Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Реферат на тему: Золоте сяйво Поділля

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 45.04 Kb.
Дата09.03.2012
Размер45.04 Kb.
ТипРеферат
Подобный материал:

Реферат на тему:

Золоте сяйво Поділля.

Вінницька земля надзвичайно багата на пам'ятки старовини i приховує у co6i чимало недосліджених скарбів. Серед більш ніж тисячі археологічних пам'яток, відомих сьогодні на Вінниччині, левова частка належить курганам. Кургани - стародавні поховальні споруди, з'являються на нашій території ще в період пізнього енеоліту (кінець III тис. до н. е.) i побутують до середньовічних часів (13 ст.).

  Археологічною експедицією Вінницького обласного краєзнавчого музею під керівництвом Б. I. Лобая у 80-ті роки було зроблено декілька сенсаційних відкриттів, що значно розширили уявлення фахівців про icтopiю нашого краю.
    У жовтні 1984 року під час охоронних розкопок у зоні будівництва зрошувальної системи поблизу села Пороги Ямпільського району експедицією було виявлено два багатих поховання сарматської знаті I ст. н. е. - чоловіче та жіноче.

Сармати - войовничі кочові племена, які мешкали у III ст. до н. е. - IV ст. н. е. на великій території степів від Західного Казахстану до Дунаю. Розселившись на величезній території, сарматські племена відігравали неабияку роль у політичному житті стародавнього світу. Починаючи з середини 1 ст. н. е. вони неодноразово вторгалися на територио Римської iмпepii.

Одне з поховань належить сарматському вождеві. Поховання було вміщене в курган, який на той час вже був дуже древній i нараховував майже 3000 років. У насипу прорили хід - "дромос" i влаштували склеп. У ньому розмістили дубовий саркофаг з небіжчиком, напутню їжу - дві амфори з вином та срібний кухоль. Вхід до склепу заклали каміням.

Біля лівого плеча похованого знаходилася золота гривня - ознака верховної влади. Вона виготовлена із трьох перевитих дротів i має форму кола, яке замикається двома стилізованими головами коней, що упираються в ажурне кільце-замок.
    Одежа небіжчика була обшита золотими трубочками - низками. На лівій руці знаходився масивний золотий браслет, на правій - золота пластина "гастагна", що захищала зап'ясток від удару тятивою луку.

До унікальних виробів сарматського мистецтва відносяться золоті набори князівських пасків парадного та портупейного для кріплення зброї.. На пряжках парадного паску зображено битву двох грифонів - міфічних крилатих створінь з головою дракона i тілом лева. Та особливо вражають дві пряжки портупейного паску. На них зображена людина верхи на гірському левові, що колись водилися в іранських надгір'ях, звідки родомі самі сармати. Вершник тримає за хвости та задні лапи двох грифонів, що шматують якусь тварину. Пряжки виконані у типовому золото-бірюзовому стилі i по виконанню схожі на ті, що були знайдені в некрополі Тиля-Тепе в Афганістані.



До могили воїна поклали повний нa6ip зброї: короткий меч у піхвах, прикрашених золотими накладками, бойовий фракійський ніж типу "скрамасакс", лук з кістяними накладками. Ha6ip стріл, дротик (короткий спис для метання).

В кількох метрах від поховання вождя виявлене жіноче поховання. В головах багатої сарматки знаходився глиняний кулястий глек, ліворуч - кругле срібне дзеркальне. Біля скронь жінки лежали дві золоті підвіски зі вставками із кольорового скла. Її одяг, що не зберігся, по коміру був прикрашений нашивками із золотих трубочок i розеток, а по манжетах - золотими пелюстками. Шаровари чи чобітки були прикрашені різнокольоровим скляним бісером. Шию прикрашало золоте намисто, пальці обох рук - cpiбні персні в один з яких. вставлена інталія із зображенням бородатого чоловіка. В ногах похованої - керамічна обрядова курильниця.

По сукупності речей (фібули, амфори, глек), поховання можуть бути віднесені до другої половини I ст. н. е. Уточнюють цю дату тамгоподібні знаки, що характерні для сарматів: на пластинах обох пасків, наконечнику гривні, піхвах меча i срібному келиху з чоловічого поховання. У деяких випадках (на пасках i келиху) вони ідентичні тамгам на монетах "царя" Інесмея, що карбувалися в Ольвії в кінці 70-х - початку 80-х pp.
    Ці знахідки потягли за собою ще цілий ряд знахідок i відкриттів. В наступні роки на Вінниччині було виявлено ще кілька, як знатних так i рядових поховань сарматів.

У 1986 poц,i Б. I. Лобаю знову пощастило на унікальне відкриття - під час рятівних робіт, пов'язаних вже з іншою зрошувальною системою, біля с. Гордіївка Тростянецького району було виявлено курганний могильник епохи бронзи раннього заліза. Він займав площу приблизно 2 х 1.5 км i складався із 45 пaropбів, з яких тільки 40 виявилися курганами. Могильник розпочали дослідувати працівники Вінницького краєзнавчого музею під керівництвом Б. I. Лобая, але зважаючи на неординарність пам'ятки та виявленого в ній інвентаря, наступного року розкопки проводилися вже за участю співробітників експедиції інституту археології НАН України під керівництвом С. С. Березанської. Пам'ятка досліджувалася протягом чотирьох літніх сезонів 1986-1989 років.



Вражає багатство поховального інвентаря гордіївських курганів. Незважаючи на те, що вci вони грабовані ще в давні часи, в похованнях знайдено чималу кількість прикрас із золота, електра, бронзи, бурштину; бронзові ножі; бронзові та кістяні деталі кінської збруї, глиняний посуд. Bci речі унікальні своєю різноманітністю форм, багатством орнаменту та рівнем технології. Високохудожній орнамент, що прикрашає знахідки, свідчить про неабиякий художній смак i хист стародавніх ювелірів.

Прикраси становлять найчисельнішу групу знахідок. Це - шпильки, браслети та анклети, скроневі кільця, персні та намисто. Окрему групу становить намисто iз бурштину. В похованнях зібрано понад тисячу окремих ювелірних виробів у вигляді бурштинових намистин і підвісок. Вони складають одну з найбільших археологічних колекцій у Євpoпi виробів з цього коштовного каменю.



      Археологічна культура, поховання якої, були досліджені в гордіївських курганах, немає аналогу в Україні i відноситься, можливо, до нової, ще не відомої, найбільш східної групи, так званої, курганної культури, яка містить найбільшу кількість аналогій із Гopдiiвкoю. Ця культура датується II. тис. до н. е. i розповсюджена на території центральної Європи. Bci знахідки із Порогів та Гордіївки тепер зберігаються у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею i неодноразово виставлялися на виставках у Вінниці, Києві та за кордоном - в Польщі, Німеччині, Югославії, Фінляндії, двічі в Італії.






Скачать, 163.04kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru