Категории:

ІДіП –нормативна-історико-юридична наука, яка вивчає генезу, становлення та еволюцію різних державних І правових систе, які існували в Україні в певні історичні епохи. ІдіП

Поиск по сайту:


страница5/8
Дата08.03.2012
Размер1.51 Mb.
ТипДокументы
Розкрити зміст і дати юридичну оцінку документу “Привілей шляхті” 1654 року
Березневі статті
Привілей шляхті” визначали були додатком до основного договору та визначали привілеї, які надавалися шляхті, зокрема
Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – X
Законодавчий процес, передбачений в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
Виборна Генеральна Рада
Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).
Які норми Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) свідчать про незалежність судової влади?
Виборна Генеральна Рада
Гарантії прав різних верств населення в нормах Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)
Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).
Кодифікація законодавства XVIII ст..
Це Універсальний збірник законів
Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)
Зміна принципів, форм і методів управління в українських землях у складі Росії в другій половині XVII – XVIII ст.
Генеральна Рада
Генеральна військова канцелярія
Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
вона відповідала інтересам України. Росія з самого початку намагалася включити України до складу Росії.

Внесенням подальших суттєвих змін до цих угод Москва ліквідувала укр.державність


  1. ^ Розкрити зміст і дати юридичну оцінку документу “Привілей шляхті” 1654 року

Складне політ. та економ. становище гетьманської держави, загроза відновлення польського панування призвели до пошуку можливості переходу під опіку Московської держави. У 1653 р. прийнято рішення Земського собору Московської держави про взяття під опіку Війська Запорізького. У січні 1654 р. в Переяславові ухвалено рішення Загальновійськової Генеральної ради про перехід під протекторат Москви на правах автономії. Умови такої автономії визначені Березневими статтями.

^ Березневі статті це статті та царські жалувані грамоти, якими обмінялися російська та українська сторона під час укладення договору (11 статей „Березневі чи Московські статті 1654” та 3 царських жалувані грамоти: війську Запорозькому, козацькій старшині, та про передачу Гетьману Чигиринського староства).

Договір передбачав, що: =Україна вступила під протекторат Москви на правах автономії, статус якої визначала Москва.=Гетьман залишався главою України, вибирався козаками, але мав присягнути на вірність цареві =На Україні зберігалися суспільний лад, порядок управління, система права, судова система, права та привілеї для козаків та шляхти.


^ Привілей шляхті” визначали були додатком до основного договору та визначали привілеї, які надавалися шляхті, зокрема дозволяли залишали наявні вільності, права і привілеї, вірно служити, вільно жити, вибирати старших з поміж себе до судових органів, вільно володіти власними маєтками тощо.

Україна і Росія вкладали в угоди різний зміст. Україна сприймала її як вимушений військовий союз. З цієї точки зору вона відповідала інтересам України. Росія з самого початку намагалася включити України до складу Росії.

Внесенням подальших суттєвих змін до цих угод Москва ліквідувала укр.державність


  1. ^ Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.

За Березневими статтями 1654 р. Україна увійшла до Москви на правах автономії (Гетьман- виборний глава України, мав присягнути на вірність цареві = зберігалися суспільний лад, порядок управління, система права, судова система, права та привілеї для козаків та шляхти. =встановлювався козацький реєстр у розмірі 60 тис. осіб =зовнішні відносини мали погоджуватися з Москвою. Москва мала захищати Україну від зовнішньої загрози. За це Україна мала сплачувати данину Москві.

В подальшому кожен новий гетьман підписував з Росією „статті” – договір, в яких все більше і більше обмежувалися права автономії України, зокрема:

1. обмежено право гетьмана на ведення зовнішніх зносин: заборона без дозволу царя приймати послів, брати участь у військових походах Переяслівські статті 1659 р.Б.Хмельницький, заборонено безпосередні зв’язки з іноземними державами Глухівські статті 1669 р.І.Монгогрішний

2. Україна проголошена частиною Московської держави, вибори гетьмана стають в залежність від царя Конотопські статті, 1674, І.Самойлович, „Коломацькі статті” І.Мазепа , 1687

3. . влада гетьмана обмежена царським резидентом –встановлено рос. контроль за збиранням податків та витратами на утримання козацького війська „Решетилівські статті”, І.Скоропадський 1709 р.

4. козацьке військо обмежено 3 полками, генеральну старшину і полковників затверджував цар, генеральний суд складався з 3 укр. та 3 росіян під головуванням гетьмана „Рішительні пункти” 1728 р. Д.Апостол

З 1734 по 1750 р. було встановлено правління гетьманського уряду (складався порівну з російських офіцерів та козацької старшини)

У 1764 Указом Катерини II гетьманство було повністю ліквідовано.

Для управління Україною створено Малоросійську колегію.


  1. ^ Законодавчий процес, передбачений в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).

Конституцію П.Орлика (схвалено 5  квітня 1710 р. в день його виборів на гетьмана, з назвою ''Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького'') була першим конституційним актом в Україні і укладалася не між гетьманом і монархом, а між гетьманом та козацтвом, яке виступило від імені всього народу, написана українською та латинською мовами, мала чітку систему (вступ і 16 розділів) і складала документ, де були сформульовані головні принципи побудови держави, проголошувала незалежність України від Польщі та Москви. Конституція передбачала:

розподіл державної влади на законодавчу (^ Виборна Генеральна Рада), виконавчу (Гетьман обмежений законом, генеральна старшина ) і судову гілки влади.

створення козацького парламенту (Ради), який мав скликатися 3 рази на рік на Різдво, на Великдень. На Покрову, до його складу мали входити генеральна старшина, представники від Запорізької Січі та по одному представнику досвідчених ветеранів від полків, всі мали складати публічну присягу на вірність батьківщині та поважати один одного

спільний розгляд законодавчою та виконавчою владою найважливіших питань країни, необхідне попереднє схвалення рішення Радою та згода Гетьмана.

Наявність козацького парламенту обмежувала владу Гетьмана, що робило Україну конституційною державою. Гетьман мав звітувати Раді про свою діяльність

Конституція затверджена шведським королем Карлом XII, але практично не вступила у юридичну силу в Україні, за винятком обмеженої території, яка контролювалася Швецією

Лишилася в історії як оригінальна правова та мовна пам'ятка, що обґрунтовує можливість існування парламентарної демократичної республіки.

  1. ^ Функції і компетенція гетьмана України за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).

Конституцію П.Орлика (схвалено 5  квітня 1710 р. в день його виборів на гетьмана, з назвою ''Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького'') була першим конституційним актом в Україні і укладалася не між гетьманом і монархом, а між гетьманом та козацтвом, яке виступило від імені всього народу, написана українською та латинською мовами, мала чітку систему (вступ і 16 розділів) і складала документ, де були сформульовані головні принципи побудови держави, проголошувала незалежність України від Польщі та Москви.

Конституція передбачала наявність козацького парламенту (Ради), обмежувала владу Гетьмана, що робило Україну конституційною державою. Гетьман мав звітувати Раді про свою діяльність

Гетьман мав не відмовлятися підкорити свою думку спільному рішенню урядовців, не узурпувати владу. По найважливішим питанням країни передбачено попереднє схвалення рішення Радою та згода Гетьмана. Конституція обмежувала права гетьмана на користь старшинської аристократії і точно встановлювала, якими прибутками може користуватися гетьман.

Обов’язком Гетьмана під час укладання угод мають бути державні інтереси, зокрема турбота за недоторканість і цілісність законів, привілеїв та кордонів, повернення полонених з Московського царства та відшкодування Україні, збитків, заподіяних збройними конфліктами. Гетьман мав дбати про братерство та дружбу з сусідніми країнами, піклуватися про простих людей. Конституцією засуджувався протекціонізм, зловживання і підкуп представників всіх органів державної влади, при цьому Гетьман мав бути взірцем і прикладом для всіх. Гетьман має затверджувати урядників, вибраних вільним воєвиявленням.

Конституція затверджена шведським королем Карлом XII, але практично не вступила у юридичну силу в Україні, за винятком обмеженої території, яка контролювалася Швецією. Лишилася в історії як оригінальна правова та мовна пам'ятка, що обґрунтовує можливість існування парламентарної демократичної республіки.

  1. ^ Зміст прав і обов¢язків гетьманського уряду за Конституцією Пилипа Орлика (1710 р.).

Конституцію П.Орлика (схвалено 5  квітня 1710 р. в день його виборів на гетьмана, з назвою ''Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького'') була першим конституційним актом в Україні і укладалася не між гетьманом і монархом, а між гетьманом та козацтвом, яке виступило від імені всього народу, написана українською та латинською мовами, мала чітку систему (вступ і 16 розділів) і складала документ, де були сформульовані головні принципи побудови держави, проголошувала незалежність України від Польщі та Москви.

Конституція визначила принципи діяльності органів державної влади, зокрема її розподіл на законодавчу (Виборна Генеральна Рада), виконавчу (Гетьман обмежений законом, генеральна старшина ) і судову гілки влади.

По найважливішим питанням країни передбачала попереднє схвалення рішення урядовцями та згоду Гетьмана. Гетьман мав не відмовлятися підкорити свою думку спільному рішенню урядовців, не узурпувати владу.

Конституція визначала першість Уряду, який був найвищим виконавчим органом державної влади, підзвітним Гетьману, мав доповідати йому про всі публічні справи, керувати і наглядати за порядком у всіх питаннях Війська Запорізького

Урядники мають обиратися вільним воєвиявленням і голосуванням та затверджуватися згодою гетьмана Не можна призначати на посади на основі дружних стосунків

Конституцією засуджувався протекціонізм, зловживання і підкуп представників всіх органів державної влади. Заборонено приймати подарунки, харчі, напої під час виконання службових обов’язків, використовувати громадське майно у власних інтересах

Уряд мав провести аналіз, ревізію публічного і приватного права володіння з метою створення рівних і справедливих умов виконання повинностей. Слідкувати за надходженням та використанням державних коштів.

Була затверджена шведським королем Карлом XII, але практично не вступила у юридичну силу в Україні, за винятком обмеженої території, яка контролювалася Швецією

Лишилася в історії як оригінальна правова та мовна пам'ятка, що обґрунтовує можливість існування парламентарної демократичної республіки.

  1. ^ Які норми Конституції Пилипа Орлика (1710 р.) свідчать про незалежність судової влади?

Конституцію П.Орлика (схвалено 5  квітня 1710 р. в день його виборів на гетьмана, з назвою ''Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького'') була першим конституційним актом в Україні і укладалася не між гетьманом і монархом, а між гетьманом та козацтвом, яке виступило від імені всього народу, написана українською та латинською мовами, мала чітку систему (вступ і 16 розділів) і складала документ, де були сформульовані головні принципи побудови держави, проголошувала незалежність України від Польщі та Москви.

Конституція передбачала розподіл державної влади на законодавчу (^ Виборна Генеральна Рада), виконавчу (Гетьман обмежений законом, генеральна старшина ) і судову гілки влади.

До компетенції Генерального суду віднесено питання правопорушень Старшини, полковників та Генеральних Радників, знатних козаків, інших урядників та рядових козаків.

При цьому Суд має винести рішення не поблажливе і ліцемерне. А таке, якому кожен мусить підкрятися, як переможений законом.

Конституцією засуджувався протекціонізм, зловживання і підкуп представників всіх органів державної влади. Заборонено приймати подарунки, харчі, напої під час виконання службових обов’язків, використовувати громадське майно у власних інтересах

Була затверджена шведським королем Карлом XII, але практично не вступила у юридичну силу в Україні, за винятком обмеженої території, яка контролювалася Швецією

Лишилася в історії як оригінальна правова та мовна пам'ятка, що обґрунтовує можливість існування парламентарної демократичної республіки.


  1. ^ Гарантії прав різних верств населення в нормах Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)

Конституцію П.Орлика (схвалено 5  квітня 1710 р. в день його виборів на гетьмана, з назвою ''Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького'') була першим конституційним актом в Україні і укладалася не між гетьманом і монархом, а між гетьманом та козацтвом, яке виступило від імені всього народу, написана українською та латинською мовами, мала чітку систему (вступ і 16 розділів) і складала документ, де були сформульовані головні принципи побудови держави, проголошувала незалежність України від Польщі та Москви

Конституція Передбачала соціальне забезпечення убогих, удовиць, сиріт.

Приділяла увагу становищу міщан, посполитих та козаків - ''людей убогих'', точно визначала різного роду податки та звільнення від них. Закликала дбати проте, щоб на простий народ не накладали надмірного тягарів, утисків, вимог. Вдови козаків, діти сироти, господарства тих, хто перебуває на війні не мали притягатися до повинностей і податків.

Необмежена влада не має порушувати права ченців, священиків, бездітних удів, виборних і рядових козаків, двірських слуг і приватних осіб. Не пригноблювати підданих людей, не відбирати у них землю та майно. Передбачала надання відпусток козакам

Конституція була затверджена шведським королем Карлом XII, але практично не вступила у юридичну силу в Україні, за винятком обмеженої території, яка контролювалася Швецією

Лишилася в історії як оригінальна правова та мовна пам'ятка, що обґрунтовує можливість існування парламентарної демократичної республіки.


  1. ^ Роль церкви в Конституції Пилипа Орлика (1710 р.).

Конституція П.Орлика (схвалено 5  квітня 1710 р. в день його виборів на гетьмана, з назвою ''Правовий уклад та Конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького'') була першим конституційним актом в Україні і укладалася не між гетьманом і монархом, а між гетьманом та козацтвом, яке виступило від імені всього народу, написана українською та латинською мовами, мала чітку систему (вступ і 16 розділів) і складала документ, де були сформульовані головні принципи побудови держави, проголошувала незалежність України від Польщі та Москви.

В §1 Конституції: православ’я оголошується панівною релігією,

закріплюється безпосереднє підпорядкування київської митрополії Константинопольському патріарху

виловлюється супротив пригноблюванню польською владою православної віри заклик до навчання руських дітей в новозбудованих православних церквах

Конституція була затверджена шведським королем Карлом XII, але практично не вступила у юридичну силу в Україні, за винятком обмеженої території, яка контролювалася Швецією

Лишилася в історії як оригінальна правова та мовна пам'ятка, що обґрунтовує можливість існування парламентарної демократичної республіки.


  1. ^ Кодифікація законодавства XVIII ст..

не є підготовкою типових кодексів, процес більше схожий на інкорпорацію - видання актів однією збіркою. В цей час відмічено значну правову плутанину. Козацьке право – не стало правом Козацької держави, використовувались акти , які містили різні суперечливі, застарілі та дублюючі нормиКрім того царський уряд намагався зблизити системи України та Росії.

У 1728р. Імператорським Указом створено першу офіційну кодифікаційну комісію (працювала 15 років, склад змінювався, з фахівців з права, гетьманського уряду, старшин, священиків ) Завдання: переклад правових актів на російську мову, складення з них проекту Зводу законів для України, надсилання його на апробацію цареві

У 1743р. підготовлено збірник «Права, за якими судиться малоросійський народ » (з 30 розділів, 531 артикулів, 1716 пунктів, а також інструкція кодифікаційної комісії, пояснення змісту артикулів, Табелі про ранги) Підготовлено на основі Литовського статуту 1588р., збірників магдебурзького права, актів царської влади, церковного права, правових звичаїв та узагальнення звичаєвого права.

^ Це Універсальний збірник законів Війська Запорізького, який містив норми державного, адміністративного, цивільного, кримінального та процесуального права, відтворював права і вольності українського народу. Водночас він суперечив інтересам самодержавної влади і близько 40 років пролежав без розгляду у Сенаті, повертався на доопрацювання. Остаточно не був затверджений, не став офіційним джерелом права, але його норми, були єдиною збіркою, яка фактично використовувалася в Гетьманщині








  1. ^ Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)

17 ст. після смерті Б. Хмельницького характеризується жорсткою міжусобною боротьбою за гетьманство що привело до розподілу України на Правобережну та Лівобережну. Слободищенський трактат на основі Гадяцької угоди передбачав розподіл України на Лівобережну під владою Москви і Правобережну, яка ставала частиною Речі Посполитою на правах автономії. На Чорній Раді у 1663 р. для кожної з частин вибрано різних гетьманів (І.Брюховецького і П.Тетерю).

Юридичне оформлення розподілу України здійснено підступно, без участі України у 1667 р. згідно московсько-польського Андрусівського договору. Лівобережна - затверджена у складі Москви, Правобережна - Речі Посполитої. Київ на 2 роки відходив до Москви. Запорізька Січ підпала під владу обох держав.

У 1783 р. переходять до Москви Крим, землі між Південним Бугом та Дністром. У 1772 р. з огляду на послаблення Речі Посполитої та її розподілу Австрією, Прусією та Росією, до Росії відходить частина Правобережної України: Київщина, поділля, Волинь, Брацлавщина. Тобто більшість українських земель попали під юрисдикцію Росії, що значно послабило позицію укр. держави - Запорізької Січі.



  1. ^ Зміна принципів, форм і методів управління в українських землях у складі Росії в другій половині XVII – XVIII ст.

Внаслідок андрусівської Угоди 1667 р. Україна розподілялася на Лівобережну. Правобережну та Запорізьку Січ, кожні із своїм правовим статусом.

З 1662 р. Україна мала одночасно двох гетьманів правобережного та лівобережного, яких вибирала Генеральна рада на не встановлений термін. Інколи, за відсутності законно вибраних, їх призначали. Влада гетьмана не поширювалася на Запорізьку Січ, яка підлягала царській адміністрації.

Центральними органами управління були ^ Генеральна Рада (вищий представницький орган, але існувала швидше як традиція) та Старшинська рада за відсутності гетьмана була вищим органом управління. Виконувала судові функції (у 4 виглядах: 1. рада гетьмана з колегією старшини, 2. збори старшини 3. збори старшини за участю полковників 4. з’їзди старшин за участю всіх козаків крім рядових).

З’їзди колегії старшини щодня. Зїзди старшин –на Різдво та Великдень.

Вищий військово-адміністративний орган виконавчої влади - ^ Генеральна військова канцелярія, очолював генеральний писар, складалася з колегіальної канцелярії (складалася з генеральної старшини, які очолювали окремі галузі управління – обозний, суддя, підскарбій, писар) та розпорядчої канцелярії (українські та російські чиновники)

У 1720 р. Петро 1 вилучив з її відання фінансові та судові справи.

У 1722 р. підпорядкував її Малоросійській колегії

На місцях залишався полковий устрій: полкові та сотенні Уряди, полкові та сотенні канцелярії. Військово-адміністративними одиницями булки полки та сотні.

У 1775 р. відповідно до „Учреждениях про губернии” Лівобережна та Слобідська Україна були поділені на намісництва на чолі з намісником. Які виконували адміністративно-поліцейські функції (губернатора, віце-губернаторів і 2 радників)

Контроль за Січчю здійснював київський генрал-губернатор.

  1. ^ Правове становище селянства в українських землях у складі Російської імперії в кінці XVII – XVIII ст.

В становищі селян відбуваються зміни. Якщо після 1654 р. становище селян та козаків було майже однаковим, їм дозволявся перехід з одного стану в інший, то поступово селяни закріплюються за землею та виконують повинності на користь власника.

Гетьманськими універсалами козацькій старшині, монастирям надавалися земельні володіння разом з селянами. Універсали підтверджувалися царською адміністрацією, селяни мали віддавати чи частину врожаю, чи сплачувати податки „чинш” за користування землею.

У 1701 р. Мазепа видав універсал, яким поряд з існуючим порядком вводилася панщина.

Селяни для утримання війська мали також сплачувати податок на користь державі „стацію” чи грошима чи в натуральній формі. Не встановлювалася конкретна одиниця оподаткування.

Окремо сплачувався податок на утримання гетьманської адміністрації – „по казенщина” Це встановлене мито на виробництво та продаж горілки. Продаж тютюну, дьогтю тощо.

У 2 полов. 17 ст. тенденція Росії до покріпачення селян поширилася на Україну.

З 1721 р. згідно універсалу гетьмана Скоропадського (підтвердженому царським Указом у 1763 р.) заборонялися переходи селян, фактично затверджувалося кріпацтво.

Згідно Указу Катерини II 3 травня 1783 р. запроваджувалося повне кріпацтво селян на місцях, де вони значилися під час перепису на Україні.


1   2   3   4   5   6   7   8

Скачать, 193.44kb.
Поиск по сайту:



База данных защищена авторским правом ©ДуГендокс 2000-2014
При копировании материала укажите ссылку
наши контакты
DoGendocs.ru
Рейтинг@Mail.ru