Категории:

Вступ

Поиск по сайту:


Скачать 323.48 Kb.
Дата02.04.2012
Размер323.48 Kb.
ТипДокументы
Содержание
3.2. Місце і роль окремих факторів у допущенні помилок у кваліфікації
4.1. Виявлення та усунення помилок у кваліфікації злочинів на досудовому
4.2. Виявлення та усунення помилок у кваліфікації злочинів на судових стадіях
Актуальність теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета і завдання дослідження.
Об’єктом дослідження є
Предмет дослідження
Методи дослідження
Наукова новизна одержаних результатів.
Практичне значення одержаних результатів.
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації.
Публікації автора.
Структура дисертації.
Використані джерела.
Подобный материал:


ПЛАН

ВСТУП...................................................................................................................................................3
РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ ТА НАСЛІДКИ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ........10

1.1. ПРОБЛЕМА ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ В ТЕОРІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА І

ПРАВОЗАСТОСОВНІЙ ПРАКТИЦІ............................................................................................. 10

1.2. ПОНЯТТЯ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ....................................................................28

1.3. НАСЛІДКИ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ…...............................................................59
РОЗДІЛ II. ВИДИ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ..............................................85

2.1. КРИТЕРІЇ ВИДІЛЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ ....................88

2.2. ВИДИ ПОМИЛОК, ЯКІ ВИДІЛЯЮТЬСЯ ЗА ОКРЕМИМИ КРИТЕРІЯМИ…....................................93

РОЗДІЛ III. ФАКТОРИ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ................................. 130

3.1. ВИДИ ФАКТОРІВ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ.......................................................134

^ 3.2. МІСЦЕ І РОЛЬ ОКРЕМИХ ФАКТОРІВ У ДОПУЩЕННІ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ

ЗЛОЧИНІВ................................................................................................................................155

РОЗДІЛ IV. ВИЯВЛЕННЯ, УСУНЕННЯ І ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ........................................................................................................165

^ 4.1. ВИЯВЛЕННЯ ТА УСУНЕННЯ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ НА ДОСУДОВОМУ

СЛІДСТВІ.................................................................................................................................166

^ 4.2. ВИЯВЛЕННЯ ТА УСУНЕННЯ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ НА СУДОВИХ СТАДІЯХ

КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ...................................................................................................178

4.3. ЗАПОБІГАННЯ ВЧИНЕННЮ ПОМИЛОК У КВАЛІФІКАЦІЇ ЗЛОЧИНІВ......................................194

ВИСНОВКИ.....................................................................................................................................205

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.........................................................................................................210

ДОДАТКИ........................................................................................................................................ 226


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


ВсТУП


^ Актуальність теми. Курс на створення в Україні правової держави обумовлює підвищення вимог до правозастосовної діяльності. В зв’язку з цим важливого значення набуває виявлення, усунення та попередження помилок, які допускаються в ході застосування правових норм. Особливої актуальності ця проблема набуває для кримінального права, оскільки будь-яка неточність, відхилення в застосуванні кримінального закону зачіпає інтереси держави і суспільства в сфері протидії злочинності.

Злободенність проблеми значно підвищується в зв’язку з завершенням першої після відновлення державної незалежності України кодифікації кримінального законодавства України і введенням в дію Кримінального кодексу України (далі КК України) 2001 р. Адже відомо, що будь-які масштабні зміни в законодавстві означають, що перед практикою виникає багато питань, які ще не отримали висвітлення в літературі, щодо яких не сформована позиція органів досудового слідства, прокуратури і суду. Це є об’єктивною передумовою помилок у застосуванні закону та їх реального допущення.

Значну частину таких помилок в застосуванні кримінального закону становлять помилки у кваліфікації скоєного. Звісно, що такі ситуації в правозастосуванні потребують ґрунтовного теоретичного аналізу.

Дослідження питання про виявлення, виправлення та попередження помилок у кваліфікації злочинів має важливе значення для практики, оскільки є запорукою використання кримінальної репресії у суворій відповідності із законом. А це, в свою чергу, сприятиме вирішенню завдань КК України.

Проблема помилок у кваліфікації злочинів не є новою для юридичної науки. Окремі її аспекти розглядались такими науковцями як М.І.Бажанов, Ф.Г.Бурчак, Н.Н.Вопленко, А.А.Герцензон, А.С.Горєлік, І.Я.Клівер, Б.А.Курінов, В.І.Малихін, В.О.Навроцький, А.В.Наумов, М.І.Панов, В.Я.Тацій, В.А.Якушин та ін. Цими авторами зроблений значний внесок в теоретичне обґрунтування проблеми помилок у кваліфікації злочинів, розробку наукових основ її вирішення.

Проте наявні теоретичні розробки проблеми помилок у кваліфікації злочинів далеко не вичерпали даної проблеми. В літературі висловлюються різні позиції стосовно видів помилок у кваліфікації злочинів, неоднозначно визначається поняття помилки в кваліфікації злочинів, наводяться спірні судження про засоби подолання окремих видів помилок.

Це викликає необхідність подальшого теоретичного дослідження природи і змісту помилок у кваліфікації злочинів, розробки питання про їх види та аналізу засобів подолання і попередження таких помилок.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі кримінального права і кримінології Львівського національного університету імені Івана Франка у межах досліджень, що проводяться кафедрою з теми “Проблеми вдосконалення кримінального законодавства України та практики його застосування”. Теоретичний аналіз відповідних проблем відповідає вимогам Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376/2000.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка цілісної несуперечливої концепції виявлення, виправлення та попередження помилок у кваліфікації злочинів, що містить в собі встановлення поняття помилки у кваліфікації злочинів, їх видів, а також форм, способів і правил виявлення, виправлення та попередження помилок у кваліфікації злочинів.

Відповідно до поставленої мети у дисертації вирішуються такі завдання:

  • встановлення та аналіз ознак помилок у кваліфікації злочинів;

  • формулювання поняття помилки у кваліфікації злочинів та співвідношення цього правового феномену із суміжними поняттями та явищами, що зустрічаються у процесі правозастосування;

  • встановлення критеріїв класифікації помилок у кваліфікації злочинів та аналіз видів цього правового явища;

  • аналіз практики застосування кримінального закону з метою виявити типові помилки, що зустрічаються у практичній діяльності правозастосовних органів та формулюються рекомендації щодо запобіганням помилок у кваліфікації злочинів.

^ Об’єктом дослідження є помилки у кваліфікації злочинів як явище, яке має місце при кримінально-правовій кваліфікації, види помилок у кваліфікації злочинів та засоби їх подолання.

^ Предмет дослідження - норми кримінального законодавства України (КК України 2001р.), правозастосовна практика, доктринальні положення, які стосуються правозастосування взагалі та такого його виду, як кримінально-правова кваліфікація. Вказані нормативні, теоретичні та прикладні положення аналізуються під кутом зору наявних недоліків, що потребують усунення та питань, які слід вирішувати для оптимізації кримінально-правової кваліфікації при виявленні помилок у кваліфікації злочинів.

Науково-теоретичною базою дисертації є праці з питань кримінального права, а також загальної теорії права та держави, логіки, філософії, окремих галузей права (кримінально-виконавчого права, кримінально-процесуального права). Конкретні проблеми аналізуються з урахуванням положень, викладених у роботах вітчизняних та зарубіжних учених-правознавців, які присвячені відповідним питанням. Використана також енциклопедично-довідникова література з права, філософії та логіки.

Емпіричну базу дослідження склали результати проведеного автором соціологічного дослідження, матеріали опублікованої судової практики, а також місцева слідчо-прокурорська та судова практика. Всього вивчено матеріали понад 500 кримінальних справ.

Нормативну базу дослідження складає Конституція України, КК України, прийнятий Верховною Радою України 5 квітня 2001 року, нормативно-правові акти кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого, конституційного та адміністративного законодавства.

^ Методи дослідження обрані виходячи з поставленої в роботі мети та завдань дослідження, з урахуванням його об’єкта та предмета.

При проведенні дисертаційного дослідження використовувалися такі наукові методи: метод системного аналізу – для з’ясування співвідношення помилок у кваліфікації злочинів та інших видів помилок у правозастосуванні, відмежування помилок у кваліфікації від зловживань при її проведенні, виявлення зв’язків між окремими причинами помилок у кваліфікації злочинів; метод функціонального аналізу дав змогу розглянути помилки у кваліфікації злочинів як явище і динамічне, і статичне; метод догматичного аналізу чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства дав можливість встановити потенційні причини окремих видів помилок у кваліфікації злочинів, оцінити наявні правові засоби подолання виявлених помилок; метод вивчення та узагальнення правозастосовної практики дав змогу зробити оцінку фактичного стану помилок у кваліфікації злочинів, їх структури та динаміки, а також підтвердити та проілюструвати теоретичні положення, висновки і пропозиції; з використанням методу соціологічного опитування вивчалася позиція суддів, прокурорів, слідчих щодо окремих теоретичних і практичних питань, які стосуються поняття помилок у кваліфікації, їх причин та засобів виявлення, усунення і попередження. Ці та інші методи наукового дослідження використовувалися у взаємозв’язку.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні цілісним монографічним дослідженням питань виявлення, усунення та попередження помилок у кваліфікації злочинів.

На основі проведеного дослідження сформульовані нові наукові положення, що запропоновані здобувачем особисто, та виносяться на захист:

1) на основі комплексного аналізу помилок у кваліфікації злочинів уточнене і розвинуте поняття цього правового явища. Виявлені ознаки помилок у кваліфікації злочинів подані у вигляді системи, що у подальшому зумовило напрям дослідження інших питань при неправильній кваліфікації злочинів;

2) додатково обґрунтовано, що помилками у кваліфікації злочинів як правовим явищем визнаються лише ті з них, які виявлені та зафіксовані в установленому законом порядку;

3) наведені додаткові аргументи на користь того, що помилки у кваліфікації злочинів є самостійним правовим явищем та істотно відрізняються від зловживань в ході кримінально-правової кваліфікації;

4) розглянуто критерії класифікації видів помилок у кваліфікації злочинів, що дало можливість провести класифікацію помилок у кваліфікації злочинів та виділити види цього правового явища із додержанням вимог, які звичайно ставляться наукою до будь-якої класифікації. Це дозволило вибудувати логічно несуперечливу систему видів помилок у кваліфікації злочинів. Використовуючи здобутки логіки, в дисертації встановлена можливість виділення декількох класифікаційних рядів видів помилок у кваліфікації злочинів. Проте, вперше наголошено на тому, що практичне значення може мати лише класифікація наслідків помилок у кваліфікації злочинів, яка проводиться за одним класифікаційним критерієм - найбільш істотною ознакою досліджуваного поняття;

5) додатково обґрунтовано значення класифікації видів помилок у кваліфікації злочинів з врахуванням того, як вони впливають на становище особи, діяння якої кваліфікуються. З врахуванням цього критерію помилки у кваліфікації злочинів поділяються на такі, що погіршують або покращують становище особи, діяння якої кваліфікується;

6) підтверджено зв’язок обвинувального ухилу в діяльності працівників органів дізнання, слідчих і прокурорів з таким феноменом як “кваліфікація з запасом”;

7) з урахуванням запропонованих дисертантом оригінальних підходів до поняття помилок у кваліфікації злочинів, їх змісту, природи проаналізований зміст окремих видів помилок у кваліфікації злочинів, виявлені їх специфічні ознаки;

8) вперше системно проаналізовані наслідки помилок у кваліфікації злочинів, їх виявлення, усунення та попередження;

9) виявлені тенденції щодо структури та динаміки помилок, які допускаються при кваліфікації однієї з найбільш небезпечної і поширеної категорії злочинів – злочинів у сфері господарської діяльності;

10) розвинуті і доповнені погляди, відповідно до яких розрізняються причини і умови помилок у кваліфікації злочинів, які в сукупності становлять собою фактори помилок у кваліфікації;

11) зроблено висновок про необхідність виправлення помилок у кваліфікації злочинів незалежно від того, чи вплине це безпосередньо на становище особи, діяння якої кваліфікуються.

^ Практичне значення одержаних результатів. Одержані в ході виконання дисертації результати мають як теоретичне, так і практично-прикладне значення. Використання наукових результатів дослідження може здійснюватися при подальшому вдосконаленні кримінального та кримінально-процесуального закону. На практиці положення, що викладені у дисертації, можуть бути використані безпосередньо при правозастосуванні, а також Пленумом Верховного Суду України при формулюванні рекомендацій щодо виявлення, виправлення та попередження помилок у кваліфікації злочинів. Результати дослідження можуть використовуватися також й у навчальному процесі при викладанні курсу Особливої частини кримінального права України та спецкурсу “Проблеми кримінально-правової кваліфікації”.

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані й при вирішенні наукою окремих питань виявлення, виправлення та запобігання помилок у кваліфікації злочинів. Крім того, положення, які наводяться в дисертації, можуть стати основою подальших досліджень проблеми помилок у кваліфікації злочинів, а також інших нетипових ситуацій правозастосування.

^ Особистий внесок здобувача. Положення, які викладені в дисертації, розроблені автором особисто. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам опублікованих робіт, у дисертації не використовувались.

^ Апробація результатів дисертації. Про основні положення дисертаційного дослідження автор доповідав на міжнародній науково-практичній конференції “Питання застосування нового Кримінального кодексу України” (м.Харків, 25 – 26 жовтня 2001р.), на науково-практичному семінарі, присвяченому застосуванню нового кримінального і кримінально-процесуального законодавства, що відбувся 1 – 2 листопада 2001р. в м.Моршині Львівської області, на семінарі з суддями апеляційних судів України (м.Київ, 21 – 22 квітня 2002р.), а також на щорічних науково-практичних конференціях „Проблеми державотворення і захисту прав людини”, які проводяться у Львівському національному університеті імені І.Франка (1993 - 2003р.р.).

Результати наукової роботи використовувалися під час доповідей і виступів на нарадах і конференціях суддів Львівської та інших областей України, а також в ході практичної діяльності дисертанта як судді районного (місцевого) та апеляційного суду, та як голови правління Львівського регіонального центру суддівських студій.

Матеріали дисертації вже використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка (у курсах “Кримінальне право України. Особлива частина” та спеціальному курсі “Проблеми кримінально-правової кваліфікації”).

^ Публікації автора. Матеріали дисертаційного дослідження всебічно викладені в опублікованих працях дисертанта. В фахових юридичних журналах та збірниках наукових праць опубліковано сім наукових статей. Ці праці видані протягом тривалого часу, що є свідченням того, що розробка проблеми, якій присвячена дисертація, здійснювалася понад десять років. В публікаціях відображені всі розділи дисертаційного дослідження.

Переважна більшість публікацій підготовлена дисертантом одноособово. Особистий внесок автора в науковій праці, опублікованій у співавторстві, становить 50 %, його складають власні теоретичні розробки.

Крім того опубліковано текст виступу на науковій конференції, де додатково відображені матеріали дисертаційного дослідження.

^ Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, які вміщують десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Основний текст роботи становить 209 сторінок, список літератури (205 назв) викладений на 16 сторінках, 9 додатків містяться на 12 сторінках. Література та законодавство використані станом на 5 квітня 2003 року.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

ВИСНОВКИ


Актуальність вивчення проблеми помилок у кваліфікації злочинів, яка визначена у вступі, повністю підтвердилась в ході проведеного дисертаційного дослідження. Воно показало, що аналіз проблеми помилок у кваліфікації злочинів, насамперед, має соціально-політичну актуальність у зв’язку із завданнями по створенню правової держави, які вирішує зараз Україна. Чітке і однозначне вирішення питань по виявленню, усуненню та попередженню помилок у кваліфікації злочинів сприяє зміцненню законності в такій важливій сфері життя суспільства, як боротьба із злочинністю. Також ця проблема злободенна у зв’язку з кодифікацією кримінального та інших галузей законодавства України. Тому положення, висновки і пропозиції, які містяться у цьому дисертаційному дослідженні і які стосуються проблеми помилок у кваліфікації злочинів, відзначаються актуальністю.

Важливо також відзначити значимість дослідження проблеми помилок у кваліфікації злочинів для правозастосовної практики. Висновки і рекомендації, отримані в ході дисертаційного дослідження, спрямовані на те, щоб зорієнтувати суддів і працівників правоохоронних органів на вирішення питань помилок у кваліфікації злочинів, зокрема їх виявлення, усунення та попередження. Особливої важливості це набуває у зв’язку з введенням в дію нового КК України 2001 року та майбутнім прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу. Адже, протягом сорокарічного періоду дії КК України 1960 року у вирішенні питань кваліфікації злочинів утворились певні стереотипи, були сформульовані роз’яснення Пленуму Верховного Суду України. Тобто окремі судді, прокурори і слідчі до загальнотеоретичних положень при вирішенні питань виявлення, усунення та попередження помилок у кваліфікації злочинів часто не зверталися. Запровадження ж нового кримінального законодавства на перший план висуває теоретичну підготовку, знання загальних положень, в тому числі і тих, що стосуються кваліфікації злочинів, виявлення, усунення та попередження помилок у кваліфікації злочинів, на підставі яких і повинні вирішуватися питання, щодо яких немає прецедентів.

Дисертаційне дослідження проблем помилок у кваліфікації злочинів має й дидактичне значення. Очевидно, що відповідні положення повинні становити невід’ємну частину підготовки студентів-правників освітньо-кваліфікаційних рівнів “Спеціаліст” і “Магістр”, а також працівників, які підвищують свою кваліфікацію або проходять перепідготовку.

Найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в дисертації, викладені в тексті окремих розділів та підрозділів, зокрема, у висновках щодо кожної структурної частини роботи. Стан розробки питання про помилки у кваліфікації злочинів в теорії кримінального права оцінюється як такий, що не в повній мірі відповідає проблемам самої науки, практики правотворчості та правозастосування, юридичної освіти.

Незважаючи на те, що тема помилок у кваліфікації злочинів неодноразово висвітлювалася в літературі, цілий ряд її аспектів вирішується суперечливо або ж взагалі не досліджувався. Серед них: види помилок у кваліфікації злочинів; критерії класифікації видів помилок; причини помилок у кваліфікації злочинів; попередження помилок у кваліфікації злочинів.

Саме на вирішенні цих питань і була зосереджена головна увага дисертанта.

При вирішенні поставленої в дисертації наукової проблеми використовувалися різноманітні методи наукового пошуку. Зокрема, при з’ясуванні поняття помилки у кваліфікації злочинів, на відміну від раніше відомих в літературі вирішень, акцентувалася увага на способі визначення “через рід і видові відмінності”. Зроблений висновок, що помилка в кваліфікації злочинів - це нетипова ситуація правозастосовного процесу. Визначене її співвідношення з іншими нетиповими ситуаціями, зокрема зловживаннями. При аналізі видових відмінностей помилок у кваліфікації злочинів була звернута увага на ознаки цього явища.

На цій основі запропоноване визначення, відповідно до якого помилка в кваліфікації злочинів – це вид помилки в кримінально-правовій кваліфікації, який є наслідком ненавмисних дій працівників правозастосовних органів і полягає в інкримінуванні особі порушень статей кримінального закону, які вона насправді не допускала, або ж, навпаки незастосуванні статей, які передбачають фактично вчинене нею діяння, що зафіксовано в винесених пізніше процесуальних документах.

Аналізуючи поняття помилки у кваліфікації злочинів, дисертант дійшов висновку, що вона є самостійним правовим явищем, яке характеризується специфічними проявами, причинами та засобами подолання.

Звертаючись до питання про класифікацію видів помилок у кваліфікації злочинів, дисертант звернув увагу на критерії їх класифікації та необхідність її проведення з дотриманням вимог, сформульованих наукою логіки. Раніше це питання в літературі взагалі не розглядалося, внаслідок чого порушувалися логічні правила класифікації: поділ проводився одночасно за кількома ознаками, не виділялася головна (істотна) ознака, поділ не був вичерпний і т.д. В дисертації ж обстоюється думка, що поділ повинен відбуватися за однією істотною ознакою цього явища. Залежно від цього пропонується виділяти помилки у кваліфікації злочинів з врахуванням впливу помилки на становище підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.

Виділені види помилок у кваліфікації злочинів на перший погляд, за зовнішньою формою співпадають з тими, які вже називалися в літературі. Однак, використання формально-логічних методів та догматичного аналізу кримінально-правових норм, дозволило обґрунтувати висновок щодо об’єму та змісту кожного з видів помилок у кваліфікації злочинів, які до цього в теорії і на практиці вирішувалися дуже суперечливо.

Ще одна група висновків, до яких дійшов дисертант, пов’язані із загальними засадами вирішення проблеми помилок у кваліфікації злочинів. Критично оцінюючи положення опублікованих робіт, дисертант обґрунтовує тезу, про необхідність створення єдиної теорії виявлення, виправлення та попередження помилки у кваліфікації злочинів.

Аналіз поняття помилки у кваліфікації злочинів, характеристика її видів, визначення загальних засад усунення та попередження помилок у кваліфікації злочинів дозволив підійти до вирішення конкретних питань, пов’язаних з допущенням помилок у кваліфікації злочинів. Таким чином відбувається перехід від абстрактного до конкретного.

Результати, отримані завдяки дисертаційному дослідженню проблем помилок у кваліфікації злочинів можуть бути використані: 1) в теорії кримінального права - при дослідженні питань кваліфікації окремих видів злочинів, вони можуть увійти і в дослідження більш високого рівня узагальнення, зокрема, вивчення питань застосування кримінально-правових норм та усунення помилок при застосуванні норм різних галузей законодавства тощо; 2) в правотворчості - подальше удосконалення кримінального законодавства доцільно проводити з врахуванням висловлених в дисертації пропозицій по усуненню можливих помилок у кваліфікації злочинів, а також підтриманої в цій роботі пропозиції про регламентацію в кримінальному законі правил кримінально-правової кваліфікації; 3) в навчальному процесі - при вивченні курсу Особливої частини кримінального права України та спецкурсів, присвячених проблемам кримінально-правової кваліфікації, а також кримінальної відповідальності за окремі види злочинів.

Достовірність положень, висновків і результатів, які викладені в дисертаційному дослідженні, обумовлюється сукупністю факторів. Насамперед, вони відповідають загальним положенням науки кримінального права і базуються на загальновизнаних теоретичних постулатах. Вказані положення отримані на основі використання значної кількості літературних джерел, серед яких роботи, присвячені філософії, логіці, теорії пізнання, фундаментальні праці з теорії кримінального права, статті, монографії, дисертації, спеціально присвячені проблемі помилок у кваліфікації злочинів. Специфічні кримінально-правові питання аналізуються на основі відповідних філософських концепцій - діалектики і формальної логіки.

Про правильність позицій, викладених в дисертації, свідчить також те, що однакові результати отримані внаслідок використання різних методів наукового аналізу. Крім того, вони або співпадають з результатами, що отримані іншими вітчизняними чи зарубіжними авторами, або ж відмінність в результатах обґрунтовується шляхом критичного аналізу думок інших вчених. Ще одним із факторів, які підтверджують достовірність висновків, зроблених в цій дисертації, є тенденції розвитку кримінального законодавства України та інших держав, кримінально-правової теорії, спрямованої на виявлення, усунення та подолання помилок у кваліфікації злочинів. Це вказує на те, що проблема помилок у кваліфікації злочинів була, є і буде актуальною, що необхідно постійно вирішувати проблему усунення та попередження помилок у кваліфікації злочинів.

Важливим показником, який свідчить про достовірність результатів, отриманих в ході дисертаційного дослідження, є вивчення та узагальнення матеріалів правозастосовної практики.

Нарешті, прийнятність здобутих в ході дисертаційного дослідження результатів, базується на тому, що вони апробуються в навчальному процесі, показали себе як такі, що доступні для розуміння студентами, які здобувають юридичну освіту, а також зрозумілі особам, які підвищують кваліфікацію.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
^

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.


Законодавство і практика його застосування.

  1. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України, 1996. - № 30. – Ст. 141.

  2. Про статус суддів: Закон України. // Відомості Верховної Ради України, 1993. - № 8. - Ст. 57.

  3. Про міліцію: Закон України. // Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991. - № 4 - Ст. 20.

  4. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: затверджений Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1991. - № 45. - Ст. 599.

  5. Дисциплінарний статут прокуратури України: затверджений постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №4. - Ст.15

  6. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 року. // Відомості Верховної Ради України, 2002. - № 27 - 28. – Ст. 180.

  7. Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 - 2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – (Сер. “Б-ка судді” ) – т. 2. - С. 208 - 216.

  8. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 1993 року. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 - 2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – (Сер. “Б-ка судді” ) – т. 2. - С. 335 - 344.

  9. Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 4. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 - 2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – (Сер. “Б-ка судді” ) – т.1. - С. 33 - 40.

  10. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 - 2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – (Сер. “Б-ка судді” ) – т. 1. - С. 23 - 28.

  11. Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 лютого 1999 року № 2. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 - 2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – (Сер. “Б-ка судді” ) – т. 2. - С. 83 - 88.

  12. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 року № 5. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 - 2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – (Сер. “Б-ка судді” ) – т. 2. - С. 149 - 157.

  13. Про судову практику в справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. - № 1. // Вісник Верховного Суду України, 2002. - № 3. – вкладка.

  14. Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2. // Вісник Верховного Суду України, 2002. - № 3. – вкладка.

  15. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. - № 3. // Вісник Верховного Суду України, 2002. - № 4. – вкладка.

  16. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. - № 4 // Вісник Верховного Суду України, 2002. - № 4. – вкладка.

  17. Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року - № 5. // Вісник Верховного Суду України, 2002. - № 3. – вкладка.

  18. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 р. - № 6. // Вісник Верховного Суду України, 2002 р. - № 4 – вкладка.

  19. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. - № 2. // Вісник Верховного Суду України, 2003 р. - № 1, с. 37 – 42.

  20. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 - 2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – (Сер. “Б-ка судді” ) – т. 1. – 327 с.

  21. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 - 2000): Офіц. вид.: У 2 т. / За заг. ред. В.Ф.Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – (Сер. “Б-ка судді” ) – т. 2. – 423 с.

  22. Прокуратура в Україні: Збірник нормативний актів. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 211 с.

  23. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції в I півріччі 2000р. за даними судової статистики. // Вісник Верховного Суду України, 2000. - № 5. – С. 32 – 37.

  24. Архів Львівського обласного суду. Зведений статистичний звіт Львівського обласного суду за 1995 – 2000 роки, 47 с.

  25. Архів Львівського обласного суду. Наряд окремих ухвал за 1999 – 2001 роки.

  26. Архів Львівського обласного суду. Ухвали Судової колегії в кримінальних справах Львівського обласного суду про змінені та скасовані вироки за 2000 – 2002 роки.

  27. Архів прокуратури Львівської області. Збірник статистичної інформації про злочинність, розкриття злочинів, слідчу роботу та прокурорський нагляд за 9 місяців 1999 року. - Львів, 1999. – 45 с.

  28. Архів прокуратури Львівської області за 1999 рік. Наряд протоколів оперативних нарад в управлінні нагляду прокуратури Львівської області, 84 с.

  29. Архів УМВСУ у Львівській області за 1995 – 2000 роки.

  30. Архів управління юстиції Львівської області. Аналіз даних судової статистики про роботу районних (міських) судів Львівської області за 2000 рік порівняно з 1999 роком, 23 с.

  31. Архів управління юстиції у Львівській області. Статистичний звіт районних судів за 1-е півріччя 2001. - 32 с.

  32. Архів апеляційного суду Львівської області. Кримінальна справа № 1 – 18/02. - 408 с.

  33. Архів апеляційного суду Львівської області. Кримінальна справа № 1 – 27/02. - в 22 т.

  34. Архів апеляційного суду Львівської області. Кримінальна справа № 1 – 36/01. - 374 с.

  35. Архів апеляційного суду Львівської області. Кримінальна справа № 11 «а» - 27/ 01. - 382 с.

  36. Архів Дрогобицького міського суду Львівської області. Кримінальна справа №1-123/97. - 481 с.

  37. Архів місцевого суду Галицького району м.Львова. Кримінальна справа № 1 - 37/01. - 230 с.

  38. Архів місцевого суду Жовківського району Львівської області. Кримінальна справа № 1 - 97/01. - 183 с.

  39. Архів місцевого суду Залізничного району м. Львова. Кримінальна справа № 1–721/02. - 283 с.

  40. Архів місцевого суду Залізничного району м.Львова. Кримінальна справа № 1 – 37/03. - 255 с.

  41. Архів місцевого суду Костопільського району Рівненської області. Кримінальна справа № 1 - 219/01. - 219 с.

  42. Архів місцевого суду Личаківського району м.Львова. Кримінальна справа № 1-162/02. - 382 с.

  43. Архів місцевого суду Личаківського району м.Львова. Кримінальна справа № 1 - 97/02. - 281 с.

  44. Архів місцевого суду м.Рівне. Кримінальна справа № 1 - 219/01. - 183 с.

  45. Архів місцевого суду Острозького району Рівненської області. Кримінальна справа № 1 - 165/2000. - 150 с.

  46. Архів місцевого суду Сокальського району Львівської області. Кримінальна справа № 1-270/02. - 271 с.

  47. Архів місцевого суду Сокальського району Львівської області. Кримінальна справа № 1-110/02. - 328 с.

  48. Архів місцевого суду Стрийського району Львівської області. Кримінальна справа № 1- 2/2002. - 308 с.

  49. Архів місцевого суду Франківського району м.Львова. Кримінальна справа № 1-23/02. - 172 с.

  50. Архів місцевого суду Франківського району м.Львова. Кримінальна справа № 1- 87/ 2000. - 381 с.

  51. Архів місцевого суду Шевченківського району м. Львова. Кримінальна справа № 1 – 57/02. - 256 с.

  52. Архів місцевого суду Яворівського району Львівської області. Кримінальна справа № 1- 17/02. - 326 с.

  53. Архів місцевого суду Яворівського району Львівської області. Кримінальна справа № 1 – 67/02. - 184 с.

  54. Архів Франківського районного суду м.Львова. Кримінальна справа № 1 - 234 /99. - 304 с.

  55. Архів Франківського районного суду м.Львова. Кримінальна справа № 1 - 7/2000. - 279 с.

  56. Архів Шевченківського районного суду м. Львова. Кримінальна справа № 1 - 517/2000. - 453 с.

  57. Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 6 березня 2001 р. // Вісник Верховного Суду України, 2001. - № 3. - С. 14 -15.

  58. Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 12 вересня 2000 р. // Вісник Верховного Суду України, 2001. - № 1. - С. 12 -13.

  59. Ухвала спільного засідання судових палат з кримінальних справ і військової Верховного Суду України від 19 грудня 2001 р. // Вісник Верховного Суду України, 2002. - № 2 – С. 17 - 18.

  60. Ухвала Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 29 липня 2000 р. // Рішення Верховного Суду України. Щорічник. К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2001 р. – С. 120 – 122.

Спеціальна література


  1. А образи бузувіри заляпали болотом. // Високий Замок. – 2002. – 5 листопада. – С.1.

  2. Александров А.С. Каким не быть предварительному следствию. // Государство и право. – 2001. - № 9. – С. 54 - 62.

  3. Алексеев В. Рассмотрение дела после отмены приговора или определения кассационной инстанции. // Советская юстиция, 1970. - № 14. – С. 7 – 8.

  4. Алексеев С.С. Общая теория права: Т.2. - М., 1982. – 359 с.

  5. Алексеев С.С. Общая теория права: курс в 2-х т. – М.: Юридическая литература, 1981. – т.1. – 359 с.

  6. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Издательство БЕК, 1994. – 224 с.

  7. Андрушко П.П. Поняття, види і значення кваліфікації злочинів. Вісник Київського університету. Суспільно-правові науки. Вип 5. – К.: Либідь, 1992. – С. 87 – 94.

  8. Бабаев В.К. Логико-юридическая природа правоприменительных актов. // Юридические гарантии применения права и социалистической законности в СССР. – вып. 4, Ярославль, 1977.

  9. Бойко В.Ф. Суддя як центральна фігура в судовій реформі. // Вісник Верховного Суду України. - № 4. – 2002. – С. 3.

  10. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. - М. – Юридическая литература, 1967. – 240 с.

  11. Брич Л.П. Кваліфікація ухилення від сплати обов’язкових внесків державі. Дис. ...к.ю.н. – Львів, 1998. – 214 с.

  12. Брич Л.П., Навроцький В.О. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів вчинених нею. // Підприємництво, господарство і право, 2001. - № 2. – С. 70 - 72.

  13. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. - К.: Политиздат Украины, 1983. – 140 с.

  14. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. 2-е изд. доп. - К.: Политиздат Украины, 1985. – 120 с.

  15. Бухгольц Э., Лекшас Дж., Хартман Р. Социалистическая криминология. / Сокращенный перевод с немецкого. / Под редакцией и с вступительной статьей доктора юридических наук Стручкова Н.А., - М.: Прогресс, 1975. - 271 с.

  16. Васильев Л., Филиппов М. О предвзятости и деформации в деятельности следователей и прокуроров. // Социалистическая законность, 1989 - № 7. – С. 52.

  17. Вопленко Н.Н. Ошибки в правоменении: понятие и виды. // Советское государство и право, 1981 - № 4. - С. 38 – 46.

  18. Вопленко Н.Н. Причины ошибок в правоприменении. // Советское государство и право, 1982.- № 4 - С.103 - 108.

  19. Выявление и устранение следственных ошибок при судебном рассмотрении уголовных дел. Методическое пособие. – М., 1990. – 129 с.

  20. Гаврилов Б.Я. Способна ли российская статистика о преступности стать реальной ?// Государство и право, 2001. - № 1 - С. 47 - 62.

  21. Герцензон А.А. Квалификация преступлений. - М.: РИО ВЮА, 1947. – 89 с.

  22. Гетманова А.Д. Логика: Для педагогических учебных заведений. – М.: Новая школа, 1995. – 416 с.

  23. Горский Т.Ф. Научные основы организации и деятельности следственного аппарата в СССР. Воронеж, 1970. – 129 с.

  24. Гофман С.М. Сущность юридической квалификации преступлений. // Наукові записки Львівського університету ім.І.Франка. Серія юридична. Том 38. Вип 3. – Львів, 1956. - С. 114 - 127.

  25. Григорьев Н.В., Плотников А.А. Следственные ошибки и причины их возникновения: Лекция. – Хабаровск: Высшая школа МВД СССР, 1990. – 129 с.

  26. Гришанин П.Ф. Пути укрепления законности в практике квалификации преступлений. // Советское государство и право, 1985. - № 1. - С. 51 - 56.

  27. Грінченко Б. Словник української мови в чотирьох томах. Т. 3. – К.: Наукова думка, 1996 – 432 с.

  28. Гуськова А.П. Следственные ошибки при изучении личности обвиняемого. // Вопросы укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве. Сборник научных трудов. - М., 1988. – С. 68 – 71.

  29. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. Воронеж, 1974. – 243 с.

  30. Даль В.В. Толковый словарь живаго великорусского языка. Т.3. - Москва – С.-Петербург: Изд. М.О.Вольфа, 1882. – 555 с.

  31. Даль В.В. Толковый словарь живаго великорусского языка. Т. 2. - Москва - С.-Петербург: Изд. М.О.Вольфа, 1881. – 779 с.

  32. Демидов И.Ф. Выявление и исправление следственных ошибок в стадии предания суду. // Вопросы укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве. Сборник научных трудов. - М., 1988. – С. 93 – 97.

  33. Дербенев А.П. Объективность как правовой и нравственный принцип деятельности следователя. // Правоведение, 1977. - №1. - С. 52 – 57.

  34. Дулов А.В. Основы психологического анализа на предварительном следствии. - М., 1973. - 168 с.

  35. Заботин П.С. Преодоление заблуждений в научном познании., М.: Мысль, 1979. - 179 с.

  36. Игошев К.Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения. Учеб. пособие. Горький: Горьковская высшая школа МВД СССР, 1974. – 167 с.

  37. Каз Ц.М. Профессиональная подготовка кадров – важный фактор обеспечения качества уголовного судопроизводства. // Вопросы укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве. Сборник научных трудов. - М., 1988. – С. 40 – 44.

  38. Карамишева Н.В. Логіка: Підручник для студентів юридичних факультетів ВУЗів. - Львів: Стрім, 1998. – 247 с.

  39. Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах. // Бюллетень законодавства та юридичної практки України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 288 с.

  40. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. М.: Издательство Академии наук СССР, 1952. – 96 с.

  41. Кливер И.Я. Уголовно-правовые судебные ошибки квалификации преступлений и их предупреждение. Автореф. дисс. …к.ю.н. - М., 1979. – 17 с.

  42. Колбая Л. Исследование и оценка судом материалов предварительного следствия. // Советская юстиция., 1970. - № 17. – С. 3 – 4.

  43. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. 2-е издание испр. и доп.- М.: Наука, 1975. - 720 с.

  44. Кореневский Ю. Предубеждение следователя - источник ошибок. // Социалистическая законность, 1969. - № 10 - С. 22.

  45. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. - К.: Юрінком Інтер, 1998. – 416 с.

  46. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. – 656 с.

  47. Котюк В.О. Теорія права. - К.: Вентурі, 1996. – 207 с.

  48. Кочетков А.А. Фактическая ошибка и квалификация преступлений. Автореф. дисс. ... к.ю.н. - М., 1991. – 19 с.

  49. Краткий словарь иностранных слов. – М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1955. – 488 с.

  50. Кримінальне право України. Загальна частина. / Під редакцією М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. – 367 с.

  51. Кримінальне право України. Загальна частина. / Під редакцією П.С.Матишевського та ін. - К.: Юрінком Інтер, 1999. – 512 с.

  52. Кримінальне право України. Особлива частина. / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. - 414 с.

  53. Крыгин В., Пастухов М. Почему часто отменяется оправдательный приговор? // Социалистическая законность., 1989. - № 12 - С. 11.

  54. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. - М.: Юридическая литература, 1972. – 352 с.

  55. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. 2-е изд. перераб. и дополн. - М.: Юристъ, 1999. – 304 с.

  56. Кудрявцев В.Н. Право и поведение.-М.: Юридическая литература, 1978.-191 с.

  57. Кудрявцев В.Н. Правовая система и укрепление социалистического общества. // Коммунист, 1981. - № 9. - С. 77.

  58. Кудрявцев В.Н. Теоретические основы квалификации преступлений. - М.: Государственное издательство юридической литературы, 1963. – 324 с.

  59. Курило О. Повернення справи на додаткове розслідування судом у розпорядчому засіданні та зі стадії судового розгляду. // Право України, 1999. - № 12. - С. 51 - 52.

  60. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений. (Уч. пособие для студ. юридич. инст-тов и ф-тов). - М.: МГУ, 1976. – 182 с.

  61. Куринов Б.А. Научные основы квалификации преступлений. - М.: МГУ, 1984. – 181 с.

  62. Ласточкина Р.Н., Москвитина Т.А. Основания к отмене или изменению приговора. (текст лекций). Ярославль, 1987. – 56 с.

  63. Левицкий Г.А. Квалификация преступлений. // Правоведение, 1962 - №1 - С. 141-145.

  64. Ленін В.І. Філософські зошити. // Повне зібрання творів. Т. 29. - К.: Політвидав України, 1979. – 721 с.

  65. Малыхин В.П. Квалификация преступлений. Теоретические вопросы: Учебное пособие к спецкурсу. - Куйбышев: Куйбышевский университет, 1987. – 97 с.

  66. Марін О.К. Конкуренція кримінально-правових норм. Дис. ...к.ю.н.-К., 2002. - 216 с.

  67. Меженцева А.Я. Значение ходатайств для устранения следственных ошибок. // Вопросы укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве. Сборник научных трудов. - М., 1988. - С. 110 -114.

  68. Михайленко П.П. Кримінальне право, кримінальний процес та кримінологія України (статті, доповіді, рецензії) у 3 томах. - К.: Генеза, 1999. – 944 с.

  69. Михайлова Т.А. Выявление и устранение следственных ошибок в стадии судебного разбирательства. // Вопросы укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве. Сборник научных трудов. - М., 1988. – С. 97 – 104.

  70. Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. 2-е видання, перероблене і доповнене. - К.: Либідь, 1999. – 534 с.

  71. Мичко М. Щодо взаємодії прокуратури з судовою владою. // Право України, 1998. - № 12. – С. 53 – 54.

  72. Мойсик В.Р. Проблеми кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами. Дис. ...к.ю.н. – К., 2002. – 221 с.

  73. Навроцький В.О. Значення судової практики і преценденту для кримінально-правової кваліфікації. // Вісник Верховного Суду України, 2000 р. - № 6 - С. 49 – 51.

  74. Навроцький В.О. Проблеми кваліфікації злочинів: Конспект лекцій. – Львів: ЛДУ, 1993. – 80 с.

  75. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 464 с.

  76. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. Дис. ... д.ю.н. – Харків, 2000. – 412 с.

  77. Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України. За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р. / За ред. С.С.Яценка./ – К.: А.С.К., 2002. - 936 с.

  78. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України, у 2-х ч. Під заг. ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. – К.: Форум, 2001. – Заг. ч. – 393 С. – Особ. ч. - 942 с.

  79. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року/ За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. – К.: Каннон, 2001. – 1104 с.

  80. Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. К.: Юрінком Інтер, 1997. – 639 с.

  81. Наумов А.В. Применение уголовно-правовых норм. Учебное пособие. Волгоград.: Высшая следственная школа МВД СССР, 1973. – 176 с.

  82. Наумов А.В., Новиченко А.С. Законы логики при квалификации преступлений. - М.: Юридическая литература, 1978. – 104 с.

  83. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. - М., 1970. – 125 с.

  84. Недбайло П.Е. Применение советских социалистических правовых норм. Автореф. дисс. … д.ю.н. - М., 1956. - 29 с.

  85. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1985. – 796 с.

  86. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Изд.18.- М.: Русский язык, 1973.– 784 с.

  87. Омельяненко Г. Підстави повернення кримінальної справи на додаткове розслідування. // Радянське право, 1988 - № 11 – С. 70 - 73.

  88. Омельяненко Г. Про підстави зміни або скасування вироку. // Радянське право, 1986. - № 7 - С. 49 - 53.

  89. Панов А.Т., Шабалин В.А. Социальная ответственность личности в развитом социалистическом обществе. Саратов: Издательство Саратовского университета, 1976.– 141 с.

  90. Пастухов М.И. Оправдание подсудимого. Минск: Университетское, 1985. – 109 с.

  91. Перлов И.Д. Надзорное производство в уголовном процессе. – М.: Юридическая литература, 1974. – 256 с.

  92. Петрухин И.Л. Причины судебных ошибок. // Советское государство и право. - № 5, 1970. - С. 100 -101.

  93. Порівняльна таблиця до проекту Закону України Кримінальний кодекс України (Загальна частина) (2-е читання). Верховна Рада України. Секретаріат. Реєстр №1029. – 115 с.

  94. Порівняльна таблиця до проекту Закону України Кримінальний кодекс України (Особлива частина) (2-е читання). Верховна Рада України. Секретаріат. Реєстр №1029.– 306 с.

  95. Порівняльна таблиця до проекту Закону України Кримінальний кодекс України (Загальна частина) (3-е читання). Верховна Рада України. Секретаріат. Реєстр № 1029. – 68 с.

  96. Порівняльна таблиця до проекту Закону України Кримінальний кодекс України (Особлива частина) (3-е читання). Верховна Рада України. Секретаріат. Реєстр №1029.– 231 с.

  97. Предупреждение судебных ошибок, обусловленных обвинительным уклоном в деятельности судов первой и кассационной инстанций. Пособие для судей. - М., 1989. - 74 с.

  98. Проект КК України. // Українське право, 1997. – число 2. – С. 12 - 52.

  99. Пузиков П.Д. Понятия и их определения. – Минск: Наука и техника, 1970.-72 с.

  100. Рабинович П.М. Проблемы теории законности развитого социализма. Львов: Вища школа, 1979. – 204 с.

  101. Ривлин А.Л. Пересмотр приговоров в СССР. – М.: Госюриздат, 1958. – 312 с.

  102. Руденко К.П. Логіка. Курс лекцій. К.: Вища школа, 1976. – 303 с.

  103. Селиванов Ф.А. Заблуждение и пороки. Томск: Издательство Томского университета, 1965. – 130 с.

  104. Селиванов Ф.А. Истина и заблуждение. - М.: Политиздат, 1972. – 96 с.

  105. Селиванов Ф.А. Оценка и норма в моральном сознании. - М.: Знание, 1977. – 64 с.

  106. Селиванов Ф.А. Проблемы теории ошибок. – В кн.: Проблемы методологии и логики наук. Вып. 6. Учен. зап., № 85. Томск, 1970. - С. 4 - 12.

  107. Словарь русского языка. (Под редакцией Шведовой Н.), М.: Русский язык, 1985. - 796 с.

  108. Словник української мови. Упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко: В чотирьох томах. Т. 3. / НАН України Інститут української мови. – К.: Наукова думка, 1996. – 536 с.

  109. Словник української мови., Т. 4. - К.: Наукова думка, 1973. – 840 с.

  110. Словник української мови., Т. 7. - К.: Наукова думка, 1976. – 724 с.

  111. Соловьев А.Б. Причины следственных ошибок. // Вопросы укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве. Сборник научных трудов. - М., 1988. – С. 28 - 32.

  112. Строгович М.С. Проблемы судебной этики. - М., 1974. – 92 с.

  113. Тарарухин С.А. Квалификация преступления в судебной и следственной практике. К.: Юринком, 1995. – 208 с.

  114. Тарарухин С.А. Понятие и значение квалификации преступлений: Учебное пособие.-К.: КВШ МВД СССР, 1990. – 60 с.

  115. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. - Харьков: Вища школа, 1988. - 198 с.

  116. Теория государства и права. Курс лекций. / Под ред. Н.И.Матузова и А.В.Малько – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.

  117. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. – М.: Издательская группа ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 570 с.

  118. Теория государства и права: Курс лекций. / Под ред. М.Н.Марченко – Зерцало, ТЕИС, 1996. – С. 416 - 436.

  119. Теория права и государства. / Под ред. проф. Г.Н.Манова. Учебник для вузов. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 336 с.

  120. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України. К.: Юрінком Інтер, 1999. – 545 с.

  121. Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. Дис. ...к.ю.н. - Львів, 2000. – 159 с.

  122. Уголовный кодекс Украины. Коментарий: Под ред. Ю.А.Кармазина и Е.Л.Стрельцова. Издание второе. Х.: ООО “Одиссей”, 2002. – 960 с.

  123. Уголовный кодекс Швейцарии. (Пер. с нем.) – М.: Зерцало, 2000. – 234 с.

  124. Философский словарь. / Под редакцией Розенталя М.М. и Юдина П.Ф. - М.: Политическая литература, 1963. – 362 с.

  125. Философский энциклопедический словарь.- М.: Советская энциклопедия, 1983. – 838 с.

  126. Философский энциклопедический словарь. (Подготовили А.Л.Геркулова и др., редкол. С.С. Аверинцев и др.) 2-е изд. -М.:Советская энциклопедия,1989.- 814 с.

  127. Філософський словник. К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії Академії Наук УРСР, 1973. - 564 с.

  128. Флетчер Дж., Наумов А.В. Основные концепции современного уголовного права. - М.: “Юристъ” - 1998. - 512 с.

  129. Фролов А.С. Квалификация преступлений и санкции статей Особенной части уголовного законодательства. // Новая Конституция СССР и вопросы государства и права. - Томск. - 1979. - С.178 - 179.

  130. Фролов Е.А. Стабильность закона и соотношение формально определенных и оценочных понятий в уголовном праве // Сб. учен. тр. Свердловск: Свердл. юрид. ин-т. 1973. Вып.28. - С. 33 - 47.

  131. Хавронюк М.І. Категорії злочинів і санкції Особливої частини КК України КК України: наукові дослідження та деякі виснорвки. // Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. Упоряд. та переднє слово: Мельник М.І., Хавронюк М.І. За ред. Мельника М.І. – К.: А.С.К., 2001. – 432 с.

  132. Характер, причины и способы устранения ошибок в стадии предварительного следствия. Методическое пособие. – М., 1990. – 87 с.

  133. Чвялева Е.В. Роль юридической квалификации в реализации права. // Проблемы реализации права: Межвузовский сборник научных трудов. - Свердловск: СвЮИ.,1990.- С.76 - 80.

  134. Черданцев А.Ф. Вопросы толкования советского права. Учебное пособие. Свердловск., 1972. – 191 с.

  135. Черечукина Л.В. Судебный контроль за досудебным производством. - Луганск: Институт внутренних дел, 1998. - 124 с.

  136. Шейфер С.А. Структура и общая характеристика следственных ошибок. // Вопросы укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве. Сборник научных трудов. - М., 1988. – С. 23 - 34.

  137. Шелковкин Г. Правильная квалификация преступлений на предварительном следствии - одна из гарантий социалистической законности. // Советская юстиция, 1974. - № 3. – С. 4 - 7.

  138. Шинкарук В.І. Філософський словник. 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Головна редакція Української Радянської енциклопедії, 1986. – 797 с.

  139. Юридическая энциклопедия. Изд. третье, дополн. и перераб. - М.: Юринформцентр. - 1995. - 365 c.

  140. Юридический энциклопедический словарь. 2-е изд. - М.: Сов. энциклопедия. - 1987. – 528 c.

  141. Юридична енциклопедія 1 том. - К.: Видавництво “Українська енциклопедія” ім.М.П.Бажана. - 1998. - 670 с.

  142. Юридична енциклопедія 2 том. - К.: Видавництво “Українська енциклопедія” ім.М.П.Бажана. - 1999. - 741 с.

  143. Юридичний словник. Видання друге. - К.: Голов. ред. УРЕ. - 1983. - 871 с.

  144. Юридичний словник-довідник. - К.: Феміна. - 1996. - 696 с.

  145. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. Казань: Издательство Казанского университета, 1988. – 126 c.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html



Скачать, 1008.24kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов