Загрузка...
Категории:

Загрузка...

О. М. Естетичне виховання у підготовці майбутніх інженерів (історико-педагогічний аспект) Постановка проблеми

Загрузка...
Поиск по сайту:


Дата09.03.2012
Размер87.3 Kb.
ТипДокументы
Содержание
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Постановка проблеми.
Виклад основного матеріалу.
Перспективами подальших досліджень
Токар О.М
Подобный материал:

УДК 378

© 2005

Токар О.М.


ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ (ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ)


Постановка проблеми. Сучасний етап демократичного розвитку українського суспільства спрямовано на інтеграцію в Європейське та світове співтовариство, що актуалізує проблеми виховання такої особистості, якій притаманні соціально цінні якості та висока духовна культура.

Разом з тим, інтенсивні, багатофункціональні умови сучасного виробництва потребують від вищої технічної школи підготовки майбутніх інженерів не лише з високим рівнем професійних науково-технічних знань та вмінь, але й виховання інтелігента, носія духовно-моральної культури, який має ціннісну орієнтацію думок, бажань, художній смак, володіє відповідними нормами поведінки, культурою діалогу. Фахівець технічного профілю повинен бути передусім суб’єктом культури, який здатний з позицій культури та моралі усвідомити, оцінити загальнолюдські наслідки тих чи інших змін у світі техніки.

У вирішенні цих завдань суттєве місце належить питанню ефективної організації естетичного виховання молоді, використання на практиці різних форм та засобів, спрямованих на залучення студентів до світу прекрасного, набуття нею досвіду естетичного сприймання, розуміння та примноження цінностей духовної культури.

^ Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз науково-педагогічних досліджень свідчить, що питання естетичного виховання розглядається сучасними дослідниками-педагогами у таких напрямках. Перший напрям репрезентовано працями, присвяченими розробці теоретичних і практичних засад естетичного виховання школярів (В. Бутенко, Л. Масол, М. Опанащук, Г. Падалка, О. Ростовський та інш.).

Другий — представлено роботами з естетичного виховання студентської молоді, переважно майбутніх учителів (I. Зязюн, О. Рудницька, Т. Сущенко, О. Семашко, Г. Троцко, Г. Шевченко, О. Щолокова та ш.). В них окреслено історичні аспекти становлення теорії та практики естетичного виховання студентської молоді в Україні, висвітлено питання взаємозв’язку естетичного виховання студентів з їх духовним розвитком, використанням різних видів мистецтва з метою формування естетичних інтересів, смаків, ідеалів, розвитку естетичного досвіду та культури.

Поряд з тим, перелік досліджень, в яких естетичне виховання в системі вищої технічної освіти є предметом досліджень значно обмежений (Б. Джабер [2], О. Картавих, [3], О. Коломієць [4]). Естетичне виховання зазначеними авторами розглядається в контексті культурологічної складової підготовки майбутніх працівників інженерної галузі.

Аналіз педагогічної літератури засвідчив, що шкільна практика з естетичного виховання значно випереджала і продовжує випереджати стан досліджуваної проблеми у вищих навчальних закладах. Це зумовлено тим, що, по-перше, вища школа у другій половині XX століття була більш заідеологізована аніж середня, по-друге, естетичний розвиток молоді здійснювався переважно у напрямі художньо-просвітницької діяльності шляхом екскурсійної роботи, відвідування культурних закладів та масової участі у гуртках художньої самодіяльності.

^ Постановка проблеми. Метою даної роботи є аналіз стану естетичного виховання у вищих технічних навчальних закладах у другій половині XX ст. та визначення засобів і форм його реалізації.

^ Виклад основного матеріалу. Доцільно і вміло організована робота з естетичного виховання має величезний навчально-виховний потенціал, про що неухильно підкреслюється сучасними дослідниками [1-7]. Вона надає можливості для набуття студентською молоддю досвіду спілкування з творами різних видів мистецтв, збагачення естетичних знань і уявлень, формування естетичної свідомості, розвитку особистісних якостей (духовних, комунікативних, пізнавальних, організаторських, креативних). Крім того, естетичне виховання стимулює творчу самореалізацію майбутніх фахівців, пов'язану зі створенням та примноженням цінностей мистецтва, створює основу для здіснення професійної діяльності з урахуванням вимог естетичної культури суспільства. Особливу значущість естетичне виховання набуває в системі вищої технічної освіти.

У ході наукового пошуку встановлено, що в Україні у другій половині XX ст. накопичено певний позитивний досвід естетичного виховання студентської молоді вищими навчальними закладами, зокрема технічними. Саме на цей час припадає розквіт поза аудиторної роботи у ВНЗ.

Вивчення досвіду ВТНЗ свідчить про те, що естетичне виховання у зазначених закладах мало свою специфіку. Найчастіше воно було представлено як частина організації вільного часу, дозвілля студентів. Відзначимо, що в різні роки естетичне виховання здійснювалось з певним наголошенням на тих чи інших формах роботи. Так, у вихованні особистості у 50-60-ті роки велика роль надавалась літературі. Відповідно естетичне виховання було спрямоване на формування гарного художнього смаку молоді шляхом прищеплення бажання вивчення художніх літературних творів у позааудиторний час. Поряд з тим, пріоритетними напрямами у вихованні в цей період були: ідейно-політичне, моральне, трудове, що не дозволяло вирішувати проблеми естетичного виховання повною мірою.

Характерною формою естетичного виховання у 70-ті рр. були факультети громадських професій. Вони відігравали значку позитивну роль в естетичному просвітництві студентської молоді, формуванні інтересу до художньо-естетичної творчості. Відзначимо, що факультети громадських професій орієнтували студентів не тільки на опанування естетичними цінностями, але і на озброєння студентів естетичними засобами трансляції культурних цінностей.

Як видно із дослідження Б.Джабер [2], у 70-ті рр. у ВНЗ України практикувалось створення художніх рад, які здійснювали керівництво з питань організації естетичного середовища навчального закладу та студентського дозвілля. Саме для цього періоду була характерною обов’язкова участь студентів у будь-якому гуртку художньої самодіяльності, систематичне проведення фестивалів мистецтв, оглядів художньої самодіяльності тощо.

Крім того, велику популярність серед студентської молоді мали клуби естетичного спрямування. Так, у Новочеркаському політехнічному інституті було створено декілька студентських клубів: "Клуб шанувальників музики", "Клуб шанувальників образотворчого мистецтва", "Клуб шанувальників кіно" [6].

У ході наукового пошуку встановлено, що для 80-тих рр. характерним було широке використання кіномистецтва в естетичному вихованні молоді. Як відомо, кіномистецтво має унікальні можливості водночас впливати на всі сфери людської психіки, збуджувати всі почуття, створювати художній образ конкретно-виразним завдяки звуковому ряду, музичному оформленню, художньому тексту, розвитку подій. Розповсюдженими були колективні перегляди фільмів із наступним їх обговоренням, тематичні кіновечори, теоретичні заняття з кіноаматорства, кінодиспути, кінофестивалі Слід зазначити, що відбір фільмів здійснювався з урахуванням ідейно-виховного, патріотичного, морального аспектів. Колективні відвідування організовувались тільки на високохудожні, високоморальні кінофільми, які несли в собі могутній духовно-перетворюючий особистісний потенціал. Також на високому професійному рівні проходили щорічно огляди художньої самодіяльності.

Слід також зазначити, що одним із напрямків організації естетичного виховання студентської молоді у цей період було впровадження у навчальний процес курсу естетики. Проте, якщо в класичних університетах та інших ВНЗ, окрім педагогічних, на курс відводилось 70 годин, то в ряді технічних та будівельних інститутах естетика викладалась факультативно (12-18 год.) або ж не викладалась зовсім.

Аналіз практики виховання з досліджуваного аспекту засвідчує, що з 90-тих рр. естетичне виховання у технічних ВНЗ здійснюється у рамках гуманізації та гуманітаризації інженерної освіти. Гуманістична концепція інженерної освіти передбачає організацію науково-практичної діяльності колективу технічного ВНЗ, спрямовану на реалізацію фундаментальних цінностей гуманізму - сукупність ідей та поглядів на особистість людини, її велику місію у світі [5]. Отже, метою гуманізації вищої технічної освіти є підготовка спеціалістів нової формації - професіоналів, патріотів, які є носіями високих духовних цінностей, гуманістичних моральних норм, які володіють творчим потенціалом, екологічною свідомістю.

Означені тенденції яскраво втілюються у життя у НТУ "Харківський політехнічний інститут”, Вінницькому державному технічному університеті, Київському державному політехнічному університеті та ін. Так, наприклад, у Вінницькому державному технічному університеті значна увага приділяється формуванню естетичної свідомості студентів, підвищенню їх художньої культури, систематичному спілкуванню з мистецтвом, використанню народних історико-культурних традицій, різним видам самодіяльної художньо-естетичної творчості [2].

Особливу увагу заслуговує досвід НТУ "Харківський політехнічний інститут”, де на початку 90-тих рр. було вперше серед технічних ВНЗ України введено курс "Етика, естетика та історія світової культури" до навчальних планів, що призвело до створення відповідної кафедри. Також сформовано систему дисциплін загальнокультурної спрямованості, яка з 1995 р. стала складовою навчальних планів закладу. Поряд з тим, викладачами ВНЗ С.I. Богомоловим та Л.С. Даниленко було видано методичний посібник "Инженер XXI века - самая гуманная специальность на земле" [5].

Певні позитивні наробки з естетичного виховання молоді накопичені у Черкаському інженерно-педагогічному інституті, де розвиток і реалізація творчих здібностей студентів здійснюється через студентський клуб. В його склад входять аматорські об’єднання, студії, гуртки. В інституті багато уваги приділяється вивченню та продовженню українських національних традицій. У цьому напрямку творчо працюють вокально-інструментальний колектив "Аматор", хоровий колектив "Наддніпряни", молодіжна театральна студія, хореографічна студія сучасного танцю "Калина". Отже, неординарні форми художньо-творчої та культурно-дозвільної роботи сприяють вихованню гармонійних, обдарованих, естетично розвинених особистостей та організації культурного відпочинку і дозвілля понад 600 студентів, які є активними учасниками шоу-програм і концертів [6].

Для сучасного етапу естетичного виховання у вищих закладах освіти характерна нерівномірність розвитку різних видів художньої самодіяльності. Так, при достатньо широкому залученні студентів до музичного мистецтва досить обмеженою є кількість драматичних гуртків, літературних об'єднань, кіногуртків та студій образотворчого мистецтва.

Висновки. Аналіз стану естетичного виховання у різних вищих технічних навчальних закладах у досліджуваний період засвідчив, що зміст, форми і методи естетичного виховання несли на собі відбиток часу и соціально-політичного устрою, характеру суспільних відносин і життєвих цінностей. Естетичне виховання, як правило, здійснювалося засобами мистецтва у рамках художньої самодіяльності. До найбільш поширених форм естетичного виховання у другій половині XX ст. слід віднести: гуртки художньої самодіяльності; екскурсійна робота (культпоходи у театри, кіно, на виставки, до музеїв); народні університети культури; факультети громадських професій; факультети естетичних знань, клуби любителів мистецтва; кіностудії; студентські театри естрадних мініатюр (СТЕМ); КВК, художні студії; студентські клуби, вечори відпочинку тощо.

Залишаються не використаним і до нашого часу виховний потенціал таких засобів естетичного виховання як природа, предметне середовище, праця, краса людського спілкування.

^ Перспективами подальших досліджень є проведення детального аналізу визначених у даній статті найбільш поширених форм естетичного виховання у вищих технічних навчальних закладах.


Література

  1. БіликЛ. I. Про системний підхід в організації виховного процесу // Проблеми освіти. - 1999. - С. 97-104.

  2. Джабер Б. I. Естетичне виховання у вищих навчальних закладах України у сучасний період: Автореф. дис. канд. пед. н. - 13.00.01. - Луганськ, 2002. - 20 с.

  3. Картавих О. В. Аксіологічні основи формування загальної культури студентів ВТНЗ: Автореф. дис. канд. пед. н. - 13.00.04. - X., 2002. - 17с.

  4. Коломієць О.Б. Педагогічне забезпечення культурологічної складової у підготовці студентів технічних вищих навчальних закладів: Автореф. дис. канд. пед. н. - 13.00.04. - К., 2004. - 20с.

  5. Стратегия гуманизма: Монография / Под. общ. ред. В. И. Астаховой — X.: Изд-во НУА, 2004.- 212с.

  6. Троцко Г. В, Донченко М. В. Теорія і практика підготовки майбутніх учителів у позааудиторній роботі у вищих навчальних педагогічних закладах / Харк. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. - Харюв, 2005. - 188с.

  7. Фокин Ю. Г. Преподавание и воспитание в высшей школе. - М.: "Академия", 2002 - 224с.



^

Токар О.М


Естетичне виховання у підготовці майбутніх інженерів (історико-педагогічний аспект)

У статті розглядається стан естетичного виховання у вищих технічних навчальних закладах у другій половині XX ст. Визначено засоби та форми його реалізації у різні десятиріччя досліджуваного періоду.


Токарь Е.Н.

Эстетическое воспитание в подготовке будущих инженеров (историко - педагогический аспект)

В статье рассматривается положение эстетического воспитания в высших технических учебных заведениях во второй половине XX ст. Определены способы и формы его реализации в разные десятилетия исследуемого периода.

E.N. Tokar


Aesthetic education in preparation of the future engineers (history-pedagogical aspect)

In this article we described position of aesthetic education in the supreme technical educational institutions in second half XX item. Ways and forms of its realization in different decades of the researched period are determined.


Стаття надійшла до редакції 18.11.2005р.

Скачать, 97.03kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru