Загрузка...
Категории:

Загрузка...

Реферат циклу наукових праць за темою індикація стану техногенного середовища за мінливістю судинних рослин

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 107.62 Kb.
Дата26.11.2012
Размер107.62 Kb.
ТипРеферат
Содержание
Мета роботи
Практична значимість
Anisantha tectorum
Перелік публікацій і патентів за темою роботи
Подобный материал:


РЕФЕРАТ

циклу наукових праць за темою

ІНДИКАЦІЯ СТАНУ ТЕХНОГЕННОГО СЕРЕДОВИЩА

ЗА МІНЛИВІСТЮ СУДИННИХ РОСЛИН


Загальна кількість публікацій: 33. Загальна кількість реферованих публікацій: 5 (у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS – 0, загальний ідентифікатор SJR – 0), загальний індекс цитування робіт претендента: 0,029.

Цикл наукових праць об’єднує 18 наукових робіт (1 монографія, 3 патенти, 4 статті, 10 тез) стосовно такої важливої та актуальної екологічної проблеми сьогодення, як індикація стану техногенного середовища за мінливістю судинних рослин.

^ Мета роботи – визначити індикаторні ознаки судинних рослин та можливість використання їх як біомаркерів стану техногенного середовища.

Наукова новизна: розроблено новий метод екологічної оцінки стану техногенного середовища за мінливістю судинних рослин, що є вкладом до сучасного прикладного напрямку екології рослин – фітоіндикації. Сутність та новизна методу полягає в тому, що для індикації стану техногенного середовища запропоновано використовувати не весь спектр мінливості рослин в антропогенно трансформованих екотопах, а лише окремі її відносні величини, модулі, найбільш показові стосовно причинно-наслідкового прояву взаємозв’язку їх з техногенним середовищем. Запропоновано робочу схему використання модулів морфологічної мінливості судинних рослин як біомаркерів для індикації стану техногенного середовища. Розроблено методику складання фітоекологічних схем-карт місцевості на прикладі м. Донецька та Донецької області.

^ Практична значимість: з метою впровадження розробленого способу фітоіндикації стану техногенного середовища у систему екологічного моніторингу антропогенно забруднених територій запатентовано 2 способи оцінювання стану техногенно трансформованого середовища з використанням морфологічних маркерів синантропних видів рослин та 1 спосіб фітоекологічного картування техногенно забруднених територій. Запропонований спосіб дозволяє якісно та легко оцінити ступінь забрудненості середовища без використання складних дорогих пристроїв, розширити видовий асортимент фітоіндикаторів, які є повсюдно розповсюдженими не тільки на території Донецької області, але і в усьому світі, що робить спосіб універсальним для будь-яких антропогенно трансформованих територій, наочно оцінити різні рівні забруднення території. Він суттєво відрізняється від технічних методів порівняно низькою вартістю робіт і можливістю одночасно охопити оцінюванням забруднення середовища великих територій (місто, область, регіон тощо), а також відносною простотою інтерпретації отриманої інформації.

За даною темою опубліковано 1 монографію, в якій вперше оцінено індикаційно-діагностичну роль та показано можливість використання для індикації стану техногенного середовища судинних синантропних рослин, які скрізь супроводжують людину та в багатьох випадках розглядаються як не продуктивні і не бажані для людини, так звані бур’яни [15].

В публікаціях підкреслюється, що рослини відіграють різноманітну роль в техногенному середовищі та мають різне значення. Будучи сполучною ланкою між Сонцем та життям на Землі, рослинний світ слугує біоенергетичною основою всіх трофічних зв’язків в біосфері. Крім забезпечення таких біосферних функцій, як створення вільного кисню в атмосфері й видалення з неї вуглекислого газу, вони здійснюють синтез органічної речовини, яка є енергетичним і матеріальним джерелом існування живого. Зелені рослини – дуже важлива і невід’ємна ланка в біологічному кругообігу кисню, водню, азоту й цілого ряду інших елементів та їхніх сполук на планеті. Однак, рослини виконують в техногенних екотопах ряд інших функцій, які не дістали належного наукового висвітлення. В сучасних умовах синантропні рослини мають піонерне, оптимізаційне, фітомеліоративне, естетичне, компенсаційне значення, а також виконують роль, на яку, на жаль, майже не звертали уваги раніше: вони чи не єдині виступають як надійні діагности фітоекологічного стану неоедафотопів антропогенного походження та чутливі індикатори техногенного забруднення середовища. Процеси появи синантропних рослин в техногенних екотопах, інтенсивність заростання та сукцесій, присутність тих чи інших видів рослин та наявність у них терат можуть діагностувати певні характеристики антропогенно створеного субстрату (засоленість, мінералізація, зволоженість, наявність поживних речовин, токсичність тощо) та його придатність для фіторекультивації, а також слугувати для інтегрального оцінювання доцільності того чи іншого напрямку рекультивації. Для моніторингу техногенного забруднення на сьогодні одним із найбільш перспективних методів виявляється індикація умов середовища за мінливістю морфологічних ознак синантропних видів судинних рослин. Ця проблема знаходиться в початковій стадії розробки, проте набуває все більшої актуальності.

Отже, тією роллю, яку виконують судинні синантропні рослини в техногенному середовищі ні в якому разі не можна нехтувати. Значущість цих рослин для людини з часом буде тільки зростати. Тому актуальність досліджень, що стосуються судинних синантропних рослин в техногенному середовищі, їх значення та можливості використання на користь людству, є безперечною 12, 13.

З метою виявлення індикаційних ознак судинних рослин та можливості використання їх для індикації стану техногенного середовища було проведено фундаментальне комплексне дослідження морфологічних особливостей модельних видів (Сapsella bursa-pastoris (L.) Medic., Conyza canadensis (L.) Cronq., Gypsophila paulii Klokov, Anisantha tectorum (L.) Nevski, Senecio jacobaea L.) в техногенних екотопах південного сходу України та оцінено їх мінливість за різними показниками (коефіцієнт дивергенції, індекс фенотипічної пластичності, індекс морфологічної цілісності, коефіцієнт варіації) 1 – 6, 11. В цілому в техногенних екотопах у модельних видів рослин відмічено такі адаптивні реакції, як підвищення морфологічної мінливості та цілісності, фенотипічної пластичності, збільшення дивергентності між їх популяціями у порівнянні із популяціями в природних місцезростаннях.

Результати статистичної обробки свідчать про те, що відносні варіації параметрів морфологічних ознак судинних рослин є більш показовими, ніж середні абсолютні значення або коефіцієнти варіації, які зазвичай тільки і враховуються при використанні рослин як біоіндикаторів. Отже, за показниками відносної мінливості деяких найбільш чутливих морфологічних ознак модельних судинних синантропних видів рослин, що адекватно відбивають рівень забрудненості атмосфери, – власне модулями їх морфологічної мінливості, можна проводити індикацію стану техногенного середовища 7 – 10.

Модулі морфологічної мінливості судинних рослин, що вперше виділено нами та запропоновано як морфологічні маркери для оцінювання стану техногенно трансформованого середовища зведено у спеціальну діагностико-індикаційну 4-блочну схему (рис. 1) 14.

Результати даного дослідження дозволяють якісно оцінити ступінь техногенної трансформації середовища без використання складних дорогих пристроїв, здійснювати біомоніторинг стану навколишнього середовища, що є дуже актуальним для техногенно трансформованих територій, які підлягають постійному та сильному антропогенному пресингу. Крім того, індикація за морфологічною мінливістю судинних синантропних видів рослин є надійною, показовою та дешевою внаслідок максимальної простоти методик та обладнання, що використовується.




Рис. 1. Схема використання модулів морфологічної мінливості синантропних видів рослин як біомаркерів стану техногенно трансформованого середовища на південному сході України: І – ІV – діагностико-індикаційні блоки.

Для прикладу практичного використання розробленої схеми нами побудовано за модулями мінливості морфологічних ознак ^ Anisantha tectorum у техногенних екотопах, як найбільш показових та перспективних, екологічні схем-карти м. Донецька (рис. 2) та Донецької області методом полігонального групування точок.


Макіївка





Рис. 2. Екологічна схем-карта м. Донецька, складена за модулями мінливості морфологічних ознак Anisantha tectorum (L.) Nevski (фрагмент): А – відношення CV/CVst менше 1,0; B – від 1,1 до 1,5; C – від 1,6 до 2,0; D – більше 2,0; різниця достовірна при Р < 0,05%.


Слід відмітити, що візуалізаційне оцінювання якості середовища, або фітоекологічне картування є найбільш зручним засобом для планування практичних дій щодо охорони навколишнього середовища та оздоровлення екологічної обстановки.



Донецьк

Луганськ


Р
Донецьк

Луганськ
ис. 3. Екологічна схем-карта Донецької області складена за модулями мінливості морфологічних ознак
Anisantha tectorum (L.) Nevski (фрагмент): А – відношення CV/CVst менше 1,0; B – від 1,1 до 1,5; C – від 1,6 до 2,0; D – більше 2,0; різниця достовірна при Р < 0,05%.


На цій основі було запатентовано 3 корисні моделі: спосіб оцінювання стану техногенно трансформованого середовища з використанням морфологічних маркерів синантропних видів рослин, спосіб індикації локального техногенного забруднення середовища за модулями морфологічної мінливості Gypsophila paulii Klokov та спосіб фітоекологічного картування техногенно забруднених територій 16 – 18.

За результатами роботи захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук «Екологічні особливості синантропних видів рослин в техногенно трансформованому середовищі південного сходу України» (спеціальність 03.00.16 «Екологія». – Дніпропетровськ, 2007).


Науковий співробітник Донецького

ботанічного саду НАН України, к.б.н. С. І. Прохорова


^ ПЕРЕЛІК ПУБЛІКАЦІЙ І ПАТЕНТІВ ЗА ТЕМОЮ РОБОТИ


  1. Прохорова С. И. Изменчивость морфологических признаков Сapsella bursa-pastoris (L.) Medic. в антропогенно трансформированных местообитаниях юго-востока Украины / С. И. Прохорова // Промышленная ботаника. – 2005. – Вып.5. – С. 66 – 70.

  2. Прохорова С. И. Распространение и морфологические особенности Conyza canadensis (L.) Cronq. в разных антропогенных условиях юго-востока Украины / С. И. Прохорова // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття: матер. конф. молодих вчених-ботаніків (Умань, 6 – 9 верес. 2005 р.). – Умань, 2005. – С. 68.

  3. Прохорова С. И. Изменчивость Сapsella bursa-pastoris (L.) Medic. в техногенных условиях юго-востока Украины / С. И. Прохорова // Екологічні дослідження у промислових регіонах України: матер. всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених (Дніпропетровськ, 8 – 9 листоп. 2005 р.). – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетров. нац. ун-ту, 2005. – С. 64.

  4. Прохорова С. И. Фенотипическая пластичность Gypsophila paulii Klokov в антропогенно трансформированных экотопах юго-востока Украины / С. И. Прохорова, А. З. Глухов // Проблеми екології і охорони природи техногенного регіону: міжвідом. зб. наук. праць. – Донецьк: Вид-во Донецьк. нац. ун-ту. – 2006. – Вип.6. – С. 63 – 67.

  5. Прохорова С. И. Внутривидовая изменчивость Anisantha tectorum (L.) Nevski в техногенных местообитаниях юго-востока Украины / С. И. Прохорова // Матер. ХІІ з’їзду Укр. ботан. т-ва (Одеса, 15 – 18 травня 2006 р.). – Одеса, 2006. – С. 51.

  6. Прохорова С. І. Оцінка подібності структур популяцій за морфологічними ознаками Anisantha tectorum (L.) Nevski в різних антропогенних екотопах південного сходу України / С. І. Прохорова // Молодь та поступ біології: матер. ІІ міжнар. конф. студентів і аспірантів (Львів, 21 – 24 берез. 2006 р.). – Львів: СПОЛОМ, 2006. – С. 118 – 119.

  7. Прохорова С. І. Деякі морфологічні ознаки синантропних видів рослин як біомаркери стану техногенного середовища на південному сході України / С. І. Прохорова // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. міжнар. конф. молодих учених-ботаніків (Київ, 17 – 20 верес. 2007 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 2007. – С. 169.

  8. Прохорова С. І. До питання пасивного моніторингу стану техногенного середовища з використанням морфологічних маркерів Anisantha tectorum (L.) Nevski / С. І. Прохорова // Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку: матер. V міжнар. наук. конф. (Донецьк, 24 – 26 верес. 2007 р.). – Донецьк, 2007. – С. 354 – 355.

  9. Прохорова С. І. Тестування техногенного забруднення середовища за мінливістю синантропних видів рослин в Донбасі / С. І. Прохорова // Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів: зб. допов. VII міжнар. наук. конф. (Донецьк, 15 – 17 квіт. 2008 р.). – Донецьк: ДонНТУ, ДонНУ, 2008. – Том 1. – С. 267 – 268.

  10. Глухов А. З. Мониторинг аэротехногенного загрязнения среды по показателям относительной изменчивости морфологических признаков синантропных видов растений в Донбассе / А. З. Глухов, С. И. Прохорова // Система управления экологической безопасностью: сб. тр. II заочной междунар. науч.-практ. конф.: В 2 т. – Екатеринбург: УГТУ – УПИ, 2008. – Т. 2. – С. 230 – 235.

  11. Прохорова С. И. Адаптивный полиморфизм некоторых синантропных видов растений в техногенных экотопах на юго-востоке Украины / С. И. Прохорова // Живые объекты в условиях антропогенного пресса: матер. X Междунар. науч.-практ. эколог. конф. (Россия, г. Белгород, сент. 2008 г.). – С. 173 – 174.

  12. Глухов О. З. Синантропні рослини як об’єкт фітомоніторингу техногенного середовища Донбасу / О. З. Глухов, С. І. Прохорова // Довкілля – XXI: матер. IV міжнарод. молодіж. наук. конф. (Дніпропетровськ, 9 – 10 жовт. 2008 г.). – Дніпропетровськ, 2008. – С. 25 – 26.

  13. Глухов О. З. Місце та роль синантропних рослин в техногенному середовищі / О. З. Глухов, С. І. Прохорова, Г. І. Хархота // Відновлення порушених природних екосистем: матер. ІІІ міжнар. наук. конф. (Донецьк, 7 – 9 жовт. 2008 р.). – Донецьк, 2008. – С. 124 – 125.

  14. Глухов О. З. Індикація стану техногенного середовища за морфологічною мінливістю рослин / О. З. Глухов, С. І. Прохорова // Промышленная ботаника. – 2008. – Вып. 8. – С. 3 – 11.

  15. Глухов О. З. Індикаційно-діагностична роль синантропних рослин в техногенному середовищі / О. З. Глухов, С. І. Прохорова, Г. І. Хархота. – Донецьк: ООО «Вебер» (Донецька філія), 2008. – 232 с.

  16. Пат. 34832 Україна, МПК (2006) А01G 7/00. Спосіб індикації локального техногенного забруднення середовища за модулями морфологічної мінливості Gypsophila paulii Klokov / Хархота Г. І., Глухов О. З., Прохорова С. І.; заявник і патентовласник Донецький ботанічний сад НАН України. – № u200803278; заявл. 14.03.2008; опубл. 26.08.08, Бюл № 16. – 6 с.

  17. Пат. 36099 Україна, МПК (2006) А01G 7/00. Спосіб оцінювання стану техногенно трансформованого середовища з використанням морфологічних маркерів синантропних видів рослин / Хархота Г. І., Глухов О. З., Прохорова С. І.; заявник і патентовласник Донецький ботанічний сад НАН України. – № u200806823; заявл. 19.05.2008; опубл. 10.10.08, Бюл №19. – 4 с.

  18. Пат. 36844 Україна, МПК (2006) А01G 7/00. Спосіб фітоекологічного картування техногенно забруднених територій / Хархота Г. І., Глухов О. З., Прохорова С. І.; заявник і патентовласник Донецький ботанічний сад НАН України. – № u200806780; заявл. 19.05.2008; опубл. 10.11.08, Бюл № 21. – 14с.

Науковий співробітник Донецького

ботанічного саду НАН України, к.б.н. С. І. Прохорова


Список завіряю:

Вчений секретар Донецького

ботанічного саду НАН України, к.б.н., с.н.с. С. А. Приходько

28.01.2010


Скачать, 180.73kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru