Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Реферат на тему: Поради щодо вживання питної води

Загрузка...
Поиск по сайту:


Дата07.05.2012
Размер82.6 Kb.
ТипРеферат
Содержание
Засоби пониження місткості свинцю у питній воді
Летучі органічні сполуки у воді.
Способи профілактики бактеріальних захворювань
Хлор у питній воді.
Радон у питній воді.
Способи пониження радону у питній воді
Список використаної та рекомендованог літератури
Подобный материал:



РЕФЕРАТ

на тему:

Поради щодо вживання питної води


Вода є невід'ємною частиною життя на Землі. Однак запаси питної води на нашій планеті обмежені і з кожним роком зменшуються. Яку воду ми п'ємо? Які шкідливі домішки вона може мати? Що може за цим наступити? Як оборонити себе від цього? На ці питання ми і постараємося відповісти.

Свинець у питній воді. Свинець у воді має антропогенне походження. Його склад у питній воді (за ДОСТом) регламентовано - не більше 0,03 мг/л. Особлива небезпека свинцю полягає у тому, що він здатний накопи­чуватися в організмі і погано з нього виводиться.

Свинець становить небезпеку для людей різного віку, особливо для дітей та вагітних. Наслідки накопичення свинцю пов'язані зі здатністю викликати передчасні пологи у жінок, знижувати вагу дітей при народженні, гальмувати розумовий і фізичний розвиток. Тривала дія свинцю може призводити до недокрів'я (анемії) через його можливості гальмувати виникнення гемоглобіну, м'язової слабкості, гіперактивності, агресивної поведінки. У дорослих свинець може стимулювати захворювання гіпертонією і викликати пониження слуху.

Яким чином свинець попадає у питну воду? Є два шляхи його проникнення у питну воду: через забруднення свинцем ґрунту і арматуру водопровідної мережі.

Головне джерело забруднення ґрунту свинцем - вихлопні гази автомобілів, які використовують у якості палива етилований бензин (АІ-92 - АІ-98). У містах з інтенсивним рухом щільність свинцю в атмосфері у 5-12 разів перебільшує природну (0,3-0,5 мкг/м3). Свинець випадає на поверхню ґрунту і змивається дощовою або талою водою, таким чином проникає у водоносні горизонти, а з останніх у колодязі та мережі централізованого забезпечення водою населених пунктів. Особливу небезпеку у цьому плані складають відкриті водойми, які використовуються для забезпечення водою великих міст.

Друга можливість - це вимивання свинцю із сантехнічної арматури, яка має латунь, в склад сплаву якого входить і свинець. Процес переходу свинцю у воду підсилює кисла реакція води і її низька жорсткість.

Наявність свинцю у воді не може бути помітна за допомогою наших органів чуття.

^ Засоби пониження місткості свинцю у питній воді:

- для пиття і приготування їжі використовуйте тільки холодну воду, оскільки гаряча вода краще вимиває свинець із сантехнічної арматури;

- перед тим, як набрати воду з водопровідного крану, дайте їй декілька хвилин стекти, особливо коли краном не користувалися декілька годин. Таким чином свинець, який перейшов з деталей сантехнічної арматури, буде змитий;

- найефективніший спосіб пониження кількості свинцю у воді — це використання спеціальних фільтрів з активованого вугілля, які понижують його концентрацію на 88-90%. Цей процес називається адсорбцією.

^ Летучі органічні сполуки у воді. Летучі органічні сполуки (ЛОС) є водяними домішками, які становлять небезпеку, коли їх концентрація досягає небезпечних рівнів. Особливістю їх є важкість і дорожнеча визначення. До них належать: бензол., тетрахлористий вуглець, вінілхлорид, толуол, дихлоретан та ін.

ЛОС попадають у питну воду в результаті антропогенної діяльності людини через індустріальне витікання, промислові аварії і халатність. ЛОС - це побічні продукти при виробництві отрутохімікатів, перегонці нафти, фарби, лаків, клеїв, фарбників, парфумерних виробів тощо. Головний шлях проникнення ЛОС у питну воду - це попадання на поверхню ґрунту і досягнення водоносного шару. У значних кількостях ЛОС знаходиться у відкритих водоймах, річках, особливо в районах розташування індустріальних зон.

ЛОС є небезпечними домішками, які при тривалій дії можуть викликати наступні захворювання:

рак - бензол, тетрахлористий вуглець, трихлоретилен, вінілхлорид, пентахлорфенол, толуол, дихлорметан, хлорзаміщенні метану;

ушкодження нирок - дихлорбензол, дихлоретан, трихлорбензол;

ушкодження нервової системи - трихлоретан, дихлоретан;

ушкодження печінки — трихлоретан, дихлоретан, трихлорбензол.

Найефективніший спосіб пониження концентрації ЛОС у воді - це використання фільтрів на основі активованого вугілля.

Бактерії у питній воді. Бактерії можуть попасти у питну воду різними шляхами: з ґрунту, з яким стикається вода; при будівництві водопровідних мереж; через тріщини у трубах при коливаннях у них тиску. Наявність шкідливих бактерій у воді контролюється. Оскільки дуже важко визначити всю гаму мікроорганізмів, то визначають вміст кишкової палички (Е. соlі). Якщо Е. соlі є в питній воді - тоді відбулось забруднення. Згідно з ДОСТом допускається не більше 100 бактерій на куб. мл води.

Бактерії можна розділяти на хвороботворні (патогенні) і непатогенні. Перші з них мoжуть переборювати природну захисну систему організму (імунну систему), розмножуватися у ньому і викликати захворювання, іноді важкі. У питній воді можуть бути виявлені наступні бактерії:

Salmonella - харчові отруєння;

Shigella - дизентерія;

Yersinia enterocolirica - порушення функції шлунково-кишкового тракту;

Campylobacter - виразкова хвороба шлунку; Актиноміцетин - актиномікоз; Залізобактерії - корозія водопровідних труб; Сульфатобактеріг - корозія водопровідних труб.

^ Способи профілактики бактеріальних захворювань:

- кип'ятіння води;

- найефективніший спосіб пониження кількості бактерій у пит­ній воді - це використання фільтрів. Деякі фільтруючі системи складаються із подвійної системи фільтрації: механічна фільтрація (наприклад, керамічний фільтр), фільтрація через активоване вугілля, срібло та інші фільтруючі матеріали. На сьогодні у торговій мережі е велика кількість фільтрів для питної води з використанням різних фільтруючих матеріалів і всі вони мають різні показники ефективності, ось чому треба підбирати фільтри до конкретної місцевості з урахуванням забрудненості довкілля, особливо водоймищ, річок і підземних горизонтів води.

^ Хлор у питній воді. Хлор широко використовується для знезаражування води від бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів. Його використання призвело до того, що такі хвороби, як холера і тиф, які легко розповсюджуються через заражену воду, сьогодні практично не зустрічаються у розвинених державах.

Хлор - це один з хімічних елементів, газоподібна речовина, який є сильним агентом окислення, а також ХНР. Є декілька проблем, які стосуються наявності хлору у питній воді.

По-перше, це проблема якості води. Якщо у ній надмірна кількість хлору, то він надає їй неприємний запах і смак.

По-друге, це захворювання, які може викликати хлор. Показано, що люди, які п'ють хлоровану воду, мають ризик виникнення раку сечового пухиря більше на 21% і ризик виникнення раку прямої кишки на 38% більше, ніж ті, які п'ють воду з невеликим вмістом хлору.

Рівень хлору у питній воді після знезаражування регламентується (вільний - 0,3-0,5 мг/л, зв'язаний - 0,8-1,2 мг/л).

Значна кількість хлору у питній воді може бути виявлена органолептичним шляхом (за допомогою наших органів чуття). Однак у невеликих кількостях визначити наявність хлору дуже важко.

Найефективніший спосіб пониження кількості хлору у питній воді - це використання фільтрів з активованим вугіллям, який значно понижує його концентрацію, або фільтрів, які мають комплексний набір різних фільтруючих матеріалів, у тому числі і активоване вугілля, що підвищує показники фільтру.

^ Радон у питній воді. Радон є радіоактивним елементом, який виникає при розпаді природного урану або торію. Радон знаходиться також у сигаретному димі і в питній воді. Радон - це безколірний, без запаху, хімічно інертний газ. Він радіоактив­ний і при розпаді випускає високоенергетичні частки альфа і бета.

У воді радон становить подвійну небезпеку: від пиття води, яка може викликати появу злоякісних пухлин шлунку і нирок; від вдихання повітря, куди переходить радон з води, особливо у ванній кімнаті і на кухні.

Радон попадає у воду з довкілля (ґрунту, гранітів, базальтів, піску). Концентрація радону у воді коливається від 100 рКі до 1000000 рКі на літр (Кі - кюрі, радіоактивність 1 грама радію; р-піко, приставка 10-12).

Виявити радон у питній воді дуже важко, для цього потрібна спеціальна апаратура.

^ Способи пониження радону у питній воді:

- кип'ятіння. При кип'ятінні води або приготуванні їжі значна кількість радону випаровується;

- найефективніший спосіб пониження концентрації радону у питній воді - це використання фільтрів на основі активованого вугілля;

- вентиляція ванної кімнати і кухні;

- не палити у приміщеннях. Паління у курців викликає ризик захворювання раком легенів у 10-20 разів більше, ніж у звичайних людей.

Особливо небезпечне хронічне попадання нітратів в організм новонароджених і дітей молодшого віку, оскільки тривале кисневе голодування може викликати порушення росту і формування організму, затримання фізичного і психічного розвитку, порушення функції серцево-судинної системи. Крім того, нітрати і нітрити сприяють виникненню раку, вроджених пороків розвитку, несприятливо діють на плід. Нітрити токсичніші, ніж нітрати.

Джерелами нітратів у довкіллі є:

- природний шлях - при окисленні органічних сполук;

- азотні добрива і перегній;

- великі сільськогосподарські комплекси;

- міські звалища, транспорт і промисловість.

Джерелами попадання нітратів в організм людини є:

- овочі і фрукти (найінтенсивніше накопичують нітрати чорна редька, буряк, салат, щавель, редис, шпинат, петрушка, кріп та інші);

- м'ясні та рибні продукти (особливо у сирокопчених ковбасах);

- сири (застосовують у виробництві);

- вода (особливо у системах забезпечення населення водою із відкритих водойм, річок).

Понизити вміст нітратів у продуктах можливо їх кулінарним обробленням: миттям і вимочуванням продуктів; відварюванням; жаренням і тушкуванням овочів.

Понизити вміст нітритів у продуктах можливо при знанні наступних закономірностей:

  • інтенсивне відновлення нітратів у нітрити виникає при зберіганні продуктів при кімнатній температурі;

  • здрібнення і перетирання овочів створює добрі умови для розмноження мікроорганізмів, які відновлюють нітрати і нітрити.

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

  2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

  3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

  4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

  5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

  6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

  7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

  8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

  9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

  10. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

  11. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

  12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

  13. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

  14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

  15. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

  16. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

  17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

  18. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.

Скачать, 1802.77kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru