Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу освіти // Нові технології навчання: Наук метод зб. К.:Ізмн, 1998. N24. С. 72-78

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 85.84 Kb.
Дата02.04.2012
Размер85.84 Kb.
ТипДокументы
Подобный материал:

Жук Ю. О. Особливості використання засобів нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі професійно-технічного закладу освіти // Нові технології навчання: Наук.- метод. зб. - К.:ІЗМН, 1998. - N24.-С. 72-78.


ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ НОВИХ

ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ

ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ


Нині процес підготовки освіченого, висококваліфікованого ро­бітника, який може застосувати свої знання, уміння та навички у високотехнологічному суспільстві, особливо в період становлення нових, ринкових, відносин, обов'язково передбачає використання сучасних засобів виробництва, які у навчально-виховному процесі набувають ознак засобів навчання.

Під засобами навчання розуміють предмети, які формують навчальне середовище та беруть участь у навчальній діяльності, відтак матеріальні структурні складові навчального середовища, включені у навчально-виховний процес для досягнення певних, за-заздалегідь сформульованих цілей, набувають ознак засобів навчання, контекстно виступаючи і як засоби діяльності, і як знаряддя праці, і як джерела інформації, і, врешті-решт, як оргтехнічне приладдя.

Навчальне середовище — це таке штучно сформоване середо­вище, структура й складові якого сприяють досягненню цілей нав­чально-виховного процесу. Можна сказати, що навчальна діяль­ність у правильно сформованому навчальному середовищі певною мірою сприятиме вирішенню проблеми оволодіння суб'єктом нав­чання особистою поведінкою.

Засоби навчання формують навчальне середовище, суттєво впливають на діяльність суб'єкта навчання й організацію навчаль­ного процесу, їм притаманна пізнавальна, формуюча та прогно­стична функції, які реалізуються у взаємозалежному розвиткові суспільства й освіти. Засоби навчання завжди виступають як засоби пізнання, тоді як з усієї сукупності технічних засобів таку функцію має тільки їх невелика частина, яку можна визначити як знаряддя науки. Проте вплив саме знарядь науки, методів наукового мис­лення, дослідницької діяльності на формування спектра засобів навчання, методику їх використання в навчальному процесі є най­вагомішим.

Еволюція засобів навчання визначається рівнем психолого-педагогічних та методичних досліджень, потребами педагогічної практики, а їх розвиток спрямовується на задоволення цих потреб. При цьому засоби навчання не можуть передувати тим технічним засобам, які притаманні даному суспільству на конкретному етапі його розвитку, вони, певною мірою, є їхньою підмножиною.

У свою чергу, технічні засоби, як матеріальне втілення науко­во-технічного прогресу, формують те технологічне середовище, в якому існує людина, впливають на відносини між людиною та дов­кіллям, визначають рівень можливостей людства на конкретному етапі науково-технічного прогресу, дають змогу прогнозувати по­дальший розвиток як суто технічних засобів, так і суспільства в цілому, певною мірою визначають цілі цього розвитку.

Найяскравішим прикладом розвитку технологій у XX ст. є роз­виток електроніки, зокрема в галузі інформаційних технологій, до­сягнення якої не тільки вивели її на провідні позиції у галузях науки, техніки, виробництва, а й змінили уявлення людини про мож­ливості використання найсучасніших досягнень науки "як у профе­сійній діяльності, так і в повсякденному житті. Тобто, говорячи про засоби навчання як матеріальне відображення технічного процесу на всіх етапах розвитку освіти, треба сказати і про появу принци­пово нових засобів навчання, які здатні формувати навчальне сере­довище на базі нових інформаційних технологій (НІТ) [1].

Опосередкована присутність у навчальному середовищі зов­нішнього інтелекту, який реалізовано апаратно та програмно, на­дає сучасним інформаційним технологіям як засобам навчання та­кої властивості як дивергентність, тобто можливість використання тих самих засобів при вивченні різних навчальних предметів на всіх рівнях і напрямах, відповідно змінюючи змістове наповнення.

У реальному навчально-виховному процесі робота із засобами НІТ конкретизується передовсім у роботі з персональним ком­п'ютером (ПК) та програмним засобом (ПЗ), що управляє роботою ПК. Одне із завдань ПК — автоматизація інтелектуальної праці, підвищення ефективності діяльності людини. Головною особли­вістю ПК є забезпечення можливості роботи з такими ПЗ, які орієнтовані на користувача, що не володіє мовами програмування. Такий підхід уможливлює подолання бар'єра, що відокремлює лю­дину від комп'ютера, поширення множини користувачів та сфери використання ПК у навчальному процесі.

До таких ПЗ належать комп'ютерні прикладні програми, які дають можливість здійснювати математичну підтримку процесу розв'язування задач, що використовуються при вивченні різних навчальних предметів як загальноосвітніх (математика, фізика, хімія, біологія), так і спеціальних (технічна механіка, електротех­ніка та ін.) циклів. З усієї множини таких програм найкраще заре­комендував себе педагогічний програмний засіб математичної підтримки навчального процесу (ППЗ МП) СК.АШ, який розроб­лено під керівництвом академіка АПН України М. І. Жалдака [2].

Застосування ППЗ МП, як правило, дають змогу унаочнювати процес розв'язування задачі завдяки автоматичній побудові гра­фічних залежностей на екрані комп'ютера за математичною модел лю, яка, на думку об'єкта, описує ситуацію, про яку йдеться в за­дачі. Зокрема, використання ППЗ МП СНАИІ на уроках фізики показує, що цей програмний засіб дає змогу знаходити такі харак­теристики фізичного явища, які принципово неможливо відшукати при вивченні фізики в середній школі на базі тих знань з математи­ки, якими володіє учень на момент вивчення того чи того розділу фізики. При цьому теоретичний матеріал не виходить за межі зміс­тового наповнення шкільного курсу фізики [3, 4].

Педагогічні спостереження, що були проведені при застосу­ванні ППЗ СЖАЖ в процесі розв'язування задач з фізики, показу­ють деякі особливості використання учнями графічних образів, по­будованих ППЗ на підставі табличних значень або математичної моделі.

Операції, які здійснює учень у процесі розв'язування задачі (ре­алізації вибраної стратегії розв'язування), лежать у межах відомих учню теоретичних уявлень, які записуються в доступній для учня знаковій формі. Використовуючи звичні для себе засоби матема­тичних перетворень, учень внаслідок цих перетворень отримує ма­тематичний вираз, який він інтерпретує як результат розв'язування задачі, що була поставлена (до етапу аналізу фізичної суті роз­в'язку). При цьому ймовірність отриманих результатів визначаєть­ся правильністю вибраних теоретичних уявлень, стратегії розв'я­зування в цілому,математичних перетворень.

При використанні ППЗ МП до цього переліку включають фак­тор оперування графічним відображення; функціональної залеж­ності (екранним образом, екранною подією), що включає:

аналіз екранної події(розпізнавання. ідентифікацію, класифіка­цію тощо);

наповнення графічного образу змістом згідно з контекстом предметної галузі та умовами задачі;

призначення (розумове найменування) осей координат, мас­штабу осей координат;

переконструювання графічного образу відповідно до мети діяль­ності, вибраної стратегії розв'язування та можливостей ППЗ МП.

Зображення, що виникає на екрані ПЕОМ (екранне явище, що спостерігається), має такі властивості:

Явище є доступним для сприйняття, тобто спостереження може сформувати зоровий образ.

Явище має ряд ознак, тобто його можна розпізнати, іденти­фікувати, класифікувати.

Явище перебуває в контексті ситуації, тобто процес форму­вання зорового образу переслідує певну мету.

Явищем можна керувати в оперативному режимі, тобто спо­стерігач має можливість активно втручатися в екранну подію.

Явище можна оперативно опрацювати засобами обчислю­вальної техніки, тобто користувач має можливість отримати до­даткову інформацію про процес, що вивчається.

Інформація, що представлена на екрані ПЕОМ, розділяється на три групи:

  • координатні осі (шкали вимірювань);

  • лінії функціональних залежностей;

  • допоміжна інформація.

Перша група визначається заздалегідь вибраною системою аргумент-функція, залежить від контексту задачі, що поставлена, та ма­тематичної моделі, що використовується для опису процесу. Друга група є множиною точок, що відображають взаємозалежність пара­метрів процесу. Третю групу призначено для підтримування діалогу в системі (навчальному середовищі) учень — комп'ютер.

На підставі спостереження за екранною подією та операційної діяльності з управління цією подією в учня з'являється можливість зробити певні висновки та прийняти рішення щодо подальшої

діяльності.

Залежність результативності використання графічних образів у процесі розв'язування задач стає зрозумілою зразу після початку їх використання. У методичній літературі позитивні якості наочності графічного (графо-аналітичного) методу розв'язування задач най­частіше постулюються без достатнього, на наш погляд, аналізу ме­ханізмів навчальної діяльності, які забезпечують ці якості. Очевид­но, це пояснюється тим, що побудова графіка деякої функціо­нальної залежності здійснюється учнем найчастіше "вручну" та по­требує досить тривалого часу. При цьому учень виконує ряд опе­рацій, звичних для нього, засвоєних під час вивчення курсу матема­тики: вибір напрямків та масштабу осей координат, з'єднання цих точок лінією — всі ці операції в традиційному навчальному процесі розтягнуто в часі. За цей час учень встигає зрозуміти сукупність оз­нак, ідентифікувати отриманий графічний образ та співвіднести його з контекстом ситуації. Унаслідок цього знижується ефект не­сподіваності, що пов'язаний, передовсім, з відсутністю альтерна­тив. Коли всі ці рутинні дії побудови графіків здійснюються ПЕОМ під управлінням ППЗ МП, учень отримує на екрані вже готовий графічний образ і для його використання повинен виконати певну аналітичну роботу, що особливо притаманна діяльності, в основі якої лежить використання зорового сприйняття відповідної екран­ної події.

Саме питання інтерпретації графічного образу, поданого як форма опису фізичного процесу, уміння вилучити з цієї форми ко­рисну інформацію та включити її в подальшу навчальну діяльністьє найбільш важливим питанням використання графіків у навчаль­ному процесі.

За використання ППЗ МП, образ, що сприймається як графіч­не зображення певної функціональної залежності, є абстрактною графічною структурою, відтвореною на екрані ПЕОМ відповід­ними програмними засобами. Як відомо, сприйняття за своєю при­родою є вибірковим і тому графічна інформація, запропонована до аналізу, може бути джерелом перцептивної діяльності різного рівня узагальнення.

Набутий учнем рівень узагальнення є вирішальним фактором у процесі ототожнення графічного образу з фізичним процесом, що розглядається, домінує в процесі вибору альтернатив. Крім того, пріоритет вибору визначається учнем залежно від сформованої ме­ти діяльності. У будь-якому випадку графічний образ включається в контекст навчальної діяльності. Тоді графічний образ буде вклю­чено до стратегії пошуку розв'язку навчальної задачі (або як за­гальний спосіб, або як фрагмент загального способу), тобто до стратегії діяльності для виходу з проблемної ситуації.

До локальної мети можна віднести підтвердження (або спро­стування) гіпотези в пізнавальному процесі. Це стосується й гіпо­тези щодо трактування графічного образу. Використання інтер­активного режиму роботи ППЗ МП, коли учень має змогу спо­стерігати зміну графічного образу як наслідок зміни відповідної математичної моделі, скорочує час перевірки гіпотези, допомагає ототожненню графічного образу з процесом, що вивчається, дає можливість самостійно коригувати стратегію навчальної діяль­ності, використовуючи графічний образ.

Таким чином, поява в останні роки якісних комп'ютерів і відповідних прикладних комп'ютерних програм, зокрема ППЗ МП типу СНА1\[1, дає змогу розглядати ПК як засіб навчальної діяль­ності, у процесі якої в суб'єктів навчання формуються навички продуктивного мислення та продуктивної діяльності в навчально­му середовищі, основні ознаки якого відповідають сучасному тех­нологічному середовищу. Такий підхід до процесу оволодіння нав­чальним матеріалом може бути запорукою того, що випускник професійно-технічного навчального закладу швидше знайде своє місце на сучасному виробництві, скоріше адаптується до вимог сьогодення.


  1. Гуржій А. М., Жук Ю. О. Вплив інформаційних технологій на формування навчального середовища. Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України // 36. статей за матеріалами доповідей четвертої Української наук.-метод, конф. 12—14 вересня 1995 / Під ред. 1.1. Мархеля. — Одеса, 1997. — С. 5—6.

  2. Жалдак М. И. ОКАИІ — математика для всех (комт>ютерьі + программьі). — 1995. — № 5(20). — С. 72—76.

  3. Жук Ю. О. Викладання фізики і нові інформаційні технології навчання // Фізика і астрономія в школі. — 1996. — № 2. — С. 2—5.

  4. Жук Ю. О. Розв'язування дослідницьких задач з фізики із засто­суванням нових інформаційних технологій // Проблеми освіти. — Вип. 6. — К., 1996. — С. 57—64.







Скачать, 34.75kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru