Категории:

Про необхідність створення національного природного парку “Дністровський каньйон” для збереження генофонду рослинного І тваринного світу та цінних об’єктів неживої природи

Поиск по сайту:


страница1/11
Дата09.07.2012
Размер0.71 Mb.
ТипДокументы
Содержание
Рідкісні, реліктові і ендемічні види рослин на нижче перелічених заповідних об’єктах перебувають під загрозою зникнення.
Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”
Види рослин з “Червоної книги України”, що занесені до “Бернської Конвенції”
Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”
Ділянка №2 – резерв
Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”
Ділянка №3 – резерв
Ділянка №4
Види рослин, що занесені до “Червоної книги України”
Ділянка №5
Ділянка №8 - резерв Стінка Городок–Костильники, площею 16га
Ділянка №9
Ділянка №10
Ділянка №11
Ділянка №12
Ділянка №13
Ділянка №14
Ділянка № 15
Ділянка №16 - резерв
Ділянка №17
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11




Обґрунтування

про необхідність створення національного природного парку “Дністровський каньйон” для збереження генофонду рослинного і тваринного світу та цінних об’єктів неживої природи


Антропотехногенний вплив на природне середовище за розмахом і темпом досяг найвищого рівня і з кожним роком невпинно зростає. У виробничій обіг все масштабніше втягується земля, вода, ліси, надра, рослинний і тваринний світ, повітря, а також окремі ландшафти, що призводить до погіршення стану природного довкілля та деградації і повного знищення біологічного різноманіття.

Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу та цінних об’єктів неживої природи, а також пам’яток історії, культури й архітектури є однією із глобальних і актуальних проблем сьогодення.

У всьому світі постійно зростає розуміння того, що руйнуючи природне середовище, суспільство знищує власне майбутнє. В нас один шлях – жити, працювати і відпочивати у згоді із законами природи. Основа стабільності будь-якої екосистеми – це збереження і відтворення її видового біорізноманіття.

З проблемами охорони й раціонального використання природних ресурсів тісно пов’язуються питання організації відпочинку населення, зокрема масового туризму. Кількість людей, які віддають перевагу активному відпочинку – побути на лоні чарівної природи, помилуватися її красою, пройти екологічними лісовими стежками або подолати річку на човні – з кожним роком зростає. Туризм є масовим явищем. Це рекреація, засіб збереження і поновлення здоров’я, підтримання активної працездатності населення. Проте, неорганізований, стихійний туризм стає значним споживачем природних ресурсів і порушником природоохоронного законодавства. Навіть побутує термін “туристична ерозія”.

Щоб зберегти всі компоненти живої і неживої природи у Дністровському каньйоні планується створення національного природного парку “Дністровський каньйон”.

Згідно статті 20 Закону України Про природно-заповідний фонд України – національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань:

збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів;

створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів.

Дністровський каньйон починається в районі села Нижнів Івано-Франківської області. Там, на лівому березі Дністра на Танутенській горі, є унікальне відслонення юрського періоду. Закінчується Дністровський каньйон біля гирла Збруча, де неподалік є суперунікальні відслонення силуру світового значення (с. Трубчин).

Природа Дністровського каньйону своєрідна, унікальна і неповторна. Тут збереглися унікальні еталони відслонень силуру і нижнього девону; високі ліві береги вкриті рідкісною рослинністю. У долинах Дністра та його притоках відслонюється потужній комплекс осадових товщ від наймолодших антропогенових і до найдавніших – силурійських відкладів палеозойської ери, вік яких понад 400 мільйонів років.

Ми захоплюємося природою Карпат, Криму і зарубіжних країн і прагнемо будь що побувати там. Але не всі знають, що Дністровська долина Тернопільщини з її ландшафтом має свою неповторну чарівну красу, унікальні ботанічні, геологічні, гідрологічні, зоологічні, іхтіологічні і історичні пам’ятки.

Турист, натураліст, археолог, географ, ботанік, геолог, гідролог, зоолог, іхтіолог знайде на території національного природного парку «Дністровський каньйон» величезну кількість пізнавальних матеріалів з історії розвитку живої і неживої природи. Тут, наче в природному музеї під відкритим небом, “зібрані” геологічні, ботанічні, гідрологічні, археологічні, історичні, зоологічні пам’ятки, які вкупі творять чарівні неповторні ландшафти.


Рослинний світ Дністровського каньйону


Флора Дністровського каньйону має лісостеповий характер. Геологічні, ґрунтово-гідрологічні, едафічні і мікрокліматичні умови каньйону у свій час сприяли росту і розвитку флори.

Вчені у свій час стверджували, що Дністровський каньйон поряд із степовим Покутям і Медоборами є найбагатшою скарбницею флори. Проте, польський ботанік Вацлав Гаєвський у своїй книжці “Залишки реліктової флори в Дністровському каньйоні” (1931р.) констатував: “Флора Дністровського каньйону гине надзвичайно швидко. На кожному кроці частіше зустрічаються сади абрикосові і виноградники, які витісняють швидко і цілковито первісну рослинність з малочисельних місць знаходження.”

З метою прикоротити свавілля по знищенню реліктової флори 13-14 грудня 1929р. відбувся з’їзд представників науки Польщі, Чехословаччини і Румунії. Була створена спеціальна комісія з представників Польщі і Румунії по організації вздовж долини Дністра резерватів реліктової флори.

Ґрунтовне дослідження флори Дністровського каньйону було проведене В.Гаєвським у 1929-1931 роках. Ним було досліджено і описано 13 резерватів-відрізків Дністровських стінок, а саме: І відрізок – Жижава; ІІ – Заліщики; ІІІ – Добровляни – Обіжева; ІV – Бедриківці – стінка “Криве”; V відрізок – Городок – Деренівка; VІ – Городок – Зозулинці; VII – Синьків; VIII – Колодрівка – “Глоди”; ІХ – Горошова; Х – Мельниця; ХІІ – Дзвенигород; ХІІІ – Трубчин – Білівці; і ХІV – Окопи. Всі перелічені ділянки крім Заліщиків взяті Держуправлінням екобезпеки у Тернопільській області під охорону держави у 1968-1971 р.р. Площі їх значно збільшені, бо при заповіданні зверталась увага не тільки на флору, а й на цінність ландшафту, геологію, лісові і зоологічні компоненти, тощо. В зоні Дністровського каньйону мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду становить 70 об’єктів загальною площею 42741га.

Кожний ресурс для області становить відповідну цінність. Але флора зазнала найбільшої втрати. Так, наприклад, внаслідок високої розорюваності сільськогосподарських угідь (80-100%), окультуреності ландшафтів, урбанізації, осушення болотних масивів, заліснення природних лісових галявин, задернілих Дністровських схилів без врахування наявності цінних видів рослин і тварин, а також екстенсивних методів заготівлі лікарської сировини (в минулому) та масового зривання для продажу місцевим населенням червонокнижних рослин – підсніжників, шафрану, пролісок та інших призвело до повного знищення на окремих ділянках популяцій флори і фауни. Ще в 30 роки ХХ століття спостерігався наступ деревно-чагарникових порід на флору степових ділянок Дністровського каньйону, які розташовані в лісах або між ділянками лісу. Інтенсивність заростання флори Дністровських схилів і стінок з кожним роком зростає.

Сьогодні в області біля 250 видів вищих судинних рослин і понад 50 видів тварин опинилися на грані зникнення. Тому потрібно прискорити вирішення питання створення національного природного парку “Дністровський каньйон”. В першу чергу потрібно передбачити: 1) відповідні заходи по спасінню аборигенної, первісної флори у каньйоні; 2) запроектувати екологічні стежки; 3) зони для масового відпочинку; 4) зони для зеленого туризму на базі населених пунктів, що розташовані у прибережній смузі і для любительської рибалки по 1-2 кілометри берегової смуги; 5) зони спокою – екологічні коридори по Дністру; 6) зони ПЗФ і 7) експлуатаційні зони для різних потреб.

В червні – серпні 1997р. науковою експедицією здійснено перевірку стану флори на заповідних ділянках Регіонального ландшафтного парку “Дністровський каньйон”, і які зміни пройшли за 70 років.

У складі експедиції, створеної Держуправлінням екобезпеки у Тернопільській області, прийняли участь: Заслужений природоохоронець України М.П. Чайковський, кандидат біологічних наук В.О. Шиманська, кандидат географічних наук Л.П. Царик і студент Тернопільського педагогічного університету І.В. Сліпченко.

Перевіркою встановлено, що протягом 70 років на першій стадії степові ділянки заростали деревно-чагарниковою рослинністю повільно, на другій стадії (1980-1997 р.р.) степові ділянки почали інтенсивно заростати. Скельно-степова рослинність опинилася під пологом дерев і чагарників, на стадії вимирання.

^ Рідкісні, реліктові і ендемічні види рослин на нижче перелічених заповідних об’єктах перебувають під загрозою зникнення.

При проведені лісовпорядкування лісів ВО “Тернопільліс” неодноразово ставилося питання звернути відповідну увагу на стан заповідних об’єктів. Лісовпорядкування вимог Державного управління екобезпеки не виконало.

Після обстеження стану рослинних угруповань на заповідних ділянках ВО “Тернопільліс” був направлений лист з вимогами вжити відповідні заходи по спасінню рідкісних видів рослин. ВО “Тернопільліс” вимоги експедиції теж не виконало.

З метою розроблення охоронних заходів щодо збереження, відтворення популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання відповідно до Положення про Зелену книгу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002р. №1286, рекомендую для спасіння фітоценозів скельно-степових і лучних рослин занести до Зеленої книги такі заповідні об’єкти (як виняток не популяції окремих видів рослин, а нижчеперелічені заповідні об’єкти на “капремонт”):

  1. Жижавський ботанічний заказник ЗДЗн площею 155га;

  2. Обіжевський ботанічний заказник ЗДЗн площею 162га;

  3. Урочище “Криве” – ботанічний заказник ЗДЗн площею 56га;

  4. Урочище “Глоди” – ботанічну пам’ятку природи ЗДЗн площею 16га;

  5. Дзвенигородську степову ділянку – ботанічну пам’ятку природи МЗн площею 3га;

  6. Богданівський степ – ботанічну пам’ятку природи МЗн площею 7,3га;

  7. Зозулинську степову ділянку №1 – ботанічну пам’ятку природи МЗн площею 2га.




Разом 7 заповідних об’єктів площею 401, 3га.




(ЗДЗн – загальнодержавного значення, МЗн – місцевого значення)


Сьогодні на Дністровських стінках зростає 65 видів рідкісних рослин, у тому числі:

  1. Рослини, що занесені до “Червоної книги України” – 21вид.

  2. Рослини, що занесені до Європейського Червоного списку – 2 види.

  3. Червонокнижні рослини України, що занесені до “Бернської Конвенції” – 2 види.

  4. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення види рослин на території Тернопільської області – 43 види.


З історії наукових досліджень флори Дністровського каньйону


Одним з надзвичайно мальовничих і цінних у флористичному відношенні регіонів України є Дністровський каньйон. В скарбниці каньйону збереглося чимало рідкісних рослин (реліктів і ендемів): ефедра двоколоса, мигдаль степовий, ясенець білий, ковила волосиста, сон великий і сон чорніючий та багато інших.

Багато дослідників цікавилися флорою і рослинністю даного регіону.

На початку ХІХ ст. з’являються флористичні праці В.Г.Бессера і А.Л.Андржійовського, які поклали початок вивченню флори Поділля. В.Г.Бессером описано біля 70 нових для науки видів флори південно-західної Галичини. Дякуючи йому флористика і систематика рослин поповнилася рядом видів, які і зараз знаходимо на Придністров’ї: люцерна лежача, фіалка горбкова, шоломниця весняна, цибуля жовтіюча, тонконіг різнобарвний та інші.

Багато уваги вивченню флори лівих приток Дністра приділив А.Л.Андржійовський, ним описані види поширені у Дністровському каньйоні: жовтець Стевена, аконіт Бессера, шавлія зарослева, шиверекія подільська та інші.

Велику увагу дослідженню флори Поділля приділяв А.С.Рогович, заслуговують уваги праці В.Блоцького, особливо праці по вивченню флори південних районів Галичини (1883, 1888-1890 р.р.). Завдяки його працям арсенал Волино-Поділля поповнився такими видами: таволга польська, заяча конюшина Шиверека, зіновать подільська та інші. Видатною подією у вивченні флори України була праця І.Ф.Шмальгаузена (1886) “Флора югозападной России”.

Чимало наукових праць даного періоду присвячується етно- і прикладній ботаніці: Б.Котуля (1882), Е.Крижанівського (1891), Ю.Тальке-Гриневича (1893).

Відомий дослідник флори Поділля І.К.Пачоський (1899, 1913, 1927) висловив точку зору про давність лісостепу подільського типу і третинний вік його рослинності. Наслідки досліджень Г.Запаловича (1906-1911) дали нам опис нових видів: костриця польська, півники понтичні, гвоздика польська та інші.

Характеристиці флористичних границь Волині і Поділля, особливостям флористичного складу степів Поділля присвячені праці М.Качвари (1925-1931).

В.Шафер (1910-1935) вивчав флору і рослинність Західного Поділля, де ліс і степ виступають як рівноцінні. Він вважав, що деякі релікти збереглися з третинного періоду.

Особливостям поширення окремих видів, загрозі зникнення степів Поділля, охороні природи присвячені праці Ш.Вердака (1923-1936). До робіт, які стосуються морфологічних особливостей, екології і господарської цінності окремих видів рослин можна віднести праці польських вчених: Й.Беганського (1924), С.Бернацького (1929), М.Мотики і Ф.Панича (1929), Б.Косковського (1936) та інших.

Ґрунтовне дослідження флори Дністровського каньйону було проведене польським вченим В.Гаєвським (1929-1936).

У 1927 році Ю.Клеоповим і Богацьким були проведені дослідження флори і рослинності Придністров’я. Вивченню лісів Поділля і Придністров’я присвячені праці П.С.Погребняка, П.П.Кожевлікова (1931-1936), М.І.Косеця (1947-1953), Ф.О.Гриня (1950).

Вивченню флори Придністров’я приділив увагу М.М.Круцкевич (1958, 1961, 1962). Характеристика флори середнього Придністров’я представлена працями Г.О.Кузнецової (1958, 1963, 1967).

Повідомлення про нові флористичні знахідки на Придністров’ї є в працях Шеляг-Сосонко, Собко (1970) Дубовик, Крицької, Мороз (1973), Заверухи (1980).

Вивченню ресурсів корисних рослин, охороні степів Поділля приділяється увага в працях Г.С.Куковиці, В.В.Протопопової (1970-1973), М.І.Котова, М.В.Клокова (1973, 1974), С.В.Зелінки, В.О.Шиманської (1972, 1973), Т.Л.Андрієнко, Б.В.Заверухи (1980) та інших.

Необхідно відмітити великий вклад у вивченні і збереженні флори Дністровського каньйону палкого природодослідника, Заслуженого природоохоронця України, у минулому старшого державного інспектора Державного управління екобезпеки у Тернопільській області М.П.Чайковського.

Лише завдяки його розумінню необхідності збереження рідкісних видів і фітоценозів на Тернопільщині було взято під охорону держави 528 заповідних об’єктів, загальною площею понад 117 тисяч гектарів – 8,5% території області.

Від часу вивчення флори Дністровського каньйону польським вченим, флористом В.Гаєвським пройшло біля сімдесяти років. Виникла необхідність ознайомлення із сучасним станом природної флори вищих спорових і квіткових рослин згаданого регіону.

Дністровський каньйон взятий під охорону, як регіональний ландшафтний парк, площею 42084га, виникла природна необхідність виявлення нових ділянок, цінних у флористичному відношенні, які заслуговують на особливу охорону, а також розробки відповідних заходів біологічних основ раціонального природокористування.

Кандидат біологічних наук В.О.Шиманська


Перелік рідкісних видів рослин, які зростають у регіональному ландшафтному парку “Дністровський каньйон”
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Скачать, 53.89kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru
Разработка сайта — Веб студия Адаманов