Категории:

Т. О. Ілляшенко Бюджетна система конспект

Поиск по сайту:


страница10/19
Дата02.07.2012
Размер4.11 Mb.
ТипКонспект
8.3 Особливості кошторисного планування у вищих закладах освіти
Таблиця 8.8 – Ставки погодинної оплати праці у відсотках до окладу працівника І тарифного розряду
Величина витрат на прання білизни для гуртожитків
Витрати на утримання автотранспорту
Планування витрат на науково-дослідну роботу
8.4 Особливості кошторисного планування у дошкільних установах
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19

^ 8.3 Особливості кошторисного планування у вищих закладах освіти


В Україні діють такі види вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації:

  • університет;

  • академія;

  • інститут.

До вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації належать:

  • коледж;

  • технікум.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1) бюджет;

2) платне навчання.

У професійно-технічних навчальних закладах та вищих закладах освіти першого рівня акредитації основними оперативно-сітьовими показниками є кількість учнів, навчальних груп і педагогічних ставок. Особливість визначення кількості педагогічних ставок полягає в тому, що розрахунок проводиться на загальну кількість годин, які підлягають оплаті, і виходячи з норми річного навантаження на одного викладача, що становить 720 год.

Для вищих навчальних закладів другого – четвертого рівнів акредитації основними показниками їх діяльності є: кількість студентів за формою навчання (денна, вечірня, заочна); кількість аспірантів та норма річного навантаження у максимальному розмірі на ставку 900 годин.

У планах економічного і соціального розвитку показники мережі навчальних закладів і контингентів учнів та студентів затверджуються на кінець планового року. Для вищих і професійно-технічних навчальних закладів установлюється показник прийняття і випуску. А тому в процесі складання кошторису видатків на утримання окремих типів установ освіти дуже важливо правильно визначити перехідний і попереднього року контингенти учнів та студентів. Пояснюється це тим, що найбільші суми витрат у плановому році припадають на утримання перехідного контингенту, оскільки він, як правило, значно перевищує приріст контингенту в плановому році. Перехідний на початок планового року контингент учнів та студентів визначається на підставі даних статистичних і фінансових звітів.

Приріст контингентів навчальних закладів та інших установ, як правило, відбувається не одночасно з початком бюджетного року. До нового навчального року діє зазвичай перехідний на плановий рік контингент, а потім до кінця бюджетного року — розширений контингент. Цим викликана необхідність подвійного розрахунку усіх видатків — на перехідний контингент до моменту його розширення і на новий — до кінця року. Тому кошторисні розрахунки виконуються на середньорічні контингенти, які визначаються аналогічна загальноосвітнім школам за такою формулою:


(8.5)


де Кс— середньорічний контингент;

К1 — контингент на початок планового року;

М1 — число місяців функціонування перехідного контингенту;

К2— контингент після розширення (або скорочення);

М2— число місяців функціонування нового контингенту.

Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:

1) професорсько-викладацький склад;

2) адміністративно-управлінський персонал;

3) навчально-допоміжний персонал;

4) обслуговуючий персонал;

5) фонд погодинної оплати праці викладачів.

Штати професорсько-викладацького персоналу формуються за нормативом кількості студентів на одного викладача, який затверджує Міносвіти.

Розміри посадових ставок професорсько-викладацького складу залежать від посади, наукового ступеня і вченого звання.

Фонд заробітної плати професорсько-викладацького персоналу визначається множенням кількості штатних одиниць на середню ставку заробітної плати одного викладача в поточному році, а фонд оплати праці викладачів з погодинною оплатою — множенням кількості навчальних годин на вартість оплати однієї академічної години. Погодинний фонд заробітної плати не повинен перевищувати 4 % фонду заробітної плати професорсько-викладацького складу.

Дані для розрахунку фонду оплати праці професорсько-викладацького, навчально-допоміжного, обслуговуючого, керівного персоналу, фонду погодинної оплати праці у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації наведені у таблиці 8.7.

Погодинний фонд заробітної плати використовується також для оплати праці голів державних екзаменаційних комісій, рецензентів дипломних робіт і дисертацій. Ставки погодинної оплати наведені у табл. 8.8.

Таблиця 8.7 – Схема тарифних розрядів у ВНЗ



№ пор

Посада

Тарифний розряд

1

Професорсько-викладацький склад:




1.1

асистент стажист

15

1.2

асистент викладач

16

1.3

старший викладач

17

1.4

доцент

19

1.5.

професор

20

2

Керівний персонал




2.1

ректор

23-24

2.2

проректор

22

2.3

директор філіалу

19-20

2.4

декан

20-22

2.5

завідувач кафедри:




-

доктор наук або професор

21

-

без наукового ступеня доктора наук

20

3

Навчально-допоміжний персонал:




3.1

завідувач кабінетом

11

3.2

старший лаборант

10

^ Таблиця 8.8 – Ставки погодинної оплати праці у відсотках до окладу працівника І тарифного розряду

Контингент

Ставки погодинної оплати у відсотках до окладу (ставки) працівника I тарифного розряду

професор

доктор наук

доцент або кандидат наук

особи, які не мають наукового ступеня

1

2

3

4

5

Учні шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, гімназій, ліцеїв, студенти вищих навчальних закладів I та II рівнів акредитації та інші аналогічні категорії учнів, робітники, працівники, слухачі курсів, які займають посади, що вимагають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, бакалавра. Перепідготовка кадрів з видачею диплома молодшого спеціаліста, бакалавра

5,04

3,99

3,40

2,82


Продовж. табл. 8.8

Студенти вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації

9,35

7,39

5,70

4,55

Аспіранти, слухачі курсів, які займають посади, що вимагають освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, магістра. Перепідготовка кадрів з видачею диплома спеціаліста, магістра

10,78

8,53

6,82

5,70


Примітки: 1. Ставки погодинної оплати включають оплату за дні відпустки.

2. Ставки погодинної оплати праці лікарів-консультантів, які залучаються установами охорони здоров'я для проведення консультацій з інших установ (організацій), установлюються для професора, доктора наук у розмірі 10, 91 відсотки окладу (ставки) працівника I тарифного розряду.

3. Демонстраторам пластичних поз, які беруть участь у проведенні навчальних занять, ставки погодинної оплати праці встановлюються у таких розмірах : за позування без одягу або в складній позі - 2, 85 відсотка, за позування в одязі - 1, 72 відсотка окладу (ставки) працівника I тарифного розряду.

4. Оплата праці членів журі конкурсів та оглядів, а також рецензентів конкурсних робіт здійснюється за ставками погодинної оплати праці, передбаченими для осіб, які проводять навчальні заняття із студентами вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації.

5. Ставки погодинної оплати праці дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів академій наук підвищуються на 25 відсотків.


Витрати на виплату стипендій студентам денної форми навчання (код 1342) розраховуються на основі встановленої норми охоплення студентів стипендією і середнього розміру стипендії на одного студента.

Норма охоплення може встановлюватися і доводитися Міносвіти до кожного державного вищого навчального закладу залежно від обсягу бюджетних асигнувань, які виділяються Міністерством фінансів України на зазначені цілі. Міносвіти може диференціювати норму охоплення з метою заохочення молоді до вступу на спеціальності, що визначені державою як пріоритетні.

На цей час норма охоплення визначається у вигляді середнього бала, який дає право на отримання стипендії, що встановлений Кабінетом Міністрів України.

Планова сума витрат на виплату стипендій визначається множенням кількості студентів та процент охоплення і на середню стипендію.

Мінімальний розмір стипендії встановлений відповідною Постановою Кабінету Міністрів і становить:

для ВНЗ 1-2 рівнів акредитації – 25% прожиткового мінімуму;

для ВНЗ 3-4 рівнів акредитації – 30% прожиткового мінімуму.

За умови абсолютної успішності (середній бал - "5") розмір стипендії підвищується на 25%. За особливі успіхи у навчанні можуть встановлюватися персональні стипендії. Розмір останніх не може перевищувати:

у ВНЗ 1-2 рівнів акредитації – 38% прожиткового мінімуму;

у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації – 42% прожиткового мінімуму.

Стипендії виплачуються у межах доведених лімітів стипендіального фонду.

Стипендіальний фонд аспірантів планується, виходячи із кількості аспірантів і середньої стипендії.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік» встановлено такі розміри мінімальної стипендії:

для учня професійно-технічного навчального закладу - 200 гривень на місяць,

– для студента вищого навчального закладу I-II рівня акредитації – 400 гривень на місяць,

– для студента вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації – 530 гривень на місяць.

^ Величина витрат на прання білизни для гуртожитків залежить від кількості студентів, які проживають у гуртожитку, періодичності прання білизни і вартості послуг з прання. Розрахунок ви­трат здійснюється за формою, наведеною в табл. 8.9.

Таблиця 8.9 – Розрахунок вартості послуг з прання

Найменування

Число комплектів білизни, які здаються одноразово

Вага комплектів, кг

Число разів здавання білизни в пральню за рік

Вартість прання (чистки) 1 кг білизни, грн

Сума витрат за рік, тис. грн

1. Постільна білизна (простирадла, підодіяльники, наволочки, рушники)
















2. Покривала
















3. Ковдри
















4. Інший м'який інвентар (штори, скатерки та ін.)
















Усього
















Примітка. Число комплектів білизни має відповідати кількості мешканців гуртожитку.


Сума витрат на утримання позавідомчої охорони залежить від режиму роботи працівників правоохоронних органів і визначається на основі договору, який укладається між цими органами і навчальним закладом.

^ Витрати на утримання автотранспорту залежать від кількості одиниць наявних транспортних засобів за видами і середніх ви­трат на їх утримання, що склалися за минулий період. Витрати на наймання автотранспорту для постійного обслуговування навчального закладу визначаються за договором між сторонами. Планування витрат на наймання автотранспорту для виконання разових робіт здійснюється на рівні фактичних витрат за попередній рік.

^ Планування витрат на науково-дослідну роботу здійснюється за такими напрямами:

— наукова робота кафедр;

— наукові відрядження;

— видатки на захист дисертацій.

Сума витрат за кожним напрямом розраховується, виходячи із загальної величини наявних бюджетних асигнувань і конкретних заходів, які передбачає здійснити навчальний заклад у плановому році.

Так, перший напрям передбачає фінансування фундаменталь­них і прикладних наукових досліджень, передбачених державними програмами економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, які виконують кафедри вищого навчального закладу. Розмір асигнувань визначається методом прямого розрахунку залежно від обсягу науково-пошукових і дослідно-проектних робіт, кошторисних норм та цін.

За цим напрямом здійснюється фінансування підготовки навчальних підручників і посібників, іншої навчально-методич­ної літератури. Сума асигнувань розраховується на основі плану підготовки і видання зазначеної навчальної літератури і необхідних витрат за кожною позицією видання. При цьому навчальний заклад виходить із можливостей бюджетного і позабюджетного фінансування цих робіт.

Витрати на наукові відрядження розраховуються на основі плану участі професорсько-викладацького складу, стажерів, аспірантів, докторантів у наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, проведення наукових досліджень та експериментів, за межами місцевості, де розташований навчальний заклад, та ін. При цьому сума витрат розраховується методом прямого розрахунку, виходячи із відстані й часу виконання цього виду робіт.

За відсутності інформації і неможливості прямого розрахунку сума асигнувань обчислюється на підставі фактичних витрат на зазначені цілі в поточному році.

Видатки на захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук розраховуються, виходячи із передбачуваного в плановому році числа захистів дисертаційних робіт і середньої норми витрат на одну роботу, що склалась у поточному році. Сума видатків може плануватися за показниками фактичних витрат поточного року.

Основою впровадження механізму застосування платних послуг у вищих навчальних закладах є Закон України «Про освіту», де визначено, що додатковими джерелами фінансового забезпечення освіти можуть виступати кошти від надання платних послуг. Перелік платних послуг у системі вищої освіти досить широкий і залежить від конкретних можливостей відповідного навчального закладу, попиту населення та потреб економіки.


^ 8.4 Особливості кошторисного планування у дошкільних установах


Штати вихователів і обслуговуючого персоналу формуються залежно від кількості дітей, числа груп за строком перебування дітей у дошкільному закладі — садку чи яслах. За строком перебування дітей у дошкільному закладі створюють групи: 10,5-годинні; 12-годинні та цілодобові.

Дошкільні заклади, які забезпечують санаторно-курортне лікування, формують санаторні групи, які за кількістю дітей значно менші за звичайні.

Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими, сімейними та родинними ознаками.

Наповнюваність груп у дошкільних навчальних закладах становить:

  • для дітей віком до одного року – до 10 осіб,

  • для дітей віком від одного до трьох років – до 15 осіб;

  • для дітей віком від трьох до шести років – до 20 осіб;

  • різновікові – до 15 осіб;

  • з короткотривалим та цілодобовим перебуванням дітей – до 10 осіб;

  • в оздоровчий період – до 15 осіб.

У дошкільних навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником (власником) залежно від демографічної ситуації.

Педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності відповідно становить:

  • вихователя груп загального типу – 30 годин;

  • вихователя груп компенсуючого типу – 25 годин;

  • соціального педагога – 40 годин;

  • практичного психолога – 40 годин;

  • музичного керівника – 24 години;

  • інструктора з фізкультури – 30 годин;

  • вчителя-логопеда – 20 годин;

  • вихователя-методиста – 36 годин на тиждень, що відповідає тарифній ставці.

Фонд заробітної плати навчально-виховного й адміністративно-обслуговуючого персоналу розраховується множенням числа штатних посад на середню заробітну плату. Середня зарплата визначається на основі штатного розпису. Крім того, планується фонд заробітної плати, призначений для залучення додаткового персоналу, пов'язаного зі заміною окремих категорій працівників на період чергової профспілкової відпустки (вихователі, кухарі та ін.). Цей фонд визначається методом прямого розрахунку: мно­женням кількості днів відпустки працівників, яких замінюють на період відпустки, на середню зарплату. Середньоденна заробітна плата визначається діленням місячної заробітної плати на кількість робочих днів на місяць.

Витрати на харчування плануються за нормативами, диференційованими за групами залежно від терміну перебування дітей у садках і яслах. Розрахунок здійснюється за формою, наведеною в табл. 8.10.

Таблиця 8.10 – Розрахунок вартості харчування дітей

Групи за терміном перебування

Кількість дітей

Кількість днів функціонування групи

Кількість діто-днів

(гр. 2 х гр. 3)

Норма витрат на 1 діто-день, грн

Сума витрат, грн (гр. 4 х гр. 5)

1

2

3

4

5

6

10,5 год.

12 год.

24 год.
















Усього
















Кількість посад вихователів та їхніх помічників установлюється за нормативом на одну групу. Норматив залежить від тривалості перебування дітей у закладі: найпоширеніше — 12-годинне перебування дітей, за якого норматив становить 2 вихователі + 2 помічники. Кількість посад іншого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами, виходячи з чисельності дітей у даному закладі.

Основною особливістю планування фонду зарплати є виділення коштів на заміщення працівників, які перебувають у відпустці. Сума цих витрат планується шляхом множення загальної кількості днів відпустки з даної посади на середньоденну зарплату.

Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а до бюджету. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.

За бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, у дошкільному навчальному закладі може встановлюватися гнучкий режим роботи, який передбачає організацію різнотривалого, цілодобового перебування дітей, а також чергові групи у вихідні, неробочі та світкові дні.


Висновки


Видатки на фінансування освіти включають витрати на заходи щодо середньої освіти, виховання дітей і підлітків, підготовки кадрів у професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах.

Основними оперативно-виробничими показниками для планування бюджетних видатків у навчальних закладах є:

по школах - кількість класів й учнів;

по дитячих установах - число місць;

по школах-інтернатах - кількість груп і вихованців;

по професійно-технічних училищах і вищих навчальних закладах - кількість навчальних груп, учнів, студентів.

Основну частину видатків бюджетів на освіту становить фінансування середніх загальноосвітніх шкіл.

Показники контингенту відображаються окремо станом на 1.01 та 1.09 планового бюджетного року, оскільки бюджетний не збігається з навчальним. Кількість учнів на 1 вересня планового року розраховується по 1-4-м і 5-9-м класам відповідно до кількості учнів, яких планується прийняти, та наповнення класів, а по інших класах – на основі плану переходу учнів з класу до класу. Кількість класів визначається, виходячи з граничної наповнюваності одного класу. Остання встановлюється на такому рівні: 1-9-ті класи - 30 учнів; 10-11-ті класи-35 учнів.

До фонду заробітної плати працівників школи входить заробітна плата вчителів за проведені уроки і перевірку зошитів; заробітна плата за додаткову та інші види праці вчителів; заробітна плата керівних працівників (навчально-допоміжного персоналу), адміністративно-господарських працівників. За кожною категорією працівників у кошторисі школи складається окремий розрахунок.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1) бюджету;

2) платного навчання.

Штати професорсько-викладацького персоналу формуються за нормативом кількості студентів на одного викладача, який затверджує Міносвіти. Кількість посад встановлюється за нормативом числа студентів на одного викладача в розрізі форм навчання.

Витрати на виплату стипендій студентам денної форми навчання (код 1342) розраховуються на основі встановленої норми охоплення студентів стипендією і середнього розміру стипендії на одного студента.

на 2011 рік встановлено такі розміри мінімальної стипендії: для учня професійно-технічного навчального закладу - 200 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу I-II рівня акредитації – 400 гривень на місяць, для студента вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації – 530 гривень на місяць.

Планування витрат на науково-дослідну роботу у ВНЗ здійснюється за такими напрямами: наукова робота кафедр; наукові відрядження; видатки на захист дисертацій.

Штати вихователів і обслуговуючого персоналу формуються залежно від кількості дітей, числа груп за строком перебування дітей у дошкільному закладі — садку чи яслах. За строком перебування дітей у дошкільному закладі створюють групи: 10,5-годинні; 12-годинні та цілодобові.

Дошкільні заклади, які забезпечують санаторно-курортне лікування, формують санаторні групи, які за кількістю дітей значно менші за звичайні.

Групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими, сімейними та родинними ознаками.

Загальною особливістю для шкіл-інтернатів та дитячих дошкільних закладів є встановлення часткового покриття витрат за рахунок батьківської плати. Ця плата зараховується не на рахунки даних закладів, а до бюджету. Вся сума витрат за кошторисом фінансується з бюджету.


Питання для самоперевірки


  1. Які установи, що функціонують у сфері освіти, фінансуються з бюджету?

  2. Наведіть приклади оперативно-виробничих показників установ освіти різних видів.

  3. Як здійснюється кошторисне планування у загальноосвітніх школах? Опишіть загальну схему.

  4. Як планується фонд оплати праці у загальноосвітніх школах?

  5. Як і для чого складається тарифікаційний список?

  6. Які доплати і надбавки можуть встановлюватися вчителям загальноосвітніх шкіл?

  7. Як здійснюється кошторисне планування у вищих навчальних закладах?

  8. Як визначається фонд оплати праці професорсько-викладацького складу?

  9. Як визначається погодинна заробітна плата професорсько-викладацького персоналу?

  10. Як здійснюється кошторисне планування у дитячих дошкільних закладах?

  11. У чому особливість кошторисного планування у дитячих закладах?



1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19

Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru