Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Методика дослідження особистості 29 Висновки 34 Список використаних джерел 36 Вступ

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 461.97 Kb.
страница5/5
Дата30.04.2012
Размер461.97 Kb.
ТипДокументы
2.3. Методика дослідження особистості
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5
^

2.3. Методика дослідження особистості



Для нашого дослідження ми обрали особистісний опитувальник FPI (форма “В”).

Це мнофакторний особистісний тест, придатний для діагностики деяких важливих властивостей особистості.

Опитувальник FPI містить 12 шкал. Загальна кількість питань – 114. Одне (перше) питання в жодну зі шкал не входить, так як має перевірочний характер. Шкали опитувальника І-ІХ є основними (або базовими), а Х-ХІІ – похідними (інтегруючими) [8, с. 129].

Похідні шкали складаються із питань основних шкал.

В результаті аналізування змісту шкал і питань методики, було виділено високі та низькі рівні прояву характерних особистісних рис (які відповідають певній кількості набраних стандартних оцінок за конкретними шкалами).

Дана методика припускає виділення трьох рівнів розвитку різних рис особистості: низький (від 1 до 3 балів), середній (від 4 до 6 балів), високий (від 7 до 9 балів).

Високі значення більшості шкал даної методики відповідають негативному значенню розвитку особистісних рис. Виняток мають три шкали методики:

- “Товариськість” (шк.5);

- “Урівноваженість” (шк.6);

- “Відкритість” (шк.9).

До того ж назви деяких рис особистості, в даній методиці, виступають односкладовими в тому значенні, що в них взагалі є відсутнім позитивний або негативний зміст. Він лише припускається, або, за необхідністю, представляється в окремій, власній формуліровці. Це наступні шкали:

- “Екстраверсія – інтроверсія ( шк.10);

- “ Маскулінізм – фемінізм” (шк.12).

Сам опитувальник та його структура відповідають традиційним особистісним опитувальникам: містить питання, висловлювання, що стосуються способів поведінки, станів, орієнтацій, навичок та фізичних труднощів, на які піддослідний може відповісти “так” або “ні” [8, с. 130].

Можливим є індивідуальне та групове пред’явлення тесту, час для виконання залежить від форми опитувальника та триває від 20 до 50 хвилин.

Вибірка дослідження

Експериментальна група А) молодь від 15 до 25 років (30 чоловік),

Експериментальна група Б) учні 11 класу школи – колегіуму №11 (30 чоловік), які навчаються за спеціально розробленими програмами;

Контрольна група В) учні 11 класу середньої школи № 23 (30 чоловік), які навчаються за стандартними програмами.

Процедура обробки результатів

Перша процедура обробки полягала в отриманні первинних, або “сирих”, оцінок. З цією метою було підготовлено матричні форми ключів кожної шкали на основі загального ключа опитувальника.

Друга процедура пов’язана з переводом первинних оцінок в стандартні оцінки 9-бальної шкали (стенайни) за допомогою таблиці [8, с. 131].

Аналіз результатів дослідження за даними тесту FPI

Кількісні показники первинної статистичної обробки наведені в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники первинного статистичного аналізу даних тесту FPI


N

п/п

Шкала методики

FPI

σ

Показники (кількість осіб)

Низькі (




Високі (>M+σ)

Загальна кількість

По кожній виборці окремо

(N=30)




Загальна кількість

По кожній виборці окремо

(N=30)

абс. (N=90)

%

A

Б

В




абс. (N=90)

%

A

Б

В

1.

Невротичність

3.2

7

7.8

3

2

2




38

42.2

11

10

17

2.

Спонтанна агресивність

2.6

10

11.1

3

3

4




38

42.2

11

17

10

3.

Депресивність

3.2

11

12.2

6

1

4




34

37.8

11

13

10

4.

Дратівливість

2.5

6

6.7

2

3

1




60

66.7

18

24

18

5.

Товариськість

2.9

18

20

9

4

5




20

22.2

7

7

6

6.

Урівноваже-ність

2.1

13

14.4

3

7

3




24

26.7

10

6

8

7.

Реактивна агресивність

2.2

6

6.7

2

2

2




47

52.2

10

17

20

8.

Сором΄язли-вість

2.2

19

21.1

7

9

3




34

37.8

9

10

15

9.

Відкритість

1.9

2

2.2

0

0

2




60

66.7

23

20

17

10.

Екстраверсія – інтроверсія

2.3

9

10

3

3

3




32

35.6

10

11

12

11.

Емоційна лабільність

3.3

13

14.4

5

3

5




40

44.4

13

16

11

12.

Маскулінізм – фемінізм

2.2

29

32.2

11

9

9




23

25.6

7

10

6

В результаті якісного аналізування наведених показників було виявлено наступне:

Диференціація особистісних рис по кожній виборці окремо.

  1. Найбільша частота високого рівня прояву нервовості зафіксована у піддослідних групи В (за шкалою “Невротичність” – 17 із 38 випадків);

  2. Дані, отримані за шкалою “Депресивність”, ставлять під сумнів загальноприйняте уявлення про переважання зниженого тонусу настрою саме у творчих осіб – високий рівень прояву депресивності було виявлено тільки у 11 осіб групи А (гр.Б – 13 осіб, гр.В – 10 осіб), тоді як низький рівень прояву в цій же групі – 6 осіб ( для порівняння: гр.Б – 1 чол., гр.В – 4 чол.

  3. Більше половини всіх піддослідних (66.7%) виявили високий рівень подразливості емоційного стану (шкала “Дратівливість”); найвищий рівень прояву зазначеної риси зафіксований в групі Б (у 80% піддослідних даної групи).

  4. Половина піддослідних групи В виявила значну вираженість невпевненості, скованості (шк. “Сором’язливість”)- 15 осіб має високий показник зазначеної риси, і лише 3 особи з групи має низький показник.

  5. Тяжіння до домінування (шкали “Спонтанна агресивність” та “Реактивна агресивність”) більш за все властиве членам групи Б, хоча високі показники конфліктності (шк. “Реактивна агресивність”) зафіксовані також у піддослідних групи В; найнижчий рівень прояву рис агресивності виявився у піддослідних групи А.

  6. Прагнення до довірливо – відвертих відносин (шкала “Відкритість”) спостерігається у більшості піддослідних ( 66.7% загальної кількості), але найбільша частота прояву даної риси зафіксована у членів групи А.

У таблиці 2.2. подано рангові місця, що посідають групи за кількісними показниками виявлених осіб з високим рівнем прояву особистісних рис по кожній шкалі (менші ранги позначають вищі рівні показників). Статева диференціація особистісних рис:

1. Виявилося, що жіночій половині піддослідних більше, ніж чоловічій, властива нервовість (шк.2) – високий показник зафіксовано у 28 жінок (із 38 загальної кількості осіб з вираженою рисою); інших суттєвих відмінностей між вираженістю особистісних рис у чоловіків та жінок не виявлено.

2. При аналізуванні даних, отриманих за шкалою “ Маскулінізм – фемінізм”, спостерігається тенденція до “фемінізації” чоловіків та “маскулінізації” жінок – вираженість фемінності ( жіночості) зафіксовано у 11 чоловіків (і тільки у 18 жінок) із загальної кількості піддослідних, маскулінізм (мужність) виражений у 10 жінок ( і у 13 чоловіків).

Таблиця 2.2.

Рангові місця вибіркових груп за кількісними показниками по даних тесту FPI

№ п/п

Шкали методики

Рангові місця групи

Група А

Група Б

Група В

1

Невротичність

2

3

1

2

Спонтанна агресивність

2

1

3

3

Депресивність

2

1

3

4

Дратівливість

2.5

1

2.5

5

Товариськість

1.5

1.5

2

6

Урівноваженість

1

3

2

7

Реактивна агресивність

3

2

1

8

Сором’язливість

3

2

1

9

Відкритість

1

2

3

10

Екстраверсія- інтроверсія

3

2

1

11

Емоційна лабільність

2

1

3

12

Маскулінізм- фемінізм

2

1

3


Серед особистісних властивостей, які впливають на процес соціальної адаптації та регулювання поведінки (по даних мет.FPI) були виявлені наступні кореляції:

Нестійкість емоційного стану (емоційна лабільність) пов’язана зі зниженим тонусом настрою (депресивністю) – r= 0.67

- Депресивність корелює з нервовістю (хворобливою занепокоєністю) – r=0.56

- Схильність до конфліктних відносин (реактивна агресивність) пов’язана з нестійкістю емоційного стану ( дратівливістю) – r=0.62

- Дратівливість корелює з імпульсивністю поведінки (спонтанною агресивністю) –r= 0.58

- Виражена екетравертованість взаємопов’язана з потребами у спілкуванні (товариськістю) –r= 0.58

- Товариськість негативно корелює із сором’язливістю - r=-0.37

Висновки



Особистість – це індивід із соціально зумовленою системою вищих психічних якостей, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Ця система виявляється і формується в процесі свідомої продуктивної діяльності і спілкування. Особистість опосередковує та визначає рівень взаємозв’язків індивіда з суспільним та природним середовищем. У філософсько-психологічному аспекті особистість – це об’єкт і суб’єкт історичного процесу і власного життя. Розвиток особистості відбувається у конкретних суспільних умовах. Поняття особистості тлумачиться неоднозначно – залежно від того, який підхід реалізується дослідником. Можна виділити якнайменш чотири аналітичних підходи – соціально – психологічний, індивідуально – психологічний, дяльнісний та генетичний.

Одна з найвидатніших теорій особистості була створена З. Фрейдом. Відомий австрійський психоаналітик виділяв дві основні природжені інстинктивні потреби, які визначають психічну діяльність людини, - лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя, любов) та агресивну ( потяг до руйнування, смерті, війни).

К. Г. Юнг створив типологію особистості, в основі якої лежить спрямованість людини на себе або на зовнішнє. Відповідно до цього він розподіляв людей на інтровертів та екстравертів.

Е. Фромм підкреслював двоїсту природу людини. З одного боку, вона тягнеться до незалежності, а з іншого – хоче позбавитися цієї незалежності, яка веде до відчуження. Для подолання відчуженості Е. Фромм пропонує прищеплювати людям гуманістичні засади, в основі яких лежить почуття любові.

За А. Маслоу, ядро особистості утворюють гуманістичні потреби в добрі, моральності, доброзичливості, з якими народжується людина і які вона може реалізувати в певних умовах. Однак ці потреби самоактуалізації задовольняються лише за умов задоволення інших потреб і передусім фізіологічних.

Особистість, за визначенням Г. Олпорта, - динамічна організація особливих мотиваційних систем, звичок, установок і особистісних рис індивіда, визначають унікальність його взаємодії з середовищем, передусім соціальним. Однак у цих стосунках немає рівноваги між довкіллям і людиною. Людина повинна увесь час встановлювати нові стосунки і розвивати наявні, тобто постійно „розривати” гомеостаз. Отже, постійний розвиток особистості є основною формою її існування.

Сучасний етап психології особистості можна охарактеризувати як посткласичний, тобто такий, що пов'язаний з розробкою інтегративних моделей особистості, зближенням різних теорій особистості, що описують особистість з різних (часом протилежних) точок зору.


^

Список використаних джерел





  1. Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність". - К.: Либідь, 2006. - 478, с.

  2. Бандурка О. М. Основи психології і педагогіки: Підручник. - Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - 334, с.

  3. Вітенко І. С. Основи психології. Основи педагогіки. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2006. - 197 с.

  4. Головінський І. Педагогічна психологія: Навч.посібник для вищої школи. - К. : Аконіт, 2003. - 287 с.

  5. Горностай П.П. Основні тенденції функціонування особистості у ракурсі рольової теорії //Наукові студії з соціальної та політичної психології. Вип. 6(9).- К., 2002. - С. 44-63

  6. Казарновська Г. Б. Загальна вікова і педагогічна психологія: Зб. завдань. - К. : Вища шк., 1990. - 141, с.

  7. Ковальов А. Г., Мясищев В. П., «Психологические особенности человека», т. 11. – Способности. - М., 1959

  8. Ліфарєва Н. В. Психологія особистості: Навчальний посібник. - К. : Центр навчальної літератури, 2003. - 237 с.

  9. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: Навчальний посібник для вищої школи. - К.: Наукова думка, 1999. - 215, с.

  10. Мясищев В. П. Психические особенности человека , т. 1. Характер. Л. , 1957

  11. Немов Р. С. Психология: в 3 кн.: Учебник для студентов пед. вузов. - М.: ВЛАДОС, 2006 - Кн. 2: Психология образования. - 2006. - 606 с.

  12. Основы специальной педагогики и психологии: Учеб. пособие для студентов вузов. - М. ; СПб. ; Нижний Новгород : Питер, 2005. - 304 с.

  13. Педагогічна психологія: Навч. посібник для педінститутів. - К. : Вища школа, 1991. - 180, с.

  14. Пелех П. М. Питання психології особистості //Зб. „Радянська психологічна наука за сорок років”. - К., 1988

  15. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов , П. А. Гончарук та інші ; за ред. Ю. Л. Трофімова . – 2- е вид. , стереотип .- К. : Либідь , 2000

  16. Чамата П. Р. Питання самосвідомості особистості , зб. „ Радянська психологічна наука за сорок років”, 1958

  17. Чамата П. Р. Про природу і суть самосвідомості особистості. Наукові записки ін-ту психології УРСР. Т. 6. 1958

  18. Шадських Ю. Г. Психологія і педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. - Львів : Магнолія 2006, 2007 . - 319, с.


1   2   3   4   5

Скачать, 172.62kb.
Поиск по сайту:

Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru