Категории:

Лексика лексичне значення слова

Поиск по сайту:


страница4/5
Дата09.03.2012
Размер0.92 Mb.
ТипДокументы
1. Охарактеризуйте принципи українського правопису.
35. Фонетично-орфографінний розбір слова
Письмовий розбір
Морфемна будова
36. Іменникові префікси і суфікси
37. Прикметникові префікси і суфікси
Префікси і суфікси
107. Які з поданих дієслів можуть вживатися з префіксом по-? Якого зна­чення набуває кожне дієслово з приєднанням цього префікса
Подобный материал:
1   2   3   4   5
90; Перекладіть українською мовою слова; поясніть, за яким принципом передано сполучення приголосних звуків у словах української мови.

Бесхитростньїй, безвьіездно, областной, поздний, устньга, проездной, • радостньїй, редкостньїй, балластньш, счастливьш, корьістньїй, туристский, честньш, вестник, свистнуть, сол-нечньїй.

91. Перепишіть. Поясніть написання з, с.

Безкоштовний, ..готувати, розпогодитися, ..гладити, ..крі­пити, ро..сипати, ..ціляти, розчіплювати, ро..питати, ..питати, ..сушити, бе..шумний, ..хилений, ..турбований, безкорисливий, „ціджувати, бе..хребетний, ..читувати, ..шити, ..хопити, ро..то­чити, ро..ступитися, ..сипати, ..поконвіку, ..тримувати, „бутися, „гризти, „формований, „гіркнути.

34. ОРФОГРАФІЧНИЙ РОЗБІР : і:. ^*^ •-„.-:. -:>. .:• І-.

1 Принцип орфографії, за яким пишеться слово. ,

2. Правила написання слова разом, окремо, через дефіс.

3. Вживання великої і малої букв.

4. Поділ слова для переносу. ; .

5. Можливе графічне скорочення слова. >\. . • .,

Усний розбір

громадянський

Письмовий розбір

громадянський

Принцип орфографії —! тико-морфологічний. '•••'• Орфограми ян, ськ. Част. для переносу — гро-ма-дян-ський.

Граф. скор.— гр.; гром.; гро­мад.; громадянськ.

Слово громадянський написа­не за фонетико-морфологічним принципом: його графічне оформлення в основному* від­повідає звучанню слова. Орфограма ян відбиває морфо­логічний принцип правопису: н у суфіксі пишеться без м'яко­го знака, хоч перед м'яким [с'] вимовляється м'який звук [н']. Орфограма ськ відповідно до фонетико-морфологічного прин­ципу передає написання м'яко­го знака після ес. Поділяється на частини для переносу: гро-ма-дян-ський (громадянський, грома-дян-ський і т. д.)

Графічне скорочення: гр.; гром.; громад.; громадянськ.

ф Підсумкові завдання

^ 1. Охарактеризуйте принципи українського правопису.

2. Які принципи є провідними і чому?

3. У чому полягає диференціюючий принцип написання слів?

70

^ 35. ФОНЕТИЧНО-ОРФОГРАФІННИЙ РОЗБІР СЛОВА

1. Запис слова фонетичною транскрипцією.

2. Поділ слова на склади. Наголос. • -

3. Характеристика звуків (голосних і приголосних), з яких складається слово.

4. Особливості вимови (виділення буквосполучень, що не відповідають вимові).

5. Принцип правопису, за яким пишеться слово.

6. Виділення орфограм.

7. Поділ слова на частини для переносу з рядка в рядок.

8. Можливі графічні скорочення слова.

І

Усний розбір

вивчення

У слові [вйучеин':а]

три склади [вй-учеи-н': а]

Наголошується перший склад

[ви].

Слово складається з 7 звуків,

8 букв.

3 голосні — [й], [еи], [а]

4 приголосні — [в], [у], [ч], [н':]

[в] — губний, сонорний, дзвінкий, твердий. [ч] — язиковий, шумний хий, твердий.

[н':] — язиковий, сонорний, дзвінкий, м'який, подовжений. У другому ненаголошеному складі вимовляється [е11]. Звук [ч] вимовляється твер­до.

Після голосного [й] перед при­голосним вимовляється [у] не­складовий.

Буква ве позначає звук [в] та [у]

Буква й позначає звук [й] Буква че позначає звук [ч] Буква е позначає звук [еи] Буквосполучення ння позна­чає сполучення звуків [н':а]. Буква я позначає звук [а] і м'якість попереднього по­довженого приголосного [н':]. Орфограма енн відбиває мор­фологічний принцип право­пису в іменниковому суфіксі

^ Письмовий розбір

вивчення [вй-учеи-н':а]

7 звуків, 8 букв

3 голоси.— [й], [еи], [а]

4 приголосн.— [в], [у], [ч],

[н':]

[в] — губн., сонорн., дзвінк.,

тверд.

[ч] — язиков., шумн., глух.

тверд.

[н':] — язиков., сонорн.,

дзвінк., м'як., подовж.

глу- Буква

в — й — в — ч — е — ння —

Звук [в]

[й] Ш [ч] [е"3

Орфограма енн — е і нн.

Перенос слова ви-вчен-ня (ви-вчення, вивчен-ня).

-енн- пишеться дві букви н, '

а також буква е, незалежно •

від того, чи позначається нею

наголошений чи ненаголоше-

ний голосний. -

Слово вивчення поділяється ;••••••

на частини для переносу

з рядка в рядок ви-вчен-ня <

(ви-вчення, вивчен-ня). ^

92. Запишіть речення З-за гори виплива місяць, наче визволяється з чор­ної хмари, що залягла крайнебо. (М. Коцюбинський.)

Підкресліть ті букви і слова, де можливі помидки в написанні. Запишіть фонетичне, не дотримуючись правил орфографії.

Перевірте написане. Чи однаково ви і ваші товариші записали слова? Чим відрізняються два записи речення?

93. Перепишіть, розкриваючи дужки.

Вийшли (в)поле. Десь (на)шляху залишились їхні трак­тори (з)добривами. Стоять, пофиркуючи, мов застоя(н, нн)і коні: знудьгувалися (в)продовж осені й зими (за)весною, (за)роботою (від)зорі (до)зорі. Хоч і (в)ту пору (особливо) відпочивати (не)доводилось, та хіба порівняти зиму (з)весною? Весна — то весна!

А їхні керманичі пройшли (з)десяток метрів (у)глиб поля, зупинились (на)роздо(л, лл)і. Вдихнули ще прохолодне, (на) снігах і морозах настоя(н, нн)е, але вже весняне повітря, (в) якому змішалися запахи оста(н, нн)ього снігу, відталої землі, першої травиці, що вже пробилась (до)світла он там, (на)осонні. А може, цим двом вчувається і запах пшениць. Бо вони — хлібороби, господарі поля, бо це гуркіт їхніх трак­торів будить і ранкову тишу і кожну (нову)весну.

Чому в одних випадках вам було легко вирішити, яке слід вибрати напи­сання (разом чи окремо), а в інших — важко?

94. Диктант.

Здається, вже нічого не залишилося в Києві не оспі­ваного поетами — згадаймо «сяйво Золотих воріт», «булаву Богдана», «Софії золоту свічу» і «свічі київських кашта­нів»... А от Поділ... Із звичним набором поетичних епітетів до нього не підійдеш, і в той же час як не погодитися із таким твердженням: «Муляри і ковалі історію творили чесно, хоч лишались в ній лише князі. Честь вам і хвала, сини Подолу, де світили зорі свічкарі. Не було б життя без вас ніколи тут, на Старокиївській горі».

Звичайно, кожен із районів міста по-своєму неповторний, але жоден із них не може похвалитися такою кількістю пам'яток, такою концентрацією історичної забудови, як цей

Т2

73

невеликий «острів» у морі новобудов. НезвазКЙВЙЗЙ1 на чИСлеНЙ перебудови, різні стихійні лиха, Поділ: збери*; дух іс1М*рії.? (З журналу.) '*'"

Поясніть влшвання малої і великої літер, правопис складних слів. За яким правилом ви написали букви е, й?

95. Прочитайте текст. Перекладіть текст українською новою. Які особли­вості вимови і написання виділених слів в українській мові?

Кажется, что небо все ниже наклоняется над морем, желая понять то, о че'м шепчут неугомонньїе волньї, сонно вьіползая на берег.

ГорьІ, поросшие деревьями, уродлива изогнутьіми норд-остом, резкими взмахами подняли свои вершиньї в синюю пустиню над ними, суровьіе контури их округлились, оде-тьіе теплой й ласковой мглой южной ночи.

МьІ с Рагимом варим уху из только что наловленной рьібьі й оба находимся в том настроєний, когда все кажется про-зрачньїм, одухотворенним, позволяющим проникать в себя, когда на сердце так чисто, легко й нет иньїх желаний, кроме желания думать. (М. Горький.)

Підкресліть слова з подвоєними буквами. За яким принципом правопису пишуться ці слова?

^ МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА

А Усі слова нашої мови поділяються на слова з непохід­ними і похідними основами. Словами з непохідними осно­вами бувають іменники (ліс, вода, стіл, еніг, вітер, люд, звір, небо), прикметники (гострий, білий, чорний, жовтий, синій), числівники (один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять, сто, тисяча), займенники (я, ти, він, такий, цей), дієслова (ходити, сидіти, робити, мовити, казати, їсти, бути), прислівники (як, там, де), прийменники (в, на, від, до, з), сполучники (а, і, та, бо), частки (то, но, хай, же) і вигуки (ой, ах, ай, ох). Проте більшість слів, належних до різних частин мови, мають похідні основи: лісок, лісний, лісник,

лісництво; водяний, водний, водопій, водовоз, водиця, водичка;

одинадцять, дванадцять і двадцять. У похідних основах виді-І______І \______І І_____*

ляємо префікси (принести, праліс, задовгий), суфікси (дубок,

лампочка, довгуватий, тепленький), поєднання основ (паровоз, всюдихід).

Кожне слово можна розглядати або з погляду його бу­дови — складових значущих частин, або з погляду того, як слово твориться.

Основи слів, від яких утворюються інші слова, звуться твірними основами. Для слова робітник твірною ос-

І

новою буде робіт-, для робітничий і робітнику вати —робітник і т. д. Префікси і суфікси, за допомогою яких утворюються похідні слова, звуться словотворчими. Проте частина префік­сів і суфіксів служить не для творення слів, а для вираження зміни їхніх форм. Так, писати і написати — не різні слова, а те саме слово у формах недоконаного і доконаного видів; високий, вищий і найвищий — знов-таки ступені вираження тієї самої ознаки, тобто форми того самого слова. Такі префікси і суфікси є словозмінними. Словозмінну роль виконують у слові закін­чення: вони вказують на відмінок (дуб, дуба, дубу; білий, білого, білому), число (дуб — дуби, білий — білі), рід (білий — біла біле, утік — утекла, утекло), особу (утечу, утечеш, утече) та інші форми того самого слова.

75

Префікси, корені, суфікси і закінчення звуться значущими частинами слова. •

96. Випишіть усі відмінювані слова. Зробіть розбір за будовою.

Сонце почало повертати під гору. Воно своїми косими парусами обливало землю, увесь світ. Як квіточка, красува­лася земля під його золотим сяйвом, небо, мов з синьої шов­кової матерії намет: розкинулося-розляглося. По ньому де-не-де, як павутиння, розтяглися легенькі хмарочки; сонце про­низувало їх наскрізь, сріблило, золотило. Вітрець — і не дихне, тихо-тихо... Світ наче любувався своєю красою, пишною уро­дою. (Панас Мирний.)

97. Прочитайте. Випишіть слова з похідними основами і слова з непохід­ними основами. Зробіть розбір за будовою.

Робітники ідуть. Послухай їхні кроки. Яка упевненість в ході швидкій гримить. Вітають їх гудки, і даль степів широких, •» , •-;:;: І неба синього незмірена блакить.

Робітники ідуть, і очі їх орлині Лиш дивляться вперед, де юнь весни ясна. Вони торують шлях до щастя Батьківщині, "~ Пориви в них одні і воля в них одна.

Складають їм пісні задумані поети, Любові в них чуття одвічно молоде. Встають на тлі зорі гігантські силуети... Робітники ідуть, це день, це день іде.

(В. Сосюра.)

98. Від поданих слів утворіть по 5 похідних, використовуючи префікси і суфікси. Поясніть, чому префікси і суфікси в цих словах слід називати словотворчими.

Верх, дуб, дім, чорний, білий, нести, везти.

99. Доберіть слова з префіксами з-, по-, про-, най- і суфіксами -ува-, -уч (юч), -іш (ш). Поясніть значення префіксів і суфіксів.

^ 36. ІМЕННИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

А В іменниках збереглися давні префікси пра-, па-, су-, уз-, що виступають у дуже небагатьох словах: прадід, пра­баба, праліс (первісний ліс), правнук; пасинок, паросток, пагорок; супутник, сузір'я, суміш, сутінки; узлісся, узбіччя, узгір'я. Частіше вживаються нові, запозичені з інших мов префікси анти-, контр-, ультра-, архі-: антитеза, антициклон;

76

контрнаступ, контратака; ультразвук, ультрамікроскоп; архі­мільйонер.

В іменниках наступ, напад, виступ, схід, заспів і под. теж виділяються префікси. Але це префікси не іменникові, а дієслівні, бо самі іменники походять від дієслів, що мають

у своєму складі ці префікси: наступати — наступ, напада­ти — напад, виступати — виступ, сходити — схід, заспіва­ти — заспів.

За допомогою суфіксів, які мають емоційне значення, від іменників з нейтральним емоційним значенням утворюються здрібніло-пестливі або збільшувально-згрубілі іменники. Пор., з одного боку, дубок, дубочок, а з другого — дубище. Здрібні-ло-пестливого значення іменникам найчастіше надають су­фікси -к-, -ок-, -очок(ечок), -очк-, -ечк-, -иця, -ик-, -аньк(еньк)

та ін.: ручка, ніжка, дубок, дубочок, вершок, вершечок, ві­конечко, відеречко, водиця, коник, столик, дівчина, дівчи-

. нонька, річенька.

В іменниках виділяються також суфікси, які не мають емоційного значення — -ар(яр), -ець(єць), -ник, -льник, -ість

(ист), -тель-, -кк-, -енн-, -ість, -ізлг (изм) і багато інших: шах­тар, столяр, мудрець, робітник, мастильник, в'язальник,

, /--~ У4* х^, /ч /^ /«^

фольклорист, романіст, учитель, питання, радість, молодість,

х-х ,/х патріотизм, гуманізм.

'100. Випишіть з «Орфографічного словника» слова з префіксами і суфік­сами, які поєднуються з коренями:

Кінь, ліс, стіл, віз, ніс, рук.

101. Випишіть окремо: іменники, основа яких складається тільки з кореня, іменники з префіксами, іменники з суфіксами, іменники з префіксами і суфіксами, іменники з двома коренями.

І здається мені, що, минувши потемнілі вітряки, я входжу в синє крайнебо, беру з нього свою зірку та й навпростець полями поспішаю в село. А в цей час невидимий сон, що при­чаївся в узголів'ї на другому покосі, торкається повік і набли жає до мене зірки.

їх стає все більше та більше, ось вони закружляли, наче золота метелиця, я почув їхній шелест, їхню музику... і по­плив, поплив на хиткому човнику по химерних ріках ,сну... (М> Стельмах.) , , - , -

77

^ 37. ПРИКМЕТНИКОВІ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

А Прикметники поділяються на якісні і відносні. Від якісних прикметників за допомогою словозмінних суфіксів -ш (іш) та словозмінного префікса най- утворюються ступені порів­няння: старий — старший — найстарший; світлий — світлі­ший — найсвітліший. Якісні прикметники можуть передавати також більшу чи меншу міру ознаки, якості. Для цього слу­жать словотворчі префікси пре-, за-, над- (предобрий, пре­завзятий, премудрий, зависокий, завеликий, надпотужний, надвисокий) і суфікси -езн-, -уваг (юват), -еньк-, -есеньк (ісіньк, юсіньк), -аст (яст) та ін. (величезний, старезний, довгуватий, синюватий, маленький, гарнесенький, гарнісінький, тонюсінь­кий, довгастий, червонястий).

Відносні прикметники, а також деякі якісні, утворюються за допомогою численних словотворчих суфіксів від іменників

(дуб — дубовий, вода — водяний, зуб — зубатий, слюсар — слюсарський, батьків — батьківський, дерево — дерев'яний), іменників з прийменниками (без упину — безупинний, між об­ластями — міжобласний, без меж — безмежний, дієслів (бала-

кати

балакливий,

пекти — пекучий,

А

палити — палючий),

прислівників (сьогодні — сьогоднішній, вчора — вчорашній,

дома — домашній). Віддієслівні прикметники часто утво­рюються за допомогою словотворчих суфіксів і префікса не- (непролазний, непроникний, непрохідний).

Присвійні прикметники утворюються від іменників чоло­вічого роду за допомогою словотворчих суфіксів -ів(ов), -ів(їв), -ев(єв) і від іменників жіночого роду за допомогою словотворчих

суфіксів -ин-, -їн-: батько — батьків, батькова, батькове, бать-

/\. . * . /\ . А . /Ч. ,, лові; лікар — лікарів, лікарева, лікареве, лікареві; Матвій —

Матвіїв, Матвіева, Матвіеве, Матвієві; жінка — жінчин, жін­чина, жінчине, жінчині; Надія — Надіїн, Надіїна, Надігне,

уч,

Надіїні.

102. Зробіть розбір за будовою поданих слів. Охарактеризуйте суфікси. Вкажіть їх кількість у кожному слові.

Антисанітарний, бородатий, гоноровитий, найспритніший, незабутній, прабатьківський, сорочачий, солов'їний, супро­тивний.

78

103. Запишіть, додаючи до кожного іменника по одному або й більше прик­метників. Зробіть розбір прикметників за будовою.

Ішов сніг. Стояли морози. Була зима. Птахи відлетіли на південь.

38. ДІЄСЛІВНІ ^ ПРЕФІКСИ І СУФІКСИ

А Префікси надають дієсловам значення напряму дії (ви­їхати, в'їхати, об'їхати, заїхати, переїхати, доїхати), початку або кінця дії (запрацювати, донести, принести), повторюва­ності дії (постукувати, потрушувати) та ін. З одним дієслівним коренем можуть поєднуватися два, рідше три префікси: по­відкривати-, понаносити, понаприносити.

Префікси з-, по-, про-, на- можуть не вносити в дієслово додаткового відтінку. У таких дієсловах вони виступають як словозмінні — з їхньою допомогою утворюються форми до­конаного виду: їсти — з'їсти, шити — пошити, читати

прочитати, писати -— написати.

Дієслівні суфікси теж можуть бути і словотворчими і сло­возмінними. За допомогою словотворчих суфіксів утворю­ються нові дієслова від іменників (обід -»• обідати, сідло -> сідлати, мир —>- Мирити, робітник —>• робітникуват:и), прикмет­ників (білий -+• біліти, чорніший -> чорнішати, молодий -> мо­лодити), а також зрідка від займенників, вигуків, часток (ви -*•

/ч /Ч /х. викати, ой ->- ойкати, так —>- такати). Словозмінними ці самі

суфікси вважаються тоді, коли вони вживаються для тво­рення форм недоконаного виду від форм того самого дієслова

,/ч. , /\ /ч

доконаного виду: розв язати — розв язу вати, розвеселити —

розвеселяти, пробити — пробивати.

104. Від поданих дієслів утворіть за допомогою префіксів ще по 5 дієслів.

Боліти, везти, вести, їхати, купити, нести, писати, плисти, світити, читати.

105. Випишіть в одну колонку дієслова з словотворчими префіксами, а в Другу — дієслова із словозмінними префіксами. До кожного дієслова першбї колонки утворіть форми недоконаного виду з тим же префіксом. Чи утво­рюються такі форми до дієслів другої колонки?

Винести, додати, приїхати, прикрутити, загатити, поїхати, намалювати, покрити, підписати, написати, загітувати, зами­готіти, відірвати. _ ..^

79

106. Прочитайте. Випишіть дієслова, дієприкметники і дієприслівники з префіксами. До кожного префіксального дієслова доберіть спільнокоре-неві іменники.

Ігор ще ніяковіше посміхався, але ревниво стежив за кожним рухом пера Степана Демидовича. І коли те перо безжально робило свої позначки, розшукавши-таки якусь гра­матичну чи стилістичну помилку, Ігор страдницьки кривився, але мовчав. Та йоли Степан Демидович хвилястою лінією закреслював якесь слово і над ним чіткими лініями виводив інше, Ігор, уперто зсунувши брови, поринав у словники. Іноді він у самого Грінченка знаходив, підтвердження своєї пра­воти. Що ж, Степан Демидович із задоволенням визнавав, що таки так: вжитий Ігорем синонім влучніший, характер­ніший, і тоді його радощам не було меж.

Господар мовного чистилища ставив у куточку свій під­пис і доброзичливо усміхався. Розчулений Ігор Ружевич щиро дякував, і обоє лишались вельми задоволені одне одним. (С. "Журахович.)

^ 107. Які з поданих дієслів можуть вживатися з префіксом по-? Якого зна­чення набуває кожне дієслово з приєднанням цього префікса? Чому пре­фікс по- не поєднується з рештою наведених дієслів?

Виходити, віяти, густи, заглибитися, знімати, зняти, зро­зуміти, крити, летіти, лити, написати, розспіватися, усміх­нутися.

108. Перекладіть українською мовою. Поясніть, які особливості мають російські префіксальні дієслова порівняно з українськими.

Жила цапля у пруда й состарилась; не стало уж в ней сили ловить рьібу. Стала она придумьівать, как бьі ей хит-ростью прожить., Она й говорит рьібам: «А вьі, рьібьі, не зна­єте, что на вас беда собирается: сльїшала я от людей — хотят они пруд спустить й вас всех повьіловить. Знаю я, тут за горой хорош прудок єсть. Я бьі помогла, да стара стала: тяжело летать». РьІбьІ стали просить цаплю, чтобьі помогЛа.

Цапля й говорит: «Пожалуй, постараюсь для вас, пере­несу вас, только вдруг не могу, а поодиночке».

Вот рьібм й радьі, все просят: «Меня отнеси, меня отнеси!»

Й принялась цапля носить их: возьмет, вьілетит в поле да й ст>ест. Й перенесла так много рьіб. (Л. Толстой.)

1   2   3   4   5

Скачать, 773.21kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru