Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Реферат головна мета роботи

Загрузка...
Поиск по сайту:


Дата09.03.2012
Размер0.69 Mb.
ТипРеферат
Содержание
Соціально-економічна мета роботи
Екологічна мета роботи
Наукова новизна
Практична значимість
Рис.1. Принципова схема газогенераторної установки
Подобный материал:

РЕФЕРАТ

Головна мета роботи – боротьба з глобальним потеплінням та перехід України на дешеві власні відновлювальні енергоджерела.

Бюджетна мета роботи – отримання додаткового прибутку в бюджет Житомирської області та України в цілому від широкого впровадження обладнання, яке розроблене в роботі, та практичне впровадження якого дозволяє замінити значну частину імпортованих енергоресурсів на місцеві відновлювані палива на основі вирощування швидкоростучих рослин та відходів біомаси для задовольняння власних енергетичних потреб підприємств промисловості, сільського, лісового, житлово-комунального сектору та домогосподарств; залишити значні фінансові потоки в межах регіону та України.

^ Соціально-економічна мета роботи - ініціювання гармонічного соціального розвитку суспільства, заснованого на раціональному використанні місцевих поновлюваних джерел енергії, енерго- та ресурсозбереженні, за допомогою всебічного використання альтернативних місцевих поновлюваних енергоресурсів, що нормалізують баланс парникових газів, в промисловості, сільському, лісовому і житлово-комунальному господарствах України. Розповсюдження основ екологічного захисту довкілля.

^ Екологічна мета роботи – на базі настільки широкого розповсюдження рослин, при якому вини вберуть надлишок вуглекислого газу, формування збалансованого кругообігу місцевих поновлюваних енергоносіїв на основі вирощування швидкоростучих «енергетичних» рослин і широкого використання відходів біомаси в промисловості, в сільськогосподарському, лісопромисловому і житлово-комунальному секторах як невід’ємної частини екологічного балансу регіону.

Інформаційно-агітаційна мета роботи - популяризація методів і засобів ефективного використання місцевих поновлюваних джерел енергії серед всіх верств населення, привчання їх до тотальної енергоощадливості. Розповсюдження основ екологічного захисту довкілля. Саме цей напрям сьогодні є одним з найактуальніших питань державної політики, адже його розвиток здатен внести вагомий внесок у забезпечення енергетичної незалежності нашої держави.

^ Наукова новизна: Відновлений та зроблений більш ефективним шлях уникнення небезпеки парникового ефекту значним зниженням викидів вуглекислого газу внаслідок вирощування швидкоростучих «енергетичних» рослин та використовування максимуму біовідходів завдяки газогенераторним технологіям, високоефективним машинам та обладнанню. Створено принципово новий газогенераторний енергомодуль НАТА-3, що працює на місцевих відновлюваних ресурсах, є екологічно-безпечним та надійним у використанні. Розроблені основи теорії системи «газогенераторна установка - двигун - транспортний засіб».

Теоретична конструкція камери газифікації, системи очищення та охолодження газогенераторних установок отримала подальший розвиток через моделювання розташування основних температурних зон; недосліджених параметрів стану процесів теплопередачі та фільтрування. Теоретичні результати отримали практичне втілення.

Вперше запропоновано для системи охолодження та очищення модель нестаціонарного процесу теплопередачі, ряд моделей для визначення параметрів корисного викорис­тання тепла, що виділяється, з метою підвищення коефіцієнта корисної дії газогенераторної установки.

Вдосконалено методику Токарева Г.Г. у плані визначення конструктивних розмірів пристроїв очисно-охолоджуючої системи.

Вперше в світовій практиці на кінцево-мірних перколяційних моделях показано, що ймовірність виникнення з'єднуючого кластеру має кінетичну природу, і в околі порогу протікання добре описується запропонованим співвідношенням, що по структурі відповідає статистиці Фермі-Дірака. Запропонована модель дозволила суттєво скоротити експериментальні та теоретичні дослідження перколяційної задачі, полегшило пошук оптимальних режимів сушіння, піролізу і газогенерації.

Розроблено комплекс агротехнічних, біотехнологічних та екологічних заходів, які спрямовані на підвищення врожайності та екологічної чистоти сільськогосподарських культур, в тому числі швидкоростучих «енергетичних» рослин (міскантус-гігантеус), за допомогою регуляції їх росту і розвитку, підвищення родючості ґрунту, зменшення негативного навантаження на довкілля. Розроблено технологію отримання біопалива з швидкоростучих «енергетичних» рослин.

^ Практична значимість: Екологічні проблеми сьогодення – це питання виживання людства. Крім розуміння їх безперечної першочерговості, важливо також зважати на економічні чинники, що мають суттєвий і вирішальний вплив на розв’язання існуючих проблем. Саме тому лише вирішення проблем існування стабільних еколого-економічних систем дозволить забезпечити стабільний розвиток як певних галузей, регіонів, так і України в цілому.

Сільське господарство є найбільш вразливою в умовах кризи галуззю та одночасно невід’ємною ланкою екологічної системи. Особливістю цієї галузі є те, що практично вся основна частина роботи по вирощуванню продукції на всіх етапах технологічного процесу залежить від енергоносіїв. Відповідно собівартість сільськогосподарської продукції значним чином залежить від цін на енергоресурси, доля яких може сягати 60…70%. Високі ризики та відсутність необхідного рівня державної підтримки визначають критичний стан галузі. Шлях виходу з ситуації має містити в собі три основні компоненти: енергоефективність, використання місцевих відновлюваних джерел енергії, інноваційні технології.

Стійкий розвиток промислового, лісового, сільськогосподарського та комунального комплексів неможливий без використання відновлюваних джерел енергії, енергозберігаючих та екологічних технологій. Результати розробок вже знайшли широке впровадження більш ніж на двадцяти підприємствах Житомирської області.

Вищевказані моменти в роботі поєднані в наступні основні, органічно узгоджені напрями:

1) вирощування енергетичних рослин, впорядкування системи використання біомаси з відходів та енергетичних рослин для задоволення енергетичних потреб промисловості, сільського, лісового та комунального господарств;

2) використання газогенераторних технологій (зокрема, автомобільний транспорт, що працює на деревині та іншій біомасі шляхом її газифікації; надійний та зручний у використанні пересувний енергетичний модуль);

3) локальне використання енергії вітру для досягнення комплексності, а саме для автономних запусків системи та захисту її від збоїв. Конструкції вітряків принципово нові.

Дана робота має фундаментальну екологічну цінність, відповідає вимогам Кіотського протоколу, ратифікованого Верховною Радою України, пріоритетному напряму, визначеному Законом України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності України» від 16.01.2003 №443-ІV, програмі Європейського Союзу в області біоенергетики «РР-7 Стійкі енергетичні системи» та іншим законам України, постановам Уряду, в першу чергу, по екології.

Швидкоростучі рослини та біовідходи сільського, лісового, комунального господарств та промисловості створюють потужну сировинну базу для газифікації, що може служити підставою для планування мереж низової енергетики, що включає газогенератори, двигуни внутрішнього згоряння (ДВЗ) та котли. Щорічна здатність цієї сировинної бази до поновлення визначає стійкість створеної на її основі енергетичної системи. З огляду на таку перевагу даної системи, фінансові потоки, пов'язані з її функціонуванням, цілком замикаються в межах регіону та сприятимуть його економічному та соціальному розвитку.

Біомаса - поновлюване місцеве екологічно чисте паливо, що є найдавнішим джерелом енергії, проблема ефективного спалювання якого дотепер залишається актуальної у всьому світі. Енергія біомаси займає важливе місце серед світових паливно-енергетичних ресурсів та відіграє вирішальну роль у світовій енергетичній структурі, покриваючи до 48% загального споживання первинних енергоносіїв у деяких країнах світу. Відповідно до прогнозу Світової енергетичної ради щодо внеску біомаси в енергетику майбутнього, її частка складатиме 42-46% в 2020 р. Газифікація біомаси є методом, що конкурує з її прямим спалюванням, її використання в процесі вирощування сільськогосподарських культур значно скоротить витрати, підвищить енергоефективність технології, задовольнить екологічні вимоги.

Крім зазначеного вище, до теперішнього часу питання реабілітації забруднених радіонуклідами територій Полісся шляхом вирощування енергетичних культур вивчені мало. Отримання енергетичної біомаси дозволить вирішити соціальні питання (збільшення робочих місць, зниження безробіття, електрифікації та обігріву виробничих і соціальних об’єктів), попередити ерозійні процеси ґрунтів і, як наслідок, значно зменшити міграцію радіонуклідів, збільшити урожайність ґрунтів.

Представлена робота органічно вписується в освоєння пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки в Україні, а саме: інтенсивних ресурсозберігаючих технологій в агропромисловому комплексі, біотехнологій, біоенергоресурсів, збереження навколишнього середовища та виробництва енергетичної продукції, сприяє стабілізації сільськогосподарської, лісопромислової, комунальної галузей та промисловості України, які сьогодні знаходяться в складній економічній ситуації.

Тільки шляхом широкого впровадження новітніх технологій можливо вирішити енергетичні проблеми даних господарств в умовах жорсткої економічної конкуренції та вирішити ряд екологічних проблем, запобігаючи глобальному потеплінню.

Використання можливостей науки значно підвищить ефективність виробництва, та дозволить успішно вирішувати питання його модернізації за рахунок більш широкого використання результатів моделювання та удосконалення ефективних технологій відновлення генетичного потенціалу енергетичних рослин; застосування інтенсивних технологій вирощування і збирання, здійснення загального науково-методичного та технологічного забезпечення всього процесу селекції, товарного виробництва, а також усі процеси переробки рослинної сировини в паливо з подальшим його використанням в якості джерела енергії. Важливим є запропонована та перевірена експериментальними роботами можливість використання в якості відходів біомаси сільськогосподарські рослини, які раніше не використовувались в якості альтернативного джерела енергії для газогенераторних установок (наприклад ліани хмелю, теплотворна здатність яких близька за значенням до деревини 17 МДж/кг сухої маси). Впровадженням даної технології було вирішене питання утилізації відходів хмелярства в господарствах і покращено санітарну та екологічну ситуацію. Розглянуто питання використання в якості палива гілок дерев після обрізування в садах тощо.

Другим етапом реалізації роботи є широке використання газогенераторних установок. Розроблені технології суттєво підвищують не лише швидкість процесу газифікації, але і її ступінь, підвищуючи коефіцієнт корисної дії газогенераторної установки до 85-90%, що забезпечує можливість ефективного силового використання генераторного газу. Газогенераторні установки Житомирського національного агроекологічного університету (рис.1) за своїми технічними параметрами відносяться до кращих зразків силових та енергетичних установок, які працюють на альтернативних джерелах енергії.

^ Р
ис.1. Принципова схема газогенераторної установки



В промислово-розвинених країнах газогенераторні установки використовуються для транспортних засобів головним чином в галузях з надлишком біомаси, переважно в сільському господарстві. Подібні роботи активно ведуться в Німеччині, Фінляндії, Данії, Канаді, США, Голландії та Японії. В США розвиток даної технології активно фінансується Департаментом з надзвичайних ситуацій. Така практика є типовою і для інших розвинених країн. В Україні на факультеті механізації сільського господарства Житомирського національного агроекологічного університету впродовж останніх 16 років під керівництвом д.т.н., професора Лося Л.В. ведуться комплексні роботи в напрямку боротьби з глобальним потеплінням, енергозбереження та енергоефективності. Спроектовано декілька зразків обладнання, яке працює з використанням альтернативних енергоносіїв, розроблено газогенераторну установку транспортного типу оберненого процесу газифікації, яка працює на біопаливі місцевого походження.

Як показують проведені в Житомирському національному агроекологічному університеті дослідження, заміна споживання 55-60% викопних і нафтових палив в Житомирській області на місцеві поновлювані палива еквівалентна залученню в бюджет області додаткових 500-800 млн. грн. щорічно, які замість того, щоб витрачатися на соціально-економічний розвиток регіону, виплачуються іноземним постачальникам енергоресурсів.

Екологічні переваги газогенераторних установок полягають у зменшенні шкідливих викидів. При згоранні 1 кг бензину в двигуні внутрішнього згоряння викиди в атмосферу шкідливих речовин становлять: СО2 – 465 г; СnHm – 25 г; NOх – 15 г, тобто з 40 л пального в навколишнє середовище потрапляє 18 кг отруйних речовин.







Рис.2. Приклади встановлення газогенераторної установки на транспортну і сільськогосподарську техніку


Відповідно, при використанні генераторного газу в якості моторного палива, згідно з результатами досліджень, виконаних із застосуванням того ж самого двигуна, вміст шкідливих речовин при згорянні кількості палива, еквівалентної 1 кг бензину, становить в середньому: СО2 – 315 г; СnHm – 14 г; NOх – 9 г.

Газогенераторні установки транспортного типу є потужною альтернативою традиційним джерелам енергії, зважаючи на залучення місцевих видів палив та відходів біомаси замість викопних джерел (екологічні та економічні аспекти), а також зниження вмісту шкідливих речовин у продуктах згоряння генераторного газу в порівнянні з рідкими моторними паливами (екологічні аспекти).

Розвиток вищеперерахованих напрямків роботи претендентів визначено наступними обставинами:

  • значним екологічним ефектом, який полягає у зниженні викидів в атмосферу вуглекислого газу, оксидів сірки та інших забруднюючих речовин, що зупинить глобальне потепління, а також в залученні до використання і відновлення радіаційно-забруднених земель;

  • політикою імпортозаміщення, коли частина боргу та поточних виплат в твердій валюті за імпортовані енергоресурси може бути знижена за рахунок виробництва та використання місцевих палив;

  • зацікавленістю сільського, лісового та комунального господарств в потенційному великому та надійному споживачі великого обсягу енергетичних рослин;

  • соціальною вигодою, коли в рамках створення інфраструктури нової галузі будуть створені нові робочі місця та виробництва (виробництво кінцевої продукції – брикетів, пелет, вітроенергетичних об’єктів, тощо);

Кінцевою метою розвитку біоенергетики є створення власного паливно-енергетичного циклу на поновлюваних видах енергії з освоєнням екологічних та економічних переваг даного напрямку, забезпечення власних енергетичних потреб промисловості, сільських, лісових та комунальних господарств за рахунок вирощування енергетичних рослин, підвищення їх енергетичної безпеки та економічної захищеності.

По вказаній тематиці претендентами опубліковано 30 підручників та навчальних посібників (з них 11 під грифом МОН), 5 монографій, захищено 8 кандидатських дисертацій, видано 180 наукових статей, отримано 20 патентів на винаходи та корисні моделі, підготовлено до захисту 4 кандидатські дисертації. Написано цикл статей на тему історії створення газогенераторних автомобілів та наведено основні конструкції вітчизняного та зарубіжного обладнання в журналах «ЛЕСПРОМИНФОРМ» та «Оборудование и инструмент», враховано всі недоліки та переваги даного обладнання при створенні власних газогенераторних установок. Написано цикл статей про створення швидкоростучих «енергетичних» плантацій для часткового задоволення енергетичних потреб країн альтернативними джерелами енергії, запропоновано технологію складання, транспортування та використання деревної біомаси при суцільних рубках лісу, та, особливо, при рубках догляду.


Висновки

Для зупинки глобального потепління необхідно направити зусилля на широкі посадки «енергетичних» швидкоростучих рослин та розширення лісів і парків. Цей шлях найбільш економічно вигідний, швидкоокупний і для України зараз єдиний з реальних напрямів ліквідації руйнівного тягаря – закупівлі дорогих невідновлювальних енергоносіїв (нафти та газу) за кордоном.

Отриманий претендентами збалансований комплекс екологічно чистих і енергоефективних технологій та машин дає суттєві гарантії успіху цієї справи у всеукраїнському масштабі. Впровадження роботи розраховане на промисловість, сільське, лісове та комунальне господарства України, в тому числі на опалення міст і сіл.

Вказаний комплекс робіт, економічно поки що не підтриманий урядом, зараз має нагальну потребу в підтримці, якою буде також присвоєння представленій роботі Державної премії України.

В роботі представлено нову розробку молодих науковців - створення універсального газогенераторного енергомодуля, що використовує місцеві відновлювальні енергоресурси на основі відходів біомаси та торфу, який пройшов чисельні державні експертизи та посідав призові місця на Всеукраїнських конкурсах бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді, в якому втілено основні вітчизняні і зарубіжні досягнення в галузі газогенерації.

Проведені теоретичні, експериментальні та прикладні дослідження, в тому числі по надійності машин та механізмів, в достатній мірі забезпечують виробництво газогенераторних транспортних, пересувних та стаціонарних машин.

Розроблені технології вирощування швидкоростучих «енергетичних» рослин та відповідне обладнання, з врахуванням великих пустуючи посівних площ в Україні, здатні повністю забезпечити Україну паливом, замість імпортованих нафти та газу, шляхом безпосереднього використання рослин на паливо і виготовленням пелет, що широко починає освоюватись в Україні. Це також шлях до значного здешевлення опалювання міст і сіл України.

Досягнутий високий рівень інформації про газогенераторні технології та машини починає розв’язувати ініціативу на місцях, що при подальшій підтримці приведе до швидкого поширення газогенерації та посадок рослин по Україні, враховуючи суттєві економічні вигоди.

Додатковим ефектом є створення нових робочих місць в промисловості України (виготовлення машин та обладнання), в сільському, лісовому і комунальному господарствах (вирощування сировини, використання біовідходів на виготовлення пелет і брикетів). Ліквідується також загрозливе явище – ерозія ґрунтів за рахунок потужної властивості Міскантусу-Гігантеусу до покращення структури ґрунтів (глибина коренів до 2 метрів, невибагливість до грунтів та догляду, щорічний приріст біомаси до 25т/га протягом 20 років).

На газогенераторні технології переходить багато країн (Німеччина, Швеція, Китай тощо). Навіть Росія, з її великими запасами нафти та газу, починає активно відновлювати газогенераторні технології для використання місцевих рослинних енергоносіїв. Ми не повинні допустити відставання України у цьому напрямі. Крім того, Україні, як і багатьом іншим державам, вже зараз слід готуватись до періоду, коли будуть використані всі поклади нафти та газу. Газогенераторні технології та машини на місцевих відновлюваних енергоджерелах – надійна перспектива уникнути енергетичної кризи.

Перехід на рослинне паливо шляхом створення «енергетичних» швидкоростучих плантацій дозволить уникнути на більшості непридатних до використання земель явища природного самозаліснення. В Україні в найближчі роки майже третина площ, які раніше засівались, пустують. Це величезний резерв для вирощування швидкоростучих рослин. Рекордсмен по врожайності «Міскантус-Гігантеус» невибагливий до ґрунтів та покращує їх, є 20-річною культурою, дає високий вихід біомаси щорічно. Заготівля рослин з цих плантацій створить запас деревного палива, створить щорічний природний приріст біомаси з високим енергетичним виходом, еквівалентним 8-12 тонам мазуту з гектара землі.

За результатами впровадження вартість виготовлення газогенераторної установки в умовах дрібносерійного виробництва складе 14 256 грн.

Результати роботи – комплекс технологій, спрямованих на зменшення парникового ефекту – були впроваджені в умовах 23 підприємств Житомирської області. Обсяги впровадження на всіх підприємствах різні та відбивають наявний фінансовий стан та рівень господарювання. Крім обсягів важливо відзначити термін впровадження результатів роботи в кожному окремому випадку, оскільки відновлювана енергетична база, заснована на багаторічних плантаціях енергетичної рослини Міскантус-Гігантеус виходить на нормальний рівень продуктивності на 3-7 роки існування. Кілька господарств з відзначених за результатами аналізу власного енергетичного балансу виявили внутрішні енергетичні резерви – невикористані відходи рослинництва і тому впровадили тільки частину комплексу технологій. Слід також зазначити індивідуальний підхід до застосування результатів роботи в кожному окремому випадку. Оскільки в розробках та дослідженнях закладена широка універсальність, їх адаптація проходила достатньо швидко без значних додаткових доопрацювань.

Так, згідно з результатами дослідів, проведених на базі приватного підприємства «Торговий дім «Вінсон», сумарний річний економічний ефект від реалізації комплексу енергоощадних технологій з підвищення ефективності роботи газогенераторної установки при спалюванні деревних відходів склав 982,64 тис.грн./рік. Термін окупності реалізованого проекту склав 0,98 роки.

Результати науково-дослідних випробувань, виконаних авторами при реалізації роботи «Комплекс енергозберігаючих і технологій та машин на місцевих енергоджерелах у боротьбі з глобальним потеплінням» на Державному підприємстві «Навчально-дослідне господарство «Україна» дозволили отримати високі техніко-економічні та екологічні показники. Загальний економічний ефект від конструктивних рішень, реалізованих в системі: енергетична рослина (Міскантус-Гігантеус) → газагенераторний енергомодуль (працює на відходах рослинництва) → прес для виготовлення паливного брикету → вихідна продукція (пелета) склав 37 480 гривень за 2009 рік.

Інші господарства, на яких частково або повністю було впроваджено комплекс технологій, отримали економічний ефект в межах 20 тис. грн., як у вигляді економії витрат на паливо, так і у вигляді чистого прибутку від реалізації енергетичної продукції – рослинних пелет з власної сировини або підготовленої рослинної біомаси, як сировини для їх виробництва.

Крім тісної співпраці з вітчизняними підприємствами та науковими установами, в межах міжнародного обміну досвідом було підписано договір про співпрацю з Ліаонінським університетом в Китаї, де на високому науковому та технічному рівні протягом багатьох років реалізують і поширюють технології газифікації різних енергоресурсів.



доктор економічних наук, кандидат сільськогосподарських наук, професор,

ректор ЖНАЕУ Малиновський А.С.




_____________________

професор, доктор технічних наук, професор кафедри вищої математики та загальнотехнічних дисциплін ЖНАЕУ Лось Л.В.




______________________

доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи ЖНАЕУ Грабар І.Г.



______________________

асистент кафедри вищої математики та загальнотехнічних дисциплін ЖНАЕУ Самилін О.О.



______________________

асистент кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності ЖНАЕУ Цивенкова Н.М.



______________________

кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування ЖНАЕУ Зінченко В.О.




______________________

кандидат технічних наук, старший викладач кафедри машиновикористання ЖНАЕУ Ємець Б.В.



______________________

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, заступник декана факультету механізації сільського господарства ЖНАЕУ Муляр О.Д.




______________________

кандидат технічних наук, доцент, декан факультету механізації сільського господарства ЖНАЕУ Романишин О.Ю.




______________________

робітник-механік найвищої кваліфікації по виготовленню газогенераторного обладнання, зараз тимчасово непрацюючий пенсіонер Артемчук М.Я.



______________________

Скачать, 105.05kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru