правило.

Наприклад, твердження: «Дощ сприятливий для городу» і «Дощ не сприятливий для городу» несумісні для того самого городу в те саме час і в тому самому відношенні. І сумісні для різних городів або для одного городу, але в різних відносинах. Перше твердження справедливе для тих городів, що страждають від посухи, а друге для тих, котрі страждають від зволоження.

Або така ситуація: для того самого городу дощ може бути сприятливий, тому що зволожить грядки, і не сприятливий, тому що може викликати спалах хвороб. Це приклад того, коли два протилежних твердження бувають не вірні для одних обставин або відносин і бувають вірні для Інших обставин і відносин. Тому, наприклад, в описі ліків вказуються умови його застосування, протипоказання, взаємодія з іншими лікарськими засобами і побічні дії.

При формулюванні правил, указівок, інструкцій, законів необхідно чітко вказувати границі областей їхнього застосування. Це робиться рідко. Але ще рідше при формулюванні законів вказується, коли він не виконується.

Відзначимо, що правило ідентичності умов справедливо у нашій життєвій практиці — коли ми даємо або застосовуємо поради, інструкції, указівки, правила і т.п.

При формулюванні правил, указівок, тверджень, інструкцій, законів як об'єктивних (фізичних), так і суб'єктивних, наприклад соціальних, необхідно чітко вказувати границі областей, умови і час їхнього застосування.

На практиці це робиться вкрай рідко, зокрема тому, що важко. Що ж робити, якщо область дії твердження або розпорядження не зазначене? Довідатися: «При яких умовах працює ваше твердження, а при яких вже не працює? По яких параметрах умови збігаються, по яким не збігаються? На які об'єкти поширюється цей закон, а на які не поширюється? Для кого він написаний?» Іншим способом точного формулювання законів є вказівка, коли і де він не виконується. Наприклад, відомо, що треба щоранку ретельно чистити зуби, однак виконання цього правила може нанести шкоду маленьким дітям, оскільки емаль на їхніх зубах ще тонка.

Дуже важливо простежити, чи правильно зрозумілий закон і чи правильно він застосовується. От приклад:

« Біжить Заєць. Назустріч Лисиця:

— Ти куди, Зайчику-побігайчику?

— Ти не чула, Лев закон видав — у кого п'ять лап, зайву відрізати будуть, щоб бігати не заважала.

— Гарний закон, але в тебе ж чотири лапи!

— А ти знаєш, хто закон виконувати буде?

— Хто?

— Осел! Він спочатку відрізає, а потім перераховує».

Лев зробив три помилки: взяв у свою команду дурня, погано сформулював наказ і не перевірив, як виконується наказ, думаючи, що усі думають так само, як і він. Часто навмисне не робиться перевірка виконання законів.

Пасажир запитує:

— Чи вистачить пального до Москви? І одержує відповідь:

Так. Але якщо не вистачить, то тільки трішки-трішки. Ситуація перша: так вам відповідає шофер таксі. Ситуація друга: так вам відповідає стюардеса!

На закінчення наведемо одну притчу.

Один премудрий осел возив сіль. Шлях його пролягав через ріку. Один раз він зупинився на середині ріки, щоб угамувати спрагу Пив він довго і відчув, що його ноша полегшала. Так він став робити завжди. Але один раз на нього навантажили тюки бавовни і старий прийом у нових обставинах перестав працювати.

^ Способи формулювань визначень

Завдання:Показати предмет або його зображення й одночасного вимовити його назву.

Показують і говорять: «Це книга», «Ця рослина називається кактус», «Цей прилад називається спінтарископ, він робить видимими космічні випромінювання».

Перелічити властивості предмета або описати предмет.

«Шуба — це верхній, теплий, зимовий одяг на ваті або на хутрі, звичайно довга».

Перелічити функції предмета (навіщо зроблений).

Холодильник — пристрій для охолодження і збереження в холоді. Телефон — пристосування для передачі виклику на розмову, для передачі і прийому звуків на відстань по проводах за допомогою електрики.

Указати на антифункцію.

Міліціонер, суддя, прокурор — протилежність злочинця.

Порівняти з вже відомим предметом.

Наприклад, діти говорять: «Шапка — це як кішка м'яка на голові». І їм це зрозуміло. «Кнопка — тонкий короткий цвяшок із широким плоским капелюшком».

Генетичний спосіб.

Тут при визначенні як відмінність виступає походження або спосіб виготовлення предмета. «Окружність є фігура, утворена обертанням циркуля навколо крапки на площині». «Парфуми — парфумерний засіб, одержуваний змішанням різних запашних речовин».

Класичний або науковий спосіб визначення слів і термінів.

Наукове визначення повинне складатися з двох частин: обумовленої і визначальної. Ліворуч пишеться обумовлене поняття, наприклад «квадрат», а праворуч — визначальне поняття, пояснення — «прямокутник з рівними сторонами». Визначальне поняття теж звичайне складається з двох частин — синоніма (до якого класу належить, загального поняття, дуже близького за змістом обумовленому поняттю) і уточнюючий цей синонім поняття (указуються відмітні ознаки цього об'єкта від інших об'єктів цього ж класу). У нашому випадку синонім — це «прямокутник», а його уточнення — «з рівними сторонами».

Дітям (і дорослим) буває важко підібрати синонім, і вони дають визначення без синоніма. «Хомут — це те, що надягають на шию коня».

Формулювання визначень — це прекрасний спосіб змусити дитину думати. Спочатку визначення будуть довгими, неточними, це природно. Навчайте дітей робити перевірку правильності даного визначення. Перевіркою на повноту зробленого визначення є значеннєва взаємозамінність правої і лівої частин. Поміняйте місцями обумовлене і визначальне поняття.

Визначення: «Сонце — це розпечена плазменна куля» і «Сонце — це зірка-карлик» не витримують такої перевірки. Розпеченою плазменною кулею може бути і кульова блискавка, а зірок-карликів у Всесвіті безліч, потрібно або перемінити визначальне слово, або уточнити (звузити) його значення. Формулювання «Сонце -основне джерело енергії на Землі» — витримують перевірку. Обсяг обумовленого і визначального виражень повинні бути порівнянні. Наприклад, у визначенні «Парфуми — це рідина з запахом» порушений принцип сумарності. Під це визначення підпадають оцет, ацетон, пиво. Треба обмежити й уточнити обсяг визначального слова. «Парфуми — це парфумерна рідина з приємним запахом, призначена для ароматизації й освіження». А визначення: «Парфуми — це рідина з запахом бузку», занадто «вузьке».

У строгій науці заборонене «порочне коло», коли визначення дається через саме себе. Наприклад: «Необережний злочин —цей злочин, зроблений по необережності», «Життя є життя», «Солдат завжди солдат», «Пушкін є Пушкін». Хоча нам зрозуміло, про що мова йде.

Визначення повинне бути зрозуміло тому, для кого воно призначено. У визначальній частині повинні використовуватися тільки такі слова, що зрозумілі людині, для якої це визначення дається. Інакше губиться зміст визначення.

Наприклад, визначення «Сила — величина векторна», може бути не всім зрозуміло, а життєве визначення «Сила — це здатність живих істот напругою м'язів робити роботу» зрозуміло практично усім, хоча і не є зовсім конкретним.

Визначення повинні бути по можливості повними, точними і бажано короткими. Довгі визначення, як правило, важко розуміються. Але є складні поняття, що неможливо визначити коротко. Жодне визначення не може бути зовсім повним, тому що кожен предмет має безліч властивостей, може виконувати безліч функцій.

Наприклад, дуже важко дати повне визначення поняттю «людина». Франсуа Рабле, автор безсмертного роману «Гаргантюа і Пантагрюэль», дав знамените визначення людини — «Тварина, що сміється».

Письменник Ж. Кардан дав досить образливе (на жаль!) визначення людини — як істоти, здатної до обману, що постійно обманює себе й інших. Відомо і таке визначення людини: «Єдина на Землі істота, що руйнує світ».

Платон дав таке визначення: «Людина — це двонога неопірена істота». Тому що дійсно, тільки люди і птахи — двоногі істоти, але люди ще і не мають пір’я . Диоген обскубав курча і кинув його до ніг Платона зі словами: «От тобі твоя людина!» Тоді Платон зробив додаток до свого визначення «...з м'якою мочкою вуха».

С. И. Ожегов дає таке визначення: «Людина — це жива істота, що володіє даром мислення і мови, здатна створювати знаряддя праці і користуватися ними». Це істотно більш точне визначення, але теж не повне.

Предмети можна визначити:

• без слів: вигуками, що виражають почуття, що викликає даний об'єкт, мімікою, жестами, пантомімою (мімікою і жестами);

• сполученням декількох способів використання в одному визначенні.

Наприклад, КНОПКА — тонкий короткий цвяшок із широким плоским капелюшком для закріплення паперу або тканини. (Отут і порівняння, і вказівка функції.)

Ігри для розвитку уміння давати визначення

Перша умова — дитина сама повинна вміти давати визначення або знати способи і хотіти ними опанувати, нехай разом з дітьми.

Гра 1

Покажіть дітям який-небудь предмет і скажіть: «Ви прибули на маленький острів у Тихому океані. Жителі острова не знають змісту цього слова. Поясніть цим людям, що це таке».

А можна просто попросити дітей дати визначення всіма зазначеними способами якихось слів, понять або процесів.

— Що таке гарбуз, труба, телевізор, ножиці, електрика...

— Хто такі бронтозавр, жираф, кролик...

Відповіді треба записати або запам'ятати, потім розкрити Тлумачний словник української мови і прочитати дані там визначення цих слів. Розберіться, у чому помилка дитини, але не будьте надтовимогливі до дітей за їхні визначення.

Ви зробите дитині безцінний подарунок на все життя, якщо навчите її користуватися словниками і довідниками.

На найближчій до робочого столу дитини книжковій полиці, так, щоб дитина могла дістати до неї не встаючи, повинні лежати як мінімум два словники: орфографічний і тлумачний. А ще краще, якщо там будуть стояти: Великий енциклопедичний словник і Дитяча енциклопедія.

Не випадково говорять: «Словники знають усі».

Хвалите дітей за те, що вони самі зауважують і не «проходять мимо» незнайомих слів і риються в словниках.

Гра 2

Якщо функція першої гри — давати визначення, то зворотна функція — загадувати загадки.

Берете тлумачний словник, просите дитину назвати яку-небудь сторінку і рядок, читаєте тільки визначення і запитуєте: «Що це таке?» Загадка готова.

Можна попросити дитину зашифрувати свою загадку цифрами. Наприклад, «416-2-10». На 416-й сторінці, у 2-й стовпчикові, на 10-й зверху рядкові дається визначення: «Частина суші, оточений водою». Що це таке?

Можна, звичайно, і просто дати визначення, але тоді пропаде аромат гри, невідомість. Якщо вибір слова по шифровці виявиться невдалим, візьміть найближче, більш удале визначення.

Буде чудово, якщо ці дві ігри стануть одними з улюблених. Поясніть, що ці ігри збільшують словниковий запас, вчать правильно користуватися словами і давати точні визначення. Скажіть дітям, що культуру людини можна визначити по кількості різних слів, що він використовує. Звичайно це кілька тисяч, але є люди, що використовують за день усього кілька сотень різних слів.

Гра З

На столі розкладають багато картинок із зображенням тварин, рослин або неживих предметів, добре відомих дітям, «сорочкою» нагору. Дитина навмання вибирає картинку, розглядає її і дає визначення будь-яким способом, наприклад, перелічуючи ознаки (ніс до землі, товстенні ноги...) або всіма способами, що він засвоїв.

Перерахування ознак можна починати з зовнішніх відмітних — форма, величина, колір, потім — вага, запах, матеріал і, нарешті, — застосування і призначення. Ознаки перелічують доти, поки інші діти не вгадають об'єкт.

Як переконатися в тому, що дитина зрозуміла значення слова?

— Попросити дати визначення.

— Попросити скласти пропозиція з цим словом.

— Попросити повторити визначення через кілька днів.

На закінчення питання: чому виявилося так багато способів давати визначення?

Згадаєте найважливіший закон формальної логіки — закон тотожності. Цей закон порушується частіше інших. Якщо не розумієш значення слів, то не зрозумієш і зміст інформації.

А тепер потренуємося.

Визначите, які зроблені помилки в наступних визначеннях, які правила порушені?

— Кочівник — людина, що веде кочовий спосіб життя.

— Куля — частина простору, обмежена сферою.

— Чотирикутник — геометрична фігура, що має чотири сторони. (Не зазначено, плоска це фігура або просторова.)

— Настання — це кращий спосіб оборони.

— Архітектура — це застигла музика.

— Медицина — це наука, що вивчає людські хвороби. (Чому тільки людські?)

— Крапка — це лінія, у якої відірвали ліву і праву частини.

Таблиця 20

Корекційно-розвивальні вправи

^ Корекція і розвиток

Методи

Сприйняття

Розвиток перцептивних дій,

Оволодіння сенсорними еталонами (форми, кольору, розміру),

Сформованість просторових співвідношень,

Об’єднання елементів в цілісний образ

Пірамідка,

Еталони,

Розрізані картинки


^ Наочно-дієве мислення

Орієнтування в предметних діях

Способи орієнтування

Коробка форм


^ Наочно-образне мислення

Розвиток моделювальних дій

Аналіз зразка

Образна форма мислення (образне кодування)

Оволодіння зоровим синтезом,

Розвиток орієнтувальних дій

Рибка

Розрізані картинки,

Піктограма,

Малюнок людини,

Схематизація,

Деталі, яких не вистачає

^ Логічне мислення

Оволодіння діями узагальнення і класифікації (прості логічні зв’язки )

Класифікація за заданим принципом,

Вільна класифікація,

Найбільш несхоже,

Порівняння предметів з пам’яті

Систематизація,

Піктограма, Вилучення зайвого

^ Словесно-логічне мислення

Відображення логічної послідовності у мовній формі

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків

Розвиток послідовного (логічного) розмірковування

Доповнення фраз,

Послідовність картинок,

Послідовність явищ


^ Активна мова

Розвиток зв’язного мовлення

Об’єм активного словника

Питання за картинкою

Послідовність картинок

^ Гра в контексті мислення і уяви

Сформованість ігрових дій,

Заміщення і маніпуляція,

Прийняття виконання ролі

Вільна гра,

Гра за правилами,

Сюжетно-рольова гра,

Предметно-маніпулятивна гра

^ Дрібна моторика

Оволодіння координацією руху,

Загальна рухова активність,

Розробленість пальцевої і кистєвої техніки

Графічний диктант,

Будиночок,

Гра в м’яч,

Вільні рухи,

Вільний малюнок,

Ліпка,

Привітання пальчиків,

Малювання за зразком.

Увага

Концентрація уваги

Неуважний художник,

Лабіринти,

Нанизування намистинок за зразком

Ковпак мій трикутний,

Викладання мозаїки за зразком,

Замасковані картинки,

Їстивне-неїстивне

Обсяг уваги

Таблиці Шульте

Знайди два однакові предмети

Виключення зайвого

Розподіл і переключення уваги

Яких картинок більше?

Додавай і запам’ятовуй

Знайди 5 відмінностей

Одночасні рухи руками

Намалюй коло і трикутник


Стійкість уваги

Коректурні проби

Довільна увага

Дивимось на рухи

Слухай команду

Графічний диктант

Будинок

Візерунки

Танграм

Збери картинку з розрізнених деталей

Моторно-рухова увага

Хто літає

Море хвилюється

Чотири стихії

^ Довільна пам’ять

Механічне запам’ятовування

10 предметів,

10 слів

Образна пам’ять

Запам’ятай картинки,

Запам’ятай предмети

Що змінилося

16 образів

Опосередковане запам’ятовування

Змістове співвідношення (15 слів-24 картинки),

Піктограми

Листівки

50 слів

Словесно-логічна пам’ять

Запам’ятай слова,

Запам’ятай оповідання

Біг асоціацій

Спілкування

Соціальний статус,

Конфліктність,

Комунікативні навички,

Сімейні, партнерські взаємостосунки,

Форми і засоби спілкування

Малюнок сім”ї ,

Ігрова кімната,

Доповнення фраз,

Малюнок людини,

Соціометрія

Особистість

Самооцінка і рівень домагань,

Ціннісні орієнтації,

Стійкість, спрямованість і усвідомлення мотивів,

Потреба в самоактуалізації,

Особистісні риси і якості,

Емоційні особливості

Драбинка,

Емоційне лото,

Малюнок людини,

Доповнення фраз,

Три бажання,

Тест Розенцвейга,

Піктограми
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Скачать, 40.39kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru