Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Фізика та астрономія

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 340.72 Kb.
Дата09.03.2012
Размер340.72 Kb.
ТипДокументы
Содержание
2. Організація навчально-виховного процесу з фізики у 9-11 класах
3. Деякі питання організації та впровадження допрофільного та профільного навчання
4. Про підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання
5. Щодо вивчення астрономії у 2008/2009 навчальному році
Подобный материал:


Фізика та астрономія


У 2008/2009 навчальному році буде продовжено перехід у загальноосвітніх навчальних закладах до нової структури фізичної освіти. Нова структура фізичної освіти передбачає вивчення в 7-9 класах основної школи закінченого курсу фізики, що включає всі елементи базових знань про явища природи, розкриває суть фундаментальних наукових фактів, гіпотез, понять і законів фізики, їхній історичний розвиток.


  1. Особливості викладання за новою навчальною програмою з фізики для учнів 7-8 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

В умовах диференціації старшої ланки загальної середньої освіти суттєво збільшується роль основної школи, яка забезпечує базу для подальшого розвитку загальної та профільної освіти.

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затверджених наказом МОН України від 07.05.2007 №357, у 7 класі на вивчення фізики відводиться 35 годин (1 година на тиждень), а у 8 класі – 70 годин (2 години на тиждень).

Враховуючи вікові особливості учнів базової школи, не достатню розвиненість здатності до абстрактного мислення, життєвого досвіду тощо, розгляд майже всіх фізичних явищ на цій ланці навчання повинен розкриватися на емпіричному рівні: від спостереження явища до висунення гіпотез пояснення з подальшою експериментальною перевіркою, а тільки потім теоретичне узагальнення.

За тематичним розподілом відповідно до чинної навчальної програми для 12-річної школи (авт. колектив: О.І.Ляшенко, О.І.Бугайов, Є.В.Коршак, М.Т.Мартинюк, М.І.Шут. – К.; Ірпінь: Перун, 2005) у 8 класі продовжується ознайомлення учнів з фізичними явищами, основна увага приділяється розгляду механічних і теплових явищ.

Вивчення механічних явищ розпочинається розділом «Механічний рух», у якому розглядаються прояви механічного руху в природі та його відносність, пояснюються основні характеристики різних видів рухів та їх застосування. Порівняно з попередньою програмою для 11-річної школи введено в перший розділ навчальної програми такі нові теми: обертальний рух тіла, коливальний рух, звук.

Ознайомлюючи учнів з поняттям обертального руху, слід вводити поняття періоду та обертової частоти, розглядаючи рівномірний рух по колу. У методологічному аспекті для розвитку мислення учнів доцільно порівнювати поступальний рух з обертальним та встановлювати на прикладах різницю між ними.

Відповідно до програми вивчення звукових явищ повинно починатися з ознайомлення учнів з коливальним рухом. Простіше це зробити на прикладі математичного маятника. Під час розгляду кінематики руху маятника вводяться поняття амплітуда, період і частота коливання. Можна провести аналогії між коливальним рухом і рівномірним рухом тіла по колу. У наступному розділі «Взаємодія тіл», коли учні ознайомляться з поняттями інерції та рівнодійної сили, слід у спрощеній формі розглянути динаміку коливального руху. Також, виходячи з принципу внутрішньопредметних зв’язків, можна зосередити увагу на перетворенні енергії одного виду в інший під час руху математичного маятника в третьому розділі програми «Робота та енергія».

Логічний перехід від третього до четвертого розділу «Кількість теплоти. Теплові машини» дає можливість провести зв’язки між поняттям роботи та енергії в механічних і теплових процесах. Цей розділ включає систему понять, формування яких має важливе світоглядне та практичне значення, а саме: тепловий рух, температура, внутрішня енергія та способи її зміни, кількість теплоти тощо. На основі знань основ молекулярно-кінетичної теорії, з початковими уявленнями про яку учні розпочали знайомитися в курсі природознавства та набули закріплення у курсі фізики 7-го класу, та використовуючи енергетичний підхід. необхідно пояснювати зміни агрегатних станах речовини (плавлення та кристалізація, пароутворення та конденсація). При поясненні учням теплових явищ необхідно спиратися на застосовування поняття «енергія» і «закон збереження енергії». Зокрема, розглядаючи теплові двигуни, слід підкреслити, що принцип їх дії ґрунтується на використанні перетворення енергії в механічних і теплових процесах.

При вивченні фізики у 8 класі учителеві слід привернути увагу на посилення прикладної направленості курсу фізики. Для подолання труднощів при вивченні тем, які пов’язані з формуванням в учнів складних та абстрактних понять, слід широко використовувати демонстраційний та лабораторний фізичний експеримент, розв’язування задач, залучення прикладів із життя, довкілля, техніки та виробництва.

Після завершення кожного розділу доцільно проводити уроки узагальнення та систематизації знань, для підготовки яких можна запропонувати учням індивідуальні або групові завдання: мініпроекти, повідомлення, реферати, досліди, виготовлення приладів, наочності тощо.

Реалізуючи міжпредметні зв’язки з математикою, вчителеві необхідно зосередити особливу увагу щодо пояснення та розв’язку графічних задач. Застосування графічного методу не повинно обмежуватися лише побудовою графіків на основі функціональних зв’язків між фізичними величинами. Учні повинні вміти не тільки будувати графіки, а й аналізувати їх, розуміти, яку інформацію можна дізнатися з певної залежності, що представлено на графіку. Так розгляд способів побудови графіків необхідно розпочинати при вивченні теми «Рівномірний прямолінійний рух», удосконалювати вміння - під час лабораторних робіт (зокрема, «Вимірювання коефіцієнта тертя» тощо), а вивчаючи явища зміни агрегатних станів речовини, закріплювати навички інтерпретувати графічні залежності.

Наприкінці року необхідно провести узагальнювальні заняття, які присвячено визнанню ролі енергії в житті людини, використання її в природі та техніці. Важливо підкреслити на цих уроках значення енергозбереження та енергоекології як одних із пріоритетних напрямів розвитку національної економіки.

Згідно з рішенням колегії від 28 лютого 2008 року (протокол № 2/2-19) „Про результати проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти» у 2008/2009 навчальному році розпочнеться апробація підручників з фізики для 8 класу авторів: Ф.Я.Божинової, І.Ю.Ненашева, М.М. Кірюхіна (приватне підприємство „Ранок-НТ”); Коршака Є.В., Ляшенка О.І., Савченка В.Ф. (видавництво „Ґенеза”); Генденштейна Л.Е. (видавництво „Гімназія”); Сиротюка В.Д. (видавництво „Зодіак-ЕКО”).

Підручник «Фізика. 8 клас» (автори Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко, В. Ф. Савченко) видавництва «Генеза» відповідає дидактичним принципам науковості, доступності та системності навчання. Матеріал структуровано за ступенем важливості: що саме потрібно знати і запам’ятати, а також прочитати додатково. Кожний розділ підручника починається ілюстрованою заставкою зі стислим анонсом усього розглядуваного в нім. Після кожного параграфа наведено блок актуалізуючих і контрольних питань. Окрім цього в підручнику вміщено цікаві факти за вивченою темою, замальовки з біографій учених-фізиків та інші пізнавальні додаткові відомості.

Відмінною особливістю підручника «Фізика. 8 клас» (автори Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін, О.О.Кірюхіна) видавництва «Ранок- НТ» є чітка та обґрунтована структурованість змісту кожного розділу та кожного окремого параграфа. Мотивувальний вступ до параграфа є зверненням до учнів, у якому пропонується дослідити певне явище, ознайомитися з фізичним підґрунтям відомих процесів тощо. Основний зміст представлено в невеликих за обсягом рубриках (підрозділах), заголовки яких дають можливість чітко уявити, що саме є найголовнішим у цьому фрагменті тексту (наприклад, “Доводимо існування виштовхувальної сили”, “З'ясовуємо умову рівноваги важеля”, "Досліджуємо рухомий блок", “Дізнаємося, як здійснилася мрія людини літати”). Кожен параграф закінчується контрольними запитаннями та вправами; деякі з них містять додаткові творчі експериментальні завдання. Окрім того, кожний розділ також містить добре структуровану рубрику “Підбиваємо підсумки”, основний зміст якої представлено в узагальнювальних таблицях, та “Тест для самоперевірки”, що складається із завдань різної форми: запитання з вибором відповіді, розрахункові задачі, кросворди. Добре ілюстрована “Енциклопедична сторінка” дозволить учневі побачити зв’язок фізики та сучасних технологій, познайомитися з впливом фізичних досліджень на розвиток різних галузей науки і техніки.

На початку кожного розділу підручника «Фізика. 8 клас» В.Д. Сиротюка видавництва „Зодіак-ЕКО” учні можуть ознайомитися з переліком основних понять, які будуть вивчатися. Увесь навчальний матеріал сформовано за логічною схемою: спостереження-дослід-закон-приклади-математичний запис. Особливістю цього підручника є цікава добірка історичних текстів і відомостей, які мають культурологічну спрямованість, розкривають еволюцію науково-технічних ідей. Після кожного параграфа і розділу пропонується система запитань і завдань, які можна використовувати вчителю на уроці, пропонувати учням для самоконтролю або для виконання в домашніх умовах. Досить корисним є і те, що в кінці підручника є додаток, який містить підрозділ «Фізичні задачі з нашого життя». Кожна така задача спонукає учнів, які добре осмислили навчальний матеріал, до творчого пошуку, розвитку критичного мислення. У рубриці «Словник фізичних термінів» наводяться основні найбільш уживані поняття та терміни, з якими учні ознайомилися під час вивчення фізики в 7-8 класах.

З метою пробудження інтересу семикласників до фізики, що є основою наукового світогляду й сучасної техніки, автор Л. Е. Генденштейн у підручнику «Фізика. 8 клас» видавництва «Гімназія» прагнув вести виклад, використовуючи методичний прийом спільного міркування з читачем — постановки питань і пошуку відповідей на них. У рубриці «Поставимо дослід» описано й проілюстровано дослідження та спостереження, що можна провести в домашніх умовах або в шкільному кабінеті фізики. Численні ілюстрації об’єднано в тематичні блоки, для того, щоб розглядаючи їх учень міг побачити зв’язки між різними фізичними явищами й поняттями, сформулювати численні запитання, відповіді на які він може знайти в тексті підручника. У рубриці «Хочеш довідатися більше?» висвітлено «необов’язкові» питання, що спеціально підібрано для пробудження інтересу до фізики.

З метою підвищення ефективності уроків фізики рекомендуємо курс фізики в 7 класі вивчати протягом одного семестру (2 години на тиждень), що зумовлено такими факторами:

- психофізичними особливостями формування когнітивних процесів (уваги, сприймання, мислення, пам’яті) учнів цієї вікової категорії;

- суттєвим підвищенням раціональності використання часового розподілу навчального матеріалу, при якому зберігається динамічний темп вивчення предмета;

- формуванням в учнів цілісного сприйняття матеріалу, неперервність процесу навчання в поєднанні з логічною завершеністю;

- поліпшенням якості контролю навчальних досягнень учнів та вмотивованістю корекційної діяльності.

Річний досвід апробації нової навчальної програми показав ряд складностей, які виникають при викладанні фізики в 7 класі. Зокрема, ознайомлення учнів з основними фотометричними величинами - сила світла й освітленості - слід проводити на якісному рівні, не вимагаючи від учнів запису фізичних формул для визначення цих величин.

Поняття сили світла необхідно вводити як фізичну величину, що характеризує здатність джерела випромінювати світлову енергію. Під час наведення прикладів значень сили світла природних та штучних джерел світла слід ввести одиницю сили світла в СІ.

Оскільки обернено пропорційна залежність учнями 7 класу до цього часу в курсі математики ще не вивчалася, можна не розглядати формулу освітленості , а пояснювати на якісному рівні існування залежності освітленості від сили світла джерела та відстані від нього, від кута падіння променів за допомогою відповідних демонстраційних та фронтальних дослідів і спостережень. Також доцільно навести низку прикладів, якою є освітленість поверхонь від відомих джерел світла на певних відстанях від них, значення освітленості поверхонь для продуктивної праці на виробництві, безпеки руху та читання.

Лише за наявності відповідної математичної підготовки слід вимагати від учнів запис та формулювання законів заломлення світла. Вивчаючи явище заломлення світла, учень повинен розуміти, що коли світловий промінь падає під певним (не нульовим) кутом на межу поділу 2-х прозорих середовищ, то через зміну швидкості поширення світла змінюється напрям поширення променя: для різних пар середовищ кут заломлення може бути більшим або меншим кута падіння. Супроводжувати ці пояснення необхідно відповідними схемами-малюнками в зошитах учнів, показуючи, як саме може відхилятися світловий промінь від первісного напрямку залежно від середовищ його поширення.

Можна також розглянути явище заломлення світла на прикладах плоскопаралельної пластини та призми. При розв’язуванні задач з цієї теми слід більше приділити уваги якісним запитанням та задачам-малюнкам.

У новому курсі основної 12-річної школи акцентовано увагу до формування практичних навичок школярів. Запропоновано в 7 класі 12 лабораторних робіт, а у 8-му - 14.

Ці лабораторні роботи можуть проводитися в різних формах:

  • демонстраційна лабораторна робота (наприклад: «Фізичний кабінет та його обладнання. Пра­вила безпеки у фізичному кабiнетi», 7 клас; «Вимірювання температури за допомогою різних термометрів», «Вивчення характеристик звуку», 8 клас);

  • короткочасна лабораторна робота (наприклад: у 7 класі - «Ознайомлення з вимiрювальними приладами. Визначення цiни подiлки шкали приладу», «Вимiрювання часу (метроном, секундомiр, годинник тощо)»; у 8 класі «Вимірювання швидкості руху тіла», «Вимірювання частоти обертання тіл» тощо);

  • фронтальна лабораторна робота, яка виконується одночасно всіма учнями класу, причому кожен учень або групи користуються однотипними приладами відповідно до спільного для всіх учнів планом;

  • пошуково-конструкторська лабораторна робота (наприклад: «Складання найпростішого оптичного приладу», 7 клас; «Конструювання динамометра», 8 клас), виконання якої може здійснюватися як на уроці під керівництвом учителя, так і в домашніх умовах;

  • пошуково-дослідницькі завдання для домашнього виконання (наприклад: у 7 класі - «Дослідження явища дифузії в рідинах і газах», «Вивчення законів відбивання світла за допомогою плоского дзеркала»; у 8 класі - «Дослідження коливань маятника» тощо).

Проведення експериментів повинно набувати характеру самостійних досліджень, коли учні роблять власні висновки та узагальнення шляхом пошукової й дослідницької діяльності. Учитель має право уточнити мету та завдання, яке слід виконати учням на лабораторній роботі. Наприклад, для виконання лабораторної роботи у 8 класі «Зважування тіл гідростатичним методом» може бути уточнено завдання таким чином, що учні повинні визначити густину речовини тіла. Також учитель може замінювати тематику окремих робіт на рівноцінні з огляду на стан матеріальної бази фізичного кабінету, об’єднувати деякі лабораторні роботи.

Оформлення та оцінювання лабораторних робіт здійснюється в окремому зошиті, який повинен зберігатися в кабінеті фізики протягом року. Дозволяється для цього виду експериментальної навчальної діяльності учнів використовувати спеціальні зошити на друкованій основі, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Зокрема, для 7 класу у 2008 році вийшли друком такі зошити для лабораторних робіт і експериментальних досліджень: «Фізика. Зошит для лабораторних робіт» (авт. Ф.Я.Божинова, О.О.Кірюхіна, видавництво «Ранок»), «Зошит для лабораторних робіт з фізики. 7 клас» (авт. З.В. Дубас, видавництво «Астон»), «Зошит для лабораторних робіт і експериментальних досліджень» (авт. В.В. Гудзь, видавництво «Мандрівець»), «Фізика. 7 клас. Зошит для лабораторних робіт» (авт. Л.Ю.Благодаренко, видавництво «Шлях») .

Учителем визначається доцільність оцінювання деяких лабораторних робіт із навчальних програм з фізики, що спрямовані на розвиток навичок спостереження фізичних явищ і процесів, ознайомлення учнів з будовою пристроїв і деякою мірою мають репродуктивний характер. Наприклад, залежно від постановки роботи можуть не оцінюватися такі лабораторні роботи: для 7 класу - "Дослідження явища дифузії в рідинах і газах", для 8 класу - "Вивчення характеристик звуку", "Конструювання динамометра" тощо.

У 7 та 8 класах рекомендуємо мінімально оцінювати 8 лабораторних робіт, які запропоновано в новій навчальній програмі для 12-річної школи. Перелік лабораторних робіт, які оцінюються, визначається вчителем залежно від форми їх проведення та вимог щодо оформлення результатів навчальної діяльності школярів.

Розвитку пізнавального інтересу, творчих та інтелектуальних здібностей учнів сприяють домашні завдання, спрямовані на спостереження певного явища (наприклад, отримання дисперсії світла за допомогою різних предметів), постановку дослідження на обладнанні, пристроях побутового призначення (наприклад, вирощування кристалів), конструювання пристроїв для отримання підтвердження певних теоретичних обґрунтувань, підготовку повідомлень щодо історичного розвитку науки та технологій.

Підручникове забезпечення 7 класу складається з трьох видань - переможців відповідного конкурсу, що надішли на апробацію до загальноосвітніх навчальних закладів, а також підручників, які в 2008 році отримали відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Також у цьому році пройшли фахову експертизу кілька видань, які є доповненням до підручників та формують відповідні навчально-методичні комплекти.

Підручник «Фізика. 7 клас» (автори Ф.Я.Божинова, М.М.Кірюхін, О.О.Кірюхіна) видавництва «Ранок» є складовою навчально-методичного комплекту, до якого входять також зошит для лабораторних робіт, заліковий зошит для тематичного оцінювання, що підготовлено авторами підручника, а також збірник задач (автор І.М.Гельфгат).

Зошит для лабораторних робіт (автори: Ф.Я. Божинова, О.О. Кірюхіна) структурно складається з двох зошитів, які зручно окремо використовувати в класі та вдома. Кожна робота домашнього зошита містить мотивувальний сюжет, що в цікавій формі демонструє учневі, за яких обставин можна зіткнутися з подібними проблемами та завданнями в побуті. Домашня лабораторна робота певною мірою імітує ту роботу, яку учневі потрібно буде виконати в класі. Окрім того, школярам пропонується домашній експеримент з цієї теми, який можна виконати за допомогою простих побутових засобів.

У заліковому зошиті для тематичного оцінювання пропонуються п’ять варіантів завдань (чотири основні й один тренувальний) для узагальнення вмінь та навичок з усіх тем навчальної програми для 7 класу. Тренувальний варіант призначено для домашньої підготовки учнів до контрольної роботи, він дає змогу семикласникам психологічно підготуватися до виконання роботи в класі й слугує для узагальнення, систематизації та корекції їхніх знань.

Посібник «Задачі з фізики. 7 клас» (автор І.М. Гельфгат) містить ретельно підібрані задачі, які диференційовано за рівнями складності. У кожній темі підібрано «ключові» задачі, до яких наведено досить докладні розв’язки. Ретельний розбір цих завдань дає учневі можливість до розв’язування інших задач розділу.

Видавництвом «Гімназія» підготовлено також навчально-методичний комплект, до якого входять підручник фізики Л. Е. Генденштейна та збірник завдань і самостійних робіт (автор
Л. А. Кирик), які мають відповідний гриф МОН.

Збірник завдань і самостійних робіт (автор Л.А. Кирик) складається з двох розділів. Усі завдання розділу «Хочеш зрозуміти краще — спробуй розв’язати!» згруповано відповідно до тематики навчальної програми за трьома рівнями складності (середній, достатній і високий). До другого розділу включено різнорівневі самостійні роботи, виконання яких розраховано зазвичай на 10–15 хвилин, та підсумкова контрольна роботи.

Підручник авторів В.Р. Ільченко, С.Г. Куликовського, О.Г.Ільченка створено аналогічно до відповідних підручників «Природознавство» для 5-6-х класів видавництва «Довкілля-К». У тексті містяться чиселенні посилання на пропевдевтичний курс, у яких є необхідні для розуміння певного розділу відомості. У підрозділі "Для допитливих" наведено відомості з історії фізики та її творців, приклади використання розглянутих явищ і закономірностей, а також рубрика "Думки великих" ознайомлює учнів із висловлюваннями видатних людей.

До початку нового навчального року мають бути надруковані три нові навчальні посібники для 7 класу, що отримали відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, зокрема, підручник «Фізика, 7 клас» (автори: О.І. Ляшенко, Є.В. Коршак, В.Ф.Савченко) видавництва «Генеза» створено на основі матеріалів, що пройшли перевірку в навчальному процесі шкіл України протягом 1998–2008 років. Під час їх написання автори врахували основні вимоги до сучасної навчальної книги, адже вона повинна бути основним джерелом знань, які засвоюють учні під керівництвом учителя, а також одним з основних засобів навчання.

У видавництві «Навчальна книга» побачить світ підручник з фізики для 7 класу авторів Шута М.І., Мартинюка М.Т., Благодаренко Л.Ю, у якому автори намагалися висвітлити всі етапи навчання: постановка задачі, надання інформації, з’ясування шляхів розв’язання проблем, узагальнення і систематизація, закріплення і контроль, самостійні дослідження, домашні завдання. Наприкінці кожного розділу підручника учням пропонуються творчі завдання: «Фізика у твоїй квартирі», «Мої запитання вченим-фізикам», «Зір – неоціненний дар природи». З точки зору фізики розглянуто екологічні проблеми навколишнього середовища і людини. Матеріал, наведений в різноманітних додаткових рубриках «Поглибте свої знання», «Домашні експериментальні завдання», «Підготуйте повідомлення», «Це цікаво знати», «Структурні схеми», «Тестові завдання», має на меті забезпечувати умови для активної самостійної навчальної діяльності учнів, у процесі якої вони можуть глибше усвідомити й осмислити зміст навчального матеріалу, здійснити самоперевірку рівня його засвоєння та поглибити свої знання.

Посібник з фізики для 7 класу видавництва "Перун" (автори М.Т.Мартинюк, В.Т.Бусел) призначений для індивідуальної та групової роботи з учнями, які проявляють підвищений інтерес і здібності до вивчення природничо-наукових дисциплін, передусім фізики. У цілому, в посібнику чітко окреслено та виокремлено два змістово-інформаційні ряди: основний навчальний текст (у поєднанні з компонентами апарата організації засвоєння) та ілюстративно-текстовий ряд. При конструюванні змісту цього посібника автор намагався дотримуватися тріади: сучасно, доступно, технологічно. Цей посібник репрезентує авторське бачення методичної системи навчання, яку також представлено в навчально-методичному посібнику «Вивчення фізики в 7 класі 12-річної школи» (авт. Мартинюк М.Т., Юрчук І.А). У посібнику викладено теоретичні засади формування змісту фізичної освіти на рівні навчального предмета в школі, методичні основи розгортання навчального матеріалу в основній школі та орієнтовний поурочний розподіл і форми проведення навчальних занять.

Основними засобами вдосконалення підручників та навчальних посібників є аналіз роботи з ними учнів і вчителів, що можна зробити лише за умови, коли такі підручники використовуються протягом тривалого часу. Після проведення належної апробації названої навчальної літератури буде зроблено оцінку відповідності її вимогам щодо якісного засвоєння учнями знань, розвитку їхніх природних здібностей, набуття практичних умінь і навичок, вироблення ефективних методів роботи.


^ 2. Організація навчально-виховного процесу з фізики у 9-11 класах


Викладання фізики у 9-11 класах здійснюється відповідно до розподілу годин, який визначено наказами Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 №342 "Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2001/02-2004/05 навчальні роки" та від 20.05.2003 № 306 “Про Типові навчальні плани для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах", за чинними програмами: Фізика. 7-11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. - К: Шкільний світ, 2001; Програми для профільного навчання. Фізика. 10-11 класи. - К: Педагогічна преса, 2004.

Наведений у програмах розподіл годин є орієнтовним. Учитель на власний розсуд може розподіляти навчальний матеріал за темами уроків, переставляти їх місцями в межах розділу, але так, щоб не порушувалася логічна послідовність. Також учитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення теми або розділу. Календарне планування начального матеріалу вчителі можуть здійснювати безпосередньо в текстах робочих навчальних програм. Розробка поурочних планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму.

Звертаємо увагу, що оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Основними видами оцінювання є поточне, тематичне, семестрове, річне та державна підсумкова атестація.

Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

У процесі поурочного вивчення теми можуть оцінюватися індивідуальне, групове та фронтальне усне опитування учнів; розв’язування ними задач; виконання фронтальних та індивідуальних експериментальних завдань (лабораторних робіт, робіт фізичного практикуму, астрономічних спостережень, домашніх пошуково-дослідницьких та конструкторських завдань тощо); виконання учнями різних видів письмових робіт; підготовка демонстрацій та презентацій; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. Основними завданнями поточного оцінювання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Тематичне оцінювання проводиться після закінчення вивчення теми або її частини. Перед початком вивчення чергової теми вчитель повинен ознайомити учнів з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання. До обов’язкових видів робіт можуть належити: лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму, залік, конференція, самостійна та контрольна роботи тощо.

Учитель має право незначні за обсягом теми об’єднати для проведення тематичного оцінювання. Якщо на вивчення теми відводиться значна кількість годин, доцільно проводити декілька тематичних оцінювань (наприклад, у 7 класі за темою «Світлові явища» рекомендуємо провести дві).

Відповідно до Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з написом «Тематична» без зазначення дати.

У наведеній нижче таблиці зазначено мінімальну кількість тематичних оцінювань навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії відповідно до кількості тем і годин, що відводяться на їхнє вивчення в класах різних профілів:

Клас

Річна кількість годин за навчальними планами та програмами

Орієнтовна мінімальна кількість тематичних оцінювань

Фізика

7

35

4

8

70

6

9

універсальний профіль

87

7

спеціалізовані класи з поглибленим вивченням фізики (рівень С)

170

9

10

художньо-естетичний, філологічний, суспільно-гуманітарний профілі

(рівень А)

70

6

універсальний, технологічний, спортивний профілі (рівень В)

105

8

природничий профіль

140

фізико-математичний профіль

175

10

спеціалізовані класи з поглибленим вивченням фізики (рівень С)

192

11

художньо-естетичний, філологічний, суспільно-гуманітарний, спортивний профілі

(рівень А)

70

6

універсальний, технологічний профілі (рівень В)

122

8

природничий профіль

140

фізико-математичний профіль

175

10

спеціалізовані класи з поглибленим вивченням фізики (рівень С)

245

Астрономія

11

універсальний, технологічний, спортивний профілі

17

3

фізико-математичний та природничий профілі

35

4


Обсяг і зміст навчального матеріалу, що виноситься на тематичне оцінювання, та необхідність збільшення кількості тематичних атестацій визначаються вчителем. Тематичні оцінки не корегуються.

За результатами тематичного оцінювання виставляється семестрова оцінка у відповідні колонки «І (ІІ) семестр», а річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових оцінок. При виставленні семестрового та річного балів слід ураховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо). Учні мають право на підвищення лише семестрової оцінки. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку з написом «Скоригована» поруч із колонкою «І (ІІ) семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 14.04.2008 № 319 «Про затвердження Інструкції про переведення та випуск учнів (вихованців) навчальних закладів системи загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 травня 2008 за №383/15074, у триденний термін після виставлення семестрового бала батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.

Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі хвороби дитини чи інших непередбачуваних обставин термін може бути подовжено. Члени апеляційної комісії, яка створюється в загальноосвітніх навчальних закладах, готують завдання, що погоджуються на засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться в письмовій формі.

Скоригований семестровий бал не може бути нижчим за семестровий. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» не робиться.

Підвищення результатів оцінювання шляхом коригування семестрових оцінок не дає підстав для одержання дев’ятикласниками свідоцтва з відзнакою

Слід зазначити, що відповідно до Положення про золоту медаль “За високі досягнення в навчанні” та срібну медаль “За досягнення в навчанні”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 №186 та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 02.04.08 за №279/14970, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації також не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр, на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Річні оцінки, коригування яких не допускається, виставляються не раніше ніж через 3 дні після виставлення семестрових та з урахуванням часу на вирішення спірних питань - не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Для учнів, які не мають річної оцінки (не атестовані) з будь-яких причин, за рішенням педагогічної ради та відповідного наказу керівника навчального закладу річне оцінювання проводиться в серпні-вересні.

Звертаємо увагу, що відповідно до методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН від 06.02.2008 р. № 1/9-61) наприкінці року оцінюванню підлягає й проведення навчальної практики. У зазначених методичних рекомендаціях уточнено деякі аспекти щодо проведення як навчальних екскурсій, так і практики. Ці види діяльності учнів є обов’язковими, і тому визначено кількість годин, що відводиться на їх проведення. Зокрема, у 7—8 класах це по 4 академічні години, у 10-х класах — по 5 академічних годин на день. Директор закладу освіти своїм наказом затверджує чіткий графік проведення навчальної практики, кількість годин, які відводяться на той чи інший предмет, відповідальних осіб та особливості її оцінювання. Зміст і дата проведення занять навчальної практики обліковуються в класних журналах на окремих, спеціально відведених сторінках. З метою визначення результативності навчальної діяльності під час практики учитель має повідомити учнів про форми підбиття її підсумків. Залежно від видів навчальної діяльності можна запропонувати учням такі звітні матеріали: протоколи та результати проведення практичних робіт (фізичного практикуму, розв’язування задач), презентації наукових проектів, виготовлені вироби або обладнання, наочності тощо. Оцінка за навчальну практику виставляється в класному журналі, а також виокремлюється відповідним рядком у табелі успішності учня.

Особливістю фізики як шкільного навчального предмета є спрямованість її на застосування знань, умінь та навичок у сучасному житті. Результатом вивчення шкільного курсу фізики має бути не тільки сума знань з предмета, а й достатньо сформований рівень компетентності учня щодо здійснення різних видів діяльності (навчальної, дослідницької тощо), розуміння значення власних соціальних функцій як члена суспільства, здатності та готовності до пізнання, потреби до саморозвитку.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.


^ 3. Деякі питання організації та впровадження допрофільного та профільного навчання


Виявлення інтересів і схильностей, здібностей школярів і формування практичного досвіду в різних сферах пізнавальної і професійної діяльності, орієнтованого на вибір профілю навчання в старшій школі сприяє впровадження допрофільного навчання.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 18.02.08 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів створюються в загальноосвітніх навчальних закладах за наявності відповідного навчально-методичного забезпечення, з урахуванням нахилів, здібностей і побажань дітей та згоди їхніх батьків або осіб, що їх замінюють. Рішення про формування класів з поглибленим вивченням одного чи кількох навчальних предметів приймається педагогічною радою за рекомендацією ради навчального закладу і затверджується наказом керівника закладу. В інваріантній складовій Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких здійснюватиметься поглиблене вивчення окремих предметів, визначено обсяг часу на вивчення всіх обов’язкових навчальних предметів на рівні Державного стандарту загальної середньої освіти. Варіативна складова передбачає додатковий час на поглиблене вивчення того чи іншого предмета, проведення спеціальних курсів та курсів за вибором, які поглиблюють і доповнюють зміст предметів, що вивчаються за поглибленою навчальною програмою. Так, для навчальних закладів з українською мовою навчання у 8 класі варіативною складовою передбачено 6,5 додаткових годин.

Відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад кожна школа на основі Типового навчального плану розробляє власний робочий навчальний план, у якому години варіативної складової розподіляє залежно від обраного напряму профілізації. З метою реалізації допрофільної підготовки в навчальних закладах (класах) з поглибленим вивченням фізики варто додатковий час, що відводиться на вивчення предмета, використовувати не на розширення теоретичного матеріалу курсу, а на спрямування навчального процесу щодо підвищення пізнавального інтересу до предмета, використовуючи прикладне значення фізики в технічній та гуманітарній сферах життя сучасної людини. Доцільно проводити всі лабораторні роботи в умовах класу, зосереджуючи увагу на різноманітних методах дослідження, намагатися створити атмосферу творчого пошуку розв’язку зазначеної проблеми, пояснення умов, що впливають на хід експерименту, межі та галузі застосування спостережуваного явища або визначеної фізичної величини. При розв’язуванні задач бажано звернути увагу школярів на етапи аналізу фізичної проблеми, з’ясування доцільності вибору певної моделі, достовірності результатів тощо. На таких уроках можливо не тільки відпрацьовувати навички використання знань у стандартних ситуаціях, а пропонувати учням посильні творчі завдання – самостійне планування та проведення досліджень, виготовлення пристроїв та приладів, задачі на розвиток креативного мислення тощо.

Важливу роль як у допрофільній підготовці учнів основної школи, так і для впровадження профільного навчання в старшій школі відіграє вивчення факультативних курсів та курсів за вибором, що створюються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування.

Розвиткові творчих здібностей учнів сприятимуть впровадження різноманітних курсів за вибором, які можуть бути як короткочасними, так і викладатися протягом року. При виборі таких програм учитель може орієнтуватися на добірку програм спецкурсів і факультативів з фізики та астрономії (Тернопіль: Мандрівець, 2003) та новий збірник курсів за вибором, який готується до друку в харківському видавництві «Основа» як додаток до методичного журналу «Фізика в школах України».

Таким чином, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), в основній школі створюються передумови для поглибленого вивчення окремих предметів чи курсів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії.

Ефективною формою диференціації навчально-виховного процесу, організації профільного навчання в однокомплектній, а часто і двокомплектній старшій школі є створення в класах різнопрофільних груп за рахунок часткового ущільнення інваріантної складової та використання годин варіативної складової навчального плану (див. додаток 3 до наказу МОН України від 20.05.2003 № 306). При цьому базове ядро фізики, астрономії (10 кл. - 3 год, 11 кл. - 3 год) вивчається разом усім класом за єдиними навчальними програмами, а частина часу (10 кл. - 1+(1) год, 11 кл. - 1+(1) год) - окремо групою природничо-математичного профілю (додаткові години, що позначено в дужках виділяються за рішенням навчального закладу). За такого здійснення диференціації в групах окремі питання курсу фізики вивчаються більш поглиблено, присвячується час на розв’язування задач, проведення додаткових експериментальних завдань тощо.


^ 4. Про підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання


Метою впровадження зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників шкіл є створення найбільш прозорих і ефективних умов, які гарантують рівний доступ кожної молодої людини до освіти. У 2007 році вперше було проведено незалежне зовнішнє оцінювання з фізики, у якому взяло участь за власним бажанням 1817 одинадцятикласників Харківської області. У 2007/2008 навчальному році проходження зовнішнього тестування є обов’язковою умовою для вступу до вищих навчальних закладів країни. Близько 32,6 тисяч цьогорічних випускників шкіл, а також студентів профтехучилищ і вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації давали відповіді на завдання з фізики зовнішнього незалежного оцінювання.

В умовах активного впровадження системи зовнішнього оцінювання навчальних досягнень учнів учителям слід пожвавити роботу з відпрацювання в школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, широко практикувати тестування як навчальний прийом та контрольну форму перевірки знань, умінь і навичок школярів.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю: вони високотехнологічні, можуть розроблятися, проводитися й перевірятися з використанням комп'ютерної техніки, потребують порівняно невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки, порівняно нескладні в проведенні, що дає змогу вивільнити час для інших видів роботи, дозволяють учителеві динамічно визначити рівень засвоєння учнями нового матеріалу та відповідно корегувати його, як порівняно нова й сучасна освітня технологія тести активізують пізнавальну діяльність школярів, а найголовніше – саме за їхньою допомогою процес перевірки навчальних досягнень учнів значно об’єктивується й убезпечується від суб’єктивної думки вчителя або іншого перевіряльника.

До найбільш поширених форм тестових завдань належать:

1. Завдання закритої форми:

а) з вибором однієї правильної відповіді (з 3-х, 4-х, 5-и і т.ін.);

б) з вибором декількох правильних відповідей.

2. Завдання на встановлення відповідності між твердженнями, формулами, значеннями та інформацією, яка логічно з ними пов’язана.

3. Завдання на встановлення послідовності дій.

4. Завдання відкритої форми, де відповідь вписується у відповідно відведене місце:

а) з короткою відповіддю (наприклад, числові відповіді);

б) з розгорнутою відповіддю.

Тести однаковою мірою надаються до використання не лише при здійсненні підсумкового контролю, а й можуть стати в нагоді під час поточного оцінювання.

Для складання перевірочних (самостійних, контрольних) робіт у тестовому вигляді вчитель може використовувати матеріали зі збірника різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з фізики (за ред. Гельфгата І.М. – Х: Гімназія). Також у цьому році надано відповідний гриф Міністерства освіти і науки України посібникам для 10 і 11 класів видавництва «Ранок» «Фізика. Тести для тематичного оцінювання». Посібники забезпечують проведення тематичного оцінювання за всіма темами, крім фізичного практикуму. З кожної теми пропонується 4 рівноцінних за складністю варіанти. Кожен варіант містить 6 завдань. Перші два завдання — тести, в яких треба вибрати одну правильну відповідь з чотирьох запропонованих. Третє завдання — на встановлення відповідності понять, законів, термінів тощо (логічні пари). Четверте завдання умовно можна назвати експериментальним: усі необхідні для виконання завдання дані або їх частину учень має отримати з фотографій, на яких показано експериментальні установки та покази приладів. У четвертому завданні необхідно надати коротку відповідь, тобто лише вписати цифри у відповідні клітинки. Відповіді до перших 4 завдань треба занести до стандартного бланку, форма якого подібна до бланку відповідей для зовнішнього незалежного оцінювання. У бланку передбачено можливість виправлення відповідей.

Для забезпечення самостійної системної підготовки учнів до незалежного тестування з фізики та допомоги вчителю в ефективному оцінюванні рівня досягнень учнів вийшов друком посібник «Фізика. Тести. 7-11 класи» (автор Н.В.Татарчук; видавничий центр «Академія»). Посібник дає змогу виявити учнями знання фундаментальних фізичних законів, фізичних величин та одиниць їх вимірювання, вміння читати графіки, розв'язувати якісні й кількісні задачі, виявити здатність логічно мислити та застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях. Посібник містить тести закритого та відкритого типів. Тести закритого типу поділяються за рівнями складності на перший і другий. Перший рівень складності передбачає вибір однієї правильної відповіді з чотирьох. Їх призначено для перевірки знань учнями основних величин, понять, явищ, теорій тощо на репродуктивному рівні та вміння розв'язувати задачі переважно на одну дію. Для виявлення здатності учнів використовувати набуті знання, оперувати ними при розв'язанні стандартних фізичних задач призначено другий рівень. Більшість завдань другого рівня складності — завдання вибору однієї правильної відповіді з п'яти. Також до другого рівня увійшли завдання множинного вибору (необхідно вибрати всі правильні відповіді із запропонованих), що потребують ґрунтовнішої підготовки учнів та тривалішого часу, ніж попередні. До завдань третього рівня, крім задач відкритого типу, входять завдання на встановлення відповідності (логічні пари).

Зазначимо, що для якісного впровадження в шкільну практику тестування як форми оцінювання якості освіти обов’язковим є дотримання вимог до складання завдань такого типу, а саме: однозначність та лаконічність формулювань, спрямованість на оцінювання певного знання чи вміння, добір вірогідних дистракторів, різноманітність форм постановки завдань та формулювання відповідей. Ефективності його застосування сприятиме систематичність і вписаність у загальну структуру теми, продуманість методів його використання протягом усього навчального року.

Водночас, учителі фізики мають пам’ятати, що впровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання, головною формою якого є саме тестові завдання, не передбачає цілковитого згортання або послаблення інтенсивності інших видів навчальної діяльності учнів на уроках та позаурочно.

Підготовку школярів до виконання тестових завдань з фізики слід здійснювати насамперед за моделями, пропонованими Українським центром оцінювання якості освіти (наприклад: «Зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів України. 2008»). Вичерпну інформацію про становлення й удосконалення системи тестування навчальних досягнень учнів, головні напрями діяльності та конкретні напрацювання згаданого центру, типологію й конкретне наповнення завдань та результати їх виконання учнями різних загальноосвітніх навчальних закладів України можна одержати на офіційному сайті УЦОЯО за адресою: www.testportal.gov.ua та у виданнях, які мають відповідний логотип сприяння Українського центру оцінювання якості освіти.


^ 5. Щодо вивчення астрономії у 2008/2009 навчальному році


Кількість годин, що відводиться на вивчення астрономії, залишається незмінною та відповідає розподілу годин згідно з Типовими навчальними планами для профільного навчання (наказ МОН України від 20.05.2003 №306). В 11-х класах філологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного профілів для вивчення астрономії використовуються години варіативної складової навчального плану.

Сучасні астрофізичні космічні дослідження дозволяють отримати унікальні дані про дуже віддалені космічні об'єкти, про події, що відбулися в період зародження зір і галактик. Тому на уроках астрономії варто розповісти, зокрема, про такі важливіші відкриття в науці за останні роки, які не відображено в сучасних підручниках.

Зокрема, Міжнародна астрономічна спілка (МАС) запровадила зміни в номенклатурі Сонячної системи, ввівши новий клас об’єктів — “карликові планети”. До цього класу зараховано Плутон (раніше — дев’ята планета Сонячної системи), Цереру (до цього — найбільший об’єкт з поясу астероїдів, що міститься між Марсом і Юпітером) та Еріду (до цього часу — об’єкт 2003 UB313 з поясу Койпера).

Водночас МАС ухвалила рішення щодо формулювання поняття “планета”. Отже, планета — небесне тіло, що обертається навколо Сонця, має близьку до сферичної форму і поблизу якого немає інших, таких саме за розмірами небесних тіл. Слід зазначити, що це визначення стосується лише тіл Сонячної системи, на екзопланети (планет поблизу інших зір) воно поки що не поширюється. Було також визначено поняття “карликова планета”. Окрім цього, вилучено з астрономічної термінології термін “мала планета”. Таким чином, сьогодні в Сонячній системі є планети (та їх супутники), карликові планети (та їх супутники), малі тіла (астероїди, комети, метеороїди).

Сучасна астрономія — надзвичайно динамічна наука; відкриття в ній відбуваються в різних її галузях — у зоряній і позагалактичній астрономії, продовжуються відкриття екзопланет тощо. Так, нещодавно відкрито новий коричневий карлик, який через присутність у його атмосфері аміаку і тому, що його температура істотно нижча, ніж температура коричневих карликів класів L і T, може стати прототипом нового класу (його вчені вже позначили Y). Важливим є те, що такий коричневий карлик — фактично “сполучна ланка” між зорями і планетами, а його відкриття також вплине на вивчення екзопланет.

З метою пошуку інформації щодо найсучасніших астрономічних досліджень, методичних рекомендацій щодо викладання курсу астрономії, дидактичних ілюстративних матеріалів (зображень космічних об’єктів, телескопів та приладів тощо) рекомендуємо використати матеріал сайтів у мережі Інтернет.

Особливістю викладання астрономії в цьому році є те, що 2009 рік оголошено “Міжнародним роком астрономії” (МРА-2009). Таке рішення ухвалила 62-а Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй за ініціативою Міжнародної астрономічної спілки та ЮНЕСКО.

У прийнятих міжнародними організаціями документах зазначено, що “Міжнародний рік астрономії — це мирна глобальна співпраця з метою дослідження загадок виникнення людства і нашого Всесвіту — тієї загальної спадщини, яка пов’язує всіх громадян Землі. Астрономія — це інтелектуальний розвиток, який триває тисячоліття і проходить через всі межі: географічні, вікові, статеві, расові та культурні, відповідаючи, таким чином, у повній мірі принципам Статуту ООН".

Мета МРА-2009 полягає в тому, щоб стимулювати в усьому світі, особливо серед молоді, інтерес до астрономії й науки в цілому в рамках головної теми: “Всесвіт для Вас”. Заходи МРА-2009 сприятимуть правильному сприйняттю творчих аспектів астрономії, які є безцінним загальним ресурсом для всіх країн.”

З метою підготовки і відзначення Міжнародного року астрономії, в Україні створено Національний Номінаційний комітет (http://www.astronomy2009.com.ua), який запланував проведення різноманітних заходів, спрямованих на популяризацію й поширення астрономічних знань у нашій державі. Серед цих заходів є й такі, що спрямовані на розвиток астрономічної освіти (семінари для вчителів астрономії, педагогічний фестиваль, конкурс на кращу шкільну астрономічну обсерваторію тощо).

Для того, щоб підвищити інтерес учнів до вивчення астрономії, ознайомлення з роботою астрономічних установ, доцільно організовувати (де це можливо) екскурсії до астрономічних обсерваторій та організацій астрономічного профілю, а також відвідування лекцій у планетаріях. Водночас, підкреслимо, екскурсії та лекції не можуть замінювати собою систематичне викладання курсу астрономії в навчальному закладі.

Реалізуючи зміст навчальних програм із фізики та астрономії, учитель має звернути увагу на висвітлення сучасних напрямів розвитку техніки та новітніх технологій, розкриття історичних і ціннісних аспектів наук, що впливають на навколишній світ і розвиток людської діяльності.



Скачать, 117.96kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru