Категории:

Реферат циклу наукових праць

Поиск по сайту:


Скачать 205.35 Kb.
Дата07.05.2012
Размер205.35 Kb.
ТипРеферат
Содержание
Метод одночасної оцінки вмісту
Метод визначення вмісту альфа-випромінюючих ізотопів плутонію за рентгенівським випромінюванням урану.
Вперше досліджено особливості формування радіоактивного забруднення міського середовища
Подобный материал:

РЕФЕРАТ

циклу наукових праць
“Радіоекологічний та радіобіологічний моніторинг на основі нових інструментальних методів ядерної спектроскопії”



Структура циклу

Цикл наукових робіт виконувався протягом 25 років колективом авторів Інституту ядерних досліджень НАН України, Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології при КМ України, ННЦ Харківський фізико-технічний інститут НАН України та Інститутом електронної фізики НАН України. Цикл складається з 297 публікацій, з них 170 статей у наукових фахових журналах, 5 патентів України та 1 авторське свідоцтво. Крім того, результати робіт доповідались на 21 вітчизняних та 45 міжнародних конференціях, та були опубліковані в 74 тезах доповідей.


Короткий зміст циклу робіт

У поданому циклі з 297 наукових праць наведені результати прикладних ядерно-фізичних досліджень, зокрема методами ядерної спектроскопії, для вирішення широкого спектру задач моніторингу в екології, біології, активаційному аналізі, геохімії та фізиці твердого тіла з використанням нових інструментальних методик.

В основі циклу закладено обґрунтування та вибір спектроскопічних методик та наборів радіонуклідів для встановлення особливостей накопичення, транспорту та взаємодії важких металів, інших хімічних елементів в ґрунтах, намулах, конструкційних матеріалах, наземній та водній біоті, розробка унікальних та прецизійних методик по встановленню їх вмісту в матеріалах органічної та неорганічної природи.

Авторами циклу Бондарьковим М. Д., Дроздом І.П. Желтоножською М.І., Івановим Ю.І., Липською А.І. вивчались просторовий та вертикальний розподіли радіонуклідів в ґрунтах Чорнобильської зони відчуження (ЧЗВ), визначено параметри вертикальної міграції 90Sr, 137Сs, 238-240Pu та 241Am, розраховано ефективні та біологічні періоди напівочищення для різних типів грунтів у тому числі за умов сільськогосподарської діяльності. Досліджено особливості кінетики основних дозоутворюючих радіонуклідів в організмі ссавців в натурних та лабораторних умовах, оцінено дозові навантаження на біоту ЧЗВ. Досліджено особливості радіоекологічного забруднення урбанізованого ландшафту на прикладі м. Прип’яті. Вперше досліджено радіаційні, сорбційні характеристики та пористість графіту ГРП-2-125 реактора енергоблоку № 2 ЧАЕС. Диким М.П. досліджувалась ядерно-фізичними методами масопереносу взаємодія домішкових атомів в конструкційних матеріалах, вивчалась можливість трансмутації довгоживучих ізотопів в короткоживучі при використанні комбінованого високоінтенсивного впливу нейтронів, електронів і γ-випромінювання. Маслюком В.Т., Парлагом О.Н. здійснювався моніторинг довкілля гірських районів Карпат, вивчено роль просторових факторів щодо присутності та міграції ізотопів-міток в намулах гірських рік Закарпаття; проведено цикл досліджень природної радіоактивності грунтових, поверхневих та артезіанських вод м. Ужгорода, визначено питому активність грунтів урбанізованих територій Закарпаття. Такі дослідження становлять єдиний цикл та основу принципово нового та універсального щодо об’єкту дослідження підходу для вирішення задач моніторингу та дослідження довкілля.

Усі основні результати циклу робіт одержані вперше, є оригінальними і надрукованими в провідних наукових виданнях, доповідались на вітчизняних та міжнародних наукових конференціях, зокрема, LUMDETR 2006 (Україна), НКРК-2006, 2008 (Росія), ICCM-2005, 2007 (Україна), CGCT-4 (Японія), IWCGT-4 (Швейцарія), ИСМАРТ-2008 (Україна) тощо.

Світовий рівень досліджень авторського колективу підтверджує той факт, що члени колективу проводили і координували багато міжнародних наукових проектів українсько-американського наукового співробітництва, Чорнобильські проекти Європейської Комісії ECP-JSP, проекти МАГАТЕ, проекти 4-ї і 5-ї Рамочних програм НДР ЄС, проекти франко-германської ініціативи та багато інших. Результати цього циклу робіт включено до матеріалів 10-25 Національної доповіді України. Загальна кількість опублікованих робіт авторів по даній тематиці складає 297 статей, 5 патентів та 1 авторське свідоцтво, із них 170 публікацій в журналах, що містяться в базі даних SCOPUS, загальний індекс цитування статей претендентів за темою роботи складає (згідно баз даних Scorpus) - 251, h-індекс - 14.


Актуальність та практична значимість роботи

Найважливішим завданням стратегії управління якістю довкілля є питання створення системи, здатної визначати критичні джерела й фактори техногенного впливу на населення й навколишнє середовище, виділяти найбільш уразливі елементи й ланки біосфери, піддані такому впливу, й оцінювати ступінь цього впливу. Отже, низка нерозв’язаних питань, вимагала пошуку шляхів подальшої оптимізації методів радіоекологічного моніторингу, розробки нових методів радіоекологічних та радіобіологічних досліджень, що дає змогу детально описати поточний радіоекологічний стан Чорнобильської зони відчуження та проводити постійний радіоекологічний моніторинг. Саме відпрацюванню нових підходів до наукових досліджень, методів радіоекологічного моніторингу та результатам їхнього практичного застосування й присвячена дана робота.

Основою численних методик дослідження стану та динаміки хімічних, біо- та геохімічних перетворень є аналітичні можливості встановлення складу та мікроелементного вмісту об’єктів довкілля. Наявні хімічні, рентгеноспектральні та сучасні мас-спектроскопічні методи дослідження речовини, як правило, мають обмеження за природою об’єктів дослідження (органічні, неорганічні) і орієнтовані на мікрокількість проб речовини, що не відображає її склад. Тому безсумнівною є актуальність розробки та впровадження принципово нових аналітичних методик дослідження та моніторингу об’єктів довкілля.

Таку можливість дає підхід, що використовує для ідентифікації хімічних елементів не хімічні, або атомні, а їх ядерно-фізичні характеристики. Умовно можна виділити ядерно-фізичні методики ідентифікації нуклідів, що базуються на вимірюванні стимульованого та спонтанного ядерного випромінювання. У першому випадку аналіз складається із опромінювання досліджуваних зразків потоками ядерних частинок, нейтронами (n) чи -квантами та реєстрації вторинного випромінювання, що виникає при розпаді або релаксації збуджених станів атомних ядер. На відміну від розглянутих вище, аналітичні можливості активаційної методики є універсальні щодо розміру (об’єму) та природи зразка, проте лімітовані малим числом ліцензованих ядерних центрів України, де можливе проведення таких аналізів. Методики ж, що базуються на аналізі спонтанного ядерного випромінювання радіонуклідів природного та штучного походження, не прив’язані до ядерних центрів та суворих регулюючих обмежень.

До початку виконання робіт за даним циклом згадані дослідження становили скоріше науковий інтерес, проте після радіаційної аварії на ЧАЕС у 1986 р., їх практична значимість стрімко зросла. Прикладна ядерна спектроскопія на етапі становлення пройшла декілька фаз: на ранніх стадіях аварії - від забезпечення сумарних оцінок радіоактивного забруднення прилеглих територій до моніторингових методик дослідження стану довкілля та динаміки хімічних, біо- та геохімічних перетворень як на прилеглих, так і віддалених територіях. Подальший розвиток ядерної спектроскопії дозволив розширити сфери її застосування на прикладні задачі охорони довкілля, індикації біоседиментаційних, біогеохімічних і гідроекологічних процесів, фізики твердого тіла. Результати роботи становлять основу практичних пропозицій при розробці комплексних програм реабілітації забруднених радіонуклідами територій, супроводженні робіт в ЧЗВ, зокрема при перетворенні об’єкту “Укриття” на екологічно безпечну систему, виведенні з експлуатації водойми-охолоджувача ЧАЕС згідно Рекомендацій МКРЗ, оцінці доз опромінення біоти та населення, удосконаленні методів управління безпекою в зоні впливу об’єктів атомної енергетики та промисловості.


Метою циклу наукових робіт “Радіоекологічний та радіобіологічний моніторинг на основі нових інструментальних методів ядерної спектроскопії” була оптимізація забезпечення моніторингу, критеріїв його проведення з урахуванням сучасних вимог радіаційного захисту та конкретної радіоекологічної ситуації.

Для досягнення цієї мети було вирішено такі основні завдання:

  • обґрунтовано вибір радіонуклідів природного та штучного походження, вміст та міграційні характеристики яких важливі для контролю стану довкілля, біоти, динаміки масопереносу, взаємодії хімічних елементів в органічних та неорганічних матеріалах;

  • розроблено та реалізовано низькофонові інструментальні методики реєстрації відповідних радіонуклідів методами ядерної спектроскопії на рівні 1,0 Бк/кг, що забезпечують високу точність, простоту, експресність і мінімальну вартість виконання вимірів, забезпечено їхній метрологічний контроль та сертифікацію;

  • розроблено і реалізовано експрес-методи контролю продуктів активації та ділення в рідких та твердих відходах на діючих АЕС;

  • розроблено математичні моделі приповерхневого та багатокамерного масопереносу в неорганічних та органічних об’єктах, багатовимірного статистичного аналізу для встановлення кореляційних залежностей для нуклідів природного та штучного походження в зразках довкілля;

  • розроблено та реалізовано ядерно-спектроскопічні методи прижиттєвого вимірювання 137Cs, 90Sr в біологічних об’єктах;

  • створено багатокамерні моделі кінетики 137Cs та 90Sr за умови їх тривалого надходження до організму дрібних ссавців та експрес-методику визначення доз внутрішнього опромінення тварин;

  • розроблено методологію забезпечення радіаційного захисту персоналу об’єктів атомної промисловості та енергетики на якісно новому рівні, що базується на визначенні індивідуальної радіорезистентності при професійному доборі.


Наукова новизна

  • розроблено та реалізовано комплекс нових методів радіоекологічного моніторингу природних та урбанізованих екосистем ЧЗВ на пізній фазі радіаційної аварії, у тому числі: методи вимірювань радіонуклідів 90Sr,
    238-240Pu і 241Am, що не потребують процедур радіохімічного аналізу;

  • розроблено та впроваджено метод для прижиттєвого визначення вмісту радіонуклідів 90Sr та 137Cs в організмі дрібних тварин у складі як мобільної, так і стаціонарної лабораторії. Метод реалізовано у вигляді гамма-бета-спектрометричного комплексу, що дозволяє проводити масові вимірювання 90Sr та 137Cs, у тому числі безпосередньо на дослідних полігонах;

  • вивчено просторовий і вертикальний розподіл радіонуклідів у ґрунтах найбільш забрудненої частини ЧЗВ. Уперше на систематичній основі розраховано параметри вертикальної міграції ізотопів 154Eu, 238-240 Pu і 241Am в ґрунтах ближньої зони ЧАЕС. Оцінено параметри багаторічної динаміки вертикальної міграції 90Sr і 137Cs у ґрунтах протягом різних фаз аварії. Розраховано екологічні та ефективні періоди напівочищення різних типів ґрунтів від вищезгаданих радіонуклідів, у тому числі за умов сільськогосподарської діяльності. Це дозволило суттєво доповнити та розширити існуючу картину розвитку радіоекологічної обстановки на радіаційно забруднених територіях (РЗТ), що склалась на пізній фазі аварії і якісно покращити прогнозування радіаційної обстановки в досліджуваний період;

  • вперше проведено оцінку дозових навантажень на біоту та проведено радіоекологічну характеризацію дослідницьких ділянок, необхідних при подальшому супроводі робіт в ЧЗВ, зокрема на водоймі-охолоджувачі ЧАЕС. Надано рекомендації щодо організації та проведення радіоекологічного моніторингу при виведенні водойми-охолоджувача з експлуатації, обрано контрольні ділянки, референтні об'єкти радіоекологічного моніторингу;

  • досліджено особливості радіоекологічного забруднення урбанізованого ландшафту на прикладі м. Прип’ять. Уперше проведено вимірювання міграції радіоізотопів усередину будівельних матеріалів та зміни забруднення конструкцій за висотою будівель. Показано, що формування радіоактивного забруднення міського середовища та подальше його розповсюдження мають специфічні риси, тобто формування зон акумуляції та підвищені параметри міграції радіонуклідів у ґрунтах уздовж водонепроникнених поверхонь (стін, доріг тощо); наявність ефекту “тіні” та зон підвищеної акумуляції радіоактивних опадів навколо будівель відносно головного напрямку руху повітряних мас; штучні “плями” з підвищеним або зниженим забрудненням, що виникли внаслідок діяльності людини; параметри вертикальної міграції та перерозподілу радіонуклідів у ґрунтах, нехарактерні для природних ізотопів;

  • встановлено важливість використання радіонуклідів 90Sr, 90Y, 137Cs для радіобіологічного моніторингу поширення, транспорту та накопичення токсичних хімічних елементів в грунтах, намулах та водному середовищі;

  • для біоти індикаторних видів отримано числові параметри накопичення радіонуклідів та встановлено швидкість виведення їх з організму, виявлено статеві відмінності (самець/самка). На прикладі аналізу ліпідів плазми крові проведено співставлення біологічних ефектів з величиною радіаційних навантажень за різних видів та режимів опромінення;

  • розроблено багатокамерні моделі кінетики ізотопів цезію й стронцію за їх тривалого надходження до організму та експрес-методику визначення доз внутрішнього опромінення тварин;

  • встановлено сезонні осциляції вмісту радіонукліду 137Cs в намулах гірських рік Карпат, зокрема, його накопичення в цих об’єктах в посушливі періоди та вимивання при повенях, що є свідченням “самоочищення” гір від продуктів техногенної діяльності людини;

  • обґрунтовано використання радіонуклідів природних рядів урану 238U (214Pb, 214Bi, 226Ra), торію 232Th (212Bi, 228Ac) та 40К для характеристики геохімічних особливостей ізольованих районів регіону Карпат. Встановлено наявність кореляційних залежностей (кластеризацію) радіонуклідів природного та штучного походження від наявних геохімічних та антропогенних факторів;

  • встановлено, що домінуючими радіонуклідами в опроміненому графіті
    ГРП-2-125 є 14C, 36Cl, 3H;

  • показано ефективність резонансних ядерно-фізичних методик для встановлення просторового розподілу домішок N, C, O в іонно-плазмових покриттях конструкційних матеріалів;

  • встановлено інструментальну можливість трансмутації високоактивних відходів ядерної енергетики (154, 155 Eu, 241Am, 243Cm, 137Cs, 90Sr, 99Tc) в пучках інтенсивних електронних полів;

  • визначено кореляційні особливості між різними радіонуклідами в рідких та твердих радіоактивних відходах діючих АЕС;

  • на прикладі штучних радіонуклідів 90Sr і 137Cs показано можливість створення ефективного сорбента відпрацьованого ядерного палива на основі модифікованого наночастинками Fe2O3 клиноптилоліту;

  • удосконалено методологію управління радіаційною безпекою персоналу на об’єктах атомної енергетики та промисловості.


Основні результати

  1. Вивчення радіоактивного забруднення екосистем ранньої, проміжної, пізньої фаз аварії ЧАЕС на базі інструментальної ядерної спектроскопії.

Предметом вивчення були радіонукліди – продукти ядерного розпаду з коротким терміном життя (89Sr, 95Zr, 99Mo, 103Ru, 131I, 133Xe) та середнім (90Sr, 85Kr, 106Ru, 110mAg, 137Cs, 134Cs, 124Sb, 125Sb, 154Eu, 99Tc, 129I, 135Cs, 236U, 238,239,240Pu, 241Am, 243Cm). Крім цього, досліджували продукти активації конструктивних матеріалів ядерних установок (54Mn, 57Co, 58Co, 60Co, 110mAg), повітря й води (3H, 14C). Вибір певного набору радіонуклідів визначався особливістю об'єкта (території) моніторингу (так для ЧЗВ з моменту повного припинення й виведення з експлуатації ядерних енергоблоків ЧАЕС, контроль продуктів активації стає неактуальним; у той же час при зберіганні радіоактивних відходів діючих АЕС важливим є облік продуктів активації конструкційних матеріалів і продуктів ділення). Даний набір радіонуклідів є дуже інформативний, оскільки містить ядра хімічних елементів різної атомної маси, біологічної та хімічної активності.

Серед інструментальних методів їх дослідження - гамма-спектрометрія зразків довкілля з енергетичним діапазоном від 20 до 2 000 кеВ, з нижньою межею чутливості від 1 Бк/кг для більшості радіонуклідів; альфа-спектрометрія для радіонуклідів Pu, Am й Cm, бета-спектрометрія для радіонуклідів 36Cl, 90Sr, 90І тощо. Реалізовано як стаціонарні, так і мобільні гамма-бета-спектрометричні інструментальні комплекси. Останній, - на мобільній базі та забезпечений автономним електроживленням. Він має камеру для низькофонових досліджень моніторингу стану біоти (рослин, тванин) in situ.

Запропоновано ряд унікальних спектроскопічних методик для оцінки, вмісту 90Sr та 137Cs в за допомогою бета–гамма детектора, вміст плутонію й америцію в зразках через спектри рентгенівського випромінювання урану й нептунію; застосовано метод ізотопних співвідношень для покращення достовірності визначення вмісту радіонуклідів, наприклад, 137Cs, 154Eu.

^ Метод одночасної оцінки вмісту 90Sr та 137Cs в організмі дрібних тварин та в інших об’єктах навколишнього середовища. У результаті проведених розробок створено мобільний гамма-бета-спектрометричний комплекс з автономним електроживленням. Якість результатів, отриманих за допомогою цієї установки, було оцінено порівнянням їх із результатами стандартних радіохімічних аналізів цих же зразків. Цей метод та обладнання розкривають величезні можливості для дослідників ЧЗВ та інших РЗТ. Переваги, що надаються (оперативність, можливість роботи з живими тваринами, можливість роботи з тваринами безпосередньо на ділянках, де вони живуть, можливість одночасної оцінки 90Sr і 137Cs тощо), практично знімають існуючі обмеження, а ступінь точності оцінок цілком відповідає вимогам до радіоекологічних досліджень.

^ Метод визначення вмісту альфа-випромінюючих ізотопів плутонію за рентгенівським випромінюванням урану. Цей метод заснований на спектроскопії рентгенівських і гамма-спектрів, дозволяє швидко, надійно й з високою точністю проводити радіоекологічні дослідження без застосування процедури радіохімічного виділення та очищення радіонуклідів. Вартість аналізу одного зразка й тривалість процедури при цьому зменшуються на порядок величини. Точність запропонованого методу 10–15 % для значень активності понад 100 Бк і 20–30 % для значень активності менше 100 Бк, що приблизно збігається зі значеннями при використанні процедури радіохімічного виділення та очищення радіонуклідів, й цілком достатня для таких досліджень.


2. Отримано наступні важливі результати.

Великий масив даних щодо розподілу та міграції радіоактивних ізотопів в ґрунтах ЧЗВ та інших РЗТ:

  • Встановлено просторовий і вертикальний розподіл радіонуклідів у ґрунтах зони ЧАЕС та інших РЗТ.

  • Вперше розраховані параметри вертикальної міграції 238-240Pu і 241Am та ізотопів 154Eu, 238-240Pu і 241Am у ґрунті ближньої зони ЧАЕС.90Sr,137Cs.

  • Здійснено розрахунки екологічних і ефективних періодів напівочищення вищевказаних ізотопів для різних типів ґрунтів у т.ч. за умов сільськогосподарської діяльності.

  • Експериментально встановлено відмінності в кількісних закономірностях і механізмах переносу радіонуклідів в ланках біогеохімічних ланцюжків міграції, зумовлені специфікою функціонування природних і штучних фітоценозів та фізико-хімічними характеристиками радіоактивних випадінь.

Аналіз отриманих значень ізотопних співідношень 90Sr/154Eu, 239,240 Рu/154Еu, 241Am/154Eu, 239,240 Pu/137Cs, 24lAm/137Cs і 137Cs/90Sr для різних типів та прошарків ґрунту зони ЧАЕС дає вкрай корисну інформацію щодо міграції різних ізотопів. Показано, що в даний час 90 % активності знаходиться на глибині 0-10 см, вперше експериментально встановлено, що вміст 241Am та ізотопів плутонію спостерігається до глибини 30 см; для грунтів полігону “оз. Глибоке” (одна з найзабруднених ділянок ЧЗВ) спостерігається більш висока міграційна рухливість 90Sr і 137Cs у порівнянні з 154Eu і 241Am.

Розроблена й реалізована математична модель вертикального переноса 90Sr і 137Cs у грунтах. Оцінено кількісні параметри багаторічної динаміки вертикального переноса в грунтах 90Sr і 137Cs за умов їхнього випадіння в різних фізико-хімічних формах (у тому числі й у вигляді паливних частинок) в різних ландшафтно-геохімічних умовах — параметри переноса, екологічні та ефективні періоди напівочищення верхніх коренезаселених шарів грунтів. Це дозволило розрахувати відповідні прогнозні оцінки. Значення отриманих оцінок є виключно важливим при плануванні реабілітаційних заходів на забруднених територіях, у тому числі відчужених. Міграційна рухливість радіонуклідів у грунтах ЧЗВ знижується в ряду: 90Sr > 137Cs > 241Am > 154Eu > ізотопи Pu.

^ Вперше досліджено особливості формування радіоактивного забруднення міського середовища на прикладі великих техногенних об’єктів: дахів, поверхів будівель, будівельних матеріалів зони ЧАЕС. Показано, що його подальше розповсюдження має специфічні риси, невластиві природним, напівприродним і аграрним ландшафтам.

Інструментальні методи, значний масив даних досліджень останніх 20-ти років (ізотопи-мітки 90Sr, 90Y, 137Cs, 241Am, ізотопи Pu) дозволили вивчити закономірності їх накопичення, транспорту та фізіологічний вплив для біоти зони ЧАЕС, визначити прогнозні радіологічні ризики:

  • з використанням мобільного дозиметричного комплексу встановлено швидкість виведення радіонуклідів з організму різних біологічних видів дрібних тварин, виявлено статеві відмінності (самець/самка). Для 90Sr ці результати отримані уперше в світовій практиці за прижиттєвих вимірів;

  • проведено оцінки дозових навантажень на біоту, здійснено прогноз фізіологічних змін для різних режимів опромінювання;

  • отримано дані про особливості впливу різних видів та режимів опромінення на біологічні об’єкти;

  • розроблено багатокамерні моделі кінетики ізотопів цезію й стронцію за їх тривалого надходження до організму та експрес-методику визначення доз внутрішнього опромінення тварин;

  • встановлені значення біокінетичних констант, зокрема, періоду напіввиведення з органів та тканин організму для різних ізотопів за тривалого надходження радіонуклідів.

Розроблені концептуальні засади та методологічне забезпечення реабілітації, які містять загальні поетапні комплекси робіт до подальшого безпечного відновлення відчужених територій з урахуванням радіаційних, економічних, екологічних і психосоціальних аспектів.

Результати досліджень базуються на даних пробовідбору в 146 пунктах спостереження різного призначення (місця виробничої діяльності персоналу, ландшафтні полігони, гідрологічні створи, пункти відбору проб приземного шару атмосфери й планшети атмосферних радіоактивних випадінь тощо), на 138 спостережних свердловинах, в 11 населених пунктах. Так, лише в 2009 р. відібрано і досліджено понад 4490 проб: 880 проб ґрунту, 1400 проб повітря й атмосферних випадінь, більше 1300 проб поверхневих і підземних вод, 700 проб біологічних об'єктів. Виконано 1247 польових гідрогеологічних і гідрометричних вимірів і 9953 радіохімічних і спектрометричних оцінок питомої активності радіонуклідів 137Cs, 90Sr, і трансуранових елементів.

Низькофонова гамма-спектрометрія намулів гірських рік Закарпаття: просторові та сезонні закономірності.

Закарпаття є важливим регіоном для формування водних ресурсів та повітряних потоків Східної та Центральної Європи. Гірські хребти ефективно акумулюють важкі хімічні елементи, що переносяться повітряними потоками. Наявність ізольованих гірських районів з особливим мікроелементним складом грунтів та води обумовлює специфіку біоетносу, що проживає в ньому. Хімічний стан намулів формується під впливом багатьох факторів і відображає екологічний стан значних територій водозбору рік. Наявність і співвідношення в намулах важких хімічних елементів, природних і штучних радіонуклідів може слугувати “мітками” як геохімічних показників регіону, так і інтенсивності урбанізаційних процесів.

Предметом дослідження були просторові, по висоті гір та сезонні особливості вмісту радіонуклідів природних рядів урану (214Pb, 214Bi, 226Ra), торію (212Bi, 228Ac), 40К та штучного 137Cs. Приведено результати циклу досліджень намулів 3-х найбільших рік Закарпаття (Уж, Латориця та Боржава) методами низькофонової гамма-спектрометрії. Зразки проб відбиралися у точках русел рік, віддаль між якими була в межах 10-20 км, перепад висот по руслу річок становив 200-400 м. Встановлено:

  • характер накопичення, вміст та просторові і сезонні особливості транспорту 137Cs вздовж русла гірських рік по даних дослідження намулів та грунтів схилів Карпат;

  • характер поширення елементів уранового та торієвого рядів та наявність фундаментальних кореляційних зв’язків між поширеністю в намулах ізотопів штучних та природних елементів, важливість використання відношення питомих активностей 214Bi/212Pb як критерію для встановлення геохімічних характеристик ізольованих районів Карпат;

сезонний характер зміни вмісту досліджуваних ізотопів в намулах та в залежності від рівня води гірських рік. Показано, що в період повеней проходить вимивання важких металів та самоочищення Карпат;

Отримані результати важливі для розроблення основ стандартизації вмісту природних та штучних радіонуклідів в зразках довкілля гірських Карпат. Вони можуть бути рекомендовані для інших гірських районів Європи.

Ядерно-фізичні методи в задачах масопереносу та трансмутації у матеріалах атомної енергетики

Особливий інтерес для України представляє розробка способів створення захисних матеріалів для захоронення радіоактивних відходів (РАВ), прогнозування їхньої поведінки. Розроблено фотоактиваційну методику зняття шарів для вивчення масопереносу аналогів РАВ в гранітах, склокераміці. Для вирішення цієї задачі встановлено числові параметри дифузії елементів матриці й продуктів паливовмісних матеріалів у бетон 4 блоку ЧАЕС.

Вперше проведено дослідження радіаційних, сорбційних характеристик і пористості графіту ГРП-2-125 реактора енергоблока № 2 ЧАЕС. Показано, що активність опроміненого графіту ГРП-2-125 визначається, насамперед, вмістом 14С, а також вмістом радіонуклідів домішкового й технологічного походження (3Н, 36Cl, 55Fe, 59Ni, 60Co, 63Ni, 93mNb, 108mAg, 133Ba) і продуктів поділу палива (90Sr, 134Cs, 137Cs, 154Eu, 155Eu). При цьому 14С, 3Н і 36Cl мають однорідний розподіл по зразках, інші – неоднорідний. Показано незмінність питомої активності досліджених нуклідів у процесі нагріву до 500 0С. Результати виконаних досліджень дають змогу розробити концепцію і програму поводження з реакторним графітом блоків РБМК, що виводяться з експлуатації.

Вперше проведено роботи з вимірювань вмісту радіонуклідів у РАВ ПУАЕС, що дозволило розробити нові експрес-методи, необхідні для характеризації твердих та рідких РАВ АЕС за допомогою сцинтиляційних гамма-спектрометрів.

Поряд з захороненням РАВ у стабільних геологічних структурах, перспективним напрямком вирішення цієї проблеми є їх ядерна трансмутація у короткоживучі. У циклі робіт представлено результати вивчення можливості трансмутації довгоживучих ізотопів 154,155Eu, 241Am, 243Cm, 137Cs, 90Sr, 99Tc на потужних електронних прискорювачах (30 МеВ, струм пучка 210 мкА, час опромінення 500 год.) при використанні комбінованого високоінтенсивного впливу нейтронів, електронів і гамма-випромінювання впродовж тривалого часу опромінення.


Висновки

  1. В циклі робіт представлено результати прикладних ядерно-фізичних досліджень, зокрема методами ядерної спектроскопії, для вирішення широкого спектру задач моніторингу в екології, біології, активаційному аналізі, геохімії та фізиці твердого тіла з використанням нових інструментальних методик.

  2. Розроблено та реалізовано низькофонові інструментальні методики реєстрації радіонуклідів методами ядерної спектроскопії на рівні 1,0 Бк/кг, що забезпечують високу точність, простоту, експресність і мінімальну вартість виконання вимірів.

  3. Розроблено математичні моделі приповерхневого та багатокамерного масопереносу в неорганічних та органічних об’єктах, багатовимірного статистичного аналізу для встановлення кореляційних залежностей для нуклідів природного та штучного походження в зразках довкілля.

  4. Розроблено та реалізовано ядерно-спектроскопічні методи прижиттєвого вимірювання 137Cs, 90Sr в біологічних об’єктах.

  5. Створено багатокамерні моделі кінетики 137Cs та 90Sr за їх тривалого надходження до організму дрібних ссавців та експрес-методику визначення доз внутрішнього опромінення тварин.

  6. Удосконалено методологію управління радіаційною безпекою персоналу на об’єктах атомної енергетики та промисловості.

  7. Проведення даного циклу робіт дозволило отримати важливі практичні результати, зокрема, при розробці комплексних програм реабілітації РЗТ, методів характеризації радіоактивних відходів та їх масопереносу в матеріалах оболонок контейнерів і скельних породах місць їхнього захоронення.

  8. Розроблені експрес-методи визначення концентрації радіонуклідів у РАВ та опроміненому графіті знайшли широке використання в атомній енергетиці.




Скачать, 178.75kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов