Категории:

Урок № дата клас тема: Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування

Поиск по сайту:


страница5/10
Дата13.03.2012
Размер1.67 Mb.
ТипУрок
Основні поняття
Хід уроку
Тема. Будова та класифікація різців. Режими різання.
Основні поняття
Очікувані результати
Хід уроку
Тема. Обточування торців, циліндричних та конічних поверхонь.
Основні поняття
Очікувані результати
Хід уроку
Обробка торців та уступів. Відрізання. Виготовлення фасок.
Тема. Виточування канавок, відрізання заготовок
Основні поняття
Хід уроку
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема. Будова токарно-гвинторізного верстата. Кінематична схема. Технологічні пристрої.

Мета: ознайомити учнів з можливостями, будовою та кінематичною схемою ТВ 6; виховувати бережливе ставлення до обладнання та інструментів; розвивати логічне мислення, моторику рухів.

^ Основні поняття: супорт, фартух, коробка передач, тумба, блок зубчастих коліс

Обладнання: плакати, деталі верстата, зразки виробів.

Очікувані результати: знання та пояснення будови токарно-гвинторізного верстата, та основних конструктивних елементів, уміння правильно організувати робоче місце при виготовленні виробів на верстаті.

Структура уроку

І. Організаційний момент хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів хв

V. Практична робота………………………хв

VІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання хв

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

1. До яких груп машин належить токарний верстат з обробки деревини?

2. Яку машину називають технологічною?

3. Як здійснюється приведення в рух виконавчого (робочого) органу токарного верстата з обробки деревини та свердлильного верстата?

4. Що спільного та в чому відмінність свердлильного й токарного верстатів з обробки деревини?

III. Вивчення нового матеріалу

  1. Токарно-гвинторізний верстат ТВ 6.

Створення досконалих токарних металорізальних верстатів розпо­чалось на початку XVIII ст.

У XIX ст. було сконструйовано верстати з механічним кріпленням та переміщенням різального інструмента.

На сучасних металообробних підприємствах використовують металорізальні верстати, які більшість або всі технологічні операції виконують автоматично, без затрати фізичної сили людини. Ці маши­ни називають автоматами. За допомогою комп'ютерів вони можуть виконувати найрізноманітніші технологічні операції, запрограмовані людиною.

У шкільних навчальних майстернях можна виготовляти вироби з металу, що мають циліндричну, конічну, фасонну поверхню, поверх­ню з виступами, уступами та іншою геометричною формою поверхні на токарно-гвинторізному верстаті марки ТВ-6М.

Основними складальними оди­ницями (вузлами) токарно-гвинторізного верстата є: станина, пе­редня бабка , задня бабка , супорт , коробка подач , клинопасова передача , гітарний механізм .

Станина - це основа верстата, на якій монтуються основні його вузли. Вона має дві напрямні: передня напрямна слугує для пересу­вання каретки супорта, задня - для пересування задньої бабки.

Передня бабка кріпиться на лівій частині станини. У верстаті ТВ-6М передня бабка слугує і коробкою швидкостей. Передня бабка призначена для кріплення оброб­люваної заготовки та надання їй обертального руху, зміни частоти обертання шпинделя (швидкості різання) та зміни напрямку обертання (реверс). Шпиндель передає обертальний рух заготовці, що обробляєть­ся, за допомогою трикулачкового патрона.

Гітарний механізм призначений для передачі обертального руху від коробки швидкостей до коробки подач.

Коробка подач отримує обертальний рух від коробки швидкостей через шестерні гітарного механізму і забезпечує по три швидкості подачі супорта через ходовий вал та ходовий гвинт.

Супорт призначений для кріплення різця і надання йому руху по­дачі в потрібному напрямку.

За допомогою поворотної плити на супорті можна повертати і встановлювати верхні полоз­ки під необхідним кутом до осі обертан­ня заготовки, що дає змогу виточувати короткі конуси.

Задня бабка токарно-гвинторізного верстата має таке саме призначення, що і задня бабка токарного верстата СТД-120М. Вона підтримує довгі заго­товки під час їх обробки, а в пінолю кріпляться необхідні різальні інстру­менти, які мають хвостовик з конусом Морзе.

Різцетримач має форму паралелепіпеда з пазом по всьому периметру. Всередині різцетримача є отвір, через який проходить гвинт фіксатора 1. У верхній частині паза по його периметру розташовані болти з квадратними головками 4 для кріплення різців. У різцетримачі можна одночасно закріпити чоти­ри різці. Завдяки цьому перестановка різців під час роботи не потребує багато часу. Для їх установлення необхідно повернути рукоятку фіксатора 3 проти годинникової стрілки і повернути різцетримач так, щоб потрібний різець став у робоче положення, і знову зафіксувати його рукояткою 3.

  1. Кінематична схема.

На кінематичній схемі токарно-гвинторізного верстата вали і шестерні умовно розгорнуті в одній площині. Всі вали пронуме­ровані римськими цифрами в послідовності передачі обертального руху: вал електродвигуна - І, приводний вал коробки швидкостей - II, проміжний вал - III, вал з рухомими блоками зубчастих коліс - IV, шпиндель - V. Це дає змогу наочно простежити передачу обертального руху на шпиндель верстата, зміну частот обертання шпинделя (швидкість різання) за рахунок переміщення блоків зубчастих коліс на валу VI, передачу обертального руху на коробку подач.

Починаючи з вала VI, можна простежити зміну напрямку подачі, роботу гітарного механізму, передачу обертального руху на ходовий вал та ходовий гвинт за допомогою муфт, роботу фартуха супорта та зміну частот обертання ходового вала і ходового гвинта (швидкість механічної подачі) за рахунок переміщення блока зубчастих коліс на валу X.


IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. Як передається головний рух від електродвигуна на шпиндель?

2. Як змінити швидкість різання?

3. Як передається рух від шпинделя на ходовий гвинт? Ходовий вал?

4. Як змінити швидкість механічної подачі?

5. Як змінити напрямок руху механічної подачі?

V. Практична робота

Вивчення будови ТВ 6М. Органи керування. Перемикання передач. Кріплення заготовок.

VІ. Підсумки уроку

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.

УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____

^ Тема. Будова та класифікація різців. Режими різання.

Мета: ознайомити учнів з видами різців для виконання токарних робіт по металу; навчити вибирати різці для певного виду робіт; виховувати бережливе ставлення до обладнання та інструментів; розвивати логічне мислення, моторику рухів.

^ Основні поняття: повідковий пристрій, поводок, хомутик, обертовий центр, виліт різця, підкладка, висота встановлення різця, режим різання, подача, глибина різання.

Обладнання: плакати, деталі які обточені з різною подачею, різці, ріжкові різці. Підкладки

^ Очікувані результати: знання будови, призначення та застосування технологічних пристроїв, уміння кріпити оброблювані заготовки, різці,

Структура уроку

І. Організаційний момент хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів хв

V. Практична робота………………………хв

VІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання хв

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

1. Від чого залежить швидкість різання на токарному верстаті з об­робки деревини?

2. Як можна змінити швидкість різання?

3. Від чого залежить швидкість подачі на токарному верстаті?

III. Вивчення нового матеріалу

Режими різання.

Режими різання впливають на продуктивність праці, якість виготовлення деталей, довговічність роботи окремих деталей та довговічність роботи різального інструменту.

Режим різання на будь-якому верста­ті складається із швидкості різання, подачі й глибини різання.

Швидкістю різання υ називають швидкість переміщення різальної кром­ки різця щодо оброблюваної поверхні заготовки. її визначають за формулою:

де υ - швидкість різання, м/с; D - діаметр оброблюваної заготовки, мм; π - частота обертання, 60 та 1000 - перевідні коефіцієнти ( мм → м, хв → с).



Подачею S (мм/об) називають шлях переміщення різця у напрямку руху подачі за один оберт оброблюваної заготовки.

Глибиною різання t (мм) називають товщину шару металу, що зрізується за один прохід різця. Вимірюють її у напрямку, перпенди­кулярному до оброблюваної поверхні, і визначають за формулою:



де D- діаметр заготовки до обробки, мм; d - діаметр заготовки після зняття стружки, мм.

Токар повинен уміти правильно вибрати режими різання, виходя­чи з властивостей матеріалу, ріжучих властивостей різця та заданих точностей і чистоти обробки поверхонь. Під час обточування різцями із швидкорізальної сталі подача має становити 0,1...0,6 мм/об, а швидкість різання - 20...120 м/хв (0.3 - 2 м/с). При обточуванні твердосплавними різцями швидкість подачі повинна бути 0,3... 1,3 мм/об, а швидкість різання - 80...200 м/хв. (1,3 – 3,3 м/с).

  1. Різці для виконання токарних робіт по металу.

Різці призначені для об­точування зовнішніх та внутрішніх поверхонь, відрізання заготовок, нарізання різьби, зняття фасок, підрізання торців та уступів.

Різці закріплюють у різцетримачі супорта. Всього у різцетримачі можна закріпити 4 різці. Вони можуть пересува­тися вздовж, поперек та під кутом до осі обертання деталі. Поєднання таких рухів деталі та різального інструмента - різця дає змогу отри­мувати різноманітні поверхні різьб: циліндричні, конічні, фасонні, гвинтові, торцеві площини.

Перед виконанням токарних робіт слід правильно встановити різець у різцетримачі. Його вершина має бути розміщена на рівні осі обертання заготовки. Встановлення різця контролюють за допомогою переднього або заднього центру. Під підошву різця підкла­дають підкладки, розміщуючи їх під всією опорною поверхнею різця. Підкладки необхідно виготовляти різної товщини, щоб можна було точно виставляти різці. Кількість підкладок під різцем не повинна перевищувати двох.

Закріплення різця в різцетримачі має бути міцним і надійним. Різець закріплюють не менш як двома болтами, які рівномірно і туго затягують. Допустимий виліт різця не повинен перевищувати півтори висоти його тіла.







IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

  1. Що називають швидкістю різання?

  2. Як вимірюють глибину різання?

  3. Що називають швидкістю подачі?

  4. Від чого залежить вибір режимів різання?

  5. Як можна змінити швидкість різання на токарно-гвинторізному верстаті?

  6. Яким чином змінюється швидкість подачі на токарно-гвинторіз­ному верстаті?

  7. Як контролюють висоту встановлення різця?

  8. Яку кількість підкладок можна підкладати під різець?

  9. Який допускається виліт різця?


V. Практична робота

Прийоми установлення різців.

Пробне точіння з різними режимами різання. Порівняння результатів.

VІ. Підсумки уроку

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.

УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____

^ Тема. Обточування торців, циліндричних та конічних поверхонь.

Мета: ознайомити з правилами безпечної роботи на токарно-гвинторізному верстаті; навчити виконувати основні токарні операції: торцювання, обточування циліндричних поверхонь ат конічних поверхонь (на прикладі фаски); виховувати бережливе ставлення до обладнання та інструментів; розвивати логічне мислення, моторику рухів.

^ Основні поняття: чорнові різці, чистові різці, лімб, ціна поділки лімба, припуск,

Обладнання: плакати, роздатковий матеріал, різці, верстат ТВ 6, заготовки, штангенциркуль,

^ Очікувані результати: знання та вміння виконувати відлік та виставляти глибину різання за допомогою лімба поперечної подачі, уміння виконувати чистове та чорнове точіння.

Структура уроку

І. Організаційний момент хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів хв

V. Практична робота………………………хв

VІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання хв

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

  1. За якими параметрами класифікують різці до токарно-гвинторізного верстата?

  2. Чим відрізняється лівий від правого різця?

  3. Які операції виконують за допомогою прямого прохідного різця?

  4. Яким різцем можна виконати фаску?

  5. Як правильно виставити різець у верстаті?

  6. Скільки одночасно можна встановити різців у різцетримачі?

  1. Вивчення нового матеріалу

Правила безпечної роботи на токарно-гвинторізному верстаті.

До початку роботи

1. Правильно надіти спецодяг (фартух з нарукавниками або халат, головний убір):

а) застебнути обшлаги рукавів на ґудзики, не зав'язувати їх тасьмою;

б) заховати волосся під головний убір.

2. Перевірити наявність і надійність кріплення захисних засобів та з'єднання захисного заземлення (занулення) з корпусом верстата.

3. Розмістити інструменти і заготовки в певному порядку на при­ставній тумбочці або на спеціальному пристрої.

4. Міцно закріпити різець і оброблювану деталь, вийняти ключ з патрона і покласти на встановлене місце.

5. Перевірити роботу верстата на холостому ходу та справність пус­кової коробки вмикання і вимикання кнопок і важелів керування.

6. Перед початком роботи надіти захисні окуляри.

Під час роботи

1. Плавно підводити різець до оброблюваної деталі, не допускати збільшення перерізу стружки.

2. Щоб уникнути травми:

а) не нахиляти низько голову до патрона або різального інстру­мента;

б) не передавати і не приймати предметів через обертові частини верстата;

в) не класти лікті і не спиратися на верстат, не класти на нього інструменти або заготовки;

г) не вимірювати оброблювану деталь, не змащувати, не чистити і не прибирати стружку з верстата до повної його зупинки;

ґ) не охолоджувати різальний інструмент або оброблювану де­таль за допомогою ганчірки;

д) не допускати виходу з-під різця довгої стружки;

е) не зупиняти верстат гальмуванням патрона рукою; є) не відходити від верстата, не вимкнувши його;

ж) не підтримувати і не ловити рукою відрізану деталь.

3. Зачищати деталі на верстаті напилком або шліфувальною шкур­кою, прикріпленими до жорсткої оправи. Рукоятка оправи повинна мати запобіжне кільце. Під час роботи тримати її лівою рукою.

4. Перед вимиканням верстата відвести різець від оброблюваної деталі.

Після закінчення роботи

1. Зупинити верстат, прибрати стружку, очистити від бруду та змастити мастилом.

2. Прибрати робоче місце.

3. Поінформувати вчителя або чергового про завершення роботи та готовність робочого місця до подальшого виконання робіт.

2. Обточування зовнішніх циліндричних поверхонь.

При обточуванні циліндричних загото­вок розрізняють три поверхні - поверхня, що обробляється 1, поверхня різання 2 та оброблена поверхня 3. Різницю між оброблюваною та обробленою поверх­нями називають припуском на обробку.

Для точіння циліндричних поверхонь застосовують прохідні різці. Прохідні різці за якістю обробки поділяють на чорнові та чистові. Чорнові різці застосовують для грубого обточування - обдирання, з метою швидкого зняття зайвого шару металу. Після обробки чорновим різцем поверхня деталі має глибокі риски, внаслідок чого якість обробленої поверхні досить низька.

Чистовий прохідний різець відрізняється від чорнового головним чином більшим радіусом закруглення та високою якістю заточування різальної частини. Такий тип різця застосовують для чистових робіт, що виконуються з невеликою глибиною різання та невеликою швидкістю подачі.

Обточування циліндричних поверхонь виконують у два етапи: спочатку чорновим різцем знімають більшу частину припу­ску, а потім ту частину, що залишилася (0,5...1 мм на діаметр).

Щоб отримати заданий діаметр деталі, необхідно встановити різець на потрібну глибину різання. Для встановлення різця на глибину різання у токарних верстатах є спеціальний пристрій, розміщений біля ру­коятки поперечної подачі. Він являє собою втулку або кільце, на колі якого нанесено поділки. Цей пристрій назива­ють лімбом. Для верстата ТВ-6М ціна поділки лімба дорівнює 0,025 мм. Це означає, якщо повернути рукоятку на одну поділку, то різець переміститься на 0,025 мм, а діаметр заготовки після обточування зменшиться на 0,05 мм. Тобто 10 поділок лімба забезпечують переміщення різця на глибину різання 0,25 мм, відповідно діаметр заготовки зменшиться на0,5 мм.

Установлюючи різець на глибину різання за допомогою лімба (30-та поділка лімба), необхідно врахувати зазор між гвинтом і гайкою, так званий «холостий хід».

  1. ^ Обробка торців та уступів. Відрізання. Виготовлення фасок.

Торцеві поверхні й уступи мають бути плоскими й перпендикуляр­ними до осі обертання деталі та паралельними між собою.

При підрізанні торців та уступів деталі встановлюють так само, як і при обробці циліндричних поверхонь.

Невисокі уступи підрізують прохідним упорним різцем за поздовж­ньої подачі, причому підрізання уступу звичайно поєднують з обточу­ванням зовнішньої поверхні. Різальна кромка різця в цьому разі має бути перпендикулярною до осі обертання деталі.

Високі уступи підрізують підрізним різцем за допомогою поперечної подачі.

Підрізування торців можна виконувати прохідними різцями, підріз­ними та прохідним упорним, але у цьому разі довгу різальну кромку різця виставля­ють не перпендикулярно до осі обертання, а з відхиленням на 5°. Підрізуван­ня торців виконують тільки поперечною подачею.

Фаски або невеликі конічні поверхні під кутом 45º виконують за допомогою відігнутого правого прохідного різця. Для виготовлення конічних поверхонь під іншим кутом відповідно загострюють різець.


IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

  1. Якими різцями виконують обточування циліндричних поверхонь?

  2. Як торцюють заготовки? З якою метою?

  3. Технологія відрізання заготовко на токарно-гвинторізному верстаті.


V. Практична робота.

Інструктаж щодо правил безпечної роботи на верстаті.

Інструктаж щодо практичної роботи.

Виготовлення виробу або окремих деталей за кресленням на ТВ 6 під наглядом учителя. Виготовляють учні за списком по черзі.

Інші учні виготовляють виріб з використання слюсарної обробки.

VІ. Підсумки уроку

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.


УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____

^ Тема. Виточування канавок, відрізання заготовок

Мета: ознайомити учнів з особливостями технологічного процесу виточування канавок та відрізання заготовок; навчити виточувати канавки та відрізати заготовки; виховувати бережливе ставлення до обладнання та інструментів; розвивати логічне мислення, моторику рухів.

^ Основні поняття: чорнові різці, чистові різці, лімб, ціна поділки, припуск

Обладнання: ТВ6, плакати, деталі, ключі до верстата, різці.

Очікувані результати: знання та вміння виконувати відлік та виставляти глибину

різання за допомогою лімба, уміння виконувати чорнове та чистове точіння з

рахуванням припуску, уміння користуватися лімбом поперечної подачі при відрізанні

заготовок.

Структура уроку

І. Організаційний момент 5 хв

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів 5 хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу 15 хв

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів 5 хв

V. Практична робота……………………… 50 хв

VІ. Підсумки уроку. Домашнє завдання 10 хв

^ ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

1. Згадай, як виточують канавки на токарному верстаті з обробки де­ревини?

2. Як відрізують готову деталь?

3. Які різці використовують для відрізання готової деталі?

III. Вивчення нового матеріалу

  1. Процес виточування канавки.

Різці, якими виточують канавки, називають канавковими, або прорізними. Відрізання виконують відрізними різцями. Вони відрізняються від канавкових довшою відтягнутою головкою.

Форма і розміри головної різальної кромки канавкового різця зале­жать від форми і розмірів виточуваної канавки.

Ширина різальної кромки відрізного різця залежить від діаметра оброблюваної заготовки і становить 2...8 мм.

Для виточування канавок і відрізання деталі різець установлюють точно по осі обертання деталі та під прямим кутом до цієї осі.

Вузькі канавки проточують за один робочий хід поперечною пода­чею, орієнтуючись по лімбу. Широку канавку виточують поперечною подачею з поздовжнім пересуванням різця в обидва боки. При проточуванні фасонних канавок чорнову обробку ви­конують канавковими різцями з прямолінійною ріжучою кромкою, а чистове проточування - фасонним різцем. Контролюють розміри ка­навки штангенциркулем або шаблоном.

Якщо при відрізанні деталі застосовують відрізний різець, ріжуча кромка якого заточена паралельно осі обертання, деталь може відламатися ще тоді, коли різець не дійшов до осі обертання. При цьому і на заготовці й на відрізаній деталі залишаться виступи, які потім не­обхідно буде зрізувати. Якщо для відрізання використовувати відрізний різець, у якого ріжуча кромка має скіс під кутом 5... 10° відносно осі обертання заготовки, то прорізування буде проходити до самої осі обертання. Конічний виступ, що залишається на заготовці видаляють торцюванням.


  1. Відрізання заготовок.

Ширина різальної кромки відрізного різця залежить від діаметра оброблюваної заготовки і становить 2...8 мм.

Для виточування канавок і відрізання деталі різець установлюють точно по осі обертання деталі та під прямим кутом до цієї осі. Встановлюють невелику частоту обертання (180-250 об/хв). Різець повинен бути добре загостреним.

Якщо при відрізанні деталі застосовують відрізний різець, ріжуча кромка якого заточена паралельно осі обертання, деталь може відламатися ще тоді, коли різець не дійшов до осі обертання. При цьому і на заготовці й на відрізаній деталі залишаться виступи, які потім не­обхідно буде зрізувати. Якщо для відрізання використовувати відрізний різець, у якого ріжуча кромка має скіс під кутом 5... 10° відносно осі обертання заготовки, то прорізування буде проходити до самої осі обертання. Конічний виступ, що залишається на торці заготовки, видаляють, продовжуючи поперечну подачу різця.

При відрізанні деталі з великим діаметром (20 і більше) бажано різцем виконувати широку канавку. Вона приблизно рівна 1,5 ширини ріжучої частини відрізного різця.


IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1. Як проточують вузькі канавки? Широкі?

2. Як проточують профільні канавки?

3. Від чого залежить ширина ріжучої кромки відрізного різця?

4. Для чого скошують головну ріжучу кромку відрізного різця?


V. Практична робота

Пробне виточування канавок.

Виготовлення виробу на верстатах (учнів за списком) та за допомогою слюсарних інструментів (інші учні). Після виконання практичної роботи на верстаті учні змінюються по черзі.

VІ. Підсумки уроку

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал за конспектом.


УРОК № __ ДАТА_____ КЛАС____

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Скачать, 97.13kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru