Загрузка...
Категории:

Загрузка...

О. Г. Рєпіна, І. С. Демус е-mail: orepina@i ua, I demus@yandex

Загрузка...
Поиск по сайту:


Скачать 33.41 Kb.
Дата11.03.2012
Размер33.41 Kb.
ТипДокументы
Подобный материал:

О. Г. Рєпіна, І. С. Демус

Е-mail: orepina@i.ua, i.demus@yandex.ru

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ СТРУКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНОГО

ПРОСТОРУ НА ФОРМУВАННЯ АГРЕСИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара

Досліджуючи тему агресії, дослідники винайшли структуру причин виникнення та розвитку агресивної поведінки підлітків. У контексті проблеми соціалізації, агресивні вчинки вважають зумовленими в основному наступними факторами: спадковістю середовища (соціального, біогенного, абіогенного), конфліктами з різними суспільними інститутами, можливістю легкого доступу до тих чи інших атрибутів жорсткої поведінки, наслідком виховання і впливу засобів масової інформації. Тобто, агресивність в підлітковому віці є наслідком впливу різноманітних негативних чинників.

Агресія також може бути обумовлена типовими для дітей і підлітків формами поведінки, заснованими на реакціях імітації, наслідування, зараження.

Існує багато різноманітних теорій походження «агресії» та «агресивності», але й досі вони є суперечливими і потребують детального вивчення. Ми лише звертаємо увагу на те, що поняття агресія й агресивність не є синонімічні. Агресія – це певні дії, що заподіюють збиток іншому об’єкту; а агресивність – це готовність до агресивних дій у відношенні іншого, котра забезпечує готовність особистості сприймати й інтерпретувати поводження іншого відповідним чином.

Проблема агресії активно досліджується психологами різних шкіл і напрямків (Р. Ардрі, А. Бандура, А. Басс, Л. Берковіц, Р. Берон, Д. Долорд, Д. Зільман, К. Лоренц, Н. Міллер, Д. Тедеші, Р. Фельсон, С. Фешбах, З. Фрейд та інші).

Розробці мір запобіганню агресії у неповнолітньому періоді присвячені праці ряду зарубіжних і вітчизняних науковців (Н. Є. Афанасьєва, Н. В. Греса, О. З. Запухляк, А. Є. Личко, Н. В. Малиш, Ю. Б. Можгінський, О. М. Моісеєва, В. Р. Павелків, Н. О. Пряхіна, М. М. Райська, А. А. Реан, А. І. Стаценко, Г. Е. Сухарева, Н. О. Сущенко, І. О. Ярмиш, О. В. Ярош та інших).

Експериментальні дослідження (А. Бандура) виявили, що у своєму житті в абсолютній більшості випадків дитина відтворює ті дії, що спостерігала раніше у дорослої людини, поведінка та мова якої є в онтогенезі певною моделлю. Тобто експеримент показав, що сцени агресії і насильства, спостережувані дітьми в житті, негативно впливають на їх дії та розвиток взагалі, спонукають в них готовність до руйнівних реакцій і спонукають відтворювати раніше бачені деструктивні дії.

Засоби масової комунікації сьогодні є системою неформальної освіти і вельми істотно впливають на засвоєння людьми соціальних норм (заснованих на цінностях) через екран телебачення, кіно, газети та журнали.

У цих умовах самими не захищеними виявляються діти і молодь: саме вони істотно залежать від різного роду інформаційно-психологічних впливів. Одна з причин цього – довірливість в сприйнятті інформації, а також недостатній життєвий досвід.

Мас-медіа постачає інформацію не тільки цільовим аудиторіям, але й випадковим споживачам, причому інформація часто не є об’єктивною, потрібною та належною з точки зору маніпуляції свідомості, є також неточною та однобічною, бо відображає точку зору окремих продюсерів, замовників та виробників рекламних «слоганів» та медіа-текстів. Часто все це зумовлює знецінення дисциплінарного академічного та нормативно-ціннісного знання та витіснення його із масової свідомості. Особливому впливу подібних маніпуляцій із знанням піддаються діти, оскільки поведінкові пат терни, які формуються за допомогою вихолощених за допомогою мас-медіа соціальних та ціннісно-нормативних матриць призводять до присвоєння негативних патернів поведінки, перш за все, пов’язаних з проявами агресивності.

Підлітки реалізують різні можливості спонтанного засвоєння соціального досвіду, черпаючи інформацію з найпривабливіших для них комунікаційних каналів. Таким чином, засоби масової комунікації допомагають сформувати і закріпити в свідомості підлітка упевненість у тому, що жорстокість, агресивність і сила є найдієвішими регуляторами в міжособових відносинах.

Саме тому, питання пов'язані з механізмами дії мас-медіа на дитячу аудиторію і захистом прав дитини отримують все більшу значущість. Права дитини по відношенню до аудіовізуальної інформації полягають, з одного боку, в наданні дітям корисної в соціальних і культурних відносинах інформації відповідно до їх віку, а з іншого боку, в захисті від інформації, що завдає шкоди благополуччю дітей (ст. 17 Конвенції Прав дитини).

                                       Література: 

1.Дронова О. С. Теоретико-прикладні засади профілактики та корекції агресивної поведінки неповнолітніх // Практична психологія та соціальна робота, 2010.− № 7. − С. 57-60.

2. Москаленко В. В., Формування свідомості особистості засобами масової інформації // Практична психологія та соціальна робота 2008. − № 12. − С. 5. Щебанова В. И., Щебанова С. Г. «Телеменю» для мальчишек и девчонок // Практична психологія та соціальна робота 2010. − № 10. − С. 66-70.





Скачать, 56.23kb.
Поиск по сайту:

Добавить текст на свой сайт
Загрузка...


База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru